Гра як засіб всебічного розвитку дітей покоління Альфа

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

ГРА ЯК ЗАСІБ ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ПОКОЛІННЯ АЛЬФА

Чикалова Тетяна Григорівна

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії й методики дошкільної, початкової освіти та мовних комунікацій, Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти», м. Херсон

Анотація. Важливою метою сучасної вітчизняної освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. Реалізація цієї мети відбувається в непростих умовах, зумовлених кризами суспільства, потужним розвитком цифрових технологій та їх негативним впливом на підростаюче покоління, також ця мета має враховувати психологічні особливості дітей покоління Альфа.

Тому автор у статті зосереджує увагу на сучасних та ефективних методах навчання, які сприяють всебічному розвитку дітей, здатні заохотити представників покоління Альфа до освітньої діяльності.

Автор, спираючись на дані різноманітних вітчизняних і закордонних наукових досліджень, окреслює психологічний портрет дітей покоління Альфа. Звернено увагу на особливості розвитку таких пізнавальних процесів, як: увага, уява, мислення, а також емоційно -вольової сфери представників цього покоління.

На основі аналізу наукових поглядів і синтезу теоретичних ідей у галузі психології, педагогіки, нейробіології розглянуто переваги гри як методу всебічного розвитку дитини покоління Альфа. Автор наводить результати закордонних досліджень, які свідчать про потужний вплив цифрових засобів на традиційну дитячу гру, витісняючи її зі світу дитинства. Відтак діти, починаючи з дошкільного віку отримують можливість розважати себе самостійно за допомогою різноманітних гаджетів, і це вкрай негативно впливає на всебічний розвиток дитини.

У висновках зазначено, що зважаючи на окреслений автором психологічний портрет дітей покоління Альфа, гра сприятиме їх всебічному розвитку, профілактиці та певній корекції наведених негативних особливостей. Однак, ця грає має задовольняти інтереси та потреби медіапокоління: бути сучасною, цікавою, захоплюючою, поліфункціональною, багатоваріантною.

Ключові слова: гра, всебічний розвиток, діти покоління Альфа, інноваційні методи, психологічний портрет.

Chykalova Tetiana Hryhorivna

Candidate of Pedagogical Science, Senior lecturer, Department of theory and Methods of Preschool, Primary Education and Language Communications, Municipal higher educational institution «Kherson Academy of Continuing Education» of Kherson regional council, Pokrisheva St., 41, Kherson

A GAME AS A METHOD FOR COMPREHENSIVE DEVELOPMENT OF ALPHA GENERATION CHILDREN

Abstract. The important purpose of the modern national education is comprehensive development of children, their talents, abilities, competences and general skills according to the age and individual psycho-physiological features and needs, formation of values, development of independence, creativity and curiosity. Achievement of this purpose occurs under tough conditions, caused by social crises, powerful development of digital technologies and their negative impact on young generation, therefore this purpose should consider psychological features of alpha generation children.

It makes the author of the study focus on advanced and effective methods of education contributing to children's comprehensive development, capable of encouraging representatives of Alpha generation to participate in educational activity.

Using the data of different national and foreign scientific studies, the author outlines a psychological portrait of Alpha generation children. The research highlights the specifics of the development of such cognitive processes as attention, imagination, thinking and also emotional-volitional sphere of representatives of this generation.

Having analyzed scientific views and synthesis of theoretical ideas in the fields of psychology, pedagogy and neurobiology, the advantages of a game as a method for comprehensive development of Alpha generation children are examined. The author offers the results of foreign studies evidencing a powerful impact of digital technologies on a traditional game for children excluding them from the word of childhood. Therefore, beginning with a pre-school age children have opportunities to entertain by means of different gadgets and it has a very negative impact on children's comprehensive development.

The conclusions emphasize that, taking into consideration the psychological portrait of Alpha children generation outlined by the author, a game will contribute to their comprehensive development, prevention and certain correction of the mentioned negative features. But this game must satisfy interests and needs of the media-generation: be up-to-date, interesting, exciting, poly-functional and multi-variant.

Keywords: game, comprehensive development, Alpha generation children, innovative methods, psychological portrait.

Постановка проблеми. Сучасна освіта покликана забезпечити всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості (Derzhavniy standart, 2019). Однак, стрімкий розвиток інформаційних технологій, насичення ними усіх сфер життєдіяльності людини на тлі різноманітних криз суспільства перед освітою та педагогом ставлять чимало викликів. Окреслене зумовлює нагальну потребу оновлення освітніх ресурсів, необхідність використання педагогами новітніх практик, технологій, форм, методів професійної діяльності на засадах інноваційних освітніх підходів.

Останнім часом науковці та практики скеровують свою увагу на ігрові методи, зважаючи на безмежні можливості гри у всебічному розвитку підростаючого покоління. Саме інноваційні ігрові методи та підходи є своєрідним містком між педагогом та дитиною (вихованцем, учнем), які зростають і формуються в інформаційно насиченому, цифровому середовищі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання виховного та розвивального значення гри завжди знаходяться у полі зору науковців і практиків. Гра свого часу стала предметом філософських пошуків Арістотеля, Бодріара Ж., Гегеля Г., Геракліта, Гросса К., Демокріта, Зязюна І., Кагана М., Канта І., Платона, Спенсера Г., Шиллера Ф. та ін. У працях класиків педагогіки Коменського Я.-А. , Макаренка А., Песталоцці Й., Сухомлинського В., Ушинського К., Фребеля Ф. та ін. наголошувалося на важливості гри у формуванні особистості. Психологічні аспекти гри стали предметом наукових досліджень Виготського Л., Давидова В., Запорожець О., Ельконіна Д., Леонтьєва О., Рубінштейна С. та ін. Різноаспектно вивчається гра у сучасних вітчизняних і закордонних психолого-педагогічних дослідженнях Бібік Н., Богуш А., Гавриш Н., Кларіна М., Крутій К., Макнамара Д., Савченко О., Рогальсько-Яблонської І. та ін.

Мета дослідження: окреслити важливість гри у всебічному розвитку підростаючого покоління на основі висвітлення психологічних особливостей дітей покоління Альфа.

Виклад основного матеріалу. Сучасні дошкільнята та учні початкової школи є представниками покоління Альфа (народжені після 2010 року). Можна сказати, що це діти, які народилися з гаджетом у руці, а відтак з дошкільного віку досить багато часу проводять у віртуальному світі.

Згідно досліджень Університету Айови, 90% сучасних дітей віком до двох років володіють мінімальними навичками використання планшета; кожен п'ятий з покоління Альфа має планшет у віці 3 -4 років; майже кожен другий - у віці 5-7 років (Iidf.ru, 10).

За даними McCrindle Research, діти віком 8 -12 років щодня проводять перед екраном 4 години й 44 хвилини задля розваги. В основному гаджети використовуються дітьми для відеоігор, перегляду мультфільмів і смішних відеороликів у YouTube, Тік Ток тощо, витісняючи традиційну ігрову діяльність на другий план, а інколи повністю замінюючи її.

На жаль, більшість батьків не зважають на те, що чим менший вік дитини, тим сильніші негативні наслідки від гаджету - це відставання у розвитку мови у найменших, проблеми з моторикою, пам'ятю, погана концентрація уваги, зниження креативності мислення та різні емоційні розлади (депресія, агресивність), порушення сну.

Спираючись на результати різноаспектних досліджень, спробуємо окреслити деякі риси до психологічного портрету дітей покоління Альфа, які становлять інтерес для нашого подальшого дослідження.

Діти покоління Альфа мають проблеми з тривалою концентрацією уваги: можуть зосередитися лише на 1 -3 секунди! Порівняймо: відповідно до досліджень компанії Microsoft 2000 року, середня тривалість концентрації уваги складала 12 секунд. Через 15 років з'ясувалося, що цей показник зменшився і складає 8 секунд! (Mbr.com).

Зниження концентрації уваги розвиває багатозадачність. Кількість одночасно відкритих вкладок на гаджеті у дитини досить значна, з яких вона переключається, щоб грати, читати, виконувати домашнє завдання, спілкуватися в чаті, ставити лайки у якійсь із соцмереж. Це покоління думає інакше, ніж попереднє.

Як стверджує Дана Бойд, сьогодні ми є свідками того, як відбувається переналаштовування мозку людини (Boyd, 2020, pp.46). У дітей Альфа розвинене кліпове мислення. Вони навіть недодивляються до кінця те, що їм цікаво, читають уривками, не зосереджуються на ідеях, а лише на яскравих образах. Відтак у них слабо розвинені такі розумові операції, як: синтез, аналіз, узагальнення, класифікація тощо.

У сучасних дітей спостерігається низький рівень розвитку уяви, але водночас їм притаманне збільшення здатності міксувати, поєднувати в одне ціле абсолютно різні формати, сюжети, персонажів. Яскравим свідченням цього твердження є сюжети сучасних дитячих ігор на свіжому повітрі, наприклад, на прогулянці чи під час перерви. Це не Куці-баба, козаки- розбійники, хованки, а гра в заморозку, зомбі, апокаліпсис, у сюжет яких вплітаються (заміксовуються) герої з інших фільмів, комп'ютерних ігор: вампіри, аватар, Стів з Майнкрафта тощо. Водночас, за спостереженням учителів початкових класів, у багатьох дітей опис персонажу твору, предмету або рослини може викликати труднощі.

Для представників покоління Альфа характерна поверхневість в усіх сферах життєдіяльності. Через це у дітей спостерігається низький рівень сформованості життєвої компетентності особистості - інтегративної якості, яка системно характеризує реальну можливість адекватного застосування знань, умінь та навичок у реальних життєвих ситуаціях. Звідси - несформованість у сучасної дитини здатності діяти адекватно, конструктивно, продуктивно в різних умовах життя, свідомо та відповідально ставитися до виконання різноманітних життєвих ролей, знижений рівень відповідальності. Навіщо це дитині-альфа, якщо можна знайти готову відповідь в інтернеті, питаючи: «Ok, Google?».

У представників цього покоління домінує візуальний канал сприйняття інформації над кінестетичним, аудіальним та дігітальним. Отримуючи інформацію, вони віддають перевагу перегляду цікавого відеоконтенту.

Однак, як стверджував відомий дослідник системи зору Річард Грегорі, близько 90% інформації, що сприймається зором, не доходить до мозку. Візуальне сприйняття є не що інше, як використання мозком попереднього досвіду, знань і конструюванням на цій основі реальності (Gregori, 2013, pp.152).

Натомість, коли діти торкаються та вивчають предмети руками, вони знаходять підґрунтя для абстрактних понять в реальному світі. Під час складання кубиків, конструктора, пазлів тощо задіються ділянки мозку, які відповідають за інтерпретацію сенсорних відчуттів та формування мовлення, що не здатен забезпечити візуальний канал сприйняття інформації.

Видатний нейропсихолог Лурія О. довів, що поєднання когнітивної діяльності та моторної дає додаткові можливості для росту зв'язків між різними функціональними системами головного мозку (Luriya, 2003, pp.58).

Деякі дослідження повідомляють про зменшення у дітей покоління Альфа лобної долі головного мозку, яка відповідає за планування. Процес, який здатний контролювати порядок здійснення будь-якої послідовності операцій, взаємозв'язок між нашими знаннями та поведінкою - це і є планування. Натомість нейробіолог Данилов С. свідчить, що «У них (дітей Альфа) зменшується розмір лобної долі, діти можуть взагалі втратити здатність до планування. Вони не задумуються і не уявляють майбутнього. При цьому легко можуть виконувати автоматичні завдання» (Danilov, 2020).

Для дітей Альфа характерна емоційна бідність через суттєве зменшення реальних контактів з людьми, однолітками, а заміна їх віртуальним спілкуванням. У них спрощений спектр емоцій, які вони не уміють висловлювати. Тому часто не розуміють емоції дорослих (батьків, вихователя, учителя).

До 92% вільного часу сучасні діти проводять з гаджетом, і лише 8% часу у них залишається на спілкування. Як наслідок цього - низький рівень розвитку умінь здійснювати комунікацію та розрізняти відтінки емоційного стану. На жаль, емодзі та смайлики у гаджеті не передають реального виразу обличчя під час живого спілкування. Звідси менш яскраві міміка та жести: цифрова реальність навчає спостерігати за чужими переживаннями, а не демонструвати власні.

Останнім часом все частіше піднімається питання про залежність покоління Альфа від технологій, гаджетів. Вік тих, хто страждає на номофобію - залежність від гаджету, суттєво зменшився. Нейробіологи довели, що цифровий стимул дає організму дофаміновий вибух, а отже задоволення. Для цього покоління світ поза рамкою гаджета може бути незрозумілим і нецікавим. Вони відчувають занепокоєння та дратівливість, сум, психологічний дискомфорт та інші ознаки, притаманні залежності, коли не можуть знайти свій гаджет або він розряджений, чи сигнал зв'язку слабкий.

І додамо ще одну рису до портрету дітей Альфа - це зниження інтересу до традиційної дитячої гри, суттєве зменшення часу на творчі ігри на користь віртуальних. Зважаючи на окреслений нами психологічний портрет дітей покоління Альфа можна зазначити, що не віртуальна гра, сприятиме їх всебічному розвитку, профілактиці та певній корекції наведених негативних особливостей.

Вплив цифрових засобів на гру останні десятиліття досить потужний. Діти з дошкільного віку отримують можливість розважати себе самостійно за допомогою гаджету. Як справедливо зазначає Дебора Макнамара, нівелюється дитяча потреба самостійно здогадуватися про щось, вона підмінюється швидким доступом до інформації, яке випереджає власні відкриття (Maknamara, 2016, pp.36).

Але саме під час невіртуальної гри відбуваються ріст та розвиток мозку: його моторні, перцептивні, когнітивні, соціальні та емоційні частини інтегруються або взаємодіють, вибудовуються складні нейронні мережі, які стають необхідним підґрунтям для здатності розв'язувати проблеми у дорослому ЖИТТІ (Рис.1.).

Рис.1. Інтеграція частин мозку дитини під час гри

Як наголошує Стюарт Браун, під час гри мозок дитини формується за

рахунок взаємодії з оточуючим середовищем, найбільше на будову мозку впливає кількість годин, які дитина проводить у грі (Braun, 2015, pp.27). Гра - це природній рушій розвитку, коли нейрони взаємодіють разом, вони формують більш сильні провідні шляхи.

Відомий психолог Виготський Л. довів, що гра виконує надважливу роль у психічному розвитку дитини, стверджуючи, що відношення гри до розвитку треба порівнювати з відношенням навчання до розвитку. Саме під час гри відбуваються зміни потреб і зміни свідомості більш загального характеру, бо вона створює зону найближчого розвитку. Дії в уявному полі, в уявній ситуації, створення довільного наміру, утворення життєвого плану, вольових мотивів - все це виникає у грі та ставить її на вищий рівень розвитку (Vugotskiy, 1996, pp. 64).

Досліджуючи психологічні основи гри дошкільника, Леонтьєв О. визначив, що бавлячись і граючи, дитина находить себе й усвідомлює себе як особистість. Лише у грі вона опановує більш широким, безпосередньо недоступним їй колом дійсності (Leontiev, 1996, pp. 5).

З точки зору педагогічної науки, на формування особистості у дитячому віці потужно впливає зміст гри. Як зазначав Ушинський К., вірогідно, що з цього (з гри) зав'яжуться асоціації уявлень та низка цих асоціацій, які з часом поєднаються в одну загальну мережу, яка визначає характер і напрям людини (Ushinskiy, 1983, pp. 201).

Пізнавальне та виховне значення гри беззаперечне: у грі розвиваються творчі здібності особистості. Без гри нема і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра - це іскра, яка запалює вогонь допитливості, наголошував Сухомлинський В. (Sukhomlynskyi V., 1977, pp. 56).

Як справедливо зазначали Драден Г. та Восс Д., як би не називалися нові техніки - навчання має бути захоплюючим, швидким та повним. А ще воно має охоплювати релаксацію, дієвість, стимули, емоції та задоволення. Все без сумніву включає у себе гра, якщо зробити її активним помічником у процесі навчання (Draden, Voss, 2005, pp. 242).

Сьогодення яскраво демонструє нам всеохоплююче проникнення ігрових технологій в офлайн та онлайн-навчання, вектор сучасної освіти орієнтований на упровадження в освітній процес ігрових технологій. Недаремно перший цикл Нової української школи вважається адаптаційно-ігровим, бо психологічною наукою доведено, що незважаючи на зміну провідного виду діяльності - гри на навчання - молодші школярі багато часу та енергії все-таки віддають грі (Savchyn, Vasilenko, 2005, рр.45). Відтак гейміфікація заслужено набуває популярності, є одним з кроків збереження та захисту дитинства у цифровому світі.

Шість років тому, ще у 2015 році, близько 40% організацій зі списку «Global 1000» успішно використовували гейміфікацію у якості провідної технології навчання. Якби освітнє середовище нагадувало гру, то 79% опитаних дорослих засвідчили, що навчалися б значно краще.

Численні практики довели, що саме через гру краще відбувається засвоєння матеріалу, розвиток уяви і критичного мислення, вона дає можливість довше утримувати, концентрувати увагу, враховувати інтереси здобувачів освіти.

Зважаючи на окреслений нами психологічний портрет дітей покоління Альфа можна зазначити, що не віртуальна гра, сприятиме їх всебічному розвитку, профілактиці та певній корекції наведених негативних особливостей. Однак, ця грає має задовольняти інтереси та потреби медіапокоління: бути сучасною, цікавою, захоплюючою, поліфункціональною, багатоваріантною, насиченою символами та метафорами тощо. Це має бути гра, під час якої розвиватимуться всі чотири канали сприйняття інформації, бо саме зараз, у цифрову добу, особливої актуальності набуває «золоте правило» дидактики Я. - А. Коменського: «Якщо які-небудь предмети зразу можна сприймати декількома відчуттями, нехай вони зразу ж схоплюються декількома відчуттями» (Komenskiy Y.A., 1983, pp.68).

Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, гра як освітня технологія, є не лише модним трендом, її актуальність зумовлена вимогами часу, потребами сучасного суспільства, особливостями розвитку та життєдіяльності підростаючого покоління, зокрема дітей Альфа.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в обґрунтуванні переваг інноваційних ігрових методів, зокрема кубиків історій, висвітленні особливостей їх застосування в освітньому процесі початкової школи.

традиційна дитяча гра покоління альфа інноваційні методи

Література:

1. Бойд Д. Все сложно. Жизнь подростков в социальных сетях / пер. с англ. Ю. Каптуревского; под науч. ред. А. Рябова; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». Москва: Изд. дом Высшей школы экономики, 2020. 352 с.

2. Браун С., Воган К. Игра. Как она влияет на наше воображение, мозг и здоровье. Москва: МИФ, 2015. 192 с.

3. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. Вопросы психологии. № 6. 1996. С. 62-68.

4. Гордон Драйден, Джанет Восс Революція в навчанні / пер. з англ. М. Олійник. Львів: Літопис, 2005. 542 с.

5. Грегори Р.Л. Глаз и мозг: Психология зрительного восприятия. Москва: Книга по Требованию, 2013. 282 с.

6. Державний стандарт початкової освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 688-2019-%D0%BF#Text (дата звернення: 26.04.2021).

7. Леонтьев А. Н. Психологические основы дошкольной игры. Вопросы психологии. №3. 1996. С. 1-11.

8. Лурия А. Р. Основы нейропсихологии: учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Москва: Издательский центр «Академия», 2003. 384 с.

9. Макнамара Дебора. Покой, игра, развитие. Как взрослые растят маленьких детей, а маленькие дети растят взрослых. URL: http://loveread.ec/view_global.php?id=74806 (дата звернення: 14.06.2021).

10. Обучение в епоху «золотых рыбок». URL: https://www.iidf.ru/media/articles/trends/ obuchenie-v-epokhu-zolotykh-rybok/ (дата звернення: 21.06.2021).

11. Педагогическое наследие: избр.произведения / Я. А. Коменский, Д. Локк, Ж.-Ж.Руссо, И. Г. Песталоцци; сост.: В. М. Кларин, А. Н. Джуринский. Москва: Педагогика, 1989. 416 с.

12. Покоління Альфа. Що контентмейкерам важливо знати про дорослих післязавтрашнього дня. URL: https://mbr.com.ua/uk/news/analytics/4363-pokolinnya-alfa (дата звернення: 11.07.2021).

13. «Покоління»: як вчителям підготуватися до роботи з поколінням «Альфа». URL: https://tsn.ua/video/video-novini/pokolinnya-yak-vchitelyam-pidgotuvatisya-do-roboti-z-pokolinnyam-alfa.html (дата звернення: 3.09.2021).

14. Савчин М. В., Василенко Л П. Вікова психологія : навчальний посібник. Київ: Академвидав, 2005. 360 с.

15. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т. Т. 5. Київ: Рад. школа, 1977. 639 с

16. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології. Вибрані педагогічні твори: у 2 т.- Київ: Рад. шк., 1983. - Т. 1 : Теоретичні проблеми педагогіки. - С. 192-471.

17. Чангизи Марк. Революция в зрении: что, как и почему мы видим на самом деле / пер. с англ. А. Гопко. Москва : Издательство АСТ : CORPUS, 2015. 304 c.

18. The iPad really IS child's play: More than half of toddlers can use Apple's tablet when they are just ONE, researchers say. URL: https://www.dailymail.co.uk/sciencetech/article-3149025/ The-iPad-really-child-s-play-half-toddlers-use-Apple-s-tablet-just-ONE-researchers-say.html?utm_ medium=google (дата звернення: 12.06.2021).

Размещено на Allbest.ru