Психологічні особливості прояву копінг стратегій поведінки залежно від рівня життєстійкості підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості прояву копінг стратегій поведінки залежно від рівня життєстійкості підлітків

Максим Бондар

студент факультету психології, кафедра загальної психології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна

У статті розкрито психологічний зміст феномену копінг стратегій поведінки, зокрема його представлено як механізм подолання складних життєвих ситуацій, загальний динамічний процес психіки, який функціонує задля оптимізації емоційного стану особистості. Наголошено на тому, що ці стратегії можуть бути адаптивними (позитивними), ефективними та дезадаптивними (негативними), дисфункціальними. Визначено, що найбільш сприятливим та сензитивним періодом розвитку життєстійкості є підлітковий вік. Підкреслено нагальну необхідність у розвитку життєстійкості особистості підлітка задля ефективного вміння не лише долати труднощі, а і можливості перспективно реалізовувати власний потенціал, здобуття автономності у власній життєдіяльності.

Метою статті є психологічний аналіз ролі життєстійкості у розвитку адаптивних копінг стратегій, а саме виявлення взаємозв'язку між рівнем життєстійкості та проявом копінг стратегій.

Висновки. У статті представлено результати проведеного емпіричного дослідження, яке надало можливість виявити психологічні особливості прояву копінг стратегій поведінки підлітків, а саме визначити залежність їх прояву від рівня життєстійкості. Зокрема, підтверджено, що високий рівень життєстійкості сприяє розвитку адаптивних копінг стратегій поведінки, уміння знаходити сприятливі шляхи вирішення ситуації, спроможності здійснювати ефективну саморегуляцію. В той час як низький рівень життєстійкості перешкоджає його розвитку, формує дезадаптивні копіг стратегії, обумовлюючи відчуття пригніченості та безнадійності.

Ключові слова: життєстійкість, копінг стратегії, підліток, стрес, складна життєва ситуація.

PSYCHOLOGICAL FEATURES OF THE MANIFESTATION OF COPING STRATEGIES OF BEHAVIOR DEPENDING ON THE LEVEL OF HARDINESS OF ADOLESCENTS

Maksym BONDAR

Student at the Faculty of Psychology, Department of General Psychology, Taras Shevchenko National University of Kyiv,

60 Volodymyrska str., Kyiv, Ukraine, 01033

The article reveals the psychological content of the phenomenon of coping behavioral strategies, in particular, it is presented as a mechanism for overcoming difficult life situations, the general dynamic process of the psyche, which functions to optimize the emotional state of the individual. It is emphasized that. these strategies can be adaptive (positive), effective and maladaptive (negative), or dysfunctional. Then an urgent need to develop the hardiness of the adolescent's personality for the effective ability not only to overcome difficulties but also opportunities to realize their potential, gaining autonomy in their own lives. It is determined that the most favorable and sensitive period of development of hardiness is adolescence.

The purpose of the article is a psychological analysis of the role ofhardiness in the development of adaptive coping strategies, identifying the relationship between the level ofhardiness and the manifestation of coping strategies

Conclusions. The article presents the results of an empirical study, which provided an opportunity to identify the psychological features of the manifestation of coping strategies of adolescent behavior, namely to determine the dependence of their manifestation on the level of hardiness. In particular, it was confirmed that a high level of vitality contributes to the development of adaptive coping behavioral strategies, the ability to findfavorable ways to resolve the situation, and the ability to exercise effective self-regulation. While a low level of hardiness hinders its development, it forms maladaptive coping strategies, causing feelings of depression and hopelessness.

Key words: hardiness, coping strategy, teenager, stress, difficult life situation.

Постановка проблеми

копінг стратегія поведінка психологічний

Життєдіяльність сучасної особистості все частіше супроводжується постійними несподіваними труднощами, нестабільністю та непередбачуваністю. Саме тому, особливого значення набувають адаптаційні ресурси, особистісні характеристики, які стануть ефективним механізмом у боротьбі з життєвими негараздами [8]. Проте, на жаль, у більшості сучасних підлітків відсутні уявлення щодо способів ефективного вирішення труднощів, важких життєвих ситу-ацій, несформовані вміння емоційної регуляції, відсутні навички та теоретичні знання щодо можливостей урегулювання ситуації.

Аналіз останніх досліджень

У зарубіжній психологічній літературі проблема подолання складних життєвих ситуацій пов'язана з терміном «coping» (від англ. coping - подолання), який вперше у своїх психологічних дослідження застосував Л. Мерфі в 1962 р. для позначення стратегії вирішення основних вікових криз особистості [13]. Пізніше цей термін став з'явився в роботах Р. Лазаруса, який визначав його як процес вирішення проблем, який використовує індивід задля адап-тації до оточуючого середовища [12]. Наразі багато науковців активно використовують цей термін в своїх дослідженнях, зокрема розглядаючи його в контексті вивчення проблематики стресу, складних життєвих ситуацій, несприятливих життєвих подій, а також ефективних шляхів їх вирішення. Феномен копінгу розглядають не лише як усунення проблем, а, також, як загальний динамічний процес психіки, який функціонує задля опти- мізації емоційного стану особистості [9].

Узагальнюючи вище сказане, можна стверджувати, що копінг стратегії поведінки - це ті механізми, які людина використовує задля подолання стресових, складних життєвих ситуацій, процес, за допомогою якого людина намагається вирішити проблеми або ж мінімізувати їх вплив. Ці стратегії можуть бути адаптивними (позитивними), ефективними та дезадаптивними (негативними), дисфунк- ціональними. Позитивні стратегії подолання стресу включають пошук соціальної підтримки з боку інших, прагнення вчитися навіть на негативному досвіді (смислове подолання), постійну підтримку фізичного здоров'я, застосування технік розслаблення, а також використання гумору у складних ситу-аціях. Негативні стратегії також здатні послабити вплив стресора, однак фінальний результат буде непродуктивний. Вони забезпечують швидке рішення, яке заважає людині розірвати зв'язок між стресором і симптомами тривоги, проте воно дуже рідко призводять до розвитку. Тому, незважаючи на те, що ці стратегії забезпечують короткочасне полегшення, насправді, вони створюють ще більше проблем. Дезадаптивні стратегії включають дисоціацію, сенсибілізацію, заціпеніння, уникнення проблеми та втечу [14].

Варто зазначити, що, дослідниками було встановлено взаємозв'язок між певними особистісними рисами та способами копінг поведінки, які людина використовує задля подолання стресової ситуації [10]. Зокрема, у реакціях на складні життєві ситуації та потенційно стресові події провідну роль відіграють індивідуальні відмінностями внутрішні ресурсів особистості, а саме рівень її життєс-тійкості. Саме від неї залежить витривалість особистості, здатність зберігати внутрішню збалансованість та психічне здоров'я [6].

Концепція життєстійкості була введена у другій половині 20 століття психологами Сальваторе Мадді і Сьюзен Кобайс, вона ґрунтується на тому, що людина здатна оптимально реалізувати весь свій потенціал, навіть в несприятливих, складних життєвих ситуаціях [11]. Життєстійкість формується протягом всього життя, однак найбільш сен- зитивним періодом її формування та розвитку є підлітковий вік [5]. Як відомо, підлітковий вік є вирішальним для людини. Однак, саме підлітки найчастіше опиняються в складних життєвих ситуаціях, які вимагають від них швидкої психологічної адаптації, а також вміння проявляти конструктивні форми поведінки. Відповідно, саме життєстійкість постає тим, важливим особистісним ресурсом підлітка, який є необхідним для подолання складних життєвих ситуацій, здатності зберігати емоційну врівноваженість. Низький рівень життєстійкості підлітка спричинює внутрішній дискомфорт, труднощі в міжосо- бистісному спілкуванні, а також схильність до девіантної поведінки, соціальної ізоляції та розвитку психічних розладів [4].

Психолог Предко В. В. стверджує: «Життєстійкість - важливий особистісний ресурс, який сприяє позитивному самоставленню, розвитку лідерських якостей, цілеспрямованості та витривалості. Він є основним чинником самодетермінації, адаптації та внутрішньої збалансованості особистості підлітка; складною регуляторною системою, яка забезпечує підвищення фізичного і психічного здоров'я особистості та сприяє конструктивній соціалізації. Допомагає мінімізувати негативні наслідки несприятливих зовнішніх впливів та перетворити їх на нові можливості, здобути автономність у своїй життєдіяльності. Постає провідною умовою для осо- бистісної реалізації підлітка у майбутньому, надає йому готовність до здійснення вибору у невизначеній ситуації, формує здатність до зрілих і складних форм саморегуляції» [4]. Саме тому, важливо вчасно сприяти розвитку життєстійкості підлітків, виробленню у них навичок вирішення проблем, які забезпечать їм ефективну самореалізацію [3]. Провідного значення у формуванні життєстійкості підлітка набувають психологічні установки.

Саме вони обумовлюють внутрішній стан особистості, постають провідними чинниками прийняття рішень в складній життєвій ситуації та визначають поведінку. Завдяки формуванню конструктивних психологічних установок можна вплинути на внутрішню налаштованість підлітка, а саме спрямувати його на сприятливі стратегії поведінки, й відповідно, вдосконалити процес функціонування життєстійкості [7].

Формулювання мети статті. Було проведене дослідження для виявлення психологічних особливостей прояву копінг стратегій поведінки підлітків залежно від рівня їх життєстійкості. Вибірка складає 174 осіб віком від 14 до 18 років. Серед них 142 дівчат та 32 хлопців. Копінг-механізми підлітків визначалися за допомогою психологічної діагностики копінг-механізмів Є. Хейма, в адаптації Л І. Вассермана [2]. Методика надає можливість дослідити особливості прояву копінгу, зокрема когнітивних, емоційних та поведінко- вих копінг-механізми. Види копінг-поведінки розподіляються на три основні групи, згідно ступеня їх адаптивності: адаптивні, відносно адаптивні та неадаптивні. Рівень життєстійкості визначався за допомогою методики: «Тест життєстійкості» в адаптації Д. А. Леон- тьєва та О. І. Рассказової [1].

Виклад основного матеріалу дослідження

На першому етапі дослідження був застосований частотний аналіз задля виявлення психологічних особливостей прояву копінг поведінки підлітків. Згідно результатів частотного аналізу було виявлено, що:

А) За когнітивними копінг-стратегіями: варіант дисимуляції обрало 13 осіб, що складає 7,5% від вибірки; варіант ігнорування обрало 4 особи, що складає 2,3% від вибірки; варіант відносності обрало 14 осіб, що складає 8% від вибірки; варіант надання сенсу обрало 35 осіб, що складає 20,1% від вибірки; варіант проблемного аналізу обрало 34 особи, що складає 19,5% від вибірки; варіант розгу-бленості обрало 13 осіб, що складає 7,5% від вибірки; варіант релігійності обрало 5 особи, що складає 2,9% від вибірки; варіант смиренності обрало 14 осіб, що складає 8% від вибірки; варіант збереження самовладання обрало 27 осіб, що складає 15,5% від вибірки; варіант встановлення власної цінності обрало 15 осіб, що складає 8,6% від вибірки.

Б) За емоційними копінг-стратегіями: варіант агресивності обрало 9 осіб, що складає 5,2% від вибірки; варіант оптимізм обрало 74 особи, що складає 42,5% від вибірки; варіант пасивна кооперація обрало 6 осіб, що складає 3,4% від вибірки; варіант придушення емоцій обрало 49 осіб, що складає 23% від вибірки; варіант покірність обрало 5 осіб, що складає 2,9% від вибірки; варіант протест обрало 10 осіб, що складає 5,7% від вибірки; варіант самозвинувачення обрало 13 осіб, що складає 7,5% від вибірки; варіант емоційна розрядка обрало 17 особи, що складає 9,8% від вибірки;

В) За поведінковими копінг-стратегіями: варіант активне уникнення обрало 19 осіб, що складає 10,9% від вибірки; варіант альтруїзм обрало 29 осіб, що складає 16,7% від вибірки; варіант компенсація обрало 22 осіб, що складає 12,6% від вибірки; варіант конструктивна активність обрало 11 осіб, що складає 6,3% від вибірки; варіант звернення обрало 10 осіб, що складає 5,7% від вибірки; варіант відволікання обрало 32 особи, що складає 18,4% від вибірки; варіант відступ обрало 32 осіб, що складає 18,4% від вибірки; варіант співробітництво обрало 19 осіб, що складає 10,9% від вибірки.

Таким чином, можна стверджувати, що загалом підлітки виявляють відносно адаптивні копінг стратегії, зокрема найпоширенішою стратегією є оптимізм та надання сенсу складній життєвій ситуації, що в свою чергу, надає їм впевненості у знаходженні конструктивного рішення, а також поширеною стратегією є відволікання, яка є механізмом пошуку можливих ресурсів задля вирішення ситуації, а також знаходження внутрішніх точок опору.

На другому етапі дослідження було виявлено психологічні особливості прояву копінг стратегій поведінки залежно від рівня життєстійкості підлітків. Для цього був застосований метод побудови таблиць сполучень. В результаті проведеного аналізу було виявлено, що: стосовно когнітивних стратегій, серед досліджуваних з низькою життєстійкістю найпо- пулярнішою когнітивною стратегією виявилась ігнорування - її обрали 14 осіб. В цій групі також були популярні стратегії розгубленості - 11 осіб. А серед досліджуваних з високою життєстійкістю найпопулярнішою когнітивною стратегією виявився проблемний аналіз - її обрали 20 осіб. Також, виявилась популярною стратегія збереження самовладання - 20 досліджуваних повідомили, що також звертаються саме до неї. В цій групі також була популярна стратегія з надання сенсу - 1б осіб (таблиця 1).

Таблиця 1

Розподіл виборів когнітивних стратегій залежно від рівня життєстійкості