Психологічні умови розвитку дітей в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru

Психологічні умови розвитку дітей в умовах війни

Мостова Тетяна Дмитрівна кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної психології та психології розвитку особистості, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, м. Одеса

Кучеровська Наталія Олександрівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології і туризму, Київський національний лінгвістичний університет, вул. Велика Васильківська, 73, м. Київ

Доскач Світлана Сильверстівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, вул. Коцюбинського, 2, м. Чернівці

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність та виняткову роль створення оптимальних психологічних умов розвитку дітей під час воєнних дій на території України. Зокрема, зазначено, що в тривалому стресовому стані, спричиненому виникненням небезпеки, дитина позбавляється нормальних умов для розвитку і виховання. Окреслено види допомоги, що надається працівниками освітніх закладів з метою нормалізації психологічного стану та для створення умов розвитку дітей. Наголошено, що педагоги повинні мати бажання та вміти надавати комплексні освітні, інформаційні та консультаційні послуги сім'ям, які виховують дітей дошкільного та шкільного віку. Вивчено поняття та складові процесу розвитку дитини. Наголошено на ролі підтримки дорослих як опори у протидії стресу. Розглянуто поняття стійкості як універсальної здатності, яка дає змогу окремій людині, групі чи спільноті запобігти, мінімізувати або подолати несприятливі наслідки стресових ситуацій. Проаналізовано фактори, що сприяють розвитку стійкості у осіб дитячого віку та оцінено способи розвитку таких факторів під час війни. Розглянуто роль педагогів у наданні психологічної підтримки сім'ям з дітьми. Зокрема, виокремлено винятково важливу роль вміння педагогічних працівників працювати з дітьми, підтримувати їх та вести конструктивний діалог, у зв'язку з чим педагогам рекомендовано організовувати різні форми співпраці під час онлайн-уроків і поза ними. Вивчено види порушення розвитку дитини під час воєнних дій. Розроблено модель психологічних передумов розвитку дитини для створення безпечного освітнього середовища в умовах війни. В результаті проведеного аналізу як важливе завдання освітньої системи та органів державних структур в умовах війни виокремлено об'єднання зусиль органів місцевої влади, навчальних закладів та громадськості з метою створення необхідних умов для розвитку, виховання, психологічної підтримки дітей, щоб сприяти їх повноцінній соціалізації та створенню безпечного освітнього середовища.

Ключові слова: розвиток дитини, психологічні умови розвитку, розвиток в умовах війни, стійкість, психологічна підтримка, безпечне освітнє середовище.

діти війна стійкість

Mostova Tetyana Dmytrivna Candidate of Psychological Sciences, senior lecturer at the Chair of General and Developmental Psychology, Odessa Mechnikov National University, Dvoryanska St., 2, Odessa

Kucherovska Nataliia Oleksandrivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Psychology and Tourism, Kyiv National Linguistic University, Velyka Vasylkivska St., 73, Kyiv

Doskach Svetlana Silverstivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Proffessor, Associate Proffessor at the Department of Psychology, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Kotsiubynsky St., 2, Chernivtsi

PSYCHOLOGICAL CONDITIONS OF CHILDREN'S

DEVELOPMENT IN WAR CONDITIONS

Abstract

The article substantiates the necessity and exclusive role of creating optimal psychological conditions for children's development during hostilities on the territory of Ukraine. In particular, it is noted that in the long-term stress caused by the danger, the child is deprived of normal conditions for development and upbringing. The types of assistance provided by employees of educational institutions in order to normalize the psychological state and to create conditions for children's development are outlined. It was emphasized that educators should be willing and able to provide comprehensive educational, informational and counseling services to families raising children of preschool and school age. The concepts and components of the child's development process are studied. The role of supporting adults as a support in combating stress is emphasized. The concept of resilience as a universal ability that allows an individual, group or community to prevent, minimize or overcome the adverse effects of stress is considered. The factors that contribute to the development of resilience in children are analyzed and the ways of development of such factors during the war are evaluated. The role of educators in providing psychological support to families with children is considered. In particular, the crucial role of teachers in the ability to work with children, support them and lead a constructive dialogue, and therefore teachers are encouraged to organize various forms of cooperation during and outside of online lessons. Types of child developmental disorders during hostilities have been studied. The model of psychological preconditions of child development for creation of safe educational environment in the conditions of war is developed. As a result of the analysis as an important task of the educational system and government agencies in the war, the joint efforts of local authorities, educational institutions and the public to create the necessary conditions for development, education, psychological support of children to promote their full socialization and creation safe educational environment.

Keywords: child development, psychological conditions of development, development in conditions of war, resilience, psychological support, safe educational environment.

Постановка проблеми

Діти є однією з найбільш уразливих груп населення в країні, що перебуває в умовах війни. В тривалому стресовому стані, спричиненому виникненням небезпеки, дитина позбавляється нормальних умов для розвитку і виховання. Через відчуття тривоги, напруженості, страху та невпевненості ускладнюється процес повноцінної соціалізації. Діти, які були переселені із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, опиняючись у нових соціальних умовах. Враховуючи багатогранність психологічних проблем, пов'язаних з розвитком дитини в умовах війни, дане питання заслуговує на ґрунтовне вивчення, щоб сформувати оптимальні передумови для роботи з такими дітьми з метою використання всіх можливостей для їх ефективного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Під час війни всі українці опинилися у важкому моральному стані. Негативні переживання та почуття, пов'язані зі стресом, панічними атаками, відчай або навіть агресія - все це стало частиною кожного [1].

Після початку військової агресії держави-окупанта на території України багато державних структур, а також вітчизняних, іноземних та міжнародних громадських організацій розпочали інформаційні кампанії на території нашої держави щодо надання різних видів допомоги, в тому числі і психологічної, а також консультацій щодо розвитку дитини [1].

Як зазначено у Методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану, при організації спілкування учасників навчально-виховного процесу, а також для покращення адаптації вимушених переселенців із районів активних бойових дій працівниками освітніх закладів повинна надаватися дітям та їхнім родинам інформація щодо методів нормалізації їх психологічного стану з метою створення умов для розвитку дитини, в тому числі проведення заходів із:

заохочування спілкування дітей, що постраждали від воєнної агресії, та їх батьків з іншими членами громади;

створення безпечного соціально-освітнього простору;

адаптації навчально-виховного процесу до умов війни з урахуванням ситуацій, що склалися;

обрання форм та методів взаємодії учасників навчально-виховного процесу відповідно до кожної конкретної ситуації;

ресурсного забезпечення навчального процесу в умовах дистанційної роботи;

можливості організовувати та проводити онлайн-заходи;

спілкування з учасниками навчально-виховного процесу по телефону, листування електронною поштою тощо [2].

З точки зору освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, в умовах бойових дій системи зв'язку з дітьми, їх батьками, сім'ями та вчителями стають найважливішими засобами, що дають можливість швидкого обміну інформацією та забезпечують мобільність зворотного зв'язку [3].

У воєнний час педагоги повинні мати бажання та вміти надавати комплексні освітні, інформаційні та консультаційні послуги сім'ям, які виховують дітей дошкільного та шкільного віку. Тому питання створення психологічних умов спілкування між учасниками навчально-виховного процесу займає ключову позицію [3].

Мета статті - проаналізувати особливості змін психологічного стану дітей в умовах війни та визначити перспективні напрямки роботи з такими дітьми з метою формування якомога більш ефективних умов для їх оптимального розвитку.

Виклад основного матеріалу

Розвиток дитини є результатом її взаємодії з навколишнім середовищем. Хоча ця ідея звучить досить просто, вона охоплює складну та динамічну реальність. Інтерактивні та екологічні моделі педагогіки стверджують, що «розвиток дитини є продуктом постійної динамічної взаємодії між дитиною та світом внаслідок досвіду, який дитина отримує від сім'ї та соціального середовища» [4].

Сутність розвитку найкраще зрозуміти з точки зору очікуваних змін впродовж життя, при чому ріст і зміни починаються з моменту зачаття, протягом ембріональної фази і продовжуються протягом дитинства та підліткового віку, а також у деяких аспектах у дорослому віці та старості. Протягом усього періоду розвитку організм дитини, її мозок та нервова система розвиваються, поступово стаючи компетентними у різноманітних функціях та навичках, які дозволяють адаптуватися та виживати в багатьох різних середовищах [4].

У небезпечних і стресових ситуаціях дорослі є опорою для дітей, їх емоційний стан - орієнтиром, показником безпеки. У цих умовах вчитель може бути не тільки передавачем інформації, а й джерелом психологічної підтримки та зцілення. Учитель може багато зробити, щоб заспокоїти учнів, відвернути їхню увагу, змусити їх почуватися в безпеці, зняти напругу та стрес. Нарешті, саме повернення до навчання (звичайної діяльності), постійний контакт із вчителями та однокласниками допомагає дітям стабілізуватися та відновити відчуття безпеки [5].

Для того, щоб результати діяльності педагога під час війни були максимально сприятливими для збереження та відновлення психічного та духовного благополуччя дітей, психологи радять переглянути та відкоригувати звичні підходи до організації навчання з урахуванням особливостей проходження воєнних дій у регіоні, де перебуває чи перебувала раніше дитина.

Враховуючи стресовий вплив на життя дітей під час війни, розвиток дитини загалом і навчально-виховний процес зокрема, проходить під впливом ряду проблемних факторів (табл. 1).

Таблиця 1

Порушення розвитку дитини під час воєнних дій

Джерело: складено авторами на основі [5].

У вивченні питання розвитку дитини під час війни надзвичайно важливим є поняття стійкості. Різні дослідження показали, що багато дітей (навіть ті, які виховувались в дуже важких і небезпечних умовах), виростають здоровими витривалими людьми, оскільки вони мають високий рівень здатності нормально розвиватися і долати проблеми.

Стійкість - універсальна здатність, яка дає змогу окремій людині, групі чи спільноті запобігти, мінімізувати або подолати несприятливі наслідки травмуючих подій. Навіть у надзвичайно важких обставинах, таких як насильство, втрата членів сім'ї та примусове переселення, діти можуть покладатися на свої внутрішні ресурси та зовнішню підтримку, щоб впоратися та адаптуватися до нових умов.

Термін «стійкість» відноситься як до характеристики стану благополуччя дитини, так і до оцінки процесів, за допомогою яких це благополуччя досягається і підтримується, оскільки дитина є стійкою до певних ризиків.

Стійкість є відносно новою концепцією у сфері соціальних відносин та людського розвитку, яка виникла з потреби вирішення багатьох проблем людей, що опинилися в кризовій ситуації. Вивчення концепції стійкості відбувається з урахуванням кількох аспектів:

Усвідомлення різноманітності проблем, викликаних багатьма факторами ризику та необхідністю захисту.

Визнання того, що багато людей добре справляються з аналогічними проблемами, хоча вони мають спільні риси з людьми, що зазнали серйозних проблем психічного здоров'я у аналогічній ситуації.

Збільшення використання «сили перспективи» в психосоціальній роботі. Це змушує фахівців покладатися на сильні сторони людей, а не зосереджуватися виключно на їхніх проблемах.

Вивчаючи стійкість як рису дітей, можна зазначити, що діти часто стають більш стійкими завдяки особливим захисним факторам, які дозволяють їм справлятися з наявними проблемами. Фактори захисту можуть включати як властивий дитині потенціал (наприклад, високий інтелект, хороші соціальні навички та самооцінку), так і потенціал оточення (люблячі, турботливі батьки та ефективні соціальні служби, що працюють у громаді).

Важливо розуміти, що стійкість як фактор захисту, психологічне благополуччя та прихильність є важливими для розвитку дитини, взаємопов'язані та впливають один на одного по-різному, не завжди в чіткій послідовності.

Вивчення природи стійкості дітей раннього віку показують, що превентивний підхід до розвитку дитини має більше ефективності, ніж проблемно-орієнтований. Дослідження свідчать, що якщо кілька факторів ризику накопичуються і не компенсуються захисними факторами, здоровий розвиток дитини знаходиться під загрозою.

Сім'я, школа, спілкування з однолітками відіграють ключову роль у розвитку стійкості дітей до несприятливого психологічного впливу. Профілактика в цьому контексті включає:

Запобігання розвитку психосоціальних проблем.

Підтримка стабільного розвитку дітей.

Отже, усі психосоціальні заходи для дітей та молоді, які постраждали від війни, повинні мати насамперед превентивний характер для того, щоб запобігти наслідкам психосоціальних проблем, які можуть виникнути в результаті пережитих дитиною воєнних дій. Крім того, злагоджена та системна робота з розвитку психологічної стійкості дозволяє підвищити шанси на здоровий розвиток дітей, що перебували раніше або перебувають в умовах війни, шляхом посилення захисних факторів у самих дітей та їх оточення [4].

Розглядаючи питання пошуку ефективних засобів подолання труднощів для підтримки психологічного благополуччя і забезпечення здорового розвитку дитини, практикуючі психологи виокремлюють як конструктивні механізми подолання психологічних проблем, так і негативні (шкідливі для дитини).

До негативних механізмів подолання науковці відносять:

Агресивну, асоціальну поведінку. Такий вид поведінки може допомогти дитині або групі дітей подолати низьку самооцінку та почуття зневаги, а також може створити відчуття соціального статусу та безпеки. Але з часом це також призводить до відчуття самотності, порушення соціальних зв'язків та навіть може стати причиною злочинної поведінки.

Зловживання алкоголем і наркотиками. Хоча вживання психоактивних речовин може допомогти зняти стрес, воно в кінцевому підсумку призводить до соціальної ізоляції та пошкодження мозку.

Ізоляція від зовнішнього світу. Початкова інтроверсія може допомогти дитині подолати стресову ситуацію. Але в підсумку це може призвести до повної ізоляції та соціальної депривації.

Створення окремої особистості. Це добре відоме, хоча й дуже рідкісне явище, яке може трапитися з дітьми, які постраждали від насильства. Деякі з таких дітей створюють у своїй уяві окремі особистості, намагаючись уникнути подальшої шкоди. Це може призвести до серйозних проблем із психічним здоров'ям у подальшому житті.

Прикладами механізмів конструктивного регулювання психологічних проблем є:

Здатність ділитися думками та почуттями з іншими (розвиток комунікативних навичок). Такий вид навичок може допомогти дитині почуватися менш самотньою і дати втішне усвідомлення того, що їй не потрібно переживати свій досвід поодинці.

Пошук шляхів ефективного вирішення проблем. Надзвичайно корисна здатність аналізувати ситуацію та визначати кроки для вирішення проблеми, що часто пов'язано з відповідними природніми когнітивними здібностями.

Навички самовираження. Здатність висловлювати власні почуття за допомогою слів, гри, мистецтва, музики та інших видів діяльності дає дитині відчуття контролю. Самовираження також допомагає керувати емоціями та зменшувати стрес, пов'язаний із цими емоціями.

Емпатія. Здатність поставити себе на місце іншої людини - дуже важлива навичка в повсякденному житті, оскільки дитина постійно взаємодіє з іншими людьми. Розуміння думки, почуття та бажання інших людей може допомогти дитині правильно реагувати на стрес і долати життєві труднощі.

Уміння будувати довірчі стосунки. Ця здатність, яка значною мірою залежить від надійної прихильності в ранньому віці, є критичною. Діти повинні довіряти іншим, щоб вижити і досягти успіху [4].

Розглядаючи важливість ефективного розвитку психологічної стійкості, варто відзначити, що особливу увагу слід приділяти навчанню дітей розуміти, виражати та керувати власними емоціями.

У контексті інформаційної війни важливо розвивати критичне мислення дитини: розрізняти офіційні джерела інформації, вчити сумніватися, перевіряти інформацію, виявляти підробки, аналізувати різні точки зору, розрізняти переконливі аргументи та прояви маніпуляцій [6].

У воєнний час педагоги повинні мати бажання та вміти надавати комплексні освітні, інформаційні та консультаційні послуги сім'ям, які виховують дітей дошкільного та шкільного віку. Тому питання спілкування з учасниками навчально-виховного процесу займає ключову позицію.

В умовах бойових дій системи зв'язку з дітьми, їх батьками, сім'ями та вчителями стають найважливішими, що дають можливість швидкого обміну інформацією та мобільності зворотного зв'язку (рис. 1).

Рис. 1 Модель розробки психологічних передумов розвитку дитини для

створення безпечного освітнього середовища в умовах війни

Джерело: розроблено авторами.

Враховуючи важливість ролі вчителя як суб'єкта створення передумов для успішного розвитку дитини, варто зауважити, що учитель може демонструвати підтримку учням насамперед через власну стійкість і зібраність. Саме тому перед допуском вчителя до роботи з класом важливо оцінити психоемоційний стан педагога, його бажання та здатність ефективно спілкуватися з учнями.

При організації навчально-виховного процесу з дітьми будь-якої вікової групи має бути враховано дотримання у роботі:

концепції гуманістичної педагогіки, спрямованої на гуманне ставлення до дитини;

теорії конформності, згідно з якою розвивати таланти та здібності дитини потрібно, зберігаючи якості її особистості;

основ патріотичного та громадянського виховання, в тому числі за використання казок та ігор для гармонійному розвитку особистості;

ідеї спільної відповідальності держави, громади, сім'ї, освітніх установ, які займаються доглядом, вихованням та розвитком дітей.

Серед актуальних питань процесу розвитку дітей під час воєнного стану найважливішими є такі:

організація психолого-методичного супроводу педагогічнихпрацівників;

підтримка дітей та батьків, які опинилися у складній ситуації;

організація навчально-виховного процесу з дітьми дошкільного та шкільного віку;

побудова стосунків та підтримка партнерства між представниками місцевої влади, закладами освіти та батьками учнів;

надання різного роду психолого-просвітницької підтримки дітям та батькам;

здійснення психолого-просвітницького супроводу дітей, у тому числі з особливими освітніми потребами.

В умовах війни надзвичайно важливим залишається практикування різних видів роботи з людьми, підтримка один одного та ведення конструктивного діалогу, саме тому доречною є організація різних форм співпраці під час онлайн-уроків і поза ними. Враховуючи особливості сприйняття та потребу у довірчому спілкуванні учасників навчального процесу, рекомендується давати учням завдання в асинхронному режимі, які діти могли б виконати або обговорити в парах або групах.

Підтримка здорового розвитку дітей та молоді на територіях, де проходили бойові дії, має бути основним напрямком роботи психосоціальних проектів і програм міжнародних та громадських організацій. Враховуючи особливості розвитку дітей та молоді, що постраждали від воєнних дій, важливим є застосування особливих методів вирішення психологічних проблем дітей. Особливі методи психолого-соціальної роботи громадських структур можна використовувати в процесі:

роботи або спостереження за «проблемною» дитиною чи групою дітей;

організації або розробки навчання для вчителів або інших осіб, які доглядають за дітьми та беруть участь в навчальному процесі;

оцінки ситуації щодо роботи з дітьми в країні чи громаді.

Висновки

Отже, дослідження довело, що діти війни в сучасній Україні потребують постійної уваги з боку батьків, психологів, реабілітологів та державних органів. З даною категорією дітей необхідно проводити роботу, співставляючи можливі негативні очікування у їх розвитку з необхідними реактивними та профілактичними заходами.

Важливим завданням освітньої системи та органів державних структур в умовах війни є об'єднання зусиль органів місцевої влади, навчальних закладів та громадськості з метою створення необхідних умов для розвитку, виховання, психологічної підтримки дітей, для сприяння повноцінній їх соціалізації та створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, дослідниками, очільниками підприємств та державних установ дозволяє вжити необхідних заходів, оцінити та визначити зусилля з організації роботи освітніх та освітньо-виховних закладів у воєнний час та активізувати роботу з розвитку дітей у післявоєнний період.

Література

Заїкання, енурез чи думки про суїцид: хмельницькі психологи про поведінку дітей

під час війни. URL: https://vsim.ua/Zdorovya/zayikannya-enurez-chi-dumki-pro-suyitsid-

hmelnitski-psihologi-pro-pove-11582367.html

Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні. URL: https://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/86206/

Освітній процес під час війни у запитаннях та відповідях. URL: https://osvita.ua/school/86309/

Психосоціальний розвиток дітей та молоді: Теорія та практика роботи з внутрішньо переміщеними дітьми та молоддю в Україні. URL: http://lhsi.org.ua/doc/%D0%9F%D1%81% D0%B8%D 1%85%D0%BE%D 1%81%D0%BE%D 1%86%D 1%96%D0%B0%D0%BB%D 1%8C %D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0% BE%D0%BA_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BC% D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96.pdf

Поради педагогам щодо відновлення освітнього процесу в умовах війни. URL: https://pp.ippo.kubg.edu.ua/2022/04/03/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B 8-%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC- %D 1 %89%D0%BE%D0%B4%D0%BE-

%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0% BD%D1 %8F-%D0%BE%D 1%81/

Як організувати роботу з учнями та їх психологічну підтримку в умовах війни: рекомендації Державної служби якості освіти. URL: https://sqe.gov.ua/yak-organizuvati-robotu- z-uchnyami-ta-ikh-p/

References

Zajikannja, enurez chy dumky pro sujicyd: khmeljnycjki psykhologhy pro povedinku ditej pid chas vijny [Stuttering, enuresis or thoughts of suicide: Khmelnytsky psychologists on the behavior of children during the war]. vsim.ua. Retrieved from https://vsim.ua/Zdorovya/ zayikannya- enurez-chi-dumki-pro-suyitsid-hmelnitski-psihologi-pro-pove-11582367.html [in Ukrainian].

Pro rekomendaciji dlja pracivnykiv zakladiv doshkiljnoji osvity na period diji vojennogho stanu v Ukrajini [On recommendations for employees of preschool education institutions for the period of martial law in Ukraine]. URL: https://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/86206/ [in Ukrainian].

Osvitnij proces pid chas vijny u zapytannjakh ta vidpovidjakh [Educational process during the war in questions and answers]. osvita.ua. Retrieved from https://osvita.ua/school/86309/ [in Ukrainian].

Psykhosocialjnyj rozvytok ditej ta molodi: Teorija ta praktyka roboty z vnutrishnjo peremishhenymy ditjmy ta moloddju v Ukrajini [Psychosocial development of children and youth: Theory and practice of working with internally displaced children and youth in Ukraine]. lhsi.org.ua. Retrieved from http://lhsi.org.ua/doc/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0% BE%D1 %81 %D0%BE%D1 %86%D1 %96%D0%B0%D0%BB%D1 %8C%D0%BD%D0%B8%D0 %B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%B4 %D 1%96%D 1%82%D0%B5%D0%B9_%D 1 %82%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0 %BE%D0%B4%D1%96.pdf [in Ukrainian].

Porady pedaghogham shhodo vidnovlennja osvitnjogho procesu v umovakh vijny [Advice to teachers on the restoration of the educational process in wartime].pp.ippo.kubg.edu.ua. Retrieved from https://pp.ippo.kubg.edu.ua/2022/04/03/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4% D0%B8-%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0% BC-%D 1 %89%D0%BE%D0%B4%D0%BE-%D0%B2%D 1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE% D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BE%D1%81/ [in Ukrainian].

Jak orghanizuvaty robotu z uchnjamy ta jikh psykhologhichnu pidtrymku v umovakh vijny: rekomendaciji Derzhavnoji sluzhby jakosti osvity [How to organize work with students and their psychological support during the war: the recommendations of the State]. sqe.gov.ua. Retrieved from https://sqe.gov.ua/yak-organizuvati-robotu-z-uchnyami-ta-ikh-p/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru