Особливості формування особистості в умовах цифровізації суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Міненко О.О.

The article deals with the topical issue of the specific features of personality formation in the environment of society digitalization. A set of digital society characteristics have been outlined, such as globalization, transitivity, virtuality, as well as the impact of the above-mentioned characteristics on the development and formation of a personality has been analyzed along with the identity and world view formation, socialization process. It has been proved that modern digital technology affects negatively personality psychics and their socialization process in a number of ways. Among them we differentiate cyborgization, invalidation, trespassing personal space and breaching privacy, change of learning methods, shift of the structure of needs, change of activity structure, transformation of coping-strategy, chronotope deformity, identity diffusion, technology and internet addiction. Consequently, such impact causes change of the person's lifestyle, which leads to the change of the image of the world, hence, to the change of the personality, transformation of their identity.

In our work we pay particular attention to the development and formation of children's and adolescents ' personality in terms of society digitalization, as these are the age groups which are most vulnerable to this process. It is noted that under the influence of digital technology a new generation of children and youth - «digital generation», «generation Z» is formed. Specific features of psychics and personality of «digital generation» have been identified and analyzed. Particular outcomes of the children's and teenagers' stay in virtual space and their impact on the psychics of the younger generation have been identified.

The results of the empirical study which outline specific features of the preschooler's interaction with digital technologies are presented in the article. As a result of the empirical study conducted we can conclude that in the modern Ukrainian society preschoolers widely use gadgets and other digital technologies, and they normally start using them during the age of one to three years old. This phenomenon is viewed as a negative one, because it violates the psychic development of this age group as it is set by the norms of development.

Key words: digitalization, characteristics of the digital society, personality, identity, digital generation.

Постановка проблеми

Бурхливі зміни в соціумі в останні два десятиліття пов'язані в значній мірі з появою високих технологій і цифровізацією суспільства. Особлива активізація даного процесу відбулась в період 2020-2021 років, що повязано з пандемією COVID-19. Значна кількість населення вимушена була перейти на форми роботи он-лайн з використанням цифрових технологій; учні шкіл, студенти вишів були переведенві на дистанційне навчання; значна частина безпосереднього міжособистісного спілкування була замінена на онлайн спілкування. Дане явище ставить перед психологічною наукою істотно нові проблеми, оскільки процес цифровізації в корені трансформує менталітет, психологічну культуру стосунків і психіку людини. Характерними рисами цифрового соціуму є глобалізація, транзитивність та віртуальність, що неодмінно тягне за собою трансформацію особистості, її ідентичності.

Сучасні наукові дослідження (Войскунський, 2010, Асмолов, 2009, Белінська, 2006, Корольова та ін., 2006, Теркл, 2012) свідчать про те, що контент популярних ресурсів мережі інтернет здійснює вплив на взаємодію людини зі світом, задає певні напрями у сприйманні та оцінці інформації, що здійснює безпосередній вплив на переваги, цінності користувача і, як наслідок, на формування всієї особистості в цілому. Тобто, не тільки людина, яка включається в мережеву взаємодію змінює її зміст, але й контент мережі здійснює свій вплив на психіку людини. Але не зважаючи на значну актуальність даної проблеми, її представленість у сучасній психологічній науці є досить незначною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема впливу цифровізації суспільства на особистість є досить новою. І хоча кількість наукових досліджень в цій галузі є обмеженим, за останні роки кількість робіт значно збільшилась. Так, Войскунський О.Є. в своїх роботах широко досліджує особливості поведінки особистості у кіберпросторі, такі як віртуальність, перенос із реальності та зворотньо, анонімність, репутаційна прокачка, мобільність, занурення у кіберпростір, розподіл поведінки (Войскунський, 2018). Гусельцева М.С. виділяє певні характеристики цифрового суспільства, а саме глобалізація, транзитивність та віртуальність, та аналізує їхній вплив на формування особистості (Гусельцева, 2018). Марцинковська Т.Д. розглядає зміни в змісті та структурі ідентичності у зв'язку з соціальними трансформаціями, характерними для транзитивного та віртуального простору. Цифровізація суспільства, на думку автора, призводить до змін співвідношення персональної та соціальної ідентичності, і веде до розвитку феномену нарративної ідентичності, яка виявляється в тому, що в міжособистісних контактах збільшується відсоток розповідей про себе, а не прояв себе в дії (Марцинковська, 2018). Крайнюков С.В. розкриває та узагальнює різні підходи щодо дослідження впливу сучасних інформаційних технологій на картину світу людини, особливу увагу приділяє концепціям комп'ютерної метафори, соціокультурної патології, кліпового мислення (Крайнюков, 2019). Солдатова Г.У. аналізує зміни, які відбуваються в особливостях становлення особистості дітей і підлітків в умовах цифровізації суспільства. Дані зміни відбуваються у когнітивній та особистісній сферах, в особливостях взаємостосунків з оточуючим світом, у соціальних та культурних практиках (Солдатова, 2018). Як свідчать останні наукові дослідження, проблема впливу ціфровізації суспільства кидає виклик сучасній психологічній науці і повинна стати однією з найактуальніших для теорії і практики сучасної психології.

Отже, метою статті є науково-психологічний аналіз проблеми формування особистості в умовах цифровізації суспільства та емпіричне дослідження особливостей взаємодії дітей дошкільного віку з цифровими технологіями.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Сучасна психологічна наука наділяє цифрове суспільство рядом характеристик, серед яких можна виділити наступні: глобалізація, транзитивність та віртуальність. Глобалізація визначається як інтеграція простору посередництвом комунікації та мікшування, де транснаціональні процеси посилюють персоналізацію та стилістичну різноманітність повсякденності. Транзитивність визначається як мінливість та невизначеність, плинність оновлення (Гусельцева, 2018). Характеризуючи транзитивне суспільство, Марцинковська Т.Д. виділяє наступні його феномени:

- кардинальні соціальні трансформації;

- глобалізація, яка веде до розширення простору, в тому числі і простору міжособистісних контактів;

- посилення соціальної невизначеності, пов'язаної, перш за все, з постійними трансфоромаціями цінностей, норм, еталонів у сучасному мінливому світі;

- розширення інформаційного простору та посилення його ролі, часткове заміщення ним родинних зв'язків. (Марцинковська, 2016).

Під віртуальністю розуміють цифрове середовище, де дослідники фіксують динаміку віртуальності і реальності, виникнення змішаного простору (Гусельцева, 2018).

Важливою задачею у зв'язку з вищеозначеними характеристиками цифрового суспільства стає дослідження впливу даних характеристик на розвиток і становлення особистості, формування її ідентичності, процесі соціалізації. цифрове суспільство дошкільний особистість

Оскільки, як зазначалося вище, провідною характеристикою цифрового соціуму є віртуальність, очевидно, що у віртуальній реальності нові технології сприяють розвитку нової - «віртуальної» - особистості. Нейропластичність мозку людини як результат активізації нейронів, що тягне за собою утворення нових зв'язків при взаємодії з віртуальною реальністю створює нові образи світу і формують психічні новоутворення людини. Вплив віртуальної реальності на формування образу світу потребує окремої уваги, оскільки лежить в основі формування віртуальної особистості. При визначенні образу світу ми спираємось на тих авторів, які визначають даний феномен як внутрішній простір особистості, утворений індивідуальною системою значень і смислів, яка виконує пізнавальну, рефлексивну, оцінну, прогностичну, регулятивну функції. Образ світу формується і розвивається у досвіді під впливом зовнішніх (соціокультурних) та внутрішніх (індивідуально-психологічних детермінант), забезпечуючи адаптацію і самовизначення людини в складному мінливому світі (Сєркін, 2005, Крайнюков, 2019).

На думку ряду авторів, існує певна залежність між інформаційними технологіями та формування образу світу людини. Ємелін В.А., Рассказова О.І., Тхостов О.Ш. досліджуючи вплив сучасних інформаційних технологій на психіку людини в межах концепції соціокультурної патології, зазначають, що сучасні інформаційні технології, перш за все інтернет, створюють впевненість у швидкому і простому вирішенні складної задачі («загуглив - отримав відповідь»), а сучасні медіа представляють стратегію цілеспрямованої чесної праці як ознаку неволі, неуспіху, ганьби. Це все в сукупності протидіє особистісному зростанню, деформує образ світу і підвищує вірогідність виникнення психічних розладів, таких як дисоціація, деперсоналізація, конверсія тощо. Автори притримуються безоцінного підходу та не знижують значущість позитивних результатів розвитку технологій. Але при цьому вони виділяють ряд негативних впливів сучасних інформаційних технологій на психіку особистості, зокрема:

- кіборгізація - постійне використання технічних пристроїв, злиття з технологічними «протезами»;

- інвалідизація - неможливість обходитись без технічних пристроїв;

- порушення кордонів і приватності - постійна відкритість оточуючим, які різними способами можуть зв'язатися з тобою в будь -який момент;

- зміна способів пізнання - підміна відрефлексованих систематизованих знань даними про окремі розрізнені факти;

- зміна структури потреб - сучасні технічні засоби виконують безліч додаткових функцій і сприймаються як частина іміджу;

- зміна в структурі цінностей - егоцентричний та нарцисичний життєвий стиль, що продукується соціальними мережами, зміна ціннісних орієнтирів;

- зміна структури діяльності - перехід діяльності (спілкування, навчання, гра, праця, відпочинок) у віртуальний простір при скороченні реальних видів діяльності; перевага опосередкованих форм взаємодії при зниженні емоційної глибини реального спілкування;

- трансформація копінг-стратегій - домінування орієнтації на інструментальну соціальну підтримку (а не емоційну), заперечення проблеми шляхом заглиблення у віртуальний світ та ін.

- деформація хронотопу - активне прискорення прогресу при складності наздогнати його, а також одноразова культура споживання та спілкування (нова модель «айфону» знецінює попередню, а контакти повинні легко та швидко виникати і так само зникати);

- дифузія ідентичності внаслідок різноманіття цінностей, високої швидкості змін, порушення персональних кордонів;

- залежність від технічних засобів та інтернету (Рассказова, Ємелін, Тхостов, 2015).

Очевидно, що виділені особливості торкаються різних рівнів організації психіки людини: когнітивного, емоційного, поведінкового, ціннісно-смислового. Відповідно, такий вплив тягне за собою зміну образу життя людини, а отже - і образу світу. Можна припустити в якості таких змін наповнення образу світу віртуальними образами, багаточисленними інформаційними фактами, протилежними цінностями. Також можна прогнозувати прискорення внутрішнього образу світу, дифузію його внутрішнього змісту, розмитість кордонів. Все це тягне за собою, безумовно зміну особистості людини, трансформацію ідентичності.

Множинність контекстів при аналізі трансформацій ідентичності визначається межами її постійності та мінливості в ситуаціях плинної та жорсткої транзитивності, а також в ситуаціях різної взаємодії з віртуальним простором - офф-лайн та он-лайн. Так, Марцинковська Т.Д., аналізуючи особливості формування ідентичності у віртуальному та транзитивному просторі, говорить про формування в таких умовах так званої наративної ідентичності. Даний вид ідентичності характеризується тим, що в міжособистісних контактах збільшується відсоток розповідей про себе, а не прояв себе в дії, в тому числі і груповій. Цей факт безпосередньо відображається і в грі ідентичностей, тобто можливості спробувати себе в різних масках, різних ролях. При цьому мережеві спільноти, з одного боку, дають можливість гнучкої і позитивної соціалізації, а з другого - дають можливості спробувати різні варіанти «ігор» зі своєю ідентичністю. При знаходженні - створенні групи ідентичності (як реальної, так і, особливо, віртуальної) відбувається самопідтвердження вигаданих (або тих, які з'явилися в «грі») особистісних характеристик, а традиційна зв'язка «категоризація -самокатегоризація» трансформується у «самомоніторинг-самопідтвердження» (Марцинковська, 2018). Отже, цифровізація соціуму здійснює безпосередній вплив на формування ідентичності особистості.

Особливою уваги в контексті нашого дослідження потребують діти і підлітки, оскільки саме в ці вікові періоди розвиток і формування особистості відбувається найбільш активно. Спираючись на концепцію вікового розвитку Виготського Л.С., значущість в даному процесі соціальної ситуації розвитку неможливо переоцінити. Саме соціальна ситуація розвитку визначає напрямок, зміст і характер вікового розвитку дитини, очікування і вимоги щодо неї, її місце в системі соціальних стосунків. Зважаючи на широке розповсюдження цифрових технологій та їхнє глибоке проникнення у життя кожної окремої особистості і суспільства в цілому, цифровий простір вважається сьогодні одним з агентів соціалізації підростаючого покоління, а сам процес отримав назву «цифрової соціалізації». Покоління дітей, яке народилось і розвивалось в період активного впровадження в суспільство цифрових технологій отримало назву «цифрового покоління», «покоління Z».

У сучасній психологічній науці питання особливостей розвитку і формування психіки покоління Z в цілому, та окремих її рівнів - когнітивного, емоційного, поведінкового, ціннісно-смислового - є вкрай актуальним. Ряд досліджень, вже проведених в даному напрямку, дають можливість виділити певні особливості психіки та особистості даного покоління. Так, дослідження, проведене Якимовою З.В. та Масиловою М.Г. на виборці 200 студентів виявило, що вони мають певні характеристики «цифрового покоління». Частина життя ними проживається в режимі онлайн; їм властиве «кліпове мислення», що дозволяє одномоментно виконувати декілька функцій, швидко орієнтуватись у зміні і оновленні інформації. В той же час у них спостерігається нездатність працювати з великим обсягом однорідної інформації та приймати управлінські рішення в контексті системного бачення ситуації. У психологічному плані, вони схильні до підвищеного рівня нейротизму, збудливості нервової системи, емоційно нестабільні, виявляють розсіяність уваги, нестійкість в стресових ситуаціях. В ситуаціях конфлікту, схильні до компромісу і не готові до суперництва, інтуїтивності, емпатії, відстоювання особистих свобод і точки зору (Якимова, Масилова, 2017).

Значущими є результати дослідження ментальності «цифрового покоління» з використанням методики виміру її типу. Зокрема, в якості домінуючого виділено іноваційний тип ментальності з властивими йому соціально-психологічними характеристиками - незалежність від групи, нестабільність, індивідуалізм. Самі респонденти при цьому характеризують своє покоління як індивідуалістичне, розрізнене, самостійне, відкрите змінам, націленим в майбутнє, схильним до ризику, свавільним і таким, що не довіряє владі та авторитетам. Інші дослідники зазначають, що представники покоління Z занурені у віртуальне спілкування, ігнорують духовний зв'язок між людьми, в результаті чого формується дефіцит спілкування і міжособистісної безпосередньої комунікації. Духовне спілкування є для них недосяжною цінністю, а бажання встановити дружні стосунки всередині сім'ї стає для них новою значущою цінністю та підвищує значущість сім'ї. (Собольніков, 2020).

Узагальнення досліджень впливу перебування дітей і підлітків у віртуальній реальності дають можливість зробити ряд висновків. Віртуальна реальність, в якій перебуває особистість дитини, має ряд негативних наслідків для неї, а саме: нервово-психічне виснаження внаслідок інформаційного перевантаження; психологічна травма; викривлення темпів і логіки когнітивного, особистісного, морального розвитку, формування навчальних навичок і пов'язаних з ними навичок роботи з інформацією; виникнення адикцій (ігрової, мережевої, шопоголізм тощо) та девіацій (асоціальна, антисоціальна, аутодеструктивна поведінка); зниження якості життя внаслідок впливу маніпулятивної, псевдонаукової, шахрайської інформації; формування нереалістичних уявлень про світ, взаємостосунки, зовнішність людей, цінності тощо.

Виникнення даних порушень не є безумовним, а залежить від ряду інших факторів: індивідуальних особливостей особистості, часу її перебування в віртуальному просторі, контент віртуальної реальності тощо. Але небезпека, яку несе в собі занурення особистості, особливо особистості дитини, у віртуальну реальність є очевидною.

Нами, разом зі Святокум А.О., було проведене емпіричне дослідження, завданнями якого стало: дослідження віку, з якого сучасні дошкільники знайомляться з віртуальною реальністю; час, який вони проводять у цифровому просторі; вид цифрового пристрою, яким при цьому переважно користуються. Для реалізації даних завдань було проведення анкетування батьків дітей дошкільного віку. У дослідженні прийняли участь 56 батьків дошкільників, і, відповідно, ми отримали дані про 56 дітей дошкільного віку. Питання анкети для батьків «Чи користується Ваша дитина гаджетами?» мало на меті з'ясувати чи користуються діти електронними гаджетами взагалі. Отримані дані представлені на рис. 1.

Рис. 1 Використання дітьми цифрових пристроїв

Отримані дані дають змогу зробити висновок, що 95% дітей користуються цифровими пристроями, а 5% - не користуються. Такі результати свідчать про досить високу орієнтованість на використання електронних пристроїв серед сучасних дошкільників. Питання анкети для батьків «В якому віці відбулось знайомство та взаємодія Вашої дитини з гаджетом?» мало на меті з'ясувати з якого віку дитина вперше познайомилась та почала взаємодіяти з цифровими пристроями. Отримані результати опитування представлені на рис 2.

На основі отриманих відповідей можна зробити висновок, що сучасна дитина починає знайомитися і активно взаємодіяти з гаджетами вже з перших років життя. Як видно з рис. 2, 2% - у віці до 1 року, 16% дітей почали взаємодіяти з гаджетом у віці одного року, 29 % дітей у віці двох років, 36% - у віці трьох років, 8% - у віці 4 років, 4% - у віці 5 років, 5% не користуються цифровими пристроями взагалі. Отримані дані дозволяють зробити висновок, що переважно вік, коли сучасні діти починають взаємодіяти з цифровими пристроями, досить ранній - 1-3 роки.

Ще одне питання анкети для батьків «Який саме вид гаджету використовує Ваша дитина?» мало на меті з'ясувати домінуючий тип електронних пристроїв у використанні дошкільниками. Отримані результати опитування представлені на рис. 3.

Рис.3 Домінуючий тип електронних пристроїв у дошкільників

За результатами отриманих даних 20 дітей (11%) використовують планшет, 14 дітей (25%) користується комп'ютером, 44 дитини (79%) використовують смартфон/телефон та 3 дитини (5%) не користується гаджетом взагалі. Тобто більшість дітей, а саме 79% використовують телефон / смартфон у своїй взаємодії з електронними пристроями.

На нашу думку дане явище є негативним з позиції впливу на психічний розвиток дітей, адже це віковий період раннього дитинства. Це період, коли провідною діяльністю є предметно-маніпулятивна. Спираючись на концепцію на концепцію вікового розвитку Виготського Л.С. та критерії вікової періодизації Ельконіна Д.Б., слід зазначити, що провідна діяльність визначає весь психічний розвиток дитини, забезпечує виникнення і формування вікових новоутворень. Відповідно, дитина, яка позбавлена провідної діяльності або не реалізує її в повній мірі, має ризик мати ряд порушень її психічного розвитку. Предметно-маніпулятивна діяльність в ранньому дитинстві має за мету ознайомлення дитини з соціально прийнятими способами дії з реальними предметами оточуючого світу. В цій діяльності дитини використовує всі органи чуття, вивчає предмети у тривимірному просторі. Взаємодія з цифровим пристроєм не дає можливості реалізації провідної діяльності, позбавляє дитину можливості підключати всі органи чуття, не дає тривимірного образу предмета. Таким чином, даний процес з великою вірогідністю може привести до порушень нормативного психічного розвитку дитини.

В результаті проведеного емпіричного дослідження можна зробити висновок про широке розповсюдження серед дітей дошкільного віку користування цифровими пристроями у сучасному українському суспільстві, найбільш розповсюдженим електронним пристроєм при цьому є смартфон, а вік початку користування ними припадає на період від 1 до 3 років. Дане явище, на нашу думку, є негативним, оскільки порушує нормативний психічний розвиток дітей даного вікового періоду.

Висновки

Стрімка цифровізація сучасного суспільства вимагає значної уваги в контексті впливу даного процесу на процес розвитку і формування особистості, її ідентичності, процесу соціалізації. Особливої уваги потребує проблема особливостей психічного розвитку та формування особистості дітей в умовах цифровізації. Не заперечуючи важливості розвитку цифрових технологій, проведене дослідження висвітлює ряд негативних наслідків даного процесу в контексті розвитку і формування особистості. Глибоке дослідження позитивних і негативних чинників цифровізації на особистість, розробка шляхів профілактики та корекції негативних впливів цифрових технологій повинно стати перспективним напрямком розвитку психологічної теорії і практики.

Література