Оцінка і прогнозування професійної стресостійкості майбутніх фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Кафедра психології, Інститут соціальних технологій

Оцінка і прогнозування професійної стресостійкості майбутніх фахівців

Дубчак Галина Михайлівна

доктор психологічних наук, професор

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність вивчення проблеми професійної стресостійкості майбутніх фахівців. Виділено раніше не вирішені частини означеної проблеми, зокрема, вказано на необхідність розробки психодіагностичного алгоритму, який дозволив би з високою точністю передбачити рівень особистісних ресурсів стресостійкості студентів в майбутній професійній діяльності. Описано процедуру емпіричного дослідження, у якому взяли участь 209 фахівців.

На основі аналізу результатів емпіричного дослідження виявлено, що рівень професійної стресостійкості фахівців значною мірою визначається ступенем самоконтролю особистості. На основі вивчення психологічних особливостей фахівців з різними рівнями стресостійкості був розроблений і апробований психодіагностичний алгоритм прогнозування рівнів професійної стресостійкості студентів.

У статті показано, що такі показники як когерентність, здійсненність, усвідомленість можна використовувати в якості психологічних критеріїв для прогнозування професійної стресостійкості студентів. Висока точність прогнозу рівнів професійної стресостійкості майбутніх фахівців вказує на можливість використання стандартизованих психодіагностичних методик в роботі зі студентами.

Запропонована модель прогнозування рівнів професійної стресостійкості майбутніх фахівців дозволить на етапі професійного відбору та навчання у закладах вищої та професійної освіти обґрунтувати рекомендації щодо розвитку особистісних ресурсів професійної стресостійкості з метою оптимізації професійної підготовки фахівців.

Ключові слова: фахівці, стрес, професійна стресостійкість, психодіагностичний алгоритм, регресійний аналіз.

Dubchak Galyna Mikhailivna Doctor of Psychology, Professor, Institute of Social Technologies, Opened International University of Human Development „Ukraine”

ASSESSMENT AND FORECASTING OF PROFESSIONAL STRESS RESISTANCE OF FUTURE PROFESSIONALS

Abstract

The article shows the relevance of studying the problem of professional stress resistance of future specialists. The article highlighted previously unresolved parts of the identified issue, including the necessity of developing a psychodiagnostic algorithm that would allow to predict with high accuracy the level of personal resources of students' stress resistance in future professional activity. There was conducted an empirical research in which 209 professionals participated.

On the basis of the analysis of the results of empirical research, it is revealed that the level of professional stress resistance of specialists is largely determined by the degree of self-control of the individual. On the basis of the study of psychological characteristics of specialists with different levels of stress resistance there was developed and tested a psychodiagnostic model - an algorithm for predicting levels of professional stress resistance.

The article shows that such indicators as coherence, feasibility, awareness can be used as psychological criteria for predicting students' professional stress resistance. High accuracy of prognosis of levels of professional stress resistance of future specialists indicates the possibility of using standardized psychodiagnostic techniques in working with students.

The proposed model for predicting levels of professional stress resistance of future specialists will allow at the stage of professional selection and training in institutions of higher and vocational education to substantiate recommendations for the development of personal resources of professional stress resistance in order to optimize the professional training of professionals.

Keywords: specialists, stress, professional stress resistance, psychodiagnostic algorithm, regression analysis.

Вступ

Постановка проблеми. В наш час зростання інтенсифікації праці, підвищення вимог до професійної відповідності і стабільності людини при здійсненні професійної діяльності передбачають її готовність і здатність долати стани напруження та повсякденні стресові ситуації. Тому для успішної професійної діяльності необхідні уміння протидіяти негативному впливу стресових факторів в екстремальних ситуаціях, особливо в період адаптації до професійної діяльності.

У дослідженнях багатьох авторів було показано, що тривалий вплив стресу призводить до таких несприятливих впливів, як зниження загальної психічної стійкості організму, появи почуття незадоволеності результатами своєї діяльності, тенденції до відмови від виконання завдань у ситуаціях підвищених вимог, невдач і поразок [1; 9; 10; 12; 14]. У зв'язку з цим, велике значення має своєчасне виявлення осіб з недостатнім рівнем розвитку стресостійкості та надання їм ефективної психологічної допомоги з метою профілактики дезадаптивних розладів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогоднішній день налічується достатня кількість наукових праць, присвячених питанням професійної підготовки майбутніх фахівців, однак у них представлено лише окремі аспекти цієї проблеми.

Зокрема, дослідження С. А. Гапонової та ін. присвячено вивченню соціально-психологічних чинників професійної діяльності працівників допомагаючих професій, що провокують стресові стани, виникнення синдрому хронічної втоми та інші негативні симптоми [ 4].

Структуру особистісного компоненту стресостійкості студентів в ситуації інтелектуальних випробувань і групу психологічних факторів, які гальмують процес розвитку стресостійкості досліджувала М. Л. Хуторна [13]. Схожою проблемою займалася І. М. Меньшикова, яка вивчала процес адаптації студентів до екзаменаційних сесій та особливості психологічної допомоги студентам [10]. Г. Г. Аракелов займався проблемою стрес-факторів, які впливають на формування психосоціальної стійкості особистості в період студентства [4].

Достатня кількість досліджень присвячена вивченню стресостійкості і різних індивідуально-типологічних особливостей, однак, в основному, вони аналізуються поза зв'язками, найчастіше автономно (А. Б. Лєонова, В. Л. Марищук, А. О. Реан, Т. Л. Крюкова, Ю. В. Щербатих та ін.).

Тому важливим науково-практичним напрямком досліджень є розробка на основі валідних психодіагностичних методик алгоритму прогнозування рівнів професійної стресостійкості студентів в майбутній професійній діяльності. Отримані дані можуть бути використані при організації та проведенні заходів психологічного супроводу фахівців, а також моніторингу їх психологічного стану та особистісних ресурсів практичними психологами.

Актуальність дослідження обумовлена також і тим, що після закінчення вузу значна частина випускників в початковий період професійної діяльності відчуває проблеми в адаптації до професійної діяльності та службового колективу, особливо якщо ця діяльність здійснюється в екстремальних умовах.

Таким чином, проблема прогнозування рівнів професійної стресостійкості майбутніх фахівців як професійно важливої якості, не висвітлена, хоча вона стоїть досить гостро. Така тенденція свідчить про недостатню увагу, яку приділяють дослідники цій проблематиці і обумовлює наявність прогалини в підготовці майбутніх спеціалістів.

Мета статті - виявлення психологічних особливостей фахівців з різними рівнями стресостійкості та розробка, на основі інформативних показників психологічних тестів, алгоритму прогнозування професійної стресостійкості студентів в майбутній професійній діяльності.

Виклад основного матеріалу

Для вивчення психологічних особливостей особистості фахівців з різними рівнями стресостійкості було використано наступні психодіагностичні методики: опитувальник психологічного стресу PSM-25 [3], Бостонський тест стресостійкості [14], особистісний опитувальник УСК [2], методика вивчення ригідності [11], опитувальник акцентуацій характеру та темпераменту Леонгарда-Шмішека [11], шкала когерентності А. Антоновського [6], опитувальник способів подолання [7], методика діагностики ірраціональних установок Альберта Елліса [5], опитувальник втрат і придбань персональних ресурсів [3], методика діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів [11].

Результати перевірки психометричних властивостей використаних методик свідчать про їх високу надійність, специфічність, чутливість і валідність. Математико-статистичні процедури з аналізу результатів дослідження проводилися з використанням комп'ютерної статистичної програми SPSS версія 21.00 (кореляційний, регресійний, факторний аналіз).

В дослідження взяли участь 209 працюючих фахівців соціономічних професій. Вік досліджуваних - від 19 до 47 років (М=24,43; о=5,59).

Бостонську шкалу стресостійкості ми використали в якості ключового параметру, який дозволив нам оцінити стан психічного напруження, пов'язаного з виконанням професійних обов'язків, а також схильністю до переживання дистресу.

За результатами емпіричного дослідження всі фахівці були поділені на три групи - з високим (n=55), середнім (n=104) та низьким (n=50) рівнями стресостійкості. Ці дані лягли в основу розробки математичної моделі прогнозування рівнів професійної стресостійкості майбутніх фахівців.

Для виявлення професійної стресостійкості фахівців, яка обумовлює високу ефективність професійної діяльності, ми, передусім, застосували кореляційний аналіз, який показав також спрямованість цих зв'язків. Так, було відзначено тісний позитивний зв'язок стресостійкості особистості з показниками шкали втрат персональних ресурсів (г=0,35, р<0,001). При інтерпретації показника стресостійкості варто пам'ятати, що високі показники свідчать про низький її рівень і навпаки. Це означає, що високий показник за шкалою втрат - фактор негативний.

Стресостійкість особистості майбутніх фахівців соціономічних професій, як показує наше дослідження, має негативний зв'язок з індексом ресурсності особистості (г=-0,41, р<0,001), загальним локусом контролю (г=-0,356, р<0,001), інтернальністю в сфері невдач (г=-0,17, р<0,001) та наступними ірраціональними установками: самооцінка та раціональність мислення (г=-0,0,18, р<0,001) і фрустраційна толерантність (г=-0,18, р<0,001). Це означає, що рівень професійної стресостійкості фахівців значною мірою визначається високим ступенем самоконтролю особистості.

Негативний кореляційний зв'язок професійної стресостійкості з показниками когерентності особистості (г=-0,81, р<0,001), усвідомленості (г=-0,62, р<0,001), здійсненності (г=-0,66, р<0,001) та сенсовності (г=-0,41, р<0,001) за шкалою А. Антоновського свідчать про вагомий вклад у становлення стресостійкості таких якостей, як високий рівень почуття осмисленості, керованості та усвідомленості того, що відбувається в житті людини.

Слід зазначити, що не всі виділені нами властивості особистості корелюють з показниками стресостійкості фахівців. Так, не є істотними статистично кореляційні зв'язки стресостійкості зі шкалою досягнень персональних ресурсів та індексом ригідності особистості. Можна припустити, що ці якості необхідні спеціалісту для оволодіння даною професією.

Для визначення ролі та місця в структурі професійної стресостійкості кожної особистісної властивості, яка сприяє ефективності професійної діяльності, ми провели факторний аналіз методом головних компонент з Oblimin обертанням (критерій адекватності вибірки Кайзера-Мейєра-Олкіна=0,8; критерій сферичності Барлетта Х2=1166,372, DF=91, p<0,001).

В якості критерію значущості виступило факторне навантаження 0,50. Це дозволило виявити основні психологічні основи особистості фахівців, які можуть виступати в ролі критеріїв для прогнозування професійної стресостійкості.

За результатами факторного аналізу психологічних змінних було виділено 4 змінних, які в цілому пояснюють 77 % загальної дисперсії (див. табл. 1).

Таблиця 1 Факторне відображення психологічної структури професійної стресостійкості фахівців