Місце соціальної роботи в системі психологічної реабілітації учасників бойових дій

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Місце соціальної роботи в системі психологічної реабілітації учасників бойових дій

Борисова Юлія Володимирівна

Борисова Юлія Володимирівна кандидат соціологічних наук, доцент, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Анотація. В умовах повномасштабної війни, в яку була втягнута Україна, питання забезпечення ефективних програм психологічної реабілітації комбатантів постає як вкрай актуальне. Учасники бойових дій перебувають у зоні підвищеного ризику отримання так званих «травм війни» - стресових розладів, на тлі яких може виникати низка інших проблем психологічного та соціального характеру. На сьогодні в крані вже створено і функціонують інституційні структури, покликані надавати комбатантам спектр послуг реабілітаційного характеру, забезпечувати оцінку їх ефективності. Водночас питання якомога більш повного охоплення цими послугами осіб, що їх потребують - учасників бойових дій, членів їх сімей - залишається відкритим і постає предметом наукового і практичного інтересу фахівців різних сфер діяльності. Це свідчить про змістову і методологічну міждисциплінарність даної проблеми та необхідність її розв'язання в науковому і прикладному полі психології, соціальної роботи, медичної практики. Особливу роль у організації діяльності з психологічної реабілітації комбатантів відіграє практична соціальна робота. Фахівці установ та організацій соціального захисту населення виступають опосередковуючою ланкою між надавачем та отримувачем послуги психологічної реабілітації; водночас, в процесі здійснення соціального супроводу, надання інших соціальних послуг, зокрема консультування, надання допомоги вдома, забезпечують як соціальну, так й психологічну підтримку отримувачів послуг, сприяють їх адаптації і реінтеграції у суспільство, шляхом сприяння зміцненню особистісних ресурсів та використанню ресурсів найближчого оточення і громади.

Ключові слова: учасники бойових дій, ветерани війни, психологічна реабілітація, соціальна робота, установи та організації соціального захисту населення.

Borysova Yuliya Volodymyrivna Candidate of Sociological Sciences, Associate Professor, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro. PLACE OF SOCIAL WORK IN THE SYSTEM OF PSYCHOLOGICAL REHABILITATION OF PARTICIPANTS

Abstract. In the context of the full-scale war in which Ukraine was involved, the issue of ensuring effective programs of psychological rehabilitation of combatants appears to be extremely important. Participants in hostilities are at increased risk of so-called "war trauma" - stress disorders, which can lead to a number of other psychological and social problems. For today the country has already established institutional structures designed to provide combatants with a range of rehabilitation services and instruments of its assessment. At the same time, the issue of the fullest possible coverage of these services by those who need them - combatants, members of their families - remains open and becomes the subject of scientific and practical interest of specialists in various fields. This indicates interdisciplinarity of this problem and the need to solve it in the scientific and applied fields of psychology, social work, medical practice. Practical social work plays a special role in the organization of activities for the psychological rehabilitation of combatants. Specialists of institutions and organizations of social protection act as a mediating link between the provider and recipient of psychological rehabilitation services; at the same time, in the process of providing social support, providing other social services (counseling, home care and so on) provide both social and psychological support to service recipients, promote their adaptation and reintegration into society, by strengthening personal resources and the use of environment and community resources.

Keywords: combatants, war veterans, psychological rehabilitation, social work, institutions and organizations of social protection.

Постановка проблеми

В умовах війни, яку розв'язала проти України РФ, важливість такого напряму діяльності, як психологічна реабілітація учасників бойових дій, є очевидною. Цей напрям є пріоритетом діяльності Міністерства у справах ветеранів, інших урядових структур, тих громадських організацій, які створені для надання послуг з психологічної підтримки та реабілітації ветеранів війни та членів їх сімей. Від цього напряму роботи залежить успішність процесу повернення ветерана до мирного життя в соціумі.

Під підпорядкуванням Міністерства у справах ветеранів та Міністерства охорони здоров'я було створено мережу центрів соціально-психологічної реабілітації, які покликані надавати психологічну, соціальну, реабілітаційну та інформаційно-консультаційну допомогу ветеранам війни, учасникам АТО / ООС та членам їх сімей. Як свідчать статистичні дані, протягом 2019 року послугами центрів соціально-психологічної реабілітації скористалися 13 004 учасників АТО / ООС та 12 205 членів їх сімей [1]. Враховуючи реальну кількість учасників АТО / ООС (станом на вересень 2020 р. на обліку в органах соціального захисту населення перебували понад 460 тис. учасників бойових дій [2]) далеко не всі, хто потребують психологічної допомоги, були охоплені відповідними послугами. Якщо брати до уваги ймовірність розвитку в учасників критичних інцидентів таких розладів психічного здоров'я, як посттравматичний стресовий розлад, що в разі відсутності фізичних ушкоджень сягає 25%, за наявності ушкоджень - 45%, заходами з психологічної реабілітації повинні бути охоплені суттєво (в рази) більші контингенти ветеранів війни. За результатами дослідження «Ефективність мобільних бригад соціально-психологічної допомоги учасникам бойових дій» організованого Українською фундацією громадського здоров'я», за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення ООН, близько 57% ветеранів потребують психологічно підтримки; найчастіше - через конфлікти у родині - 54%, психосоматичні прояви стресу (порушення сну, апетиту, тривожність) - 24%, неконтрольовані приступи агресії - 12%, думки про суїцидальну поведінку/самоушкодження - 6% та проблеми з надмірним вживанням психоактивних речовин - 4% [3].

У грудні 2018 р. Було затверджено Державну цільову програму з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2022 року [4]. Реалізація програми передбачала залучення до заходів з психологічної реабілітації протягом станом 2022 р. до 100% ветеранів. На практиці статистика участі у відповідних заходах виявилася суттєво нижчою.

За прогнозами міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної до кінця бойових дій кількість їх учасників разом з членами сімей може збільшитися до 4-5 млн [5]. Зазначене свідчить про актуальність проблеми соціальної та психологічної реабілітації комбатантів і акцентування ролі в цьому процесі тих установ і закладів, що обліковують дану категорію осіб, надають їм спектр послуг соціального, медичного, юридичного та іншого характеру, зокрема органів соціального захисту населення, центрів соціальних служб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням психологічної допомоги та соціальної адаптації учасників бойових дій присвячено цілу низку робіт вітчизняних науковців. У працях Т. Вдовиченко акцентовано увагу на фінансуванні заходів з соціальної та професійної адаптації звільнених військовослужбовців, у публікаціях Л. Берездецької - на державних програмах демобілізованим учасникам бойових дій [6, 7]. Вітчизняний та зарубіжний досвід сприяння адаптації звільнених у запас військовослужбовців проаналізовано А. Красильщиковим [8]. Т. Миськевич розглядає різні аспекти реабілітації військових АТО в Україні, С .Максименко - підходи до надання психологічної допомоги учасникам бойових дій та її зарубіжний досвід [9; 10]. На сьогодні проведено низку емпіричних розвідок з вивчення потреб колишніх військових, соціальних і психологічних проблем, з якими вони стикаються в умовах цивільного життя [11; 12; 13].

Необхідність підвищення ефективності програм психологічної реабілітації для ветеранів війни та їх сімей, зокрема через більш широке їх охоплення відповідними заходами, обумовлює науковий і практичний інтерес до зазначеної проблеми.

Мета статті - висвітлення місця практичної соціальної роботи в системі психологічної реабілітації учасників бойових дій.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вперше психофізіологічні зміни у людей, що брали участь у військових діях та пережили ті чи інші екстремальні ситуації, були описані Дж. Да Костою в 1871 р. під час Громадянської війни в Америці; лікар назвав їх «синдром солдатського серця». У 1941 р. А. Кардинер ввів назву «хронічний військовий невроз» для позначення наслідків впливу травм війни на людину і показав, що військовий невроз має як фізіологічну, так і психологічну природу [14]. Протягом ІІ половини ХХ століття не тільки вдосконалювалися уявлення про небезпеку наслідків травм війни для людини, сім'ї, суспільства, але й підходи до організації допомоги комбатантам в їх спробах адаптуватися до мирного життя. Все в більшому ступені усвідомлюється важливість системності зусиль з превенції та успішного подолання психологічних проблем, з якими стикаються ветерани. В практиці соціальної роботи та травмотерапії знаходить поширення комплексний психосоціальний підхід, який дозволяє врахувати вплив зовнішнього середовища на ймовірність виникнення психологічних та соціальних ускладнень в комбатантів. Зазначена багатофакторна модель кризогенних впливів акцентує увагу на таких чинниках успішності адаптації постраждалих від травм війни, як фінансове становище, збереження / втрата соціального статусу, соціальна підтримка - з боку близьких, громади, інститутів держави.

В соціальній роботі психосоціальний підхід трансформувався у технологію ведення випадку, яка виступає синтезом різнопланових послуг і може передбачати послугу консультування, соціальний супровід особи (сім'ї), яка опинилася в складних життєвих обставинах через психологічні, соціальні проблеми індивідуального або міжособистісного характеру, інвалідність, інші причини.

Фахівці з проблеми психологічної реабілітації вказують на те, що даний процес може забезпечуватися на різних рівнях залежно від потреб і запитів одержувача: рівень невідкладної психологічної допомоги, перший, другий та третій реабілітаційні рівні. Саме на першому рівні психологічної реабілітації, який передбачає психодіагностичну роботу, сприяння адаптації та реадаптації ветерана до нових умов у післявоєнному соціумі та психосоціальний супровід вагомою є роль фахівця з соціальної роботи як суб'єкта надання зазначених послуг [15, с.30]. Психосоціальна складова є невід'ємною частиною процесу психологічної реабілітації, що віддзеркалене у визначенні, запропонованому законодавцем: «психологічна реабілітація - це комплекс заходів, що здійснюються з метою збереження, відновлення або компенсації порушених психічних функцій, якостей, особистого та соціального статусу особи, сприяння психосоціальній адаптації до зміненої життєвої ситуації, осмислення досвіду, отриманого в екстремальній ситуації, та застосування його в житті» [16]. Коло завдань психологічної реабілітації включає як психологічні, так і соціальні ефекти від здійснюваного фахівцями втручання. Серед бажаних психологічних ефектів втручання - нормалізація психологічного стану отримувача послуг, відновлення порушених психічних функцій до оптимального рівня їх вираженості, опанування методів саморегуляції та керування стресом, запобігання психологічному травмуванню та психічним розладам; серед соціальних ефектів - допомога в налагодженні конструктивних відносин у сім'ї та суспільстві, підтримка особистості отримувача послуг для забезпечення ефективного функціонування його в соціумі, формування позитивних соціальних установок на життя та професійну діяльність [16]. Робота з оточенням виступає вкрай важливою в системі психологічної реабілітації комбатанта; важливо забезпечити розуміння рідними та близькими того, що демобілізований учасник бойових дій ніколи не зможе повернутися до «себе минулого»; це змінена особистість, яка потребує прийняття іншими нового стану, що веде до змін у житті його і його близьких [15, с. 29].

Важливою є роль фахівців із соціальної роботи установ соціального захисту, центрів соціальних служб як посередників між суб'єктами надання послуги психологічної реабілітації та її отримувачами - учасниками бойових дій, учасниками війни, особами з інвалідністю внаслідок війни. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення беруть участь у забезпеченні психологічної реабілітації учасників, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1057, якою затверджено Порядок проведення психологічної реабілітації учасників АТО / ООС [16], в тому числі поінформуючи комбатантів про можливість отримання ними відповідних послуг в спеціалізованих установах - центрах соціально-психологічної реабілітації, організаціях різних форм власності. Надавати реабілітаційні послуги можуть і фізичні особи - підприємці, які включені до відповідних реєстрів органами соціального захисту населення.

Психологічна реабілітація учасників бойових дій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Досвід країн, які стикалися з наслідками участі своїх військових у збройних конфліктах, красномовно свідчить про те, що саме безкоштовні соціальні програми є ефективним інструментом залучення комбатантів у заходи з відновлення їх соматичного і психічного здоров'я.

Учасник бойових дій чи інвалід війни, статус якого підтверджено відповідним документом, має право звернутися до управління соціального захисту населення із заявою про надання йому послуг з психологічної реабілітації. Послуги із психологічної реабілітації надаються комбатантам в індивідуальній, груповій або сімейній формі. Серед групових форм роботи ефективними є психологічні тренінги, психолого-просвітницькі заходи, групи психологічної підтримки. У США широко використовується модель організації психологічної реабілітації за принципом «рівний - рівному». Її перевага - у побудові горизонтальних, демократичних відносин в терапевтичному процесі. Як зазначає Дж. Шей «традиційна медична модель, терапія в офісі із зачиненими дверима, є останньою річчю, яка потрібна ветерану. Я переконаний, що саме тут потрібні приятелі (такі ж ветерани) ..., адже це дозволяє залучити громаду до лікування цих ран» [17]. Ресурси даного підходу дозволяють використовувати його для вирішення більш широкого спектру завдань: це консультування з фінансових і правових питань, одержання пільг, освіта, працевлаштування, проблеми психічного здоров'я та узалежнення [18].

Згідно чинного законодавства, якщо учасник бойових дій потребує проходження психологічної реабілітації у стаціонарних умовах, тривалість курсу складатиме до 18 днів. У разі повторного звернення, якщо необхідність проходження курсу засвідчена рішенням лікувально-профілактичного закладу або зазначена у висновку-прогнозі попередньої психологічної реабілітації, управління соціального захисту населення може прийняти рішення про повторне направлення учасника бойових дій до суб'єкта надання послуг. Окремим Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 528, передбачена компенсація вартості проїзду до суб'єкту надання послуг з психологічної реабілітації та назад [19].

Останніми змінами в законодавчих актах, що регламентують здійснення психологічної реабілітації учасників бойових дій, передбачене утворення в складі закладів охорони здоров'я спеціалізованих структурних підрозділів (центр психологічної реабілітації та/або травматерапії або відділення медико- психологічної реабілітації), які б забезпечили здійснення психологічної реабілітації мультидисциплінарними командами на основі кейс-менеджменту. Наразі в Україні є окремі приклади створення і успішного функціонування подібних підрозділів в структурі закладів охорони здоров'я України.

Міністерством оборони України укладено меморандуми про співпрацю з громадськими та волонтерськими організаціями, згідно яких до заходів з надання психологічної допомоги додатково залучаються від 280 до 400 психологів-волонтерів [20]. У системі діяльності з надання послуг із психологічної реабілітації ветеранів важливе місце займає Міністерство у справах ветеранів. Зокрема, фахівці цього відомства відповідальні за здійснення оцінки якості надання послуг психологічної реабілітації ветеранів війни. Моніторинг та оцінка якості надання послуг здійснюються з використанням таких форм і методів, як опитування, спостереження (за згодою отримувача), бесіди з персоналом закладів, організацій, які надають послуги, а також шляхом аналізу документів, включаючи звернення отримувачів послуг. Мінветеранів затверджує форми таких документів, як індивідуальний план, угода про здійснення психологічної реабілітації, картка психологічного супроводження отримувача послуг, порядок організації супервізії фахівців з надання послуг із психологічної реабілітації.

Супервізія є ефективним, а тому необхідним засобом превенції професійного вигорання фахівців з психологічної та соціальної реабілітації. Феномени професійного вигорання та «втоми від співчуття» спричиняють або посилюють: перевантаженість клієнтською практикою, травмоорієнтована діяльність, надання послуг людям із групи ризику. Інститут супервізії зазнає в останній час активного розвитку, набуваючи нових форм, що дозволяє його розглядати у тісному зв'язку з іншими інструментами діяльності фахівців, що спеціалізуються на психологічній реабілітації комбатантів. Наразі триває громадське обговорення проєкту наказу Міністерства у справах ветеранів України «Про затвердження Порядку організації супервізії фахівців з надання послуг із психологічної реабілітації».

Висновки

Як свідчить зарубіжний та вітчизняний досвід організації системи реабілітації комбатантів, заходи матеріально-технічного та фінансового характеру, медична допомога є необхідною, але не достатньою передумовою стійкого покрашення показників їх соціальної адаптації і психологічного самопочуття. Так само й здійснення психологічної реабілітації не повинно розглядатися як ізольований процес; ефективним може вважатися лише комплексний підхід, що базується на принципах міждисциплінарності, об'єднання зусиль фахівців різних відомств і сфер діяльності задля забезпечення якісного життєвого середовища для колишніх військових та учасників бойових дій.

Література

комбатант супервізія психологічний реабілітація

1. Заклади, що надають послуги психологічної реабілітації / Міністерство у справах ветеранів України.: https://mva.gov.ua/ua/veteranam/likuvannya-ta-reabilitaciya/centri-z- nadannya-poslug-psihologichnoyi-reabilitaciyi].

2. В Україні налічується понад 460 тисяч учасників бойових дій / Інформаційне агентство Міністерства оборони України АрміяЮТОЯМ.: https://armyinform.com.ua/2020/09/17/v-ukrayini-nalichuyetsya-ponad-460-tysyach-uchasnykiv-bojovyh-dij

3. 57% ветеранів війни на Донбасі потребують психологічної допомоги /Інформаційне агентство «Вчасно».: https://vchasnoua.com/donbass/66064-57protsent-veteraniv-viiny-na-donbasi-potrebuiut-psykholohichnoi-dopomohy

4. Про затвердження Державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2022 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2018 р. № 1021: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnoyi-cilovoyi-programi-z-fizichnoyi- medichnoyi-psihologichnoyi-reaЫlitaciyi-i-socialnoyi-ta-profesijnoyi-readaptaciyi-uchasnikiv- antiteroristichnoyi-operaciy

5. Кількість громадян, на яких спрямована політика Мінветеранів, після війни може збільшитись у 4 рази. URL: https://interfax.com.ua/news/general/830513.html

6. Вдовиченко Т. Соціальна та професійна адаптація звільнених військовослужбовців як об'єкт фінансового забезпеченняяк об'єкт фінансового забезпечення // Світ фінансів. 2017. № 1 (50). С. 166-180.

7. Берездецька Л. Особливості користування державними програмами демобілізованими учасниками АТО в українському суспільстві // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2016. Випуск 1/2 (29-30). С. 30-38.

8. Красильщиков А.Л. Соціальна адаптація звільнених у запас військовослужбовців (проблеми та досвід їх вирішення в Україні та зарубіжних країнах) // Демографія та соціальна економіка. 2005. № 2. С. 117-125.

9. Миськевич Т. Реабілітація військових АТО в Україні / Центр досліджень соціальних комунікацій НБУВ. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2572:reabilitatsiya-vijskovikh-ato-vukrajini&catid=8&Itemid=350

10. Максименко С.С. Соціально-психологічна реабілітація учасників бойових дій // PSYCHOLOGICAL JOURNAL. 2018. №3 (13). С.86-95.

11. Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників АТО. Соціологічне опитування демобілізованих (2017, лютий 10). URL: http://dsvv.gov.ua/pres- tsentr/sotsiolohichneopytuvannya-demobilizovanyh.html

12. Харченко О., Мраморнова О. Проблеми ветеранів антитерористичної операції на сході України // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». 2016. Том 37. С. 115-124.

13. Психологічна та соціальна допомога очима ветеранів АТО / МБФ «Відродження, Психологічна кризова служба України. URL: http://www.psyservice.org/wpcontent/uploads/2016/03/Дослідження-“Психолоriчна-та-соціальна-допомогаочима-ветераmв-АТО”.pdf

14. Посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців - учасників бойових дій / КНП Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань». URL: https://narkosumy.lic.org.ua/statti/posttravmatychnyj-stresovyj-rozlad-u-vijskovosluzhbovtsiv-uchasnykiv-boj ovyh-dij/

15. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи: навчальний посібник. Том 3 / Л. Гридковець, Т. Вебер, Н. Журавльова, О. Запорожець та ін. Київ, 2018. - 236 с.

16. Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-2017-%D0%BF#n8

17. White, T. (2014). The buddy system. Veterans help veterans combat PTSD. Stanford Medicine, Balancing Act. The immune system. Retrieved from https://stanmed.stanford.edu/ 2014fall/the-buddy-system.html#.

18. Buddy-to-buddy volunteer veteran program [Brochure]. (n.d.) Michigan: University of Michigan. Retrieved from https://www.research.va.gov/media_roundtable/ B2B_Brochure.pdf.

19. Порядок виплати грошової компенсації вартості проїзду учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності до суб'єктів надання послуг для проходження психологічної реабілітації та назад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 528. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/528-2016-%D0%BF/paran8#n8

20. Виконання Плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції: аналітичний звіт / ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня». Київ, 2017.

References

1. Zaklady, shcho nadaiut posluhy psykholohichnoi reabilitatsii / Ministerstvo u spravakh veteraniv Ukrainy. URL: https://mva.gov.ua/ua/veteranam/likuvannya-ta-reabilitaciya/centri-z-nadannya-poslug-psihologichnoyi-reabilitaciyi] [in Ukrainian].

2. V Ukraini nalichuietsia ponad 460 tysiach uchasnykiv boiovykh dii / Informatsiine ahentstvo Ministerstva oborony Ukrainy ArmiiaINFORM. URL: https://armyinform.com.ua/2020/09/17/v-ukrayini-nalichuyetsya-ponad-460-tysyach-uchasnykiv-bojovyh-dij [in Ukrainian].

3. 57% veteraniv viiny na Donbasi potrebuiut psykholohichnoi dopomohy /Informatsiine ahentstvo «Vchasno». URL: https://vchasnoua.com/donbass/66064-57protsent-veteraniv-viiny-na- donbasi-potrebuiut-psykholohichnoi-dopomohy [in Ukrainian].

4. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi tsilovoi prohramy z fizychnoi, medychnoi, psykholohichnoi reabilitatsii i sotsialnoi ta profesiinoi readaptatsii uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii ta osib, yaki braly uchast u zdiisnenni zakhodiv iz zabezpechennia natsionalnoi bezpeky i oborony, vidsichi i strymuvannia zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii v Donetskii ta Luhanskii oblastiakh, zabezpechenni yikh zdiisnennia, na period do 2022 roku : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 05 hrudnia 2018 r. № 1021. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnoyi-cilovoyi-programi-z-fizichnoyi-medichnoyi-psihologichnoyi-reabilitaciyi-i-socialnoyi- ta-profesijnoyi-readaptaciyi-uchasnikiv-antiteroristichnoyi-operaciy [in Ukrainian].

5. Kilkist hromadian, na yakykh spriamovana polityka Minveteraniv, pislia viiny mozhe zbilshytys u 4 razy. URL: https://interfax.com.ua/news/general/830513.html [in Ukrainian].

6. Vdovychenko T. Sotsialna ta profesiina adaptatsiia zvilnenykh viiskovosluzhbovtsiv yak obiekt finansovoho zabezpechenniaiak obiekt finansovoho zabezpechennia // Svit finansiv. 2017. № 1 (50). S. 166-180 [in Ukrainian].

7. Berezdetska L. Osoblyvosti korystuvannia derzhavnymy prohramamy demobilizovanymy uchasnykamy ATO v ukrainskomu suspilstvi // Visnyk NTUU «KPI». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo. 2016. Vypusk 1/2 (29-30). S. 30-38 [in Ukrainian].

8. Krasylshchykov A.L. Sotsialna adaptatsiia zvilnenykh u zapas viiskovosluzhbovtsiv (problemy ta dosvid yikh vyrishennia v Ukraini ta zarubizhnykh krainakh) // Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2005. № 2. S. 117-125 [in Ukrainian].

9. Myskevych T. Reabilitatsiia viiskovykh ATO v Ukraini / Tsentr doslidzhen sotsialnykh komunikatsii NBUV. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2572:reabilitatsiya-vijskovikh-ato-vukrajini&catid=8&Itemid=350 [in Ukrainian].

10. Maksymenko S.S. (2018) Sotsialno-psykholohichna reabilitatsiia uchasnykiv boiovykh dii // PSYCHOLOGICAL JOURNAL. 3 (13). 86-95 [in Ukrainian].

11. Derzhavna sluzhba Ukrainy u spravakh veteraniv viiny ta uchasnykiv ATO. Sotsiolohichne opytuvannia demobilizovanykh (2017, liutyi 10). URL: http://dsvv.gov.ua/pres-tsentr/sotsiolohichneopytuvannya-demobilizovanyh.html [in Ukrainian].

12. Kharchenko O., Mramornova O. Problemy veteraniv antyterorystychnoi operatsii na skhodi Ukrainy // Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina. Seriia «Sotsiolohichni doslidzhennia suchasnoho suspilstva: metodolohiia, teoriia, metody». 2016. Tom 37. S. 115-124 [in Ukrainian].

13. Psykholohichna ta sotsialna dopomoha ochyma veteraniv ATO / MBF «Vidrodzhennia, Psykholohichna kryzova sluzhba Ukrainy. URL: http://www.psyservice.org/wpcontent/uploads/ 2016/03/ Doslidzhennia-“Psykholohichna-ta-sotsialna-dopomohaochyma-veteraniv-ATO”.pdf [in Ukrainian].

14. Posttravmatychnyi stresovyi rozlad u viiskovosluzhbovtsiv - uchasnykiv boiovykh dii /

15. KNP Sumskoi oblasnoi rady «Oblasnyi klinichnyi medychnyi tsentr sotsialno nebezpechnykh zakhvoriuvan». URL: https://narkosumy.lic.org.ua/statti/posttravmatychnyj-stresovyj-rozlad-u-vijskovosluzhbovtsiv-uchasnykiv-bojovyh-dij/ [in Ukrainian].

16. Osnovy reabilitatsiinoi psykholohii: podolannia naslidkiv kryzy: navchalnyi posibnyk. Tom 3 / L. Hrydkovets, T. Veber, N. Zhuravlova, O. Zaporozhets ta in. Kyiv, 2018. - 236 s. [in Ukrainian].

17. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia psykholohichnoi reabilitatsii postrazhdalykh uchasnykiv Revoliutsii Hidnosti, uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii ta osib, yaki zdiisniuvaly zakhody iz zabezpechennia natsionalnoi bezpeky i oborony, vidsichi i strymuvannia zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii u Donetskii ta Luhanskii oblastiakh, chleniv yikh simei ta chleniv simei zahyblykh (pomerlykh) takykh osib. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-2017-%D0%BF#n8[in Ukrainian].

18. White, T. (2014). The buddy system. Veterans help veterans combat PTSD. Stanford Medicine, Balancing Act. The immune system. Retrieved from https://stanmed.stanford.edu/ 2014fall/the-buddy-system.html#.

19. Buddy-to-buddy volunteer veteran program [Brochure]. (n.d.) Michigan: University of Michigan. Retrieved from https://www.research.va.gov/media_roundtable/ B2B_Brochure.pdf.

20. Poriadok vyplaty hroshovoi kompensatsii vartosti proizdu uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii ta postrazhdalykh uchasnykiv Revoliutsii Hidnosti do subiektiv nadannia posluh dlia prokhodzhennia psykholohichnoi reabilitatsii ta nazad, zatverdzhenyi postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23 serpnia 2016 r. № 528. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/528-2016-%D0%BF/paran8#n8 [in Ukrainian].

21. Vykonannia Planu zakhodiv shchodo medychnoi, psykholohichnoi, profesiinoi reabilitatsii ta sotsialnoi adaptatsii uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii : analitychnyi zvit / HO «Vseukrainska pravozakhysna orhanizatsiia «Iurydychna sotnia». Kyiv, 2017 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru