Психологічний аналіз суб'єктивного сприйняття підлітком значущих дорослих в умовах дистантної сім'ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічний аналіз суб'єктивного сприйняття підлітком значущих дорослих в умовах дистантної сім'ї

Анотація

У статті представлено використання проективної експресивної методики "Сімейна соціограма" Е. Ейдеміллера у роботі з підлітками, батьки яких тривалий час перебувають за кордоном на заробітках. Запропоновано критерії аналізу малюнкових робіт досліджуваних. Висвітлено суб'єктивне сприйняття підлітком ідентифікацій фігур матері та батька.

Ключові слова: дистантна сім'я, сімейна ідентичність, сімейна соціограма, дитячо-батьківські взаємини, структура сім'ї, сімейні ролі.

Barabashchuk Hanna. Psychological analysis of the subjective perception of adults important for teenagers in terms of a distant family

In today's Ukrainian society, the changes that occur at all levels of state formation also affect the family. In particular, the transformations experienced today by families at the structural and functional levels are evident in the families of migrant workers. A distant family is a family whose members are distant for a long time because one or both parents work abroad. Such a family is officially considered complete, and in fact, family members do not receive proper emotional communication with each other. Especially sensitive to such family transformations are children. Remaining with one parent or no parents at all, the child is deprived of profound family communication, unable to assimilate family values, understand relevant family roles and form an image of a nuclear family. The purpose of the article is to analyze the subjective perceptions of adolescent inner-family relationships and identify the roles of parents who have been abroad for a long time. Empirical research was carried out with the help of projective methodology "Family Sociogram". підліток сімейний соціограма

Key words: distant family, family identity, family sociogram, child-parent relationships, family structure.

Постановка проблеми. У сучасному українському суспільстві зміни, які відбувається на всіх щаблях державотворення також впливають на сім'ю. Численні трансформації, яких зазнає сьогодні сім'я на структурному та функціональному рівнях, очевидні у дистантних сім'ях. За визначенням науковців, дистантна сім'я - це сім'я, члени якої тривалий час перебувають на відстані через те, що один або обидва з батьків працюють за кордоном [4].

Дистантна сім'я - це мала соціальна група людей, об'єднаних родинними відносинами, спільністю формування й задоволення біологічних і соціально-економічних потреб, любов'ю і взаємною моральною відповідальністю.

Варто відмітити, що особливо чутливими до таких сімейних трансформацій є діти. Дослідження І. Лялюгене та Л. Рупшене [2] підтверджують, що при тривалій відсутності одного чи обох батьків за кордоном на заробітках, у житті дитини відбуваються суттєві зміни, які впливають на її соціалізацію. Залишаючись з одним із батьків чи взагалі без батьків, дитина позбавлена повноцінного сімейного спілкування, нездатна засвоювати сімейні цінності, усвідомити відповідні сімейні ролі та сформувати для себе образ повноцінної (нуклеарної) сім'ї.

За даними Є. Смирнової та B. Собкіна, дітям з дистантних сімей не вистачає своєчасної емоційної підтримки, визнання в сім'ї або серед однолітків; безпосередності у вираженні почуттів; впевненості в собі та рішучості; здатності легко встановлювати контакти і довгостроково підтримувати їх на взаємоприйнятному рівні; гнучкості та невимушеності у відносинах, вміння приймати і грати ролі [3]. У результаті дослідження І. Трубавіної було встановлено, що у дистантних сімей внутрішньо-сімейний клімат відрізняється конфліктністю, емоційною нестабільністю, недоліком теплих довірчих відносин, а в ряді випадків і ворожістю між членами [4].

Існують дослідження [1] які зазначають, що діти трудових мігрантів перебувають у складній ситуації соціального розвитку, оскільки всі вони гостро відчувають незадоволення основних потреб, таких як стабільність та захист. За словами В. Ядова [6], індивіду, для його повноцінної життєдіяльності необхідно бути в групі, яка надасть йому відчуття захищеності в ситуації реальної чи уявної небезпеки, і перш за все такою групою стає сім'я. В умовах дистантної сім'ї, потреба захищеності не задовольняється повною мірою, через те, що значущі дорослі - батьки - відсутні. Той факт, що батьки приїжджають періодично, спричинює відчуття нестабільності, але й такі короткочасні приїзди (від одного до шести місяців), не можуть компенсувати тривалу відсутність батьків. Близько 52 % підлітків, вказують на незадоволеність присутністю батьків, і хочуть щоб вони скоріше вже поїхали назад, близько 30 % опитуваних наголошують, що за час перебування батьків вдома між ними часто виникають конфлікти та суперечки, 15 % підлітків, звертають увагу на те, що їм складно розмовляти з батьками, "вони ніби знаходяться на різних планетах" [3].

Роль образу батьків для підростаючої особистості досить важлива, оскільки визначає як підліток сприйматиме та взаємодіятиме з оточуючою реальністю, які засоби використовуватиме для подолання життєвих труднощів, яким чином вирішуватиме конфліктні ситуації. Варто також відмітити, що саме ототожнення з батьками, створює для підлітка базисну модель ідентифікаційних механізмів засвоєння та реалізацію соціальних ролей.

Мета статті: аналіз суб'єктивного сприйняття підлітком внутрішньо-сімейних взаємин та ідентифікація постатей батьків, які тривалий час перебувають за кордоном.

Методика та процедура дослідження. Дослідження здійснювалося за допомогою проективної експресивної методики "Сімейна соціограма" Е. Ейдеміллера [5]. Учасниками діагностичного обстеження стали 119 підлітків м. Чернівців та Чернівецької області, батьки яких трудові мігранти. Серед досліджуваних у 55 % підлітків з дистантних сімей - мати перебуває за кордоном; у 29 % - батько; обоє батьків відсутні у 16 % опитуваних.

Аналіз "Сімейної соціограми" (малюнків) здійснювався за такими критеріями: розмір кілець (дає змогу з'ясувати оціночну складову ідентифікаційних механізмів): мати/батька/Я (автор малюнку) - велике/середнє/мале; розміщення кілець (дає змогу з'ясувати емоційну близькість дитини та батьків): мати-Я/батько-Я - близька/середня/ далека/інший варіант розміщення кілець відносно заданої площини; - наявність у колі інших фігур (дає змогу з'ясувати цілісність та структурність сім'ї) - родичі першого кола (брати, сестри, дідусі, бабусі) / родичі другого кола (тьоті, дяді, двоюрідні брати та сестри) / інші родичі

Аналіз результатів дослідження. У процесі якісного аналізу отриманих результатів з'ясувалося (табл 1), що у групі досліджуваних, де мати перебуває за кордоном, її значущість для підлітка не знижується, а навпаки залишається вагомою. Більшість досліджуваних, а саме 90 %, зобразили її кільцями великого та середнього розмірів і тільки 4 % опитуваних у своїх роботах зовсім не зобразили кільця матері, тим самим засвідчили, що не ідентифікують для себе її образ. У таких дистантних сім'ях, основним вихователем та опікуном залишається здебільшого чоловік, однак його роль для підлітка порівняно з постаттю матері є меншою, на це вказали 71 % досліджуваних. Такий результат свідчить, що ті зміни, які існують у розподілі сімейних функцій та соціальному статусі кожного з батьків, підлітком сприймаються досить позитивно. Водночас значущість матері вища мірою того, що досліджувані на даний момент ідентифікують її як "годувальника", як основного носія матеріального забезпечення сім'ї, тоді як роль батька, який займається реалізацією сімейних функцій підлітками недооцінюється.

Чоловіки, які залишилися в Україні, часто не можуть оволодіти не тільки новою сімейною ситуацію, але й не можуть прийняти для себе нову соціальну роль. В окремих випадках, таке неприйняття та суперечливість призводить до конфлікту між подружжям, до прояву авторитарності у вихованні дітей, вживанні спиртних напоїв, та як наслідок - розлучення. Зазначаємо, що 21 % досліджуваних, у яких мати перебуває за кордоном, зовсім не представили у своїх роботах батька, як реального суб'єкта сімейних взаємин, що свідчить про втрату контактів із ним та відчуженість підлітка від нього.

Аналіз критерію - розмір кільця автора малюнку, показав, що 48 % досліджуваних зобразили себе кільцем середнього розміру, що свідчить про адекватне самосприйняття себе, як члена сім'ї, однак 36 % демонструють низьку самоцінність. Очевидно, що відсутність матері впливає на самооцінку особистості підліткового віку, адже образ матері втілює у собі любов, піклування, підтримку, якщо мати відсутня, а батько нездатний проявити терпимість та розсудливість, дитина залишається один на один зі своїми труднощами, емоціями, відчуттями, що негативно відображається на її самоцінності.

Підлітки, у яких батько перебуває за кордоном, сприймають його образ позитивно, на це вказали 33 % досліджуваних, які у своїх малюнках зобразили його великим кільцем та 48 % - кільцем середнього розміру. Очевидно, що матір, яка знаходиться поруч із дитиною та займається її вихованням, спроможна не тільки виконувати сімейні функції, але й зберегти цілісність сім'ї у сприйнятті підлітка. Можна припустити, що така сімейна ситуація для всіх членів сім'ї прийнятна, а роль батька у сім'ї має позитивну підтримку. Водночас позитивне сприйняття підлітком образу батька, тільки активізує у нього відчуття стабільності та впевненості щодо майбутньому.

Таблиця 1

Розподіл підлітків з дистантних сімей за методикою "Сімейна соціограма" (критерій - розмір кілець) (у %)