Психологічні особливості використання видів арт - терапії в різні вікові періоди

Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду напряму арт-терапія, психологічним особливостям використання видів арт - терапії в різні вікові періоди. У статті зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій з зазначеної проблематики. Розглянуто науковий і прикладний зміст основ арт - терапії. Наведено опис видів арт-терапії, представлено теоретичний аналіз напрямків. Розглядаються методи психотерапевтичної, психодіагностичної, психокорекційної роботи з особливими психологічними запитами клієнтів. Проаналізовано завдання та функції арт-терапевтичної діяльності. Визначено основні специфічні особливості напряму арт-терапії. Акцентується увага на використанні видів арт-терапії в різних вікових групах. В статті робиться акцент на практичне застосування арт-терапевтичного напряму у вирішенні низки психологічних проблем. Зазначено можливості використання методів і технік арт-терапії в психології, медицині, педагогіці, соціальній роботі. Визначено можливості та переваги арт-терапевтичної діяльності в дитячій психології. Зроблено акцент на гармонізацію внутрішнього стану клієнта, відновлення його здатності знаходити рівновагу, стабілізувати емоційний стан за допомогою напряму арт-терапія.

Ключові слова: арт-терапія, мистецтво, психокорекція, психотерапія, психодіагностика, психотерапія мистецтвом, ізотерапія, піскова терапія, терапія пластичними матеріалами, казкотерапія, лялькотерапія, музикотерапія, танцювальна терапія, мандалотерапія, МАК, фототерапія.

Bohonkova Yu. О., Peleshenko O. V., Kobylyatska M. V.

Psychological features of the use of types of art therapy in different age

periods

The article is devoted to the theoretical and methodological consideration of the direction of art therapy, the psychological characteristics of the use of types of art therapy in different age periods. In the article we perform analysis of the latest researches and publications regarding this topic. The scientific and applied content of the foundations of art therapy is considered. The description of the types of art therapy is provided and a theoretical analysis of all directions is presented. Methods and techniques of psychotherapeutic, psychodiagnostic, psychocorrectional work are considered. The tasks and functions of art therapy activity are analyzed. Thefundamental specific features of the direction of art therapy have been determined. Attention is focused on the use of types of art therapy in different age groups. The article focuses on the practical application of art therapy in solving a number of psychological problems. Possibilities of using methods and techniques of art therapy in psychology, medicine, pedagogy, social work are indicated. The possibilities and advantages of art therapy in child psychology have been determined. Emphasis is made on harmonizing the client's inner state, restoring his ability to find balance, and stabilizing his emotional state with the help of art therapy.

Key words:art therapy, art, psychocorrection, psychotherapy, psychodiagnostics, art psychotherapy, visual art therapy, sand therapy, therapy by the means of figurable materials, fairy tale therapy, puppet therapy, music therapy, dance therapy, mandala therapy.

Постановка проблеми

У сучасних умовах реформування економічних, політичних, соціально-психологічних систем країни, постійного зростання вимог щодо професіоналізму та мобільності в різних галузях професійної діяльності, порушеннями рівноваги важливих систем особистості, динамізму сучасних соціальних процесів виникає необхідність психологічної підтримки особистості для забезпечення загального здоров'я соціуму та вільного, якісного розвитку особистості.

Дослідження в області застосування технологій арт -терапії показують, що мистецтво розвиває особистість, стабілізую емоційний фон, є методом вирішення психологічних проблем, розширює загальний і художній кругозір, гармонізує розвиток особистості через розвиток здатності самовиражатися і розуміти самого себе. арт терапевтичний терапія дитяча психологія

Арт-терапія - це один з центральних сучасних психотерапевтичних напрямків, орієнтований на терапевтичну, корекційну, психодіагностичну та реабілітаційну дію. Арт-терапія являє собою активне терапевтичне використання образотворчої діяльності особистості, що передбачає трьох сторонню спрямовану взаємодію між особистістю, процесом / продуктом діяльності і психотерапевтом. Напрям арт -терапії охоплює сукупність різноманітних прийомів, методів та технік, що надає можливість багатовимірно, різнобічно, завдяки участі у творчому процесі, сприяти саморозвитку особистості.

На даному етапі сучасного розвитку психотерапевтичної діяльності, науковці стверджують, що метод арт-терапії - є найбезпечнішим, ефективним, екологічним, результативним та безболісним способом вирішення проблем особистості різного вікового періоду. Арт-терапія має численні види, форми і варіації, цей напрям психотерапевтичної діяльності використовують психотерапевти, психологи і педагоги-психологи, лікарі. Застосування методів арт-терапії для різних вікових груп має свою специфіку. Для кожного вікового періоду існують свої методи, техніки арт-терапії, а також існують універсальні методи, які можна застосовувати для більшості вікових груп. Це спонукає науковців прагнути до детального вивчення психотерапевтичного впливу на особистість даного напряму психологічної допомоги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження стародавніх вчених механізмів впливу на психіку особистості живопису, пластичних матеріалів, театру, музики, танця визначають роль і місце мистецтва як важливого процесу відновлення функцій організму, формування духовного світу особистості. Вплив мистецтва на людину як психотерапевтичний спосіб лікування використовувався в Древній Греції, Єгипті, Китаї і Індії. В ХХ сторіччі мистецтво було офіційно визнано терапевтичним засобом впливу на особистість, спираючись на конкретні позитивні результати наукових досліджень. В Великобританії М. Річардсон, Дж. Дебуффе використовували зображальне мистецтво для лікування психічних розладів, а в 1940 -і роки малюнки, виконані різними людьми, використовувалися як інструмент дослідження несвідомих процесів [1].

На думку науковців, термін «арт-терапія» уперше був вжитий Адріаном Хіллом в 1938 році при описі своїх занять зображальною творчістю з туберкульозними хворими в санаторіях. Пізніше цей термін застосовувався до всіх видів терапевтичних занять мистецтвом (музикотерапія, драматерапія, танцювальна терапія і т. п.). Як особливий напрям психологічної допомоги арт - терапія почала розвиватися в Великобританії з 1950 років в тісному зв'язку з психотерапією [1; 3].

У 1969 році була створена Американська арт -терапевтична асоціація, що об'єднувала арт-терапевтів-практиків. Подібні асоціації виникли згодом в Англії (БААТ, Британська Асоціація арт-терапевтів), Голландії, Японії тощо. У 1960-1980 рр. були створені професійні об'єднання, які сприяли державній реєстрації арт-терапії як самостійної спеціальності [1; 3; 4].

Міжнародна класифікація надає визначення терапії мистецтвом за допомогою чотирьох напрямів: власне арт-терапію (психотерапію за допомогою зображальної творчості), драматерапію (психотерапію за допомогою сценічної гри), танцювально-рухову терапію (психотерапію за допомогою руху і танця) і музичну терапію (психотерапію за допомогою звуків і музики) [4].

Е. Крамер вважала за можливе досягнення позитивних ефектів передусім за рахунок «зцілюючих» можливостей самого процесу художньої творчості, що дає можливість виразити, наново пережити внутрішні конфлікти і, зрештою, дозволити їх. А. Хілл зв'язує терапевтичні можливості зображальної діяльності передусім з можливістю відвернення пацієнта від «хворобливих переживань» [3]. На думку М. Наумбурга, особистість внаслідок художніх занять долає сумніви в своїй здатності вільно виражати свої страхи, виступає в зіткненні зі своїм несвідомим і «розмовляє» з ним на символічній мові образів [3]. М. Ессекс, К. Фростіг і Д. Хертз зазначають, що психотерапія мистецтвом є найбільш відповідним методом для роботи з неповнолітніми, і що довгострокові форми психокорекційної роботи можуть бути успішно реалізовані саме на базі шкіл [3]. Д. Буш і С. Хайттак вказують на переваги використання арт -терапії в школах і одна з них складається з кооперації різних шкільних працівників, включаючи педагогів, психологів і арт-терапевтів, а також у можливості тісного контакту арт-терапевта з батьками в інтересах збереження і зміцнення здоров'я дітей [6].

Л. С. Виготський у своїх дослідженнях виявив особливу роль художньої діяльності в розвитку не тільки психічних функцій, але і в активізації творчих виявів в різних видах мистецтва у дітей, що мають ті або інакші проблеми в розвитку. Розкриваючи психологічний механізм катарсису в своїй роботі «Психологія мистецтва», Л. С. Виготський відмічав: «Мистецтво завжди несе в собі щось долаюче звичайне почуття. Біль і хвилювання, коли вони викликаються мистецтвом, несуть в собі щось більше, ніж звичайний біль і хвилювання. Переробка почуттів в мистецтві полягає в перетворенні їх в свою протилежність, т. е. позитивну емоцію, яку несе в собі мистецтво» [2; 3]. Науковець вказував на необхідність створення спеціальних способів, методів і умов, що забезпечують розвиток дітей з різними відхиленнями. Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, А. В. Запорожец, Е. І. Ільенков, М. С. Коган, Б. М. Неменський та інші вчені відводили мистецтву величезну роль в формуванні особистості дитини. Дослідники в своїх роботах зазначали, що залучення дитини до мистецтва, «занурення» її в мир єдності почуттів і думок, що перетворюють людину, збагачує її, розкриває творчий потенціал.

Першим радянським дослідником школи арт-терапії вважають психотерапевта А. І. Копитіна, який є президентом Арт-терапевтичної асоціації, керівником програми базової підготовки фахівців в області арт -терапії і інших напрямів терапії творчим самовираження. У його розробках метою застосування арт-терапії є збереження або відновлення здоров'я особистості, її адаптація до умов шляхом реалізації психотерапевтичного, психокорекційного, діагностичного і психопрофілактичного потенціалу. Послідовники арт - терапевтичної школи А. В. Копитіна намагаються з'єднати психотерапевтичні і освітні технології, пропонують цікаві практичні розробки. Застосування методів арт-терапії і арт-педагогіки в освіті розглядається в роботах Л. Д. Лебедевої, Є. А. Медведевої, І. Ю. Левченко, Л. Н. Коміссарової, Т. А. Добровольської. Автори розглядають арт-терапію як сукупність технік, побудованих на застосуванні різних видів мистецтва, що дозволяють шляхом стимулювання художньо-творчих виявів здійснювати психокорекційній вплив.

Представниками сучасної української школи арт-терапіі є: О. І. Шпехт - президент Української Асоціації Арт -терапевтів; О. В. Тараріна - сертифікований арт-терапевт, бізнес-тренер, коуч, організатор Міжнародного фестивалю з арт-терапії; С. Васьковська - психотерапевт, спеціаліст в області сімейного консультування та терапії, арт -терапевт; О. Гаркавець - директор Інституту практичної психології, авторка і ведуча навчальних програм і курсів з арт-терапії, практикуючий психолог, психотерапевт, арт -терапевт,

О.Вознесенська - арт-терапевт, сімейний психотерапевт, спеціаліст в області символдрами, танцювально-рухової терапії тощо.

Мета статті - теоретично обгрунтувати психологічні особливості використання видів арт-терапії в різні вікові періоди.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Останні роки збільшився інтерес фахівців до механізму впливу мистецтва на особистість в процесі виховання, навчання, психологічної допомоги та спілкування, тому сучасна психотерапія, психокорекція, спеціальна психологія і педагогі ка значною мірою орієнтована на використання в терапевтичній роботі різних видів мистецтва, як важливого засобу виховання гармонійної особистості.

Арт-терапія виникла в контексті теоретичних ідей 3. Фрейда і К. Юнга, а в подальшому набула більш широку концептуальну базу, включаючи гуманістичні моделі розвитку особистості К. Роджерса і А. Маслоу.

Адріан Хілл визначав арт-терапію як спеціалізовану форму психотерапії, засновану на мистецтві, в першу чергу на образотворчій та творчій діяльності. Едіт Крамер, видатна американська арт-терапевт, зазначала: "Арт- терапія, являє собою рідкісний простір, в якому мистецтво виконує одну зі своїх головних функцій - соціальну. Оскільки, як арт-терапія, так і психотерапія припускають пошук внутрішньої правди, їх устремління не суперечать мистецтву" [5].

Останнім часом виділяють декілька загально-теоретичних напрямів арт- терапевтичної роботи:

- психофізіологічний - корекція психосоматичних порушень;

- психотерапевтичний - вплив на когнітивну і емоційну сфери;

- психологічний - катарсичний, регулятивний, комунікативний;

- соціально-педагогічний - розвиток естетичних потреб, розширення загального і художньо-естетичного кругозору, активізація потенційних можливостей дитини в творчості.

Сутність арт-терапевтичного напряму розглядається в терапевтичному і корекційному впливі мистецтва на суб'єкта, і проявляється в реконструюванні психотравмуючої ситуації за допомогою художньо -творчої діяльності, виведенні переживань, пов'язаних з нею, в зовнішню форму через продукт худ ожньої діяльності, а також у створенні нових позитивних переживань, в народженні креативних потреб і способів їх задоволення. Традиційно терміном "арт -терапія" позначають сукупність видів мистецтва, що використовуються при психотерапії та психокорекції, так і власне метод або комплекс методик.

Основна мета арт-терапії - гармонізації розвитку особистості через самовираження і самопізнання. Головним механізмом корекційного впливу арт - терапії, з точки зору класичного психоаналізу, є механізм сублімації [7].

Основними завданнями арт-терапії на думку авторів Є. Медведєвої,

І.Левченко, Л. Комісарової, Т. Добровольської виступають:

1. Адаптація наявних арт-терапевтичних методик і використання їх в системі психокорекційної роботи.

2. Виявлення особливостей та визначення ефективності використання арт-терапії в психокорекційній роботі з особистостями різного віку з різними порушеннями особистісного розвитку.

3. Розробка арт-терапевтичних технологій і корекційних програм, що забезпечують корекцію різних порушень. Гармонізація психоемоційного стану особистості, соціальна адаптація в культурно-освітньому просторі.

Широке використання арт-терапевтичного напряму обґрунтовано специфічними особливостями метода, його ефективністю та результативністю. Т. Колошина виділяє наступні специфічні особливості арт-терапії:

1. Метафоричність арт-терапії. Мистецтво є уособленням внутрішніх переживань людини (абстрактної людини взагалі). Будь -який витвір мистецтва, в тому числі і той, який створить клієнт в ході арт -терапевтичної сесії, буде свого роду відображенням його життя.

2. Тріадність арт-терапії. Відмінність арт-терапії виявляється її абсолютно винятковою перевагою перед усіма іншими психотерапевтичними напрямками. Тільки арт-терапія дозволяє замінити звичну діаду «терапевт - пацієнт» («Консультант-Клієнт») на тріаду «терапевт - витвір мистецтва - клієнт/пацієнт», тобто зробити психотерапевтичний альянс психотерапевтичним трикутником.

3. Ресурсність арт-терапії. Спосіб арт-терапевтичної взаємодії є ресурсним сам по собі, так як лежить поза сферою повсякденного життя клієнта. А все, що лежить за межами повсякденності, ресурсно за визначенням, бо розширює людський досвід [7].

Поширення та ефективність арт-терапевтичної практики в різних вікових групах та з різними психологічними запитами обумовлена варіативністю напряму (багатомірністю різновидів). Сучасна психологічна практика виділяє такі основні види арт-терапевтичної діяльності:

1. Ізотерапія - малюночна терапія, найбільш популярний і доступний вид арт-терапії. На полотні чи папері можна висловити свої страхи, думки, надії, глибоко затаєні всередині людини.

2. Терапія пластичними матеріалами (глина, пластилін, кінетичний пісок, фольга) - корекція за допомогою ліплення з пластичних матеріалів.

3. Піскова терапія - це ігровий спосіб розповісти про свої проблеми, показати свої почуття, фантазії, страхи й позбутися їх, перебороти емоційне напруження у лотку з піском.

4. Анімаційна терапія - сучасна технологія соціальної реабілітації з метою зміни поведінки, міжособистісних і колективних відносин, в процесі якої відбувається, з одного боку, «розблокування» громадських зв'язків і встановлення теплих, довірливих відносин, з іншого - навчання та оволодіння навиками позитивного мислення, естетики і поетики.

5. Арт-синтезтерапія - комплексний метод групової психотерапії, що використовує синтез мистецтв. Розглядається в якості самостійного напрямку в лікувально - корекційній роботі, де володіння технічними прийомами різних видів мистецтва поєднуються із знаннями психопатології і підпорядковані психотерапії мистецтв.

6. Бібліотерапія - лікування і виховання за допомогою книг.

7. Казкотерапія - програвання, створення і аналіз казок. Це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості.

8. Кінотерапія - терапія душі фільмом - це метафора, де можна побачити відображення певної життєвої ситуації, сюжет фільму має бути схожим із життєвою ситуацією, в яку потрапила людина, запропонувати вихід з неї.

9. Драматерапія - театр і акторська майстерність.

10. Ігротерапія - терапія через гру, ігрові ситуації.

11. Музикотерапія - використання музики, звуків як терапевтичного

засобу.

12. Танцювальна терапія - використання танцювально-рухових елементів.

13. Орігамі - створення фігур з паперу.

14. Фототерапія - передбачає роботу з готовим фотоматеріалом, створення оригінальних авторських знімків, процес вибору предмета зйомки.

15. Мандалотерапія - малювання сакральних кіло-мандал, аналіз кольорової гами.

16. Паркотерапія, ландшафтотерапія - використання зцілющого і рекреаційного впливу на організм людини таких природно -досугових монофункціональних комплексів, як сади і парення культури. Поєднання естетичних (ландшафтний дизайн, природне середовище, близьке до природної) і культурно-досугових форм впливу.

17. Тканева терапія, ґудзикова терапія - інноваційний та універсальний напрямок в арт-терапії з використання тканевих відрізків та ґудзиків.

18. Метафоричні асоціативні карти - використання колоди картинок з різними життєвими ситуаціями, персонажами, предметами і тваринами тощо. Допомагає проникнути в підсвідомість людини, кожен малюнок - асоціація або метафора думок, почуттів, спогадів або переживань [2].

Напрям арт-терапії є вільним проявом особистості, в ньому не робиться акцент на цілеспрямоване навчання, оволодіння навичками і вміннями в будь - якому виді художньої діяльності.

Поширення використання в психологічній практиці арт -терапевтичного напряму зумовлено універсальністю методів та технік фахової взаємодії. Але спеціалісти з психологічної допомоги зауважують, що потрібно враховувати індивідуально-типологічні особливості особистості, специфічні вікові прояви та бажання клієнта працювати з тим або іншим видом арт -терапії.

Особливо цінний позитивний вплив арт-терапії визначається на дітей з проблемами розвитку. Терапія зображувальною діяльністю сприяє сенсорному розвитку дітей, формує мотиваційну компоненту, сприяє диференціації сприйняття, дрібних рухів руки, що впливає на розумовий розвиток дитини. Психотерапевтична робота з отриманим продуктом мистецтва допомагає дитині відволіктись від переживань, емоційного виплеску, почуття самотності, страхів, тривожності, конфліктних міжособистісних і сімейних відносин [9]. Практичні арт-терапевти надають загальні рекомендації по використанню видів арт-терапії в різних вікових групах:

- 4-6 років - рекомендовано використовувати МАК (якщо розвинена мова), пісочну терапію, ізотерапію, казкатерапію, лялькову терапію, музичну та танцювальну терапії;

- 6-9 років - рекомендовано використовувати МАК, пісочну терапію, ізотерапію, казкатерапію, лялькову терапію, музичну та танцювальну терапії, роботу з пластичними матеріалами (глинотерапія, кінетичний пісок, пластилін);

- 9-12 років - рекомендовано використовувати МАК, пісочну терапію, ізотерапію, казкатерапію, музичну та танцювальну терапії, роботу з пластичними матеріалами;

- 12-18 років - рекомендовано використовувати МАК, ізотерапію, мандалотерапію, калажування, фототерапію, кінотерапію та бібліотерапію (за бажанням), мовленнєві техніки;

- дорослі - можливе використання більшості видів арт -терапії, залежно від проблеми (запит), психологічних особливостей клієнта, бажання [6].

При роботі зі страхами, тривогою рекомендовано використовувати МАК, пісочну терапію, ізотерапію, казкатерапію, музичну та танцювальну терапії, робота з пластичними матеріалами (глинотерапія, кінетичний пісок, пластилін), мандалотерапію. При роботі з самооцінкою та невпевненістю клієнта рекомендовано використання казкатерапії, мандалотерапії, робота з МАК. При проблемах з комунікацією рекомендовано використання МАК, пісочної терапії, драматерапії, бібліотерапії та кінотерапії. При роботі з травмою рекомендовано використання пісочної терапії, мандалотерапії, МАК, робота з пластичними матеріалами, ізотерапія [8; 10].

Треба зазначити, що для кожного клієнта потрібно добирати свій вид роботи. Клієнт може не захотіти малювати, ліпити з глини, або працювати з картами, але не наважитись сказати про це. Потрібно уважно відстежувати психологічні прояви особистості під час психотерапевтичної сесії. Ефективність арт-терапії виявляється у дбайливій та глибокій роботі з клієнтом. Дозволяє безпечно опрацьовувати проблеми клієнта, не травмуючи і не завдаючи болю і страждання. Завдяки напряму арт-терапії можна проробити найболючіший запит, пережити горе, травму і наповнити особистість ресурсом, нагадати клієнту, що саме він творець свого щастя.

Висновки

Мистецтво є, з одного боку, джерелом нових позитивних переживань особистістю будь-якого віку, що викликає креативні ідеї, способи задоволення в тому або інакшому вигляді, а з іншого боку є засобом реалізації психотерапевтичної та психокорекційної роботи. Науковці стверджують, що для вирішення актуальних проблем сучасності необхідно використовувати саме мистецтво - наймогутніший засіб виховання, освіти та психологічної допомоги. Значною виявляється допомога арт-терапевтів, діяльність яких виходить за рамки традиційної психології і психотерапії, та застосовується в освітніх та медичних установах. Це показує проблему подальшого розвитку використання арт-терапевтичних можливостей в арт-педагогіці, медичних закладах, соціальних службах. Образотворча діяльність є потужним засобом в заємодії між особистостями, зв'язком між психотерапевтом (психологом, лікарем, педагогом, соціальним працівником) і клієнтом. Зазначені переваги напряму арт-терапії перед іншими психокорекційними та психотерапевтичними напрямами, дають змогу використовувати методи і техніки арт -терапії практично зі всіма особистостями, незалежно від віку, культурного досвіду, соціального стану. Тому метод арт-терапії практично не має вікових обмежень у використанні, не має протипоказань до участі в арт-терапевтичному процесі. Отже, напрям арт- терапія є засобом вільного самовираження і самопізнання особистості, який заснований на мобілізації творчого потенціалу, внутрішніх механізмів саморегуляції і зцілення, що дозволяє використовувати його в психотерапевтичній, психокорекційній діяльності з особистостями різних вікових груп.

Література

1. Арт-терапия / Сост. и общая редакция А.И. Копытина. - СПб. : Питер, 2001. - 320 с.

2. Арт-терапія. Інноваційні психологічні технології / під ред. О. Тіунової, Т. Шейкіної. - Київ-Тернопіль. : ЕЕАТА, 2018. - 224 с.

3. Власюк М. Арт-терапія : лікування мистецтвом / М. Власюк // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - К. : 2008. - № 7/8. - С. 90.

4. Вознесенська О. Особливості арт-терапії як методу / О. Вознесенська // Психолог. Шкільний світ. - 2005. - № 39. - С. 5-8.

5. Калька Н. Практикум з арт-терапії: навч.-метод. посібник / Н. Калька, З. Ковальчук. - Львів. : ЛьвДУВС, 2020. - 232 с.

6. Киселева М. В. Арт-терапия в работе с детьми: рук-во для детских психологов, педагогов, врачей и спец-ов, работающих с детьми / Киселева М. В. - СПб. : Речь, 2007. - 336 с.

7. Колошина Т. Ю. Арт-терапия. Методические рекомендации / Колошина Т. Ю. - СПб. : Питер, 2002. - 368 с.

8. Лебедева Л.Д. Практика арт-терапии: подходы, диагностика, система занятий / Л.Д. Лебедева - СПб. : Речь, 2007. - 256 с.

9. Оленів З. П. Арт-терапія в інклюзивній освіті / [Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія: Зб. Наукових праць. - Випуск 11] / З. П. Оленів. - К. : Вид-во НПУ, 2013. - С. 24.

10. Тарарина Е. Практикум по арт-терапии: шкатулка мастера / Тарарина Е. - К. : АСТАМИР - В. : 2017. - 224 с.

References

1. Art-terapiya / Sost. i obshchaya redakciya A.I. Kopytina. - SPb. : Piter, 2001. - 320 s.

2. Art-teraptya. Innova^m ps^o^^h^ tekhnologn / pM red. O. Trnnovoi', T. SHejkmoi'. - Knv-Ternopь'. : EEaTa, 2018. - 224 s.

3. Vlasyuk M. Art-teraptya : bkuvannya mistectvom / M. Vlasyuk // Vіdkritij urok: rozrobki, tekhnologn, dosvM. - K. : 2008. - № 7/8. - S. 90.

4. Voznesens'ka O. Osoblivosь art-terapn yak metodu / O. Voznesens'ka // Psiholog. SHrirnij svь - 2005. - № 39. - S. 5-8.

5. Kal'ka N. Praktikum z art-terapu: navch.-metod. posftnik / Kal'ka N., Koval'chuk Z. - L'vrv. : L'vDUVS, 2020. - 232 s.

6. Kiseleva M. V. Art-terapiya v rabote s det'mi: ruk-vo dlya detskih psihologov, pedagogov, vrachej i spec-ov, rabotayushchih s det'mi / Kiseleva M.V. - SPb. : Rech', 2007. - 336 s.

7. Koloshina T. Yu. Art-terapiya. Metodicheskie rekomendacii. / Koloshina T. YU. - SPb. : Piter, 2002. - 368 s.

8. Olernv Z. P. Art-teraptya v шЫу^уш] osvhi / [Naukovij chasopis NPU mem M.P. Dragomanova. Seriya 19. Korekrijna pedagogto ta spedal'na psihologіya: Zb. Naukovih prac'. - Vipusk 11] / Z.P. Olemv. - K. : Vid-vo NPU, 2013. - S. 24.

9. Lebedeva L. D. Praktika art-terapii: podhody, diagnostika, sistema zanyatij / L. D. Lebedeva - SPb. : Rech', 2007. - 256 s.

10. Tararina E. Praktikum po art-terapii: shkatulka mastera. / Tararina E. -K. :- ASTAMIR - V. : 2017. - 224 s.

Размещено на Allbest.ru