Оцінювання емоційного інтелекту державних службовців України: порівняльний аналіз методик MSCEIT, Холла, EQ-i

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Оцінювання емоційного інтелекту державних службовців України: порівняльний аналіз методик MSCEIT, Холла, EQ-i

Подольчак Н.Ю.,

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри адміністративного та фінансового менеджменту

Карковська В.Я.,

доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри адміністративного та фінансового менеджменту,

Білик О.І.,

доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри адміністративного та фінансового менеджменту

Цигилик Н.В.,

кандидат технічних наук, асистент кафедри адміністративного та фінансового менеджменту

м. Львів

Анотація

Здійснено порівняння методів дослідження емоційного інтелекту державних службовців України: MSCEIT, Холла, EQ-i. Встановлено, що найбільш оптимальним для оцінки рівня емоційного інтелекту державних службовців є метод Холла. З його використанням встановлено, що 40 % державних службовців категорії С, 50 % В та 10 % А мають середній рівень емоційної обізнаності, управління своїм емоціями, управління емоціями інших людей, емпатії та самомотивації. Високий рівень цих показників мають 90 % категорії А, 40 % В і 20 % С. Низький рівень цих показників мають 10 % категорії В і 40 % С. Державні службовці категорії А не мають низьких показників складових емоційного інтелекту. Із 300 державних службовців 67 % мають середній рівень емоційного інтелекту, 19 % - високий рівень емоційного інтелекту і 14 % - низький рівень емоційного інтелекту. Встановлено безпосередній вплив рівня емоційного інтелекту на успішність державних службовців.

Ключові слова: державний службовець, емоційний інтелект, індекс щастя, культурні цінності, оцінювання рівня емоційного інтелекту, тест MSCEIT, тест EQ-i, тест Холла.

Abstract

Assessment of emotional intelligence of civil servants of ukraine: comparative analysis of msceit, holla, EQ-i methods

Nazar Podolchak

Doctor of Economics, Professor, Head of the Department of Administrative and Financial Management,

Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

Veronika Karkovska

Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of Administrative and Financial Management,

Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

Olena Bilyk

Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of Administrative and Financial Management,

Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

Natalia Tsygylyk

Candidate of Technical Sciences, Assistant Department of Administrative and Financial Management, Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

The conceptual bases of methods of research of emotional intelligence of civil servants of Ukraine, in particular, MSCEIT, Hall, EQ-i are compared. The main components of the theoretical basis of each method are highlighted. It has been established that the Hall method is the most optimal for assessing the level of emotional intelligence of civil servants. This method diagnose: emotional awareness, managing their emotions, managing the emotions of others, empathy, self-motivation. This method assessed the level of emotional intelligence of 300 civil servants of Ukraine of all categories who work in the West, East, North, South and Center of Ukraine. It was found that 64 % of civil servants have an average level of emotional awareness, and 67 % - an average level of managementof their emotions. At the same time, 57 % have an average level of managing other people's emotions, 56 % - an average level of empathy and 66 % - an average level of self-motivation. These civil servants belong to category B (50 %), C (40 %) and A (10 %). Ninety percent of category A civil servants and 40 % of category B and 20 % of category C have a high level: 21 % - emotional awareness, 17 % - managing their emotions; 20 % - management of other people's emotions, 23 % - empathy; 17 % - self-motivation. It should be noted that 40 % of category C civil servants, 10 % of category B civil servants have a low level of these indicators. Category A civil servants do not have low levels of emotional intelligence. Of the 300 civil servants, 67 % have an average level of emotional intelligence, 19 % have a high level of emotional intelligence and 14 % have a low level of emotional intelligence. The higher the category of civil servant, the higher the level of emotional intelligence he has. Thus, it is obvious that the level of emotional intelligence directly affects the effectiveness of the tasks and career advancement. The presence of high levels of emotional intelligence among civil servants of lower categories - B and C is explained by the beginning of their career path and the high probability of their successful career advancement. Key words: civil servant, emotional intelligence, happiness index, cultural values, assessment of the level of emotional intelligence, MSCEIT test, EQ-i test, Hall test.

