Феномен соціально-психологічної адаптації особистості до умов сучасності

Размещено на http://allbest.ru

Феномен соціально-психологічної адаптації особистості до умов сучасності

Губіна А.М. Губіна Алла Михайлівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземної та української філології, Луцький національний технічний університет, Кушнікова С.В. Кушнікова Світлана Вікторівна старша викладачка кафедри виховання та культури здоров'я, Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради, Загарійчук О.В. Загарійчук Ольга Володимирівна аспірант кафедри психіатрії, психотерапії та медичної психології, асистент кафедри психіатрії, психотерапії та медичної психології, психіатр, психотерапевт гештальт-спрямування, Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Анотація

У статті висвітлені проблеми соціально-психологічної адаптації особистості до умов сьогодення. Адаптивність особистості значною мірою залежить від індивідуальних психологічних особливостей, які визначають можливість адекватної регуляції функціонального стану організму в різних умовах життя і діяльності. Соціально-психологічна адаптація особистості визначає її здатність до високої адаптивності та реалізації своїх ресурсів (інтелектуальних, моральних, емоційних тощо) у важливих сферах. Рівень соціально-психологічної адаптації особистості безпосередньо залежить від її психічного здоров'я, а це означає відсутність у неї психічних захворювань.

Виявлено, що чим вище здатність індивіда до адаптації до певного соціального середовища, тим більша його незалежність від цього середовища. Особистісні ресурси впливають на успішність процесів соціально-психологічної адаптації індивіда, особливо в кризових і складних життєвих ситуаціях, і формування конструктивних форм поведінки особистості в результаті такої адаптації. В умовах сьогодення феномен соціально-психологічної адаптації особистості розглядається як складний процес, який розуміється не лише як взаємопристосування особистості та середовища, а й як інтеграція в нові системи на більш високому організаційному рівні.

Соціально-психологічна адаптація особистості до ворожих умов є складним, багатовимірним, інтерактивним процесом, у ході якого формуються нові позитивні соціальні ідентичності, особливо адаптовані до соціальних змін, що відбуваються внаслідок військового конфлікту. Посттравматичний стресовий розлад, хронічний посттравматичний стан, який, на жаль, вражає велику частину населення, є потужним фактором, який негативно впливає на адаптацію людини до ворожих умов. Практичні дослідження доводять, що психологія людей з психічними розладами (пацієнтів з психічними розладами) мало чим відрізняється від психології здорових людей. Вони однаково бояться і заздрять один одному, хтось виїхав за кордон, а хтось залишився тут. Єдине, що їх відрізняє від умовно здорових людей, це те, що симптоми загострилися на початку війни. Однак стан цих людей вирівнявся за умов медикаментозного та психотерапевтичного лікування і зараз є умовно стабільним. Розглядаючи процес соціально-психологічної адаптації до умов воєнного конфлікту як взаємодію, виявлено, що він передбачає розвиток системних характеристик спільноти, таких як життєстійкість, психологічна стійкість, групова ефективність тощо.

Ключові слова: соціально-психологічна адаптація, особистість, психічне здоров'я, умови сьогодення, військовий конфлікт, пацієнт з психічними розладами.

Abstract

Phenomenon of social and psychological adaptation of the personality to modern conditions

Hubina Alla Mykhailovna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Foreign and Ukrainian Philology Department, Lutsk National Technical University

Kushnikova Svitlana Viktorivna Senior teacher at the Department of Education and Health Culture, Communal institution of higher education «Dniprov Academy of Continuing Education» of the Dnipropetrovsk Regional Council

Zahariichuk Olha Volodymyrivna Postgraduate Student of the Department of Psychiatry, Psychotherapy and Medical Psychology, Lecturer (Assistant Professor) of the Department of Psychiatry, Psychotherapy and Medical Psychology, Psychiatrist, Psychotherapist, specialised in Gestalt Therapy, Shupyk National Healthcare University of Ukraine

The article highlights the problems of social and psychological adaptation of the individual to the conditions of today. The adaptability of the personality largely depends on the individual psychological characteristics, which determine the possibility of adequate regulation of the functional state of the organism in different conditions of life and activity. Socio-psychological adaptation of an individual determines his ability to highly adapt and realize his resources (intellectual, moral, emotional, etc.) in important areas. The level of socio- psychological adaptation of an individual directly depends on his mental health, which means the absence of mental illnesses. It was found that the higher the individual's ability to adapt to a certain social environment, the greater his independence from this environment. Personal resources influence the success of the processes of socio-psychological adaptation of an individual, especially in crisis and difficult life situations, and the formation of constructive forms of personality behavior as a result of such adaptation. In today's conditions, the phenomenon of socio-psychological adaptation of the individual is considered as a complex process, which is understood not only as mutual adaptation of the individual and the environment, but also as integration into new systems at a higher organizational level. Socio-psychological adaptation of an individual to hostile conditions is a complex, multidimensional, interactive process, during which new positive social identities are formed, especially adapted to social changes occurring as a result of military conflict. Post-traumatic stress disorder, a chronic post-traumatic condition that unfortunately affects a large portion of the population, is a powerful factor that negatively affects a person's adaptation to hostile environments. Practical studies prove that the psychology of people with mental disorders (patients with mental disorders) is not much different from the psychology of healthy people. They are equally afraid and jealous of each other, someone went abroad, and someone stayed here. The only thing that distinguishes them from conditionally healthy people is that the symptoms worsened at the beginning of the war. However, the condition of these people leveled off under medical and psychotherapeutic treatment and is now conditionally stable. Considering the process of socio-psychological adaptation to the conditions of the military conflict as an interaction, it was found that it ensures the development of systemic characteristics of the community, such as vitality, psychological stability, group effectiveness, etc.

Key words: socio-psychological adaptation, personality, mental health, current conditions, military conflict, patient with mental disorders.

Вступ

Постановка проблеми. Взаємодія особистості з навколишнім світом починається на ранній стадії розвитку. Шляхом постійного засвоєння і відтворення кожною особистістю соціального досвіду спілкування і діяльності відбувається адаптація особистості в суспільстві. Завдяки цьому існує людство взагалі. У цьому випадку само собою зрозуміло, що адаптацію слід розглядати як об'єктивний і важливий процес формування соціального характеру людини. І в рамках зазначеного вище процесу основним механізмом взаємодії індивідів із суспільством є феномен соціально-психологічної адаптації.

Актуальність загальної проблеми соціально-психологічної адаптації особистості в постійно мінливому світі особливо підкреслюється умовами сьогодення. Інакше кажучи, одна сторона соціально-психологічної адаптації, яка дуже тісно пов'язана з умовами сучасного суспільства, визначає особливості адаптаційного процесу відповідно до життєвої ситуації індивіда, чому в даний час приділяється особлива увага.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику соціально-психологічної адаптації особистості до умов сьогодення вивчали та вивчають Г. Айзенцн, К. Андросович, Л. Бегеза, О. Блинова, Л. Коробка, М. Панов, Г. Пріб, В. Пундєв, Я. Раєвська, О. Ткачишина, З. Фрейд, О. Шклярська та інші.

М. Панов [1], провівши дослідження соціально-психологічної адаптації особистості в умовах сучасного суспільства, зауважує різні характеристики соціально-психологічної адаптації особистості, особливо ситуації соціального життя. Вчений відслідковує внутрішньо переміщених осіб, у яких посилюються процеси адаптації до нових соціальних обставин і, відповідно, нові умови для професійної самореалізації. Серед цих осіб він виділив безробітних із значно нижчою адаптивністю та значно нижчими показниками загальної адаптивності, емоційного благополуччя, сприйняття інших. Безробітні цієї категорії також характеризуються низькою інклюзивною самооцінкою, співчуттям до себе та очікуваним ставленням інших. Водночас внутрішньо переміщені особи, які втратили роботу, мають нижчі показники ескапізму, самоуправління та самопослідовності, тому вони рідше ухиляються від термінового вирішення проблем, підкреслюючи свою готовність досягати реальних життєвих цілей.

О. Блинова [2] наголошує, що найбільш успішною стратегією і водночас метою соціально-психологічної адаптації вимушено переміщених осіб є інтеграція. Вона розуміється як принцип сумісності, коли різні групи зберігають свої культурні особливості, водночас будучи єдністю. Психологічно найбільш позитивний тип культурного обміну - це коли члени культурної групи повністю долають труднощі прийняття іншого способу життя, іншого світогляду та знаходять позитивні моменти в цьому співіснуванні. Після успішної координації людина досягає відповідності (сумісності) з новим середовищем і приймає цінності, традиції, норми та стандарти поведінки. В «іншому» соціокультурному середовищі невідповідність соціальних потреб і реальних можливостей мігрантів природно призводить до активних прагнень до вирішення проблем, комфортного проживання та самореалізації, що веде до соціально-психологічної даптації.

К. Андросович [3] за результатами проведних досліджень відзначає, що соціальна адаптація - процес активного пристосування індивіда до умов соціального середовища шляхом прийняття цілей, групових норм, соціальних ролей та інших особливостей соціального середовища. Характер і результат процесу адаптації залежать від багатьох факторів (цілей і ціннісних орієнтацій, можливостей їх досягнення в соціальному середовищі). Ефективність соціальної адаптації залежить від того, наскільки адекватно людина сприймає своє соціальне становище, якості та соціальні зв'язки. Важливу роль тут відіграє ідентифікація. Викривлені або помилкові уявлення про своє місце в соціальній групі призводять до дезадаптації, крайніми проявами якої можуть бути патологічні адаптації, відмова від взаємодії з соціальним середовищем, різноманітні неврологічні та психосоматичні розлади. Акцентуючи увагу на особистостях соціально-психологічної адаптації особистостей із психічними розладами, В. Пундєв та В. Морозова [4] зазначають, що особи з межовим розладом особистості демонструють низку рис, які ускладнюють процес соціальної та психологічної адаптації. Різкі перепади настрою, емоційна нестабільність, імпульсивність, дратівливість - усе це негативно позначається на стосунках з оточуючими. Подібним чином люди з межовим розладом особистості мають проблеми з самооцінкою та самосприйняттям. Чим вище вираженість симптомів межового розладу особистості, тим нижчий рівень адаптації, ознаки дезадаптації, емоційний дискомфорт, емоційна нестабільність.

Розглядаючи роботи науковців, слід зазначити, що на сучасному етапі розвитку проблема соціально-психологічної адаптації особистості має загалом значне значення для психології та суспільства в цілому. На жаль, наразі це питання цікавить невелику кількість науковців. Цю думку підтверджує той факт, що на сьогоднішній день у науково-психологічній літературі існують суперечливі погляди на питання соціально-психологічної адаптації особистості в сучасних умовах.

Мета статті полягає у висвітленні проблеми соціально-психологічної адаптації особистості до умов сьогодення.

Виклад основного матеріалу

Успішна адаптація до соціально-психологічних умов можлива лише тоді, коли ідеологія, концепція реформування відповідає індивідуальним цінностям, уявленням, психологічним настановам. Люди, які цінують свободу вибору, швидше адаптуються до суспільства. Адаптивність особистості значною мірою залежить від індивідуальних психологічних особливостей, які визначають можливість адекватної регуляції функціонального стану організму в різних умовах життя і діяльності. Також значення адаптаційних навичок підвищує ймовірність нормального функціонування та ефективної діяльності організму при збільшенні інтенсивності впливу психогенних факторів зовнішнього середовища.

Інтерпретація феномену соціально-психологічної адаптації в психології визначається науково-теоретико-методологічними підходами (психоаналіз, біхевіоризм, інтеракціонізм, когнітивізм, гуманізм, феноменологія та ін.). Психологічна адаптація реалізується не тільки через зовнішню «адаптивну» адаптацію, а й через активну внутрішню реконструкцію (глибинну адаптацію) світу особистості [5]. У рамках біхевіоризму концепція психосоціальної адаптації фокусується на зовнішніх ознаках і адаптивних рисах індивіда (здатність засвоювати відповідні моделі соціальної поведінки) і, за відсутності конфлікту, пов'язується з певним станом соціальної рівноваги, із соціальним середовищем [6].

Соціально-психологічна адаптація особистості є складним, інтегрованим утворенням, що визначає характер взаємодії особистості із соціальним середовищем і забезпечує самоорганізацію особистості в мінливих умовах соціальної взаємодії. Соціально-психологічна адаптація особистості визначає її здатність до високої адаптивності та реалізації своїх ресурсів (інтелектуальних, моральних, емоційних тощо) у важливих сферах. Рівень соціально-психологічної адаптації особистості безпосередньо залежить від її психічного здоров'я, а це означає відсутність у неї психічних захворювань. Він набагато ширший, оскільки охоплює діапазон біологічних і соціально-економічних факторів, які формують стан психічного благополуччя людини. Важливим наслідком успішної адаптації особистості є можливість досягнення певного ступеня автономії. Чим вище здатність індивіда до адаптації до певного соціального середовища, тим більша його незалежність від цього середовища. При цьому процес успішного задоволення власних потреб і очікувань соціальних груп стає природним і спонтанним, безконфліктним, уможливлюючи більшу самоактуалізацію.

Таким чином, ефективність соціально-психологічної адаптації особистості значною мірою залежить від того, наскільки адекватно людина сприймає свій соціальний статус, якості та соціальні зв'язки. Сучасне суспільство переживає важкі часи: відкрита військова агресія, порушення цілісності країни, серйозні людські втрати внаслідок російсько-української війни, вимушене переміщення населення із зони бойових дій, втрата житла, можливості вести нормальний спосіб життя і працювати. Більшість населення відчуває емоційні та фізичні втрати, постійний страх за себе та свою родину, розгубленість, загострення стресових розладів, труднощі адаптації до нових умов життя. Оскільки військовий конфлікт триває, важко передбачити терміни та спосіб розв'язання.

Так, посилюються соціальна тривожність, страх, розчарування та дезадаптація. На відміну від локальних катастроф, військовий конфлікт і соціальне протистояння є несумісними ціннісними конфліктами, які стосуються практично всіх і можуть характеризуватися як гуманітарні катастрофи, які змінюють життя людей. Все це поширює та несе в собі загрозу маргіналізації та криміналізації суспільства, виникнення депресивного середовища, формування травмованих спільнот.

Особистісні ресурси впливають на успішність процесів соціально-психологічної адаптації індивіда, особливо в кризових і складних життєвих ситуаціях, і формування конструктивних форм поведінки особистості в результаті такої адаптації. Варто зазначити, що особистісні ресурси багато в чому визначаються їх здатністю будувати інтегративну поведінку. Чим вище здатність до інтеграції поведінки, тим успішніше можна керувати стресовими ситуаціями. Адаптивність особистості залежить від її психологічних особливостей. Ці функції визначають можливість адекватної регуляції фізіологічного стану. Чим краще розвинені адаптаційні ресурси, тим вища ймовірність збереження нормальної працездатності та високої ефективності діяльності організму людини під впливом психогенних факторів зовнішнього середовища, в тому числі в умовах невизначеності та непередбачуваності [7]. У контексті сьогодення феномен індивідуальної соціально-психологічної адаптації розглядається як складний процес, який розуміється не лише як взаємопристосування індивіда та середовища, а й як інтеграція в нові системи на більш високому організаційному рівні. Нові системи виникають в результаті активної взаємодії особистості з середовищем і тягнуть за собою взаємні зміни в обох напрямках.

Теоретичний аналіз вивчення соціально-психологічної адаптації дозволяє визначити її як складний, багатовимірний, інтерактивний процес, у якому формуються нові позитивні соціальні ідентичності, що особливо адаптовано до соціальних змін, що відбуваються внаслідок військового конфлікту. Це процес, який розвиває потенціал індивідів і спільнот, залучаючи членів спільноти до пошуку умов для реалізації міжособистісної системи, соціально-політичного життя суспільства, запитів самооцінки і самовизначення [8]. посттравматичний стресовий психологічний адаптація

Соціально-психологічна адаптація особистості до ворожих умов є складним, багатовимірним, інтерактивним процесом, у ході якого формуються нові позитивні соціальні ідентичності, особливо адаптовані до соціальних змін, що відбуваються внаслідок військового конфлікту. Як позитивний процес розвитку людини, коли вона включена в міжособистісну систему, вона прагне збільшити потенціал і знайти умови для реалізації потреб у самооцінці та самоактуалізації [9]. Оскільки соціально-психологічна адаптація до ситуацій військового конфлікту відбувається як адаптація до постійно мінливого соціально напруженого середовища, важливо змістити акцент зі стану адаптації на особливості адаптивності особистості та спільноти, пов'язані з такою конструкцією. Психологічна стійкість і групова ефективність, зокрема індивідуальна/громадська психологічна стійкість, проявляються у здатності подолати наслідки війни та травми і повернутися до нормального способу життя [10]. Посттравматичний стресовий розлад, хронічний посттравматичний стан, який, на жаль, вражає велику частину населення, є потужним фактором, який негативно впливає на адаптацію людини до ворожих умов. Серед клінічних симптомів, які можуть виникати у людини в несприятливих умовах, ми визначаємо такі [9].

- невмотивована пильність (уважне спостереження за всім, що відбувається, відчуття загрози, вибухові реакції, інколи стрімкі рухи);

- несприйнятливість до емоцій (повна або часткова втрата емоційної експресії, труднощі побудови близьких і дружніх стосунків з оточуючими, недоступність почуттів радості, любові, творчого сплеску, грайливості);

- агресія (спроба вирішити проблеми переважно за допомогою фізичного, емоційного чи вербального насильства)

- розлади пам'яті та концентрації (порушення пам'яті та концентрації);

- депресія (стан, що супроводжується відчаєм, безглуздістю життя, нервовою втомою, апатією);

- загальна тривожність (тілесна - болі в спині, спазми в животі, головні болі; психічна - постійне збудження, параноїдальні явища; емоційна - постійний страх, тривога, почуття провини);

- зловживання наркотиками, медикаментами та іншими токсичними речовинами;

- небажані спогади.

Клінічні симптоми посттравматичного стресового розладу відображають складний емоційно-психічний стан людини. Ці симптоми впливають на сприйняття реальності, сприйняття безпеки, сприйняття соціальних взаємодій та інші аспекти нормального життя. Ці ознаки значно погіршують адаптацію індивіда до несприятливих умов і навіть можуть призвести до дезадаптації. У таких складних ситуаціях потрібна професійна допомога. Практичні дослідження доводять, що психологія людей з психічними розладами (пацієнтів з психічними розладами) мало чим відрізняється від психології здорових людей. Вони однаково бояться і заздрять один одному, хтось виїхав за кордон, а хтось залишився тут. Єдине, що їх відрізняє від умовно здорових людей, це те, що симптоми загострилися на початку війни. Однак стан цих людей вирівнявся за умов медикаментозного та психотерапевтичного лікування і зараз є умовно стабільним.

В умовах широкомасштабної війни ворога проти України вимушені «внутрішні» переміщені особи страждають від багатьох психічних розладів (страх, паніка, яскраво виражена відсутність активності у виконанні професійної та волонтерської діяльності, а також як конфлікти з членами сім'ї та близькими людьми). При цьому спостерігаються легкі ознаки апатії та депресії, втрати сенсу життя, виразної потреби в соціальній взаємодії та підтримці, що в цілому свідчить про позитивну спрямованість життєдіяльності вимушених «переселенців». Розглядаючи процес соціально-психологічної адаптації до умов воєнного конфлікту як взаємодію, виявлено, що він передбачає розвиток системних характеристик спільноти, таких як життєстійкість, психологічна стійкість, групова ефективність тощо. Ці систематичні характеристики виражаються по-різному. Це стадія психосоціальної адаптації, яка називається здатністю зрозуміти, як будувати продуктивні інтерактивні системи. Ця здатність проявляється в стратегіях поведінки індивідів/спільнот у процесі адаптації до нових умов, зокрема до умов та наслідків військового конфлікту.

Висновки

Військовий конфлікт, які є сьогодні в Україні, впливає на всі сфери життя людей, змушуючи їх постійно адаптуватися до соціальних змін. Проблема соціально-психологічної адаптації особистості від умов війни до умов мирного життя та поведінки постає зараз особливо гостро. У процесі соціально-психологічної адаптації особистість прагне до гармонії внутрішніх і зовнішніх умов життя і праці. Коли такі коригування вносяться, адаптивність підвищується.

При повній адаптованості досягається адекватність психічної діяльності людини для діяльності в заданих умовах середовища і конкретних ситуаціях. Допомога в усвідомленні цього посттравматичного зростання допоможе оптимізувати соціально-психологічну адаптацію до умов і наслідків військового конфлікту.

Результати цих пристосувань можуть включати покращення стосунків між людьми, підтримку один одного, відкриття нових перспектив, розширення можливостей і підвищення цінності та задоволеності життям. Практика показує, що психологія пацієнтів з психічними порушеннями мало чим відрізняється від здорових: вони так само бояться й заздрять один одному, хтось поїхав за кордон, хтось залишився тут. Єдине, що відрізняє їх від умовно здорових людей: симптоматика загострилась на початку війни. Однак зараз на медикаментозному лікуванні й психотерапії стан таких людей вирівнявся й є умовно стабільним.

Література

1. Панов М. С. Соціально-психологічна адаптація особистості: дослідження феномену. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2019. № 3(3). С. 255-266.

2. Блинова О. Є. Соціально-психологічна адаптація вимушених мігрантів: підходи і проблеми вивчення феномена акультурації. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2016. № 3 (1). С. 111-117.

3. Андросович К. А. Феномен соціальної адаптації як предмет наукового аналізу. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2016. № 3. С. 20-24.

4. Пундєв В. В., Морозова В. В. Соціально-психологічні проблеми адаптації осіб з ознаками межового розладу особистості. Актуальні проблеми психічного та психологічного здоров'я: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (26-27 квіт. 2019 р., Одеса). Одеса: Одеський нац. ун-т, 2019. С. 155-158.

5. Freud Z. Psychology of the unconscious: Collection of works. Comp., scientific. ed., opening letter author M.G. Iaroshevskii. 1990. 448 p.

6. EysencN H. J. Personality, genetics, and behaviour. New YorN: Praeger, 1982. 278 p.

7. Ткачишина О. Р. Особливості соціально-психологічної адаптації особистості в умовах кризових ситуацій. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2021. Т. 32 (71). №3. С. 93-98.

8. Коробка Л. М. Соціально-психологічна адаптація спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту: теоретичні засади дослідження. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2015. № 4. С. 76-82.

9. Пріб Г. А., Раєвська Я. М., Бегеза Л. Є. Соціально-психологічні особливості адаптації особистості в умовах бойових дій. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сері: Психологія. 2022. Том 33 (72). С. 104-109.

10. Шклярська О. Психологічна пружність - запорука виживання під час війни. URL: http s ://racurs. ua/ua/687-vijna- syndrom .html

References

1. Panov, M. S. (2019). Sotsialno-psykholohichna adaptatsiia osobystosti: doslidzhennia fenomenu [Social-psychological adaptation of the personality: a study of the phenomenon]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii - Theoretical and applied problems of psychology, 3(3), 255-266 [in Ukrainian].

2. Blynova, O. Ye. (2016). Sotsialno-psykholohichna adaptatsiia vymushenykh mihrantiv: pidkhody i problemy vyvchennia fenomena akulturatsii [Socio-psychological adaptation of forced migrants: approaches and problems of studying the phenomenon of acculturation]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Psychological sciences, 3 (1), 111-117 [in Ukrainian].

3. Androsovych, K. A. (2016). Fenomen sotsialnoi adaptatsii yak predmet naukovoho analizu [The phenomenon of social adaptation as a subject of scientific analysis]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti - Education and development of a giftedpersonality, 3, 20-24 [in Ukrainian].

4. Pundiev, V. V., Morozova, V. V. (2019). Sotsialno-psykholohichni problemy adaptatsii osib z oznakamy mezhovoho rozladu osobystosti [Socio-psychological problems of adaptation of persons with signs of borderline personality disorder]. Aktualni problemy psykhichnoho ta psykholohichnoho zdorovia: zb. materialiv Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (26-27 kvit. 2019 r., Odesa) - Actual problems of mental and psychological health: collection. materials of the International science and practice conf. (April26-27, 2019, Odesa). Odesa: Odeskyi nats. un-t, 155-158 [in Ukrainian].

5. Freud, Z. (1990). Psychology of the unconscious: Collection of works. Comp., scientific. ed., opening letter author M.G. Iaroshevskii. 448 p. [in English].

6. EysencN, H. J. (1982). Personality, genetics, and behaviour. New YorN: Praeger. 278 p. [in English].

7. Tkachyshyna, O. R. (2021). Osoblyvosti sotsialno-psykholohichnoi adaptatsii osobystosti v umovakh kryzovykh sytuatsii [Peculiarities of social and psychological adaptation of personality in crisis situations]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia - Academic notes of the Tavri National University named after V.I. Vernadskyi. Series: Psychology, 32 (71), 3, 93-98 [in Ukrainian].

8. Korobka, L. M. (2015). Sotsialno-psykholohichna adaptatsiia spilnoty do umov i naslidkiv voiennoho konfliktu: teoretychni zasady doslidzhennia [Social and psychological adaptation of the community to the conditions and consequences of the military conflict: theoretical foundations of the study]. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky - Actual problems of sociology, psychology, pedagogy, 4, 76-82 [in Ukrainian].

9. Prib, H. A., Raievska, Ya. M., Beheza, L. Ye. (2022). Sotsialno-psykholohichni osoblyvosti adaptatsii osobystosti v umovakh boiovykh dii [Socio-psychological features of personality adaptation in the conditions of hostilities]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seri: Psykholohiia - Scholarly notes of TNU named after VI Vernadskyi. Series: Psychology, 33 (72), 104-109 [in Ukrainian].

10. Shkliarska, O. Psykholohichna pruzhnist - zaporuka vyzhyvannia pid chas viiny [Psychological resilience is the key to survival during the war]. URL: https://racurs.ua/ua/687-vijna- syndrom.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru