Психологічна безпека особистості студента

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічна безпека особистості студента

Шинкар М.І.

Національний університет «Львівська політехніка»

Статтю присвячено аналізу проблеми психологічної безпеки особистості студента. Визначено стратегії забезпечення психологічної безпеки студентської молоді через ефективну діяльність психологічних служб у кожному ЗВО та створенням і функціонуванням КБОС (Кодексу безпечного освітнього середовища). Здобуваючи освіту, складаючи плани щодо майбутньої професійної та особистісної самореалізації, студентська молодь потребує впевненості в завтрашньому дні. Якщо такої впевненості нема, з'являється певна дезорієнтація, знижується мотивація на досягнення успіху та долання перешкод тощо. Однак не лише нестабільність макросоціуму впливає на відчуття безпеки студентів. Існує багато чинників мікросоціалього та особистісного характеру, які можуть різною мірою блокувати це відчуття. Йдеться про особливості міжособистісної взаємодії (у ЗВО, сім'ї, сфері дозвілля), про соціально-психологічний клімат малих груп, у які включена молода людина, а також і про її індивідуально-психологічні та соціально-психологічні особливості тощо.

Отже, можна дійти висновку, що збереження психологічної безпеки особистості студента залежить від цілого комплексу макро- і мікросоціальних чинників. Серед останніх найважливішого значення набуває заклад вищої освіти як провідний інститут соціалізації студентської молоді. Освітня та особистісно розвиваюча функції закладу вищої освіти мають на меті не лише підготувати майбутнього спеціаліста в тій чи іншій сфері трудової діяльності, а й сприяти формуванню його особистості.

Психологічна безпека особистості студента є необхідною умовою розвитку її функціональних можливостей, профілактики психосоматичних порушень, особистісного потенціалу. Саме в освітньому середовищі ЗВО мають створюватись умови, спрямовані не лише на особистісно-професійний розвиток студентів. Чим більше й повніше особистість використовує можливості середовища, тим успішніше відчувається її вільний і активний саморозвиток.

Ключові слова: дезорієнтація, ЗВО, освітнє середовище, особистість студента, психологічна безпека.

Shynkar M.I. PSYCHOLOGICAL SECURITY OF THE STUDENT'S PERSONALITY

The article is devoted to the analysis of the problem ofpsychological security of the student `s personality. Strategies for ensuring the psychological safety of student youth through the effective operation of psycho-logical services in each free educational institution and the creation and operation of KBOS (Code of Safe Educational Environment) are identified. When getting an education, making plans for future professional and personal self-realization, student youth needs confidence in the future. If you do not have such confidence, there is a certain disorientation, reduced motivation to succeed and overcome obstacles, and so on.

However, it is not only the instability of the macro-society that affects students ' sense of security. There are many microsocial and personal factors that can block this feeling to varying degrees. We are talking about the peculiarities of interpersonal interaction (in free time, family, leisure), the socio-psychological climate of small groups, which include young people, as well as its individual psychological and socio-psychological characteristics, and so on. Thus, we can conclude that the preservation of the psychological security of the student's personality depends on a range of macro- and microsocial factors. Among the latter, the institution of higher education as the leading institute of socialization of student youth is of the utmost importance. Educational and personal development functions of a higher education institution are aimed not only at preparing a future specialist in a particular field of work, but also to promote the formation of his personality. психологічна безпека студент

Psychological security of the student's personality is a necessary condition for the development of its functionality, prevention ofpsychosomatic disorders, personal potential. It is in the educational environment of free economic zones that conditions should be created aimed not only at the personal and professional development of students. The more and more fully a person uses the possibilities of the environment, the more successfully his free and active self-development is felt.

Key words: disorientation, ZVO, educational environment, student's personality, psychological safety.

Постановка проблеми

У сучасному суспільстві проблема психологічної безпеки особистості набуває особливої актуальності. Це зумовлено нестабільністю економічної, політичної, соціальної ситуації; інформаційною перенасиченістю середовища людського існування, численними природними, техногенними та соціальними катастрофами, поляризації суспільства, зростанням соціального неблагополуччя, знищенням частоти й ефективності міжособистісних контактів тощо.

Динамічні та неоднозначні події, швидкі непередбачувані зміни в суспільстві, що відбуваються останнім часом, зумовлюють виникнення багатьох психологічних проблем і позначаються насамперед на психічному здоров'ї, психічному стані й задоволеності життям.

Потреба в безпеці, за А. Маслоу, завжди була однією з найважливіших потреб людини в будь-якому віці [3, с. 176]. Люди завжди потерпали і змушені були захищатися від найрізноманітніших загроз і небезпек. Проте якщо раніше під загрозою опинялося переважно їхнє фізичне здоров'я, добробут і саме існування, то сьогодні стрімко зростає кількість загроз та небезпек, що завдають шкоди передусім їхньому психічному здоров'ю і психологічному благополуччю.

У сучасному світі людина стає дедалі психологічно вразливішою, більш незахищеною. Сьогодні темпи загальних соціальних трансформацій і потужного інформаційного тиску перевищують адаптаційні можливості людей. За таких умов на загрозливе, ризиковане для психічного, а слідом за ним і фізичного здоров'я усе частіше перетворюється звичайне повсякдення.

Освітнє середовище є частиною життєвого середовища людини, тому виявилося не захищеним від несприятливих тенденцій життя суспільства, де певне місце займають прояви соціально-психологічного насильства, агресивності, недоброзичливості, а також негативний психологічний вплив, поширені конфлікти і образи, погрози, що розглядаються як порушення психологічної безпеки. Тому проблема психологічної безпеки особистості студента в наш час є особливо актуальною.

Здобуваючи освіту, складаючи плани щодо майбутньої професійної та особистісної самореалізації, студентська молодь потребує впевненості в завтрашньому дні. Якщо такої впевненості нема, з'являється певна дезорієнтація, знижується мотивація на досягнення успіху та долання перешкод тощо. Однак не лише нестабільність макросоціуму впливає на відчуття безпеки студентів. Існує багато чинників мікросоціалього та особистісного характеру, які можуть різною мірою блокувати це відчуття. Йдеться про особливості міжособистісної взаємодії (у ЗВО, сім'ї, сфері дозвілля), про соціально-психологічний клімат малих груп, у які включена молода людина, а також і про її індивідуально-психологічні та соціально-психологічні особливості тощо. Отже, можна дійти висновку, що збереження психологічної безпеки особистості студента залежить від цілого комплексу макро- і мікросоціальних чинників. Серед останніх найважливішого значення набуває заклад вищої освіти як провідний інститут соціалізації студентської молоді. Освітня та особистісно розвиваюча функції закладу вищої освіти мають на меті не лише підготувати майбутнього спеціаліста в тій чи іншій сфері трудової діяльності, а й сприяти формуванню його особистості. Разом з цим навчання у ЗВО пов'язане з певними труднощами, які можуть знижувати рівень психологічної безпеки студентів: це й адаптаційний період першокурсників, упродовж якого треба переорієнтуватися від шкільного навчання до навчання у ЗВО, і регулярні навчальні та екзаменаційні стреси, і можливі конфлікти з викладачами й однокурсниками тощо. Уміння долати ці труднощі є головною умовою збереження психологічної безпеки студентів.

Якщо проблема безпеки в освітньому середовищі школи досить глибоко вивчена науковцями, то в освітньому середовищі ЗВО вона лише набирає обертів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Феномену психологічної безпеки присвячено низку досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців в яких робиться спроба визначити її сутність і розглянути з різних позицій умови її забезпечення. Однак доводиться констатувати, що й сьогодні серед науковців немає єдиного підходу до визначення сутності та складових цього явища. Проте його теоретико-емпіричне вивчення проводиться, про що свідчать праці таких учених, як Р. Агузумцян, І. Баєва, М. Бітянова, О. Блинова, І. Бубнова, Ю. Варданян, Н. Волянюк, Г. Грачов, О. Дроздов, H. Єфимова, А. Журавльов, Л. Заграй, А. Застело, Ю. Зінченко, О. Зотова, Т. Колесникова, Л. Костіна, М. Котик, Б. Лазоренко, О. Лазорко, Д. Леонтьєв, В. Лепський, О. Лещинська, Г. Ложкін, Т. Малікова, I. Мельник, Л. Михайлов, М. Міхеєва, Ф. Мугулов, Л. Найдьонова, Е. Носенко, В. Панов, В. Петрик, О. Петрунько, І. Приходько, Л. Регуш, С. Решетіна, С. Рощин, В. Рубцов, Г. Смолян, В. Соломін, В. Соснін, М. Слюсаревський, А. Сухов, Н. Тарабріна, Т. Титаренко, О. Ткачишина, Н.Харламенкова, В. Шейнова, Н. Шликова, О. Юдіна, В. Ясвін та ін.

Результати багатьох досліджень науковців свідчать про те, що ефективність освітнього процесу залежить від показника психологічної безпеки освітнього середовища. Автори виділяють цілий ряд чинників, що визначають специфіку психологічної безпеки особистості в системі освіти. У своїх роботах вони розглядають психологічну безпеку під кутом зору її залежності не тільки від особистості, а й від її оточення, групи тощо.

Цікавими й обґрунтованими щодо психологічної безпеки є спостереження М. Слюсаревського. Вчений констатує, що маємо ніби дві психологічні безпеки: психологічну безпеку як безпечність середовища і психологічну безпеку як індивідуально-психологічну властивість людини, що полягає в здатності убезпечувати себе від загроз і небезпек. Окреслились, відповідно, і два напрями досліджень, обидва з яких доволі широко представлені сьогодні в Російській Федерації і в Україні. Питання психологічної безпеки середовища - найчастіше освітнього і подеколи інформаційного - вивчають чи принаймні обговорюють Л. Гаязова, Т. Дектярьова, О. Дроздов, Л. Карамушка, О. Лещинська, М. Махній, О. Низовець-Кропта, О. Обозова, Т. Острянко, В. Рубцов, В. Щербата, І. Ющенко та ін. Психологічну безпеку як індивідуально-психологічну властивість людини (особистості, суб'єкта) досліджують М. Баєв, О. Бубнова, І. Глєбова, Т. Данильченко, А. Застело, Д. Зуєва, Н. Козлова, О. Куликова, А. Скок, Ю. Примак та ін. Ці два напрями досліджень, зрозуміло, пов'язані між собою. Але радше умоглядно або за промовчанням, ніж на рівні цілісного наукового підходу [7, с. 272].

Постановка завдання

Метою статті є визначення стратегій забезпечення психологічної безпеки студентської молоді в ЗВО.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз досліджень дає підстави виділити такі підходи до розуміння психологічної безпеки: психологічна безпека як соціокультурний феномен; психологічна безпека особистості як стан її захищеності та цілісності особистісного утворення; психологічна безпека з погляду безпеки середовища; психолого-екологічна безпека, забезпечувана через морально-екологічну свідомість; соціально-психологічна безпека як стан захищеності особистості в соціумі; інформаційно-психологічної безпека особистості і середовища тощо.

Отже, психологічна безпека як стан збереження психіки передбачає підтримку певного балансу між негативними впливами на людину її навколишнього середовища та її стійкістю, здатністю долати такі впливи власними ресурсами або за допомогою захисних факторів оточення. Психологічна безпека особистості й середовища невіддільні одне від одного, є моделлю сталого розвитку та нормального функціонування людини у взаємодії із середовищем.

Психологічна безпека особистості студента є необхідною умовою розвитку її функціональних можливостей, профілактики психосоматичних порушень, особистісного потенціалу.

Під психологічною безпекою особистості студента ми розуміємо динамічний процес захищеності особистості від різного виду психологічних загроз і визначенні стратегій забезпечення психологічної безпеки студентської молоді в освітньому середовищі.

Навчаючись у ЗВО, студентська молодь доволі часто стикається з емоційним збудженням, тривожністю, нейротизмом ( не може довго всидіти на місці, проявляється розсіяність уваги, не може зосередитись на парах, надмірна сором'язливість, знижується успішність, знаходиться у стані «готовності піти з заняття»); під час відповідей на запитання викладача спостерігається зниження комунікальної взаємодії, студент соромиться відповідати, може без причини почати плакати; у стосунках з однолітками спостерігається відторгненість від колективу, замикається в собі, не спілкується з одногрупниками; у стосунках з викладачами спостерігається надмірна сором'язливість; скарги на погане самопочуття, сон; втрата інтересу до навчання тощо.

Тому сучасний викладач повинен забезпечити психологічну безпеку розвитку та самовизначення особистості студента в процесі адаптації. За такої умови особистість буде здатна до соціальної і освітньої діяльності. За дослідженнями К. Роджерса [6, с. 162-163] психологічна безпека особистості студента є результатом такої взаємодії викладача і студента:

- Безумовного прийняття і цінування особистості студента. Педагог, який вірить у потенційні можливості індивіда самого по собі, незалежно від його актуального стану та поведінки в усіх її проявах сприяє творчому ставленню до себе та своєї діяльності. Молода людина відчуває, що може бути собою без маскування та удаваності, тому що її вважають гідною людиною незалежно від того, як вона себе поводить. Тому вона може проявляти себе нестандартно й рухатись у власному розвитку.

- Відсутності зовнішнього оцінювання особистості. Коли ми припиняємо дивитись на людину з точки зору власної системи цінностей, то спонукаємо її відчувати себе вільною від зовнішніх мірок та обмежень. Останнє сприймається як загроза, призводить до захисних реакцій тому, що означає, що якась частина досвіду прихована для усвідомлення. Людина не може визнати, те, що їй не подобається, але згідно зовнішніх стандартів є хорошим. Якщо те, що вона робить ззовні оцінюється як погане, то людина може боятись усвідомлювати, що вона це зробила, вона буде заперечувати частину себе. Якщо ж зовнішнє оцінювання особистості відсутнє, то може бути відкритою своєму досвіду, може вільно виявляти власні симпатії та антипатії, природу явищ і свою реакцію на них. Особистість розуміє, що джерело оцінювання - в середині її самої, тому вона йде до розвитку. Отже педагогу потрібно реагувати на те, що робить студент, однак при цьому оцінювати тільки дію або вчинок, не торкаючись особистості та досвіду життєдіяльності загалом.

- Розуміння на основі співпереживання. Якщо педагог просто заявляє про безумовне прийняття особистості студента, не знаючи його, то студент відчуває, що думка викладача у процесі пізнання може помінятись. З іншого боку, якщо викладач входить у внутрішній світ особистості студента, розуміє його, дивиться на нього його ж очима й при цьому приймає його безумовно, тоді це насправді безпека. За таких умов студент може вільно виявляти своє неповторне «Я». Це ключовий фактор психологічної безпеки.

- Психологічної свободи. Максимальна свобода для самовираження власних думок, почуттів і станів сприяє відкритості, а також неймовірним й несподіваним поєднанням образів, понять і значень, що є частиною творчості. Тут ідеться про символічне самовираження, яке не потрібно обмежувати. Однак реальна свобода повинна бути відповідальною за наслідки своєї діяльності та поведінки. Саме така відповідальна свобода - свобода бути собою є надійним внутрішнім джерелом оцінок і спонукає до розвитку й творчої самореалізації усіх індивідуальних якостей, що сприяє творчій адаптації особистості.

Психологічна безпека особистості студента буде забезпечена за умов:

- Наявності психологічно комфортних умов для навчальної діяльності та розвитку особистості студента.

- Вчасного надання першокурснику ненав'язливою психологічної допомоги під час розв'язання питань, що виникають у процесі роботи та взаємодії з однолітками та викладачами.

- Психологічне забезпечення умов для формування та розвитку соціальної відповідальності, професійної мотивації та почуття компетентності в інтересах майбутньої фахової діяльності, потреб самої особистості студента і розвитку суспільства.

- Актуалізація індивідуальних сил особистості і спокійне подолання «проблемних ситуацій», що виникають під час навчання, спілкування й розвитку першокурсника.

- Анонімність процесів розв'язання «стресогенних ситуацій», що виникають під час навчання у закладі вищої освіти і сумісного проживання у гуртожитку, непублічному характері розв'язання проблем і публічному характері похвали досягнень студента.

- Створення умов для самовизначення та самореалізації особистості молодої людини в умовах ЗВО та створення сприятливих умов для самовдосконалення власного особистісно-професійного потенціалу.

Саме в освітньому середовищі ЗВО мають створюватись умови, спрямовані не лише на особистісно-професійний розвиток студентів. Чим більше й повніше особистість використовує можливості середовища, тим успішніше відчувається її вільний і активний саморозвиток.

Крім того, психологічна безпека особистості студента буде забезпечена, якщо в кожному ЗВО ефективно діятимуть психологічні служби, основними завданнями яких є:

- надання психологічної допомоги студентам та співробітникам університету у складних життєвих ситуаціях;

- формування у студентів та співробітників університету високого рівня психологічної культури;

- психологічна просвіта: ознайомлення студентів та викладачів з основами психології; формування потреб у психологічних знаннях;

- вивчення психологічних труднощів студентів ЗВО та підготовка пропозицій з оптимізації навчання;

- сприяння особистісному розвитку студентів.

Сприяє психологічній безпеці особистості студента і КБОС (Кодекс безпечного освітнього середовища).

Сьогодні є позитивний зарубіжний досвід створення подібних внутрішніх документів, у яких прописані правила закладу в сфері популяризації безпечного освітнього середовища.

КБОС - це документ закладу освіти, який повинен регулювати всі напрями діяльності закладу щодо порушень прав особистості на безпеку, а також питання її підтримки та втручання в ситуації, коли може виникати загроза її життю, здоров'ю та благополуччю. У ньому мають бути прописані конкретні дії, що стосуються, насамперед, захисту студентів від різного роду загроз, ризиків під час перебування в закладі освіти, а також чіткі рекомендації щодо забезпечення студентам і викладачам комфортних умов життєдіяльності. КБОС передбачає визначення критеріїв фізичної, психологічної, соціальної, інформаційної безпеки студентів, відповідно до яких розробляються конкретні дії, чітко визначаються заходи, процедури, які допоможуть учасникам освітнього процесу у випадках виявлення ризиків і загроз. Реалізація КБОС стає можливою за умови проведення спеціального навчання (воно може бути внутрішнім, зовнішнім або через мережу Інтернет) для усіх учасників освітнього процесу закладу освіти. Зокрема, для викладачів і батьків навчання передбачає набуття знань і навичок, необхідних для створення та підтримки безпечних умов, нейтралізації тих ризиків і загроз, які можуть виникнути під час освітнього процесу. Отже, розпочинаючи таке навчання, варто окреслити коло питань, які будуть порушуватись у навчальних програмах з розробки документа закладу. Підготовка до розробки КБОС не повинна оминути і навчання студентів. Так, у навчанні студентів варто передбачити теми, спрямовані на розвиток навичок уникнення потенційних небезпек, з якими вони можуть зустрітися як у реальному житті, так і в мережі Інтернет, а також на розвиток навичок подолання труднощів у своєму житті.

Основні завдання, які покликаний виконувати КБОС у закладі освіти:

- виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу;

- відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень студентів, педагогів, психологів, батьків на освітнє середовище ЗВО;

- обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу;

- скласти мінімальну та доступну програму навчання для студентів, педагогів, батьків;

- сформулювати конкретні рекомендації студентам, педагогічним працівникам, адміністрації ЗВО, батькам щодо організації безпечного середовища в закладі освіти.

Отже, КБОС:

- містить конкретні та чіткі правила поведінки усіх учасників освітнього процесу у навчальному закладі (мої права закінчуються там, де починаються твої права);

- допомагає виявити небезпечні ситуації та належно реагувати на них, запроваджуючи чіткі процедури втручання (що і коли потрібно робити, хто повинен робити, до кого звернутися, які документи оформити, за яким зразком). Зокрема, у випадках, коли необхідно оперативно прореагувати та втрутитися в ситуацію (насильство зі сторони батьків, опікунів, викладачів, конфлікти між студентами, булінг тощо);

- забезпечує виконання вимог законодавства щодо гарантування безпеки усім учасникам освітнього процесу закладу.

Робота над створенням умов психологічної безпеки особистості студента і безпечного освітнього середовища не повинна припинятися з досягненням певного результату. Насамперед це безперервний процес реагування на нові виклики життя, пошук нових можливостей, ресурсів, генерування нових ідей і правил. Водночас необхідно, щоб всі учасники цього процесу усвідомлювали спільну відповідальність, мали вміння, бажання та добру волю для такої співпраці.

Висновки

Психологічна безпека особистості студента є необхідною умовою розвитку її функціональних можливостей, профілактики психосоматичних порушень, особистісного потенціалу. Саме в освітньому середовищі ЗВО мають створюватись умови, спрямовані не лише на особистісно-професійний розвиток студентів. Чим більше й повніше особистість використовує можливості середовища, тим успішніше відчувається її вільний і активний саморозвиток. Психологічна безпека особистості студента буде забезпечена за умов ефективної діяльності Психологічних служб в кожному ЗВО та створенням та функціонуванням КБОС (Кодексу безпечного освітнього середовища).

Перспективним для подальших досліджень є вдосконалення стратегій забезпечення психологічної безпеки особистості студента в ЗВО.

Список літератури:

1. Баева И.А. Психологическая безопасность в образовании: монография. Санкт-Петербург: Союз, 2002. 271 с.

2. Лещинська О.А. Інформаційно-психологічна безпека: концепція соціокультурного імунітету: монографія. Івано-Франківськ: ПП Кузів Б.П., 2013. - 144 с.

3. Маслоу А. Мотивация и личность. Москва: Евразия, 1998. 235 с.

4. Практична психосоматика: діагностичні шкали: навчальний посібник / За заг. ред. О.О. Чабана, О.О. Хаустової. Київ: ВНТУ, 2018. 108 с.

5. Психология безопасности: учебное пособие / Донцов А.И., Зинченко Ю.П., Зотова О.Ю., Перелы- гина Е.Б. Москва: Юрайт, 2015. 276 с.

6. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека. Москва: Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1994. 480 с.

7. Слюсаревський М.М. Психологічна безпека людини в онтологічному і гносеологічному вимірах. Замість післямови // Життєвий світ і психологічна безпека людини в умовах суспільних змін. Реферативний опис роботи / М. М. Слюсаревський, Л. А. Найдьонова, Т М. Титаренко, В. О. Татенко, П. П. Горностай, О. М. Кочубейник, Б. П. Лазоренко. - Київ : Талком, 2020. - 318 с.

8. Харламенкова Н.Е. Понятие психологической безопасности и его обоснование с разных научных позиций // Психологический журнал. 2019. Т. 40. №1. С. 28-37.

Размещено на Allbest.ru