До питання про структурно-феноменологічні характеристики психоемоційного здоров’я студентів
Компонентно-структурний склад поняття "психоемоційне здоров'я особливості". Зв'язок параметрів психоемоційного здоров'я студентів з показниками вияву стресостійкості. Втілення в ЗВО механізмів соціально-психологічної адаптованості здобувачів вищої освіти.
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.11.2022 |
Размер файла | 29,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
До питання про структурно-феноменологічні характеристики психоемоційного здоров'я студентів
Кічук А.В.
Анотація
У статті обґрунтовано актуальність проблеми розробки основ психоемоційного здоров'я здобувачів вищої освіти. В умовах відсутності чітких наукових уявлень про компонентно-структурний склад поняття «психоемоційне здоров'я особливості» дотично вікового стану її раннього дорослішання, загострюється проблематика психологічно значущих зв'язків між показниками вияву певних особистісних характеристик і досліджуваною інтегративною особистісною властивістю.
Найбільш тісний зв'язок параметрів психоемоційного здоров'я сучасного студентства прослідковується з показниками вияву стресостійкості, соціально-психологічної адаптованості, суб'єктивного благополуччя, емоційної зрілістю, емоційним інтелектом.
Відповідно до набутих результатів емпіричного дослідження створюється можливість розширити наукові уявлення про феномен «психоемоційне здоров'я особливості студента» це дозволить спрямувати дослідницький пошук щодо створення навчально - розвивальної програми, яка має на меті визначити основи психоемоційного здоров'я здобувачів вищої освіти, забезпечити розвиток їх здатності до самопізнання, самовідновлення, самозбереження здоров'я у психоемоційній сфері життєдіяльності, також розробити і втілити в освітній процес закладу вищої освіти механізми психологічного супроводу процесу збагачення психоемоційного здоров'я студентів.
Ключові слова: психічне здоров'я, психологічне здоров'я, емоційне здоров'я, психоемоційне здоров'я студентів.
Annotation
Kichuk A.V. To the question of structural and phenomenological characteristics of psycho-emotional health of students
The article substantiates the urgency of the problem of developing the basics of psycho-emotional health of higher education. In the absence of clear scientific ideas about the component-structural composition of the concept of "psycho- emotional health features" in relation to the age of her early adulthood, exacerbates the problem of psychologically significant links between indicators of certain personal characteristics and the studied integrative personality trait.
The closest connection between the parameters of psycho-emotional health of modern students can be traced with the indicators of stress, socio-psychological adaptability, subjective well-being, emotional maturity, emotional intelligence.
According to the results of empirical research it is possible to expand scientific ideas about the phenomenon of "psycho-emotional health of the student" it will direct research to create a training and development program that aims to determine the basics of psycho-emotional health of higher education, to ensure their development ability to self-knowledge, self-recovery, self-preservation of health in the psycho-emotional sphere of life, as well as to develop and implement in the educational process of higher education institutions mechanisms of psychological support of the process of enriching the psycho-emotional health of students.
Key words: mental health, psychological health, emotional health, psycho- emotional health of students.
Постановка проблеми
Проблематика здоров'я відноситься до вічних екзистенціальних, а, відтак, найактуальніших для людства через самоцінність і довготривалість упродовж життєвого шляху особистості. Поняття «здоров'я» введене в систему теоретичних уявлень не лише медико-біологічних, філософських, соціокультурних наукових галузей; воно постає й однією з категорій психології. Адже питання про психічне, психологічне, емоційне здоров'я особистості нині набуває особливе загострення огляду на предметну специфіку галузевих знань спеціальних та поведінкових наук в умовах викликів сьогодення, що фокусуються здебільшого на здоров'ї особистості у психоемоційній сфері буття.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на досить широкий спектр проведених досліджень, в яких безпосередньо або опосередковано вивчалися проблемні питання, пов'язані із емоційним складником психологічного здоров'я особистості, високу затребуваність соціуму у виробленні практико - орієнтованого підходу до розвитку здатності, зокрема, молодої людини, до самопізнання, самозбереження, самовідновлення типового стану психоемоційного здоров'я, означена проблема є недостатньо теоретично вивченою.
Вивчення й аналіз наукових джерел засвідчу, що зберігає дискусійність, з одного боку, структурно-компетентний склад психоемоційного здоров'я, його визначеність дотично вікового періоду раннього дорослішання особистості (котрий здебільшого збігається із набуття нею статусу студента), а, з іншого - концептів «психоемоційне здоров'я» співвідношення із іншими його «пелюстками» (на кшталт психічне, психологічне, емоційне).
Ми поділяємо дослідницьку позицію вчених (Руль Ю., Руль Н., 2014) відносно правомірності осмислити психічне здоров'я (поряд із духовністю) в якості «вищого вияву людської реальності». Щодо психологічного здоров'я, то воно, стосується, як стверджує О. Штепа, особистості «в цілому», її психологічної ресурсності (Штепа, 2013). Суттєво пояснювального значення у цій площині набуває заувага фахівців, які дослідують феномен аномалій особистості: за Б. Братусь, все залежить від «мозкової організації психічної діяльності» (Братусь, 1988); психічне здоров'я має сенс розуміти не як діагноз, а як засіб існування людини в світі (Калитєєвська, 1997).
Прикметним убачаємо й те, що донині зберігає невизначеність і поняття «емоційне здоров'я». Його психологи трактують здебільшого розширено, оскільки дійсно, у віковий період раннього дорослішання саме емоційна регуляція виступає регулятором як об'єктивного, так і суб'єктивного благополуччя. До того учені (Савчин, 2019; Чебикін, 2009) найчастіше до емоційних явищ відносять і емоційність, емоціогенну ситуацію, і актуальні емоції, емоційні переживання; йдеться про широкий спектр психологічних явищ, що ускладнює визначення змістового наповнення поняття «емоційне здоров'я». Принагідно варто зазначити, що конструкт «психоемоційне здоров'я» особистості у віковий період раннього дорослішання» відноситься до недостатньо вивчених, адже бракує експериментально доведеного характеру взаємозв'язку параметрів психоемоційного здоров'я (ПЄЗО), зокрема із стресостійкостю, рівнем депресії та самотністю особистості.
Зазначене й встановлено мету нашого дослідження, досягнення якої забезпечувалось розв'язанням сукупності таких завдань: констатувати важливості стресостійкості, соціально-психологічні адаптивності, суб'єктного благополуччя, емоційної зрілості й емоційного інтелекту на параметри психоемоційного здоров'я студентів; встановити негативний вплив депресії та самотності на якісні ознаки психоемоційного здоров'я особистості у виковий період раннього дорослішання.
Виклад основного матеріалу і результатів дослідження
психоемоційний здоров'я соціальний адаптованість студент
Дослідження підтвердило вже встановлену вченими (Кузнєцов, Зотова, 2016) значущість стресостійкості у здоров'ї особистості, важливість профілактики виникнення стресів та її осмислення в якості основи укріплення емоційного здоров'я (Савчин, 2019).
У ракурсі нашого дослідницького задуму вбачається вмотивованою увага до визначення, зокрема, значущих кореляційних зв'язків між відповідними показниками окреслених психологічних явищ саме з компонентами (парламентами) котрі були визначені у попередніх дослідженнях щодо складу психоемоційного здоров'я (аксіологічний (АПЄЗ), когнітивно-афективний (КАПЄЗ), конотивно-інструментальний (КІПЄЗ), соціально-визначальний (СВПЄЗ).
Звернемося до більш докладного висвітлення результатів кореляційного аналізу. Передусім зазначимо, що цікавим фактом є відсутність кореляцій з СВПЕЗ, що потребує додаткового уточнення.
Таблиця 1
Значущі коефіцієнти кореляції між показниками стресостійкості, депресії, суб'єктивного відчуття самотності та параметрами психоемоційного здоров'я
Показниками психоемоційного здоров'я |
||||||
АПЕЗ |
КАПЕЗ |
КІПЕЗ |
СВПЕЗ |
ЗРПЕЗ |
||
РСтр |
233** |
215** |
171** |
215** |
314** |
|
РД |
-151** |
-218** |
-134** |
-179** |
||
Рсам |
-172** |
-225** |
-151** |
-145** |
-218** |
Примітка: РСтр - рівень стресостійкості; РД - рівень депресії; Рсам - рівень відчуття самотності.
Кореляційний аналіз параметрів ПЕЗО та показників соціально - психологічної адаптивності показав досить цікаву діагностичну картину, не дивлячись на загальновідомий факт, що адаптивність додатно зв'язана з різними аспектами здоров'я людини.
Таблиця 2
Значущі коефіцієнти кореляції між показниками психоемоційного здоров'я та параметрами соціально-психологічної адаптивності
Показниками психоемоційного здоров'я |
|||||||
АПЕЗ |
КАПЕЗ |
КІПЕЗ |
СВПЕЗ |
ЗРПЕЗ |
|||
Параметри соціально-психологічної адаптивності |
АД |
235** |
286* |
318** |
212** |
377** |
|
ДА |
-161** |
-140** |
-151** |
||||
ПС |
159** |
197** |
219** |
228** |
|||
НС |
-151** |
-129** |
-139** |
||||
ПІ |
163** |
331** |
214** |
215** |
312** |
||
НІ |
-248** |
-195** |
-214** |
-267** |
|||
ЕК |
195** |
263** |
225** |
167** |
358** |
||
ЕД |
-148** |
-176** |
-143** |
-185** |
|||
ВК |
176** |
219** |
229** |
240** |
|||
ЗК |
-187** |
-132** |
|||||
Д |
125* |
||||||
В |
-225** |
-193** |
-197** |
||||
ЕСК |
-165** |
-123** |
-212** |
-251** |
Примітка: показники соціально-психологічної адаптивності: АД - адаптивність, ДА - дезадаптивність, ПС - прийняття себе, НС - неприйняття себе, ПІ - прийняття інших, НІ - неприйняття інших, ЕК - емоційний комфорт, ЕД - емоційний дискомфорт, ВК - внутрішній контроль, ЗК - зовнішній контроль, Д - домінування, В - веденість, ЕСК - ескапізм.
Як видно з таблиці, всі параметри психоемоційного здоров'я особистості додатно на 1% та 5% рівні значущості зв'язані з показниками, що відповідають за соціально-психологічну адаптованість. Від'ємні кореляції 1% рівня встановлено з дезадаптивністю (ДА), неприйняттям себе (НС), емоційним комфортом (ЕД), зовнішнім контролем (ЗК), веденістю (В) та ескапізмом (ЕСК).
Параметр «домінування» виявляє лише поодинокі кореляти з соціально - психологічною адаптивністю, що означає і домінантна і не схильна до домінування особистість може бути достатнім чином адаптована у соціумі, ймовірно за рахунок використання різних механізмів.
Потужний адаптаційний потенціал є важливою особливістю здорової особистості (Кузнецов, 2016), в студентському віці адаптація є вузловим моментом життєдіяльності задля забезпечення можливості ефективної взаємодії з середовищем, а також підтримання психічного здоров'я та нівелювання його порушень (Грицюк, 2020), зниження адаптаційних можливостей людини позначається на особливостях її психоемоційної сфери: з'являється неадекватне вибіркове саме емоційне реагування, розширюється сфера економії емоцій, з'являється виснаження, емоційна відстороненість, напруга, тривога, депресивні тенденції (Завацька, 2012) тощо. Все це вказує на значущість адаптивності як підґрунтя психоемоційного здоров'я людини.
Таблиця 3
Значущі коефіцієнти кореляції між показниками психоемоційного здоров'я та параметрами суб'єктивного благополуччя
Показниками психоемоційного здоров'я |
|||||||
АПЕЗ |
КАПЕЗ |
КІПЕЗ |
СВПЕЗ |
ЗРПЕЗ |
|||
Параметри суб'єктивного благополуччя |
Ч |
-214** |
-346** |
-204** |
-187** |
377** |
|
Пс |
-243** |
-265** |
-190** |
-162** |
-212** |
||
Зн |
-278** |
-197** |
-312** |
-132** |
-242** |
||
Зсо |
-151** |
||||||
Сз |
193** |
238** |
318** |
323** |
296** |
||
Сзд |
219** |
288** |
395** |
214** |
296** |
Примітка: показники суб'єктивного благополуччя: Ч - чутливість/напруженість, Пс - ознаки психоемоційної симптоматики, Зн -зміна настрою, Зсо - значущість соціального оточення, Сз - самооцінка здоров'я, Сзд - ступінь задоволення повсякденною діяльністю.
Перейдемо до розгляду співвідношення між ПЕЗО та параметрами суб'єктивного благополуччя.
Параметри ПЕЗО від'ємно корелюють на 1% рівні значущості з чутливістю/напруженістю, ознаки психоемоційної симптоматики, змінами настрою, а додатно - з самооцінкою власного здоров'я та ступенем задоволеності повсякденною діяльністю. Значущість соціального оточення (Зсо) демонструє лише поодинокий корелят з параметрами психоемоційного здоров'я.
Л.В. Тарабакіна зазначала, що становлення емоційно здорової людини можливо лише за умови збагачення соціального досвіду та здобуття емоційної зрілості (Тарабакина, 2015). Тож розглянемо співвідношення психоемоційного здоров'я з емоційною зрілістю як важливою основою для його підтримання та становлення.
Таблиця 4
Значущі коефіцієнти кореляції між показниками психоемоційного здоров'я та параметрами емоційної зрілості
Показниками психоемоційного здоров'я |
|||||||
АПЕЗ |
КАПЕЗ |
КІПЕЗ |
СВПЕЗ |
ЗРПЕЗ |
|||
Параметри емоційної зрілості |
Ек |
314** |
146** |
218** |
112* |
218** |
|
СР |
287** |
345** |
329** |
231** |
256** |
||
Емп |
134** |
198** |
241** |
212** |
205** |
||
ЕЗ |
215** |
256** |
287** |
187** |
243** |
Примітка: показники емоційної зрілості: Ек - експресивність, СР - саморегуляція, Емп - емпатія, ЕЗ - інтегративний рівень емоційної зрілості.
Як видно з таблиці, параметри ПЕЗО тісно додатно зв'язані з емоційним здоров'ям особистості (майже всі зв'язки p<0,01 значущості), що свідчить про потужний вплив емоційної зрілості на психоемоційне здоров'я. Л.В. Тарабакіною встановлено і доведено, що емоційна зрілість є важливою для становлення не тільки власного емоційного здоров'я, а й суттєвою є емоційна зрілість вчителя у становленні емоційного здоров'я учня (Тарабакина, 2020).
Розглянемо тепер співвідношення психоемоційного здоров'я та емоційного інтелекту.
Таблиця 5
Значущі коефіцієнти кореляції між показниками психоемоційного здоров'я та параметрами емоційного інтелекту
Показниками психоемоційного здоров'я |
|||||||
АПЕЗ |
КАПЕЗ |
КІПЕЗ |
СВПЕЗ |
ЗРПЕЗ |
|||
Параметри емоційного інтелекту |
ЕмОб |
114* |
296** |
256** |
187** |
225** |
|
УпрЕм |
237** |
235** |
229** |
215** |
242** |
||
Самм |
234** |
312** |
159** |
218** |
|||
Емп |
129** |
212** |
187** |
196** |
189** |
||
РозпЕм |
125* |
298** |
177** |
186** |
215** |
||
ІнтРЕІ |
217** |
269** |
257** |
188** |
234** |
Примітка:показники емоційного інтелекту: ЕмОб - емоційна обізнаність, УпрЕм - управління своїми емоціями, Самм - самомотивація, Емп - емпатія, РозпЕм - розпізнавання емоцій інших людей, ІнтРЕІ - інегративний рівень емоційного інтелекту.
Встановлено взаємозв'язок параметрів психоемоційного здоров'я та емоційного інтелекту людини. Т. Маджид (2013), С.М. Ширко (2019) та ін. дослідники підкреслювали значущість емоційного інтелекту як умови, ресурсу, підґрунтя тощо у становленні різних аспектів здоров'я людини. Такі тісні додатні взаємозв'язки між параметрами феноменів, що вивчаються дають підстави для правомірності розгляду емоційного інтелекту в якості основи психоемоційного здоров'я людини.
Висновки
Проблема психоемоційного здоров'я однією з актуальних і, водночас, складних. Її конструктивне розв'язання лежить у площині чітко визначених методологічних орієнтирів, оскільки ще не склалась у психологічній науці теорії здоров'я особистості, залишаються дискусійними питання про науковий статус поняття «психологічне здоров'я» та його змістове наповнення. Запорукою успішної розробки психологічних основ психоемоційного здоров'я особистості на віковому етапі раннього дорослішання постає з'ясування кореляційних зв'язків параметрів психоемоційного здоров'я із показниками вияву таких психологічних явищ соціально-психологічна адаптованість, стресостійкість, суб'єктивне благополуччя, емоційна зрілість, емоційний інтелект. Перспективи подальших наукових розвідок у цьому напрямку вбачаємо в окремому дослідженні процеса психологічного супроводу психоемоційного здоров'я здобувачів вищої освіти в умовах вищої школи.
Література
1. Братусь Б.С. Аномалии личности - М: Мысль, 1988. -304с.
2. Грищук О.В. Емоційні стани здобувачів вищої освіти під час навчальних занять // Теоретичні і прикладні проблеми психології: Зб.н.пр. / гол.ред.кол. Завацька Н.Є. - №2(52). - Сєверодонецьк. 2020.- С. 288-299с.
3. Завацька Н.Є. Соціально-психологічні аспекти адаптації молоді до умов ринкової економіки: монографія - Сєверодонецьк: Вид-во СНУім. В. Даля, 2012. - 228с.
4. Калитеевская Е.Р. Психологическое здоровье как способ бытия в мире: от объяснения к переживанию // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии. - М: Смысл, 1997. - С. 231-238.
5. Кузнецов М.А., Затов Л.Н. Жизнестойкость и образ здоровья у студентов: монографія. - Харьков, 2017. - 398с.
6. Руль Ю.В., Руль Н.Ю. Аліментарна валеологія навч. пос. "ДП: Вид. Дім «Персонал», Київ, 2014-444с.
7. Савчин М.В. Здоров'я людини: духовний, особистісний і тілесний виміри. - Дрогобич: ПП «ПРОСВИТ»,2019. - 232 с.
8. Тарабакина Л.В. Эмоциональное здоровье как предмет социально-психологического исследования // Теория и практика общественного развития. Психологические науки. - 2015. -№8,- С. 250-252.
9. Тарабакина Л.В. Эмоциональное здоровье школьника: теория и практика психологического сопровождения: автореф. дис... докт. психол. н: 19.00.07. -М, 2020.- 40с.
10. Чебикін О.Я. Емоційна регуляція пізнавальної діяльності: концепція, механізми, умови // Психологія і суспільство, 2016. - №3. - С.86-103.
11. Шпак М.М. Психологія розвитку емоційного інтелекту молодих школярів: монографія. - Тернопіль: ТНПУім. В. Гнатюка, 2016. -372 с.
12. Штепа О.В. Особливості психологічної ресурсності осіб 20 -25 років з різним статусом ідентичності // Наука і освіта. -2013. -№7. - С. 204-208.
13. Land A. Adolescent psychology: helping parents.- New York: ETN. 2018. -286p.
References
1. Bratus B.S. (1988) Anomalyy lychnosty [Personality anomalies]. Moskva: «Mbisl». [in Russian].
2. Hryshchuk O.V. (2020) Emotsiini stany zdobuvachiv vyshchoi osvity pid chas navchalnykh zaniat [Emotional states of higher education students during training sessions] Teoretychni i prykladni problemy psykholohii, 2(5), 288-299. [in Ukrainian].
3. Zavatska N.Ie. (2012) Sotsialno-psykholohichni aspekty adaptatsii molodi do umov rynkovoi ekonomiky [Socio-psychological aspects of youth adaptations to market economy conditions].Sieverodonetsk: Vyd-vo SNUim. V. Dalia [in Ukrainian].
4. Kalyteevskaia E.R. (1997) Psykholohycheskoe zdorove kak sposob bbityia v myre: ot obMasnenyia k perezhyvanyiu [Psychological health as a way of being in the world: from explanation to experience] Psykholohyia s chelovecheskym lytsom: humanystycheskaia perspektyva v postsovetskoi psykholohyy. Moskva: Smbisl. [in Russian].
5. Kuznetsov M.A. & Zatov L.N. (2017) Zhyznestoikost y obraz zdorovia u studentov [Student resilience and health]. Kharkov. [in Russian].
6. Rul Yu.V. & Rul N.Iu. (2014) Alimentarna valeolohiia navch [Alimentary valeology]. "DP: Vyd. Dim «Personal». Kyyiv. [in Ukrainian].
7. Savchyn M. (2019) Zdorov'ya lyudyny: dukhovnyy, osobystisnyy i tilesnyy vymiry [Human health: spiritual, personal and physical dimensions]. Drohobych: PP «Posvit». [in Ukrainian].
8. Tarabakyna L.V. (2015) Эmotsyonalnoe zdorove kak predmet sotsyalno- psykholohycheskoho yssledovanyia [Emotional health as a subject of socio- psychological research] Teoryia y praktyka obshchestvennoho razvytyia, 8, 250-252. [in Russian].
9. Tarabakyna L.V. (2020) Эmotsyonalnoe zdorove shkolnyka: teoryia y praktyka psykholohycheskoho soprovozhdenyia [Emotional health of a student: theory and practice of psychological support]: Extended abstract of Doctor 's thesis.Moskva. [in Russian].
10. Chebykin O.YA. (2009) Stanovlennya emotsiynoyi zrilosti osobystosti [Formation of emotional maturity of personality]. Odesa: SVD Cherkasov. [in Ukrainian].
11. Shpak M.M. (2016) Psykholohiia rozvytku emotsiinoho intelektu molodykh shkoliariv [Psychology of emotional intelligence development of young schoolchildren]. Ternopil: TNPU im. V. Hnatiuka. [in Ukrainian].
12. Shtepa O.V. (2013) Osoblyvosti psykholohichnoi resursnosti osib 20-25 rokiv z riznym statusom identychnosti [Features of psychological resourcefulness of persons 20-25 years old with different identity status] Nauka i osvita, 7, 204-208. [in Ukrainian].
13. Land A. (2018) Adolescent psychology: helping parents.- New York: ETN. 286p. [in English].
Размещено на allbest.ru
Подобные документы
Психічне здоров'я, як компонент здоров'я людини. Вплив негативного психоемоційного стану на різні сфери життя людини. Внутрішня гармонія – шлях до психічного здоров’я. Формування нових життєвих стратегій як умова психосоціального благополуччя.
реферат [21,4 K], добавлен 22.05.2008Теоретичний аналіз поглядів на здоров’я у юнацькому віці. Психічне здоров’я як основа життя. Методика для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості за С. Степановим. Зміст багаторівневого особистісного опитувальника "Адаптивність".
курсовая работа [79,0 K], добавлен 26.08.2014Психологічний аналіз проблеми здоров'я, характер та напрямки впливу на нього професійного стресу. Психологічна характеристика педагогічної діяльності як детермінанти професійного здоров’я педагога вищої школи, головні вимоги до особистості педагога.
курсовая работа [76,4 K], добавлен 08.01.2012Психічне здоров’я учня як психолого-педагогічна проблема. Чинники, що впливають на психологічне становлення та розвиток школяра, формують його психічне здоров’я. Вплив самооцінки, музики, кольорів та темпераменту на процес психологічного формування.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 07.08.2009- Патологічні зміни фізичного і психічного здоров’я військовослужбовців під впливом екстремальних умов
Розглянуто причини і фактори екстремальних ситуацій несення військової служби, які впливають на появу патологічних змін здоров’я військовослужбовця. Розглянуто поняття стресу і дистресу, напруги і перенапруженості, як причин виникнення психічних розладів.
статья [22,7 K], добавлен 27.08.2017 Становлення людини завдяки пристосуванню успадкованої видової поведінки до зміни середовища та в результаті передачі людям досвіду попередніх поколінь на основі спілкування, яке забезпечує розвиток людини, її життєдіяльність. Поняття психічного здоров'я.
реферат [23,0 K], добавлен 19.09.2013Дослідження подібностей й розходжень між сучасною наукою про поведінку й релігію, аналіз використання в них понять зовнішньої й внутрішньої релігійної орієнтації. Особистісні детермінанти розвитку як новий підхід до проблем психічного здоров'я.
реферат [28,3 K], добавлен 23.06.2010Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу. Забезпечення психічного здоров’я. Проблеми діагностики адаптаційних процесів до навчального процесу у студентів вищих навчальних закладів: дослідження та результати.
курсовая работа [129,7 K], добавлен 21.11.2008Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі. Основна мета діяльності психологічної служби. Освітнє середовище школи, вимоги до нього. Створення психологічно безпечного середовища у школі. Відсутність емоційного вигорання.
презентация [887,3 K], добавлен 28.02.2014Особливості роботи над мотиваційною сферою студентів з обмеженими можливостями. Етапи емпіричного дослідження активізації мотивації досягнення успіху та уникнення невдачі. Розробка соціально-педагогічної програми розвитку мотиваційної сфери студентів.
дипломная работа [353,3 K], добавлен 10.11.2011