Психодіагностика рольової компетентності особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

Психодіагностика рольової компетентності особистості

Сошина Юлія Миколаївна, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри практичної психології

Михайленко Оксана Юріївна, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри практичної психології

проспект Гагаріна, 54, Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Анотація

У статті представлено теоретичний аналіз проблеми психодіагностики рольової компетентності. Наведено визначення понять рольової компетентності. Сформульовано, що рольова компетентність особистості представляє здатність оперативно володіти своїми психологічними ролями, включати рольову поведінку в процес власної життєдіяльності та життєтворчості. Наведено структуру рольової компетентності (рольова варіативність, рольова гнучкість, рольова глибина, рольова децентралізація, рольова рефлексія та ін.). Рольова варіативність розглядається як різноманітність репертуару психологічних ролей особистості, багатство її рольової поведінки. Рольова гнучкість представлена як здатність легко переходити від однієї ролі до іншої. Рольова глибина визначається як інтенсивність володіння роллю, сила рольового досвіду. Рольова децентралізація та прийняття ролей інших як компонент рольової компетентності включає: здатність до перевтілення, рольову емпатію, рольову рефлексію. Рольова рефлексія розглядається як здатність особистості аналізувати власні дії, пов'язані з рольовою поведінкою, здатність проводити самооцінку своєї рольової поведінки ззовні (з точки зору інших людей). Здатність розв'язувати рольові конфлікти визначається як здатність особистості знаходити найбільш прийнятний і адекватний вихід із складних ситуацій, пов'язаних з рольовою поведінкою. Стаття містить узагальнений перелік психодіагностичних методик, які можуть бути використані для дослідження рольової компетентності («Опитувальник рольової компетентності», «Шкала локусу рольового конфлікту», «Репертуар життєвих ролей особистості» П.П. Горностай, «Генеральний опитувальник рольової неоднозначності» та ін.).

Окреслено перспективи розробки та стандартизації психодіагностичних методик для усебічного дослідження рольової компетентності.

Ключові слова: роль, рольова компетентність, рольова гнучкість, рольовий репертуар, рольовий конфлікт.

Abstract

Soshina Yuliya Mykolayivna, Candidate of Psychological Sciences, Senior Lecturer Department of Practical Psychology, Kryvyi Rih State Pedagogical University, 54 Gagarina Avenue, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region,

Mykhaylenko Oksana Yuriyivna, Candidate of Psychological Sciences, Senior Lecturer, Department of Practical Psychology, Kryvyi Rih State Pedagogical University, 54 Gagarina Avenue, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk Region

PSYCHODIAGNOSTICS OF ROLE PERSONALITY COMPETENCE

The article presents a theoretical analysis of the problem of psychodiagnostics of role competence. The definition of the concepts of role competence is given. It is formulated that the role competence of the individual is the ability to quickly master their psychological roles, to include role behavior in the process of their own lives and creativity. Role competence is seen as a motivated ability to effectively perform the role of a set of roles, which contains cognitive, motivational, emotional and value elements of the status set. The article presents the structure of role competence. Role variability is seen as a variety of repertoire of psychological roles of the individual, the richness of his role behavior. Role flexibility is presented as the ability to easily move from one role to another. Role depth is defined as the intensity of role ownership, the power of role experience, reliance in role behavior not only on the role expectations of others, but also on the role self-concept. Role decentralization and acceptance of the roles of others as a component of role competence includes: ability to reincarnate, role empathy; role reflection. Role reflection is revealed as the ability of an individual to analyze their own actions related to role behavior, the ability to conduct a self-assessment of their role behavior from the outside (from the point of view of other people). The ability to resolve role conflicts is defined as the ability of an individual to find the most acceptable and adequate way out of difficult situations related to role behavior. The article contains a generalized list of psychodiagnostic techniques that can be used to study role competence ("Questionnaire of role competence", "Scale of role conflict locus", "Repertoire of life roles of the individual" P.P. Gornostay, etc.). Prospects for the development and standardization of psychodiagnostic techniques for a comprehensive study of role competence are outlined.

Keywords: role, role competence, role flexibility, role repertoire, role conflict.

Вступ

Постановка проблеми. Темп життя в сучасному світі набуває чималих обертів. Невпинно змінюються різні значимі сфери людського життя, відбуваються трансформації від макросистем - політика, економіка до мікросистем - індивідуальний простір окремої особистості. Осторонь вказаних змін не може залишатись й рольовий репертуар, оскільки перелічені зміни беззаперечно будуть впливати на його розширення. Рольова компетентність особистості буде відображенням того, як саме людина адаптується до змін, яким є її рольовий потенціал, яким є ресурс до його розширення та урізноманітнення.

На наш погляд, особливої уваги потребує дослідження питання психологічної діагностики рольової компетентності, оскільки в науковому загалі тема рольової компетентності є достатньо новою та малодослідженою, тож потребує подальших наукових пошуків.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Поняття рольової структури особистості у психології розглядається як сукупність моделей поведінки, пов'язаних із функціями суб'єкта діяльності у системі взаємодії (П.П. Горностай, З.М. Мірошник, І.В. Гордієнко-Митрофанова, Б.В. Хомуленко). Виходячи із розуміння ролі як моделі поведінки, рольовий підхід дозволяє розглядати особистість цілісно, враховуючи багатогранність зв'язків з навколишнім світом. Як зазначає Н.С. Корабльова, людина використовує ті чи інші соціальні ролі для вирішення власних проблем [8], а у дослідженні Б.В. Хомуленка показано провідні ролі психолога та їх значення в успішності здійснення його професійної діяльності [13].

Однак, проблема комплексного вивчення рольової компетентності у психологічній практиці, психолого-педагогічних умов її розвитку потребують окремого вивчення. Недостатньо дослідженими залишаються питання емпіричного вивчення рольової компетентності, оскільки перелік психодіагностичних методик, які використовуються для вивчення рольової компетентності є доволі обмеженим. Таким чином, проблема психодіагностики рольової компетентності особистості є актуальним завданням сучасної психологічної науки та практики.

Головною метою роботи є теоретичний аналіз та узагальнення проблеми психодіагностики рольової компетентності особистості.

Виклад основного матеріалу статті

Загальновідомий дослідник рольової самореалізації особистості, П.П. Горностай, визначав, що рольова компетентність особистості «це здатність оперативно володіти своїми психологічними ролями, виступати повноправним суб'єктом цих ролей, включати рольову поведінку в процес власної життєдіяльності та життєтворчості, що дає змогу розв'язувати різні життєві проблеми» [3, с. 117].

Ґрунтуючись на наукових доробках П.П. Горностай, З.М. Мірошник, Т.Б. Хомуленко, І.О. Талаш пропонує узагальнене визначення рольової компетентності - «це вмотивована здатність ефективно виконувати роль певного набору ролей, який містить когнітивний, мотиваційний, емоційний та ціннісні елементи статусного набору» [12, с. 115]. Автор підкреслює, що рольова компетентність особистості залежить від міжособистісної взаємодії між людьми, оскільки саме в ході спілкування можна отримати інформацію щодо рольових очікувань, щодо відповідності власних моделей поведінки, тощо. Варто додати, що рольова компетентність - це не просто сталий набір характеристик, який включає зазначені компоненти, це певна здатність особистості розширювати власний рольовий репертуар.

Чималого значення для формування рольової компетентності набувають уявлення людини про рольову реальність - знання про культурно-історичний контекст, в якому «існує» роль, як її інтерпретують, використовують, як вона взагалі виникла, тощо [12, с. 115]. Таким чином, кожна окрема людина формує власну рольову компетентність через призму як культурно-історичного аспекту, так і індивідуально-особистісних уявлень про себе, власні здібності та ін. рольовий психологічний особистість

Уявлення про рольову компетентність особистості сформовані через призму концептуальних положень компетентнісного підходу, як щодо професійної підготовки, так і загального розвитку особистості (Дж. Равен, Т.І. Доцевич, І.О. Зимня, Н.В. Кузьміна, Л.А. Петровська, Т.Б. Хомуленко, О.В. Хуторський). Оскільки становлення й розвиток особистості особливо в період професійного становлення відбувається в межах певної професійної групи, яка, в свою чергу, характеризується ієрархією статусів та набором ролей, доцільно припустити, що в рамках саме рольового підходу можливо розв'язувати проблеми формування особистості майбутніх фахівців в різних галузях та їх професійної компетентності. Компетентнісний підхід до підготовки зокрема практичних психологів передбачає високу готовність випускника вищого навчального закладу до успішної самостійної професійної діяльності. Специфікою розвитку професійної компетентності практичного психолога є її обумовленість особистішими особливостями майбутнього фахівця.

Перейдемо до розгляду складових компонентів рольової компетентності. Дослідники визначають наступні:

1) рольова варіативність «різноманітність репертуару психологічних ролей особистості, багатство її рольової поведінки» [6, с. 12];

2) рольова гнучкість як «уміння легко переходити від однієї ролі до іншої» [6, с. 12];

3) рольова глибина як «інтенсивність володіння роллю, сила рольового переживання, опора в рольовій поведінці не лише на рольові очікування оточуючих, а й на рольову Я-концепцію» [6, с. 12];

4) рольова децентрація та прийняття ролей інших (включає: здатність до перевтілення, рольову емпатію; рольову рефлексію) [6, с. 13].

5) рольова рефлексія як здатність особистості здійснювати аналіз власних дій, що пов'язані з рольовою поведінкою, вміння проводити самооцінку своєї рольової поведінки зі сторони (з точки зору інших людей);

6) здатність вирішувати рольові конфлікти (спроможність особистості знаходити найбільш прийнятний та адекватний вихід зі складних ситуацій, які пов'язані з рольовою поведінкою) [9, с. 176].

Проте, як зауважує В.З. Сірко, «варіативність, гнучкість і глибина ... є радше інтегральними показниками взаємодії її складових [рольової компетентності], а от рефлексія ролі та її неусвідомлюваних компонентів, усвідомлене прийняття одних ролей, творче їх переосмислення і трансформація інших, конструювання нових адаптивних зразків поведінки тощо і є складниками рольової компетентності» [11, с. 193].

В.З. Сірко пропонує власний погляд на структуру рольової компетентності, яка, на думку дослідника, складається з трьох взаємопов'язаних компонентів:

1. Когнітивний (включає уявлення та знання щодо змісту рольової компетентності: «уявлення про рольовий репертуар поведінки людини, соціальний і психологічний зміст ролей; розуміння рольових очікувань інших, специфіки рольової поведінки в процесі соціальної взаємодії і власної рольової Я-концепції (рольового Я-образу, рольових переживань і домагань)» [11, с. 194].

До когнітивного компонента рольової компетентності за автором відноситься також розуміння як свідомих, так і неусвідомлюваних причин рольової поведінки та соціально-психологічні чинники рольових протиріч.

2. Конативний компонент (містить емоційно-вольову та поведінкову регуляцію процесу прояву рольової компетентності: «емоційне прийняття ролі, відчуття глибини, сили рольових переживань; . прийняття рішень щодо характеру власної рольової поведінки в певній ситуації; прогнозування результату рольової взаємодії . Сумлінне виконання соціальних ролей; уміння приймати ролі інших; трансформація в процесі поведінки негативних ролей у позитивні» [11, с. 194].

3. Мотиваційно-рефлексивний (включає ціннісно-смисловий компонент ставлення до змісту власної рольової компетентності, «усвідомлення особистих мотивів використання психологічних знань і навичок рольової взаємодії; . формування особистісної готовності до прояву рольової компетентності на основі узагальнення досвіду застосування навичок ефективної рольової взаємодії» [11, с. 174].

Щодо психодіагностичних методів дослідження вищевказаних компонентів рольової компетентності, то їх перелік є доволі обмеженим та таким, що потребує подальших наукових пошуків. Тож, розглянемо загальні характеристики існуючих засобів діагностики рольової компетентності. Узагальнені результати представлено в табл. 1.

Так, П.П. Горностай розроблено та стандартизовано «Опитувальник рольової компетентності», який включає 32 твердження та два варіанти відповідей й дозволяє емпірично дослідити наступні складові рольової компетентності:

- рольова гнучкість та варіативність, здатність до рольової децентрації;

- рольова глибина [7, с. 23-35].

Зауважимо, що дослідником розроблено й інші діагностичні методики, які розширюють можливість дослідження рольової структури особистості. Зокрема, це опитувальник «Шкала локусу рольового конфлікту», який дозволяє дослідити локус рольового конфлікту (екстернальний, проміжний або інтернальний). Опитувальник містить 24 твердження [2, с. 36]. Так, інтернальний локус рольового конфлікту спрямований на власний потенціал, потреби чи задоволення інстинктів, а екстернальний, навпаки, орієнтується на зовнішні чинники - соціум, очікування інших, культура чи виховання.

За твердженням П.П. Горностая, «з обома тенденціями пов'язані відповідні групи потреб особистості: потреба наслідувати інших, рольове научіння; потреба в дії, акціональний голод, потреба в рольовій самореалізації» [6, с. 14]. Таким чином, це може викликати певну неузгодженість, а зрештою і рольовий конфлікт.

П.П. Горностай також розроблено психологічну методику, яка дозволяє досліджувати життєві ролі особистості, а саме «Репертуар життєвих ролей особистості» [6, с. 17]. Методика містить 30 варіантів життєвих ролей (зокрема, переслідувач, святий, розумник, цап відбувайло, суддя, цілитель та ін.) та п'ять варіантів відповідей:

- практично завжди використовується життєва роль особистості;

- частий прояв життєвої ролі особистості;

- прояв життєвої ролі особистості час від часу;

- рідкий або поодинокий прояв життєвої ролі особистості;

- прояв життєвої ролі особистості відсутній.

Автор наголошує, що життєві ролі особистості також важливо порівнювати відносно сфер життєдіяльності (дитинство, сім'я, професія, друзі, ідеал-Я, тощо) [6].

Ще одна методика, яку П.П. Горнастай адаптував для дослідження рольової сфери особистості - це «Карта життєвих ролей». Процедура проведення методики полягає в тому, що респондентам пропонують намалювати коло та поділити його на сектори, які будуть відповідними ключовим сферам життя людей (чим більшу частину кола займає певний сектор, тим більш важливою є ця життєва сфера та ролі, які вона містить). Для кожного сектора необхідно підібрати ключову життєву роль та виділити її характерну рису (наприклад, «прискіпливий керівник», «турботлива дружина», тощо). Як зазначає автор, ця доволі проста процедура дослідження життєвих ролей дозволяє «не лише виявити рефлексії життєвих ролей, а й визначити певну взаємодію між ними (суперечності, конфлікти) [5, с. 88-89].

Іншим психодіагностичним засобом, який дозволяє дослідити компоненти рольової структури особистості це опитувальник рольового конфлікту (Role Conflict Questionnaire, Peiro J.M., Melia J.L., Zacares I., Gonzalez-Roma V.). Вказаний опитувальник дозволяє досліджувати конфлікти, які людина «пережила» в певній ролі. Вихідним положенням при розробці опитувальника було уявлення про роль, як певну частину поведінки, яка опосередкована соціальними чи організаційними чинниками, як певний перелік взаємних рольових очікувань (від організатора рольової взаємодії та іншого партнера, на якого ця взаємодія спрямована) [4]. Структурно опитувальник рольового конфлікту представляє собою шкалу із 17 пунктів та дозволяє дослідити наступні складові рольового конфлікту:

- персональний рольовий конфлікт;

- міжвиконавчий рольовий конфлікт (inter-sender);

- ресурсно-цільовий рольовий конфлікт, включно з рольовим перевантаженням [1].

Розробники опитувальника рольового конфлікту (Peiro J.M., Melia J.L., Zacares I., Gonzalez-Roma V.) наприкінці ХХ ст. розробили й іншу діагностичну методику, яка дозволяє оцінити особливості переживання рольової неоднозначності в поведінці, що пов'язана з прийняттям ролі, - «Генеральний опитувальник рольової неоднозначності». Опитувальник містить 24 пункти та дає можливість визначити показники за 5 ключовими факторами:

- неоднозначність, що взаємопов'язана з позицією роботи;

- неоднозначність, що взаємопов'язана з безпосереднім виконанням роботи;

- неоднозначність, що взаємопов'язана з очікуванням інших (значимими) і їх оцінками;

- неоднозначність, що взаємопов'язана з організаційними цілями;

- неоднозначність, що взаємопов'язана з соціальними правами та роботою [1].

Окрім вищевказаних психодіагностичних засобів, які дозволяють досліджувати рольову структуру особистості (рольова компетентність, рольовий конфлікт, життєві ролі особистості, тощо), було розроблено авторську методику (О.Ю. Михайленко) для дослідження рольової компетентності - опитувальник «Рівень рольової компетентності», який дозволяє дослідити рольову компетентність за параметрами:

1. Рольова рефлексія.

2. Широта рольового репертуару.

3. Рольова гнучкість.

4. Здатність вирішувати рольові конфлікти.

5. Загальний показник рольової компетентності [10].

Таблиця 1 Методики психодіагностики рольової сфери особистості

Висновки

Отже, рольова компетентність як інтегральна особистісна характеристика представляє собою узгоджену систему ціннісних орієнтацій, особистісно-рольових якостей, практичних умінь та характеризується вмотивованою здатністю до виконання певних ролей. Рольова компетентність проявляється в реальних діях в рамках конкретної ролі та відповідно до змісту конкретної діяльності як вмотивована готовність і здатність вибудовувати рольову взаємодію в системі міжособистісних взаємин з урахуванням певної конкретної ситуації.

Психодіагностика рольової компетентності особистості - це питання, яке ще далеке свого вирішення, тож перспективою подальших наукових пошуків у цьому напрямі вбачаємо в розширенні та розробці засобів діагностики рольової компетентності особистості.

Література

1. Горностай П.П. Вимірювання параметрів рольового конфлікту: зарубіжний досвід. Конфліктологічна експертиза: теорія та методика. Вип. 1. Київ, 1997. С. 116-125. URL: http://gorn.kiev.ua/publ03.htm.

2. Горностай П. П. Психодіагностична методика «Локус рольового конфлікту». Практична психологія та соціальна робота. 2004. Вип. 6. С. 36-38.

a. Горностай П. П. Рольова компетентність і адаптивність особистості. Гімназія на зламі століть: Практико-зорієнтов. посібн. Київ, 1999. С. 116-123. URL: http://gorn.kiev.ua/publ12.htm.

3. Горностай П.П. Диагностика и коррекция ролевых конфликтов. Журнал практического психолога. 1999. Вип. 1. С. 44-51. URL: http://gorn.kiev.ua/publ10.htm.

4. Горностай П.П. Життєві ролі та життєтворчість. Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей. Київ: ТОВ «Вид-во «Сталь», 2002. Вип. 5 (8). С. 81-91. URL: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:RdMqtxCYlv0J:gorn.kiev.ua/ Gorn2002- 1 .pdf+&cd= 1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua.

5. Горностай П.П. Психологія рольової самореалізації особистості: автореф. дис. ... доктора психол. наук: 19.00.05. Київ, 2009. 35 с. URL: http://www.gorn.kiev.ua/AR-Gorn.pdf.

6. Горностай П.П. Рольова компетентність як умова гармонійності життєвого світу. Психологічні перспективи. 2004. Вип. 6. С. 23-35.

7. Корабльова Н.С. Багатомірність рольової реальності: ролі і маски - лик та личина. Харків: ХНУ, 2000. 288 с.

8. Михайленко О.Ю. Шляхи та засоби розвитку рольової компетентності майбутніх практичних психологів. Вісник ХНПУ імені ГС Сковороди "Психологія". 2018. Вип. 54. С. 174-181. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/psychology/article/view/745.

9. Михайленко О.Ю. Психологічні особливості розвитку рольової компетентності майбутніх практичних психологів: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Харків. 2016. 21 с.

10. Сірко В.З. Рольова компетентність як чинник ресоціалізації наркозалежних: програма дослідження. Scientific Studios on Social and Political Psychology. 2018. № 42 (45). Рр. 189-204. URL: http://scholar.googleusercontent.com/scholar?q=cache:EP1CKRahQOMJ:scholar.google.com/+%D 1%80%D0%BE%D0%BB%D 1 %8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0 %BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD% D 1%96%D 1%81 %D 1%82%D 1%8C&hl=uk&as_sdt=0,5.

11. Талаш И.А. Ролевой подход как методология анализа и развития профессиональной компетентности. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. Ш (37), Issue: 75, 2015. Рр. 113-116. https://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/talash i._o._role-based_approach_as_a_methodology_for_the_analysis_and_development_of_professional_competence.pdf.

12. Хомуленко Б.В. Розвиток функціонально-рольової структури особистості психолога. Проблеми сучасної психології. Кам'янець-Подільський, 2015. Вип. 29. С. 706-717.

References

1. Hornostai P. P. (1997) Vymiriuvannia parametriv rolovoho konfliktu: zarubizhnyi dosvid [Measuring the parameters of role conflict: foreign experience]. Conflict examination: theory and methodology, vol. 1, pp. 116-125.

2. Hornostai P. P. (2004) Psykhodiahnostychna metodyka «Lokus rolovoho konfliktu» [Psychodiagnostic technique "Locus of role conflict"]. Practical Psychology and Social Work, vol. 6, pp. 36-38.

3. Hornostai P. P. (1999) Rolova kompetentnist i adaptyvnist osobystosti. Himnaziia na zlami stolit [Role competence and adaptability of personality. Gymnasium at the turn of the century]. Kyiv. (in Ukrainian).

4. Hornostai P. P. (1999) Diagnostika i korrektsiia rolevykh konfliktov [Diagnostics and correction of role conflicts]. Practical Psychologist's Journal, vol. 1, pp. 44-51.

5. Hornostai P. P. (2002) Zhyttievi roli ta zhyttietvorchist [Life roles and life artist]. Scientific studies in social and political psychology, vol. 5 (8), pp. 81-91.

6. Hornostai P. P. (2009) Psykholohiia rolovoi samorealizatsii osobystosti [Psychology of role self-realization of personality]. Kyiv. (in Ukrainian).

7. Hornostai P. P. (2004) Rolova kompetentnist yak umova harmoniinosti zhyttievoho svitu [Role competence as a condition for the harmony of the living world]. Psychological perspectives, vol. 6, pp. 23-35.

8. Korablova N.S. Bahatomirnist rolovoi realnosti: roli i masky - lyk ta lychyna [Multidimensionality of role reality: roles and masks - face and mask]. Kharkiv. (in Ukrainian).

9. Mykhailenko O. Yu. (2018) Shliakhy ta zasoby rozvytku rolovoi kompetentnosti maibutnikh praktychnykh psykholohiv [Ways and means of developing role competence of future practical psychologists]. Bulletin of KhNPUG.S. Skovoroda "Psychology", vol. 54, pp. 174-181.

10. Mykhailenko O. Yu. (2016) Psykholohichni osoblyvosti rozvytku rolovoi kompetentnosti maibutnikh praktychnykh psykholohiv [Psychological features of the development of role competence of future practical psychologists]. Kharkiv. (in Ukrainian).

11. Sirko V.Z. (2018) Rolova kompetentnist yak chynnyk resotsializatsii narkozalezhnykh: prohrama doslidzhennia [Role competence as a factor in drug resocialization: a research program]. Scientific Studios on Social and Political Psychology, vol. 42 (45), pp. 189-204.

12. Talash I. A. (2015) Rolevoi podkhod kak metodologiia analiza i razvitiia professionalnoi kompetentnosti [Role approach as a methodology for the analysis and development of professional competence]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, vol. 3 (37), issue: 75, pp. 113-116.

13. Khomulenko B. V. (2015) Rozvytok funktsionalno-rolovoi struktury osobystosti psykholoha [Development of the functional-role structure of the psychologist's specialness]. Problems of current psychology, vol. 29, pp. 706-717.

Размещено на Allbest.ru