Результати дослідження показників соціально-психологічних механізмів формування гендерної толерантності у студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Результати дослідження показників соціально-психологічних механізмів формування гендерної толерантності у студентської молоді

Демчина Ольга Мирославівна аспірант кафедри соціальної психології, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

Анотація

У рамках даної статті проаналізовано та викладено результати дослідження показників соціально-психологічних механізмів формування тендерної толерантності у студентської молоді.

Визначено, що феномен тендерної толерантності особистості розглядається як цілісна єдність когнітивного, емотивного та поведінкового компонентів. поведінковий толерантність психологічний

Проведено емпіричне дослідження та було встановлено наявність значущих відмінностей між досліджуваними з високим та низьким рівнем тендерної толерантності за даними психодіагностичних методик.

Для проведення оцінки різниці між двома вибірками за рівнем будь-якої ознаки, виміряної якісно застосовувався критерій суми рангів Уілкоксона, що є непараметричним статистичним критерієм та виявляє відмінності в значенні параметра між невеликими за обсягом вибірками.

Визначено, що вищий рівень поведінкового компоненту гендерної толерантності супроводжується більш високим ступенем очікування на позитивне ставлення інших людей, а також вищим рівнем самокерівництва, самоприйняття, саморозуміння та більш низьким ступенем самозвинувачення.

Означені закономірності за результатами тесту "Самоставлення" дозволили окреслити значущі відмінності за особливостями самоставлення досліджуваних з різним рівнем вираженості гендерної толерантності. А саме, вираженість когнітивного компоненту гендерної толерантності супроводжується вищим ступенем самоповаги, самоінтересу та самовпевненості, а також більш низькою тенденцією до самозвинувачення, що забезпечує здатність особистості до усвідомлення та прийняття гендерних відмінностей інших людей. Рівень емотивного компоненту гендерної толерантності супроводжується більш високим ступенем аутосимпатії, очікуванням на позитивне ставлення оточуючих, а також вищим рівнем особистісного самоприйняття, саморозуміння та низькою схильністю до самозвинувачення.

Вираженість поведінкового компоненту тендерної толерантності співвідноситься з очікуваннями досліджуваних на позитивне ставлення до себе з боку оточуючих людей, а також з вищим ступенем самокерівництва, самоприйняття, саморозуміння та з більш низьким рівнем самозвинувачення.

Ключові слова: толерантні уявлення, особистість, тендерна толерантність, соціально-психологічні механізми, інтеграція

Demchyna Olha Myroslavivna Postgraduate student of the Social Psychology department Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

SOCIAL-PSYCHOLOGICAL MECHANISMS OF THE FORMATION OF TOLERANT IDEAS AND PERSONAL ATTITUDES

As part of the study, the socio-psychological mechanisms of the formation of tolerant ideas and attitudes of the individual were analyzed.

It was determined that the phenomenon of gender tolerance of an individual is considered as a complete unity of cognitive, emotional and behavioral components.

An empirical study was conducted and it was established that there are significant differences between the subjects with a high and low level of gender tolerance according to psychodiagnostic methods.

To evaluate the difference between two samples in terms of the level of any characteristic measured qualitatively, the Wilcoxon rank sum test was used, which is a non-parametric statistical test and detects differences in the value of the parameter between small samples.

It was determined that a higher level of the behavioral component of gender tolerance is accompanied by a higher degree of expectation for the positive attitude of other people, as well as a higher level of self-management, self-acceptance, self-understanding and a lower degree of self-blame.

The determined regularities according to the results of the "Self-attitude" test allowed us to outline significant differences in the characteristics of the self-attitude of the subjects with different levels of gender tolerance. Namely, the expressiveness of the cognitive component of gender tolerance is accompanied by a higher degree of self-respect, self-interest and self-confidence, as well as a lower tendency to selfblame, which ensures an individual's ability to understand and accept other people's gender differences. The level of the emotional component of gender tolerance is accompanied by a higher degree of self-sympathy, the expectation of a positive attitude from others, as well as a higher level of personal self-acceptance, self-understanding and a low tendency to self-blame.

The expressiveness of the behavioral component of gender tolerance is correlated with the expectations of the research subjects for a positive attitude towards themselves from the people around them, as well as with a higher degree of self-management, self-acceptance, self-understanding and with a lower level of self-blame.

Keywords: tolerant ideas, personality, gender tolerance, social and psychological mechanisms, integration

Постановка проблеми. Важливо зазначити, що соціально-психологічний механізм є однією із міждисциплінарних категорій, яка активно використовується у психології та у дотичних до неї сферах суспільних відносин. Відповідно до прийнятого підходу, соціально-психологічний механізм розуміють як спосіб якісного перетворення взаємовідносин особи із навколишнім світом, яке відбувається внаслідок розвитку деяких компонентів внутрішньої організації особистості у процесі її взаємодії із оточенням. Результатом дії соціально-психологічних механізмів може бути поява психологічних новоутворення, підвищення або зниження рівня організованості особистісної системи, зміна якості (характеру) взаємодії з оточенням [1, с. 111; 2, с. 348; 4, с. 163; 6, с. 63].

Сьогодні в українському суспільстві простежується підвищення соціальної напруженості, крім того, постійно відбуваються конфліктні ситуації на міжетнічному та міжконфесійному рівнях, що несе загрозу безпеці України. Прояв антипатії, люті, агресії все більше проявляється в молодому віці. За допомогою засобів масової комунікації та навколишнє соціальне середовище молоді взаємна жорстокість, агресія і самолюбство проникають у вищі освітні заклади [5; 8]. У зв'язку з цим набуває актуальності пошук результативних соціально-психологічних механізмів формування гендерної толерантності у молоді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основна увага значної кількості вчених була зосереджена на вивченні проблеми соціалізації людей молодого віку, так наприклад, Дж. Батлер та О. Вороніна у своїх наукових дослідженнях описували розвиток толерантності як чинника формування зрілих стосунків з представниками різних статей, інші вчені, а саме: Ю. Кашпур, С. Рубін - як оволодіння основними етичними принципами та системою цінностей у між статевих відносинах. А такі науковці-психологи, В. Васютинський Т. Говорун активізували увагу на вивчення особливостей гендерної рівності, яка виступає однієї з умов готовності до толерантної взаємодії у міжстатевих контактах.

Крім того, розглянувши наукові погляди сучасних вчених, необхідно підкреслити, що крім психології, соціально-психологічні механізми є предметом досліджень у галузях маркетингу (Л. Гомольська), політології (Н. Пашина, Т. Білецька), зв'язків з громадськістю (О. Туриніна), соціальних комунікацій (Т. Коміна), державного управління (О. Крутій), соціальної роботи (Б. Лазоренко) та інших. Тому дане дослідження сприятиме всебічному вивченню теоретичних основ та характеру використання цих механізмів у суспільних відносинах. У свою чергу, ці знання дозволять сформулювати засади залучення соціально-психологічних механізмів у процес формування та розвитку толерантних уявлень та ставлень особистості.

Мета статті - проаналізувати соціально-психологічні механізми формування толерантних уявлень та ставлень особистості.

Виклад основного матеріалу. У рамках нашого дослідження було визначено емпіричні індикатори вивчення тендерної толерантності. Так, феномен гендерної толерантності особистості розглядається як цілісна єдність когнітивного, емотивного та поведінкового компонентів.

А саме, когнітивний компонент гендерної толерантності охоплює в собі розуміння змісту гендерної толерантності, головних умов її розвитку та основних проявів толерантного та інтолерантного ставлення. Отже, головним критерієм сформованості когнітивного компоненту гендерної толерантності є усвідомлення, прийняття багатовимірності та різноманітності проявів гендерної ідентичності особистості, а також розуміння основних принципів гендерної рівності та їх реалізації в процесі міжособистісної взаємодії.

Щонайбільше гендерна толерантність проявляється в ситуаціях певних суперечностей між різними поглядами і позиціями, тоді як когнітивна інтолерантність являє собою пріоритетну орієнтацію на певні норми, відкидаючи при цьому можливість індивідуальних відмінностей відповідно до типу гендерної ідентичності, а також схильність до дискримінаційних проявів за гендерними ознаками [9, с 60]. Отже, когнітивний компонент гендерної толерантності передбачає готовність особистості до змін та прийняття гендерної різноманітності, відходячи від упередженого дотримання традиційних гендерних стереотипів та норм.

Емотивний компонент гендерної толерантності охоплює в собі емоційну стійкість та здатність проявляти емпатію та емоційне прийняття щодо інших людей, які мають суттєві відмінності за гендерними ознаками та не відповідають усталеним гендерним нормам і стереотипам.

Безумовної важливості в даному контексті набуває наявність аффективної толерантності, яка передбачає здатність приймати амбівалентність різноманітних емоцій інших людей та не переживати щодо них негативних почуттів [3; 10, с. 111]. Отже, емотивний компонент гендерної толерантності передбачає розвинуті навички емоційної саморегуляції, що є важливою передумовою продуктивних взаємостосунків в результаті поєднання власної самодостатності та готовності до гармонійної взаємодії з іншими людьми.

І, поведінковий компонент тендерної толерантності охоплює в собі комплекс вмінь та навичок, що забезпечують здатність людини до продуктивної взаємодії з іншими, незалежно від їх гендерної належності та пріоритетних тендерних норм, стереотипів і традицій. А саме, це передбачає готовність людини до реалізації ассертивних стратегій поведінки, спрямованих на зниження ступеню конфліктності в процесі міжособистісної взаємодії, а також прийняття позицій інших людей за умови збереження власної точки зору та можливостей для досягнення особистісно значущих цілей [7, с. 448].

Поведінковий компонент тендерної толерантності забезпечує також здатність особистості до толерантного висловлювання власних думок та готовність до подолання можливих конфліктних ситуацій шляхом компромісу та співробітництва, а саме налаштування на досягнення консенсусу в ситуації суперечливості різних гендерних позицій, поглядів або проявів гендерної інтолерантності та дискримінації.

У контексті даного дослідження є вкрай важливим визначити ступінь прояву тендерної толерантності, а саме відповідно до сформованості особистісних складових, що забезпечують готовність до толерантної взаємодії у гендерному просторі можна виділити наступні рівні розвитку гендерної толерантності.

А саме, проявами низького рівня гендерної толерантності є сексизм, як дискримінація людини в контексті її гендерної приналежності та різноманітні форми інтолерантної поведінки. Про недостатньо розвинуту гендерну толерантність також свідчать приховані тенденції до інтолерантних проявів, що можуть мати вигляд різноманітних гендерних упереджень.

Середній рівень гендерної толерантності проявляється через стримування негативного реагування щодо осіб іншого типу гендерної ідентичності та через наближення до нейтрального типу взаємостосунків.

В свою чергу, високий рівень гендерної толерантності проявляється через здатність людини до свідомої рефлексії особливостей власного ставлення до осіб з різним типом гендерної ідентичності та через готовність до проявів емпатії та взаєморозуміння. Отже, наявність високого рівня гендерної толерантності створює умови для повноцінної особистісної самоактуалізації особистості, незалежно від типу гендерної ідентичності, що сприяє реалізації ідеї гендерної рівності.

Проведення емпіричного дослідження відбувалось впродовж 2018-2020 рр. зі студентами факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника (ІІ-Ш курс, 108 осіб) та зі студентами факультету історії, політології та міжнародних відносин Львівський університет бізнесу та права (ІІ-ІІІ курс, 113 осіб). Загальна вибірка дослідження складала 221 особу серед яких 119 жіночої статті і 102 чоловічої. Отже визначено достатній обсяг вибірки.

За результатами проведеного емпіричного дослідження було встановлено наявність значущих відмінностей між досліджуваними з високим та низьким рівнем гендерної толерантності за даними психодіагностичних методик (вірогідність отриманих даних було підтверджено за допомогою методів статистичного аналізу.

А саме, досліджувані з високим та низьким рівнем тендерної толерантності відрізняються особливостями особистісного самоставлення. Так, вищі показники когнітивного компоненту гендерної толерантності супроводжуються більш високими результатами за рівнем самоповаги, самоінтересу та самовпевненості. В той самий час, досліджувані, що мають високі результати за когнітивним компонентом гендерної толерантності характеризуються низьким ступенем самозвинувачення.

Для проведення оцінки різниці між двома вибірками за рівнем будь-якої ознаки, виміряної якісно застосовувався критерій суми рангів Уілкоксона, що є непараметричним статистичним критерієм та виявляє відмінності в значенні параметра між невеликими за обсягом вибірками.

Отримані емпіричні дані свідчать про те, що високий ступінь самоінтересу (t=29,86; p<0,01), (t=30,05; p<0,01) (за обома шкалами тестової методики), а саме зацікавленість досліджуваних у дослідженні, пізнанні та розвитку власної особистості та її внутрішнього світу позитивним чином взаємопов'язана також з прийняттям певної гендерної різноаспектності оточуючих людей, проявом чого є високий рівень гендерної толерантності.

Вищий рівень когнітивного компоненту гендерної толерантності супроводжується також більш високим ступенем самоповаги (t=35,71; p<0,01) та самовпевненості (t=20,05; p<0,05). А саме, досліджувані, які більшою мірою відчувають власну самоцінність безумовним чином більше налаштовані також на прийняття інших людей, їх гендерної самобутності та індивідуальності їхньої гендерної ідентичності. Отже, відчуття власної цінності та висока особистісна самооцінка супроводжуються також більш вираженою тенденцією до прийняття гендерної різноманітності інших людей, проявом чого є вищий рівень когнітивного компоненту гендерної толерантності.

Відповідним чином взаємопов'язаний з когнітивним аспектом гендерної толерантності також рівень особистісної самовпевненості, а саме чим більш впевненою та самодостатньою є особистість, тим більше вона налаштована також на прийняття відповідної тендерної варіативності оточуючих людей.

Досить цікавою є також відмінність за ступенем самозвинувачення (t=-37,34; p<0,01) між опитуваними з високим та низьким рівнем когнітивного компоненту гендерної толерантності, а саме досліджуванні з високою гендерною толерантністю меншою мірою схильні до надмірного самозвинувачення та знаходження можливих причин для невдоволення та самокритики.

Таким чином, отримані емпіричні дані вказують на те, що вираженість когнітивного компоненту гендерної толерантності супроводжується більш високою зрілістю особистісної ідентичності досліджуваних, проявом чого є більш високий рівень самоповаги та самовпевненості, що, в свою чергу, супроводжується більш високим ступенем самоінтересу та відсутністю тенденції до надмірної самокритики та самозвинувачення. Отже, вищий рівень зрілості оцінного компоненту особистісного самоставлення супроводжується більш високими показниками когнітивного компоненту гендерної толерантності, що має бути враховано в процесі побудови програм, спрямованих на підвищення толерантності особистості у гендерному вимірі сучасного українського суспільства.

Різний ступінь вираженості емотивного компоненту гендерної толерантності досліджуваних також супроводжується відповідними особливостями їх особистішого самоставлення. А саме, досліджувані, які мають більш високі результати за емотивним компонентом гендерної толерантності відрізняються вищим ступенем аутосимпатії (t=32,56; p<0,01), проявом чого є відповідне ставлення до проявів гендерної різноманітності у оточуючих людей.

В свою чергу, досліджувані, які відрізняються вищим ступенем вираженості емотивного компоненту гендерної толерантності також більшою мірою очікують на позитивне ставлення з боку інших людей (t=26,61; p<0,05), (t=30,23; p<0,01) (результати за обома шкалами тесту), що є безперечним наслідком їхнього толерантного ставлення до оточуючих.

А саме, опитувані, які налаштовані на толерантне ставлення до інших людей також очікують на відповідне ставлення до себе з боку оточуючих, що й зумовлює окреслену закономірність. Емпіричним виміром даної закономірності є вищі показники у досліджуваних з більш високими показниками емотивного компоненту гендерної толерантності за шкалами "очікування ставлення інших" та "ставлення інших", що підкреслює наявність позитивних настанов щодо ставлення оточуючих у досліджуваних з вищими результатами за емотивним компонентом гендерної толерантності.

Цілком закономірним є також вищий рівень самоприйняття (t=34,55; p<0,01), у досліджуваних з більш високими показниками емотивного компоненту тендерної толерантності, а саме прийняття себе, своїх переваг та недоліків та високий ступінь аутосимпатії зумовлює також толерантне етичне ставлення до оточуючих, навіть у випадку відмінності їхньої поведінки від установлених гендерних стереотипів. Отже, вищий рівень особистісного самоприйняття який є проявом більшої зрілості особистісної ідентичності зумовлює також можливість толерантного ставлення людини до оточуючих, а саме прийняття їхньої гендерної різноманітності та невідповідності психологічних проявів їхній біологічній статі.

Цілком логічним є також вищий ступінь саморозуміння (t=28,53; p<0,05), притаманний досліджуваним з вищими показниками емотивного компоненту гендерної толерантності, а саме можливість продуктивного самоаналізу та рефлексії, наслідком чого є більш розвинута здатність зрозуміти особливості свого внутрішнього світу, що зумовлює також готовність розуміти поведінку інших людей та проявляти меншу критичність до різноманітних гендерних проявів їх життєвої самореалізації.

Досліджувані з вищими показниками емотивного компоненту гендерної толерантності відрізняються також меншим ступенем самозвинувачення (t=-33,42; p<0,01), що є цілком логічним, а саме надмірна схильність до звинувачення себе призводить до зниження готовності до емпатійної взаємодії з іншими людьми, наслідком чого є зменшення ступеню толерантності міжособистісної взаємодії та особистісного прийняття гендерної різноманітності інших людей.

Вищі показники поведінкового компоненту гендерної толерантності супроводжуються більш високими результатами за шкалами "очікуване ставлення інших" (t=32,01; p<0,01) та "ставлення інших" (t=33,28; p<0,01), що є цілком логічним, а саме досліджувані, які більшою мірою налаштовані на позитивне ставлення до себе з боку оточуючих також проявляють в своїй поведінці толерантність до можливих гендерних відмінностей та невідповідності поведінкових проявів інших людей визначеним гендерним стандартам та стереотипам.

Даній категорії досліджуваних притаманний також вищий рівень самоприйняття (t=27,79; p<0,05), який безумовним чином впливає на їх здатність до гендерної толерантності до інших людей. А саме, досліджувані, які мають високий ступінь самоприйняття відрізняються також більшою гармонійністю їх особистісної ідентичності, що, в свою чергу, зумовлює їх налаштованість на толерантну взаємодію з оточуючими.

Найвиразніше відмінності між досліджуваними з високим та низьким рівнем вираженості поведінкового компоненту гендерної толерантності проявляються за ступенем самокерівництва (t=35,67; p<0,01), а саме досліджувані, що відрізняються більш високою здатністю до саморегуляції власної поведінки також мають вищу толерантність у гендерному просторі, так як вони свідомо контролюють свою поведінку по відношенню до людей, які мають різноманітні тендерні відмінності, тобто, гендерна ідентичність яких є досить відмінною від можливих стандартів та норм.

Досить важливим критерієм толерантності в даному контексті є ступінь самозвинувачення(1;=-27,81; p<0,05), а саме налаштованість досліджуваних на критичне ставлення до власних недоліків та помилок, що, в свою чергу, викликає зниження ступеню тендерно толерантної поведінки. Таким чином, вираженість тенденції до надмірно критичного ставлення до власних особистісних проявів супроводжується також зниженням гендерно толерантних проявів у поведінковому просторі особистості.

Високі показники за ступенем саморозуміння (t=27,02; p<0,05), також супроводжується вищим рівнем поведінкового компоненту тендерної толерантності, а саме особистість, яка розуміє та приймає свої властивості, риси характеру та поведінку більшою мірою здатна до гендерно толерантної поведінки та прийняття різноманітності інших людей. Визначена відмінність є цілком логічною, адже досліджувані, які більшою мірою розуміють себе здатні також до прийняття оточуючих людей, проявом чого є вищий рівень поведінкової толерантності у гендерному вимірі.

Висновок

Таким чином, за результатами емпіричного дослідження вищий рівень поведінкового компоненту гендерної толерантності супроводжується більш високим ступенем очікування на позитивне ставлення інших людей, а також вищим рівнем самокерівництва, самоприйняття, саморозуміння та більш низьким ступенем самозвинувачення.

Означені закономірності за результатами тесту "Самоставлення" дозволяють окреслити значущі відмінності за особливостями самоставлення досліджуваних з різним рівнем вираженості гендерної толерантності. А саме, вираженість когнітивного компоненту гендерної толерантності супроводжується вищим ступенем самоповаги, самоінтересу та самовпевненості, а також більш низькою тенденцією до самозвинувачення, що забезпечує здатність особистості до усвідомлення та прийняття гендерних відмінностей інших людей. Рівень емотивного компоненту гендерної толерантності супроводжується більш високим ступенем аутосимпатії, очікуванням на позитивне ставлення оточуючих, а також вищим рівнем особистісного самоприйняття, саморозуміння та низькою схильністю до самозвинувачення.

Вираженість поведінкового компоненту гендерної толерантності співвідноситься з очікуваннями досліджуваних на позитивне ставлення до себе з боку оточуючих людей, а також з вищим ступенем самокерівництва, самоприйняття, саморозуміння та з більш низьким рівнем самозвинувачення.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні соціально- психологічних механізмів, які формують гендерну толерантність у студентської молоді.

Література

1. Богдановський І.В. Маніпуляція і контроль свідомості як основні механізми психологічного впливу на адептів нетрадиційних релігійних об'єднань / І. В. Богдановський // Вісник НАУ Серія: Філософія. Культурологія. 2010. Т.11, №1. С. 111-117.

2. Бондарчук О.І. Соціально-психологічні механізми особистісного розвитку дорослої людини. / О. І. Бондарчук // Актуальні проблеми психології. 2013. Т.1, №38. С. 347-351

3. Булах І.С. Психологія особистісного зростання підлітків: реалії та перспективи: монографія / І. С. Булах // Вінниця: ТОВ "Нілан-ЛТД", 2016. 340 с.

4. Гомольська Л.П. Соціальне порівняння та категоризація як соціально-психологічні механізми бренд-комунікації / Л.П. Гомольська // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2017. №3(2). С. 160-164.

5. Клочек Л.В. Атрибуція справедливих і несправедливих вчинків у педагогічній взаємодії викладачів і студентів / Л.В. Клочек //. Проблеми сучасної психології. 2013. №21. С. 236-247.

6. Ключек Л.В. Теоретичні основи вивчення психологічних механізмів розвитку соціальної справедливості у педагогічній взаємодії / Л.В. Ключек //. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Психологія. 2018. Т.23, №1(47). С. 63-72.

7. Колодяжна А.В. Соціально-перцептивне передбачення як компонент пізнавальних здібностей. World science: problems, prospects and innovations. Abstracts of the 2nd International scientific and practical conference. Perfect Publishing. Toronto, Canada. 2020. С. 448-455.

8. Коміна Т.О. Соціально-психологічні механізми комунікаційних технологій: з історії медіа-досліджень / Т О. Коміна //. Діалог: медіа-студії. 2014. №18-19. С. 223-231.

9. Крутій О.М. Соціально-психологічний механізм як умова активізації діалогової взаємодії органів влади та громадськості / О.М. Крутій // Теорія та практика державного управління. 2011. №1. С. 59-67.

10. Лазоренко Б.П. Асоціальні практики, соціально-психологічні механізми та несвідомі динаміки особистісного життєконструювання проблемної молоді / Б.П. Лазоренко // Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2012. №31. С. 110-118.

11. References:

12. Bondarchuk, O. I. (2013) Sotsialno-psykholohichni mekhanizmy osobystisnoho rozvytku dorosloi liudyny [Socio-psychological mechanisms of personal development of an adult]. Aktualniproblemypsykholohii.. T.1, №38, 347-351 [in Ukrainian].

13. Bohdanovskyi, I. V. (2010) Manipuliatsiia i kontrol svidomosti yak osnovni mekhanizmy psykholohichnoho vplyvu na adeptiv netradytsiinykh relihiinykh obiednan [Manipulation and control of consciousness as the main mechanisms of psychological influence on adherents of non-traditional religious associations] Visnyk NAU. Seriia: Filosofiia. Kulturolohiia. T.11, 1, 111-117 [in Ukrainian].

14. Bulakh, I. S. (2016) Psykholohiia osobystisnoho zrostannia pidlitkiv: realii ta perspektyvy [Psychology ofpersonal growth of adolescents: realities and perspectives] Vinnytsia: TOV "Nilan-LTD" [in Ukrainian].

15. Homolska, L. P. (2017) Sotsialne porivniannia ta katehoryzatsiia yak sotsialno- psykholohichni mekhanizmy brend-komunikatsii [Social comparison and categorization as socio- psychological mechanisms of brand communication] Naukovyi visnykKhersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky, 3(2), 160-164 [in Ukrainian].

16. Klochek, L.V (2013) Atrybutsiia spravedlyvykh i nespravedlyvykh vchynkiv u pedahohichnii vzaiemodii vykladachiv i studentiv [Attribution of fair and unfair actions in the pedagogical interaction of teachers and students] Problemy suchasnoipsykholohii, 21, 236-247 [in Ukrainian].

17. Kliuchek, L. V! (2018) Teoretychni osnovy vyvchennia psykholohichnykh mekhanizmiv rozvytku sotsialnoi spravedlyvosti u pedahohichnii vzaiemodii [Klyuchek L.V. Theoretical foundations of the study of psychological mechanisms of the development of social justice in pedagogical interaction]. Visnyk ONU im. I.I. Mechnykova. Psykholohiia. T.23, 1(47), 63-72 [in Ukrainian].

18. Kolodiazhna, A. V (2020) Sotsialno-pertseptyvne peredbachennia yak komponent piznavalnykh zdibnostei [Social-perceptual prediction as a component of cognitive abilities]. World science: problems, prospects and innovations. Abstracts of the 2nd International scientific and practical conference. Perfect Publishing. Toronto, Canada. 2020, 448-455 [in Ukrainian].

19. Komina, T. O. (2014) Sotsialno-psykholohichni mekhanizmy komunikatsiinykh tekhnolohii: z istorii media-doslidzhen [Socio-psychological mechanisms of communication technologies: from the history of media research]. Dialoh: media-studii, 18-19, 223-231 [in Ukrainian].

20. Krutii, O. M. (2011) Sotsialno-psykholohichnyi mekhanizm yak umova aktyvizatsii dialohovoi vzaiemodii orhaniv vlady ta hromadskosti [Socio-psychological mechanism as a condition for intensification of dialogic interaction between authorities and the public] Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 1, 59-67 [in Ukrainian].

21. Lazorenko, B. P. (2012) Asotsialni praktyky, sotsialno-psykholohichni mekhanizmy ta nesvidomi dynamiky osobystisnoho zhyttiekonstruiuvannia problemnoi molodi [Asocial practices, socio-psychological mechanisms and unconscious dynamics of personal life construction of problem youth] Naukovi studii iz sotsialnoi tapolitychnoi psykholohii, 31. 110-118.12 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru