Психологічні особливості особистості з проявами професійної деформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості особистості з проявами професійної деформації

Psychological features of personality with manifestations of professional deformation

Аршава І.Ф.,

Кутовий К.П.,

Аршава І.О.

Встановлено, що структура вмінь і знань державного службовця змінюється залежно від категорій його посади: для посад вищого рівня характерним є збільшення обсягу покладених на службовця обов'язків, що своєю чергою вимагає більшого рівня здібностей аналітично-прогностичної та координаційної діяльності. Визначено, що для посад нижчого рівня категорій характерна необхідність умінь і знань з інформаційно-статистичної обробки матеріалів. Розглянуто складники професійної деформації, визначено фактори, що сприяють виникненню професійних деформацій. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей зв'язку особистісних характеристик держслужбовців із проявами професійної деформації. Визначено статистичні значущі зв'язки з рівнем професійного (емоційного) вигорання таких показників, як нейротизм, депресія, асоціальність. Встановлено від'ємний зв'язок показника доброзичливості з рівнем професійного (емоційного) вигорання досліджуваних держслужбовців.

Ключові слова: професійна деформація, посадова деформація, синдром професійного (емоційного) вигорання, нейротизм, депресія, держслужбовці.

Key words: professional deformation, job deformation, professional (emotional) burnout syndrome, neuroticism, depression, public servants.

Нині Україна стала на шлях серйозних реформ, що докорінно змінюють пріоритети в державній політиці. В умовах трансформації українського суспільства одним із головних напрямів сучасного державотворення є формування системи державного управління, яка б максимально відповідала усталеним стандартам правової держави. Особливої актуальності набуває професійна діяльність державних службовців як складник розвитку державної служби, від якої залежить не лише формування довіри громадян до владних інститутів, а й якісно новий рівень відповідальності держави перед громадянами щодо реалізації їхніх інтересів. Важливим елементом ефективності державної служби є попередження розвитку професійної деформації державних службовців, що відбувається під впливом сучасних соціально-економічних, психологічних умов їхньої праці.

Відповідні особистісні властивості є однією з умов, що визначають успішну професійну діяльність державного службовця. Найбільш чітко це проявляється в ситуаціях, коли до суб'єкта праці висуваються кваліфікаційні вимоги більшого рівня складності. Ефективна діяльність державного службовця, незважаючи на чітку і «жорстку» нормативно-правову регламентацію, вимагає від працівника його особис- тісних ресурсів, потенціалів, прояву творчого мислення для постійного самовизначення і побудови себе як професіонала. Таким чином, однією з актуальних проблем психології та державного управління є відповідь на питання, які саме осо- бистісні характеристики притаманні сучасному держслужбовцю та яким чином вони впливають на його професійну діяльність, визначаючи її ефективність, а самого суб'єкта - як професіонала. Саме особистісні характеристики, з одного боку, є джерелом кадрового потенціалу працівника, а з іншого - можуть становити загрозу кадровій безпеці організації, зумовлюючи психологічну ненадійність працівника [6; 7].

У зв'язку з виконанням специфічної діяльності державними службовцями протягом певного часу, передусім її змістом, організацією та умовами здійснення, ця категорія працівників належить до групи ризику виникнення професійної деформації. Деформаційні зміни можуть виникати на різних рівнях: процесів, станів, властивостей особистості, її свідомості та підсвідомості [9].

Структура вмінь і знань державного службовця змінюється залежно від категорій його посади. Для посад вищого рівня характерним є збільшення обсягу покладених на службовців обов'язків, що своєю чергою вимагає більшого рівня здібностей аналітично-прогностичної та координаційної діяльності. Для посад нижчого рівня категорій характерна необхідність умінь і знань з інформаційно-статистичної обробки матеріалів.

Упродовж багатьох років роботи в державних службовців із досвідом вирішення типових завдань не тільки випрацьовуються професійні знання та вміння, а й формуються професійні звички, стереотипи, певні стилі мислення та спілкування. Прикладом слугують стереотипні стилі поведінки, такі як наказова форма спілкування керівників вищої ланки, безініціативність та очікування наказів від вищого керівництва в державних службовців нижчих категорій, прояви конформізму та, як наслідок, зниження професійної самооцінки, оптимальна рольова поведінка, що є пристосувальним механізмом до певних службових ситуацій, знаходження винного, що є результатом перенесення відповідальності на зовнішні чинники [10].

Виникнення різних форм стереотипної поведінки є поштовхом до розвитку професійних деформацій державних службовців. Дослідники виокремлюють три види професійної деформації. Перший вид, який найчастіше спостерігається, - це посадова деформація, що проявляється в обмеженні керівником своїх владних повноважень, внаслідок чого в останнього з'являється прагнення до пригнічення іншої людини, нетерпимість до іншої думки, зникає уміння бачити свої помилки, самокритичність, виникає упевненість, що власна думка єдино правильна. Під час глибшого рівня цієї деформації в службовця з'являються негативні зміни особистих якостей та виникнення нових, таких як владність, низька емоційність, жорсткість. Наступним видом є адаптивна деформація, яка виявляється в пасивному пристосуванні службовця до конкретних умов діяльності, внаслідок чого в людини формується високий рівень конформізму. Такий держслужбовець беззастережно переймає прийняту в організації модель поведінки. Останнім видом, що є крайньою мірою професійної деформації, є професійна деградація, коли особа змінює моральні ціннісні орієнтири та стає професійно неспроможною [5; 6]. Під професійно важливими якостями дослідники розуміють ті якості, від яких істотно залежить не тільки ефективність професійної діяльності, але й можливість її вдосконалення, професійного розвитку, кар'єрного зростання, а також адекватність поведінки у ймовірних складних ситуаціях [4; 6].

Психологічний зміст особистісно-професій- них характеристик державного службовця як складник поняття суб'єктно-професійної структури фахівця системи державної служби, яка являє собою цілісне утворення, що включає вісім підструктур (мотіваційно-смислову, емоційно- чуттєву, соціально-перцептивну, когнітивну, організаційно-комунікативну, антиципації, опе- раціонально-технологічну і ауторегулятивну) і має базис, складниками якого є система цінностей і культура рефлексивної самоорганізації. Критерієм виокремлення підструктур у цілісній суб'єктно-професійній структурі держслужбовця є домінування тих чи інших найважливіших психічних властивостей особистості (мотивів, емоцій, почуттів, мислення, уяви, самосвідомості тощо), що детермінують результативність діяльності фахівця в системі держслужби [4; 6; 7].

Синдром «емоційного згорання», або «професійного вигорання», - специфічний вид професійної деформації осіб, представників професій типу «людина-людина». Цей синдром проявляється в байдужості, емоційному виснаженні, дегуманізації, негативному самосприйнятті у професійному плані (відчуття свого непрофесіоналізму). Причинами «професійного вигорання» можуть бути нестабільна ситуація на роботі, несприятлива психологічна атмосфера, нечітка організація і планування праці, недостатність необхідних засобів, наявність бюрократичних моментів, багатогодинна робота, що не має чітко визначеного змісту, наявність конфліктів як у системі «керівник - підлеглий», так і між колегами. Таким чином, з одного боку, можемо спостерігати розвиток професійної деформації державного службовця, а з іншого - визнаємо необхідність безперервного професійного зростання, постійного розвитку останнього і як особи, і як професіонала [2; 5; 6].

При цьому потрібно враховувати й емоційну стійкість як інтегративну динамічну властивість особистості, яка формується в процесі життєдіяльності, в тому числі професійної діяльності, що зумовлюється місцем «активної підсистеми» (особистості, організму) в загальній матеріальній системі світу, що постійно змінюється. Відновлення рівноваги з матеріальною системою є безперервним процесом. Успішність формування цієї властивості особистості визначається як сутнісними (онтологічними) характеристиками суб'єкта, в тому числі формально динамічними характеристиками емоційності в структурі індивідуальності, так і особливостями індивідуального досвіду, в процесі якого формуються мотиваційні, вольові, емоційні й інтелектуальні властивості, що створюють в їх єдності «мотиваційно-енергетичний ресурс» особистості [1; 8].

Проведене емпіричне дослідження було присвячено дослідженню психологічних особливостей, що впливають на розвиток професійної деформації. Матеріалом дослідження виступили державні службовці в кількості 60 осіб - співробітники місцевого самоврядування Дніпропетровської області (віком від 25 до 61 років, 46 жінок і 14 чоловіків, зі стажем роботи від 4 до 34 років).

З метою виявлення рівня професійного вигорання в досліджуваних нашої вибірки був застосований опитувальник на вигорання (MBI) (К. Мас- лач, С. Джексон; адаптований Н.Є. Водоп'яновою). Аналіз результатів дослідження представленої вибірки державних службовців дає змогу стверджувати, що в значної частини досліджуваних виявляються симптоми різного ступеню емоційного вигорання (93,75% досліджуваних). До цих осіб належать переважно службовці середньої ланки і невеликий відсоток керівників, що має суттєвий стаж професійної діяльності на обійманій посаді (понад 15 років).

Для встановлення особливостей зв'язку рівня професійного (емоційного) вигорання з особис- тісними характеристиками ми провели кореляційний аналіз за показниками п'ятифакторного особистісного опитувальника Р. МакКрає і П. Коста та опитувальника «Опитувальник на вигорання (MBI) (К. Маслач, С. Джексон; адаптований Н.Є. Водоп'яновою), результати наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 Коефіцієнти кореляції показників за п'ятифакторним особистісним опитувальником Р. МакКрає і П. Коста та опитувальником на вигорання (MBI) (К. Маслач, С. Джексон; адаптований Н.Є. Водоп'яновою)

Як видно з табл. 1, встановлений від'ємний негативний зв'язок за показниками шкали доброзичливості п'ятифакторного особистісного опитувальника та загальним показником професійного (емоційного) вигорання. Держслуж- бовці різного рівня управління з більшим рівнем доброзичливості, що характеризується позитивним та терпимим ставленням до інших, мають нижчий рівень професійного (емоційного) вигорання, що призводить до виснаження емоційно- енергетичних й особистісних ресурсів. Також прослідковується тенденція наявності прямого зв'язку рівня нейротизму з рівнем професійного (емоційного) вигорання, хоча статистично значущого показника на досліджуваних нашої вибірки це значення не досягло.

Ця тенденція підтвердилась аналізом подальших результатів, ми використовували методику «Психодіагностичний тест» В. Мельнікова та Л. Ямпольського, і нас цікавили показники за шкалами нейротизму, депресії, психічної неврівноваженості тощо. Усереднені показники досліджуваних нашої вибірки за шкалами цієї методики знаходяться на середньому рівні, а за деякими мають низький рівень прояву депресивних настроїв, несміливості та асоціальності.

За результатами кореляційного аналізу встановлено позитивний кореляційний зв'язок рівня професійного (емоційного) вигорання з такми показниками методики «Психодіагностичний тест» В. Мельнікова та Л. Ямпольського: з нейро- тизмом (r=0.35, при p<0.05), депресія (r=0.43, при p<0.05), «розгальмованість» (r=0.29, при p<0.05) психічна неврівноваженість (r=0.37, при p<0.05), асоціальність (r=0.28, при p<0.05). Тобто досліджувані нашої вибірки з вищим показником рівня емоційного вигорання мають вищі показники рівня депресії, неврівноваженості, нейро- тизму, хоча ці особистісні показники знаходяться на середньому рівні прояву.

Також у процесі дослідження додатково було встановлено, що професійний стаж роботи держ- службовців нашої вибірки не впливає на рівні професійного (емоційного) вигорання останніх, оскільки статистично значущих кореляційних зв'язків між вищезазначеними показниками встановлено не було.

Узагальнюючи результати проведеного дослідження, доречно констатувати наявність деяких виражених симптомів професійного вигоряння у всіх категоріях державних службовців нашої вибірки. Це підтверджує факт детермінації емоційного вигорання умовами організаційного середовища і специфікою професійної діяльності. Тобто за професійною діяльністю державні службовці також належать до групи професій, в яких наявний ризик розвитку професійної деформації. У межах дослідження також було розглянуто індивідуальні, особистісні, соціально-психологічні, вікові та організаційні чинники, що сприяють виникненню професійної деформації в державних службовців.

Список літератури

1. Аршава І.Ф. Емоційна стійкість людини і її діагностика. Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2006. 336 с.

2. Безносов С.П. Профессиональная деформация личности. Санкт-Петербург : Речь, 2004. 272 с.

3. Зеер Э.Ф. Профессионально-образовательное пространство личности. Екатеринбург, 2002. 126 с.

4. Зелінський С. Теоретико-методологічні засади комплексного оцінювання державних службовців. Київ, 2016. 296 с.

5. Карамушка Л.М. Технологія профілактики та подолання синдрому професійного вигорання в організаціях / Л.М. Карамушка, Т.В. Зайчикова. Технології роботи організаційних психологів / за наук. ред. Л.М. Кара- мушки. Київ : Фірма «Інкос», 2005. С. 274-307.

6. Кириленко О.А. Психологічні детермінанти професійного стресу у представників професії типу «людина - людина» : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.03 «Психологія праці, інженерна психологія». Київ, 2007. 20 с.

7. Круп'як Л. Організація діяльності державного службовця. Тернопіль : Крок, 2015. 243 с.

8. Носенко Е.Л. Форми відображеної оцінки емоційної стійкості та емоційної розумності людини / Е.Л. Носенко, І.Ф. Аршава, К.П. Кутовий. Дніпропетровськ : Вид-во «Інновація», 2011. 178 с.

9. Сіцінська М.В. Попередження професійної деформації державних службовців в Україні: соціально-психологічні аспекти : автореф. дис. ... канд. наук із держ. упр. : 25.00.03. Київ, 2011. 20 с.

10. Шалито А.Ю. Соціально-психологічні проблеми виробничого колективу / А.Ю. Шалито, О.С. Михайлюк. Психологія : Вивчення соціально-психологічного клімату в трудовому колективі за допомогою «експрес- методики» : збірник наук. праць. 2004. Т 3, вип. 11. 35 с.

Размещено на Allbest.ru