Емпіричне дослідження моральних дилем осіб юнацького віку в умовах військових дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Емпіричне дослідження моральних дилем осіб юнацького віку в умовах військових дій

Федотова Тетяна Володимирівна

кандидат психологічний наук, доцент, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

Анотація

Моральні дилеми, як особливі різновиди моральних проблем, цікавлять науковців різних галузей наук: філософії, етики, культурології, психології, педагогіки та ін. Розширення сфери сучасної моралі передбачає її інституціональність та спрямування поглядів у майбутнє, акцентуючи увагу на можливості прогнозування і передбачення кризи в розвитку суспільства та особистості, актуалізуючи питання сенсу життя, турботи про здоров'я, глобалізації та інші. Мета статті полягає у теоретичному висвітлені проблеми моральних дилем в психології та емпіричному їх дослідженні в осіб юнацького віку в умовах військових дій. Традиційно виокремлюють два види дилем: ті, які передбачають необхідність здійснення двох протилежних вчинки, кожен з яких є правильним; ті, що передбачають одночасне виконання чи невиконання одного й того ж вчинку (Головіна, 2017). Вплив когнітивних та емоційних процесів на мораль дозволяє виділити не лише системи (афективну та когнітивну), а й групи дилем: «нейтральні/позаморальні», «морально безособові» та «морально особистісні» (Greene, Nystrom, Engell, 2004). В психології моральні дилеми визначаються як етичне (моральне) припущення, кожне з яких має однакову вагу, істинність та наслідки, й жодне з них не може бути втілене без порушення іншого. Результатами наявних моральних дилем можуть бути: екзистенційна провина чи сором, глибока безпорадність, відчуття невпевненості та марності, втрата сенсу та надії, уявлення про абсурдність життя, почуттям провини, марності, відчаю тощо (Fleming, 2021).

Вивчення моральних дилем передбачало застосування: методики діагностики морально-етичної відповідальності особистості (І. Тимощук), матеріалів есе діагностованих на тему «мій досвід переживання війни». Було проаналізовано наявність етичних дилем в наративах осіб юнацького віку, пропонованих В. Флемінгом (Fleming, 2018). Проведене емпіричне дослідження засвідчило відносно високий рівень морально-етичної відповідальності, який в осіб юнацького віку представлений наявністю високого рівня альтруїстичних почуттів та морально-етичної рефлексії.

Результати аналізу наративів юнаків дозволили визначити: 1) домінування чотирьох з семі етичних дилем: політичні ідеали vs реальний досвід; професійна роль vs організаційна процедура; залишитися живим vs померти; військова моральність vs цивільна мораль; 2) часткове представлення дилем: міфи та реальність війни; справедливий всесвіт і світовий порядок vs світовому хаосу; 3) не представленість моральної дилеми «релігійні переконання (релігійна віра) vs військова етика». Розпочате дослідження не претендує на вичерпність та завершеність і має перспективу подальшу наукових пошуків.

Ключові слова: мораль, моральна дилема, моральна травма, моральний дистрес, благо, зобов'язання, відповідальність.

Abstract

Fedotova Tetiana Volodymyrivna PhD of Psychology, Associate Professor, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine, Lutsk

EMPIRICAL STUDY OF MORAL DILEMMAS PERSONS OF YOUTHFUL AGE IN THE CONDITIONS OF HOSTILITIES

Moral dilemmas, as special types of moral problems, are of interest to scientists in various fields of science: philosophy, ethics, cultural studies, psychology, pedagogy, etc. The expansion of the sphere of modern morality implies its institutionalization and the direction of views into the future, focusing on the possibility of predicting and anticipating the crisis in the development of society and the individual, actualizing the issues of the meaning of life, health care, globalization and others. The purpose of the article is to theoretically highlight the problems of moral dilemmas in psychology and empirically study them in adolescents in the conditions of military operations. Traditionally, two types of dilemmas are distinguished: those that involve the need to perform two opposite actions, each of which is correct; those that involve the simultaneous performance or nonperformance of the same act (Golovina, 2017). The influence of cognitive and emotional processes on morality allows us to distinguish not only systems (affective and cognitive), but also groups of dilemmas: "neutral/extramoral", "morally impersonal" and "morally personal" (Greene, Nystrom, Engell, 2004). In psychology, moral dilemmas are defined as ethical (moral) assumptions, each of which has equal weight, truth and consequences, and none of them can be implemented without violating the other. The outcomes of existing moral dilemmas can be: existential guilt or shame, deep helplessness, feelings of uncertainty and futility, loss of meaning and hope, perception of the absurdity of life, feelings of guilt, futility, despair, etc.

The study of moral dilemmas involved the use of: a methodology for diagnosing the moral and ethical responsibility of the individual (I. Tymoshchuk), essay materials diagnosed on the topic "my experience of war". The presence of ethical dilemmas in the narratives of adolescents proposed by W. Fleming (Fleming, 2018) was analyzed. The conducted empirical research showed a relatively high level of moral and ethical responsibility, which in adolescents is represented by the presence of a high level of altruistic feelings and moral and ethical reflection. The results of the analysis of young men's narratives allowed us to determine: 1) dominance of four out of seven ethical dilemmas: political ideals vs. real experience; professional role vs. organizational procedure; stay alive vs. die; military morality vs. civil morality; 2) partial representation of dilemmas: myths and reality of war; just universe and world order vs. world chaos; 3) absence of moral dilemma "religious beliefs (religious faith) vs. military ethics". The study does not claim to be exhaustive and complete and has the prospect of further scientific research.

Keywords: morality, moral dilemma, moral trauma, moral distress, good, obligation, responsibility.

Постановка проблеми

моральна дилема юнацький військовий

Надзвичайно складні виклики, перед якими сьогодні опинилася Україна, потребують від усіх її громадян активної життєвої позиції та включеності в соціальні процеси і привертають увагу до широкого кола морально-етичних проблем, які нині гостро переживаються українцями. Кожен робить свій влад у перемогу та усіма силами намагається її наблизити, часом картаючи себе, що «міг/могла зробити більше» або щоденно актуалізуючи питання «чим ще я можу бути корисним/корисною?». Наші військові, боронячи українську державність, ризикують та жертвують своїм життям; доправляючи гуманітарні вантажі захисникам та у прифронтові міста і селища, активно задіяні у підтримку армії та цивільного населення пересічні громадяни; ми можемо бачити як у волонтерську діяльність залучені й діти - прикладом тому є численні виступи та імпровізовані концерти з метою збору коштів на допомогу військовим та ВПО. Отже, повномасштабне вторгнення Росії, спричинило появу нової, глобальної проблеми - життя в умовах війни, реалії якої безумовно торкаються морального виміру функціонування всього українського суспільства і як ніколи є надзвичайно актуальними. Пропонуємо розглянути окреслену проблеми з позиції моральних дилем юнацтва, адже особи юнацького віку разом з іншими віковими групами активно задіяні у боротьбу з агресором та є тією «життєдайною» силою, яка у подальшому буде також активно долучатися до відбудови нашої країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Загалом проблеми етики, моралі, моральності та моральних дилем розлого представлені в філософії (Л. Губерський, О. Предко, Т. Іщук, Т. Запорожець, Н. Головіна та інші); окремі аспекти вивчення цього питання знаходимо в публікаціях І. Беха, М. Боришевського (питання духовності особистості); В. Турбана (становлення етико-моральних уявлень в парадигмі суб'єктості С. Рубінштейна); Р. Павелківа, О. Лебедіної, А. Зимянського, Ю. Тимош (проблема моральної свідомості та самосвідомість особистості); О. Зарви (дослідження моральних дилем у процесі формування морально-ціннісної системи студентів вищих навчальних закладів США); С. Бадера (моральні дилеми в контексті формування ціннісно-смислових орієнтацій майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти); Л. Засєкіної, С. Засєкіна, М. Козігори (моральні дилеми в контексті вивчення моральної травми у цивільного населення) та інших. Проте, не зважаючи на наявні праці науковців, поза межами їх уваги залишається значне коли питань, пов'язаних із вивченням моральних дилем різних верств населення та методології їх дослідження.

Мета статті полягає у теоретичному висвітлені проблеми моральних дилем в різних галузях наук та емпіричному їх дослідженні в осіб юнацького віку в умовах військових дій. В статті використано теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення та систематизації підходів у висвітлені поняття моральної дилеми та метод наративного аналізу. Проведений теоретичний огляд проблематики не претендує на вичерпність та має певні обмеження і застереження, запропоновані підходи науковців теж можуть містити не повну та вичерпну інформацію і результати.

Виклад основного матеріалу

Проблема моральних дилем нерозривно пов'язана з питанням становлення моралі. В контексті суспільно-історичного розвитку людства моральність представлена: в філософії блага Аристотеля, згідно якої вона є онтологічно закладеною в людини незалежно від історичних змін (як прагнення до добра і вищої цінності); етиці зобов'язань І. Канта, де моральність детермінована внутрішніми переконаннями людини і не тотожна психічній мотивації та завдяки саморегуляції передбачає ймовірність створення власних нових моральних смислів; етиці відповідальності, що загалом притаманна постмодерному суспільству (С. К'єркегор, Т. Адорно, вчинковий підхід А. Роменця, І. Манохи), яка визначена свободою вибору та передбачає відповідальність за результат вчинення дії; проте, визнаючи свободу волі людини, здійснення вибору дій в ситуації моральної дилеми головним питанням буде не лише моральна відповідальність, а й наявність особистісних факторів її прийняття.

Н. Головіна акцентує на розширенні сфери сучасної моралі, зокрема в сфері моральних відносин великих груп, де найчастіше виникають проблеми - міжнаціональні, міжконфесійні, міждержавні та інші. Також авторка наголошує на її розширенні у зв'язку із висуненням вимог до окремих категорій людей, шляхом створення різних видів кодексів (корпоративного, професійного тощо), що зумовлює зниження рівня прагнення до раніше прийнятих формулювань універсальних моральних імперативів. Мораль стає інституціональною (судження й оцінки про моральність виносять спеціально створені комітети, комісії та ін.) та звертає свої погляди у майбутнє, маючи можливість робити прогнози, передбачати кризи в розвитку, актуалізуючи питання сенсу життя, зростання рівня турботи про здоров'я, висуває проблему глобалізації тощо. Н. Головіна зазначає, що моральні дилеми, як особливі різновиди моральних проблем, є предметом прикладної етики. Процес застосування моралі на практиці, незалежно від історичного періоду, за дослідницею, є сферою дилем. Тому сучасна прикладна етика й ґрунтується на необхідності вирішувати дилеми, які нею не породжені, але нею усвідомлюються і вирішуються; тобто людина вирішує їх повсякденно, впродовж усього свого життя. Дилеми Н. Г оловіна розглядає як проблеми, що не мають простого й однозначного рішення та містять суперечності, які не піддаються формальному аналізу. Вона наголошує на наявності двох видів дилем: ті, які передбачають необхідність здійснення двох протилежних вчинки, кожен з яких є правильним; ті, що передбачають одночасне виконання чи невиконання одного й того ж вчинку. Загалом моральні дилеми стають предметом обговорень широкого кола людей, темами громадських дебатів чи політичних рухів (Головіна, 2017).

Розглядаючи проблему моральних дилем не можна не зупинитися на теорії Л. Кольберга. Прихильник та послідовник теорії Ж. Піаже, запропонував теорію морального розвитку особистості, в якій виокремив три послідовні рівні (преконвенційний, конвенційний та постконвенційний), кожен з яких містить дві чітко виражені стадії. Преконвенційний рівень визначається егоцетричністю моральних суджень, а вчинки оцінюються переважно за принципом схвалення, вигоди та їх фізичних наслідків (покарань); конвенційний рівень - передбачає засвоєння норм та оцінок референтної групи, які сприймаються некритично, як зовнішні обмеження спільноти, з якою особистість себе ідентифікує; постконвенційний рівень (не часто зустрічається навіть у дорослому віці) - це рівень розвитку особистісних моральних принципів, що можуть відрізнятися від норм референтної групи, мають загальнолюдське представлення та універсальність, він є свідченням пошуку людиною загальних засад моральності. Впродовж зазначених шести стадій, відбувається прогресивна зміна базису морального судження і якщо на ранніх стадіях розвитку індивіда судження висловлюються з орієнтацією на зовнішні силу (очікувані винагороди та покарання), то на останніх стадіях - судження ґрунтуються на особистісно внутрішньому моральному переконанні і практично не піддаються зовнішньому впливу інших людей чи суспільних очікувань. Відповідний внутрішній моральний кодекс знаходиться вище будь- якого закону чи суспільного договору й часом, у випадку виняткових обставин, може вступати з ним у конфлікт. Автор наголошує, що проходячи всі стадії морального розвитку, доросла людина починає усвідомлювати, що в світі не має нічого абсолютно правильного чи абсолютно неправильного, а моральність вчинку залежить не стільки від його наслідків, скільки від намірів людини, що його вчиняє. Л. Кольберга пропонує моральні дилеми, гіпотетичні відповіді на які, на його думку, дозволяють діагностувати рівень морального розвитку особистості як в дитячому, так й в дорослому віці (Kohlberg, 1984).

К. Гіліган, на продовження теорії Л. Кольберга, наголошує на відмінності у сформованості моралі жінок та чоловіків. Для жінок, на думку авторки, характерною є мораль турботи, яка формується на ґрунті емпатійного ставлення до інших та їх розумінні, врахуванні неповторності, унікальності індивідуальних прагнень інших, ідеї служіння людям. Для чоловіків притаманною є мораль справедливості, яка формується завдяки чіткому усвідомленню свого Я, сепаруванні та автономії, і передбачає дотримання самостійно визначених етичних принципів, розуміння прав інших та правил побудови справедливого суспільного устрою тощо (Gilligan, 2016).

Е. Хіггінс виокремлює три рівні умов, що впливають на вирішення моральних дилем: перший - містить умови з необхідністю впливу на дилеми (можливість прийняти позицію іншого, спільні взаємини учасників дилеми, ступінь справедливості та гармонійності співтовариства), тобто вони визначають розвиток розуміння морального судження та прийняття рішень, проте, забезпечуючи функціонування моральної свідомості, вони не гарантують дотримання моральної норми в поведінці особистості чи групи; другий - умови, що визначають специфічні властивості ситуацій (ролі, відношення та соціальні зобов'язання, що визначають значущість конкретних ситуацій та дій учасників), причому останні можуть бути моральними, квазіморальними та неморальними; третій рівень умов - індивідуально- психологічні характеристики особистості та її установки щодо необхідних та специфічних умов моральної ситуації (Higgins, 2006).

Загалом проблеми морального вибору та моральних почуттів відіграють важливу роль у визначенні поведінки особистості в суспільстві. Так Дж. Грін з колегами, досліджуючи вплив когнітивний та емоційних процесів на мораль, запропонував теорію подвійного процесу (dual-process theory), в якій виокремлюють системи: афективну (швидку, безсвідому, яка не потребує зусиль) та когнітивну (повільну, свідому, що потребує зусилля та включення волі). Автори запропонували 50 дилем, в яких досліджуваним потрібно було винести судження з приводу різних уявних ситуацій і які поділяються на три групи: «нейтральні» дилеми (їх вони ще називають «позаморальними»), «морально безособові» та «морально особистісні». «Нейтральні» дилеми не передбачають вирішення наявних конфліктів між емоціями та розумом у пропонованих ситуаціях. «Морально безособові» дилеми торкаються моралі та емоцій, проте не передбачають сильного внутрішнього конфлікту між утилітарними уявленнями стосовно способів досягнення загального блага та емоційними обмеженнями і заборонами (наприклад у випадку дилеми, де постає питання: повернути чи не повернути важіль). «Морально особистісні» дилеми потребують вирішення гострого конфлікту між утилітарними уявленнями про найвище благо та необхідністю реалізувати вчинок безпосередньо своїми руками і тут «повстають» емоції (наприклад, штовхнути власноруч одну людину заради спасіння п'ятьох інших). Складні особистісні моральні дилеми протирічать моральним принципам та зумовлюють появу конфліктної ситуації. У випадку, якщо рішення, яке приймається є утилітарним (раціональним), домінує когнітивний контроль, що пов'язаний з наданням переваги відтермінованому виграшу та пригніченню емоцій. Когнітивна система переважно задіяна під час вирішенні «безособових» дилем; афективна - включається при вирішенні «особистісних» дилем (Greene, Nystrom, Engell, 2004).

В психології морального розвитку визначено два основоположних принципи - справедливості (Ж. Піаже, Л.Кольберг) (утверджує ідею соціального договору, згідно якої моральним є благо для максимального кола людей, акцентуючи увагу на когнітивних процесах) та турботи (К. Гіліган) (ґрунтується на емпатії та співчутті іншим, що визначає особистісний вибір в моральній дилемі, пропагує принцип турботи, орієнтації на потреби та почуття іншої людини). Відповідні підходи на початку розглядалися як альтернативні, проте останнім часом спостерігаємо тенденцію їх зближення у понятті моральної ідентичності (як особистісної самооцінки), опосередковане системою прийнятих моральних цінностей та норм, що дозволяє визначити морально-ціннісну орієнтацію особистості. Моральна відповідальність передбачає наявність вибору, в якому представлено прагнення відповідати прийнятим ціннісно-нормативним вимогам, котрі висуває особистість стосовно себе, та постає як основа її моральної саморегуляції. Тому моральна ідентичність особистості, як вірність прийнятим цінностям, забезпечує її високу самооцінку та готовність до прийняття моральної відповідальності (як зобов'язання звітуватися стосовно власних дій та можливих наслідків).

Е. Джеметон пов'язує моральну дилему з переживанням морального дистресу та визначає, що вона може стосуватися прийняття рішення за умови наявності загальної єдності поглядів щодо рішення, яке ґрунтується на принципах гуманізму, справедливості, корисності та доброзичливості. Як приклад автор наводить професійну діяльність медичних сестер, які переживають моральний дистрес (вирішуючи моральну дилему), роблячи вибір щодо болісних процедур, долаючи фізичний опір пацієнтів, чи відключаючи пацієнта від апарату підтримки життєдіяльності та ін. (Jameton, 1993).

Л. Засєкіна та С. Засєкін зазначають, що на відміну від моральної травми, яка представлена змінами внутрішніх переконань людини (в особистості може бути порушене уявлення щодо того, що є правильним, а що - ні), переживання морального дистресу зумовлене моральною дилемою і може бути узгоджене з компонентами моралі, представленими моральними нормами та судженнями, які містяться в моральних міркуваннях, моральних емоціях та моральних вчинках (Zasiekina & Zasiekin, 2021).

В. Флемінг розглядає моральні дилеми як предиктори морального дистресу. Науковець аналізує моральні страждання, з якими працюють психотерапевти після повернення американських військових до мирного життя та описує моральний дистрес, як збіг конкуруючих моральних рішень, які особистість сприймає як обов'язкові, і що передбачають одночасного дотримання чи/або втілення. Моральні дилеми він визначає як етичне (моральне) припущення, кожне з яких має однакову вагу, істинність та наслідки й жодне з них не може бути втілене без порушення іншого. Результатами наявних моральних дилем можуть бути: екзистенційна провина чи сором, глибока безпорадність, відчуття невпевненості та марності, втрата сенсу та надії, уявлення про абсурдність життя, почуття провини, марності, відчаю та інше (що є, за автором, результатом переживання морального дистресу) (Fleming, 2021).

Оскільки дослідження моральних дилем відбувалося в умовах воєнних дій, ми аналізували наявність етичних дилем в наративах осіб юнацького віку, які В. Флемінгом описані для військових. Зокрема, науковець наводить типові етичні дилеми (Fleming, 2018):

- політичні ідеали vs реальний досвід - суть її полягає з однієї сторони у впливі пропаганди стосовно перебігу військовій дій, втрат та оптимістичності у сприйнятті ворога і самої ситуації, з іншої - реальні новини, досвід, яким діляться особи, які перебували в гарячих точках, що різко контрастує з поданою у ЗМІ інформацією; відбувається зміна громадської думки, згасання чи зменшення потоку ресурсів, можна спостерігати розчарування, злість та провину від несправдження очікувань;

- професійна роль vs організаційна процедура - визначення сфери своєї компетентності, розроблені формальні вимоги, нормативні акти, положення яким особистість повинна відповідати - з однієї сторони, та можливість гнучко діяти у заплутаній ситуації, знаходити нові шляхи вирішення проблеми, орієнтуватися в ситуації - з іншої;

- військова моральність vs цивільна мораль, суть якої розкривається через: необхідність залишити позаду цивільну мораль, навчитися захищати себе, свою родину та країну; важливість та доцільність дотримання моральних норм мирного часу, необхідність бути добропорядним громадянином;

- міфи та реальність війни - передбачає зіткнення двох аспектів: патріотичної відданості, потреби виявляти мужність, відточення навичок стрільби і надання медичної допомоги; сприймання та реакції на безпосередні обстріли, усвідомлення можливості їх повторення, втеча від всього жаху війни, реальна поведінка в ситуації небезпеки чи загрози життю;

- релігійні переконання (релігійна віра) vs військова етика - раціоналізація, яка застосовується для пояснення ситуації, актуалізація цінностей, що вкорінені у релігійному вченні проти розбіжностей в діях, відкидання цінностей, домінування тези «перемога любою ціною», ненависть до ворога та осіб, що етнічно маркуються як ворог, пояснення необхідності їх нелюбові, ненависті;

- справедливий всесвіт і світовий порядок УБ світовий хаос - випадкові, небезпечні події можуть зруйнувати уявлення про впорядкований та справедливий світ; моральна протиприродність війні і їх частотність в історії; моральність особистості та хороша підготовка можуть запобігти поганим подіям, проте часто погані події трапляються з тими, хто вирізняється високим рівнем моральності та є добре тренованим й підготовленим; у військових відповідна дилема представлена запитанням: «чому він загинув? адже він був хорошим, чуйним, добрим, тренованим ...»;

- залишитися живим УБ померти - у ветеранів, з якими працював В. Флемінг, свідчить про подолання тривоги, що виникає внаслідок тривалої загрози смерті, завдяки фаталістичному сприйняттю власної долі («якщо на роду написано померти, то помреш»); в цивільному житті вона може виявлятися в нездатності відчувати, сподіватися й вибудовувати глибокі міжособистісні взаємини.

Вибірку дослідження склади студенти першого-другого курсів факультету психології (спеціальності «Психологія»), факультету культури та мистецтв (спеціальності «Хореографія») денної та заочної форм навчання Волинського національного університету імені Лесі Українки. Загальна кількість діагностованих - 90 осіб (статевий розподіл діагностованих: 25 осіб чоловічої статі та 65 осіб - жіночої). Емпіричне дослідження було реалізоване упродовж перших місяців війни (березень-травень 2022 року) та передбачало застосування: методики діагностики морально-етичної відповідальності особистості (І. Тимощук), матеріалів есе на тему «мій досвід переживання війни». Участь у дослідженні була добровільною, твори діагностованих кодувалися. Під час спілкування з досліджуваними, вони наголосили на стабілізації свого емоційного стану після перечитування власного твору, тобто можна гіпотетично припускати про певний психотерапевтичний ефект від написання есе.

Методика діагностики морально-етичної відповідальності особистості (І. Тимощук) спрямована на вивчення морально-етичної сфери особистості у ситуаціях, які потребують моральності, дозволяючи діагностувати шкали: рефлексія на морально-етичні ситуації (що пов'язані з колізіями та конфліктами); інтуїція в морально-етичній сфері (моральна інтуїція); екзистенційний аспект відповідальності (відповідає за чітке усвідомлення особистістю сенсу життя, вироблення власних смислоутворюючих цінностей); альтруїстичні емоції (емпатія, любов, чуйність, гідність, обов'язок); морально- етичні цінності (світогляд, інтереси, установки тощо) та рівень соціальної бажаності.

Відсотковий розподіл діагностованих згідно рівнів морально-етичної відповідальності зображено на рис.1.

Отже, можна констатувати, що переважна більшість респондентів вирізняються високим та середнім рівнем морально-етичної відповідальності, що відповідно є свідченням наявності в них розвиненої рефлексії, моральності, екзистенційної відповідальності та інтуїції в суперечливих життєвих ситуаціях.

Усереднені результати опитаних студентів за шкалами відповідної методики подано на рис.2.

Рис.1 Відсотковий розподіл діагностованих згідно до рівнів морально-етичної відповідальності за методикою І. Тимощук

Рис.2 Середньогрупові показники діагностованих за шкалами методики морально-етичної відповідальності І. Тимощук

Примітка: 1 - морально-етична рефлексія; 2 - моральна інтуїція; 3 - екзистенційна відповідальність; 4 - альтруїстичні почуття; 6 -моральні цінності

Бачимо, що усереднені показники діагностованих усієї вибіркової сукупності знаходяться в межах середніх значень методики. Найвищі показники і виявлено за шкалами альтруїстичних почуттів (Хсер=3,2) та морально-етичної рефлексії (Хсер=2,9).

Отже, опитані студенти вирізняються емпатійністю, чуйністю та почуттям обов'язку, вони цінують власну гідність й з любов'ю ставляться до

інших; здатні до глибокого розуміння моральних та аморальних аспектів власної поведінки і рефлексії дії факторів, що перешкоджають чи унеможливлюють вияв відповідальної поведінки.

Процедура аналізу наративів передбачала їх інтерпретацію як сукупності даних (які вирізняються когезією та когерентністю) та фокусування на цілісних історіях, оскільки саме завдяки останнім можна побачити життєвий досвід особистості, наповнений її смисловими переживаннями. Результати аналізу дозволили визначити в наративах осіб юнацького віку домінування наступних етичних дилем:

1) дилема політичні ідеали УБ реальний досвід, зміст якої полягає, як вже було зазначено вище, у розбіжності уявлень про війну в політичній пропаганді та серед цивільного населення, і яка представлена емпіричними маркерами:

- «..зміни у моєму світосприйнятті та утвердження вагомості компонентів ідентичності»; «я усвідомив важливість підтримки локальних спільнот»; «...важливість перебування в єдиному україно-центрованому інформаційному, культурному та медійному просторі»; «.важливість вивчення власної ідентичності, культури та історії»; «. кацапи століттями ведуть проти нас війну: відкриту, агресивну і збройну - як зараз, приховану, інформаційну і культурну - безперерво»; «розуміння важливості мови»; «як важливо вивчати власну ідентичність, історію та культуру»; «.кляті кацапи, які ведуть проти нас війну століттями, іноді агресивну і збройну, як от зараз, чи приховану інформаційну та культурну безперервно»; «. та найголовніше, що я зрозумів, це важливість мови»;

- «росіяни хочуть знищити українську націю, відкрито це не визнаючи та живучи в своїх ненормальній ідеології»; «як би ми не намагалися їм довести, вони не хочуть в це повірити. З ними нема є про що говорити»; «.ми сильна нація, яку століттями хотіли знищити, ми перемагали і зараз я вірю, що переможемо»;

2) дилема професійна роль УБ організаційна процедура - зміст полягає у здатності виконувати свої обов'язки, що суперечать моральним нормам, і виявляється у твердженнях:

- «.. ненависть щодо себе в минулому, коли не мав мовної стійкості»; «.лють, коли чую кацапську»; «складніше ходити в громадські місця чи сидіти в чаті навчальної групи через розбіжності у поглядах щодо мови, церкви»; «відповідальність всіх так званих «росіян» за жахи, що відбуваються в окупованих українських містах»; «.практично розірвав зв'язки з кількома друзями»;

- «кожен намагається робити все, що може (волонтерство, на інформаційному полі, відновлює роботу, жертвує армії)»; «. докладає зусилля, щоб не зійти з розуму, дехто почувається ніким і скочується в апатію та відчай»; «. відчуваю, що роблю замало, у порівняні із захисниками»;

- «... вночі я часто плакала від новин про зґвалтованих жінок та дітей, від безвиході, що не можу припинити війну»; «.почалися головні болі, березень - місяць головної болі»; «... навчання відійшло на другий план, через що додалася тривога, почалися проблеми зі шлунком через нервовий стан»;

- «.люди хотіли жити, мали мрії, плани, цілі, все це зруйнували нелюди, які переконують таких як вони, що ми самі знищуємо свою країну»; «. надзвичайно важко боротися з емоціями, хоча цього не робила»; «.потрібно дозволяти собі плакати, навіть якщо ти - психолог і повинен допомагати іншим, потрібно вивільнити свою негативну енергетику аби боротися дали»;

3) дилема залишитися живим УБ померти - зміст представлений бажанням розділити страждання з іншими співвітчизниками і природньою потребою в безпеці та виживанні:

- «..69 день війни; . кожен бачив як мінімум в інтернеті звірства, вчинені російськими військовими, ніхто не забуде цього і не пробачить»; «. ми стали ще сильнішими, згуртовані тими та єдиними»; «. допомагаємо нашій армії, віримо і чекаємо на перемогу»; «. віримо у світле майбутнє України, чекаємо покарання лиходіїв, які коїли та скоюють злочини у моїй країні»;

- « .не могли прийняти кінцеве рішення, що робити; не хотіли їхати за кордон; .за довгий час вирішили, що нікуди не поїдемо; цілодобово слухали новини, був момент, коли подумали, що вже більш-менш спокійно. Вирішили повернутися додому»; «.знову були вибухи, змушені швидко збиратися і будити маленького братика, вночі знову їхали до бабусі; .страшно, не передати словами»;

- «. боялася власної смерті, адже, як це переживе сім'я, я нічого не досягла в житті, як мене не стане, навіть не буде що розказувати, якою я була»; «.не страшно загинути самій, як втратити всіх близьких і залишитися самій, цього боюсь»;

4) дилема військова моральність УБ цивільна мораль, зміст полягає у неузгодженості між поведінкою, якої потрібно дотримуватися під час війни та власними моральними цінностями:

- «. якби мені дали зброю, я б пішла стріляти, на вечір мій запал стихав і я починала боятися»;

- «.почала відчувати агресію та ненависть до російських військових за їхні жахливі вчинки ., ці емоції виснажили мене, я втомилася, появилася апатія»;

- «. було незручно, що я тут можна сказати в безпеці, а люди на сході в надзвичайно складній ситуації; були істерики; часто плакала, потім заспокоїлась і сиділа без емоцій».

Інші дилеми представлені частково:

- міфи та реальність війни: «...війна, страшне слово, ... не могла подумати, що буду жити в такий страшний час»; «.кілька років пишу вірші, ... війна послужила стимулом писати ще більше, почала писати від імені військового, що втратив дівчину під час бомбардування міста, намагалась перейняти на себе біль втрати»;

- справедливий всесвіт і світовий порядок vs світовому хаосу: «... шкода, що виростають покоління, яким доводиться бачити біль, втрати, сльози, відчувати смуток, розпач...»;«...скільки існує світ - стільки наявні війни».

Не представлена моральна дилема «релігійні переконання (релігійна віра) vs військова етика», що може бути пояснена віковими особливостями вибірки. Адже у порівнянні з досліджуваними В. Флемінга, наші діагностовані є дещо молодшими (Fleming, 2021). Аналіз наративів засвідчив найбільшу кількість результатів у дилемі «залишитися живим vs померти», що стосується вибору між залишитися поряд з родичами, які не можуть виїхати чи убезпечити себе та виїхати в безпечне місце; переживання негативних емоцій стосовно загарбників та розуміння їх деструктивності; необхідність і бажання виконувати свій професійний обов'язок (особливо це представлено в наративах студентів-психологів) та власний психічний стан, як перешкода це реалізувати; страх власної смерті та гибелі інших.

Висновки

Проблема моральних дилем є об'єктом вивчення представників різних галузей наук, а теоретико-методологічний аналіз засвідчує складність та неоднозначність її дослідження. Наративний аналіз продемонстрував наявність чотирьох основних дилем в юнаків у переживанні військового конфлікту та необхідність подальшого їх вивчення. Емпіричне дослідження не претендує на вичерпність та завершеність, тому перспективу подальшого наукового пошуку вбачаємо у розширенні вибірки та методичного інструментарію і вивченні проблеми моральних дилем в контексті переживання морального дистресу в юнацькому віці.

Література:

1. Головіна Н. І Головіна Моральні проблеми сучасного суспільства і статус етики. Філософія культури. Філософські обрії. 2017. №38. С. 80-88.

2. Засєкіна Л. В., Федотова Т. В., Солоненко О. О. Методологічні та наративні засали дослідження проблеми морального дистресу у контексті воєнного конфлікту. Теоретичні і прикладні проблеми психологіїта соціальної роботи. 2022. №2 (58). С. 96-114.

3. Fleming W. H. Moral Injury and the Absurd: The suffering of moral paradox. J. Relig Health, 2021.

4. Gilligan Carol In a Different Voice: Psychological Theory and Women's Development. Harvard University Press; Reprint edition. 2016. 216 р.

5. Greene J. D., Nystrom L. E., Engell A. D. et al. The neural bases of cognitive conflict and control in moral judgment. Neuron. 2004. Vol. 44. № 2. Pp. 389-400.

6. Higgins E. T. Moral functioning, moral identity, and moral self-concept. Symposium on Personality and Moral Character. 2006.

7. Jameton A. Dilemmas of moral distress: moral responsibility and nursing practice. AWHONNS Clin Issues Perinat Womens Health Nurs, 1993, Vol. 4, Pp. 542-551.

8. Kohlberg, L. (1984). Essay on moral development. Vol. 2. In Kohlberg L. (eds.) The psychology of moral development. San-Francisco, Harper&Row. 580 p.

9. Schneewind J.B. Kant's Ethical Thought. Mind. 2001. Vol. 110 (438). Pp. 583-585.

10. Zasiekina, L., & Zasiekin, S. Verbal Emotional Disclosure of Moral Injury in Holodomor Survivors. Psycholinguistics, 2020. Vol. 28(1). Pp.41-58.

References:

1. Holovina, N. I. (2017). Moralni problemy suchasnoho suspilstva i status etyky. Filosofiia kultury. Filosofski obrii. №38. S. 80-88. [in Ukrainian]

2. Zasiekina, L. V., Fedotova T. V., Solonenko, O. O. (2022) Metodolohichni ta naratyvni zasaly doslidzhennia problemy moralnoho dystresu u konteksti voiennoho konfliktu. Teoretychni i prykladniproblemy psykholohiita sotsialnoi roboty. №2 (58). S. 96-114. [in Ukrainian]

3. Fleming, W. H. (2021). Moral Injury and the Absurd: The suffering of moral paradox. J. Relig Health. [in English]

4. Gilligan, Carol (2016). In a Different Voice: Psychological Theory and Women's Development. Harvard University Press; Reprint edition. [in English]

5. Greene, J. D., Nystrom, L. E., Engell, A. D. et al. (2004). The neural bases of cognitive conflict and control in moral judgment. Neuron. Vol. 44. № 2. Pp. 389-400. [in English]

6. Higgins, E. T. (2006). Moral functioning, moral identity, and moral self-concept. Symposium on Personality and Moral Character. [in English]

7. Jameton, A. (1993). Dilemmas of moral distress: moral responsibility and nursing practice. AWHONNS Clin Issues Perinat Womens Health Nurs. Vol. 4, Pp. 542-551. [in English]

8. Kohlberg, L. (1984). Essay on moral development. Vol. 2. In Kohlberg L. (eds.) The psychology of moral development. San-Francisco, Harper&Row. [in English]

9. Schneewind, J.B. (2001). Kant's Ethical Thought. Mind. Vol. 110 (438). Pp. 583-585. [in English]

10. Zasiekina, L., & Zasiekin, S. (2020). Verbal Emotional Disclosure of Moral Injury in Holodomor Survivors. Psycholinguistics. Vol. 28(1). Pp.41-58. [in English]

Размещено на Allbest.ru