Ризики і загрози цифрової доби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України

Ризики і загрози цифрової доби

О.В. Соснін, доктор політичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки

Перші кроки на шляху до нового століття ознаменувалися майже миттєвим впровадженням у всі сфери життя новітніх інформаційно-комунікаційних технологій і прагненням скинути за їх допомогою глибинні проблеми організації нашого життя. З незрозумілою жагою чекали ми цього і якась незрима сила штовхала нас рвати ланцюги, що зв'язували сьогодення з усіма заповітами минулого, в яких, однак, закладено сенс реального життя.

Ключові слова: інформація, комунікація, інформаційно-комунікаційні технології, цифровізація, цифрове суспільство, освіта, національна безпека.

Соснин О. В. Риски и угрозы цифровой эпохи.

Первые шаги на пути к новому веку ознаменовались почти мгновенным внедрением во все сферы жизни новейших информационно-коммуникационных технологий и стремлением сбросить с их помощью глубинные проблемы организации нашей жизни. С непонятной жаждой ждали мы этого, и какая-то незримая сила толкала нас рвать цепи, связывающие настоящее со всеми заветами прошлого, в которых, однако, заложен смысл реальной жизни.

Мир цифровых технологий, в который мы погружаемся все глубже, реально меняет наше отношение к ним и следует знать, что это не только новый логический этап развития технологической сферы обустройства человечества, но и трансформация всей правовой, социально-политической и, прежде всего, научно-образовательной реальности. Пока еще, к сожалению, не существует многих общепринятых и гармонизированных философских определений и правовых дефиниций, без чего нельзя выстраивать политику, однако, цифровые технологии уже везде стремительно захватывают плацдармы для развития, обусловливая новые риски и угрозы, которым мы должны готовить алгоритм противодействия.

Ключевые слова: информация, коммуникация, информационно-коммуникационные технологии, цифровизация, цифровое общество, образование, национальная безопасность.

Sosnin O. V. Risks and threats of the digital age.

Key words: information, communication, information and communication technologies, digitalization, digital society, education, national security.

Цифровізація (англ. digitalization) виключно швидко стала найважливішим фактором соціального і економічного зростання України, а в умовах пандемії коронавірусу взагалі трендом розвитку всіх соціально-політичних і науково-освітніх процесів. Вона, збільшивши швидкість обміну і доступності інформації в мережах, оновлює наші уявлення про проблеми облаштування держави, суспільства, маркетинг і рекламу товарів і послуг, фінанси і торгівлю, необхідну якість інфраструктури і зв'язку, медіа і розваг, кібербезпеки, освіти..., увійшла технологічно у всі системи мас-медіа, які на сьогодні здійснюють окультний контроль над масами.

У сукупності питань щодо розвитку Україна знаходиться біля витоків революційних проблем, яка фундаментальні змінять те, як ми живемо, працюємо і спілкуємося один з одним. За масштабом, обсягом та складністю нова -- четверта -- промислова революція не має аналогів у всьому попередньому досвіді людства. Ми вже бачимо приголомшливі технологічні прориви в найширшому спектрі сфер: штучний інтелект, роботизацію, автомобілі-роботи, тривимірний друк, нанотехнології, біотехнології та багато чого іншого. Особливістю сьогодення стає те, що впровадження нових технологій характеризується величезною швидкістю і супроводжується найпотужнішою конкуренцією. Прикладом може бути боротьба країн за лідерство розробки коронавірусних вакцин і ліків. Вже зараз ми бачимо, що інноваційна діяльність стає запорукою перемог компаній по всьому світу. Всі вони змагаються за можливість стати першими серед тих, хто зможе вивести новий продукт, нову послугу на ринок, і завоювати прихильність клієнтів. Четверта промислова революція кардинально впливатиме на всю структуру світової економіки, і якщо ми хочемо бути серед в тренді, то, за таких умов, ми повинні розуміти, що лише розвиваючи науково-освітню галузь, ми будемо здатні бачити в якому напрямку буде відбуватися технологічний розвиток в найближчі роки, і які проривні інновації очікують нас.

Аналіз глобальних тенденцій розвитку людства в XXI ст. дозволяє стверджувати, що подальший розвиток держав, суспільств, їх політики, економіки, військової справи буде відбуватися саме за рахунок цього і за умов величезних технологічних ризиків, а застосування засобів радіоелектронної і обчислювальної техніки, систем штучного інтелекту та інноваційного потенціалу і розуму людини стає умовою розвитку суспільств. Нові комунікативні стратегії, здебільше маніпулятивні, визначаючи основною метою розвитку цифрових технологій, а через них розумні (smart) міста, автономний транспорт, захист від небезпек кіберпростору, відповідальне ставлення до персональних даних, усунення цифрової нерівності, телемедицина, розумне сільське господарство, механізми довіри в Internet, утаємничують головне -- можливість маніпулювати свідомістю людини. Все це обумовлює потребу суспільства щодо розвитку науково-освітніх процесів для всіх громадян, які мають бути задіяні в технологічному оновленні своєї країни. Таким чином, надалі матеріальний добробут людини буде залежати виключно від знань, які ми отримуємо в системі освіти, раціонально налаштованого мислення громадян і морально-вольових якостей. На цьому підґрунті вже сьогодні в світі вибудовується принципово нова економіка (knowledge-based economy) та уявлення про конкурентоспроможність країн. На основі використання фундаментальних і прикладних науково-технічних знань створюються нові проривні технології надвисокого рівня (high-tech), а тому всюди зростають вимоги до освіти і знань вихованців університетів. Рівень підготовки нетократів Нетократія (англ. netocracy) -- нова форма управління суспільством, в рамках якої основною цінністю є не матеріальні предмети (гроші, нерухомість тощо), а інформація. Повноцінний доступ до достовірної інформації і маніпуляції з нею забезпечують владу над рештою учасників того чи іншого соціуму (суспільства, країни, держави). Уперше термін використаний в книзі «Нетократія» (А. Зо- дерквіст), опублікованій у 2000 р., де також описується нова організація суспільства., які дедалі ширше залучаються до управління матеріальними і нематеріальними ресурсами суспільств і перебирають на себе відповідальність за стан справ, свідчить, що освіта молоді набуває ознак проблеми національної безпеки, оскільки інформація і знання, якими ми вільно користуємося, стали, безумовно, джерелом енергії нашого розвитку і, на жаль, одночасно зброєю. Вона стала одним з найбільш необхідних, затребуваних і дорогих ресурсів, надійно управляти яким, людство ще не вміє. Всюди -- і в США, й у Великобританії, й у нас, витратити на підготовку фахівців здатних до робот з інформацією в даний час шалено зростають, оскільки всюди інформацію почали розглядати як ресурс із унікальними властивостями, вважати високоефективною зброєю із такими властивостями, як то: скритність, масштабування і універсальність, здатною впливати на світогляд і моральну стійкість людей.

Безумовно, освіта і сучасна наукова діяльність дедалі більше змінює психофізичні реакції людини при застосуванні інформаційно-комунікаційних приладів і технологій, що підкреслює важливість їх дослідження. Психологія, як наука, в технічних університетах таким чином стає необхідною дисципліною при вихованні інженерів. В світі проблема давно набула належної уваги фахівців, стала глобальною, фахівці, оперуючи досвідом і статистикою впровадження комп'ютерної техніки вже впевнено виділяють навіть окремі психологічні розлади людини, як-то: кіборгізаціяКіборг (скорочення від «кібернетичний організм») -- біологічний організм, що містить механічні або електронні компоненти, котрі замінюють його органи й частини тіла, або доповнюють їх. Вперше термін ужили Манфред Клайнз і Натан Клайн 1960 р. в статті про переваги саморегульованої механічної системи в космосі. Процес перетворення на кіборга називається кіборгізаціею. Кіборгом може вважатися істота, органи та частини тіла якої замінено механічними і/або електронними аналогами, або до яких додаються нові штучні органи. Основні особливості кіборга -- це наявність двох якісно різних середовищ живої та неживої матерії, і межі між ними. Два основних напрями кіборгізації -- це відновлення втраченого функціоналу організму та розширення функціоналу організму здорового. Передбачається, що в майбутньому кіборгізація значно збільшить тривалість життя, допоможе лікувати чи запобігати багатьом хворобам, наділить відсутніми від природи можливостями, та дозволить людині постійно жити в недоступних поки що умовах, наприклад, в космосі та на інших планетах. Припускається, що фінальним етапом кіборгізації буде заміна всього тіла, за винятком головного мозку. і інвалідизаціяІнвалідність -- соціальна недостатність внаслідок обмеження життєдіяльності людини, яка викликана порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму, що призводить до необхідності соціального захисту і допомоги. Інвалідизація населення -- це процес наростання частки людей інвалідністю в складі населення, обумовлений поширенням інвалідизуючих патологій і зовнішніми впливами, що призводять до інвалідності..

[1] їх, безумовно, насамперед тісно пов'язано із проблемами трансформації ідентичності під тиском розвитку, науково-технічного прогресу і психологічної залежності людини від технологій, оскільки людина, особливо молодь, постійно дедалі більше приділяє уваги роботі із технічними засобами, нехтуючи іншими інтересами, справами та обов'язками. Все це що підкреслює важливість вивчення в технічних університетах не просто традиційних для психології знань, а нової науки -- кіберпсихології. [2]

Вона вивчає унікальну синергетичну комбінацією «людської і комп'ютерної активності» [4]. Дедалі більше наша поведінка залежить від них і вчені провідних країн активно вивчають як психологічний стан може бути порушено технологіями, тобто, досліджує вплив технологій на поведінку людини, вивчаючи психологічні процеси, мотивацію, наміри, поведінкові результати людини і вплив на її світогляд і організацію практичної діяльності будь-якої форми використання комп'ютеризованих інформаційно-комунікаційних технологій.

Успіхи кібернетики, як науки про управління, і науково-технічний прогрес швидко довів, що розширення можливостей технічних пристроїв щодо виконання розумових операцій, які піддаються формалізації, звільнив значні інтелектуальні зусилля ресурси. Разом із тим, здатність працювати із інформацією, виробляти рішення, які комп'ютери не здатні вчиняти, обумовив підвищений інтерес до вивчення таких наук, як психологія, право. Тому не випадково в світі відбувається активне вивчення умов працюючих і питань організації інформаційно-комунікаційної діяльності. У провідних країнах, насамперед, в США процес розпочався одночасно з появою електронних обчислювальних машин, комп'ютерних мереж, формуючи уявлення про кібернетику як науку про управління.

На жаль, в Україні, яка начебто і має достатньо розвинуту систему технічних науково-освітніх закладів, однак, за умов впровадження нового тренду розвитку держави за рахунок реалізації грандіозної інформаційно-комунікаційної стратегії управління країною через мобільні засоби комунікації -- смартфон («Країна в смартфоні»), в них не відчувається інтересу до вивчення з боку психологів, розвиток кіберпсихології гальмується, на наш погляд, тому, що сучасна система організації вищої освіти дозволяє її ігнорувати внаслідок відсутності, насамперед, керуючих дій та необхідних компетенцій діючих викладачів.

В технічних університетах сутність і сенс вивчення і розробки проблем кіберпсихології є виключно актуальними, і, безумовно, цікавить всіх громадян. Однак, переконати керівництво університетів у тому, що за допомогою знань кіберпсихології їх вихованці спроможні більш ефективно виконувати інформаційно-комунікативну функцію, складно. Дивлячись лише через призму проблем технологічної безпеки використання комп'ютерів і сучасних мобільних засобів зв'язку, ми бачимо і починаємо розуміти, що інформація, набуваючи мережевих якостей, і відсутності дієвих заходів захисту щодо її поширення, сама по собі дедалі більше стає надзвичайно ефективною зброєю проти людини. За таких умов складно гарантувати, що така всепроникаюча сила як інформація, в умовах соціальної й інформаційної нерівності громадян та відсутності контрольованих державою важелів впливу на розвиток інфосфера може стати ресурсом нашого розвитку.

Сьогодні, ведучи загальні філософські розмови про інформаційно-комунікаційну діяльність, процеси безпеки розвитку держави, про це потрібно говорити відповідально. Від точності термінів і посилань на нормативно-правові акти залежить впровадження в наше життя будь- яких нових технологій -- процес, безумовно, тривалий і несе за собою величезний ланцюг ще невідомих викликів та небезпек. їх зазвичай об'єднують у три різні групи: соціально-економічні, техніко-організаційні, природні, інтегруючи сьогодні в поняття інфосфера.

У широкому сенсі інфосфера -- це не тільки середовище, в якому поширюється величезна сукупність постійно оновлюваних знань, ідей, уявлень, що реалізуються як в реальному, так і у віртуальному світі, але й нові принципи структурування і управління малими і великими групами людей і, як доводить час, навіть державних утворень. Все це змушує концептуально вивчати закони її організації і стежити як за розвитком інформаційно-комунікаційної сфери -- сфери генерації, інтерпретації, комунікації й споживання необхідної для роботи і життя інформації, змушуючи направляти управлінців до питань, яких раніше взагалі не існувало.

Успадковуючи досвід того, що за відсутністю регламентованих правових норм і законів, людина здатна діяти «на свій розсуд» і таким чином завжди існує вірогідність появи небезпек, оскільки в природі немає абсолютно безпечних для життя людини технологічних процесів і явищ -- все небезпечно і вимагає формування певних умов для будь-яких технологій. Існує безліч прикладів, коли недостатність знань або нестача методологічно опрацьованих обґрунтувань для практичного впровадження знань і технологій приводили до серйозних інженерно-технічних проблем і навіть до катастроф.

Вступаючи в електронну еру, ми не до кінця розуміємо, що комп'ютер безпосередньо впливає на нашу свідомість і винятково легковажно ставимося до багатьох фундаментальних питань формування національної інформаційно-комунікаційної політики, навіть визначень, які є фундаментальними, вільно трактуючи такі поняття як «інформація», «інформаційний ресурс», «інформаційна безпека» тощо при використанні новітніх інформаційно-комунікаційних технологій ми ставимо під загрозу, по-перше, здоров'я людини, по-друге, об'єкти критично важливих інфраструктур держави (енергетика, транспорт тощо). У нас відсутня філософія розвитку інфросфери, без чого не може йти мова про дієву інформаційно-комунікаційну політику в державі. Безумовно, для управління і виконання державою інформаційно-комунікаційної функції потрібні відповідні кадри. Сьогодні, за умов відсутності ідеології і концепції розвитку науково обґрунтованої, інфосфера належить аматорам, блогерам тощо. В країні відсутня ієрархія структур, які б системно вивчали проблеми безпеки і життєдіяльності інфосфера, які б на професійному рівні попереджали (нівелювали) дії маніпуляторів -- створювачів ілюзій задоволення людських бажань.

Вільний доступ і відсутність дієвого контролю до інформаційно-комунікаційних систем давно минули. Всі засвоїли, що, вразливі в багатьох аспектах системи захисту серверів від несанкціонованого доступу, дозволяють порушувати і знімати інформацію, поширювати неправдиві відомості, передавати і отримувати утаємничені матеріали, блокувати або самовільно переадресовувати канали надходження інформації.

Вищезазначене, на жаль, не внесено достатньо повно до нормативно-правових актів України. Скажімо, сьогодні виключно важливі питання інформаційно- комунікаційної безпеки особистості, суспільства й держави визначається в різних документах по різному, а тому ключові поняття треба терміново оформлювати нормами національного права, яке має бути абсолютно узгоджено з міжнародним.

Сьогодні взагалі перед нами стоїть завдання навчитися регулювати нормами права не тільки інформаційно-комунікаційні відносини, а вони мають сьогодні транскордонний характер, а й процеси роботи із комп'ютерною технікою щоб сформувати у своїх громадян нове цілісне бачення реальності електронної доби розвитку, коли вибудовуються мережі щоб «зв'язати» свідомість людей маніпуляцією інформаційними потоками утаємниченими і здебільше анонімними діями.

У сучасному світі контроль над уявою здійснюється за допомогою аудіовізуальних засобів, телебачення, кіно, віртуальної реальності Internet та комп'ютерних ігор, настирливих реклам на кожному кроці, за допомогою мільйонів образів. Сучасне суспільство -- це суспільство, де панує культ егоїзму і чуттєвого задоволення, і так, в ньому стимулюються, підносяться і використовуються в першу чергу саме сексуальні енергії, суспільство пронизане чуттєвістю, що волає про себе і встановлює саму себе в якості соціальної норми. цифровізація нетократ інфосфера

Соціальний світ, що вибудовується навколо маніпулятора, організований за принципом мережі зв'язків навколо анонімних центрів, які здійснюють не пряму, але непряму владу, негласний контроль, шляхом підпорядкування уяви. Вони не ведуть пряму пропаганду, але шляхом створення ілюзії задоволення очікувань і вправного управління людськими почуттями підпорядковують область їх фантазії. Не ієрархія, але мережа, не підпорядкування, але контроль, не загальна справа, але егоїзм, що не спрямованість до божественного, але гола чуттєвість або індиферентність.

Їх мета, безумовно, поки що здається нам десь утопічною, оскільки заснована на прогнозах творців теорії постіндустріалізму, але вже існує, і дуже важливо встановити пріоритети з точки зору національної безпеки, оскільки необхідно озброїти та убезпечити суспільство від загроз постіндустріальної доби, які вже генеруються в глибинах нового тисячоліття.

Список використаної літератури

1. Аллахвердян А. Г., Мошкова Г. Ю., Юревич А. В., Ярошевський М. Г. Психология науки // учеб. пособ. М.: Московский психологосоциальный институт: Флинта, 1998. 312 с.

2. Suler J. The Psychology of Cyberspace (article orig. pub. 1996). 2002. URL: www.rider.edu/ suler/psycyber/basicfeat.html.

3. Kent L. Norman Cyberpsychology: An Introduction to HumanComputer Interaction. 2008. 553 p. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/2e05/b5151b2362d00e922b96f 8ea180593a 37d66.pdf.

References

1. Allahverdyan A. G., Moshkova G. Yu., Yurevich A. V., Yaroshevsky M. G. Psychology of science. Textbook. Moscow: Moscow Psychological and Social Institute: Flint, 1998. 312 p.

2. Suler J. The Psychology of Cyberspace (article orig. Pub. 1996). 2002. URL: www.rider. edu/suler/psycyber/basicfeat.html.

3. Kent L. Norman Cyberpsychology: An Introduction to HumanComputer Interaction. 2008. 553 p. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/2e05/ b5151b2362d00e922b96f8ea180593a37d66.pdf.

Размещено на Allbest.ru