Мотиваційні аспекти професійної адаптації військовослужбовців до продуктивної діяльності в екстремальних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мотиваційні аспекти професійної адаптації військовослужбовців до продуктивної діяльності в екстремальних умовах

Демський Валентин Володимирович кандидат психологічних наук, доцент, старший викладач кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Мірошніченко Валентина Іванівна доктор педагогічних наук, професор, начальник (завідувач) кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Анотація

У статті визначаються мотиваційні аспекти професійної адаптації військовослужбовців до продуктивної діяльності в екстремальних умовах.

Автори трактують мотив як внутрішні спонукання військовослужбовця до продуктивної діяльності, що зумовлені потребою досягти високих результатів у службі. Професійна адаптація виявляється в певному рівні оволодіння професійними знаннями та уміннями, у розвитку компетентностей, у формуванні професійно необхідних якостей особистості, у розвитку позитивного ставлення до певного виду діяльності.

Зазначається, що екстремальними є умови, які вимагають від військовослужбовців максимального використання психо-фізіологічного потенціалу. Такі умови виходять за межі оптимальних. В екстремальних умовах діяльності нерідко доводиться застосовувати силу, докладати певних вольових зусиль, зазнавати дискомфорту, стресу.

Автори звертають увагу, що мотивація до професійної адаптації залежить від ймовірності виникнення стресу в професійній діяльності. Перетворення зовнішніх, соціально-нормативних впливів у особистісні мотиви військовослужбовця, відбувається через постановку і вирішення конкретних завдань, передусім у військовому колективі. До завдань, що сприяють мотивації, віднесено такі: а) психолого-педагогічна діагностика фізичного, психічного, соціального розвитку військовослужбовця; б) визначення рівня мотивації до військової служби.

Розвиток мотиваційних аспектів професійної адаптації військовослужбовців до продуктивної діяльності в екстремальних умовах автори визначають досить складним і суперечливим процесом. До сприятливих умов цього процесу віднесено такі:

а) організація інформаційного простору, який є суттєвим фактором професійної адаптації військовослужбовців;

б) включення кожного військовослужбовця з перших днів служби в різні види продуктивної діяльності. Організація цих видів діяльності створює належні умови для виявлення кожним військовослужбовцем самобутності, стимулює розвиток його природних задатків, формує стереотипні модулі організації власного професійного життя;

в) стимулювання вчинкової активності військовослужбовця в процесі організації продуктивної діяльності;

д) допомога й психолого-педагогічна підтримка військовослужбовця у вирішенні його індивідуальних проблем професійної адаптації, що пов'язані з фізичним, психічним, соціальним здоров'ям; становищем у військовому колективі; розв'язанням конфліктів; самопізнанням, самовизначенням, самореалізацією, подоланням стресу та напруженості.

Ключові слова: професійна адаптація, військовослужбовці, продуктивна діяльність, екстремальні умови, мотивація.

Abstarct

MOTIVATION ASPECTS OF PROFESSIONAL ADAPTATION OF MILITARY SERVANTS TO PRODUCTIVE ACTIVITIES IN EXTREME CONDITIONS

Demskyi Valentyn Volodymyrovych Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Senior Lecturer of the Department of Psychology, Pedagogy and Socio-Economic Disciplines, Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Service of Ukraine, Khmelnytskyi

Miroshnichenko Valentyna Ivanivna Doctor of Pedagogy, Professor, Head of the department of psychology, pedagogy and socio-economic disciplines, National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

The article defines motivational aspects of professional adaptation of military personnel to productive activities in extreme conditions.

The authors interpret the motive as a military serviceman's internal motivation for productive activity, which is determined by the need to achieve high results in the service. Professional adaptation is manifested in a certain level of mastery of professional knowledge and skills, in the development of competencies, in the formation of professionally necessary personal qualities, in the development of a positive attitude towards a certain type of activity.

It is noted that extreme are the conditions that require military personnel to use their psycho-physiological potential to the maximum. Such conditions are beyond optimal. In extreme conditions of activity, it is often necessary to use force, exert certain willpower, experience discomfort and stress.

The authors draw attention to the fact that the motivation for professional adaptation depends on the probability of stress in professional activity. The transformation of external, social-normative influences into the personal motives of a serviceman occurs through setting and solving specific tasks, primarily in the military team. Tasks that contribute to motivation include the following: a) psychological and pedagogical diagnosis of the physical, mental, and social development of a serviceman;

determining the level of motivation for military service.

The authors define the development of motivational aspects of professional adaptation of servicemen to productive activities in extreme conditions as a rather complex and controversial process. Favorable conditions for this process include the following:

organization of the information space, which is an essential factor in the professional adaptation of military personnel;

inclusion of each serviceman from the first days of service in various types of productive activities. The organization of these types of activities creates appropriate conditions for each serviceman to discover his identity, stimulates the development of his natural talents, forms stereotypical modules for the organization of his own professional life;

stimulation of the moral activity of a serviceman in the process of organizing productive activities;

assistance and psychological-pedagogical support of a serviceman in solving his individual problems of professional adaptation related to physical, mental, and social health; position in the military team; conflict resolution; self-discovery, self-determination, self-realization, overcoming stress and tension.

Keywords: professional adaptation, military personnel, productive activity, extreme conditions, motivation.

Постановка проблеми

З 2014 року з початком збройної агресії на Сході країни, а особливо з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України в лютому 2022 року значній частини українців доводиться зі зброєю в руках захищати рідну землю, незалежність та суверенітет, нашу ідентичність та європейський вибір. Багатьом громадянам, які ще не так давно були цивільними та здійснювали свою діяльність в галузі освіти, медицини, агропромислового виробництва тощо, сьогодні доводиться пристосовуватися до нових умов діяльності - до військової служби.

Важливим завданням сьогодення для забезпечення вмотивованості, професіоналізму та боєздатності військовослужбовців є професійна адаптація військовослужбовців до продуктивної діяльності в екстремальних умовах. Відповідно до чинного законодавства (Закон України «Про військовий обовязок і військову службу») визначається початок військової служби , її строки, а також граничний вік перебування на військовій службі.

Аналіз соціологічної, педагогічної та психологічної літератури з проблеми адаптації молоді до військової служби засвідчив, що досі не проведено глибокого комплексного вивчення професійної адаптації як складного особистісного утворення, не здійснено системного аналізу його складових компонентів та формування цих компонентів в залежності від вікових, індивідуальних особливостей військовослужбовців та умов професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

мотиваційний професійний адаптація військовослужбовець

Що стосується проблеми професійної адаптації, в тому числі військової, ускладнює її відсутність єдності у розумінні змісту цього поняття. У більшості випадків педагоги (М. Зубалій, В. Кива, В. Каюков, П. Онищук) розглядають і аналізують тільки зовнішній практичний конструкт адаптації особистості до військової служби. Так, психологи М. Томчук, В. Шевченко визначають це поняття як пристосування до певних умов діяльності, які є новими для фахівця з професійної, економічної, психологічної, соціальної, побутової та інших позицій. Вони зосередили основну увагу на мотивації до військової служби, що характеризується в контексті її змістової та динамічної особливостей. Загальновійськова професійна адаптація, на їхню думку, характеризується рівнями розвитку: 1) знань, умінь, навичок, звичок, необхідних фахівцеві на початковому етапі контрактної служби (військових, прикладних фізичних, медико-санітарних, психологічних, з цивільної оборони тощо); 2) психічних пізнавальних процесів (відчуттів, сприймання, мислення, пам'яті, уваги), які забезпечують успішне оволодіння військовослужбовцем нових спеціальностей, подальше удосконалення отриманого до початку служби військового досвіду. Під емоційно-вольовою адаптацією до військової служби науковці розуміють здатність особистості свідомо регулювати свою поведінку, дії у будь-яких ситуаціях військової служби відповідно до вимог Статутів Збройних Сил України [1].

Інші науковці роблять спробу об'єднати і виділити вищезазначені компоненти адаптації до військової служби в певну цілісну систему з позицій комплексного підходу [2-3]. Проте комплексний підхід розглядається ними, як певна сукупність різних заходів військового становлення, що ускладнює реалізацію компонентно-структурного, функціонального і генетичного аналізу. Здійснюючи системний підхід до розгляду такого складного феномену як професійної адаптації військовослужбовців до продуктивної діяльності в екстремальних умовах і враховуючи результати наявних досліджень, доцільно виділити мотиваційний аспект.

Метою статті є визначення мотиваційних аспектів професійної адаптації військовослужбовців до продуктивної діяльності в екстремальних умовах.

Виклад основного матеріалу

Внутрішні спонукання військовослужбовця до продуктивної діяльності, що зумовлені потребою досягти високих результатів у службі, можна трактувати як мотив до професійної адаптації. Мотив формується зі стимулу як спонукальної причини, що активізує діяльність військовослужбовця, додаючи позитивного сприйняття. Віра військовослужбовців в перемогу, усвідомлення того, що вони боронять рідну землю від окупанта, надає сил, впевненості, стимулює продуктивну діяльність. Причому позитивна мотивація є більш ефективною в порівнянні з іншими її видами, а використання досягнення результату через усвідомлені зусилля є вдалим прийомом щодо реалізації інтересу та спонукає військовослужбовців до продуктивної діяльності.

Професійна адаптація виявляється в певному рівні оволодіння професійними знаннями та уміннями, у розвитку компетентностей, у формуванні професійно необхідних якостей особистості, у розвитку позитивного ставлення до певного виду діяльності. Також виявом професійної адаптації є набуття навичок професійної вправності, необхідних для якісного виконання посадових обов'язків.

Так, Т. Вербанова звертає увагу, «що значущість періоду адаптації під час перебування військовослужбовців у навчальних центрах зумовлює активність вивчення механізмів регуляції процесів соціальної адаптації в умовах групової ізоляції і вимагає розроблення соціально-психологічних засобів формування й корекції соціальної адаптованості військовослужбовців» [4, с. 15].

Зміна діяльності людини та її середовища викликають активну мобілізацію адаптаційних механізмів.

Дослідники виділяють такі стадії адаптації фахівців у професійному середовищі: ознайомлення (отримання інформації про сферу діяльності); пристосування (переорієнтація, визнання головних елементів нової системи ціннісних орієнтацій); асиміляція (ідентифікація фахівця з новою професійною групою); ідентифікація (ототожнення цілей фахівця з цілями середовища) [5].

У дослідженні ми керувалися саме таким підходом стосовно основних аспектів професійної адаптації військовослужбовців до діяльності. Але предметом нашого дослідження є діяльність в екстремальних умовах. Тому доцільно звернутися до поняття «екстремальні умови».

Дослідники звертають увагу, що «одні фахівці визначають ці поняття як несприятливі для життєдіяльності, інші - як умови, що вимагають мобілізувати аварійні можливості організму. Кількісне визначення рівня безпеки діяльності людини вимагає класифікувати всі можливі в практиці складні умови екстремальної діяльності й екстремальних ситуацій, що можуть вплинути на безпеку, з урахуванням ступеня загрози, складності можливих загроз безпеки, величини пропонованих організму функціональних вимог. З урахування ступеня створюваної загрози для безпеки практичної діяльності всі можливі екстраординарні ситуації поділяють на чотири категорії [6, с. 35].

Дослідники відносять «до першої категорії екстремальності (малонебезпечні ситуації повсякденного життя) ситуації повсякденного життя, за яких загроза для безпеки людини відносно не значна, що не вимагають від організму людини різкого й тривалого підвищення активізації надважливих адаптивних функцій організму, при цьому людина відчуває себе досить добре захищеною.

До другої категорії екстремальності (небезпечні ситуації екстремальної діяльності, що швидко змінюються) належать ті, що відхиляються від нормальних умов життєдіяльності, мають малий і середній ступінь складності й небезпеки та вимагають від людини перебудови на підвищений рівень готовності до екстрених дій і серйозної мобілізації адаптивних можливостей організму.

До третьої категорії екстремальності (високонебезпечні й важкі ситуації екстремальної діяльності) належать серйозні порушення умов життєдіяльності середнього і високого ступеня складності й небезпеки, що створюють серйозну загрозу безпеки, і при яких для запобігання загрози для життя й здоров'я людини необхідно мобілізовувати функціональні резерви адаптації для подолання психоемоційної напруги та стресу.

До четвертої категорії екстремальності (надзвичайно небезпечні ситуації діяльності в аварійних умовах) належать досить значні порушення умов життєдіяльності, при яких досить велика ймовірність переходу ситуації в аварійну або катастрофічну, а для запобігання загибелі людина повинна винести близьку до граничної психофізіологічну й психоемоційну напругу і знайти в собі сили оперативно, чітко й рішучо діяти в умовах реальної небезпеки для власного життя» [7, с. 6-7].

Продуктивна діяльність військовослужбовця досі відбувається без чітко регламентованого спектра норм техніки безпеки в методологічному і прикладному аспектах. Військовослужбовець має бути готовими до будь-яких контактів з ворогом. Уся багатоваріантність таких контактів є тією емпіричною базою, на основі якої необхідно розробляти правила безпечної поведінки, дій і прийомів військовослужбовців.

Варто зазначити, що екстремальними є умови, які вимагають від військовослужбовців максимального використання психо-фізіологічного потенціалу. Такі умови виходять за межі оптимальних. В екстремальних умовах діяльності нерідко доводиться застосовувати силу, докладати певних вольових зусиль, зазнавати дискомфорту, стресу тощо. Стрес, який виникає під час продуктивної діяльності, певним чином відтворює складну ситуацію. У діяльності військовослужбовців різного роду екстремальні впливи сприяють виникненню стресу. Це організаційні, соціальні, технічні, фінансові, побутові особливості діяльності.

Нами було враховано зв'язок між особистісними особливостями військовослужбовця та особливостями адаптації. Цей зв'язок, а також зміни психо-емоційного стану в процесі адаптації оцінювались за допомогою психодіагностичних методик: оцінки рівня тривожності, успішності в

діяльності, невово-емоційної напруженості. Мотивація до професійної адаптації залежить від ймовірності виникнення стресу в професійній діяльності. Це варто врахувати, коли не вистачає інформації для прийняття рішення, коли інформація є суперечливою, кількісно перевантажує та не відповідає реаліям, ризикованість прийняття рішення.

Зазначені нами екстремальні умови діяльності ускладнюють процес професійної адаптації військовослужбовців. Результати оцінки рівня професійної адаптації засвідчують, що вплив суспільства, держави на особистість військовослужбовця відбувається опосередковано через складну систему соціальних посередників: сім'ю, навчальний заклад, керівників, первинний контактний колектив, засоби масової інформації і комунікацій тощо.

Перетворення зовнішніх, соціально-нормативних впливів у особистісні мотиви військовослужбовця, відбувається через постановку і вирішення конкретних завдань, передусім у військовому колективі. Серед них: а) психолого-педагогічна діагностика фізичного, психічного, соціального розвитку військовослужбовця; б) визначення рівня мотивації до військової служби.

Розвиток мотиваційних аспектів професійної адаптації військовослужбовці до продуктивної діяльності в екстремальних умовах є досить складним і суперечливим процесом. Як засвідчують результати опитування більшість респондентів на запитання «Чи готовий до діяльності в екстремальних умовах?» надають негативну відповідь.

Основними чинниками подолання такого стану є:

а) організація інформаційного простору, який є суттєвим фактором професійної адаптації військовослужбовців;

б) включення кожного військовослужбовця з перших днів служби в різні види продуктивної діяльності. Організація цих видів діяльності створює належні умови для виявлення кожним військовослужбовцем самобутності, стимулює розвиток його природних задатків, формує стереотипні модулі організації власного професійного життя;

в) стимулювання вчинкової активності військовослужбовця в процесі організації продуктивної діяльності;

д) допомога й психолого-педагогічна підтримка військовослужбовця у вирішенні його індивідуальних проблем професійної адаптації, що пов'язані з фізичним, психічним, соціальним здоров'ям; становищем у військовому колективі; розв'язанням конфліктів; самопізнанням, самовизначенням, самореалізацією, подоланням стресу та напруженості.

Як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури, професійна адаптація залежить від рівнів розвитку знань, необхідних військовослужбовцю на початковому етапі служби. Психологічна адаптація до будь-якого виду діяльності, в тому числі до військової, в психолого- педагогічній літературі [1], визначається, передусім, через механізм ідентифікації [8], що в контексті нашого дослідження має визначатися мотивацією військовослужбовця до військової служби загалом, у тому числі в екстремальних умовах.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підставу стверджувати, що для визначення мотиваційних аспектів професійної адаптації військовослужбовців до продуктивної діяльності в екстремальних умовах важливим є урахування таких якостей, як дисципліна, сміливість, рішучість, терпеливість, товариськість, взаємовиручка і взаємодопомога тощо. Мотиваційний аспект професійної адаптації військовослужбовця тісно пов'язаний із самовдосконаленням та саморозвитком особистості, її фізичних, психічних, соціальних потенціалів, необхідних для продуктивної діяльності в екстремальних умовах.

Військова діяльність, як і будь-яка інша, вимагає від людини передусім морально-психологічної професійної адаптації взагалі, тобто розуміння нею необхідності працювати виконувати свої службові обов'язки, і готовність здійснювати цю діяльність, готовність вдосконалювати себе заради вдосконалення своєї діяльності. Суттєвим мотиваційним аспектом професійної адаптації військовослужбовців, на нашу думку, можна вважати їх теоретичну підготовленість. Вона має на увазі певний обсяг знань з різних навчальних дисциплін, отриманих ще до військової діяльності і які можна використати під час служби. Також важливим мотиваційним аспектом професійної адаптації військовослужбовців до діяльності можна вважати практичну підготовленість як фаховий компонент адаптації. Вона частково, зводиться до формування необхідних військовослужбовцю фахових умінь.

Висновки

Отже, визначаємо такі мотиваційні аспекти професійної адаптації військовослужбовців до продуктивної діяльності в екстремальних умовах: організація інформаційного простору, який є суттєвим фактором професійної адаптації військовослужбовців; включення кожного військовослужбовця з перших днів служби в різні види продуктивної діяльності; стимулювання вчинкової активності військовослужбовця в процесі організації продуктивної діяльності; допомога й психолого-педагогічна підтримка військовослужбовця у вирішенні його індивідуальних проблем професійної адаптації.

За результатами наукових пошуків доходимо висновку: по-перше, професійна адаптація до продуктивної діяльності військовослужбовців є складним феноменом, що вимагає урахування мотиваційних аспектів підходу до його розгляду; по-друге, на основі виявлення мотиваційних аспектів професійної адаптації необхідно передбачити низку методичних заходів, які б передбачали фізичну, психологічну, соціальну і психологічну адаптацію до військової служби загалом у тому числі в екстремальних умовах; по-третє, з метою удосконалення процесу професійної адаптації військовослужбовців до продуктивної діяльності в екстремальних умовах необхідне ґрунтовне вивчення стану підготовки військовослужбовців у відповідності до вимог, що пред'являються до них. Перспективою є розроблення педагогічної системи професійної адаптації військовослужбовців до продуктивної діяльності в екстремальних умовах та дослідження педагогічних умов розвитку кожної з її складових.

Література:

1. Томчук М. І. Соціально-психологічні проблеми готовності учнів до служби в Збройних Силах України : дис. ... д-ра психол. наук. Київ, 1996. 420 с.

2. Романченко І. Прогнозування в умовах інтелектуально-військового протиборства. Наука і оборона. № 4. 2008. С. 42-47.

3. Кириченко В. Допризовна підготовка молоді. Харків : Вид. група «Основа». 2008. 224 с.

4. Вербанова Т. Особливості соціально-психологічної адаптації курсантів прикордонних навчальних центрів як об'єкт колекційного впливу з подолання наслідків відносної групової ізоляції. Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. Вип. 529 : Педагогіка та психологія. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. С.14-25.

5. Професійна підготовка та адаптація до трудової діяльності. URL: https://stud.com.ua/25456/psihologiya/profesiyna_pidgotovka_adaptatsiya_trudovoyi: diy alnosti (дата звернення 16.11.2022)

6. Сич Р. Екстремальні ситуації як чинники небезпеки діяльності особового складу Державної прикордонної служби України. Наукові перспективи - 2016: матеріали II (LXVI) Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 26 лютого 2016 р.). Київ, 2016. С. 34-37

7. Перелигіна K. А. Психофізіологічні критерії оцінки рівня безпеки людини в екстремальних ситуаціях. Актуальні проблеми сучасної психології та педагогіки вищих навчальних закладівМВС України :матеріалинаук-практ. конф. Харків : ХНУВС, 2009. С. 6-9.

8. Мірошніченко В., Озимовський В. Методичні основи формування української ідентичності персоналу Державної прикордонної служби України. Інноваційна педагогіка. 2021. № 31. С. 125-129.

References:

1. Tomchuk M. I. (1996) Sotsialno-psykholohichni problemy hotovnosti uchniv do sluzhby v Zbroinykh Sylakh Ukrainy [Socio-psychological problems of students' readiness to serve in the Armed Forces of Ukraine] : dys. ... d-ra psykhol. nauk. Kyiv. [in Ukrainian]

2. Romanchenko I. (2008) Prohnozuvannia v umovakh intelektualno-viiskovoho protyborstva. [Forecasting in the conditions of intellectual-military confrontation] Nauka i oborona. 4. 42-47. [in Ukrainian]

3. Kyrychenko V. (2008) Dopryzovna pidhotovka molodi. [Pre-service training of youth] Kharkiv: Vyd. hrupa «Osnova». 224 s. [in Ukrainian]

4. Verbanova T. (2010) Osoblyvosti sotsialno-psykholohichnoi adaptatsii kursantiv prykordonnykh navchalnykh tsentriv yak obiekt kolektsiinoho vplyvu z podolannia naslidkiv vidnosnoi hrupovoi izoliatsii. [Peculiarities of socio-psychological adaptation of cadets of border training centers as an object of collective influence to overcome the consequences of relative group isolation] Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu : zb. nauk. prats. 529. 14-25. [in Ukrainian]

5. Profesiina pidhotovka ta adaptatsiia do trudovoi diialnosti. [Professional training and adaptation to work] URL: https://stud.com.ua/25456/psihologiya/profesiyna_pidgotovka_adaptatsiya_trudovoyi: diyalnosti (data zvernennia 16.11.2022) [in Ukrainian]

6. Sych R. (2016) Ekstremalni sytuatsii yak chynnyky nebezpeky diialnosti osobovoho skladu Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy.[ Extreme situations as factors of danger in the activities of personnel of the State Border Guard Service of Ukraine] Naukovi perspektyvy - 2016 : materialy II (LXVI) Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv. 34-37. [in Ukrainian]

7. Perelyhina K. A. (2009) Psykhofiziolohichni kryterii otsinky rivnia bezpeky liudyny v ekstremalnykh sytuatsiiakh. [Psychophysiological criteria for assessing the level of human safety in extreme situations] Aktualni problemy suchasnoi psykholohii ta pedahohiky vyshchykh navchalnykh zakladivMVS Ukrainy : materialy nauk.-prakt. konf. Kharkiv : KhNUVS, 6-9. [in Ukrainian]

8. Miroshnichenko V., Ozymovskyi V. (2021) Metodychni osnovy formuvannia ukrainskoi identychnosti personalu Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. [ Methodological foundations of the formation of the Ukrainian identity of the personnel of the State Border Service of Ukraine] Innovatsiinapedahohika. 31. 125-129. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru