Трикомпонентна структура соціально-психологічних чинників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет сучасних знань

Трикомпонентна структура соціально-психологічних чинників

Оксана Мартинюк

Стаття присвячена теоретичному аналізу структури соціально-психологічних чинників «дотримання етнонаціональної традиції», «усвідомлення етнонаціональної доцільності», «прагнення етнонаціональної консолідації» та «плекання етнонаціональної самобутності». З метою підтвердження теоретичних висновків застосовані емпіричні матеріали інших дослідників. Здійснено подальше уточнення найменувань окремих ознак описуваних чинників. Актуальність дослідження зумовлена недостатнім рівнем вивчення різних особливостей змістовного наповнення соціально-психологічних чинників у сучасній науці й різноманітними явищами, які відбуваються в сучасному світі й можуть мати негативний вплив на формування етнонаціональної самосвідомості індивідів. Описувані соціально-психологічні чинники протидіють руйнуванню етнонаціональної самосвідомості. Виявлено, що всі ці чотири соціально-психологічні чинники мають трикомпонентну структуру: вони містять когнітивний, афективний і поведінковий компоненти. Ці компоненти своєю чергою складаються з дрібніших елементів (ознак). Соціально-психологічні особливості описуваних чинників відбиті в їхніх трьох компонентах. Стосовно чинника «дотримання етнонаціональної традиції» йдеться про відтворення етнонаціональних традицій своєї нації. Для компонентів чинника «усвідомлення етнонаціональної доцільності» притаманні корисність, раціональність. Для компонентів чинника «прагнення етнонаціональної консолідації» притаманно спрямування на етнонаціо- нальне зближення, згуртування. Для компонентів чинника «плекання етнонаціональної самобутності» притаманні риси збереження, плекання етнонаціональних самобутніх рис своєї нації.

Ключові слова: «дотримання етнонаціональної традиції», «усвідомлення етнонаціональної доцільності», «прагнення етнонаціональної консолідації», «плекання етнонаціональної самобутності», когнітивний компонент, афективний компонент, поведінковий компонент.

Three-component structure of social-psychological factors

Oksana Martyniuk

University of Modern Knowledge

Key words: “observance of ethno-national tradition”, “awareness of ethno-national expediency”, “desire of ethno-national consolidation”, “nurturing of ethno-national identity”, cognitive component, affective component, behavioral component.

Вступ

Постановка проблеми. Існують різні наукові праці, в яких викладена роль чинників у формуванні етнонаціональної самосвідомості. Але дослідники ще не досить приділяють уваги вивченню різних особливостей змістовного наповнення чинників, зокрема соціально-психологічних. Це вказує на актуальність дослідження. До того ж існування нині світових глобалізаційних процесів, численних міграцій, міжнаціональних контактів, що приводять до етнокультурних взаємовпливів, може негативно позначатися на етнонаціональній самосвідомості індивідів. А досліджувані в статті чинники «дотримання етнонаціональної традиції», «усвідомлення етнонаціональної доцільності», «прагнення етнонаціональної консолідації» та «плекання етнонаціональної самобутності» мають етнозберігальну функцію, що випливає з їхнього змісту, і протидіють руйнуванню етнона- ціональної самосвідомості.

Виокремлення та теоретичне обґрунтування описуваних соціально-психологічних чинників подані в інших наукових публікаціях автора [8, c. 162-167; 9, с. 285-292].

Теперішній етап дослідження пов'язаний із виокремленням особливостей впливу описуваних чинників на три основні компоненти етнонаціональної самосвідомості - когнітивний, афективний і поведінковий. Метою статті є теоретичний аналіз структури чинників «дотримання етнонаціональної традиції», «усвідомлення етнонаціональної доцільності», «прагнення етнонаціональної консолідації» та «плекання етнонаціональної самобутності» та її підтвердження емпіричними матеріалами інших дослідників.

Аналіз останніх джерел. Сучасні науковці постулюють три основні компоненти етнонаціональної самосвідомості: пізнання, прихильність (ставлення) та поведінка [10, с. 161-181], які позначають її когнітивний, афективний і поведінковий компоненти. Когнітивний компонент крім пізнання містить також уявлення, а афективний - мотивацію. Тхам Тран та Елізабет Біфух-Амбе так характеризують когнітивний та афективний компоненти етнонаціональної самосвідомості: етнонаціональна самосвідомість (етнічна ідентичність) вважається багатовимірною конструкцією, що служить основою когнітив- ної та інформаційної обробки, під час котрої люди уявляють речі й людей, з якими вони взаємодіють; етнонаціональна самосвідомість також містить почуття людей, належність до певної групи, їх ототожнення з деякими загальними ознаками, цінностями й ставленням, поділеним членами цієї етнонаціональної (етнічної) групи [15, с. 167-186].

Існують дослідження, присвячені викладенню впливу чинників, зокрема соціально-психологічних, на етнонаціональну самосвідомість індивідів. О.Г. Шмиглюк вивчала рівень значущості соціально-психологічних чинників у формуванні етнонаціональної самосвідомості українців [18, с 78-82].

На відміну від багатьох праць науковців автором статті детально проаналізована структура кожного з досліджуваних соціально-психологічних чинників.

Основна частина

Як виявили дослідження, соціально-психологічні чинники (далі - просто чинники) «дотримання етнонаціональної традиції», «усвідомлення етнонаціональної доцільності», «прагнення етнонаціональної консолідації» та «плекання етнонаціональної самобутності» містять когнітивний, афективний і поведінковий компоненти, маючи трикомпонентну структуру. Кожний із цих трьох компонентів охоплює певну кількість ознак (про які йшлося в інших публікаціях автора). Здійснено подальше уточнення найменувань ознак (елементів) описуваних чинників.

У статті проаналізовані всі ознаки чинника «дотримання етнонаціональної традиції», зважаючи на їх незначну кількість, і частина ознак інших описуваних чинників. Найменування ознак відбивають особливості змісту трикомпонентної структури чинників. Особливістю чинника «дотримання етнонаціональної традиції» є те, що для двох його ознак притаманні як когнітивні, так і поведінкові характеристики.

Зафіксовано зв'язок трикомпонентної структури описуваних чинників із відповідними компонентами етнонаціональної самосвідомості: когнітивний компонент чинників впливає на когнітивний компонент етнонаціональної самосвідомості, афективний - на її афективний компонент, а поведінковий - на її поведінковий компонент. Усе це дозволило виявити нові особливості впливу описуваних чинників на етнонаціональну самосвідомість.

Основним змістом чинника «дотримання етнонаціональної традиції» є відтворення етнотрадиційних форм буття своєї нації, що відбито в його трьох компонентах:

1. Когнітивний компонент: знання етнонаціональних традицій.

2. Афективний компонент: прийняття етнонаціональних традицій (традиційних цінностей), що означає позитивне до них ставлення.

3. Поведінковий компонент: виконання етнонаціональних традицій.

Далі буде здійснено детальний аналіз когнітивного, афективного й поведінкового компонентів чинника «дотримання етнонаціональної традиції».

Особливістю описуваного чинника є змішаний когнітивно-поведінковий характер двох його ознак, основою яких є «норми» й «звичаї». Когнітивно-поведінкові характеристики ознак описуваного чинника «знання, виконання норм», «знання, виконання звичаїв» зумовлені їхнім змістом, а саме:

1. Когнітивний рівень: знання традиційних норм, що регулюють суспільні відносини традиційного характеру; знання традиційних звичаїв, що відбивають традиційний порядок.

2. Поведінковий рівень: виконання традиційних норм поведінки; виконання традиційних звичаїв, що відбивають різні сфери побуту населення.

Афективною ознакою описуваного чинника є «прийняття цінностей». Про це свідчить таке: до етнотрадиційних цінностей належать ті явища етнотрадиційного характеру, які є важливими для індивідів, що вказує на їхнє позитивне до них ставлення.

Дослідження виявили, що чисто поведінковою ознакою описуваного чинника слід вважати «виконання обрядів». Етнотрадиційний обряд являє собою організоване дійство, для котрого притаманна чітка регламентація всіх дій його учасників, які мають символічний характер. Ця ознака не містить таких когнітивних характеристик, які притаманні для ознак «знання, виконання норм» і «знання, виконання звичаїв». «Виконання обрядів» - це лише символічні дії образного характеру.

Далі будуть проаналізовані прояви когнітивного, афективного й поведінкового компонентів описуваного чинника на основі емпіричних матеріалів науковців.

Згідно з даними В.О. Васютинського, перебіг громадського життя, нечисленні наукові дослідження показують порівняно вищу схильність представників української нації та україномовної спільноти до традиційно-консервативної поведінки на відміну від російськомовних осіб [5, с. 24-29]. Вищевказане є проявом ознаки описуваного чинника «знання, виконання норм» в етнонаціональній самосвідомості респондентів, які представляють українську націю та україномовну спільноту. У такому випадку виявлено поведінкову складову частину цієї ознаки, оскільки тут йдеться про норми поведінки.

В.Ф. Соколова зафіксувала дотримання студентами українських звичаїв [12]. Вищевказане є проявом в їхній етнонаціональній самосвідомості ознаки описуваного чинника «знання, виконання звичаїв». Обізнаність студентів стосовно українських звичаїв є когнітивною складовою частиною ознаки, а їх дотримання - поведінковою. Згідно з даними Тхам Тран та Е. Біфух-Амбе, для в'єтнамських американських підлітків, що живуть в одній зарубіжній країні, притаманні повага до старших, зв'язок із братами й сестрами, що належить до їхніх етнонаціональних традицій [15, с. 167-186]. Це свідчить про те, що для них притаманні традиційні сімейні цінності. Як бачимо, традиційні цінності респондентів, які є проявом афективної ознаки описуваного чинника «прийняття цінностей» в їхній етнона- ціональній самосвідомості, позитивні.

Л.Р. Хасанова зазначає, що традиційне весілля, яке є частиною святково-обрядової культури башкир, найбільш насичене обрядовими діями [16, с. 157-162]. Це є проявом поведінкової ознаки «виконання обрядів» в їхній етнонаціональній самосвідомості.

Для змісту чинника «усвідомлення етнонаціональної доцільності» притаманні корисність, раціональність, що відбито в його трьох компонентах:

1. Когнітивний компонент: розуміння індивідами тих етнонаціональних явищ, які є значущими, важливими в житті їхньої нації та в їхньому житті.

2. Афективний компонент: позитивне ставлення індивідів до етнонаціонально значущих явищ, що є осмисленим, а не емоційним, стихійним; це їхні осмислені потреби й інтереси етнонаціонального характеру.

3. Поведінковий компонент: етнонаціональна діяльність, що є усвідомленою, а не емоційною, хаотичною.

На прояви когнітивного, афективного й поведінкового компонентів описуваного чинника в етнонаціональній самосвідомості вказують такі емпіричні матеріали науковців.

О.В. Боровик зафіксовано домінування в житті ліцеїстів із високим рівнем патріотичної свідомості високої соціальної відповідальності за долю Батьківщини та її державні інтереси [3]. Це дуже виразно відбиває прояв когнітивної ознаки описуваного чинника «розуміння відповідальності за сьогодення своєї нації» в їхній етнонаціональній самосвідомості. Ліцеїсти розуміють свою відповідальність за етнонаціональний розвиток своєї нації, що охоплює різноманітні суспільні сфери, зокрема етнополітичну.

Одним із завдань дослідження О.М. Скнар було визначення особистісних смислів і конструктів самосвідомості студентства, які описують молодіжний дискурс громадянської та національної ідентичності. Ось один із результатів такого дослідження, який стосується прогнозування самовідчуття молоді в майбутньому й виявлений на основі незавершеного речення: «Настане момент, коли, як і всі українці, я зможу почувати себе...» [11, с. 241-243]. Тут йдеться про потребу індивіда отримати в майбутньому бажане для нього самовідчуття етнонаціонального характеру. Скнар з'ясовано, що молодь сподівається почуватися справжніми повноправними громадянами, українцями [11, с. 241-243], що є потребою етнонаціонального характеру молодих людей. Це є проявом в їхній етнонаціональній самосвідомості афективної ознаки описуваного чинника «осмислені етнона- ціональні потреби».

Згідно з даними А.К. Базиленко, яка розглянула вплив психологічних чинників макрорівня на формування соціальної активності студентів, орієнтуючись на соціально-політичну ситуацію, досліджені нею респонденти брали участь в Євромайдані в лютому 2014 р. 25,9% студентів зазначили, що «не могли залишатись вдома, коли в країні такі доленосні події» [1, с. 10] і йтиметься саме про них. З вищевказаних даних випливає, що для цих студентів притаманна громадянська позиція та вони домагалися на Майдані соціально-політичних, економічних реформ в Україні з метою покращення життя української нації. Це є проявом поведінкової ознаки описуваного чинника в їхній етнонаціональній самосвідомості «усвідомлені етнонаціональні домагання».

Для всіх трьох компонентів чинника «прагнення етнонаціональної консолідації» притаманне спрямування на етнонаціональне зближення, згуртування:

1. Когнітивний компонент: осягнення індивідами свого етнонаціонального зближення, згуртування на основі спільних для них етнонаціональних явищ.

2. Афективний компонент: бажання етнонаціонального зближення, згуртування; сильні позитивні етнонаціональні почуття, що зумовлюють етнонаціональне згуртування.

3. Поведінковий компонент містить ознаку «етнозгуртовувальна співпраця»: це спільна діяльність етнонаціонального характеру, що консолідує.

Прояви когнітивного, афективного й поведінкового компонентів описуваного чинника в етнонаціональній самосвідомості відбиті в таких емпіричних матеріалах науковців.

Л.М. Співак займалася емпіричним визначенням ієрархії ознак національної ідентифікації в студентів. Йтиметься про одну із цих ознак - це «українська мова». Згідно з даними Співак, студенти всіх курсів вважають, що українська мова найбільшою мірою зближує їх з іншими представниками української нації [13, с. 165-169]. Це вказує на осягнення студентами свого етнонаціонального зближення з іншими представниками української нації на основі спільної для них української мови, яка є її типовою ознакою. Це є проявом когнітивної ознаки описуваного чинника в їхній етнонаціональній самосвідомості «осягнення типових ознак своєї нації».

Далі йтиметься про афективну ознаку описуваного чинника «етноафіліативна спрямованість». І.І. Кауненко, Н.Г. Каунова, Н.В. Іванова пишуть про те, що в молоді всіх етнонаціональних груп Молдови зафіксовані етноафіліативні тенденції. Представники досліджених ними вибірок орієнтовані на свою групу, й до того ж стабільно [7, c. 107-131]. Таким чином, прояв ознаки описуваного чинника «етнофіліативна спрямованість» зафіксований в етнонаціональній самосвідомості всіх етнонаціональних груп цієї країни.

П.І. Блозва зазначає, що у зв'язку з несприятливими соціальними обставинами, соціально-політичними проблемами й економічними негараздами в Україні українська молодь шукає спільні єднальні ідеї [2, с. 74]. Така їхня діяльність має етноконсолідаційний характер стосовно етнонаціональних ідей. Це є проявом в етнонаціональній самосвідомості цих респондентів поведінкової ознаки «етнозгуртовувальна співпраця».

Основним змістом чинника «плекання етнонаціональної самобутності» є збереження, плекання етнонаціональних самобутніх рис своєї нації. Це відбито в трьох компонентах описуваного чинника. Когнітивний компонент: уявлення (об'єктивні й стереотипні) індивідів про різні форми своєї етнонаціональної своєрідності. Змістом когнітивного компонента є також поняття (стереотипні) про етнонаціональну самобутність інших етно- національних груп, що зумовлює формування в них уявлень про свою етнонаціональну самобутню окремішність. Афективний компонент: позитивне ставлення стереотипного характеру до етнонаціональної самобутності своєї етнонаціональної групи й налаштова- ність її плекати. Це також ставлення до інших націй, протиставлення своєї нації іншим, що викликає почуття етнонаціональної захищеності й етнонаціонального самоствердження. Поведінковий компонент: дії, діяльність, що пов'язана з культивуванням етнонаціональ- ної своєрідності своєї нації.

Такі емпіричні матеріали науковців вказують на прояви когнітивного, афективного й поведінкового компонентів описуваного чинника в етнонаціональній самосвідомості.

В уявленнях білоруських респондентів (представників різних вікових категорій, серед яких є молодь) науковці з Білорусі Г.В. Гатальска й Н.М. Ткач виявили притаманні для їхньої нації такі риси національного характеру: працьовитість, духовність, обов'язковість, акуратність, релігійність [6, с. 63]. Вищевказане є проявом ознаки описуваного чинника в їхній етнонаціональній самосвідомості «етнозберігальні уявлення про етнопсихологічну своєрідність», що є відбиттям їхніх уявлень про етнопсихологічну своєрідність їхньої нації та про свою приналежність до неї.

Згідно з даними О.М. Васильченко, автостереотип українських студентів має позитивне забарвлення та емоційно насичений [4]. Це є проявом афективної ознаки описуваного чинника в їхній етнонаціональній самосвідомості «позитивні автостереотипні емоції стосовно своєї етносамобутності», який характеризує їхнє позитивне ставлення до своєї нації та є емоційно різноманітним. Це значною мірою сприяє плеканню ними своєї етнонаціональної' самобутності.

В.В. Шарапов зафіксував, що волзькі татари продовжують зберігати свою мову й культурні особливості, які характерні для них [17, с. 302-308.] Така їхня діяльність відбиває особливості їхнього спільного способу життя. Вищевказане є проявом поведінкової ознаки описуваного чинника в їхній етнонаціональній самосвідомості «культивування спільного етнонаціонального способу життя».

соціальний психологічний етнонаціональний

Висновки

На основі вищесказаного зроблені такі висновки. Чинники «дотримання етнонаціональної традиції», «усвідомлення етнонаціональної доцільності», «прагнення етнонаціональної консолідації» та «плекання етнонаціональної самобутності» містять когнітивний, афективний і поведінковий компоненти, маючи трикомпонентну структуру. Зміст цих чинників відбитий в особливостях їхніх компонентів, які складаються з дрібніших елементів. Кожен із трьох компонентів описуваних чинників впливає на відповідний компонент етнонаціональної самосвідомості.

Наявність трикомпонентної структури описуваних чинників підтверджують дані емпіричних матеріалів науковців. У перспективі необхідно дослідити вплив на етнонаціональну самосвідомість тих ознак трикомпонентної структури описуваних чинників (за виключенням чинника «дотримання етнонаціональної традиції»), про які не йшлося в статті.

Список використаної літератури

1. Базиленко А.К. Психологічні чинники формування соціальної активності студентської молоді (на прикладі студентського самоврядування): автореф. дис.... канд. психолог, наук: 19.00.07. Київ, 2018. 10 с.

2. Блозва П.І. Соціальний капітал як психологічний ресурс становлення політичної культури молоді: дис.... канд. психолог, наук: 19.00.11. К., 2017. 74 с.

3. Боровик О.В. Психологічні умови формування патріотичної свідомості учнів ліцеїв: автореф. дис.... канд. психолог, наук: 19.00.07; Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького. Хмельницький, 2008. 20 с.

4. Васильченко О.М. Етносоціальні уявлення в структурі «Я»-концепції університетської молоді: автореф. дис.... канд. психолог. наук: 19.00.05; Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Київ, 2003. 19 с.

5. Васютинський В.О. Психосемантика співвідношень етнічних і громадянських параметрів свідомості. Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. Хмельницький - Кам'янець-Подільський, 2002.

Ч. ІІ. С. 24-29.

6. Гатальская Г.В., Ткач Н.М. Психологический анализ авто и гетеростереотипов белорусов. Теоретические проблемы этнической и кросс-культурной психологии: материалы Второй Международн. научн. конф. Смоленск: Универсум, 2010. Т 1. С. 63.

7. Кауненко И.И., Каунова Н.Г., Иванова Н.В. Этнокультурный потенциал Молдовы: психологический и этнологический аспекты. MOLDOSCOPIE. 2014. Nr. 4 (LXVII). С. 107-131.

8. Мартинюк О.А. Прагнення консолідації і плекання самобутності як чинники формування етнонаціональної самосвідомості. ГАБІТУС. Науковий журнал. Випуск 13. Т 1. Одеса, 2020. С. 162-167.

9. Мартинюк О.А. Традиція і доцільність як соціально-психологічні чинники формування етнонаціональної самосвідомості. Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації: матеріали Міжнародн. науково-практичн. інтернет-конф.: збірник наукових праць. Переяслав, 2020. Вип. 57. С. 285-292.

10. Pena C., Jones L., Orange A., Simieou F., Marquez J. Academic success and resiliency factors: A case study of unaccompanied immigrant children. American Journal of Qualitative Research. 2018. No. 2 (1). P. 161-181. DOI: https://doi.org/10.29333/ajqr/5797.

11. Скнар О.М. Ставлення до майбутнього як показник національної самоідентифікації молоді. Психологія людини: свідомість і реальність: збірник матеріалів VIII Міжнародн. науково-практичн. конф. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2018. С. 241-243.

12. Соколова В.Ф. Психологічні особливості розвитку національної самосвідомості студентської молоді засобами української літератури: автореф. дис.... канд. психол. наук: 19.00.07; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ, 2009. 20 с.

13. Співак Л.М. Ієрархія ознак національної ідентифікації у студентської молоді. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць. 2018. № 1 (13). С. 165-169.

14. Ставицький Г.А. Психологічні та соціальні чинники розвитку етнічної самосвідомості в юнацькому віці: автореф. дис.... канд. психолог. наук: 19.00.07; МОН У-НИ. Нац. педагог, ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2016. 21 с.

15. Tran T., Bifuh-Ambe E. Ethnic Identity among Second-Generation Vietnamese American Adolescents. Journal of Ethnic and Cultural Studies. 2021. Vol. 8. No. 2. P. 167-186.

16. Хасанова Л.Р. Религиозные, этические и эстетические аспекты башкирских традиций. Межкультурное взаимодействие и социально-экономическое развитие в многонациональном и поликонфессионнальном обществе: сборник научных статей. Уфа, 2012. С. 157-162.

17. Шарапов В.В. Актуальные аспекты исследования этнических стереотипов населения Самарской области (на примере представителей русского и татарского этносов). Теоретические проблемы этнической и кросс-культурной психологии: материалы Второй Международн. научн. конф. Смоленск, 2010. Т. 1. С. 302-308.

18. Шмиглюк О.Г. Соціально-психологічні чинники формування етнічних стереотипів у юнацькому віці. Сучасний вимір психології та педагогіки: зб. тез наук. робіт учасників Міжнар. наук.-практ. конф. Львів: ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2017. С. 78-82.

Размещено на Allbest.ru