Психолого-педагогічні механізми ментального відновлення підростаючої особистості в аспекті соціальних подій військового сьогодення

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти «Кам'янець-Подільський державний інститут»

Кафедра соціальної роботи, психології, та соціокультурної діяльності імені Т.Г Сосновської

Психолого-педагогічні механізми ментального відновлення підростаючої особистості в аспекті соціальних подій військового сьогодення

Бачинська М.В., к.п.н., викладач

Анотація

Наукова стаття характеризує психолого-педагогічне відновлення дітей та молоді як комплексну, багаторівневу та динамічну систему заходів, спрямованих на поліпшення, розвиток та утвердження соціального статусу особистості, її психологічних функцій, якостей, властивостей; захист психофізичного здоров'я та соціального благополуччя; соціальне залучення до повноцінної життєдіяльності та дієздатності, включення в соціальні відносини на основі усунення обмежень життєдіяльності та створення доступного середовища.

Розкрито головні цілі педагогічної та соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді в умовах українського сьогодення, серед яких окреслено формування та відновлення особистісної ідентичності, суспільної адаптованості, надання допомоги в професійному становленні, підтримка в складних життєвих обставинах, сприяння адаптованості до ефективного освітнього процесу, збільшення реабілітаційного потенціалу. В статті розкрито місце реабілітаційних програм серед законодавчих постанов. Охарактеризовано різновиди реабілітації.

Описано технології роботи з дітьми та молоддю, які перебувають в стані внутрішньої кризи та потребують відновлення в сучасних військових умовах. Надано методичні рекомендації щодо прийомів психолого-педагогічної реабілітації. Схарактеризовано супроводжуючі необхідні соціальні спрямовані види діяльності в комплексній реабілітації підростаючих осіб. Висвітлено зміст, структурі компоненти та способи в проведенні реабілітації. Визначено специфіку підходів щодо реабілітаційної праці з підростаючою молоддю, яка маю особливі фізичні та ментальні потреби. Ключові слова: психолого-педагогічний вплив, відновлення, освітній простір, соціальна допомога, соціальні умови, психодіагностичний інструментарій, передовий педагогічний досвід, емоційна криза, особливі освітні потреби.

Abstract

The psychological and pedagogical mechanisms of mental recovery of the young personalities in the aspect of social events of the military presentation

Bachyns'ka M.V., PhD in Pedagogical Sciences, Lecturer, Department of social work, psychology and socio-cultural activities by the name of T.G. Sosnowska,Тhе еducational and rehabilitation institution of higher education "Kamyanets-Podilsky State Institute"

The scientific article describes the psychological and pedagogical rehabilitation of children and youth as a complex, multi-level and dynamic system of measures aimed at improving, developing and affirming the social status of the individual, his psychological functions, qualities, properties; protection of psychophysical health and social well-being; social involvement in full-fledged life activities and capacity for action, inclusion in social relations based on the elimination of restrictions on life activities and the creation of an accessible environment. The main goals of pedagogical and socio-psychological rehabilitation of children and youth in the conditions of modern Ukraine are disclosed, including the formation and restoration of personal identity, social adaptability, promotion of professional formation, support in difficult life circumstances, promotion of adaptation. to an effective educational process, increasing the rehabilitation potential.

The article reveals the place of rehabilitation programs among legislative norms. Types of rehabilitation are characterized.

Technologies for working with children and youth, who are in a state of internal crisis and need recovery in modern military conditions, are described. Methodological recommendations on the method of psychological and pedagogical rehabilitation are provided. Necessary accompanying socially oriented measures in complex rehabilitation of teenagers are characterized. The content, structure, components and methods of rehabilitation are highlighted. Features of approaches to rehabilitation work with growing youth with special physical and mental needs are determined.

Keywords: psychological and pedagogical influence, recovery, educational space, social assistance, social conditions, psychodiagnostic tools, advanced pedagogical experience, emotional crisis, special educational needs.

Постановка проблеми

Очевидно, що теперішні події, які відбуваються на теренах українського суспільства, акцентують на значимості й істотній цінності кожної окремої особи, її місця у суспільно-історичних поступах. Одночасно з цим стає очевидною необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як кожній окремій людині, так і цілим соціальним групам. По-особливому це стосується соціально-незахищених категорій: дітей та молоді; підростаючого покоління з особливими потребами. У часи соціальних потрясінь якраз і виявляється наявний у нас потенціал для підтримки таких осіб. У такі часи ми «проявляємо своє обличчя». Дане стосується працівників психологічної служби, вихователів, соціальних педагогів, їх керівників та загалом усіх освітян різного спрямування.. Кожному професіоналу вартує проявити суспільству все те, на є що ми здатні; виявити відповідальність перед дітьми та молоддю, чуйність і повагу до кожної їхньої особистості. Адже внаслідок діючих проблем та психо-неврологічного напруження виникають ризики співвіднесення сімей з їхніми дітьми до категорії перебуваючих в межах складних життєвих обставин, при яких батьки не мають можливості повною мірою здійснювати свої батьківські обов'язки щодо власних дітей. Дане засвідчує про наявність проблеми та потреби в пошуках шляхів її вирішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сучасних умовах науково- практичними пошуками та розв'язанням вище означеної проблематики займаються українські дослідники Н.П. Бочкор, Є.В. Дубровська, О.В. Заленська, О.А. Калашник, Л.Г Ковальчук, Н.В. Лунченко, Т.П. Рєпнова, Н.Ю Худякова та ін. Ними опубліковані праці: «Нові виклики соціально- педагогічної роботи у зв'язку із соціально-політичною ситуацією в Україні: соціально-правовий аспект», «Організаційно-методичні аспекти роботи працівників психологічної служби системи освіти в сучасній соціально- політичній ситуації», «Рекомендації класним керівникам»), «Психологічні наслідки для здоров'я дитини при перебуванні в травмуючих ситуаціях», «Вивчення наслідків впливу екстремальних умов на особистість дитини» та інші. Проте, в умовах активних військових дій реалії вказують на нагальну потребу в подальших наукових пошуках та практичному впровадженні комплексних заходів з відновлення становища душевно травмованої підростаючої української молоді,

Мета статті: охарактеризувати психолого-педагогічні механізми щодо відновлення ментального благополуччя дітей та молоді в соціальних реаліях військового сьогодення.

Виклад основного матеріалу

В загальному відновлювальні заходи включають систему медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових програм, направлених на надання молодим особам допомоги у відновленні та компенсації фізичних та ментальних порушень або втрачених функцій організму. Програми потрібні задля досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство, а також забезпечення неповнолітніх осіб технічними та іншими засобами реабілітації і виробами медичного призначення (Кравченко О. Соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді як завдання закладу освіти. 2021).

Психолого-педагогічна та соціальна реабілітація пронизує, фактично, усі аспекти роботи, спрямовані на відновлення особистісної цілісності, розвиток і формування здібностей та якостей, що дозволяють підростаючій особистості здійснювати різні соціальні ролі, мати можливість бути включеними у можливі для них сфери соціальних відносин і життєдіяльності. Зміст такої реабілітації полягає, перш за все, у відновленні оптимального функціонування зовнішніх та внутрішніх механізмів, які спрямовують соціальну діяльність і соціальну інтеграцію.

Значимим при цілісному розгляді проблеми дослідження є з'ясування різновидів реабілітації, які класифікуємо наступним чином:

- прості (спрощені) реабілітаційні заходи включають в себе такі, які направлені на повернення найпростіших вмінь до власного обслуговування і переміщення;

- повсякденні реабілітації об'єднують заходи, направлені в основному на відновлення навичок виконання щоденної побутової діяльності;

- педагогічна/соціально-педагогічна реабілітація є важливою частиною серед інших видів й поєднує корекційний та виховний навчальний процес, спрямований на опанування дітьми та молоддю конкретної системи знань, нормативів і світоглядних ціннісних орієнтирів, які сприяють її успішному функціонуванні в якості повноправного члена суспільного життя;

- освітні реабілітаційні заходи є складними за комплексом і включать в себе заходи щодо належного отримання підростаючими особами з особливими освітніми потребами належної загальної освіти, за потреби - різних ступіннєвих і видових категорій спеціальної освіти, фахової перепідготовки задля одержання додаткової професії. Цей вид реабілітації ще вважають педагогічним, аде насправді змістовно це поняття є ширшим. При сучасному становищі в Україні доступність якісної освіти є одним з вагомих соціальних ресурсів, що сприяють належному соціальному стартуванні й соціальному розвитку;

- родинна реабілітаційна діяльність включає різнотипні заходи (соціальні, педагогічні, психологічні), які спрямовуються на поновлення звичних, типових рольових призначень особистості в сім'ї та підготовку її до майбутнього вольного життя в її родині;

- дозвіллєві реабілітаційні заходи є пов'язаними з рекреацією і дозволяють реалізовуватись особистостям в духовних та творчих напрямках; сприяють задоволенню потреб щодо фізичного розвитку та особистісного зростання. Вагомими складниками рекреаційних реабілітацій є соціокультурні, спортивні, також фізкультурні й оздоровчі заходи;

- соціально-психологічна реабілітація за своєю сутністю пронизує різні напрямки праці, направленої на поновлення особистісного статусу, на відновлення, розвиток і генерування властивостей та рис, що дозволятимусь молодій особистості в майбутньому вправно здійснювати своє соціальне призначення (сімейне, батьківське, подружнє, громадське, політичне, культурне), мати змогу в майбутньому по-справжньому включитись у різноманітність соціальних взаємин. Також до послуг такого характеру відносимо сприяння наданню об'єктів комунальних та побутових послуг; твердих та м'яких інвентарних предметів, одягу, взуття, харчових продуктів; сприяння формуванню умов для втілення санітарних та гігієнічних програм; збереженню індивідуальних засобів; здійснення психолого-педагогічних консультативних порад та корективів з врахуванням особистісних затребувань підростаючих особистостей; формування умов для здобування ними освітніх послуг з урахуванням ступеня їхньої підготовленості; забезпечення дітей трудовою адаптацією, зважуючи їхні нахили та здібності; сприяння безкоштовній юридичній підтримці; консультування та представлення їхніх зацікавлень; підтримка в розвитку соціальних навиків; сприяння допомозі при отриманні медичного обслуговування; при можливості праця, направлена на інтеграцію дітей в сім'ю та до родини.

В умовах важких для підростаючої молоді життєвих ситуаціях типові викладачі, соціальні педагоги, вихователі, психосоціальні працівники мають потенційну можливість зробити чимало задля того, аби потішити та забезпечувати реабілітацію своїх учнів; допомогти їм свідомо сприймати ці непрості події. Стабільний та надійний зв'язок з педагогічними працівниками, фахівцями з виробничого навчання, вихователями та близькими людьми поліпшить відновлення в них відчуття безпеки. Саме в такі дні надійність, співпереживання та компетентності освітянина набувають особливої важливості й актуальності.

Не постійно буде спрацьовувати порада дітям та молоді «забудьте про все це». Зрілим особам важливо бути постійно підготовленими до спілкування зі своїми учнями, яким варто відчувати педагогічну готовність їх вислухати, підтримати, здійснити аналіз відчуттів та досвіду. Варто викликати в учнів довір'я до того, що місія педагогічних працівників є у створенні безпечного для підростаючої особистості місця проживання, упевнити в тому, що їхні батьки чи опікуни використають усі можливості задля того, щоб вони відчували себе в безпечному просторі.

Окрім того, вагомою є підтримка підростаючої молоді щодо практикування позитивних шляхів долання стресових станів та страхів, Важливо підтримати дітей в виборі найліпших стратегії для певних ситуаційних моментів. Спершу варто дізнатись про те, які конкретно методи і стратегії в минулому допомагали їм перемагати страхи чи інші деструктивні емоційні стани.

Безумовно, в процесі реабілітаційного спілкування вагому роль відіграє мікрокліматичні умови навколо реабілітованих осіб. Психолого-педагогічним працівникам важливо бути стриманими й урівноваженими. В таких ситуаціях важливо минати ті, при яких є ризик спричиняти додаткові натиски на дітей. Адже всі види поведінок, які мають підстави завдавати шкоди або відволікати їх, є нерекомендованими.

Значну увагу соціально-педагогічні та психолого-педагогічні працівники важливо щоб виділяли й для особистісного становища: забезпечували піклування про особисте емоційне та фізичне благополуччя. Адже підростаюча молодь, яка спостерігає навколо себе впевнених, спокійних та енергійних дорослих, швидше повернеться до очікуваних нормативів. соціальний психофізичний педагогічний діти військовий

В процесі спілкування з дітьми та молоддю вибудовувати реабілітаційно-виховну діяльність таким чином, аби допомогти дитині у визначенні того, чим конкретно її родина, освітній заклад, вулиці, місцевість є найліпшими. Попри все пережите в нашій Державі визначати те, чому саме наша Україна є для нас дорогоцінною. Надавати дітям такі інформаційні повідомлення, які вони розумітимуть і матимуть змогу обговорювати зі своїм оточенням. Центральним документованим матеріалом для освітньої політики щодо патріотичного виховання дітей та молоді є Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена сумісним розпорядженням Міністерства у справах сімей, молодих людей та спорту (поточна редакція від 29.07.2019).

Важливої уваги варто надати питанням запобіжного педагогічного впливу, який завбачає застосування профілактичних дій вихователя, направлених на застереження щодо формування в дітей та молоді після пережитих ними військових травм негативних навичок, поганих рис в характері, виявів девіантної антисоціальної поведінки. В таких випадках процес поступового формування емоційної культури та позитивної поведінки зростаючої особистості є вагомим пунктом як виховного, так і реабілітаційного процесу. Це пов'язано з наявністю підвищеного рівня тривожності в постраждалих молодих людей, стресів, можливої агресивності, особистісних розладів. В таких випадках з'являться потреба навчати дітей та молодь терпимому відношенню одне до одного, розвивати навики комунікацій.

Загалом, в теперішніх обставинах у педагогічних працівників заявляється нова затребуваність: роз'яснювати молодим людям, які оточують травмовану особу, те що чиниться навколо, вчити дітей як поводити себе з постраждалими людьми, як не нашкодити їм, а навпаки вчитись підтримати їх. При цьому варто враховувати вікові параметри їх взаємостосунків.

Педагогічному, соціальному та психологічному працівнику важливо розбирати з дітьми ситуації, які відбулися, уважно підбираючи висловлення. Дитину варто проінформувати про все, але з урахуванням її вікових особливостей та рівня усвідомлення. Варто розуміти, що перебільшення в подачі інформації може більше налякати підростаючу особистість і спровокувати появу нових острахів і відчуття незахищеності. Проте, надання додаткових знань допоможуть дитині усвідомити, що таке твориться в реальності. Фахівець може задіювати дітей до спілкування-обміну думками, аби вони мали змогу доносити особисті судження й відчуття.

Щодо законодавчих розпоряджень, звертаємо увагу на те, що в цілях застереження або зменшення несприятливих результатів від військових подій варто розвивати обізнаність у дітей про обставини, які складаються. До цієї обізнаності відносимо відслідковування оновлених законів та інших нормативно-правових актів, які останнім часом енергійно оновлюються, доповнюються в цілях сприяння охорони та надання підтримки людям в ускладнених життєвих ситуаціях. Завчасне доступне інформування дітей та їхніх близьких родичів спричинятиме зверненість за різними видами допомоги зі сторони людей, які в ній мають потребу. А це, в свою чергу, застерігатиме від більш ускладнених наслідків пережитих обставин (Рекомендації для педагогічних працівників щодо роботи з учнями у конфліктний та постконфліктний період. 23.04.2018).

Проблематичним є ще й те, що телекомунікації часто накладають спотворену систему сприймання інформаційності - емоційне забарвлення замінює аналітичність в мисленні. І це емоційне потрясіння провокує людей віднаходити дедалі більше новин, просиджувати години за інформаційними пристроями. В таких умовах людям додають все більше інформації, в тому числі спотвореної. І в цих умовах складно відмежувати підростаюче покоління від інформаційного потоку, який наповняє із зовні, через засоби масової інформації. Проте, фахівцям важливо здійснювати допомогу підростаючому поколінню в тверезому осмисленні інформації та озброїти навиками поводження в таких ситуаціях. У вихованців варто розвивати навики фільтрувати інформаційні повідомлення, формувати емоційну резистентність.

Варто усвідомлювати, що фахівці педагогічного та соціально- психологічного напрямку є своєю мірою свічадом, в яке вдивляються вихованці. При цьому, в ускладнених ситуаційних умовах, коли молода особистість травматично проходить кризові обставини в державі, варто доносити до них те, що є особи, які мають бажання та готовність підтримати їх. (Рекомендації для педагогічних працівників щодо роботи з учнями у конфліктний та постконфліктний період. 23.04.2018),

Рекомендуємо під час планування реабілітаційних занять з дітьми, які піддавалися насильству чи експлуатації, є постраждалими в умовах військового нападу, зазнали приниження використовувати практичні тренінгові заняття з методичного посібника «Програма розвитку емоційної стійкості дітей, Психосоціальна підтримка в школі і поза нею, частина 2» (2017). А в умовах педагогічної та соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з інвалідністю радимо формувати індивідуальну реабілітаційну програму, яка включає в себе різноманітність дієвих видів, форм, об'ємів, термінів реабілітаційної діяльності з зазначенням алгоритму, території для їх виконання та спрямування їх на реабілітацію, відновлення пошкоджених функцій організму і якостей людини з особливими освітніми потребами. При цьому за бажанням дитина з інвалідністю або юридичний представник цієї дитини в будь-який момент має право відмовитися від певного виду, форми та об'єму реабілітаційних заходів, завбачених його індивідуальною програмою. Індивідуальна реабілітаційна програма укладається при участі людини з інвалідністю чи юридичного опікуна цієї дитини; спеціалістами медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативною комісією із долученням при потребі фахівців закладів збереження здоров'я та інших органів, які здійснюють діяльність у сфері медичної та соціально-психологічної реабілітації осіб з інвалідністю. ІРП формується у двох екземплярах, які підписуються головою МСЕК або ЛКК та завіряються її печаткою. В цю програму варто внести зміст та графік реабілітаційних заходів; часові терміни, на протязі яких варто проводити рекомендовані реабілітаційні медико-соціальні, психолого-педагогічні, рекреаційно-оздоровчі, фізкультурно-трудові та інші заходи.

Загалом, складниками психолого-педагогічного відновлення дітей та молоді вважаємо діагностування (використання методів тестування, спостережливості, опитування та інших методик, на основі яких формується алгоритм відносно наступної корекційної роботи або консультацій); просвітницька та інформативна робота (індивідуальні бесіди-консультації, тематичні лекції, дискусії, групові ігрові заняття, фільмотерапія, бібліотерапія); психолого-педагогічна робота і супровід (соціально-психологічні тренінгові заняття, ділові рольові ігри, професійна орієнтація, зустрічі та спілкування в групах за інтересами); терапевтичні заходи (тілесноорієнтована терапія, логотерапія, терапія самовиховання, психогімнастика, арт-терапія, музикотерапія, ароматерапія, бібліотерапія, анімотерапія, іпотерапія, працетерапія, символдрама, пісочна терапіюя та інше); групова праця (тренінги особистісного становлення, просвіта, сімейна психотерапія, заняття в майстернях, соціотерапія, ігротерапія, дискусійна терапія та інше).

Від схильностей дитини, слідом за її потенційними можливостями до подолання проблемних станів - це дорога, якою варто пройти кожного педагогічному та соціально-психологічному працівнику, вкладаючись в допомогу дитині, яка потребує відновлення. Зміст праці цих працівників завбачає виконання різноманітних завдань, проведення ігор, тренінгів, майстер- класів, організацію клубів за інтересами, які спрямовані на формування комунікативних здібностей, розвиток дрібної моторики, об'єктивного світосприймання, заохочення до освітньої й трудової діяльності. При цьому реабілітаційні заходи роботи з дітьми з особливими потребами завбачають формування належного розвивального середовища для них з урахуванням особистісної та фізіологічної специфіки; оптимізацію процесів діагностування зовнішнього та внутрішнього становища; створення потрібних умов для корекції та долання порушень психофізичного й сенсорного виду; посилання рівня життєвої обізнаності; презентування сімейно-орієнтованого виховання таких осіб; подальші інтеграційні процеси щодо включення таких дітей та молодих людей в заклади освіти й підготовки до соціально-особистісної самореалізації.

Висновки

Психолого-педагогічне відновлення підростаючої особистості в теперішніх соціальних умовах є знаряддям комплексним, багаторівневим, динамічним і визначається заходами, спрямованими на всебічний гармонійний розвиток та утвердження соціального статусу особистості, її психологічних функцій, якостей, властивостей; захист психофізичного здоров'я та соціального благополуччя; соціальне залучення до повноцінної життєдіяльності та дієздатності, включення в соціальні відносини на основі усунення обмежень життєдіяльності та створення доступного середовища. Головними цілями педагогічної та соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді в умовах інклюзивного простору українського сьогодення є формування та відновлення особистісної ідентичності, суспільної адаптованості, надання допомоги в професійному становленні, підтримка в складних життєвих обставинах, сприяння адаптованості до ефективного освітнього процесу, збільшення реабілітаційного потенціалу.

До комплексної підтримки дітей та молоді, постраждалих в умовах військового конфлікту, відносимо наступні компоненти: надання їм реалістичної інформації, враховуючи їхні вікові особливості; озброєння зрозумілими й відвертими поясненнями про те, що насправді діється і, за потреби, до цих розмов звертатися повторно; підтримка дитячій особистості при вираженні власних душевних станів в спілкуванні, ігровій формі, живописі та інших формах; при потребі надання порад дитині про те, як сприймати і відповідати на питання інших осіб (до прикладу, в ситуації втрати чи поранення її родичів та інших життєвих обставин); сприяння релаксації та рекреації для таких молодих людей та соціально-педагогічна підтримка дитини при улюбленій її діяльності, в її хобі; сприяння загальній соціально-психологічній підтримці дитини в сім'ї, в закладах освіти та інших соціальних інструкціях; сприяння формуванню в житті дитини типового режиму дня з ціллю поновлення спокійного чуття; духовне збагачення підростаючої молоді через прищеплення любові до Бога, зростання віри та повного покладання на Господа Христа.

Література

1. Діти та війна. Навчання технік зцілення. Для дітей віком від 8 до 18 років / Патрік Сміт, Атле Дирегров, Вільям Юле / пер. З англ. О. Антонишин. Львів: Галицька видавнича спілка, 2022. 108 с.

2. Кравченко О. Соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді як завдання закладу освіти. Інновації партнерської взаємодії освіти, економіки та соціального захисту в умовах інклюзії та прагматичної реабілітації соціуму: збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції. м. Кам'янець-Подільський 27-28 травня 2021 року. С. 327-329.

3. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Том 1-3. Київ, 2018. 208 с.

4. Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах: Наказ Міністерства освіти і науки України. [Електронний ресурс].

5. Про затвердження Програми соціально-психологічної реабілітації дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах: Наказ Міністерства соціальної політики України [Електронний ресурс].

6. Програма розвитку емоційної стійкості дітей, Психосоціальна підтримка в школі і поза нею, частина 2. Довідник менеджера програми. Товариство Червоного Хреста України. Київ, 2017. 38 с. [Електронний ресурс].

7. Програма розвитку емоційної стійкості дітей. Психосоціальна підтримка в школі та поза нею. Методичний посібник №1. Київ, 2017. Товариство Червоного Хреста України [Електронний ресурс].

8. Рекомендації для педагогічних працівників щодо роботи з учнями у конфліктний та постконфліктний період. Ворожбянський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Лебединської міської ради Сумської області. Психологічна служба. 23.04.2018.

9. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період: методичні рекомендації. / Н. Бочкор, Є. Дубровська, О. Залеська. Київ: МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. 84 c. (С. 5).

10. Alastair Ager, Bree Akesson, Lindsay Stark, Eirini Flouri, Braxton Okot, Faith McCollister, & Neil Boothby. (2011). The impact of the school-based Psychosocial Structured Activities (PSSA) program on conflict-affected children in northern Uganda. In Journal of Child Psychology and Psychiatry, Vol. 52:11,. Р. 1124-1133.

References

1. Smit P., Dyrehrov, A., & Yule, V. (2022). Dity ta viyna. Navchannya tekhnik ztsilennya. Dlya ditey vikom vid 8 do 18 rokiv [The children and war. The learning healing techniques. For children aged 8 to 18 years]/per. z anhl. Antonyshyn, O. L'viv: Halyts'ka vydavnycha spilka [in Ukrainian].

2. Kravchenko, O. (2021). Sotsial'no-psykholohichna reabilitatsiya ditey ta molodi yak zavdannya zakladu osvity [The socio-psychological rehabilitation of the children and youth as the task of an educational institution]. Proceedings from MIIM: VMizhnarodniy naukovo-praktychniy konferentsiyi “Innovatsiyi partners'koyi vzayemodiyi osvity, ekonomiky ta sotsial'noho zakhystu v umovakh inklyuziyi taprahmatychnoyi reabilitatsiyi sotsiumu”- The VInternational Scientific and 530 Practical Conference “The inovations of partnership interaction of education, economy and social protection in the conditions of inclusion and pragmatic rehabilitation of society (pp. 327-329). Kam"yanets'-Podil's'kyy [in Ukrainian].

3. The basics of rehabilitation psychology: overcoming the consequences of the crisis. (2018). (Vols. 1-3). Kyyiv [in Ukrainian].

4. Pro zatverdzhennya Kontseptsiyi natsional'no-patriotychnoho vykhovannya ditey i molodi, zakhodiv shchodo realizatsiyi Kontseptsiyi natsional'no-patriotychnoho vykhovannya ditey i molodi ta metodychnykh rekomendatsiy shchodo natsional'no-patriotychnoho vykhovannya u zahal'noosvitnikh navchal'nykh zakladakh: Nakaz ministerstva osvity i nauky Ukrayiny [On the approval of the Concept of national-patriotic education of children and youth, measures regarding the implementation of the Concept of national-patriotic education of children and youth and Methodical recommendations on national-patriotic education in general educational institutions: Order of the Min. of education and science of Ukraine]. (n.d).

5. Pro zatverdzhennya Prohramy sotsial'no-psykholohichnoyi reabilitatsiyi ditey, yaki perebuvayut' u skladnykh zhyttyevykh obstavynakh: Nakaz ministerstva sotsial'noyi polityky Ukrayiny [On the approval of the Program of social and psychological rehabilitation of children who are in difficult life circumstances: Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine].

6. Prohrama rozvytku emotsiynoyi stiykosti ditey, Psykhosotsial'na pidtrymka v shkoli i poza neyu, chastyna 2. Dovidnyk menedzhera prohramy. Tovarystvo Chervonoho Khresta Ukrayiny [The children's emotional resilience development Program, psychosocial support in and out of school, Part 2. Program Manager's Guide. Red Cross Society of Ukraine. (2017) Kyiv.

7. Prohrama rozvytku emotsiynoyi stiykosti ditey. Psykhosotsial'na pidtrymka v shkoli ta poza neyu [The Program for the development of children's emotional stability. Psychosocial support in and out of school]. (2017). Metodychnyy posibnyk №1. Kyiv: Tovarystvo Chervonoho Khresta Ukrayiny. Retrieved from: Childrens-Resilience-1-Facilitators-Handbook-1.pdf [in Ukrainian].

8. Rekomendatsiyi dlya pedahohichnykh pratsivnykiv shchodo roboty z uchnyamy u konfliktnyy ta postkonfliktnyy period [Recommendations for the teaching staff on working with students in the conflict and post-conflict period]. (23.04.2018). Vorozhbyans'kyy zaklad zahal'noyi seredn'oyi osvity I-Ш stupeniv Lebedyns'koyi mis'koyi rady Sums'koyi oblasti: Psykholohichna sluzhba.

9. Bochkor, Y., Dubrovs'ka, O., & Zales'ka, O. (2014). Sotsial'no-pedahohichna ta psykholohichna robota z dit'my u konfliktnyy ta postkonfliktnyy period [The socio-pedagogical and psychological work with children in the conflict and post-conflict period], (pp. 50) .Kyyiv: MZHPTS «La Strada-Ukrayina» [in Ukrainian].

10. Alastair Ager, Bree Akesson, Lindsay Stark, Eirini Flouri, Braxton Okot, Faith McCollister, & Neil Boothby. (2011). The impact of the school-based Psychosocial Structured Activities (PSSA) program on conflict-affected children in northern Uganda. In Journal of Child Psychology and Psychiatry, Vol. 52:11, Р. 1124-1133 [in USA].

Размещено на allbest.ru