Психолого-педагогічні чинники формування та розвитку творчого мислення студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

Психолого-педагогічні чинники формування та розвитку творчого мислення студентів

Виноградова В.Є.

У статті розкривається поняття творчості. Розглядається питання розвитку творчості на особистісному та професійному рівнях. Підкреслюється важливість якості креативності для сучасного працівника. Зазначається досвід розвинутих країн світу в області науки, виробництва, нових технологій, культури й освіти, які свідчать про необхідність радикальної перебудови системи навчання і виховання в напрямку створення умов для творчої особистості вільно виявляти свої здібності, розвиватися відповідно до задатків. Висвітлюється складний процес формування та розвитку творчої особистості студента на суб'єктивному та об'єктивному рівнях. Зазначаються важливі умова творчості: сприймання нових ідей, здібність находити та піднімати проблеми, незалежність поведінки та суджень і разом із тим вміння поступатися й відмовлятися від своїх попередніх думок, критичність, сміливість, терпимість. Наводяться рівні розвитку творчості керівника. Аналізуються передумови формування і розвитку творчих здібностей студентів. Підкреслюється важливість творчого процесу у вищих навчальних закладах, зокрема творчий та креативний підхід викладачів до процесу навчання. А також застосування сучасних методів викладання з використанням партисипативних та фасилітаційних методів. Виділяються напрями формування і розвитку студента як творчої особистості: розвиток особистості студента з життєвою орієнтацією «бути», а не «мати»; всебічний розвиток особистості студента; пріоритет духовноморального розвитку особистості студента; вільний розвиток особистості студента; формування ноосферного мислення у студентів у процесі навчання у вищому навчальному закладі. Розповідається про тренінг креативності, який проводиться в Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського. Надаються напрямки розвитку студента як творчої особистості.

Ключові слова: творчість, розвиток, особистість, креативність, ноосферне мислення.

Vynohradova V.Ye. PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL FACTORS

In the formation and development of students' creative thinking

The concept of creativity is revealed in the article. The question of the development of creativity at the personal and professional levels is considered. The importance of the quality of creativeness for a modern employee is emphasized. The experience of the developed countries of the world in the field of science, production, new technologies, culture and education is noted, which shows the needfor a radical restructuring of the training and education system in the direction of creating conditions for a creative personality to freely express his or her abilities, to develop in accordance with the inclinations. The complex process of formation and development of the student's personality at the subjective and objective levels is highlighted. The essential conditions of creativity are indicated: the perception of new ideas, the ability to find and raise problems, the independence of behaviour and judgments, and at the same time the ability to give up and abandon previous thoughts, criticism, courage, tolerance. The levels ofdevelopment of the manager's creativity are provided. The prerequisites for the formation and development of students' creative abilities are analysed. The importance of the creative process in higher education institutions, in particular, the creative and creational approach of teachers to the learning process, is emphasized. As well as the application of modern teaching methods using participative and facilitation methods. The areas of the formation and development of a student as an individual are distinguished: the development of a student's personality with a life orientation of “to be” rather than “to have”; comprehensive development of the student's personality; priority of the spiritual and moral development of the student's personality; free development of the student's personality; the formation of noospheric thinking among students in the process of studying at a higher educational establishment. It is said about creativeness training, which is held at V.I. Vernadsky Taurida National University. The areas for the development of the student as a creative person are provided.

Key words: creativity, development, personality, creativeness, noospheric thinking.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасне життя людської цивілізації характеризується швидкими темпами розвитку. Прогрес усіх областей людської діяльності залежить від людей, що творчо сприймають світ і можуть досягати в обраній ними сфері діяльності високих результатів. Відповідно, важливою в державній політиці виявляється проблема творчості, навчання і виховання творчої особистості, стимулювання творчої роботи. Досвід і успіхи найбільш розвинутих країн світу в області науки, виробництва, нових технологій, культури й освіти свідчать про необхідність радикальної перебудови системи навчання і виховання в напрямку створення умов для творчої особистості вільно виявляти свої здібності, розвиватися відповідно до задатків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психологічною основою освітніх проектів і програм розвитку конкурентноздібної особистості є принцип саморозвитку. Він інтегрує систему принципів розвитку особистості, сформульованих у теорії походження і формування психіки і свідомості Л.С. Виготського, психологічної теорії особистості і діяльності А.Н. Леонтьева та С.Л. Рубінштейна, теорії розвитку особистості дитини Л.І. Божович, Д.Б. Ельконіна та інших.

Потрібно зауважити, що питання формування і розвитку творчої особистості студента стало одним із центральних в українській психолого- педагогічній науці. Йому приділяли увагу провідні українські науковці, такі як: В. Андрущенко, Л. Губерський, М. Михальченко, І. Надольний, В. Огнев'юк, М. Степко, В. Татенко, Т. Яценко та ін.

На нашу думку, усвідомлення людиною своїх потенційних можливостей, перспектива осо- бистісного і професійного росту спонукає її до постійного експериментування, тобто творчості.

Постановка завдання. Мета статті - дослідити основні чинники формування та розвитку творчого мислення студентів у сучасні вищій школі.

Виклад основного матеріалу дослідження

У творчості особливого значення набувають як соціальні, так і особистісні фактори, зокрема психологічні якості особистості, її характер, сила воли, винахідливість, пристрасть, досвід, інтелект, інтуїція, уява тощо. Важлива умова творчості - це сприймання нових ідей, здібність находити та піднімати проблеми, незалежність поведінки та суджень і разом із тим вміння поступатися й відмовлятися від своїх попередніх думок, критичність, сміливість, терпимість. Важливою суб'єктивною умовою творчості вважають завзятість, наполегливість, вміння забезпечити регулярність та ритмічність розумової праці.

Результативність творчої думки залежить не тільки від свідомості, але й від неусвідомлених ідей, імпульсивних здогадок, які виконують функцію поштовху відносно цінних асоціацій. Ці фактори творчості породжують розмаїття теоретичних уявлень про творчий процес.

Сама творчість завжди пов'язана зі створенням чогось оригінального, неповторного, індивідуального. Акт творчості, на відміну від дій, які засновані на використанні вже відомих прийомів та правил, які ведуть до заздалегідь визначених результатів, завжди полягає в пошуку цілком самостійного шляху до досягнення мети. Творчість включає в себе момент непередбачуваності, невизначеності, вона наповнюється фантазією, інтуїцією, свіжістю новизни. В особистості загострюється здібність до неочікуваних рішень, незвичайно глибокого осягнення дійсності. Саме ця особлива стадія натхнення звичайних професійних прийомів та правил формує готовність до несподіваних поворотів, які виявляються у вмінні діяти в зовсім непередбачуваних обставинах. Внутрішнім потягом творчості стає особливий динамізм усіх якостей особистості, які спроможні реалізуватися в конкретному творчому акті.

Про професійний розвиток можна говорити лише в тих випадках, коли людина усвідомлює участь та відповідальність за все, що відбувається з нею, і намагається активно сприяти або протистояти зовнішнім обставинам, планувати і ставити цілі професійної діяльності, змінювати себе заради їх досягнення. Необхідно відмітити, що для керівника будь-якого рівня творчість є необхідною складовою частиною професії.

Наведемо приклад рівнів творчості керівника, які виокремила С.О. Сисоєва [8].

Репродуктивний рівень передбачає, що керівник, який працює на основі вироблених до нього методик, рекомендацій, досвіду, відбирає ті, які найбільш відповідають конкретним умовам його роботи, особистісно-психологічним особливостям підлеглих.

Раціоналізаторський рівень передбачає те, що керівник на основі аналізу свого досвіду, конкретних умов своєї професійної діяльності вносить корективи у свою роботу, вдосконалює, модернізує деякі елементи існуючих рекомендацій, методик, досвіду відповідно до нових задач.

Конструкторський рівень характеризує діяльність керівника в тому випадку, якщо на основі свого досвіду, аналізу своєї діяльності й знань психолого-педагогічних особливостей колективу керівник, використовуючи існуючі методики, рекомендації, передовій досвід, конструює свій варіант розв'язання проблеми.

Новаторський рівень передбачає рішення проблеми на принципово нових основах, відрізняється новизною, оригінальністю й високою результативністю.

Малімон В.І. виділяє п'ять напрямів формування і розвитку студента як творчої особистості [5, с. 144].

1. Розвиток особистості студента з життєвою орієнтацією «бути», а не «мати».

Установка «бути», за Е. Фроммом, означає «оновлятися, рости, виливатися, любити, вириватися зі стін свого ізольованого «я», мати глибокий інтерес, чуттєво спрямовуватися до чого-небудь, віддавати» [10, с. 94]. Отже, навчально-виховний процес повинен бути спрямований на подолання егоцентризму, на оновлення структури і змісту освіти.

2. Усебічний розвиток особистості студента.

Система вищої освіти має готувати універсальну людину, метою і смислом дій якої повинні бути «цілісне знання» й «цілісний світ», про який писав ще на початку ХХ століття наш співвітчизник В.І. Вернадський. Відтак постає необхідність «цілісного інтегрального дослідження індивідуальності», як зазначає В. Мерлін. Розв'язання будь-якої практичної проблеми стосовно людини лише тоді найбільш повне і точне, коли враховується вся різноманітність умов, що визначає діяльність людини і, отже, різноманітність тих індивідуальних особливостей різного ієрархічного рівня, від яких залежить ця діяльність [6, с. 118].

3. Пріоритет духовно-морального розвитку особистості студента.

Процес розвитку особистості студента повинен ґрунтуватися на найкращих культурних світових здобутках людства, усвідомлення себе частиною цієї культури та формування власного культурного світу.

4. Вільний розвиток особистості студента.

Студент повинен культивувати свій інтелект і свої раціональні сили. Як слушно зауважує із цього приводу французький педагог і мислитель М. Лебель, «потрібно повільно, але наполегливо приводити студентів за допомогою роздумів, фізичної праці, навчання до знань, до наукового пошуку, до вибору належних способів поведінки і самообслуговування, навчити бачити, слухати, думати, мислити, розбиратися в ієрархії сенсів вічних цінностей» [3, с. 113]. Студент має право вибору у процесі навчання, і із цим повинні рахуватися викладачі.

5. Формування ноосферного мислення у студентів у процесі навчання у ВНЗ.

Слід зазначити, що професія соціального працівника, психолога, менеджера та інших професій сфери «людина - людина» також часто потребує прийняття нестандартних й швидких рішень. Тому особистість, яка здобуває цю спеціальність, повинна обов'язково розвивати свої творчі здібності. У Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського проводяться тренінги з розвитку особистісних та професійних якостей майбутніх фахівців. В освітніх профілях від сучасних фахівців вимагається креативність у вирішенні нагальних професійних задач. Для того, щоб наші випускники були конкурентноспроможними на ринку праці, для них був розроблений курс із розвитку їхніх творчих здібностей, а саме: креативності, гнучкості, пластичності мислення.

Основна мета курсу полягає в актуалізації творчих здібностей, творчого особистісного потенціалу майбутніх фахівців, активізації процесу створення особистісно-творчого стилю професійної діяльності на основі самооцінки, самомотивації та самоменеджменту.

Завдання курсу - це усвідомлення студентами творчого характеру їхньої професійної діяльності, розуміння своїх індивідуальних особливостей, рівня розвитку власних здібностей до управлінської діяльності, інших професійно значимих якостей, оволодіння механізмами творчої само- реалізації у професійній діяльності, стратегіями творчого захисту особистості, шляхами професійного самовдосконалення, набуття знань і практичних умінь організації професійної діяльності як розвиваючої взаємодії, спрямованої на активізацію творчої діяльності персоналу.

Важливою передумовою формування і розвитку творчих здібностей студентів є високий рівень педагогічної творчості як системи особливих відносин між педагогом і студентом. Від творчих здібностей, умінь і активності викладача залежить мотив до серйозної навчальної діяльності студентів. Тому необхідно відмітити, що в процесі розвитку творчої особистості значна роль належить викладачу, який здатен направити студентів на шлях пошуків, викликати в них пристрасть до пошуку. Він допомагає майбутнім спеціалістам увійти в атмосферу творчості, в коло ідей, робота над якими розкриває широкі можливості для самостійного пошуку. Отже, завдання викладача полягає в тому, щоб активно включити кожного студента в практичні види творчої діяльності у ВНЗ, створити умови для творчої свободи у виборі виду діяльності, джерел, втілення своїх знахідок.

Проте проблема навчання творчості, підготовки до професійної творчої діяльності незвична: як навчити тому, чого сам не знаєш, тобто нового, творчого. Звідси виникла ідея «вільного» виховання, «спонтанного» розвитку творчості. Отже, безпосередньо навчити творчості у звичайному розумінні слова «навчання» неможливо. Для того, щоб описати процеси формування здібностей до творчості, використовується поняття тренінгового впливу. У даному випадку мова йде про тренінг інтелектуально-творчий. Це розгорнена система гнучких впливів на особистість, спрямована на формування здібностей до творчості. Методи пошуку нових рішень поділяються на групові та індивідуальні. Серед групових потрібно відзначити «брейн-стормінг» Ф. Осборна, синектику Дж. Гордона, творчу дискусію тощо. Принци- піальну роль у групових методах пошуку нових рішень має соціально-психологічний аспект організації творчої групи. Серед індивідуальних або комбінованих методів можна відмітити узагальнений еврістичний метод О.М. Половінкіна, метод гірлянд асоціацій, або метафор, «метод семикратного пошуку» Г.Я. Буша, метод «морфологічного аналізу» Ф. Цвіккі.

Системи творчого тренінгу, як правило, містять у собі комбінації багатьох методів, проте вони орієнтовані не на конкретний результат, а на поштовх до творчості. На заняттях, присвячених розвитку творчості, необхідно, перш за все, створити вільну ігрову атмосферу, спрямовану на забезпечення комфортності спілкування, впевненість у своїх силах, творчих потенціях, своїх і членів групи.

творче мислення студент

Висновки

Гуманітарна підготовка повинна бути зорієнтованою на формування фахівця з широким кругозором, знанням історії, культури, філософії і основ державотворення, з розвинутими почуттями громадянської свідомості і відповідальності, сформованими морально-етичними цінностями й принципами та нормами. Сьогодні зростає суспільний попит на фахівця, здатного орієнтуватися в сучасному полікультурному просторі, приймати виважені управлінські рішення, дбайливо ставитись до інших людей - суб'єктів спілкування, розвиток соціальної творчості.

Потрібно відзначити, що розвиток творчих здібностей потребує довготривалого впливу і повинен бути предметом уваги викладачів із перших днів навчання студентів. На наш погляд, вихованню потягу до творчості потрібно приділяти увагу на всіх етапах навчання.

Список літератури

1. Андреев В.А. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Казань, 1998.

2. Дзвінчук Д. Формування позитивної мотивації студентів при вивченні гуманітарних дисциплін в технічному університеті. Проблеми викладання гуманітарних дисциплін у технічних навчальних закладах. Матеріали регіональної науково-методичної конференції. Івано-Франківськ, 2001. С. 5-8.

3. Зязюн Л. Академічні виховні цінності в системі освіти Франції. Вища освіта України. 2005. № 1. С. 110-116.

4. Кучерявий І.Т. Творчість - основа розвитку потенційних джерел особистості: навч. посібник. Київ, 2000.

5. Малімон В.І. Перспективи формування та розвитку студента як творчої особистості. Вища освіта України. 2006. № 1. С. 142-145.

6. Мерлин В. Очерк интегрального исследования индивидуальности. Москва, 1986. 256 с.

7. Моляко В.О. Психологічні проблеми творчої діяльності та обдарованості дітей і молоді Наук. записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Вип. 19: Актуальні проблеми психології. Київ, 1999.

8. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: навч. посібник. Київ, 1994.

9. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. Москва, 1973.

10. Фромм Э. Иметь или быть. 2 изд., доп. Москва: Прогресс, 1990. 180 с.

Размещено на Allbest.ru