Особливості професійної компетентності маркетологів та її розвиток засобами позитивної психотерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Особливості професійної компетентності маркетологів та її розвиток засобами позитивної психотерапії

Мельничук Ірина Ярославівна,

кандидат психологічних наук, доцент

Галушко Любов Ярославівна,

кандидат психологічних наук, доцент

Близнюкова Олена Миколаївна, кандидат

психологічних наук, старший викладач



Анотація

У статті розкрито сутність психологічних компонентів професійної компетентності маркетологів, таких як: комунікативна та конфліктологічна компетентність, організаторські якості та лідерські здібності. На основі аналізу наукових праць визначено ключові особливості та характеристики психологічної компетентності маркетологів та шляхи її формування та розвитку.

На основі психологічного діагностування, визначено специфіку розвитку компонентів психологічної компетентності маркетологів. Встановлено, що досліджувані працівники маркетингової сфери мають високий рівень комунікативних і організаторських здібностей, проте у них часто спостерігається перевтома, емоційний дискомфорт і схильність до стресів. Виявлено, що професійна діяльність досліджуваних маркетологів характеризується прагненням до лідерства, незалежності, готовності відстоювати свою думку, проте супроводжується конфліктами, які досліджувані часто намагаються розв'язати з агресивно -конкурентної позиції, що може перешкоджати співпраці та успішній діяльності.

Відмічено, що здібності маркетолога повинні охоплювати: уміння досягати поставленої мети; уміння делегувати роботу та відповідальність; уміння організувати свою діяльність, встановлювати пріоритети; мати аналітичне мислення, вміти розпізнавати ключові чинники роботи, бути системним і вміти працювати з великою кількістю інформації, розподіляти свої зусилля та час.

Обґрунтовано доцільність використання методу позитивної психотерапії для становлення, розвитку та корекції психологічних компонентів професійної компетентності маркетологів. Висвітлено специфіку використання п'ятикрокової моделі позитивної психотерапії для професійного становлення кваліфікованих кадрів маркетингової сфери. Для гармонізації та професійного розвитку маркетологів використано методи і техніки позитивної психотерапії, які спрямовані на розвиток розуміння і приймання себе, усвідомлення свого потенціалу і перспектив розвитку.

Ключові слова: психологічні компоненти, комунікативна компетентність, конфліктологічна компетентність, організаторські якості, професійна компетентність маркетологів, п'ятикрокова модель позитивної психотерапії.



Melnychuk Iryna Yaroslavivna, PhD of Psychological Sciences, Associate Professor

Halushko Liubov Yaroslavivna, PhD of Psychological Sciences, Associate Professor

Blyzniukova Olena Mykolayivna, PhD of Psychological Sciences, Senior Lecturer

Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University

PECULIARITIES OF MARKETING SPECIALISTS' PROFESSIONAL COMPETENCE AND ITS DEVELOPMENT BY MEANS OF POSITIVE PSYCHOTHERAPY

Abstract

The article reveals the essence of psychological components of marketing specialists' professional competence such as: communicative and conflict competence, organizational skills and leadership skills. The key features and characteristics of marketing specialists' psychological competence and ways of its formation and development are identified on the basis of the research papers analysis.

The specifics of the development of components of marketing specialists' psychological competence is determined on the basis of psychological diagnosis. It is identified that the surveyed marketing specialists have a high level of communication and organizational skills, but they often have fatigue, emotional discomfort and propensity to stress. It is revealed that the professional activity of marketing specialists under research is characterized by the desire for leadership, independence, willingness to defend their views but is accompanied by conflicts that respondents often try to resolve from an aggressive and competitive position, which can hinder cooperation and success.

It is noted that the abilities of a marketer should include: the ability to achieve the goal; ability to delegate work and responsibilities; ability to organize their activities, set priorities; have analytical thinking, be able to recognize key factors of work, be systematic and be able to work with a lot of information, allocate their efforts and time.

The expediency of using the method of positive psychotherapy for the formation, development and correction of psychological components of marketing specialists' professional competence is substantiated. The specifics of using a five - step model of positive psychotherapy for the professional development of qualified marketing professionals is highlighted. Methods and techniques of positive psychotherapy which are aimed at developing understanding and acceptance of oneself, awareness of one's potential and prospects for development are used for harmonization and professional development of marketing specialists.

Keywords: psychological components, communicative competence, conflict competence, organizational qualities, professional competence of marketing specialists, five-step model of positive psychotherapy.



Вступ

Постановка проблеми. Зміни, які відбуваються у сучасному житті українського суспільства, висувають нові вимоги до професійної підготовки кваліфікованих кадрів маркетингової сфери. Через мінливість та невизначеність політичних, соціально-економічних обставин і ситуацій, сьогодення ставить перед психологами завдання надання наукової та консультаційної допомоги маркетологам з метою їх професійної підготовки, планування кар'єри та вдосконалення кваліфікації.

Специфіка праці маркетолога полягає в тому, що в його обов'язки входить вивчення вподобань покупців і підвищення рівня товарообігу фірми, на яку він працює. Від даного фахівця залежить успіх і рівень продажу продукції, адже він доносить думку споживача до виробника. Тому здібності маркетолога повинні охоплювати: уміння досягати поставленої мети; уміння делегувати роботу та відповідальність; уміння організувати свою діяльність, встановлювати пріоритети; мати аналітичне мислення, вміти розпізнавати ключові чинники роботи, бути системним і вміти працювати з великою кількістю інформації, розподіляти свої зусилля та час.

Відповідно до основних принципів позитивної психотерапії, психолог спонукає клієнта опиратися на свої ресурси та досягнення, бачити у своїх проблемах спонукання до розвитку. Позитивна інтерпретація життєвих подій сприяє позбавленню клієнта від почуття провини за здійснені раніше помилки, що дозволяє зосередитися на своїх життєвих планах і професійному зростанні.

Позитивна психотерапія сприяє виникненню оптимізму, цілеспрямованості та рішучості, а також допомагає знаходженню шляхів розв'язання проблем і гармонізації особистості. У зв'язку з цим, застосування технік позитивної психотерапії набуває виняткової значущості, які, в контексті нашого дослідження, мають бути спрямовані на розвиток комунікативної та конфліктологічної компетентності, організаторських якостей та лідерських здібностей маркетологів.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема формування і розвитку професійних компетенцій фахівців маркетингової сфери активно обговорюється в науковій та науково-практичній літературі. Про актуальність удосконалення професійної підготовки маркетологів свідчать дослідження вітчизняних (А. Балабанець, В. Бутенко, М. Вачевський, Н. Чухрай та ін.) та зарубіжних (Г. Багієв, Т. Джільфасон, Д. ВанДорен, Н. Малхотра, Ч. Томковік та ін.) науковців, у яких розкрито фундаментальні підходи й концепції теорії та практики маркетингу. Зокрема, феномен комунікативної компетентності досліджено в працях Ф. Бекланда, Ю. Ємельянова, М. Заброцького, С. Максименка, Дж. Вімана, К. Ларсона. Дослідженням конфліктологічної компетентності займалися Н. Андрущенко, Н. Вишнякова, Н. Гришина, В. Джелалі, І. Кошова, Л. Скибицька, М. Єнікєєва, Н. Пилипенко, Ф. Хміль.

Професія маркетолога є дуже актуальною в нашому суспільстві та водночас відносно новою. У сучасному розумінні маркетолог - це фахівець з вивчення смаків покупців і просування товару [7]. Професійна діяльність маркетолога передбачає такі напрямки роботи [8]:

1) взаємодія з іншими людьми в організаціях з метою досягнення професійної цілі та економічного успіху;

2) виконання організаційних обов'язків, підпорядкованість вищим за рангом організаціям;

3) дослідження попиту та пропозицій на ринку;

4) планування організаційної діяльності та пошук і використання необхідних засобів та ресурсів для кращого досягнення основної мети організації;

5) спілкування, що проявляється у процесі встановлення та розвитку взаємодії між персоналом або іншими організаціями;

6) розроблення бізнес-плану й контроль над його реалізацією;

7) проведення ділових переговорів, бесід з клієнтами, презентацій.

Основу маркетингу становить професійне спілкування, оскільки реалізація зазначених видів діяльності передбачає постійну взаємодію маркетолога з виробниками, посередниками, керівниками, персоналом, представниками компаній. Кожен з видів маркетингової діяльності ґрунтується, насамперед, на комунікативній компетентності, під якою розуміють здатність встановлювати та підтримувати необхідні контакти з іншими людьми. Вона включає знання про себе, свої особливості, вміння ними керувати, розуміння партнера по спілкуванню, розвинену соціально-психологічну рефлексію, розуміння ситуації та предмета спілкування [5].

Проаналізувавши наукові праці з питань комунікативної компетентності, можна виділити професійно- важливі комунікативні навички маркетологів [9]:

- уміння встановлювати контакт зі співрозмовником;

- уміння слухати, вести бесіду;

- уміння відстоювати свою позицію, не руйнуючи відносин;

- навички презентації та публічних виступів;

- уміння проводити наради: обирати тему, формувати регламент, аналізувати проблемне поле, інформувати інших, приймати спільні рішення;

- уміння ефективно вести процес переговорів і визначати інтереси його учасників;

- уміння протистояти маніпуляціям;

- уміння консультувати з питань професійної діяльності, трудових і міжособистісних відносин;

- навички організації конструктивного зворотного зв'язку.

Також у маркетолога має бути сформовано вміння організовувати та проводити інноваційні форми ділового спілкування, зокрема необхідним аспектом продуктивного здійснення ділової комунікації є володіння знаннями та вміннями щодо запобігання та вирішення конфліктних ситуацій.

У професійній діяльності маркетолога значне місце посідають проблеми, пов'язані з вирішенням конфліктних ситуацій. Існує величезне різноманіття причин виникнення конфліктів, обумовлене різними ситуаціями взаємодії між людьми. В цілому, конфлікт спричиняють наступні три групи причин, які обумовлені [1]:

- трудовим процесом;

- психологічними особливостями людських взаємин, тобто їх симпатіями й антипатіями, культурними, етнічними відмінностями, діями керівника з поганою психологічною комунікацією;

- своєрідністю членів групи, наприклад, невмінням контролювати свій емоційний стан, агресивністю, некомунікабельністю, нетактовністю.

Розв'язання конфлікту може бути як реальним, так і уявним. При уявному розв'язанні конфлікту підґрунтя його виникнення залишається незмінним. Конфлікт може завершуватися одним із можливих варіантів: усуненням одного з учасників; досягнення компромісу; придушенням конфлікту силою влади або авторитету, що призводить з часом до нового спалаху конфлікту; розв'язанням та усуненням проблемної ситуації. Реальне розв'язання конфліктної ситуації може відбуватися шляхом обговорення, діалогу, аналізу, за умов відкритості позицій. Результати досліджень доводять, що цей стиль поведінки є найефективнішим при вирішенні конфліктів [1].

Поряд з вирішенням інших завдань, професійна діяльність маркетолога вимагає виконання складних організаційних функцій. Ці функції розподіляються за такими блоками: самоорганізація маркетолога та організація діяльності інших.

Таким чином, структура організаторських здібностей постає у вигляді комплексу особистісних якостей, що забезпечують ефективність здійснення всіх складників організаційної діяльності.

Організаційні якості можна об'єднати в основні чотири групи [3]:

1. Адаптаційна мобільність: виражена схильність до творчої діяльності, прагнення до нововведень, до постійного поглиблення знань, рішуча ініціативність, нетерпимість до консерватизму, готовність до ризику, підприємливість.

2. Контактність, вміння спілкуватися: прояв цікавості до людей, вимогливість до себе й оточення, вміння привертати до себе людей, вислуховувати, розуміти й переконувати їх, здатність бачити себе з боку, вміння попереджувати й вирішувати конфлікти.

3. Стресостійкість: інтелектуальна та емоційна стресостійкість, захищеність, тверезість мислення при прийнятті рішень, витримка.

4. Домінантність: прагнення до особистої незалежності, до лідерства, готовність до боротьби за свої права, свободу та інтереси, сміливість і вольовий характер, самоповага.

На основі аналізу наукових праць стосовно маркетингової діяльності, лідерську компетентність маркетолога варто розглядати як стійку цілісну інтегративну психологічну складову професійної компетентності, яка поєднує у собі розуміння значущості лідерської компетентності в діяльності маркетолога; володіння системою знань щодо лідерської компетентності, розвиненими уміннями, що забезпечують практичне втілення лідерської компетентності; комплекс лідерських якостей особистості, рефлексію, емпатію, емоційний інтелект, що в сукупності надають підґрунтя для здійснення ефективної діяльності в галузі маркетингу, створюючи умови для прояву ініціативи, відповідальності та активної економічної позиції фахівця-маркетолога, набування ним позитивного професійного досвіду та забезпечують йому професійну мобільність та конкурентоспроможність [2].

Специфіку розвитку професійно-значущих рис маркетологів розглянемо через призму основних положень позитивної психотерапії, сучасного психологічного напрямку, заснованованого Н.Пезешкіаном. Назва методу походить з лат. «positum» - «має місце, реально існує», а не від «positivum» - «позитивне», чим підкреслюється необхідність опрацювання і позитивних, і негативних аспектів проблеми людини. Позитивна психотерапія є транскультурним, психодинамічним, короткостроковим психотерапевтичним методом з гуманістичним поглядом на людину. Позитивна психотерапія є крос - культурним методом, інтегруючим у собі, з одного боку, філософську та інтуїтивну мудрість Сходу, а з іншого боку, раціональну системність та науковість Заходу.

Філософія методу ґрунтується на створенні внутрішньої та зовнішньої гармонії людини, розкритті її здібностей, постановці мети, знаходженні шляхів для її досягнення. У процесі терапії клієнта навчають стати терапевтом самому собі. Відповідно до основних положень позитивної психотерапії, кожна людина від народження має дві основні здібності: пізнавати та любити, що можуть бути як вродженими, так і набутими, які сформувалися у процесів розвитку особистості. Залежно від вроджених фізичних даних, зовнішнього середовища (сімейної та культурної), специфіки епохи, в якій живе людина, первинні та вторинні здібності («знати» і «любити») диференціюються. Це спричинює створення неповторних комбінацій основних рис особистості. Зазначимо, що саме це положення ми вважаємо ключовим при розвитку професійної компетентності працівників маркетингової сфери.

Метод позитивної психотерапії ґрунтується на трьох принципах (надії, балансу, самодопомоги), кожному з яких відповідає певна методична складова. Принцип надії пов'язаний із позитивним підходом у баченні здібностей та можливостей людини. З урахуванням принципу надії використовуються: позитивна інтерпретація проблеми; транскультурний підхід (розширення уявлень клієнта про проблему за допомогою знайомства з іншим реагуванням і ставленням до суті його проблеми в різних культурах, зокрема, вивчення успішного досвіду інших працівників); а також притчі та метафори з психотерапевтичним змістом.

Принципу балансу відповідає змістовний диференційний аналіз психодинаміки особистості, результатом якого є гармонізація первинних і вторинних актуальних здібностей людини.

Н. Пезешкіан виокремлює первинні здібності, які означають здатність любити і вторинні здібності, які означають здатність вчитися і вчити інших. На етапі гармонізації виявляються та опрацьовуються актуальний і базовий конфлікти клієнта. Актуальний конфлікт виникає під впливом зовнішніх подій (наприклад, зміни місця професійної діяльності), а також мікротравм у значущих міжособистісних стосунках при недостатній здатності до подолання цих проблем [6].

На етапі роботи з урахуванням принципу гармонізації використовується розподіл енергії за основними сферами життєдіяльності - тілесній, ментальній, соціально-комунікативній та духовній. До тілесної відносяться задоволення потреби в їжі, сні, тілесних контактах, турбота про зовнішність, фізичні вправи, переживання болю і тілесного комфорту-дискомфорту; до ментальної - задоволення пізнавальної потреби і допитливості, професійні досягнення; до соціально-комунікативної - спілкування з іншими людьми; до духовної - світоглядні та релігійні переживання, фантазії про майбутнє.

Зазначимо, що дисбаланс у тілесній сфері створює ризик виникнення соматичних та психосоматичних захворювань, у ментальній - агресивних реакцій і перфекціонізму, в комунікативній - почуття самотності та депресії, а в духовній - почуття тривоги та психологічні порушення.

При виявленні дисбалансу в певній сфері з клієнтом спочатку розглядають можливості гармонізації, перерозподілу інших трьох сфер і тільки на останньому етапі цілеспрямовано обговорюють заходи для збалансування найбільш проблемної сфери, якщо необхідність у цьому залишається. Досягається це за допомогою директивних, конкретних та простих приписів щодо зміни стилю життя клієнта, а також за допомогою методики планування майбутнього з урахуванням всіх сфер життєдіяльності.

Для розуміння конфліктної ситуації необхідне розуміння її підґрунтя. Розвиток особистості вирішальним чином залежить від первинних взаємостосунків людини. У зв'язку з цим, Н. Пезешкіан виділяє чотири моделі для наслідування: ставлення батьків, братів або сестер до дитини (Я); взаємостосунки батьків між собою (ТИ); ставлення батьків до навколишнього світу (МИ); ставлення батьків до релігії, їх світогляд (Пра-МИ) [6]. Ці моделі для наслідування дають можливість для реалізації людиною своєї здатності встановлювати стосунки. Актуальні здібності можуть бути представлені як фільтр соціальних взаємостосунків.

Принципу самодопомоги відповідає 5-крокова модель, яка використовується як стратегія гармонізації, адаптації та розвитку особистості - спочатку в самому процесі психотерапії, а потім в подальшому процесі допомоги людини самій собі та своєму оточенню: членам сім'ї, друзям, колегам.

Реалізація принципу консультування означає передачу клієнтові функцій психотерапевта. Такий підхід відповідає принципам психологічного консультування. У практиці вже з першого заняття використовуються структуроване інтерв'ю і опитувальники, при заповненні яких клієнт сам може прийти до осмислення різних аспектів професійної компетентності. Широко практикуються «домашні завдання», про виконання яких клієнт звітує на наступному занятті.

У контексті нашого дослідження, для розвитку професійно-значущих якостей, доцільно використовувати п'ятиступеневу стратегію:

1) дистанціювання (спостереження) - відмова від критики, від стереотипних оцінок;

2) інвентаризація (опис) - оцінка здібностей партнера, як негативних, так і позитивних, характерних для самого клієнта або бажаних для нього;

3) ситуативне підбадьорення - підкріплення хорошої та правильної, з точки зору клієнта, поведінки;

4) вербалізація - вибір відповідної ситуації та стратегії обговорення проблеми з партнером;

5) розширення системи цілей - вибір нових цілей і сфер взаємодії з партнером з урахуванням його позитивних якостей і без перенесення негативного досвіду.

Слід зазначити, що вищеописана п'ятиступенева модель - не жорстка, до неї можуть вноситись зміни з урахуванням особливостей клієнта і ситуації.

Мета статті: охарактеризувати психологічні компоненти професійної компетентності маркетологів; виявити найбільш характерні якості особистості маркетолога, обумовлені специфічним видом діяльності та обґрунтувати програми їх гармонізації засобами позитивної психотерапії.



Виклад основного матеріалу

Дослідження особливостей професійної компетентності проводилося з маркетологами м. Кропивницького та м. Києва упродовж січня 2022 року. Загальна кількість респондентів - 45 осіб. З метою виявлення особливостей професійно-значущих якостей працівників маркетингової діяльності нами було використано комплекс діагностичних методик: «КОЗ-1» для виявлення комунікативних і організаторських здібностей; тест Т. Лірі для визначення уявлення суб'єкта про самого себе, а також виявлення міжособистісної взаємодії та особливостей ставлення до людей; опитувальник BMS II - «Втома - монотонія - пересичення - стрес»; а також методика В. Бойко для визначення домінуючої стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях.

З метою діагностики комунікативних і організаторських здібностей досліджуваних нами була використана методика «КОЗ-1», авторами якої є В. Синявський та Б. Федоришин. Дана методика будується на принципі відображення і оцінки досліджуваного деяких особливостей своєї поведінки в різних ситуаціях. Вибрані ситуації знайомі респонденту з його власного досвіду, тому оцінка ситуації та діяльності заснована на відтворенні їх реальної поведінки. Аналіз результатів проведеного діагностування дозволяє зробити наступні висновки: 69% досліджуваних мають високий рівень комунікативних здібностей, 25% - хороший рівень, 6% - рівень нижче середнього. Отже, можна стверджувати, що у респондентів переважає високий рівень комунікативних здібностей, лише у 6% досліджуваних можуть виникати проблеми у сфері спілкування. У 56% респондентів було виявлено високий рівень організаторських здібностей, 20% - хороший, 15% середній рівень, 9% - низький. Нами також було виявлено, що у 8% досліджуваних, які мають високий рівень комунікабельності, є недостатньо розвинені організаторські здібності.

За допомогою методики Т. Лірі нами було визначено уявлення суб'єкта про самого себе, а також виявлення міжособистісної взаємодії та особливостей ставлення до людей, а саме: авторитарність, егоїстичність, агресивність, підозрілість, підкорення, залежність, дружелюбність, альтруїзм. У результаті дослідження було виявлено, що у досліджуваних, при достатньо високих балах, які відповідають типу «домінування» (що вказує на виражене прагнення до лідерства, незалежності, готовності відстоювати свою думку при конфлікті) спостерігається високий рівень егоїстичності та недостатній рівень розвитку емпатії. Також у більшості досліджуваних (56%) було виявлено тенденцію до агресивно-конкурентної позиції, що може перешкоджати співпраці та успішній спільній діяльності. З іншого боку, у 23% респондентів було виявлено незадоволеність собою, що може свідчити про занижену самооцінку або перебування в ситуації тривалого конфлікту. Також, у 11% досліджуваних було виявлено схильність до хворобливого самолюбства, та у 10% виражені переживання проблеми незалежності-підкорення, що виникла в складній службовій ситуації.

На нашу думку, особливої уваги та психологічної допомоги потребують досліджувані маркетологи, які за методикою Т. Лірі отримали більше 8 балів (11% респондентів), що вказує на порушення їх гармонійного розвитку. Саме на них була спрямована подальша корекційно-розвивальна робота.

Під час бесіди з маркетологами, ми з'ясували, що основні психологічні проблеми, які найбільше їх турбують, це сильна перевтома і надмірні стреси. Для оцінки вираження компонентів актуального функціонального стану була використана версія німецького опитувальника BMS II «Втома - монотонія - пересичення - стрес», адаптована А. Леоновою. У ході аналізу отриманих даних, ми отримали результати, які засвідчують, що перевтома сильно виражена у 20% опитаних, що сприяє зниженню продуктивності діяльності. Виражений компонент втоми характерний для 53% спеціалістів, які знаходяться у такому функціональному стані, який супроводжується зниженням працездатності, погіршенням показників діяльності, навіть після відпочинку. Не виражений компонент втоми характерний лише для 27% респондентів.

Монотонія є вираженою у 20% спеціалістів, що характеризує функціональний стан, який виниканий одноманітною роботою і супроводжується зниженням тонусу, ослабленням свідомого контролю, погіршенням уваги і пам'яті, стереотипізацією дій, втратою інтересу до роботи. Продуктивність діяльності може лише на деякий час відновитися за рахунок включення особливих вольових зусиль. Не виражений компонент монотонії характерний для 45% респондентів.

Виражене психічне перенасичення існує у 20% опитаних, для яких характерна втрата інтересу до роботи і неусвідомлене прагнення до варіювання способів виконання. Психічного перенасичення немає у 80% спеціалістів.

Узагальнені результати діагностування за методикою оцінки вираження актуального функціонального стану засвідчують, що стрес є сильно виражений у 30% респондентів; виражений - у 36%; не виражений - у 34% опитаних фахівців маркетингової діяльності.

Фактори, які сприяють виникненню стресу, є емоційна незадоволеність та розчарування, викликане неприємними обмеженнями або заборонами, а також надмірниий самоконтроль, спрямований на завоювання поваги інших. Під час бесіди із досліджуваними було з'ясовано, що вони потрапили у неприємну ситуацію і не можуть виправити це становище, також вони сумніваються, що можуть досягти своїх цілей і фрустровані майже до стану нервового виснаження. Не зважаючи на те, що маркетологів доволі часто дратує одноманітність і буденність робочих днів більшість з них, в цілому, задоволені своєю професійною діяльністю.

Аналізуючи отримані дані дослідження домінуючої стратегії поведінки в конфліктах за методикою В. Бойко, ми виявили, що провідною стратегією поведінки в конфліктах у спеціалістів маркетингової діяльності є уникнення конфлікту. Цей тип поведінки притаманній для 40% опитуваних, які характеризуються ігноруванням супротивника, униканням зустрічі з ним, відсутність реакції на дії протилежного боку.

Миролюбність як спосіб захисту в конфлікті притаманна для 33% респондентів. що характеризує їх як здатних спокійно приймати існування інших точок зору, готових поступитися особистими інтересами заради збереження загального миру.

Агресію як стратегію захисту в конфлікті обирають 26% досліджуваних. Для таких спеціалістів при виникненні конфліку є характерними висування обвинувачень, образ, докорів, брехні з метою дискредитації опонента о очах оточуючих. На нашу думку, така схильність перешкоджає професійному розвитку маркетологів.

Отже, в результаті дослідження особливостей психологічних компонентів професійної компетентності маркетологів, ми встановили, вони мають досить високий рівень комунікативних і організаторських здібностей, проте виявлено порушення взаємодії із середовищем, при цьому поглиблення проблемної ситуації супроводжується міжособистісними та внутрішньо особистісними конфліктами, емоційним дискомфортом та схильністю до стресів.

У зв'язку з цим, для професійного та особистісного розвитку маркетологів нами було використано методи і техніки позитивної психотерапії, у процесі застосування яких було поставлено завдання навчити клієнта розуміти себе, приймати те, що є, бачити свій потенціал і перспективу розвитку. Для цього психолог може застосовувати притчі та метафори (які дозволяють дистанціюватися від проблеми та збільшити оптимістичний погляд на майбутнє); техніку транскультурного підходу (наприклад, розповісти про позитивне розв'язання схожої проблеми у інших людей); техніку позитивної реінтерпретації життєвих подій, яка дозволяє зосередитися на вирішенні проблеми та на своїх життєвих планах, а також насичує психотерапевтичний процес оптимізмом і надією у розв'язанні проблеми [4].

Н. Пезешкіан зміг оцінити важливість надії для людини, яка наділена здібностями, завдяки яким здатна знаходити рішення найскладніших проблем та втілювати їх у життя. Позитивна психотерапія наголошує на цілісному баченні життя людини та оптимістичному сприйнятті її природи з врахуванням всіх дійсних її складових.

Психолог, який надає психологічну допомогу клієнту, повинен вірити, що кожна людина наділена здібностями, які допомагають їй вирішити свої проблеми, і створює можливість доступу до ресурсів особистості, за допомогою яких вона зможе розв'язати проблеми. Знайшовши в собі здібності, навчившись користуватися ресурсами, клієнт надалі вже не буде потребувати допомоги від психолога, він сам може справлятися зі своїми труднощами.

Розвиток компонентів професійної компетентності маркетологів, на нашу думку, залежить від того, як у неї збалансовані первинні та вторинні актуальні здібності, що формуються у процесі соціалізації та набувають того змісту, який відповідає соціально-культурній системі відносин.

На актуальні здібності також накладають відбиток неповторні умови індивідуального розвитку. У якості концепцій, життєвих установок вони стають невід'ємною частиною структури особистості, образу «Я», і визначають ті правила, за якими людина сприймає навколишній світ і справляється зі своїми проблемами.

Якщо у людини первинні актуальні здібності домінують над вторинними, то можна стверджувати про наявність наївно-первинної поведінки, яка зазвичай є наслідком гіперопіки та пов'язана з пріоритетом у розвитку емоційних здібностей.

У випадку переважання вторинних здібностей людина буде надавати перевагу раціональним компонентам, фактам, досвіду, діяльності. Такій особистості важливо знайти підґрунтя для надії, гарантію її істинності, що не завжди можна зробити.

Розуміння того, що «людина - це невичерпне джерело добра і схожа на скарб, наповнений дорогоцінним камінням» [6], дозволяє психотерапевтові зосередитися на корегуванні вектора зусиль клієнта і тим самим трансформувати проблему в простір особистісного зростання. Більше того, таке розуміння сприяє тому, що клієнт не лише сам собі допоможе, але й стане здатним допомогти своєму оточенню.

У межах п'ятиступеневого методу позитивної психотерапії цілеспрямовано застосовуються афоризми, метафори та притчі. Клієнт знайомиться з іншими поглядами на проблему, з альтернативною поведінкою, що полегшує здатність оволодіти прийомами самодопомоги.

На стадії спостереження і дистанціювання, клієнту можна запропонувати пригадати подію або конфлікт, реакцію на них, а також відзначити здібності, позитивні якості, які можуть допомогти їх подолати.

На стадії інвентаризації клієнту пропонують вказати, які проблеми виникали за останні п'ять років і як він справлявся з ними. Детально розглядаються механізми реагування на конфлікт. Наприклад те, як впливають проблеми, порушення і розлади на загальне самопочуття, професію, партнера, сім'ю та інші міжособистісні стосунки, а також на майбутні плани. Також з'ясовується те, яке значення клієнт і його сім'я приділяють тілу та здоров'ю, професії та роботі, соціальним контактам, подіям суспільного життя, питанням про сенс життя і планам на майбутнє. Здійснюється аналіз актуальних здібностей, а також моделей для наслідування з метою виявлення глибинних причин конфліктів: ставлення до батька, матері, братів і сестер у дитинстві; приклад батьків; зовнішні контакти; «життєва філософія», життєві настанови.

На стадії ситуативного підбадьорення необхідно виявити у клієнта ті позитивні якості та ресурси, які створять можливості для подолання проблеми. Ці якості слід постійно заохочувати, наприклад, можна задати такі запитання: який позитивний вплив мали ці події для Вас і Ваших близьких? Як раніше Ви ставилися до схожих подій і як справлялися з проблемами?

На стадії вербалізації відбувається обговорення шляхів розв'язання проблеми, розвиток комунікативних навичок, аналіз як позитивних, так і негативних рис характеру.

На стадії розширення системи цілей розглядаються плани на наступні п'ять років, які обговорюються відповідно до чотирьох сфер переробки конфлікту. Розширення звуженого кругозору, постановка нових цілей сприяє зростанню оптимістичного погляду на майбутнє.

Отже, основними складниками позитивної психотерапії є: Positum -підхід, що базується на принципі надії до позитивного вирішення будь -якої проблеми; психодинамічний диференційний аналіз змісту конфліктів, що базується на принципі гармонізації актуальних та базових здібностей «Знати» та «Любити»; 5-крокова стратегія психотерапевтичної допомоги на основі принципу самодопомоги.

У процесі проведення консультування у руслі позитивної психотерапії важливо навчити клієнта -маркетолога розуміти себе, приймати те, що є, бачити свій потенціал і перспективу розвитку. Для цього психотерапевт застосовує притчі та метафори (які дозволяють дистанціюватися від проблеми, збільшити оптимістичний погляд на майбутнє); техніку транскультурного підходу (наприклад, розповісти про позитивне розв'язання схожої проблеми у інших людей); техніку позитивної реінтерпретації життєвих подій, яка дозволяє зосередитися на розв'язанні проблеми та на своїх життєвих планах.

професійна компетентність маркетолог психологічний



Висновки

Отже, психологічні компоненти професійної компетентності маркетологів відіграють важливу роль у їхній професійній діяльності. Успішність виконання завдань, взаємин з людьми та авторитету маркетолога залежить від комунікативної компетентності, яка означає здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми. Вона включає як знання про себе, свої особливості, вміння ними управляти, так і розуміння партнера по спілкуванню, розвинену соціально-психологічну рефлексію, розуміння ситуації та предмета спілкування.

Ефективна взаємодія сучасного маркетолога з людьми також залежить від лідерської компетентності, яка являє собою стійку цілісну інтегративну психологічну складову професійної компетентності маркетолога та поєднує в собі знання, уміння та навички, що в сукупності надають підґрунтя для здійснення ефективної діяльності в галузі маркетингу, створюючи умови для прояву ініціативи, відповідальності та активної економічної позиції фахівця - маркетолога, набування ним позитивного професійного досвіду та забезпечують йому професійну мобільність та конкурентоспроможність

У професійній діяльності маркетолога значне місце посідають проблеми, пов'язані з вирішенням конфліктних ситуацій, тому оволодіння знаннями щодо видів конфлікту та способів їх розв'язання забезпечить формування конфліктологічної компетентності.

Поряд з вирішенням інших завдань, професійна діяльність маркетолога вимагає виконання складних організаційних функцій, які розподіляються за такими блоками: самоорганізація та організація маркетологом діяльності інших. Таким чином, структура організаторських здібностей постає у вигляді комплексу особистісних якостей, що забезпечують ефективність здійснення професійної діяльності.

На основі психологічного діагностування, визначено специфіку розвитку компонентів психологічної компетентності маркетологів. Зокрема, встановлено, що досліджувані працівники маркетингової сфери мають високий рівень комунікативних і організаторських здібностей, проте у них часто спостерігається перевтома, емоційний дискомфорт і схильність до стресів. Виявлено, що професійна діяльність досліджуваних маркетологів характеризується прагненням до лідерства, незалежності, готовності відстоювати свою думку, проте супроводжується конфліктами, які досліджувані часто намагаються розв'язати з агресивно-конкурентної позиції, що може перешкоджати співпраці та успішній діяльності.

Обґрунтовано доцільність використання методу позитивної психотерапії для становлення, розвитку та корекції психологічних компонентів професійної компетентності маркетологів. Висвітлено специфіку використання п'ятикрокової моделі позитивної психотерапії для професійного становлення маркетологів.

Таким чином, шляхом надання психологом наукової та консультаційної допомоги маркетологам, спрямованої на розвиток організаторських якостей, лідерських здібностей, комунікативної та конфліктологічної компетентностей засобами позитивної психотерапії можна здійснювати професійну підготовку, розвиток здатності планувати кар'єру та вдосконалювати кваліфікацію.

Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка програми розвитку та корекції професійно важливих якостей маркетологів в умовах війни.



Література

1. Вачевський М. В. Теоретико-методичні засади формування у майбутніх маркетологів професійних компетенцій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: спец. 13.00.04 Теорія та методика професійної освіти. К., 2008. 41 с.

2. Гейзерська Р.А. Формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю у процесі фахової підготовки: дис...канд. пед.наук: 13.00.04. Донецьк, 2008. 220 с.

3. Казакевич О. Компонентно-структурний аналіз лідерської компетентності маркетологів. https://doi.Org/10.28925/1609-8595.2021.1.2

4. Мельничук І.Я. Надія як рушійна сила розв'язання проблеми клієнта у процесі психологічної допомоги. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». Херсон, 2018. С.128-133.

5. Трішкіна Н. І. Сучасні підходи до формування професійних компетенцій фахівців торговельно-економічного профілю. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2015. № 1. С. 193-199.

6. Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапія. М.: Медицина, 1996. 464 с.

7. https://www.education.ua/professions/marketer/

8. http://mmix.cv.ua/abituriyentam/profesiya-marketolog-spetsialnist-i-posada



References

1. Vachevskyi M. V. Teoretyko-metodychni zasady formuvannia u maibutnikh marketolohiv profesiinykh kompetentsii: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia d-ra ped. nauk: spets. 13.00.04 Teoriia ta metodyka profesiinoi osvity. K., 2008. 41 s.

2. Heizerska R.A. Formuvannia profesiino znachushchykh yakostei maibutnikh mahistriv ekonomichnoho profiliu u protsesi fakhovoi pidhotovky: dys...kand. ped.nauk: 13.00.04. Donetsk, 2008. 220 s.

3. Kazakevych O. Komponentno-strukturnyi analiz liderskoi kompetentnosti marketolohiv. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2021.L2

4. Melnychuk I.Ia. Nadiia yak rushiina syla rozviazannia problemy kliienta u protsesi psykholohichnoi dopomohy. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Psykholohichni nauky». Kherson, 2018. S.128-133.

5. Trishkina N. I. Suchasni pidkhody do formuvannia profesiinykh kompetentsii fakhivtsiv torhovelno-ekonomichnoho profiliu. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia». 2015. № 1. S. 193-199.

6. Pezeshkyan N. Psykhosomatyka y pozytyvnaia psykhoterapiia. M.: Medytsyna, 1996. 464 s.

7. https://www.education.ua/professions/marketer/

8. http://mmix.cv.ua/abituriyentam/profesiya-marketolog-spetsialnist-i-posada

Размещено на Allbest.ru