Основна частина

Постановка проблеми. Упродовж останніх двох десятиліть відбувається активне дослідження емоційного інтелекту як умови успішності людини в соціальній взаємодії [1-3]. Початкове розуміння емоційного інтелекту вивчалося вченими як сукупність когнітивних здібностей до ідентифікації, розуміння та управління емоціями. Подальша розробка емоційного інтелекту вивела з площини інтелектуальних здібностей почала розглядати його як компонент у сфері емоційних проявів. На сьогодні встановлено, що високий рівень емоційного інтелекту набагато більше впливає на успішне виконання поставлених завдань та кар'єрний розвиток персоналу, ніж високий рівень звичайного інтелекту [4]. А головним завданням емоційного інтелекту є сприяння особистісному зростанню, ефективності у міжособистісній взаємодії та професійній діяльності. Зважаючи на активне реформування державної служби України, яке проводиться з урахуванням Європейських стандартів належного адміністрування, а також стратегічні цілі цієї реформи на 2022-2025 р. підбір методики для оцінювання рівня емоційного інтелекту є особливо актуальним [24].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Враховуючи ризики, пов'язані з COVID_19, війною розпочатою росією проти України і тенденцію до зростання економічної глобалізації, емоційний інтелект (EI) обраний як ключова риса людей, які виконують транскордонні завдання. Хоча є два основних аспекти EI, тобто здібності та риси, ми зосереджуємося на аспекті EI, оскільки інтелект, як правило, вважається фіксованим атрибутом [5]. Як важливу рису особистості, EI відноситься до самосприйняття серії емоційних навичок, які вимірюються за допомогою самозвіту [12]. Це може допомогти людям виявляти і контролювати свої емоції, а також керувати емоціями інших (Гоулман Д., Shariq S.M., Mukhtar U., Anwar S.), що сприяє успішному впровадженню реформаційних процесів (Hislop D., Bosua R., Helms R., Decker B., Landaeta R.E., Kotnour T.G. Shafait Z., Yuming Z., Meyer N., Sroka W., Shariq S.M., Mukhtar U., Anwar S., Tuan L.T.).

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. На сьогоднішній день підбір методики для оцінювання рівня емоційного інтелекту, все ще залишається актуальним та потребує ґрунтовного дослідження з подальшими рекомендаціями найдієвіших методик оцінювання. Багато дослідників зазначають, що емоційний інтелект впливає різні аспекти діяльності, а саме на фізичне і психологічне здоров'я, соціальне взаємодія і успішність в освітньому закладі і робочому місці. На відміну від коефіцієнта інтелекту (IQ), емоційний інтелект (EQ) пов'язаний з успіхом у кар'єрі та особистому житті, включаючи успіхи в академічних колах: Bar-On, Goleman, Mayer, Salovey. Питанням діагностики емоційного інтелекту також присвячені роботи та вітчизняних дослідників, як Абаніна Г., Ан - тонець С., Бикова М, Дубовик С., Драбчук Т., Козлова В.

Науковці описують емоційний інтелект як змішаний конструкт, який поєднує когнітивні здібності та особистісні характеристики (цікавість до внутрішнього світу людей, схильність до психологічного аналізу поведінки та ін.), здатність до розуміння своїх та чужих емоцій та керування ними. Це визначення корелює з вищевикладеними концепціями зарубіжних авторів.

Не дивлячись на досить велику кількість публікацій як українських, так і зарубіжних вчених, відсутні матеріали, в яких проводиться ґрунтовне порівняння основних методів дослідження емоційного інтелекту державних службовців України. Крім цього відсутні обґрунтування вибору методу визначення рівня їх емоційного інтелекту, а також не має наукових праць щодо вибору оптимального методу.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). З огляду на це метою даної роботи є порівняння концептуальних основ методів дослідження емоційного інтелекту державних службовців України, зокрема, та виокремлення оптимального. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

1. Виокремити основні складові теоретичного підґрунтя методів MSCEIT, Холла та EQ-i.

2. На основі порівняння за допомогою індуктивного аналізу обрати оптимальний метод визначення рівня емоційного інтелекту державних службовців України.

3. За допомогою обраного методу оцінити рівень емоційного інтелекту державних службовців України.

4. Встановити взаємозв'язок рівня емоційного інтелекту з розвитком кар'єри державних службовців.

У дослідженні використано методи наукового аналізу літератури. Для вибору одного методу для оцінювання рівня емоційного інтелекту державних службовців України використовували індуктивний аналіз. Для практичного оцінювання рівня емоційного інтелекту державних службовців України використовували Google Forms. У ній були сформовані опитувальник та здійснено налаштування результатів обробки опитування. Вибірка складала 300 державних службовців України всіх категорій, які територіально працюють на Заході, Сході, Півночі, Півдні та Центрі України. Для обробки результатів опитування, а також при формулюванні висновків проведеного дослідження було використано методи наукового синтезу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Першим, найпопулярнішим методом для оцінки рівня емоційного інтелекту державних службовців України є адаптований метод Майера, Са - ловея, Карузо (MSCEIT). В основі методу покладена модель, яка побудована на здібностях. Відповідно до методики оцінювання емоційного інтелекту за MSCEIT - емоційний інтелект складається з двох вимірів. Всього тест містить 141 питання (оцінка фотографії, рисунка або уявлення ситуації чи оцінки тверджень та історій). В середньому на проходження тесту витрачається до 40 хвилин. Перший - вимір досвіду (здатність сприймати емоційну інформацію і маніпулювати нею, а також реагувати на неї, не обов'язково розуміючи її). Друга - стратегічний вимір (здатність розуміти емоції та керувати ними без необхідності сприймати почуття або повністю переживати їх). Кожен вимір поділяється на дві гілки, які варіюються від базових психологічних процесів до більш складних процесів інтеграції емоцій і пізнання (рис. 1). Перша гілка, емоційне сприйняття, відповідає здатності усвідомлювати свої емоції та висловлювати свої емоції та потреби належним чином. Оцінюється результатами відповідей на 35 питань за секціями А та Е. Друга гілка емоційної асиміляції відповідає здатності розрізняти різні емоції, які ми відчуваємо, і розпізнавати ті, які впливають на процеси мислення. Оцінюється результатами відповідей на 33 питання за секціями B та F. Третя гілка, емоційне розуміння - здатність розуміти складні емоції (наприклад, переживати дві емоції одночасно) і здатність розпізнавати переходи від однієї емоції до іншої. Оцінюється результатами відповідей на 34 питання за секціями C та G. Четверта гілка, управління емоціями відповідає здатності переживати емоцію або відмовитися від неї відповідно до її корисності в даній ситуації. Оцінюється результатами відповідей на 39 питань за секціями D та H. При цьому 6 секцій представлені вербальним матеріалом (B, C, D, Е, G, H), а 2 - не вербальним (A, E). У секції А розміщені 4 фотографії з 7 емоціями: щастя, смуток, страх, гнів, огида, подив, хвилювання. Виразність емоцій оцінюється за 5_бальною шкалою (1 - найменша вираженість; 5 - най - сильніша вираженість). Секція B складається з 5 вербальних завдань в яких необхідно визначити наскільки корисно в конкретній ситуації відчувати ту чи іншу емоцію. Вибір запропоновано серед 3 емоцій, які оцінюються за 5_бальною шкалою (1 - не допомагає; 5 - допомагає). Секція С складається з 20 описів різних ситуацій з 6 варіантами відповідей у кожному, у яких герої відчувають різні емоційні стани. На кожне питання необхідно вибрати відповідний варіант відповіді. У секції D запропоновано 5 історій, у яких описуються певні події з 4 варіантами продовження, яке дається на вибір. Оцінка проводиться за 5_бальною шкалою (а - Дуже неефективно; е - Дуже ефективно). У секції Е виявляється здатність вловлювати загальні настрої, що містяться в оточенні: конкретних пейзажах та абстрактних формах. Запропоновані картинки оцінюються за рівнем виразності 7 емоцій: щастя, смуток, агресія, здивування, огида, страх, збудження (від мінімуму 1 до максимуму 5). Секція F містить 5 завдань, спрямованих на пошук позначень емоційних станів та поєднання вербалізованої емоції та недиференційованого відчуття. У секції G розміщено 12 тверджень, що виявляють ступінь розуміння значення тих чи інших емоцій, складність поєднання емоцій в одному почутті. Секція Н запропоновано 3 ситуації з описом.історія взаємовідносин та подано 3 варіанти продовження цих взаємин. Оцінка ефективності обраних дій проводиться за 5_бальною шкалою (а - дуже неефективно до е - дуже ефективно). Валідність отриманих результатів оцінюється повторним тестуванням через 3 тижні.

