Стрес та тривога у студентів у період спалаху пандемії COVID-19

Размещено на http://allbest.ru

Державний заклад

«Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К. Д. Ушинського»

Стрес та тривога у студентів у період спалаху пандемії COVID -19

Фурман Анатолій Анатолійович, доктор психологічних наук,

доцент, Декан соціально-гуманітарного факультету

Чебанова Валентина Олегівна, магістрантка

м. Одеса

Анотація

У статті наведено аналіз сучасних українських та закордонних досліджень, присвячених специфіці факторів стресу та тривоги у студентів у період пандемії COVID -19.

Підкреслюється вплив змін у звичному способі життя студентів у зв'язку з періодичним переведенням їх на дистанційне навчання, утрудненням виконання спільних проектів, обмеженням можливості організації дозвілля на їхнє психологічне здоров'я.

Відмічено, що українські вчені у наукових працях наголошують на збереженні психологічної стабільності українського суспільства в умовах глобальної дестабілізації соціально-економічної реальності, спричиненою пандемією COVID -19.

Сучасна ситуація посилює стресогенність для студентів таких традиційних факторів, як академічні навантаження, переживання з приводу успішного/неуспішного складання сесії, переживання з приводу майбутньої професійної діяльності у зв'язку з неможливістю активно проходити практику та вільно спілкуватися.

Описуються результати емпіричного дослідження тривоги та стресу у студентів випускного курсу педагогічного університету під час спалаху пандемії COVID -19.

Загальний обсяг вибірки складався зі 127 студентів. Емпіричне дослідження побудоване на застосуванні діагностичних методик: «Шкала психологічного стресу PSM-25» та «Шкала проявів тривоги Тейлор». Проведене дослідження виявило наявність психоемоційної напруги у значної частини студентів під час спалаху COVID -19. Виявлені психологічні показники тривоги та стресу свідчать про виражену напругу компенсаторно - адаптаційних механізмів організму та, як наслідок, зниження стресостійкості студентів.

Визначено предикторів групи ризику розвитку гострого стресового стану. Саме тому науковці провідних психологічних інституцій України об'єднали свої зусилля у подоланні наслідків суспільної кризи, що викликана пандемією COVID -19і карантинними заходами.

Ключові слова: Стресогенні фактори, рівні стресу, тривожність, гострий стресовий стан, ПТСР.

Abstract

Stress and anxiety in students during the COVID-19 pandemic outbreak

Furman Anatoliy Anatoliyovych, Doctor of Psychological Sciences, Associate Professor, Dean of the Faculty of Social Sciences and Humanities, The state institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», Odesa

Chebanova Valentyna Olehivna, master's student, The state institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», Odesa

The article presents an analysis of current Ukrainian and foreign studies on the specifics of stress and anxiety factors in students during the COVID-19 pandemic.

The influence of changes in the usual way of life of students in connection with the periodic transfer of them to distance learning, the difficulty of implementing joint projects, limiting the possibility of organizing leisure on their psychological health is emphasized.

It is noted that Ukrainian scientists in scientific works emphasize the preservation of psychological stability of Ukrainian society in the global destabilization of socio-economic reality caused by the COVID-19 pandemic. The current situation increases the stress for students of such traditional factors as academic workload, feelings about the successful / unsuccessful composition of the session, feelings about future professional activities due to the inability to actively practice and communicate freely.

The results of an empirical study of anxiety and stress in graduate students of the Pedagogical University during the outbreak of the COVID-19 pandemic are described. The total sample consisted of 127 students. The empirical study is based on the use of diagnostic techniques: «PSM-25 Psychological Stress Scale» and «Taylor Anxiety Scale».

The study found the presence of psycho- emotional stress in a significant proportion of students during the outbreak of COVID-19. Revealed psychological indicators of anxiety and stress indicate a pronounced tension of the compensatory-adaptive mechanisms of the body and, as a consequence, a decrease in stress resistance of students. Predictors of the risk group for acute stress were identified. That is why scientists from Ukraine's leading psychological institutions have joined forces to overcome the consequences of the social crisis caused by the COVID-19 pandemic and quarantine measures.

Key words: Stressors, stress levels, anxiety, acute stress, PTSD.

Вступ

Постановка проблеми. Пандемія, яку ми зараз переживаємо, стала причиною застосування карантину як способу зупинити поширення хвороби. Для багатьох людей ці події стали причиною дистресу в зв'язку з довготривалою небезпекою для життя і здоров'я, а також різкою зміною стилю життя.

Серед стресорів цього періоду називають страх інфекції, неадекватна інформація, неадекватні поставки предметів/продуктів, розчарування і нудьга [1]. психологічний пандемія дистанційний навчання

Усталений спосіб життя багатьох жителів мегаполісів - безперервний поспіх, щоб всюди потрапити, всі події відвідати і так далі. Карантинні обмеження - перебування в своєму домі з членами родини цілодобово - стали для багатьох випробуванням на якість стосунків з самим собою.

Події останнього часу - суттєво змінили інформаційне поле в усьому світі та перевернули життя багатьох людей: відбувся перерозподіл часу наших звичних побутових практик у бік збільшення споживання медіа - і в дорослих, і у дітей; ми хронічно перебуваємо в ситуації високої невизначеності; збільшився інформаційний шум, повторення і тиражування неперевіреної інформації, дефіцит доказових знань для прийняття рішень. Усе це - не принципово нові виклики для фахівців-психологів, але новою є їх масовість і розповсюдженість.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтерес психологів до стресового реагування та проявів тривоги особливо у молодого покоління на сьогоднішній день є особливо актуальним.

З одного боку, для студентів випускного курсу педагогічного вузу стресогенними є такі фактори, як очікування зміни звичного статусу «студент» з його наповненістю на статус «молодий спеціаліст», що диктує необхідність пошуку роботи, встановлення контакту з новим колективом та підтвердження своєї професійної спроможності у цьому колективі.

У сучасних умовах (спалах СОУШ-19) додаються такі стрес фактори, як страх захворіти, який присутній в умовах самоізоляції, та загострюється напередодні виходу з карантину та повернення до активної взаємодії з людьми, різке скорочення міжособистісних контактів (важливих для студентського віку), періодична зміна ситуації навчання з аудиторного у дистанційний формат, які значною мірою посилюють соціальну ізоляцію студентів та впливають на їхнє психологічне благополуччя та психологічне здоров'я студентів, а також виступають предикторами розвитку ПТСР.

Українські вчені у наукових працях наголошують на збереженні психологічної стабільності українського суспільства в умовах глобальної дестабілізації соціально-економічної реальності, спричиненою пандемією COVID-19 [2].

Закордонні автори підкреслюють, що пандемія COVID -19 є глобальною кризою в галузі охорони здоров'я і вимагає зміни поведінки людей. Це актуалізує дослідження тем, що належать до соціального, культурного та психологічного впливу на поведінку людини та подолання стресів, що провокуються умовами невизначеності, спричиненими пандемією [5]. Дослідники виділили стреси, пов'язані з COVID -19: ізоляція, самотність [10].

Ситуація невизначеності завжди є стресогенною для людини. Сучасна ситуація відрізняється масштабністю (глобальністю) і тривалістю. Для багатьох студентів це перший досвід проживання в умовах високої невизначеності, ізоляції, тривожного та напруженого очікування новин. За твердженням L. Hawryluck, це призводить до ще більшої невизначеності та створює несприятливі умови для психічного здоров'я [8].

Концептуалізація динаміки тенденцій запитів звернень студентів, уможливило сформулювати такі висновки.

По-перше, на початковому етапі карантину соціальна дистанція, до дотримання якої термінологічно помилково закликали українців, в індивідуальному досвіді асоціювалася не тільки з дистанцією фізичною, а і з психологічною, що призвело до гострого переживання ними емоційного відчуження, емоційної депривації, відчуття самотності та непотрібності. Це був момент, коли страх смерті перетворився на страх перед життям.

По-друге, якщо в ситуації достатку та спокою люди в більшій мірі демонструють схильність до нераціональної поведінки, прагматика виживання та життя в умовах невизначеності поступово переросла локальне оперативне, у багатьох випадках, імпульсивне реагування на ситуацію.

Специфіка освітнього процесу полягає у тому, що окрім теоретичної підготовки, здобувачі освіти опановують професійні компетентності під час виробничого навчання та виробничої практики.

В умовах дистанційного навчання ускладнюється процес набуття здобувачами практичних навичок, що, в свою чергу, потребує вирішення ряду питань щодо технічного, організаційного, дидактичного забезпечення дистанційної форми навчання та психологічної готовності учасників освітнього процесу до навчання у віддаленому режимі. Отже, у зв'язку з вищезазначеним, зростає роль психологічної служби.

Враховуючи високу частоту емоційних розладів у студентів університетів, логічно припустити, що сучасна ситуація вплине на цю популяцію [6].

Так, наприклад, у дослідженні, присвяченому студентам китайського педагогічного коледжу, більш високий рівень тривожності пояснюється факторами, які тісно пов'язані з COVID -19, такими як: знайомство з пацієнтами з COVID -19 [7]. Також дані, отримані від іноземних студентів, показують зростання занепокоєння не лише власним здоров'ям, а й благополуччям їхніх сімей у разі повернення додому після контакту з хворим у групі [9]. Низка авторів вказують на проблеми самоорганізації людини у часі в період пандемії. Вони підкреслюють, що такі нездорові тенденції (дезорганізація сну, тривале безцільне проведення часу та ін) можуть стати звичними і в звичайному житті [9].

Сьогодні багато дослідників пропонують зрозуміти умови, що склалися під час пандемії СОУШ-19, а саме це соціальні, психологічні, політичні події або обставини (предиктори) у молоді, що навчається, можуть проявлятися у гострих травматичних, тривожних і посттравматичних розладах. У низці наукових досліджень аналізуються фактори, що підвищують стресові вразливості особистості, що призводять до розвитку ПТСР.

Зокрема, висловлюються думки, що потенціал, що ушкоджує, може полягати не в події, а в його психічній переробці людиною. Нерідко психотравмуюча ситуація служить лише пусковим механізмом, що активує попередні біологічні та соціально-психологічні фактори, що призводять до формування ПТСР [4].

Психологічні реакції людей на пандемію як стресогенну ситуацію викликають інтерес, який представляє дослідження особливостей психологічних реакцій людей із різною стійкістю життєвого досвіду під час пандемії.

Ряд авторів наголошують на необхідності психопрофілактичних заходів у період пандемії СОУШ-19. Особливої уваги психологів вимагає профілактика суїцидальної поведінки та втрати життєвої перспективи. Довготривалий стресогенний фактор (пандемія СОУШ-19) на думку авторів може викликати і відстрочені несприятливі наслідки для психічного здоров'я людини [1].

За міжнародною класифікацією хвороб (МКХ -10) гострий стресовий розлад визначається як швидко минаючий розлад значного ступеня тяжкості у людей без психічних відхилень у відповідь на психологічний або фізіологічний стрес, винятковий за своєю інтенсивністю.

Таким чином, у сучасних умовах усі види стресів обтяжуються. Фізіологічний стрес обтяжується ситуацією невизначеності внаслідок порушення звичного розпорядку дня та періодичним переходом на дистанційні форми навчання.

Психологічний стрес - у зв'язку з сильною нервовою напругою, через переживання з приводу власного здоров'я та благополуччя близьких людей. Емоційний стрес - переживання таких сильних почуттів як страх смерті. Інформаційний стрес у сучасній ситуації виникає від надлишку суперечливої інформації. Все це може виникати в ситуації спалаху СОУШ 19, який розцінюється студентами як небезпечний для життя.

Мета статті - аналіз сучасних українських та закордонних досліджень, присвячених специфіці факторів стресу та тривоги у студентів у період пандемії СОУШ-19.

Виклад основного матеріалу

Спираючись на міжнародну класифікацію хвороб (МКХ-10), де реакція недостатньої адаптації на стресову подію, на психосоціальні труднощі, що тривають, або на комбінацію стресових життєвих ситуацій, яка, як правило, виникає протягом місяця після впливу стресора і має тенденцію до вирішення протягом 6 місяців, якщо стресовий фактор не зберігається більш тривалий термін, ми спостерігаємо у студентському середовищі ряд проявів. Позначені вище стресори викликають фонове занепокоєння проблемою, румінацію, постійні роздуми про можливі наслідки або варіанти вирішення ситуації; багато студентів відзначають труднощі з концентрацією уваги або порушення сну, зниження пізнавального інтересу та працездатності; бажання обмежити коло спілкування.

В умовах пандемії і антивірусного локдауна надзвичайно гостро по стала потреба в особистостях, які здатні опановувати власну поведінку, формувати системи внутрішньої регуляції та детермінації життєдіяльності, що здатні вибудовувати продуктивні стратегії конструювання нового досвіду в кризових життєвих ситуаціях та в мінливому сучасному світі в цілому.

Дослідження проводилося на базі Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». В експерименті взяли участь 127 студентів, які навчаються у педагогічному університеті. Вік випробуваних від 22 до 24 роки. Для емпіричного дослідження були використані діагностичні методики: 1) «Шкала психологічного стресу PSM-25» (автори Л. Лемур, Р. Тесьє, Л. Філіон, в адаптації Н.Є. Водоп'янової), призначена для вимірювання стресових відчуттів за соматичними , поведінковими та емоційними ознаками [2]; 2) , «Шкала проявів тривоги Тейлор» (в адаптації М.М.Пейсахова), призначена для вимірювання проявів тривожності [3]. Дослідження проводилось у період з 13 вересня по 5 листопада 2021 року. При інтерпретації отриманих результатів використовувалися методи якісної та кількісної обробки даних.

Вимірювання тривожності студентів у період пандемії COVID 19 цікавить як з точки зору уточнення психологічної підтримки студентів, так і з точки зору визначення найбільш значущих напрямків психопрофілактики. Результати дослідження тривожності наочно представлені на рисунку 1.

Рисунок 1. Рівні тривожності

Так низький рівень тривожності властивий 10,8% учасників даного дослідження. Середній рівень (з тенденцією до низького) виявлено у 35,1%. Ці дві категорії студентів, на нашу думку, не належать до групи ризику щодо прояву гострих стресових реакцій. Занепокоєння викликають студенти, у яких виявлено середній рівень із тенденцією до високого (29,7%), високий рівень тривожності (21,6%) та дуже високий рівень тривожності (2,7%). Ці студенти вимагають уважнішого ставлення викладачів до проявів негативних наслідків тривалого впливу стресорів, описаних вище.

Результати аналізу показників рівня стресу представлені на рис. 2.

Так низький рівень стресу, що свідчить про психологічний стан адаптованості до навчальних навантажень виявлено у 61,2% піддослідних. Середній рівень стресу виявлено у 21,6% респондентів. Інтегральний показник психічної напруженості, що відповідає високому рівню психологічного стресу, виявлено у 16,2 % респондентів. Високий рівень стресу свідчить про стан дезадаптації та психічного дискомфорту. Саме студенти з високим рівнем стресу входять до групи ризику щодо прояву гострих стресових реакцій. Психологічне супроводження таких студентів вимагає застосування широкого спектру засобів та методів для зниження їх нервово -психічної напруженості, психологічного розвантаження.

Зазначимо, що гострі реакції на стрес розвиваються не в усіх студентів. Їх розвиток, більшою мірою, залежить від індивідуальної вразливості та адаптивних здібностей.

Рисунок 2 . Рівні стресу

Таким чином, проведене нами дослідження виявило наявність психоемоційної напруги у значної частини студентів під час спалаху пандемії COVID-19. Виявлені психологічні показники тривоги та стресу свідчать про виражену напругу компенсаторно-адаптаційних механізмів організму та, як наслідок, зниження стресостійкості студентів.

Висновки

На основі аналізу проведеного емпіричного дослідження можна зробити висновок про те, що в період пандемії COVID-19 потрібне своєчасне дослідження рівня стресу та тривоги у студентів. Результати таких досліджень мають стати підставою для розробки та реалізації різних напрямків психологічної допомоги з урахуванням виявлених порушень в емоційній сфері з метою покращення психологічного здоров'я та профілактики порушень здоров'я загалом.

Подальшого вивчення та практичних досліджень, на наш погляд, вимагають питання виявлення взаємозв'язку психологічного здоров'я, стресостійкості та стану імунної системи; розробки комплексних програм медико-психологічного супроводу студентів групи ризику розвитку гострих стресових реакцій за умов пандемії.

Література

1. Бойко О.М. Психологічний стан людей у період пандемії COVID-19 та мішені психологічної роботи. Психологічні дослідження. 2020. 13(70). C. 1-12.

2. Водопьянова Н.Е. Психодиагностика стрессу. СПб.: Питер, 2009. 336 с.

3. Тейлор Дж. Особова шкала проявів тривоги (адаптація М.М.Пейсахова). Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/skala-proavu-trivoznosti-tejlor-371967.html

4. Трапезнікова А.В. Екстрена психологічна допомога особам із гострими стресовими реакціями в умовах надзвичайних ситуацій. Colloquium-journal. 2017. №7. P. 30.

5. Bavel JJV et al (2020). Using social and behavioural science to support COVID-19 pandemic response. Nat Hum Behav. 4(5):460-471. doi: 10.1038/s41562-020-0884-z. Epub 2020 Apr 30. PMID: 32355299.

6. Ronny Bruffaerts, Philippe Mortier, Glenn Kiekens, Randy P. Auerbach, Pim Cuijpers, Koen Demyttenaere, Jennifer G. Green, Matthew K. Nock, Ronald C. Kessler (2018) Mental health problems in college freshmen: Prevalence and academic functioning J. Affect. Disord. 225. P. 97103. https://doi.org/10.1016/jjad.2017.07.044

7. Wenjun Cao, Ziwei Fang, Guoqiang Hou, Mei Han, Xinrong Xu, Jiaxin Dong, Jianzhong Zheng, (2020). The psychological impact of the COVID-19 epidemic on college students in China, Psychiatry Research, Volume 287, Article 112934. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112934

8. Hawryluck L. et al. (2004). SARS control and psychological effects of quarantine. Canada Emerg. Infect. Dis. 10. P. 1206-1212. https://doi.org/10.3201/eid1007.030703

9. Mackolil J.(2020). Addressing psychosocial problems associated with the COVID-19 lockdown. Asian Journal of Psychiatry. 51. P. 102-156. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajp.2020.102156

10. Odriozola-Gonzalez P. et al. (2020). Psychological effects of COVID-19 outbreak and lockdown among students and workers of Spanish university. Psychiatry Research. 290. P. 108-113. pmid:32450409

References

1. Boyko, O.M. (2020) Psykholohichnyy stan lyudey u period pandemiyi COVID-19 ta misheni psykholohichnoyi roboty. [Psychological state of people during the COVID-19 pandemic and targets of psychological work]. Psykholohichni doslidzhennya - Psychological research, 13(70), 1-12 [in Ukrainian].

2. Vodopyanova, N.E. (2009). Psikhodiagnostika stressu [Psychodiagnostics of stress]. SPb.: Pite [in Russian].

3. Taylor, J. Osobova shkala proyaviv tryvohy (adaptatsiya M.M.Peysakhova). [Personal scale of manifestations of anxiety (adaptation of M.M. Peysakhov)]. vseosvita.ua Retrived from https://vseosvita.ua/library/skala-proavu-trivoznosti-tejlor-371967.html [in Ukrainian].

4. Trapeznikova, A.V.(2017) Ekstrena psykholohichna dopomoha osobam iz hostrymy stresovymy reaktsiyamy v umovakh nadzvychaynykh sytuatsiy. [Emergency psychological assistance to people with acute stress reactions in emergencies]. Colloquium-journal, 7, 30[in Ukrainian].

5. Bavel JJV et al (2020). Using social and behavioural science to support COVID-19 pandemic response. Nat Hum Behav. 4(5):460-471. doi: 10.1038/s41562-020-0884-z. Epub 2020 Apr 30. PMID: 32355299.

6. Ronny Bruffaerts, Philippe Mortier, Glenn Kiekens, Randy P. Auerbach, Pim Cuijpers, Koen Demyttenaere, Jennifer G. Green, Matthew K. Nock, Ronald C. Kessler (2018) Mental health problems in college freshmen: Prevalence and academic functioning J. Affect. Disord. 225. P. 97103. https://doi.org/10.1016/jjad.2017.07.044

7. Wenjun Cao, Ziwei Fang, Guoqiang Hou, Mei Han, Xinrong Xu, Jiaxin Dong, Jianzhong Zheng, (2020). The psychological impact of the COVID-19 epidemic on college students in China, Psychiatry Research, Volume 287, Article 112934. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112934

8. Hawryluck L. et al. (2004). SARS control and psychological effects of quarantine. Canada Emerg. Infect. Dis. 10. P. 1206-1212. https://doi.org/10.3201/eid1007.030703

9. Mackolil J.(2020). Addressing psychosocial problems associated with the COVID-19 lockdown. Asian Journal of Psychiatry. 51. P. 102-156. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajp.2020.102156

10. Odriozola-Gonzalez P. et al. (2020). Psychological effects of COVID-19 outbreak and lockdown among students and workers of Spanish university. Psychiatry Research. 290. P. 108-113. pmid:32450409

Размещено на Allbest.ru