Психологічні передумови формування емоційного інтелекту дитини у дошкільному віці
Розгляд проблеми розвитку емоційного інтелекту в дошкільному віці. Аналіз результатів діагностичного дослідження з метою виявлення особливостей емоційного інтелекту дошкільників. Визначення психологічних передумов формування емоційного інтелекту.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.12.2022 |
| Размер файла | 29,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Психологічні передумови формування емоційного інтелекту дитини у дошкільному віці
Ткач Т.В.
У статті розглядається проблема розвитку емоційного інтелекту в дошкільному віці. Автор аналізує результати діагностичного дослідження з метою виявлення особливостей емоційного інтелекту дошкільників.
Емоційний інтелект - одна з найбільш популярних тем останніми роками в соціально-психологічних дослідженнях. Це поняття має особливе значення, особливо для дітей дошкільного віку. У цьому дослідженні наведені спроби пояснити основні теорії емоційного інтелекту. Емоційний інтелект можна визначити в найпростішому сенсі як здатність втілювати уявлення, що відчуває людина, а також здатність ефективно керувати власними почуттями, щоб приймати точні й ефективні рішення від власного імені. життя та стосунки з іншими людьми. Передбачається, що навичка емоційного інтелекту, яка здається дуже ефективною для підвищення якості життя людини, буде надзвичайно корисною як для людей, так і для суспільства в ім'я майбутнього, якщо її спробувати розвинути, починаючи з дитинства. У цьому дослідженні ми маємо на меті підкреслити цей момент. Елементам емоційного інтелекту слід навчати дітей, оскільки зараз у світі відбуваються складні зміни в моделях людських соціальних стосунків, що має великий негативний вплив, який можна побачити через ЗМІ та телебачення. Це викликає у дітей присутню дратівливість і агресивність через зміну цього явища.
Метою статті є визначення психологічних передумов формування емоційного інтелекту в дошкільному віці.
Методами дослідження були загальнонауковий системний підхід, комплексний аналіз проблеми дослідження в її розвитку.
Результати. Потребують розробки нові методики дослідження. Для цього необхідно усвідомлення того факту, що сучасні методики вимірювання емоційного інтелекту є фактично варіації на два інструменти - тест та опитувальники, причому ні ті, ні інші не задовільнять поставлених завдань.. Розуміння ролі емоційного інтелекту у житті людини та дослідження його механізмів необхідно здійснювати з урахуванням нових результатів нейропсихології. Оскільки адекватна операціоналізація є умовою надійних висновків щодо будь-якого конструкту, успішний розвиток психології емоційного інтелекту навряд чи можливо без створення принципово нових діагностичних підходів.
Ключові слова: емоційний інтелігент, діти дошкільного, дош.
Tkach T.V.
Psychological prerequisites for the formation of the emotional intelligence of a child in preschool age
The article deals with the problem of emotional intelligence development in preschool age. The author analyzes the results of a diagnostic study to identify the features of emotional intelligence of preschoolers. Emotional intelligence is one of the most popular study topics that have gained importance in recent years. This concept has a special significance especially for children who are in the age of education. In this study, firstly the basic theories of emotional intelligence and this concept are tried to be explained. It is possible to define emotional intelligence in the simplest sense as the ability to carry out ideas about strengths and weaknesses, knowing what a person feels, and the ability to effectively and effectively manage their feelings to make accurate and effective decisions on behalf of their own lives and relationships with other people. It is foreseen that the emotional intelligence skill, which seems to be very effective in increasing the quality of life of the person, will be extremely useful for both the people and the society in the name of the future if it is tried to be developed starting from childhood. In this study, it is aimed to emphasize this point. elements of emotional intelligence should be taught to children as the world now has a complex change in patterns of human social relations that much negative influence that can be seen through the mass media and television. This causes children present irritability and aggressive due to change this phenomenon.
The purpose of the article is to determine the psychological prerequisites for the formation of emotional intelligence in preschool age. The research methods were a general scientific system approach, a comprehensive analysis of the research problem in its development.
Results. New research methods need to be developed. This requires awareness of the fact that modern methods of measuring emotional intelligence are in fact variations on two instruments - the test and questionnaires, and neither one nor the other will not satisfy the tasks.. Understanding the role of emotional intelligence in human life and the study of its mechanisms must be carried out taking into account the new results of neuropsychology. Since adequate operationalization is a condition for reliable conclusions about any construct, the successful development of the psychology of emotional intelligence is hardly possible without the creation of fundamentally new diagnostic approaches.
Key words: emotional intelligent, children of preschool, preschoole.
Вступ
Постановка проблеми. Підвищення рівня емоційності за сучасних життєвих умов визначено темпами життя, що прискорюються, факторами стресу, зростаючою конкуренцією та відповідальністю за відсутності можливості до релаксації. Незамінний елемент життєвої мудрості та переживань людини - це сприйняття емоцій та здатність контролювати їх у різних соціальних ситуаціях. Адже завдяки емоціям людина відображає своє ставлення до життєвих ситуацій як приємних, так і неприємних. Емоції спрямовують людину, дозволяють їй відчувати і переживати, тому що вони закодовані в природі людини і супроводжують її протягом усього життя. Щоб дорослі навчили дитину прекрасному та гідного життя, перш за все, вони мають формувати у них емоційну культуру, чуйність, розуміти і приймати почуття інших людей та їх емоцій, здатність спілкуватися з дорослими та однолітками.
На відміну від IQ, який закладено генетично, людина може регулювати та підвищувати свій емоційний інтелект протягом життя. З цієї причини важливим є те, щоб виховання та розвиток емоційний інтелект розпочинати у дітей ще у процесі дошкільного виховання та соціалізації. Саме дошкільний вік є сензитивним періодом розвитку дитини, і емоційний інтелект необхідно починати розвивати якомога раніше. Окрім того, формування емоційного інтелекту сприяє подоланню проблем у дошкільному віці і допомагає дитині краще зрозуміти себе та своє «Я», свої емоції та емоції інших людей, а також дозволяє дошкільнику познайомитися зі способами керування емоціями.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Публікації щодо дослідження інтелекту почали з'являтися в ХХ столітті з роботи Едварда Торндайка про соціальний інтелект у 1920 р. як здатність людини розумно діяти у відносинах з людьми. (Thorndike, 1920). Лінда Готтфредсон (1997) щодо інтелекту визначає такі ключові чинники: розв'язування проблеми, абстрактне мислення, планування, розуміння причин, осмислення складних думок, швидке навчання на досвіді. За її словами, інтелект - це не просто вивчити правила поведінки. відносин. Це передбачає включає експериментальне сприйняття з обмеженими академічними можливостями. Іншими словами, здатність до глибокого і широкого розуміння того, що відбувається, включаючи при цьому здатність сприймати, розуміють і висловлюють, що слід робити (Gottfredson, 1997).
Поняття емоційного інтелекту теж стало похідною від поняття соціального інтелекту.
Вітчизняна психологія емоційного і интелекту еволюціонує і рухається приблизно у тому ж напрямку, що і західна психологічна наука.
Термін «емоційний інтелект» (ang. Emotional Intelligence Quotient - EQ, Emotional Intelligence - EI) вперше використали у 1990 році психолог Пітер Селовей з Гарвардського університету і Джон Майєр з Університету Нью- Гемпшира. Деніел Гоулман продовжив популяризувати поняття, видавши книгу «Емоційний інтелект» у 1995 році. Вчений вважав, що коэфщюнт емоційного інтелекту EQ має більш важливу прогностичну цінність, аніж IQ, хоча б тому, що у прийнятті рішень участь беруть дві різні здатності мислення: раціональна і емоційна. Емоційний розум реагує на те, що відбувається навколо, набагато швидше, ніж раціональний. Це допомагає в особливих ситуаціях одразу почати діяти, виключаючи довгі аналітичні роздуми.
Від початку термін емоційний інтелект означав компетенцію людини розуміти свої власні емоційні стани та емоційні стани інших. Останніми часами емоційний інтеллект разглядається в психологічних дослідженнях як альтернативу традиційного інтеллекту (Thorndike, Mayer, Salovey,). Пітер Селовей стверджував, що емоційний інтелект відіграє суттєву роль у житті людини, адже в емоційний інтелект він включає здатність точно виявляти емоцію, використовуючи її для стимуляції мислення, для активізації власного мислення, для стимуляції творчості, розуміння емоцій та емоційних знань, вміння регулювати емоції як тригер для розвитку емоційного інтелекту (Mayer & Salovey, 1997).
Компонент емоційного розвитку в психіці сприяє оволодінню навичками емоційної зрілості, яка має провідне значення для навчання та розвитку дітей. Розвиток здорової емоційності призводить до формування у дітей впевненості у собі, позитивне ставлення до освіти, вміння розуміти і керувати своїми емоціями, тим самим сприяє формуванню емоційного інтелекту. Очевидно, що успіх дитини у навчанні теж залежить від емоційного розвитку. Учні, які володіють емоційним самоконтролем здатні до розвитку соціальних навичків плюралістичного, дружнього та гармонійного суспільства. Це відбувається завдяки тому, що діти вчяться розуміти емоції, потреби та поважати погляди інших.
Е. Еріксона вважав за важливе, щоб емоційний компонент психіки людини має бути розкритий заздалегідь, як можна раніше, особливо для дітей, які навчаються в дошкільному закладі. На його думку (Еріксон, 1996), діти на цьому етапі у віці від трьох до шести років дуже швидко навчаються і швидко переходять до відповідної діяльності. Окрім того, завдяки розвиненому емойному інтелекту діти дуже чутливі до того, чи правильно вони щось роблять чи щось не так. За словами Е. Еріксона, в ранній період життя відповідні емоційні знання прищепляються дітям, адже їм легко сформувати власне ставлення, коли стикаються з певними життєвими ситуаціями. Якщо здатність до розуміння, володіння своїми емоціями затягується до повноліття, то людина є емоційно незрілою, не здатна успішно керувати своїм життям. Це відбувається тому, що вони не в змозі орієнтуватися в почуттях, емоціях, коли стикаються з проблемами через сильні емоції (Mohd Azhar, 2004). За Ж. Піаже (Piaget, 1936).) емоційний інтелект пов'язаний з більш високим рівнем нервово-психічної діяльності - рівнем почуттів та емоцій (Piaget, 1936).
Е. Торндайк (Edward Thorndike) був першим, хто «розділив» інтелект на три грані, що відносяться до здатності суб'єктів розуміти та керувати ідеями (абстрактний інтелект), конкретними об'єктами (механічний інтелект) та людьми (соціальний інтелект). Відоме його формулювання, що стало класичним: «Під соціальним інтелектом розуміється здатність чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток розуміти і управляти - діяти розумно в людських відносинах» (Thorndike, 1920).
Дослідження Л.С. Виготського (Выготский, 1982), О.Запорожця (Запорожець, 1974) та ін. присвячені емоційному стану дитини, підтверджують значущість емоційного благополуччя під час становлення гармонійно розвиненої особистості. Саме тому слід не придушувати дитячі емоції, а правильно спрямовувати їх в умовах соціальної взаємодії. Вчені в своїх дослідженнях доводять, що емоційний розвиток - визначається особливостями психічного розвитку дитини загалом, зміною видів діяльності, у яких формуються емоційні процеси, специфікою взаємодії дитини зі світом людей та предметів. Разом із тим, виявляють значні відмінності в розвитку емоційної сфери дитини на різних вікових етапах.
Мета статті полягає у визначені психологічних передумов формування емоційного інтелекту у дошкільному віці.
Виклад основного матеріалу і результатів дослідження
психологічний емоційний інтелект дошкільний
Поняття загального інтелекту може бути взірцем для дослідників емоційного інтелекту як конструкт, що вимірюється з максимально можливою для психологів надійністю, що володіє до того ж великою передбачальною силою щодо реальних життєвих здобутків. З іншого боку, роботи із загального інтелекту підходять до меж, у яких його могутність вичерпується і за якими очікується набуття чинності емоційного інтелекту.
Ще стародавні греки замислювалися над емоційним інтелектом, вважаючи, що мудра людина - це та, яка здатна поєднати розум, логіку та емоції. Незважаючи на те, що це було дві з половиною тисячі років тому, питання людських емоцій залишається відкритим. Тобто людина з розвиненим емоційним інтелектом здатна оптимально використати свій логічний інтелект. Людина, яка не усвідомлює свої почуття, не дає собі звіту в тому, що вона відчуває, буває жертвою нападів неконтрольованих почуттів та емоцій, які часто ведуть до неадекватної поведінки, неправильної оцінки ситуації, труднощів у контактах з людьми, агресивної поведінки і навіть насильства.
Дошкільний вік - особливо важливий період розвитку людини завдяки тому, що він відрізняється надзвичайним багатством та різноманітністю у вираженні емоцій. У психологічній літературі емоційні стани, які тривають нетривалий час, визначаються як емоції, а ті, що зберігаються протягом тривалого часу, - почуття. У зв'язку з інтенсивним розвитком емоцій та почуттів важливо створити оптимальні умови, щоб діти навчилися реагувати на різні події.
Протягом останніх часів у психологічній науці були сформульовані різноманітні визначення інтелекту людини. Емоційний інтелект є одним із типів інтелекту. В контексті досліджуваної теми емоції дошкільника є одним із ключових аспектів поняття «всебічно розвинена особистість». Це сенситивний період розвитку дитини, а тому формування уявлення про емоції надзвичайно важливо. Мозок розглядали як «інтелектуальне тіло». Деякі вчені визначили інтелект як здатність використовувати те, чому вони навчалися, а також здатність до научіння. Емоції суттєво впливають на пізнавальні процеси, що одночасно може дезорганізувати їх перебіг, як підвищити ефективність сприйняття, запам'ятовування та розв'язування задач.
Інша група вчених визначають інтелект як здатність мислити, розуміти і міркувати. В результаті багато експертів визначили, що це здатність мислити і розум найважливіша ознака, яка відрізняє людину від інших живих істот. Тим не менш, хоча поняття інтелекту досить тривалий час намагалися визначити багато хто з вчених, їх зусилля все ще не забезпечили ідейної єдності (Kцksal, 2007: 15). Корисно вивчити деякі з визначення та теорії інтелекту, запропоновані в цьому напрямку.
Емоції виконують три функції в житті людини: інформативну, енергійну та комунікативну (Matczak, 2008). Перш за все, вони доставляють інформацію, необхідну для швидкого й однозначного формулювання оцінок і прийняття рішень. Більш за те, вони спонукають до активності, що відповідає визнанню сенсу ситуації або мети діяльності.
Про власні умови та потреби, сприяти встановленню відносин у співпраці, або викликати адекватні реакції, наприклад, позитивну поведінку (Matczak, 2008). Ефективність у здійсненні емоційно-індукційних соціальних транзакцій називається емоційною компетентністю (Saarmi, 1999). Високий рівень емоційних компетенцій означає кращі соціальні стосунки та більше задоволення від життя (Taracha, 2010). Здатність адекватно реагувати на зміни що відбуваються в соціальному середовищі, що залежить від здатності до отримання та обробка афективної інформації, а також спілкування власних станів, має профілактичне значення в плані попередження психічних розладів (особливо депресивних). Люди, які не здатні керувати своїми емоціями набагато частіше відчувають негативний вплив і переживання (Гоулман, 2005).
У дошкільному віці відбувається соціалізація емоційного інтелекту, що виражається в емоційній спрямованості дитини більшою мірою на інших людей, ніж на певні предмети чи речі, розвивається здатність до емпатії, хоча вона ще не є досить стійкою, однак дитина вже здатна проявляти співпереживання, співчуття, що забезпечує розвиток у неї міжособистісного емоційного інтелекту. Все це є важливою передумовою розвитку емоційного інтелекту в дошкільному віці та сприяє підвищенню здатності дітей розуміти емоції, як власні, так й інших людей, та управляти ними. Категоризація окремих рівнів розвитку емоційного інтелекту у дитини з прикладами потенційної поведінки представлено в таблиці 1.
Таблиця 1
Рівні розвитку емоційного інтелекту у дитини з прикладами її потенційної поведінки
|
Рівень |
Приклади поведінки |
||
|
Абстрактні афективні |
Розчарування, |
||
|
стани: слова мають |
кохання, емпатія, |
||
|
афективно-пізнавальне |
заздрість, почуття |
||
|
Репрезентаційний |
значення і відносяться до |
розгубленості, |
|
|
конкретних |
щастя, |
||
|
диверсифікованих |
задоволення, |
||
|
емоційних станів |
зацікавленості, гнів, лють |
||
|
Загальне вираження стану |
Я відчуваю себе зле |
||
|
Вербалізація |
Коли це сталося, то |
||
|
дезорганізованих |
моє тіло |
||
|
соматичних відчуттів |
розірвалося на тисячі частин |
||
|
Вербалізація |
Хочу тебе |
||
|
поведінкових намірів |
поцілувати |
||
|
Вербалізація моделей поведінки |
Я вдарю його |
||
|
Ранні репрезентативні поведінкові зміни |
Організовані соматичні зміни |
У мене болить серце |
|
|
Дезорганізовані фрагментарні, примітивні соматичні закономірності |
Кров мене заливає |
||
|
Біхавіоральний |
Складні жести спілкування |
Злий чи приємний вираз тіла |
|
|
Реалізація зазначеної поведінки |
Поцілунок, обійми, побиття |
||
|
Прості жести спілкування |
Посмішка, кивок |
Емоційність людини вважається вродженою здатністю і має розвиватися упродовж усього життя. І в цьому процесі найважливішою ланкою у розвитку емоційного інтелекту є сім'я, проте кожна дитина розвивається по-своєму, і батьки мають кожній дитині приділяти відповідну кількість часу. Щоденний контакт із батьками, навіть від перших днів життя дитини, є надзвичайно важливим. Постійне повторення тих самих фраз, моделей поведінки впливають на емоційний світогляд і навички кожної дитини, отже, і на формування характеру. Все, що відбувається протягом кількох років дитинства, визначає розвиток кожної навички, що становить частину емоційного інтелекту.
Батьки мають з раннього віку вчити дитину справлятися зі своїми власними почуттями, тоді дитина зможе орієнтуватися у власних емоційних станах, які переживає зазвичай людина. Завдяки цьому вони навчаються керувати власним гнівом, вміти вибачатися та справлятися зі стресом. Емоційний інтелект проявляється з народження дитини, і коли дитина народжується, батьки є невід'ємним елементом її особистісного розвитку.
Дуже важливими навичками є готовність дитини орієнтуватися на іншу людину, враховувати її емоційний стан і на основі цих знань регулювати відносини з нею і знаходити шляхи вирішення нагальних проблем. Тільки сприраючись на свої емоції і інших людей діти вчаться орієнтуватися на інших, і вона намагається поводити себе відповідно до цих переживань. Відповідно до цього дитина отримує для себе корисну інформацію про те, шо відбувається.
Маленькі діти часто знаходяться в полоні своїх емоцій, оскільки ще не можуть управляти своїми почуттями, така ситуація провокує у них імпульсивну поведінку, ускладнення у відносинах з ровесниками і дорослими. Слід враховувати, що діти егоцентричні, тому важливим є навчити дитину сприйняти ситуацію з позиції власного співбесідника. Навчити дитину «погляду з боку» ми тим самим допомагаємо їй по іншому побачити себе, по іншому оцінювати власні думки, почуття і поведінку.
Вчені впевнені, що емоційний інтелект у дітей дошкільного віку можна розвивати. Це може відбуватися відповідно до чотирьох тематичних сфер їх розвитку, а саме, етичний розвиток, емпатія і турбота про інших людей, чесність і моральність, здатність вирішувати проблеми. В сфері етичного розвитку важливими є навички, пов'язані з мораллю, вміння розрізняти «правильну» й «неправильну» поведінку, вміння піклуватися про інших, ввічливість. Етичний розвиток включає відчуття різноманітних емоцій: сорому, провини, гніву при порушенні моральних принципів, навичок успішної взаємодії в колективі. Емпатія і турбота про інших людей, співчуття та турбота про них пов'язані зі здатністю до поваги, любові. Здатність відчувати емоції інших і турбота є двома найважливішими рисами формування морального розвитку дитини. Щодо чесності і моральності слід зауважити, що лише у віці 4 років діти починають розуміти, що обман - це неправильно (Gottfredson, 1997; Piaget, 1936; Mayer, Salovey, Caruso, 2004; Sternberg, 2005.).
Коли діти стають старшими, вони починають розрізняти та оцінювати види брехні, деякі з яких вважаються гіршими. Дитина дошкільного віку найчастіше вдається до неправди, щоб приховати, що щось не вийшло або ще щось не вміє. Вона обманює, коли хоче уваги, а коли боїться наслідків, хоче уникнути відповідальності. Розв'язування проблем дитини - це вміння визначити проблему, знайти різні рішення та вибрати правильне. Воно засноване на досвіді дитини. Дитина має усвідомлювати, що кожна проблема має певні рішення, і хитрість полягає в тому, щоб знайти найкращий вихід із кризової ситуації.
Висновки і перспективи наукових пошуків
Сьогодні є серйозні підстави, щоб розглядати емоції як спосіб організації поведінки, який у деяких аспектах доповнює раціональний, а деяких - альтернативний йому. Звичайно, емоційне та раціональне в психіці людини нерозривно поєднані, проте спочатку для прояснення думки їх важливо розводити.
В перспективі, наукова спільнота окрім розвитку теоретичних засад, мають подальші дослідження спрямовувати у трьох областях. По-перше, потребують розробки нові методики дослідження. Для цього необхідно усвідомлення того факту, що сучасні методики вимірювання емоційного інтелекту є фактично варіації на два інструменти - тест та опитувальники, причому ні ті, ні інші не є цілком задовільними. По-друге, розуміння ролі емоційного інтелекту у житті людини та дослідженні його механізмів необхідно здійснювати з урахуванням нових результатів нейропсихології. По-третє, оскільки адекватна операціоналізація є умовою надійних висновків щодо будь-якого конструкту, успішний розвиток психології емоційного інтелекту навряд чи можливо без створення принципово нових діагностичних підходів.
Таким чином, можна зробити висновок, що емоційний інтелект дітей дошкільного віку є пріоритетним завданням сучасної системи дошкільної освіти та виховання. Саме від здатності усвідомлювати та розуміти емоційний стан не тільки свій, а й іншої людини, вміти виходити з конфліктних ситуацій, керувати своїми емоціями залежить становлення особистості, подальша кар'єра та успішність дитини. Для формування у дошкільнят емоційного інтелекту ми визначили необхідність дотримання перерахованих психолого-педагогічних умов, що описують форми дитячої активності та відбивають особливості педагогічного інструментарію діяльності педагога, які забезпечують у сукупності формування всіх складових емоційного інтелекту та реалізацію його у процесі життєдіяльності дитини.
Розвиток емоційного інтелекту є запорукою успішної соціалізації дитини, у зв'язку з чим незаперечне значення організації системної та цілеспрямованої роботи з дошкільнятами у цій сфері.
Література
1. Выготский Л.С. Младенческий возраст. Собрание сочинений: в 6-ти т. Т 4. М.: Педагогика, 1982. сс. 269-317.
2. Гоулман Д. Деструктивные эмоции // пер. с англ. О. Г. Белошеев. Москва: Попурри, 2005. 167 с.
3. Запорожец А. В. К вопросу о генезисе, функции и структуре эмоциональных процессов у ребенка / А. В. Запорожец, Я. З. Неверович // Вопросы психологии. - 1974. - № 6. - С. 59-73.
4. Эриксон, Э. (1996a) Идентичность: юность и кризис: пер. с англ. / общ. ред. и предисл. А. В. Толстых. М.: Прогресс. - 342 с.
5. Gottfredson, L. S. (1997). Mainstream science on intelligence. Intelligence,
24(1),
6. Gottfredson, L. S. (1997). Minstreamscience On Intelligence: An Aditorialwith 52 Signatures, Historyand Bibliography Intelligence, 24 (1), 13-23.
7. Mayer J. D., Salovey P., Caruso, D. R., (2004). Emotional intelligence: Theory, Findings, Andimplications. Psyhological Inguiry, 15 (3), 197-211
8. Mayer, J. D., & Salovey, P. (1997). What is Emotional Intelligence? In P. Salovey & D. Sluyter (Eds.), Emotional development and emotional intelligence: Educational Implications New York: Basic Books. 3-31
9. Mayer, J., Salovey, P., Caruso, D. (2000). Models Of Emotional Intelligence, Handbook Of Intelligence, New York: Cambridge University Press.
10. Mohd Faizal Ismail. (2004). Penghasilan dan Kajian Tentang Modul Pembelajaran Prinsip Kejuruteraan Elektrik (PKEI) Di KuiTTHO. Ijazah Sarjana Pendidikan Teknik dan Vokasional. Kolej Universiti Teknologi Tun Hussein Onn
11. Piaget, J. (1936). Origins of intelligence in the child. London: Routledge & Kegan Paul.
12. Saarmi, C. (1999). Kompetencja emocjonalna i samoregulacja w dziecinstwie. W: P. Salovey, D.J. Sluyter (red.), Rozwoj emocjonalny a inteligencja emocjonalna (s. 75-125). Poznan: Dom Wydawniczy REBIS.
13. Sternberg, R. J., (2005). Thetheory of Successfulintelligence,
Revisitantteramericana De Psicologia / Interamerican Journal of Psychology, 39 (2), 189-202.
14. Taracha, M. (2010). Inteligencja emocjonalna a wykorzystanie potencjalu emocjonalnego. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej.
15. Thorndike, E.L. (1920). Intelligence and its uses. Harper's Magazine, 140, 227-235.
Referenses
1. Vyigotskiy L.S. Mladencheskiy vozrast. Sobranie sochineniy: v 6-ti t. T 4. M.: Pedagogika, 1982. ss. 269-317.
2. Goulman D. Destruktivnyie emotsii // per. s angl. O. G. Belosheev. Moskva: Popurri, 2005. 167 s.
3. Zaporozhets A. V. K voprosu o genezise, funktsii i strukture emotsionalnyih protsessov u rebenka / A. V. Zaporozhets, Ya. Z. Neverovich // Voprosyi psihologii. - 1974. - # 6. - S. 59-73.
4. Erikson, E. (1996a) Identichnost: yunost i krizis: per. s angl. / obsch. red. i predisl. A. V. Tolstyih. M.: Progress. - 342 s.
5. Gottfredson, L. S. (1997). Mainstream science on intelligence. Intelligence, 24(1),
6. Gottfredson, L. S. (1997). Minstreamscience On Intelligence: An Aditorialwith 52 Signatures, Historyand Bibliography Intelligence, 24 (1), 13-23.
7. Mayer J. D., Salovey P., Caruso, D. R., (2004). Emotional intelligence: Theory, Findings, Andimplications. Psyhological Inguiry, 15 (3), 197-211
8. Mayer, J. D., & Salovey, P. (1997). What is Emotional Intelligence? In P. Salovey & D. Sluyter (Eds.), Emotional development and emotional intelligence: Educational Implications New York: Basic Books. 3-31
9. Mayer, J., Salovey, P., Caruso, D. (2000). Models Of Emotional Intelligence, Handbook Of Intelligence, New York: Cambridge University Press.
10. Mohd Faizal Ismail. (2004). Penghasilan dan Kajian Tentang Modul Pembelajaran Prinsip Kejuruteraan Elektrik (PKEI) Di KuiTTHO. Ijazah Sarjana Pendidikan Teknik dan Vokasional. Kolej Universiti Teknologi Tun Hussein Onn
11. Piaget, J. (1936). Origins of intelligence in the child. London: Routledge & Kegan Paul.
12. Saarmi, C. (1999). Kompetencja emocjonalna i samoregulacja w dziecinstwie. W: P. Salovey, D.J. Sluyter (red.), Rozwoj emocjonalny a inteligencja emocjonalna (s. 75-125). Poznan: Dom Wydawniczy REBIS.
13. Sternberg, R. J., (2005). Thetheory of Successfulintelligence,
Revisitantteramericana De Psicologia / Interamerican Journal of Psychology, 39 (2), 189-202.
14. Taracha, M. (2010). Inteligencja emocjonalna a wykorzystanie potencjalu emocjonalnego. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej.
15. Thorndike, E.L. (1920). Intelligence and its uses. Harper's Magazine, 140, 227-235.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Специфіка та структура емоційного інтелекту. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження когнітивного компоненту емоційного інтелекту студентів соціально-гуманітарного напряму. Сприймання, розуміння, контроль, управління і використання емоцій.
курсовая работа [314,7 K], добавлен 10.12.2012Вивчення емоційної сфери психічного життя людини. Рівень емоційного інтелекту батьків, правопівкульний тип мислення, спадкові задатки, властивості темпераменту та особливості переробки інформації як важливі фактори розвитку емоційного інтелекту.
статья [22,7 K], добавлен 24.11.2017Історія вивчення та сучасні підходи до емоційного інтелекту. Розвиток емоційного інтелекту в навчально-професійній діяльності студентів. Уявлення людини про пізнання, яке забарвлене емоційністю. Поєднання емоційних та інтелектуальних процесів мислення.
курсовая работа [246,8 K], добавлен 07.06.2019Наведення теоретичного стану дослідження феномену емоційного інтелекту. Важливість стресозахисної та адаптивної функції емоційного інтелекту в контексті успішного подолання життєвої кризи. Відображення у свідомості та поведінці людини динамічної єдності.
статья [456,6 K], добавлен 05.10.2017Поняття інтелекту, підходи до його вивчення. Особливості розвитку інтелекту ранньої юності. Психологічна характеристика методів діагностики інтелекту юнацького віку. Діагностичні можливості використання тестів для визначення рівня розвитку інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 22.05.2022Філософські і методологічні питання, що стосуються створення штучного інтелекту, історія когнітивної психології. Метафори пізнання, порівняння штучного і природного інтелекту. Навчання машин на основі спостережень, приклади існування штучного інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 05.10.2010Погляди на інтелект у рамках психодіагностки у XIX-XX ст. Поняття та сутність інтелекту, моделі і структури. Характеристика тестів діагностування інтелекту. Організація дослідження по визначенню інтелекту працівників проектно-вишукувального інституту.
курсовая работа [265,9 K], добавлен 18.05.2014Характеристика та психологічні особливості розвитку функцій мовлення в дошкільному віці. Методи і методики дослідження мовлення як складової виховного процесу. Зміна мовлення дошкільників в умовах експериментального формування їх потреби в спілкуванні.
курсовая работа [71,4 K], добавлен 24.03.2010Поняття про здібності: їх види і характеристика. Природа людського інтелекту та здібностей - вроджених особливостей індивіда, які визначають всі його досягнення та набуті ним навички і вміння. Прояви здібностей у дошкільному та у студентському віці.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 07.05.2011Роль емоцій у психічному розвитку особистості. Особливості емоційної прив’язаності до значимого об’єкта у батьківській родині. Формування здібності до любові у стосунках мати та дитини. Значення емоційного компоненту під час вибору майбутнього партнера.
дипломная работа [59,0 K], добавлен 22.09.2011