Рис. 1. Чотиригілкова модель емоційного інтелекту Майера, Саловея, Карузо

За методикою Холла для оцінювання рівня емоційного інтелекту державних службовців використовується тест, який складається з 30 питань, які поділяються на 5 груп, що діагностують: емоційну обізнаність, управління своїми емоціями, управління емоціями інших, емпатію, самомотивацію. В середньому на проходження тесту витрачається до 10 хвилин. Модель Холла представлена на рис. 2. Кожна відповідь на питання оцінюється за десятибальною шкалою: -3 (повністю не згідний); -2 (в основному не згідний) -1 (частково не згідний); 1 (частково згідний); -2 (в основному згідний); 1 (частково згідний); 3 (повністю згідний). Зокрема, відповідно до моделі передбачено, що:

1. Емоційна обізнаність - усвідомлення і розуміння своїх емоцій, постійне поповнення власного словника емоцій. Люди з високою емоційною обізнаністю в більшій мірі, ніж інші обізнані про свій внутрішній стан. Людина розуміє, чому відчуває ті чи інші почуття, усвідомлює свої сильні і слабкі сторони емоційної сфери, схильна до роздумів і навчається на своєму досвіді.

2. Управління своїми емоціями - емоційна відхідливість, емоційна гнучкість, іншими словами - довільне керування своїми емоціями, самоконтроль і вміння стримувати руйнівні переживання. Високі показники можуть свідчити про ясне, свідоме мислення і збереження самовладання в стресових ситуаціях. Такі люди тактовні і обов'язкові, вони вміють визнавати свої помилки, брати на себе відповідальність за досягнення або руйнування цілей. Спокійно сприймають нову інформацію і зміну обстановки, проявляють гнучкість.

3. Самомотивація - управління своєю поведінкою, за рахунок керування емоціями, що може використатися у прагненні до самореа - лізації. Виражається в орієнтації на результат, пошуку найбільш ефективних способів досягнення мети. Людина з високою мотивацією вміє працювати в групі, прагне виконати поставлені завдання. Вона не боїться невдач, може піти на виправданий ризик.

4. Емпатія - розуміння емоцій інших людей, зацікавленість ними. Вміння співпереживати з приводу поточного емоційного стану іншої людини, а так само готовність надати підтримку. Люди, що володіють цією якістю, вміють слухати, уважні до міміки і жестів, здатні вгадувати на емоції і настрої. Виявляють повагу до інших, незалежно від їх походження або освіти. Толерантні і терпимі до недоліків оточуючих.

5. Управління емоціями інших - вміння впли

6. вати на емоційний стан інших людей, уміння переконувати. Виявляються в умінні завойовувати прихильність, йти на компроміс, переконливо представляти інформацію.

Після проходження тестування відповіді оцінюються окремо за кожною шкалою, а для визначення загального рівня емоційного інтелекту - сумуються за всіма шкалами. При оцінці за кожною окремою шкалою при результаті вище 14 балів вважається, що показник є високим, від 7 до 14 - середнім, а нижче 7 - низьким. При визначенні загального рівня емоційного інтелекту при результаті вище 70 балів вважається, що він є високим, від 40 до 69 балів - середнім, нижче 39 - низький. Фактично, цей тест показує, як людина використовує емоції в своєму житті, і враховує різні структурні компоненти емоційного інтелекту: ставлення до себе і до інших, здатності до спілкування; ставлення до життя і пошуки гармонії.

Рис. 2. Характерні особливості застосування моделі Холла

Валідність може оцінюватися повторним тестуванням через 3 тижні, проте як обов'язкова процедура в тестування вона не прописана.

Ще одним методом, за допомогою якого визначають рівень емоційного інтелекту державних службовців є тест EQ-i. В основі моделі, яка використовується в цьому тесті покладений потенціал продуктивності та успіху, а не результативність. Структура емоційного інтелекту представлена п'ятьма сферами компетентностей: пізнання власної особистості; навички міжособистісного спілкування; адаптаційні здібності; управління стресовими ситуаціями; домінування позитивного настрою (рис. 3). При цьому у пізнання власної особистості входить: самоповага, незалежність, асертивність, само - актуалізація. У навички міжособистісного спілкування - співчуття, відповідальність. У адаптаційні здібності - здатність адаптувати свої емоції до змінних умов. У управління стресовими ситуаціями - толерантність до стресових ситуацій, контроль імпульсивності, а у домінування позитивного настрою - рівень оптимізму, задоволеність життям. Таким чином емоційний інтелект виводиться із площини інтелектуальних здібностей і розглядається як компетентність у сфері емоційних проявів. Зокрема, він зосереджений на ряді емоційних та соціальних здібностей, включаючи здатність усвідомлювати себе, розуміти себе та самовиражатися, здатність усвідомлювати інших, розуміти їх і підтримувати стосунки з ними вміння справлятися з сильними емоціями, а також здатність пристосовуватися до змін та вирішувати соціальні чи особисті проблеми. Тест складається з 133 питань на які надаються 5 варіантів відповідей: 1 (не стосується мене), 2 (дуже рідко), 3 (часто), 4 (дуже часто), 5 (стосується мене).

Оцінювання загального рівня емоційного інтелекту одержується сумуванням результатів відповідей. В середньому на проходження тесту витрачається до 10 хвилин. Фактично це є самооцінювач, ефективність якого для державних службовців є під питанням.

Провівши порівняльний аналіз методик було встановлено, що оптимальним методом для оцінки рівня емоційного інтелекту є метод Холла, оскільки він є короткотривалим (займає до 10 хвилин часу) та нівелює можливість коректування отриманих результатів, оскільки оцінку здійснює експерт за відповідними шкалами. Звичайно, як і в будь-якому тесті невиключається помилковість отриманих результатів внаслідок надання неправдивих відповідей на запитання. Проте, для блага самих же державних службовців вважатимемо, що всі відповіді надаватимуться зі 100 % точністю. Адже оцінка рівня емоційного інтелекту проводиться для складання плану його розвитку, і, як наслідок, підвищення ефективності роботи і розширення кар'єрних можливостей державних службовців.

Рис. 3. Характерні особливості застосування моделі Холла

емоційний інтелект державний службовець

На рис. 4 подано результати визначення емоційного інтелекту 300 державних службовців. Встановлено, що 64 % державних службовців мають середній рівень емоційної обізнаності, а 67 % - середній рівень управління своїми емоціями. При цьому 57 % мають середній рівень управління емоціями інших людей, 56 % - середній рівень емпатії і 66 % - середній рівень самомотивації. Ці державні службовці відносяться до категорії В (50 %), С (40 %) та А (10 %). Дев'яносто відсотків державних службовців категорії А і 40 % категорії В і 20 % категорії С мають високий рівень: 21 % - емоційної обізнаності, 17 % - управління своїми емоціями; 20 %-управління емоціями інших людей, 23 % - емпатії; 17 % - самомотивації. Слід зазначити, що 40 % державних службовців категорії С, 10 % державних службовців категорії В мають низький рівень цих показників. Державні службовці категорії А не мають низьких показників складових емоційного інтелекту.

Рис. 4. Оцінка рівня емоційного інтелекту 300 державних службовців категорій А, В, С за методикою Холла

Із 300 державних службовців 67 % мають середній рівень емоційного інтелекту, 19 % - високий рівень емоційного інтелекту і 14 % - низький рівень емоційного інтелекту. Якщо говорити про загальний рівень емоційного інтелекту, то чим вища категорія державного службовця, тим вищий рівень емоційного інтелекту він має. Таким чином видно, що рівень емоційного інтелекту безпосередньо впливає на ефективність виконання поставлених завдань і просування кар'єрною драбиною. Наявність високих показників рівня емоційного інтелекту серед державних службовців нижчих категорій - В та С пояснюється початком їхнього кар'єрного шляху та високої імовірністю їх вдалого просування кар'єрною драбиною.

В результатів проведеної роботи виокремлено основні складові теоретичного підґрунтя методів MSCEIT, Холла та EQ-i. Зокрема, методика MSCEIT є довготривалою (займає до 40 хв.), але точною і визначає здібності і навики за 8 шкалами. Оцінка проводиться експертами. Методика Холла є короткотривалою (займає до 10 хв.) і визначає навики і вміння за 5 шкалами. Методика EQ-i. Оцінка є змішаною. Методика EQ-i є короткотривалою (займає до 10 хв.) і визначає навички і вміння також за 5 шкалами і є самооцінкою для визначення здатності вірно орієнтуватися і взаємодіяти у суспільстві.

За результатами індуктивного аналізу тестів MSCEIT, Холла та EQ-i встановлено, що оптимальним методом для оцінки рівня емоційного інтелекту державних службовців є тест Холла.

Із 300 державних службовців, які територіально працюють по всій території України 64 % державних службовців мають середній рівень емоційної обізнаності, а 67 % - середній рівень управління своїми емоціями. При цьому 57 % мають середній рівень управління емоціями інших людей, 56 % - середній рівень емпатії і 66 % - середній рівень самомотивації. Ці державні службовці відносяться до категорії В (50 %), С (40 %) та А (10 %). Дев'яносто відсотків державних службовців категорії А і 40 % категорії В і 20 % категорії С мають високий рівень: 21 % - емоційної обізнаності, 17 % - управління своїми емоціями; 20 %-управління емоціями інших людей, 23 % - емпатії; 17 % - самомотивації. Слід зазначити, що 40 % державних службовців категорії С, 10 % державних службовців категорії В мають низький рівень цих показників. Державні службовці категорії А не мають низьких показників складових емоційного інтелекту. Із 300 державних службовців 67 % мають середній рівень емоційного інтелекту, 19 % - високий рівень емоційного інтелекту і 14 % - низький рівень емоційного інтелекту.

Встановлено, що рівень емоційного інтелекту безпосередньо впливає на розвиток кар'єри державних службовців. Високий рівень емоційного інтелекту є передумовою успішного просування кар'єрною драбиною.

Дослідження виконані в межах проекту, що фінансується Національним фондом досліджень України: «Оцінка наслідків впливу пандемії Covid_19 на кадровий потенціал України та визначення шляхів їх подолання».

Бібліографічний список

1. Asieieva Y., Trynchuk O., Furman A., Melnichuk I., Koval K. Emotional intelligence peculiarities of civil servants of Ukraine. Amazonia Investiga, 2021. № 10 (48), Р129-137. https://doi.org/10.34069/AI/2021.48.12.14

2. Bar-On R. Emotional Quotient Inventory. Toronto: Multi-Health Systems, 2015. 232 p.

3. Bar-On R., Parker J.D.A. Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory. Handbook of emotional intelligence. San Francisco: Jossey-Bass, 2000. P. 363-388

4. Decker B., Landaeta R.E., Kotnour T.G. Exploring the relationships between emotional intel-ligence and the use of knowledge transfer methods in the project environment. Knowledge Manage-ment Research & Practice, 2009. № 7 (1), Р 15-36

5. Dweck C.S., Chiu C.Y., Hong Y Y. Implicit theories and their role in judgments and reac-tions: A word from two perspectives. Psychological Inquiry, 1995. № 6 (4), Р 267-285

6. Hislop D., Bosua R., Helms R. Knowledge management in organizations: A critical introduc-tion. Oxford university press, 2018.

7. Malik S. Emotional intelligence and innovative work behaviour in knowledge-intensive organizations: how tacit knowledge sharing acts as a mediator? VINE Journal of Information and Knowledge Management Systems, 2021. URL: https://doi.org/10.1108/VJIKMS_09 - 2020-0158

8. Mayer J.D., Caruso D.R., Salovey P The ability model of emotional intelligence: Principles and updates. Emotion Review, 2016. Vol. 8. P 1-11.

9. Mayer J.D., Salovey P The intelligence of emotional intelligence, 1993. P 433-442.

10. Mayer, J.D., Salovey P Caruso D. The positive psychology of emotional intelligence. In C.R. Snyder &S.J. Lopez (Eds.), Handbook of positive psychology. Oxford University Press, 2002. pp. 159-171.

11. Munyug T E., Ki Y P., Fung C. Y The Relationship Between Emotional Intelligence and Job Satisfaction Among State Civil Servants / T E. Munyug. International Journal of Service Management and Sustainability, 2020. № 5. Р. 63-84.

12. Petrides K.V. Ability and trait emotional intelligence. In T. Chamorro-Premuzic, Von S. Stumm, A. Furnham (Eds.) The Wiley-Blackwell Handbook of Individual Differences, 2011. pp. 656-678.

13. §ahin F., Gurbuz S., Kцksal O. Cultural intelligence (CQ) in action: The effects of personal-ity and international assignment on the development of CQ. International Journal of Intercultural Relations, 2014. № 39. Р152-163

14. Shabtay Levitats Z. Vigoda-Gadot E. Yours emotionally: How emotional intelligence infuses public service motivation and affects the job outcomes of public personnel. Public Administration, 2017. № 5. Р 2-20. DOI: 10.1111/ padm.12342

15. Shafait Z., Yuming Z., Meyer N., Sroka W. Emotional intelligence, knowledge management processes and creative performance: Modelling the mediating role of self-directed learning in higher education. Sustainability, 2021. № 13 (5), 2933 р.

16. Shariq S.M., Mukhtar U., Anwar S. Mediating and moderating impact of goal orientation and emotional intelligence on the relationship of knowledge oriented leadership and knowledge sharing. Journal of Knowledge Management, 2019. № 23 (2), Р 332-350

17. Tuan L.T. The chain effect from human resource-based clinical governance through emotional intelligence and CSR to knowledge sharing. Knowledge Management Research & Practice, 2016. № 14 (1), Р126-143.

18. Абаніна Г., Антонець С. Емоційний інтелект як чинник ефективної комунікації в бізнес-організаціях. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2019. № 4 (18), 7-13. https://doi.org/10.31108/2.2019.4.18.

19. Бикова М.М. Розвиток емоційної культури особистості в процесі самовизначення. Актуальні проблеми управління якістю освіти: теорія, історія, інноваційні технології: монографія / за загальною редакцією професора А.А. Сбруєвої. С. 27. URL: https://www.empatia.pro/emotsijnyj-intelekt-i-shlyahy-jogo-rozvy/

20. Гоулман Д. Эмоциональный интеллект. АСТ, 2008. 478 с.

21. Дубовик С.Г., Драбчук Т. І. Розвиток емоційного інтелекту сучасних менеджерів як основа їх успішної діяльності. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка і менеджмент», 2014. Вип. 5. С. 8-14.

22. Карпенко Є.В. Емоційно-інтелектуальні механізми життєздійснення особистості. Психічне здоров'я особистості у кризовому суспільстві: збірник тез ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Львів, 20 жовтня 2017 р. / упор. Н.М. Бамбурак. Львів, 2017. С. 157-161.

23. Козлова В. Технологія EQ-BOOST. Як використовувати емоційний інтелект у бізнесі та житті. Львів, Україна: ВСЛ, 2018, 176 с.

24. Стратегія реформування державного управління України на 2022-2025 роки URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/831-2021-%D1 % 80#Text.

References

1. Asieieva, Y., Trynchuk, O., Furman, A., Melnichuk, I., Koval, K. (2021). Emotional intelligence peculiarities of civil servants of Ukraine. Amazonia Investiga, 10 (48), 129-137. https://doi.org/10.34069/AI/2021.48.12.14 (in Ukrainian).

2. Bar-On, R. (2015). Emotional Quotient Inventory. Toronto: Multi-Health Systems, 232 p.

3. Bar-On, R., Parker, J.D.A. (2000). Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory. Handbook of emotional intelligence. San Francisco: Jossey-Bass, 363-388

4. Decker, B., Landaeta, R.E., Kotnour, T.G. (2009). Exploring the relationships between emotional intel-ligence and the use of knowledge transfer methods in the project environment. Knowledge Manage-ment Research & Practice, 7 (1), 15-36

5. Dweck, C.S., Chiu, C.Y., Hong, Y Y. (1995). Implicit theories and their role in judgments and reac-tions: A word from two perspectives. Psychological Inquiry, 6 (4), 267-285

6. Hislop, D., Bosua, R., Helms, R. (2018). Knowledge management in organizations: A critical introduc-tion. Oxford university press.

7. Malik, S. (2021). Emotional intelligence and innovative work behavior in knowledge-intensive organizations: how tacit knowledge sharing acts as a mediator? VINE Journal of Information and Knowledge Management Systems, URL: https://doi.org/10.1108/VJIKMS_09 - 2020-0158

8. Mayer, J.D., Caruso, D.R., Salovey, P (2016). The ability model of emotional intelligence: Principles and updates. Emotion Review, 8. 1-11.

9. Mayer, J.D., Salovey, P The intelligence of emotional intelligence, 1993. 433-442.

10. Mayer, J.D., Salovey, P Caruso, D. (2002). The positive psychology of emotional intelligence. In C.R. Snyder,

S.J. Lopez (Eds.), Handbook of positive psychology. Oxford University Press, 159-171.

11. Munyug, T.E., Ki, Y.P., Fung, C.Y. (2020). The Relationship Between Emotional Intelligence and Job Satisfaction Among State Civil Servants. International Journal of Service Management and Sustainability, 563-584.

12. Petrides, K.V. (2011). Ability and trait emotional intelligence. In T Chamorro-Premuzic, Von S. Stumm, A. Furnham (Eds.) The Wiley-Blackwell Handbook of Individual Differences, 656-678.

13. §ahin, F., Gurbuz, S., Kцksal, O. (2014). Cultural intelligence (CQ) in action: The effects of personal-ity and international assignment on the development of CQ. International Journal of Intercultural Relations, 39. 152-163.

14. Shabtay Levitats, Z. Vigoda-Gadot, E. (2017). Yours emotionally: How emotional intelligence infuses public service motivation and affects the job outcomes of public personnel. Public Administration, 5. 2-20. DOI: 10.1111 / padm.12342

15. Shafait, Z., Yuming, Z., Meyer, N., Sroka, W. (2021). Emotional intelligence, knowledge management processes and creative performance: Modeling the mediating role of self-directed learning in higher education. Sustainability, 13 (5), 2933.

16. Shariq, S.M., Mukhtar, U., Anwar, S. (2019). Mediating and moderating impact of goal orientation and emotional intelligence on the relationship of knowledge oriented leadership and knowledge sharing. Journal of Knowledge Management, 23 (2), 332-350

17. Tuan, L. T (2016). The chain effect from human resource-based clinical governance through emotional intelligence and CSR to knowledge sharing. Knowledge Management Research & Practice, 14 (1), 126-143.

18. Abanina, G., Antonets, S. (2019). Emotional intelligence as a factor of effective communication in business organizations. Organizational psychology. Economic Psychology, 2019. 4 (18), 7-13. https://doi. org/10.31108/2.2019.4.18. (in Ukrainian).

19. Bykova, M.M. (2020). Development of emotional culture of the individual in the process of self-determination. Actual problems of education quality management: theory, history, innovative technologies: monograph / edited by Professor A.A. Harness. 27. URL: https://www.empatia.pro/emotsijnyj-intelekt-i-shlyahy-jogo-rozvy/ (in Ukrainian).

20. Goleman, D. Emotional intelligence. AST, 2008. 478.

21. Dubovyk, S.G., Drabchuk, T.I. (2014). Development of emotional intelligence of modern managers as the basis of their successful activities. Bulletin of Sumy National Agrarian University. Series «Economics and Management», 5. 8-14. (in Ukrainian).

22. Karpenko, E.V. (2017). Emotional and intellectual mechanisms of personality realization. Mental health of the individual in a crisis society: a collection of abstracts of the II All-Ukrainian scientific-practical conference, Lviv, October 20, 2017 / emphasis. N.M. Bamboo. Lviv, 157-161. (in Ukrainian).

23. Kozlova, V. (2018). EQ-BOOST technology. How to use emotional intelligence in business and life. Lviv, Ukraine: VSL, 176. (in Ukrainian).

24. Public Administration Reform Strategy of Ukraine for 2022-2025 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/831-2021-%D1 % 80#Text (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru