Гендерні особливості сприйняття власної зовнішності у підлітковому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерні особливості сприйняття власної зовнішності у підлітковому віці

Белякова Світлана Миколаївна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Іванченко Марія Володимирівна магістр,Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Анотація

Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових підходів до проблеми дослідження гендерних особливостей особистості. Розглянуто гендерні особливості сприйняття власної зовнішності у підлітковому віці.

Визначено основні методологічні основи психології статевих відмінностей (основне поняття - «стать», що описується як морфологічні, генетичні, фізіологічні відмінності між людьми) та гендерної психології (базове поняття «гендер», визначає соціально-психологічну характеристику особистості, яка пов'язана зі статтю, але визначається у взаємодії з іншими людьми, формується прижиттєво в процесі гендерної соціалізації, під впливом культури та суспільства).

Гендер підкреслює не природний, біологічний, а соціокультурний бік міжстатевих відмінностей. Подана у статті інформація свідчить про те, що наявні гендерні стереотипи по відношенню до зовнішнього вигляду підлітків призводять до дисгармонії у їх житті. У роботі обґрунтовується методичне забезпечення та процедури проведення емпіричного вивчення гендерних особливостей сприйняття власної зовнішності у підлітковому віці, а також узагальнені отримані результати.

Проведене автором опитування підлітків свідчить про достовірні відмінності між юнаками та дівчатами та низький рівень сприйняття власної зовнішності. Тому, основна увага була приділена розробці та апробації теоретико-методологічних засад оптимізації сприйняття власної зовнішності у підлітків.

Після апробації розвивальної програми автором статті було проведено повторне дослідження підлітків. Результати засвідчили позитивну динаміку у сприйнятті власної зовнішності підлітків. Результати, отримані автором, в процесі написання статті, свідчать про те, що вивчення гендерних особливостей сприйняття власної зовнішності у підлітковому віці є нині важливою і актуальною проблематикою.

Автором статті також надані методичні рекомендації щодо формування тендерних особливостей сприйняття власної зовнішності у дітей підліткового віку.

Ключові слова: тендер, тендерні особливості, підлітки, сприйняття власної зовнішності психологічна допомога.

Beliyakova Svitlana Mykolayivna PhD in Psychology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management,Practical Psychology and Inclusive Education Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Ivanchenko Maria Volodymyrivna Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav психологія гендерний статевий підлітковий

GENDER FEATURES OF PERCEPTION OF OWN APPEARANCE IN ADOLESCENCE

Abstract. The article is devoted to the theoretical analysis of scientific approaches to the problem of gender specificity. Gender peculiarities of spriynyattya vlasrnshnosti vіdlіtkovuї vhsi have been examined. The main methodological foundations of the psychology of state powers (the main concept is «become», which is described as morphological, genetic, physiological features among people) and gender psychology (the basic concept of “gender”, which defines the socio- psychological , but it also appears in mutual relations with other people, it is formed in the process of gender socialization, under the influence of culture and prosperity). Gender is not a natural, biological one, but a socio-cultural background of different powers. The article provides information about those that the obvious gender stereotypes, according to their appearance, lead to disharmony in their lives. The robots have a methodically secure procedure for carrying out an empiric breeding of gender features in order to adopt the vlasrnshrnshnosti in the older person, as well as to take away the results. Conducted by the author of the experiment, it was necessary to report about the reliability of the distinction between young people and girls, and the low level of recognition of high-classness. To this, the main respect was given to the development of the approbation of theoretical and methodological ambush to optimize the adoption of vlasnoi zvnishnosti among the followers. After approbation of the developmental program, the author of the article carried out a second study of the trials. The results showed positive dynamics in the spriynyatti vlasnoi zovrnshnosti podlitkA. The results, selected by the author, in the process of writing the article, are about those that the development of gender peculiarities was adopted by the state of the state in the light of the age of the ninth important and topical issue. The author of the article also gave methodological recommendations on how to formulate gender differences in the adoption of the hairy style in children of the juvenile age.

Keywords: gender, gender specificity, imitations, adoption of vlasnoy zvnishnosti, psychological help.

Постановка проблеми

Проблема сприйняття власної зовнішності та його роль у структурі особистості є надзвичайно актуальною для сучасної психологічної науки. Адже, сучасний етап розвитку особистості характеризується захопленістю символами, симулякрами, що відбивається і на ставленні особистості до власного тіла та до власного вигляду.

Найбільший інтерес для дослідників представляє сприйняття своєї зовнішності саме підлітків, так як даний вік є критичним для формування самосвідомості і становлення самовідношення. Розвиток ставлення до власної зовнішності в підлітковому періоді може носити характер кризи і важко долатися підлітками. Підлітки відчувають труднощі з реальним баченням себе, що може сприяти формуванню негативної самооцінки і негативного ставлення до самого себе, що виражається в низькій самоцінності і негативному самоприйнятті, невпевненості в своїх силах, самозвинувачення і самокритичності, нетерпимості до своїх істинних і уявних недоліків. Подібне негативне ставлення до себе може призводити до небажаних наслідків для підлітка: зниження мотивації, депресії, девіантної поведінки, суїцидальні настрої і таке інше.

Умови в сучасному суспільстві змушують сучасних підлітків пред'являти до своєї зовнішності все більшу кількість вимог, в зв'язку з чим зростає відсоток незадоволених власним зовнішнім виглядом хлопців та дівчат. Незважаючи на зростаюче число хлопців, стурбованих своєю зовнішністю, ставлення до неї як і раніше залишається найбільш актуальною проблемою для жіночого населення, і саме дівчата, починаючи з пубертатного періоду, найчастіше стають жертвами дисфункціонального ставлення до неї.

У зв'язку з цим актуальна спеціально-організована психологом діяльність, яка спрямована на оптимізацію самовідношення підлітків і формування їх позитивного образу власного «Я» та позитивного ставлення до своєї зовнішності. Саме тому, актуальність дослідження феномену гендерного ставлення до власної зовнішності не викликає сумнівів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемою сприйняття самого себе займалися в своїх дослідженнях багато психологів (Р. Бернс, У. Джеймс, І. Кон, С. Пантілєєв, С. Рубінштейн, Н. Сарджвеладзе, А. Лазурський, І. Чеснокова та ін.). Питання формування самовідношення в підлітковому віці розглядали такі видатні вчені, як Л. Виготський, С. Рубінштейн, І. Кон, Л. Божович, Д. Ельконін, М. Розенберг, А. Орлова та інші. Всі автори приходять до думки, що підлітковий період є сенситивним для формування ставлення до власної зовнішності. Проте, не дослідженими, на наш погляд, є питання гендерного сприйняття власної зовнішності. Саме тому, при всій значущості згаданих розробок, питання щодо гендерних особливостей сприйняття власної зовнішності є гострим та актуальним в сучасному суспільстві.

Мета статті полягає теоретико-методологічному обґрунтуванні гендерних особливостей сприйняття власної зовнішності у підлітковому віці.

Виклад основного матеріалу

У психологічних роботах можна зустріти вказівки на абсолютно різні підходи до вивчення статі та гендеру. Ці напрямки досліджень, як правило, зв'язуються з певними періодами в історії науки. Виділення різних підходів до вивчення гендеру в психології тісно пов'язано з проблемою періодизації гендерних досліджень. Отже, розглянемо сутність поняття «гендер».

Термін «гендер» - один із самих нових і слабо вивчених у сучасній науці. Перший термін «гендер» був введений у науковий оборот у 1958 році психоаналітиком університету Каліфорнії Р. Столлером для аналізу соціальних відносин і подолання примітивних суджень з приводу того, що біологічні відмінності є визначальними для поведінки і соціальних ролей чоловіків і жінок у всьому світі. Під терміном «гендер» розуміють соціальні прояви приналежності до статі, або «соціальну стать».

С точки зору Р. Столлера, термін «гендер» «підкреслює не природну, а соціокультурну причину міжстатевих різновидів. «Жіноче», «чоловіче» - поняття сконструйовані суспільством та підкреслюючі культурно-символічні (гендерні) відмінності, які відповідають змінам як суспільства, так і культури». Р. Столлер говорить, що «навіть саме визначення мужності чи жіночності є особистим: звісно, культурні чинники можуть накласти на нього відбиток, проте кожна людина розвиває складну систему, уявлення про себе, у тому числі чоловіка чи жінки». Таким чином, багато дослідників, вивчаючи гендерний аспект вслід за Р. Столлером, виказали положення про те, що термін «гендер» є складним явищем, яке включає в себе безліч різних факторів - це і соціально- культурне середовище, і відображення впливу навколишнього світу на особистість людини і соціально-демографічна характеристика [5, с. 39-40].

В дослідженні нас цікавить саме гендерні особливості ставлення до власної зовнішності. Тому варто також розглянути сутність сприйняття власної зовнішності. В цілому, вчені визнають, що сприйняття тілесної зовнішності і ставлення до неї мають значний вплив на емоційну і міжособистісну сфери життя людини, і, в цілому, задають динаміку протікання об'єктивних життєвих процесів. Однак, незважаючи на неодноразові спроби побудувати модель, яка підходить для пояснення даного феномена, багато його аспектів як і раніше залишаються не зрозумілими.

Також зупинимося на понятті категорії «ставлення», яке було запропоноване А. Бодалевим, відповідно до якого ставлення представляє собою психічне виховання, інтегруючі когнітивні, емоційні та поведінкові відклики особи на якийсь об'єкт дійсності [8, с. 16].

Так, взаємозв'язок ставлення до зовнішності багаторазово підтверджене та щоразу розглядалося як кореляційний зв'язок одновимірних конструктів - глобальної самооцінки як одновимірного ставлення до себе і задоволеності зовнішністю як одновимірного ставлення до свого зовнішнього вигляду, тобто, самосприйняття.

Самосприйняття, в загальному, - це проявлення специфіки відносин особистості до власного «Я». Відповідно до найбільш сучасної концепції, підтвердженої емпіричними дослідженнями, самосприйняття не є простою сукупністю емоційних реакцій особистості на її знання про себе. Даний феномен слід розглядати як представленість у свідомості особистісного сенсу «Я», який виражається через оцінку та стійкі емоціональні переживання відповідності «Я» суб'єкта його смислоутворюючим мотивам, які формуються в контексті життєвих реалій особистості [2, c. 75].

В загальному сенсі, «сприйняття» в психології розуміють як суб'єктивну сторону відображення дійсності, оціночний результат чого-небудь [16]. Об'єктом сприйняття може стати все, чому протистоять особистість: природа, матеріальні речі, інші люди, соціальні групи, наука, мистецтво, релігія, душевне життя самої людини.

Сприйняття як психологічний феномен, суть якого є виникненням у людини психічного утворення, накопичує в собі результати пізнання конкретного об'єкта дійсності, інтеграції всіх присутніх емоційних відгуків на цей об'єкт. Тобто, сприйняття слід розуміти, як інтеграцію когнітивних, емоційних та поведінкових відкликів людини на якийсь об'єкт дійсності. Нас же цікавить сприйняття такого об'єкту дійсності, як власна зовнішність людини. Але перш ніж перейти до аналізу досліджень, присвячених цьому феномену, коротко описуємо основні напрямки вивчення тілесного досвіду в психології, яке впливає на психічне життя людини.

Тіло розглядають як «сховище власного Я», яке має визначені суб'єктивні межі. Одне з досліджень «тілесного» в психології пов'язано з вивченням «фізичного Я» в контексті роботи над «Я-концепцією» особистості. Тут також, як і в психології тілесності, предметом вивчення стає не тіло саме собою, а представлення особи про власне тіло, «переживання тіла».

В більш ранніх дослідженнях, «Я-фізичному» присвячується роль першої стадії в розвитку «Я-концепції» в онтогенезі. Як зарубіжні, такі й вітчизняні автори підкреслюють, по-перше, вплив на соціальну норму формування «Я- фізичного», по-друге, його значимість як джерела розвитку представленої особистості про себе, по-третє, його участі в процесі самосприйняття та соціального сприйняття [8, c. 18].

У більш пізніх дослідженнях образу «фізичного Я» розглядається, по прикладу будови «Я-концепції», як складний конструкт, що складається з когнітивного, поведінкового та афективного компонентів.

Тому, в середині ХХ століття зарубіжні автори звернулися до дослідження феномена зовнішності. У сучасній психології виділяють три основні напрямки дослідження феномена зовнішнього вигляду: особливості виховання зовнішнього вигляду іншими людьми (судження, які виносяться на основі зовнішнього вигляду та вплив різних аспектів зовнішнього вигляду на поведінку інших), психологію фізичних недоліків і, нарешті, дослідження тілесного образу, який розуміють, у широкому значенні, як сприйняття власного зовнішнього вигляду [6, c. 45-46].

Зовнішність (зовнішній вигляд), як найбільш доступний для вивчення та оцінки компонента «фізичного Я», стала, одним із самих популярних об'єктів дослідження в даній галузі. Оскільки вона є предметом наших власних оцінок і оцінок оточуючих, то відношення до неї часто стає регулятором емоційного стану (в діапазоні від зміни настрою до тяжких патологічних форм), поведінки і, в цілому, впливає на розвиток і функціонування особистості в соціумі [7, c. 184].

Таким чином, дослідження особливостей ставлення до власної зовнішності в зарубіжній психології носять емпіричний характер і зосереджений, в основному, на вивченні впливу привабливості або непривабливості окремих людей на їхнє виховання і ставлення до них інших.

Зовнішній вигляд, слід розуміти як шаблон поведінки, який функціонує в ситуаціях загального зв'язку з необхідністю представляти себе іншому.

У рамках певних досліджень автори дають визначення феномену «сприйняття власного зовнішнього вигляду» (можливо, це єдине формалізоване визначення феномена), яке розуміють, як інтегральний соціально- психологічний феномен, що є емоційно-насиченим переживанням суворого компонента цінісно-смислової сфери суб'єкта, що регулює його існування, взаємодія із соціальною реальністю, впливаючи на оцінку свого життя, себе, своїх перспектив.

Якщо в якості об'єкта розглядати власну тілесну зовнішність (як сукупність тілесних характеристик), то «сприйняття своєї зовнішності» слід розглядати, як сукупність знань і представлених про неї, емоційних реакцій на ці уявлення, а також провокованих когнітивними та емоційними відкликами поведених актів, пов'язаних з зовнішністю.

Феномен «сприйняття власної зовнішності» буде розглядатися як оціночний компонент «образа тіла», інтегральний компонент, який виражає емоції, почуття, оцінки, переконання з приводу своєї зовнішності. Ці емоційні та оціночні складові мають своє вираження в ступені задоволеності тілесної зовнішності і її окремим характеристикам і значимості окремих тілесних характеристик, а також у переконаннях і діях у сприйнятті своєї зовнішності, які формуються під впливом власних оцінок з урахуванням представлення особистості щодо оточуючих [7, c. 189].

Оцінювальний компонент «образ тіла» (під якими прийнято вважати сукупність представленого, установок, оцінок тілесної зовнішньої та функцій

тіла, формуються завдяки досвіду виховання власного тіла) і відображає відношення індивіда до власної зовнішньої. Практична значимість вивчення розглянутого феномена беззаперечна, оскільки, за підтвердженням великого рівня спеціалістів, сприйняття власної зовнішньої діяльності надає значний вплив на якість життя людини.

Образ фізичного «Я» можна розглядати і з позиції сприйняття зовнішніх форм тіла, представленої трьома підходами:

1) тіло як носій особистих і соціальних значень, в яких вивчається емоційне ставлення особистості до своєї зовнішньої;

2) тіло як об'єкт, наділений певною формою; акцент в дослідженні ставиться на когнітивному компоненті його сприйняття;

3) тіло і його функції як носії певного символічного значення.

Сприйняття і оцінка тілесних форм дає емоційний окрас і здійснюється як на інтерсуб'єктивному, так і на внутрішньосуб'єктивному рівні. Перший рівень оцінки пов'язаний з порівнянням своїх зовнішніх даних із зовнішніми даними інших людей, другий - з пережитком задоволеності від формування форм і якості свого тіла, яке відображає ступінь відповідності зовнішніх даних вимогам, які людина пред'являє сама собі.

Таким чином, можна об'єднати два типи виховання ставлення суб'єктів до свого образу фізичного «Я»:

1) образ фізичного «Я» стосовно до інших;

2) образ фізичного «Я» стосовно до себе.

Як у першому, так і в другому випадку особистісна оцінка образу своєї тілесності не може бути неемоційною.

Роль і значення образу фізичного «Я» у індивідів у соціокультурному зрізі необхідно розглядати в контексті соціально-психологічного розвитку та соціальної адаптації особистості. Більшість авторів, що досліджують психотичні порушення у вихованні образу тілесного «Я», відзначають посилену увагу декомпенсованої особистості свого тіла, до аналізу свого фізичного образу, недоліки якого можуть викликати стан фрустрації, тривоги, соціальної дезадаптації. Переживання фізичної неповноцінності викликає труднощі, перешкоджає адаптації індивідуума в соціальному житті [1, c. 17].

Образ фізичного «Я» взаємозв'язаний із гендерною ідентичністю як результат складної взаємодії фізіологічних, соціально-культурних та особистісних факторів. Реалізація гендерної ідентичності особистості пов'язана з виробленням певних способів соціокультурної презентації своїх властивостей у тій формі, яка, з однієї сторони, виражає приналежність до певного гендерного типу, з іншої, індивідуальними особливостями самої особистості.

Безумовно, виступаюча соціокультурним регулятором життєдіяльності, гендерна ідентичність впливає на структуру компонентів «Я-концепції», зокрема на образ фізичного «Я», задає образу тіла людини нормативне уявлення та стереотипи про стандарти поведінки того чи іншого гендерного конструкта. [3, c. 140].

У сучасних роботах стверджується, що взаємозв'язок між зовнішнім виглядом і гендерною ідентичністю суб'єкта є рухливим, динамічним, що змінюється під впливом різних групових факторів. Питання, пов'язані з особливостями поля людини та її психологічними відмінностями, в останній час входять в число найбільш обговорюваних у світі. Вивчення психології чоловіків і жінок та їх відмінності, одне від одного, має безпосереднє відношення не тільки до людини як такої, а також до всього суспільства в цілому.

Підлітковий вік є одним з найбільш чутливих вікових періодів у сприйнятті власної зовнішності. Необхідно відзначити, що в підлітковому віці образ «фізичного Я» характеризується крихкістю, нестабільністю, він легко змінюється під впливом мотиваційних конфліктів та афективних станів, та являється досить вадливим компонентом для зовнішньої оцінки та переживання «успіху-невдач» [10, c. 19-20].

Приналежність до того або іншого типу гендерної ідентичності дає підлітку не тільки презентувати свій зовнішній образ у соціальній реальності відповідно до гендерного конструкту, але і визначає його ставлення до свого тіла, тобто, самосприйняття. Крім того, гендерні стереотипи, установки та очікування, активно демонструються за допомогою реклами, телебачення, преси пред'являють представникам того чи іншого гендерного типу відповідні вимоги, які також впливають на образ «фізичного Я» [4, с. 188].

Змінювання зовнішньої форми потенційно є для дівчат-підлітків більш хворобливими, чим для хлопців-підлітків, так як зовнішність є для них більш важливою. Тому у дівчат підліткового віку «Я-концепція» сильно корелює з оцінкою привабливості свого тіла, чим з оцінкою його ефективності. Впевненість у власній фізичній привабливості також взаємозв'язок з успішністю в міжособистісному спілкуванні і виявляється в самопрезентації своєї зовнішності [11, c. 153-156].

Таким чином, зовнішній вигляд є елементом «Я-концепції» для підлітків. Процес самопізнання, формування відносин до себе починається з усвідомлення підлітком свого фізичного зовнішнього Я. Конструювання зовнішнього вигляду здійснюється протягом усього життя особистості, але в підлітковому віці цей процес найбільш значимий. Зовнішній вигляд формує соціально-психологічний образ підлітка, його ніжну, вікову ідентичність, вказує на стратифікаційні характеристики, регулює різні типи відносин.

Варто зауважити, що не всі психічні властивості можна розділити за гендером, що привело до виникнення сучасних гендерних концепцій, в яких маскулінність і фемінність є не полюсами одного континуума, а незалежними вимірами. Так, індивід будь-якої статі можна виявити в одній із чотирьох груп: маскулінної (висока маскулінність при низькій фемінності), фемінінної (висока фемінність при низькій маскулінності), андрогінної (високі показники як маскулінності, так і по фемінінності) та недиференційовані (низькі показники) і по маскулінності, і по фемінинності).

Крім мускулінності та фемінінності, до тендерних характеристик відносять також термін «тендерна ідентичність», під яким розуміють усвідомлення себе пов'язаним з культурними визначеннями чоло вічності та жіночності. Гендерна ідентичність є результатом інтеріоризації чоловічих і жіночих якостей у процесі взаємодії «Я» та інших і пов'язана з нашими представленнями про своє поле [4, с. 201].

Іншими словами, це один із аспектів самосвідомості, описуючий відтворення себе з певною статтю, ставлення до себе як до представника певної статі, освоєння відповідних йому форм поведінки і формування особистих характеристик.

У зв'язку з тендерною ідентичністю у підлітка виникає ціле представлення про себе, формується сексуальна орієнтація і здійснюється вибір сексуального партнера. Результати деяких досліджень, в яких були використані методики, спрямовані на вивчення тлибинних характеристик особистості, демонструють більш високу впевненість у собі дівчат порівняти з хлопцями. В той же час методики, спрямовані на вивчення уявлень про себе, показують, що хлопці-підлітки сприймають себе як більш впевнені, чим жінки.

Говорячи про відмінності у ставленні до своєї зовнішньої, батато авторів сходяться в думках, що хлопці в значно більшій мірі задоволені тим, як вони виглядають, чим дівчата. Тим не менше в останні роки спостерігається зростання відсотка стурбованих своєю зовнішністю серед хлопців-підлітків. І все же для більшості дівчат турбота про власну тілесну зовнішністю залишається більш важливою проблемою, чим для сучасного хлопця [9, с. 20].

Щоб підтвердити цей факт, автором стаття був проведений емпіричний експеримент. Для цього було використано комплекс діагностичних методик, а саме: методику дослідження самоставлення С. Пантілєєва (1989 р.), проективний тест «Малюнок людини» К. Маховер (1946 р.), «Шкала оцінки рівня задоволеності власним тілом» О. Скугаревського (2006 р.), «Опитувальник самоставлення» В. Століна і С. Пантілєєва (1985 р.), «Статеворольовий опитувальник» С. Бем (1971 р.), опитувальник

«Оціночно-змістовна інтерпретація компонентів зовнішнього вигляду» В. Лабунської, Є. Белугіної (2003 р.).

Отримані результати показали, що у юнаків та дівчат існують достовірні відмінності в оформленні зовнішнього вигляду, сприйнятті статури, виразності поведінки. Тобто, рівень розвитку гендерної ідентичності напряму залежить від фізичної статі. Тип гендерної ідентичності пов'язаний з рівнем задоволеності власним тілом. Проведене дослідження самоставлення сучасних підлітків показало, що з більшості підлітків переважає середня вираженість всіх компонентів самоставлень, що підтверджує те, що самоставлення у підлітковому віці динамічне і ситуативне, воно пластичне і піддається корекції.

З метою покращення самоставлення підлітків та сприйняття власної зовнішності нами було розроблено та реалізовано програму оптимізації

сприйняття власної зовнішності. Ми очікували, що завдяки реалізації програми будуть отримані такі зміни у сприйнятті власної зовнішності підлітків, а саме:

1. Підвищення рівня самовпевненості, самооцінки та самоприйняття;

2. Зниження рівня самозвинувачення та внутрішньої конфліктності;

3. Зміни сприйняття власної зовнішності у підлітків.

4. Підвищення прагнення до самопізнання та розвитку.

Передбачалося, що творчий процес, що використовується як форма активного самопізнання, впливатиме на когнітивний та емоційно-ціннісний рівні ставлення до свого тіла.

Мета програми полягає у психологічній підтримці підлітків, спрямованої на розширення сфери «Я» і формування позитивного ставлення до власної зовнішності у дівчат та хлопців. Завдання корекції фокусуються на складових сфери сприйняття до себе: уявлення себе (когнітивний аспект), самооцінка (оцінний аспект), ставлення себе (емоційний аспект). Технологія корекції спрямовано на зміну самоставлення. Проте оскільки ставлення до себе формується з урахуванням поглядів про себе, пов'язаної зі своєю самооцінкою, і виявляється у поведінці, до якої залучаються всі компоненти сфери Я - «образ Я», самооцінка, самоставлення.

Зміст та структура тренінгу відображають особливості гендеро- орієнтованих методів психологічної роботи. Під час зайнять були використані наступні методи: групова форма роботи, тренінг, лекція, медитація, арт-терапія. Для реалізації поставлених завдань нами було обрано саме тренінгову форму роботи, оскільки така форма психологічної взаємодії, інтерактивний характер завдань, підвищена активність учасників найефективніше, на наш погляд, сприяє подоланню негативної самооцінки, невпевненості у власній зовнішності і таке інше.

Програму було побудовано відповідно до таких принципів групової роботи, визначених у наукових та методичних джерелах: занурення у комплексний досвід, що передбачає всебічність та змістовність аналізу проблеми; актуалізація внутрішньої мотивації - визначення актуальних індивідуальних мотивів поведінки учасників; особистісна орієнтованість - спрямованість тренінгової роботи на індивідуальні потреби та інтереси учасників, систематична рефлексивна спрямованість - присвоєння набутому досвіду статусу «власного», проблемність - робота з актуальними, важливими питаннями, які не мають єдиного правильного рішення; активна творча взаємодія учасників тренінгового процесу - креативність постановки та командність вирішення завдань; інтерактивний та ігровий формат взаємодії.

Для оцінки результативності програми було проведено повторне тестування учасників контрольної та експериментальної груп, а отримані дані були статистично опрацьовані. Таким чином, повторна діагностика показала, що ставлення до власної зовнішності експериментальної групи після експерименту є більш позитивною. Отримані результати дозволяють зробити

висновок, що після проведення програми у підлітків спостерігається підвищення самоповаги, посилення відчуття цінності власної особистості, зниження внутрішньої конфліктності та позитивне ставлення до власної зовнішності. Підлітки стали відчувати позитивні емоції на адресу власного «Я», у них виникло відчуття цінності, почуття симпатії до себе. У самооцінці підлітків формується уявлення про те, що їх особистість, характер та діяльність здатні викликати у оточуючих повагу, симпатію, схвалення та розуміння. Зріс інтерес до свого внутрішнього та зовнішнього «Я», виникло бажання подальшого розвитку та дослідження себе. За результатами обробки результатів можна зробити висновок про те, що після профілактичних заходів підлітки оцінюють себе більш позитивно та шанобливо, демонструючи більшу самоповагу та сприйняття, а також виявляючи інтерес до подальшого самопізнання та розвитку. Таким чином, можна зробити висновок про те, що проведена програма є ефективною і може бути рекомендована як засіб корекційного впливу з метою оптимізації само сприйняття власної зовнішності у підлітків.

Висновки

Отже, поняття «гендер» в психології включає сукупність поведінкових і соціальних ознак. Вивчення гендеру має міждисциплінарний характер і передбачає чітке розуміння того, що є гендерним підходом. Гендерний підхід заснований на ідеї про те, що важливі не біологічні чи фізичні відмінності між чоловіками та жінками, а те культурне та соціальне значення, яке надає суспільство цим розбіжностям. Аналіз психологічних досліджень гендеру підтвердив наявність відмінностей у фізіологічному розвитку хлопців та дівчат. Дослідження, присвячені гендерним відмінностям у ставленні до власної зовнішності і до себе та свого тіла, підтверджують гіпотезу про те, що як хлопці-підлітки, так і носії маскулінної ідентичності більше задоволені собою та своїм тілом, ніж дівчата-підлітки та носії фемінінної ідентичності.

Література:

1. Василенко Я. О. Особливості новоутворення Я-тілесного підлітка : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. Харків, 2015. 17 с.

2. Вовчук Р. Ю. Ставлення особистості до власної зовнішності як предмет психологічних досліджень // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. : Педагогіка і психологія. 2011. Т. 19, вип. 17. С. 75-81.

3. Гайденко В. Гендер і сексуальність: хрестоматія. Суми: Університетська книга, 2009.140 с.

4. Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Гендерна психологія: навч. посібник. Київ : «Академія», 2004. 308

5. Зінченко Т.П. Методологічні труднощі аналізу стереотипів зовнішності та їх гендерно-вікових відмінностей // Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць ДВНЗ «Запорізький національний університет» та Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка та ін. Запоріжжя: ЗНУ, 2017. № 2(12) С. 39-40.

6. Зінченко Т.П. Теоретичні підходи до вивчення стереотипів зовнішності // Проблеми сучасно психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України та ДВНЗ «Запорізький національний університет» / За ред. С.Д. Максименка та ін.. Запоріжжя: ЗНУ, 2015. С.45-46.

7. Колесник Є. Проблема сприйняття власної зовнішності підлітками в психологічних дослідженнях // Актуальні проблеми розвитку науки в контексті глобальних трансформацій інформаційного суспільства: зб. наук. статей за матер. II Всеукр. наук. конф. молод. вчен. та студ., 13-14 травня 2014 р. / Наукове студентське товариство університету, Рада молодих учених університету. ПереяславХмальницький, 2014. Вип. 2. С.184-189.

8. Ліпяніна Ю. Ставлення особистості до власної зовнішності як предмет досліджень у зарубіжній та вітчизняній психології //Магістерський науковий вісник. 2017. №25. С.16-18.

9. Нечитайло Т.А. Генезис образу фізичного Я у підлітковому віці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Київ: 2010. 20 с.

10. Тіунова А. О. Психодіагностика та психокорекція порушень образу тіла у підлітків : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.08. Київ, 2016. С. 19-20.

11. Шевченко М.А. Психологічні особливості формування фізичного образу «Я» у підлітків // Дні науки - 2010. Збірник студентських наукових статей. Суми: Видавництво СумДПУ ім.А.С.Макаренка, 2010. С. 153-156.

References:

1. Vasilenko, Ja. O. (2015). Osoblivosti novoutvorennja Ja-tilesnogo рійіііка [Peculiarities of neoplasms of the I-body adolescent]. Extended abstract of candidate's thesis. Harklv [in Ukrainian].

2. Vovchuk, R. Ju. (2011). Stavlennja osobistosti do vlasno'i' zovmshnosti jak predmet psihologіchnih dostidzhen' [Attitude of the individual towards his own appearance as a subject of psychological research]. Visnik Dmpropetrovs'kogo umversitetu. Ser. : Pedagog]ka і psihologja - Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Ser.: Pedagogy and psychology, 19, 17, 75-81 [in Ukrainian].

3. Gajdenko, V. (2009). Gender і seksual'mst' [Gender and sexuality]. Sumi: Umversitets'ka kniga [in Ukrainian].

4. Govorun, T.V., Kіkіnezhdі, O.M. (2004). Genderna psihologrja [Gender psychology]. Ki'i'v : «Akademya» [in Ukrainian].

5. Zmchenko, T.P. (2017). Metodologkhrn trudnoshh anabzu stereotipw zovmshnosti ta 'i'h genderno^kovih vіdmіnnostej [Methodological difficulties of analyzing appearance stereotypes and their gender-age differences]. Problemi suchasnoi psihologii: zdrnik naukovih prac' DVNZ «Zapo^'kif nadonal'nij umversitet» ta Institutu psihologti mem G.S. Kostjuka NAPN Ukraini - Problems of modern psychology: a collection of scientific works of the Zaporizhzhya National University and the Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2(12), 39-40 [in Ukrainian].

6. Zmchenko, T.P. (2015). Teoretichn pіdhodi do vivchennja stereotipw zovmshnosti [Theoretical approaches to the study of stereotypes of appearance]. Problemi suchasnoipsihologn: zdrnik naukovih prac' DVNZ «Zaporiz'kij nadonal'nij unrversitet» ta Institutu psihologu meri G.S. Kostjuka NAPN Ukraini - Problems of modern psychology: a collection of scientific works of the Zaporizhzhya National University and the Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine, 45-46 [in Ukrainian].

7. Kolesnik, Є. (20140. Problema sprijnjattja vlasno'i' zovmshnosti pіdlіtkami v psihologrnhnih dostidzhennjah [The problem of teenagers' perception of their own appearance in psychological research]. Proceedings from II '2: II Vseukr. nauk. konf. molod vchen. ta stud. «Akliial'iu problemi rozvitku nauki v konteksti global'nih transformadj mformadjnogo suspU'stva» - The II AllUkrainian of science conf. young scientist and students «Actual problems of the development of science in the context of global transformations of the information society». (pp. 184-189). PerejaslavHmal'nic'kij: Rada molodih uchenih umversitetu [in Ukrainian].

8. Lipjanina, Ju. (2017). Stavlennja osobistosti do vlasnoi zovnishnosti jak predmet doslidzhen' u zarubizhnij ta vitchiznjanij psihologi'i [The personality's attitude to one's own appearance as a subject of research in foreign and domestic psychology]. Magisters'kij naukovij visnik - Master's scientific bulletin, 25, 16-18 [in Ukrainian].

9. Nechitajlo, T.A. (2010). Genezis obrazu fizichnogo Ja u pidlitkovomu vici [The genesis of the image of the physical self in adolescence]. Extended abstract of candidate's thesis. Kiiv [in Ukrainian].

10. Tiunova, A. O. (2016). Psihodiagnostika ta psihokorekcija pornshen' obrazu tila u pidlitkiv [Psychodiagnostics and psychocorrection of body image disorders in adolescents]. Extended abstract of candidate's thesis. Kiiv [in Ukrainian].

11. Shevchenko, M.A. (2010). Psihologichni osoblivosti formuvannja fizichnogo obrazu «Ja» u pidlitkiv [Psychological features of the formation of the physical image of "I" in teenagers]. Zbirnik students'kih naukovih statej - Collection of student scientific articles, 153-156 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru