Функції освітнього психолога у профілактиці узалежнень сучасної молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функції освітнього психолога у профілактиці узалежнень сучасної молоді

С.І. Болтівець,

доктор психологічних наук

Державна наукова установа «Державний інститут сімейної та молодіжної політикиУкраїни», Київ, Україна

О.В. Флярковська,

кандидат педагогічних наук

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», Київ, Україна

Анотація

підліток психоактивна речовина педагогічний

У статті здійснено аналіз профілактики вживання підлітками психоактивних речовин, алкогольних напоїв та ігровихузалежнень Узагальнено психолого-педагогічні заходи, спрямовані на профілактику вживання психоактивних речовин та алкогольних напоїв серед молоді, які рекомендується застосовувати в роботі педагогічним працівникам.

Розглянуто психолого-педагогічні засади організації педагогічного процесу, спрямованого на розвиток здорової особистості, яка вміє навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі, розвиток навичок рівноправного спілкування, асертивноїповедінки, слухати інших, приймати рішення, відстоювати власну думку, розвивати вміння протистояти тиску реклами, вчити розпізнавати рекламні стратегії тютюнових і алкогольних компаній та визначено умови зміцнення психічного здоров'я у закладах освіти.

Наголошено, що оновлення існуючого алгоритму професійної профілактичної та розвиткової діяльності передбачає: перегляд методології роботи із учасниками освітнього процесу; зміну акцентів та пріоритетів з процесу на результат з використанням ефективних методів практичноїпсихології та соціальної роботи.

Ключові слова: заклад освіти,підлітки, профілактичні заходи, психоактивні речовини, алкогольні напої, формування культури здорового способу життя, батьки, педагогічні працівники, самореалізація, відповідальне ставлення до власного здоров'я.

Annotation

Sergii Boltivets

Olha Flyarkovsk A

FUNCTIONS OF EDUCATIONAL PSYCHOLOGIST IN PREVENTION ADDICTIONS OF MODERN YOUTH

The article provides a socio-pedagogical analysis of the problem of adolescents' use of psychoactive substances, alcoholic beverages. Psychological and pedagogical measures aimed at preventing the use of psychoactive substances and alcoholic beverages among young people, which are recommended for use by teachers, are generalized.

Psychological and pedagogical principles of organizing the pedagogical process aimed at developing a healthy personality that can learn throughout life, think critically, set goals and achieve them, work in a team, communicate in a multicultural environment, develop skills of equal communication, assertive behavior, listen to others, make decisions, defend one's own opinion, develop the ability to resist the pressure of advertising, learn to recognize the advertising strategies of tobacco and alcohol companies and define the conditions for strengthening I mental health in educational institutions.

It is noted that the important priorities of the educational process in the New Ukrainian School are the formation of adolescents' practical skills of responsible behavior in relation to their lives and health, as well as the health and life of the environment and the creation of a safe environment in education.

It is emphasized that the update of the existing algorithm of professional preventive and developmental activities involves: revision of the methodology of work with participants in the educational process; changing emphasis and priorities from process to result using effective methods of educational psychologist and social pedagogue.

Generalized statistical and analytical data on the activities of educational and methodological centers (centers, offices, laboratories) of the psychological service in the education system indicate the provision of educational psychologists and social educators during the 2018-2019 academic years about 29, 5 million different types of psychological and socio-pedagogical assistance children, adolescents and young people in various fields.

Key words: educational institution, adolescents, preventive measures, psychoactive substances, alcoholic beverages, formation of a culture of healthy lifestyle, parents, teachers, self-realization, responsible attitude to health.

Вступ

Державна політика України щодо поширення азартних ігрових узалежнень дітей, молоді і осіб старшого віку є суперечливою і непослідовною Так, Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» (2009) запровадив «обмеження щодо здійснення грального бізнесу, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству» [1], однак був скасованийЗако-ном України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (2020), який запровадив «правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні», «правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор» [2]. Взаємови-ключні підходи у державній політиці щодо ігро-12

вих, алкогольних, наркотичних та інших уза-лежнень, які найперше формуються у дитячому віці і починають масово реалізовуватись молоддю у підлітковому віці і віці ранньої юності, найчастіше завдають шкоди на усе життя, якщо особа зберегла його у періоди найбільшої інклюзії у ці смертельно небезпечні шкідливості.

Законодавче забезпечення профілактичних заходів певною мірою визначене законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв» (2010) [3] та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» (2020) [4].

Водночас в Україні, протягом останніх років реалізується Стратегія державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року [5], якою визначено напрями державної політики щодо наркотиків, що формуються на засадах інтегрованого і збалансованого підходу до зменшення обсягу пропонування наркотиків, які перебувають у незаконному обігу, та зниження попиту на них, подолання наркоманії як небезпечного соціального явища. Стратегія реалізується шляхом прийняття Урядом розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 року № 56-р «Про затвердження плану заходів з її реалізації на 2019-2020 роки» [6].

Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Психологічні науки

Фінансування реалізації Стратегії передбачено здійснювати за рахунок державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, але окремо на реалізацію Плану заходів щодо виконання Стратегії кошти з Державного бюджету України не виділяються. Суб'єкти, які формують та/або реалізують наркополітику виконують завдання та заходи, які передбачені Стратегією, в межах видатків, передбачених в Державному бюджеті України на виконання основних функцій суб'єктів нар-кополітики [6].

Вживання психоактивних речовин та алкогольних напоїв поширювалосьв більшості країн протягом багатьох століть. Молодь починає вживати алкоголь та психоактивні речовини у різному віці залежно від країни,соціальних умов, національних традицій, культурного рівня, хоча найчастіше це підлітковий період або період так званої «ранньої дорослості».

За даними Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка, підлітки стали менше курити, але більше споживати алкоголь та наркотичні речовини. Близько 50% українських підлітків мають досвід куріння, 86% вживали алкоголь, 18% - вживали наркотики [7].

Мета статті: здійснити аналіз суспільної ґенези узалежнень сучасної молоді з метою профілактики ігрових звичок та вживання психоактивнихречовиндля використання в роботі фахівцями різних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу дослідження

Положення Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року реалізуються усіма суб'єктами, які формують та/або реалізують наркополітику відповідно до своїх функціональних обов'язків. Так,за узагальненими статистично-аналітичними даними, що були представлені навчально-методичними центрами/кабінетами/лабораторіями психологічної служби у системі освітиу 2018-2019 навчальному році, практичні психологи та соціальні педагоги надали 29 452 519 видів психологічної та соціально-педагогічної допомоги за різними напрямами діяльності. За отриманими даними з профілактики шкідливих звичок (вживання наркотичних речовин, напоїв, що містять алкоголь, тютюнопаління), до освітніх психологів та соціальних педагогів звернулося 171302 особи, що становить 6,2% від усіх звернень учасників освітнього процесу(вихованці/ учні/студенти, педагогічні працівники та батьки). Узагальнені дані представлено в таблиці 1.

Таблиця 1 - Співвідношення наданих видів допомоги і психологічних запитів

Як видно з таблиці 1, кількість наданих видів психологічної та соціально-педагогічної допомоги на одну особу учасників освітнього процесу (вихованців/учнів/студентів, педагогічних працівників та батьків) свідчить про значну інтенсивність фахової діяльності освітніх психологів і соціальних педагогів у профілактичному напрямку.

Крім цього, освітні психологи та соціальні педагоги закладів освіти здійснюють значну кількість функцій в цьому напрямі, що включають діагностично-прогностичну, організаційну, корекційно-розвиткову, консультативну, просвітницько-профілактичну, соціально-захисну їх складові [8].

Профілактична робота працівників психологічної служби системи освіти - це система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я, попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства, відхилень у розвитку особистості, виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках, на запобігання створенню конфліктних ситуацій у освітньому процесі [5]. Вживання психоактивних речовин та алкогольних напоїв у підлітковому віці досліджували О. Балакірєва, С. Баюр-ка, С. Болтівець, В. Бондар, Л. Карпушина, К. Лепеха, Л. Литвинчук, Ю. Пакін, О. Погосян, С. Полуян, В. Степаненко, Л. Філоненко, З. Шовкова, К. Нетьосова та інші.

До з'ясованих названими дослідниками мотивів належить прагнення позбутись нудьги, пов'язанез емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений або втрачений інтерес допізнавальної діяльності. Особи, які вживають спиртне, майже не займаються громадськими справами. Істотні відхилення спостерігаються і в структурі їхнього дозвілля. Ці підлітки менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь всамодіяльності, майже небувають в театрі, втрачають інтерес досерйозної музики, живопису тощо [9].

«Один з чинників вживанняпсихоактивних речовин, - цедоступність для підлітків. Показники в Україні дуже високі, зокрема, щодо доступності алкогольних напоїв. Навіть міцні алкогольні напої, вартість яких зростає кілька разів на рік, і які мають контролюватися під час продажу, також досить доступні для підлітка. Майже третина (28,6%) зізнається в тому, що їм легко або дуже легко дістати такі напої. Незважаючи на потужні кампанії проти куріння, і досить вагомі їх результати, рівень доступності сигарет для підлітків залишається високим: практично кожен другий (43,8%) не має з цим жодних проблем», -зазначається у звіті про дослідження Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка, що про-водилосьв межах міжнародного дослідницького проєкту «Європейське опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотичних речовин» (ESPAD: TheEuropeanSchoolSurvey Project onAlcoholandOtherDrugs), в якому Україна бере участь з 1995 року. Опитування проводиться раз на чотири роки. Україна представлена в усіх хвилях опитування, які проведені в 1995, 1999, 2003, 2007, 2011, 2015 та 2019 роках. Цільовою групою міжнародного дослідження ESPAD є учні одного року народження, яким протягом року чергової хвилі опитування виповнилося або має виповнитися 16 років [7].

Так, згідно з даними цьогодослідження, 64,3% опитаних заявили, що їм легко або дуже легко дістати вино, пиво, шампанське. 60,7% опитаних підлітків висловилися таким чином щодо слабоалкогольних напоїв. Серед причини, з яких підлітки вживали алкоголь, 36% хлопців та 4% дівчат назвали «покращення настрою». 23% хлопців і 30% дівчат за допомогою алкоголю намагаються впоратися з внутрішніми проблемами. 17% опитаних відповіли, що вживають алкоголь задля «отримання кайфу», а 12,5% - для схвалення іншими.Водночас 82% хлопців опитаних та 88% дівчат заявили про досвід вживання алкоголю протягом життя, 74% - що вживали алкоголь протягом останнього року, а 46% - що пили алкогольні напої протягом 30 останніх днів.

Також згідно дослідження, 12,3% підлітків мають доступ до маріхуани, 7,1% - до транквілі- заторів,5,8% опитаних підлітків заявили, що їм легко дістати амфетамін та крек, 5,2% - екстазі, 4,9% - метамфетамін, 4,3% - кокаїн та 4,2% - метадон [7].

Підстави для довіри до цих досліджень ґрунтуються на анонімності їх проведення, забезпечення конфіденційності процедури, при виконанні якої анкети вкладалась у спеціальні конверти. Таким чином респонденти були впевнені, що їхні відповіді не стануть відомими будь-кому в закладі освіти, та отримували можливість відповідати максимально відверто.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 10.09.2019 № 1/9-571 ДНУ «Інститутом модернізації змісту освіти»було проведено моніторингове дослідження,мета якого полягала у вивченні питання про здійснення профілактичнихзаходів у закладах освіти, спрямованих на зниження рівня вживання алкоголю та наркотичних речовин підлітками.

За даними дослідження, педагогічні пра-цівникидосить старанно протидіють цьому явищуі приділяють велику увагу, зокрема, проведенню тренінгових занять, просвітницько-профілактичних заходів, лекцій, виховних годин, уроків-дискусій, індивідуальних консультацій, семінарів-практикумів, акцій, рейдів, тематичних виставок тощо.

За отриманими даними, серед усіх інтерактивних форм роботи з підлітками заняття з елементами тренінгувикористовуються досить динамічно: загальна кількість закладів/ установ/організацій, в яких здійснювалисята-кізаняття - 11151, загальна кількість осіб (учнів/студентів, викладачів, працівників) у за-кладі/установі/організації - 2668957 осіб, а взяли участь у цьому напрямі роботи- 1456368 осіб.Узагальнені дані представлено у таблиці 2.

Таблиця 2 - Профілактичні заняття з елементами тренінгу

Як видно з таблиці 2, профілактичні заняття з елементами тренінгу з однією з найбільш поширених форм профілактичної роботи у практиці освітніх психологів і соціальних педагогів освітніх закладів, кількість учасників яких становить 55% від загальної кількості учасників навчально-виховного процесу.

Метою профілактичних занять з елементами тренінгу, як правило, є формування культури здорового способу життя, розвиток та підтримка навичок ефективного самоконтролю, усвідомлення шкоди від вживання та підвищення вмотивованості до відмови від вживання психоактивних речовин;сприяння розвитку творчих здібностей, критичного мислення, розвиток навички рівноправного спілкування, асертивної поведінки,навички слухати інших, приймати рішення, відстоювати власну думку, розвивати вміння протистояти тиску реклами, вчити розпізнавати рекламні стратегії тютюнових і алкогольних компаній; сприяння покращенню психосоціального здоров'я тощо.

Метою впровадження просвітницько-профілактичних програму навчальних закладах України є підвищення рівня поінформованості, розширення знань підлітків і молоді про здоров'я, здоровий спосіб життя; формування у них цінностей і життєво важливих переконань; напрацювання необхідних практичних навичок відповідальної поведінки щодо свого життя і здоров'я, а також здоров'я і життя оточення тощо. Загальна кількість закладів/установ/ор-ганізацій, в яких здійснювалася просвітницько-профілактична робота, - 1644, загальна кількість осіб (учнів/студентів, викладачів, працівників ) у закладі/установі/організації - 945036 осіб, а взяли участь просвітницько-профілактичних програмах- 662775 осіб.Узагаль- нені дані представлено у таблиці 3.

Таблиця 3 - Просвітницько-профілактичні програми

З таблиці 3 видно, що кількість учасників просвітницько-профілактичних програм становить 70% від загальної чисельності учасників освітнього процесу, що значно перевищує показники участі у профілактичних заняттях з елементами тренінгу (55%).

Окреме місце у профілактичній роботі посідало проведення виховних годин, спрямованих на профілактику правопорушень серед здобу-вачів освіти, привернення уваги до небезпечного впливу наркотиків на організм людини, виховання здорового покоління, попередження вживання наркотичних речовин, формування-упідлітків відповідального ставлення до власного здоров'я. Загальна кількість закладів/ установ/ організацій, в яких здійснювалися виховні години, - 9375, загальна кількість осіб (учнів/студентів, викладачів, працівників) у закладі/установі/організації - 2238168 осіб, а взяли участь - 909634 особи.Узагальнені дані представлено у таблиці 4.

Таблиця 4 - Виховні години

Як видно з таблиці 4, виховні години визнаються ефективною формою профілактичної роботи у 41% випадків.

На відміну від виховних годин, специфікою «Години психолога», «Години соціального педагога» є сприяння усвідомленню учнями цінності життя, профілактика вживання психоактивних речовин, формування у підлітків готовності до відповідального ставлення до власного здоров'я тощо. Учасники цих «Годин» завчасно інформуються про тематику і можливості вибору форм участі в них: постановка запитань, здійснення власних повідомлень, обговорення прикладів поведінки у складних ситуаціях і т. д.

Загальна кількість закладів/установ/орга-нізацій, в яких здійснювався ці форми роботи, - 6402, загальна кількість осіб (учнів/студентів, викладачів, батьків, працівників, інших осіб) у закладі/установі/організації - 1944476 осіб, а взяли участь у названих заходах - 698192 особи. Узагальнені дані представлено у таблиці 5.

Таблиця 5 - «Години психолога» і «Години соціального педагога»

З таблиці 5 видно, що кількість учасників «Годин психолога» і «Годин соціального педагога»становить 36%. Це свідчить про меншу розповсюдженість згаданих форм профілактичної роботи, пов'язану з більшою інтенсивністю їх змістовного підготовлення, але водночас і значне зацікавлення можливостями вибору актуальної тематики з боку учнів/студентів.

Формування активної життєвої позиції щодо попередження вживання психоактивних речовин, навичок поводження в ситуаціях тискупедагогічні працівники намагаються здійснювати у формі індивідуальних бесід. Загальна кількість закладів/установ/організа- цій, в яких здійснювався цей напрям роботи, - 935, загальна кількість осіб (учнів/студентів, викладачів, батьків, працівників, інших осіб) у закладі/установі/організації - 183250 осіб, а взяли участь - 3180 осіб.Узагальнені дані представлено у таблиці 6.

Таблиця 6 - Індивідуальні бесіди

Як видно з таблиці 6, індивідуальні бесіди застосовуються у профілактичній роботі в 1,8% випадків, що потребує окремої уваги до вивчення їх підготовленості, доречності і ефективності.

Велика увага освітніми психологами і соціальними педагогами приділялась роботі з батьками, що мала на меті попередження небезпечних впливів психоактивних речовин на організм підлітків, здійснення інформаційно- просвітницької допомоги батькам або особам, що їх замінюють. Зокрема, наводились приклади способів обговорення в родині проблем куріння, вживання алгоголю, психоактивних речовин, надання батькам відповідної статистичної інформації. Загальна кількість закладів/ установ/організацій, в яких здійснювався цей напрям роботи, - 7147, загальна кількість осіб (учнів/студентів, викладачів, батьків, працівників, інших осіб) у закладі/установі/організа-ції - 3538243 особи, а взяли участь - 313772 особи. Узагальнені дані представлено у таблиці 7.

Таблиця 7 - Зустрічі з батьками

З таблиці 7 видно, що кількість учасників зустрічей з батьками, а це батьки або особи, що їх замінюють, освітні психологи, соціальні педагоги, становить 8,9 % від загальної чисельності усіх учасників освітнього процесу, що, з одного боку, не применшує їх значущості, а з іншого, розкриває можливості, які заслуговують на розширення майбутнього використання.

Педагогічними працівниками активно впроваджуються й інші форми і методи роботи в цьому напрямі - конкурсималюнків, акції, уроки-дискусії тощо. Необхідністьздійснення профілактичних заходів, спрямованих на зниження рівня вживання алкоголю та наркотичних речовин у закладах освіти обговорюється на педагогічних радах, на цю тему проводяться семінари-практикуми тощо. Підвищення ефективності роботи закладу освіти тісно пов'язане з психологічними чинниками освітнього процесу.

Форми та методи профілактики мають різні можливості у формуванні когнітивного, афективного, поведінкового компонентів поведінки підлітків, що потребує систематичного їх поєднання з діяльністю, спрямованою на створення умов для повноцінної життєдіяльності та самореалізації сучасної молоді.

Окреме місце серед узалежнень молоді і осіб старшого віку належить поєднанням алкогольної і наркотичної залежностей з ігромані-єю та іншими видами залежностей. Ігроманія, або ґемблінґ-залежність (від англ. gambling - азартна гра), лудоманія (від лат. ludos - гра) набуває дедалі більшого поширення як домінуюче узалежнення на фоні алко-, та/або наркоза-лежності, що реалізується особоюокремо або в поєднанні з названими залежностями. Збільшення або зменшення кількості, залежних від ігор, напряму пов'язано з пропозицією ігрового асортименту в середовищі, близькому до мешкання, навчання, роботи, дозвілля узалежне- них осіб, за винятком інтернет-ігор. Психологічними чинниками, спільними для виникнення всіх видів узалежнень, є незрілість емоційно-вольової сфери дітей, підлітків, молоді і, незважаючи на календарний вік, зрілих осіб, поєднана з невизначеністю індивідуальних настановлень.

Перспективним напрямом профілактики узалежнень серед сучасної молоді постає ігро-маніяяк багатолике узалежнення, сигніфікова- не багатьма назвами різними мовами: лудома-нія латинською і ґемблінґ - англійською мовою. Багатоманітність проявів виявляється також у поєднаннях ігроманії як психологічного уза-лежненняз хімічними відповідниками - алкогольним та наркотичним узалежненнями або з обома узалежненнями разом.

Численні опитування молоді, зокрема щодо використання часу в інтернеті, на наш погляд, не можуть вважатись не тільки вірогідними і надійними, але й придатними для профілактичної верифікації. Цим самим потребує визначення, яким саме може бути не упереджений психологічний зміст профілактики інтернет-узалежнень у поєднанні з широко пропонованими у цій сфері інтернет-опитуваннямидля виявлення інтернет-узалежнень і психологічним інтернет-консультуванням «на лінії» засобами інтернету. Чи психологічна інтернет-до-помога у цьому випадку не є різновидом гри у психологічну допомогу?

Серед психологічних ефектів інтернетиза-ції людського життя чи не основне місце донині займають пошуки шкідливостей, що визначаються у формі узалежнень: залежність від ін-тернету, інтернет-адикція, патологічне, патоха-рактерологічне або проблемне використання інтернетуіт.п. Разом з цим формування особистості, особистісний розвиток людини в онтогенезі, тобто її ціложиттєвий розвиток, є процессом утворення певного типу якості психічного здоров'я, оскільки продуктом і результатом цього процессу є виробленість певної системи психічної самоорганізації! самореалізації індивідууму.

Чи можемо ми уявити, яким чином відбувався б розвиток людської цивілізації, якби до цієї системи особистісної самоорганізації і засобів самореалізації не увійшло тотальне оволодіння письмом, читанням, іншими способами рецепції культури як умовного світу передачі досвідних послань і між різними поколіннями, і між людьми в межах одного покоління? Саме тому відчуженість, несформованість або фрагментарність - назвемо це вакуумом інтернет-компетенцій - в освітньому зростанні особистості змінює структуру психічної самоорганізації особистості певної суспільної формації, а згадана невідповідність створює передумови для психічної травматизації людини протягом наступних вікових періодів життя. Несформо-ваність згаданих властивостей психічної самоорганізації особистості визначає структуру якості психічного здоров'я людини як таку, якій притаманна менша активність, знижена самооцінка і впевненість у своїх силах, а також рівень домагань і психологічна захищеність. Безперечно, це не є еквівалентом не тільки симптомів психічного розладу або захворювання, але й їх складових, що дозволяє рекомендувати компенсацію згаданих властивостей психічної самоорганізації особистості психологічними (розвивальними, корекційними, реабілітаційними) та педагогічними (навчальними і виховними) методами.

Психогігієнічні складові компетенцій фахівців людинознавчих професій у зв'язку з цим мають включати також способи застосування інтернет-компетенцій як засобів встановлення, розширення або відновлення соціальних зв'язків особистості в уявному (віртуальному) світі, що сприймається як бажаний, і водночас - способи формування здатності до саморегуляції, основою якого є психогігієнічний принцип рівноваги між уявним і реальним у їхньому взаємозв'язку.

Проблема інтернет-адикції так само, як і набагато менш усвідомлювана проблема вакууму інтернет-компетенцій дитини, молодої і зрілої людини становить собою ґенезу виникнення майбутніх узалежнень як обмеженого і цим самим спотвореного сприйняття можливостей інтернет-цілісності. Розв'язання цієї проблеми належить до змісту професійної компетентності спеціалістівлюдинознавчих професій, зокрема, - освітніх і медичних психологів, вчителів середніх і викладачів вищих навчальних закладів, вихователів, медичних і соціальних працівників. Особливе значення у фаховій діяльності цих спеціалістів належить формуванню способів саморегуляціїдітей і молоді як здатності до скоординованого емоційно-вольового функціонування за основними показниками: цілісності, ритмічності і пластичності. Поряд із цим, фахівці людинознавчих професій мають усвідомлювати, що найбільшу цінність мають такі універсальні форми і взірці психічної самоорганізації особистості, які, трансформуючись протягом наступних вікових періодів життя людини, не втрачаються, а перетворюються на засоби оволодіння змінюваним світом. Оволодіння засобами належить до постійного процесу самовдосконалення людини, основу якого становить цілісність пізнання себе в світі з метою втілення сенсу власної життєдіяльності - свого усвідомленого призначення.

Виходячи з цього, інтернет-компетентності виступають засобами розширення уявлень людини, необхідних для індивідуального вибору способу життя, а відтак мають важливе значення для здоров'я в цілому і психічного здоров'я зокрема. Інтернет-адикція, на наш погляд, має розглядатись і в процесуальному вимірі як період, необхідний для компенсації втрачених або несформованих взаємозв'язків молодої людини з реальним світом.

Збереження рівноваги та взаємоузгодже-ностісередовищних впливів, до яких належить і створюване людською працею інтернет-серед-овище, є одним із важливих завдань психогігієнічної місії фахівців людиноорієнтованих професій, що забезпечує цілісність сенсоутворення особистості у світі, уявлення про який перебуває у ненастанному творенні дедалі більшою частиною нашої цивілізації. Цим самим можливість представлення власної референтності забезпечує функціонування проективно-інтроек-тивного механізму міжособистісної взаємодії, яка переживається в умовній і тому до певної міри безпечній формі.

Висновки

Таким чином, невизначеність і змінюваність підходів у державній політиці щодо ігрових, алкогольних, наркотичних та інших узалежнень, які найперше формуються у дитячому віці і починають масово реалізовуватись молоддю у підлітковому віці і віці ранньої юності, є чинником завдання шкоди підростаючим поколінням на усе їхнє наступне життя, якщо воно власними індивідуальними зусиллями буде збережене у періоди найбільшої інклюзії у ці смертельно небезпечні шкідливості. Аналіз суспільної ґенези узалежнень сучасної молоді засвідчує потребу у розробленні заходів профілактики ігрових звичок та вживання пси-хоактивних речовин для використання в роботі фахівцями різних спеціальностей.

Узагальнені статистично-аналітичні дані діяльності навчально-методичних осередків (центрів, кабінетів, лабораторій) психологічної служби у системі освіти свідчать про надання освітніми психологами і соціальними педагогами протягом 2018-2019 навчальних років близько 29, 5 млн. різних видів психологічної і соціально-педагогічної допомоги дітям, підліткам і молоді за різними напрямами діяльності. Згідно цих даних, з питань профілактики шкідливих звичок, які включають вживання наркотичних речовин, напоїв, що містять алкоголь, тютюнопаління, до освітніх психологів та соціальних педагогів звернулося більше 170 тисяч осіб, що становить 6,2% від усіх звернень учасників освітнього процесу - вихованців, учнів, студентів, педагогічних працівників та батьків.

Проведене протягом 2019 - 2020 рр. ДНУ «Інститутом модернізації змісту освіти» моніто-рингове дослідження, мета якого полягала у вивченні ефективності профілактичних заходів у закладах освіти, спрямованих на зниження рівня вживання алкоголю та наркотичних речовин підлітками і молоддю, засвідчило, що педагогічні працівники достатньо старанно протидіють цьому явищу у формі проведення тренінгових занять, просвітницько-профілактичних заходів, лекцій, виховних годин, уроків-дискусій, індивідуальних консультацій, семінарів-практи- кумів, акцій, рейдів, тематичних виставок.

Перспективним напрямом профілактики узалежнень серед сучасної молоді постає ігро- манія як багатолике узалежнення, багатоманітність проявів якого виявляється також у поєднаннях ігроманії як психологічного узалеж-нення з хімічними відповідниками - алкогольним та наркотичним узалежненнями або з обома узалежненнями разом. У зв'язку з цим варто враховувати, що численні опитування молоді, зокрема щодо використання часу в ін-тернеті, не можуть вважатись не тільки вірогідними і надійними, але й придатними для профілактичної верифікації. Напрями профілактичної діяльності профільних спеціалістів потребують загальнодержавної координації у роботі з усіма категорями дітей, підлітків і молоді, їхніми сім'ями незалежно від сфери їхньої інклюзії та мешкання.

Література

1. Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» 15 травня 2009 року від 15 травня 2009 року № 1334-VI. {Втратив чинність на підставі Закону № 768-IX від 14.07.2020} Втрата чинності від 13.08.2020. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1334-17#Text (дата звернення 05.09.20).

2. Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року№ 768-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/768-20#n1009 (дата звернення 05.09.20).

3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв» від 21.01.2010р. №1824-VI Дата оновлення 21.01.2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1824-17 (дата звернення 07.05.2020).

4. Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995р. №62/95-ВР Дата оновлення 13.02.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 (дата звернення 07.05.2020).

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року» від 28.08 2013р. № 735-р Дата оновлення 28.08.2013. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/735-2013-%D1%80#n8 (дата звернення 07.05.2020).

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року» від 06.02 2019р. № 56-р. Дата оновлення 06.02.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56-2019-%D1%80 (дата звернення 07.05.2020).

7. Балакірєва О. М., Павлова Д. М., Нгуєн Н-М. К., Левцун О. Г., Пивоварова Н. П., Сакович О. Т., Флярков-ська О. В. Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовинсеред підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні. Київ, 2019.

8. Наказ «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України» від 22.05.2018р. №509 Дата оновлення 22.05.2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885-18 (дата звернення 07.05.2020).

9. Болтівець С. І., Філонено Л. А. Соціально-педагогічні причинити поширення пияцтва серед молоді. Практична психологія та соціальна робота. 2004. No10. С.46.

References

1. ZakonUkrainy «Prozaboronuhralnohobiznesu v Ukraini»(2009). № 1334-VI. {VtratyvchynnistnapidstaviZakonu № 768-IX vid 14.07.2020} Vtratachynnostivid 13.08.2020.[LawofUkraine «OntheprohibitionofgamblinginUkraine»]. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1334-17#Text (Lastaccessed: 05.09.20). [InUkrainian].

2. ZakonUkrainy «Proderzhavnerehuliuvanniadiialnostishchodoorhanizatsiitaprovedenniaazartnykhihor» (2020). № 768-IX.[LawofUkraine «Onstateregulationofactivitiesrelatedtotheorganizationandconductofgambling»]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#n1009 (Lastaccessed: 05.09.20).[InUkrainian].

3. ZakonUkrainy «ProvnesenniazmindodeiakykhzakonodavchykhaktivUkrainyshchodoobmezhenniaspozhyvannia i prodazhupyvataslaboalkoholnykhnapoiv» (2010). №1824-VI Dataonovlennia 21.01.2010.. [LawofUkraine «OnAmendmentstoCertainLegislativeActsofUkraineConcerningtheRestrictionofConsumptionandSaleofBeerand Low-Alcoholic Beverages»]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1824- 17 (Lastaccessed: 07.05.2020). [InUkrainian].

4. ZakonUkrainy «Prozakhodyprotydiinezakonnomuobihunarkotychnykhzasobiv, psykhotropnykhrechovyn i prekursorivtazlovzhyvanniunymy»(1995). №62/95-VR Dataonovlennia 13.02.2020.[LawofUkraine «Onmeasurestocombatillicittraffickinginnarcoticdrugs, psychotropicsubstancesandprecursorsandthe ira- buse»]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 (Lastaccessed: 07.05.2020).[InUkrainian].

5. RozporiadzhenniaKabinetuMinistrivUkrainy «ProskhvalenniaStratehiiderzhavnoipolitykyshchodo nar- kotykivnaperioddo 2020 roku» (2013). № 735-r Dataonovlennia 28.08.2013. [OrderoftheCabinetofMinistersofUkraine «OnapprovaloftheStrategyofstatedrugpolicyuntil 2020»]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/735-2013-%D1%80#n8 (Lastaccessed: 07.05.2020).[InUkrainian].

6. RozporiadzhenniaKabinetuMinistrivUkrainy «Prozatverdzhenniaplanuzakhodivna 2019-2020 roky z real- izatsiiStratehiiderzhavnoipolitykyshchodonarkotykivnaperioddo 2020 roku» (2019). № 56-r. Dataonovlennia 06.02.2019. [OrderoftheCabinetofMinistersofUkraine «Onapprovaloftheactionplanfor 2019-2020 fortheimplementationoftheStrategyofstatedrugpolicyuntil 2020»]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/56-2019-%D1%80 (Lastaccessed: 07.05.2020).[InUkrainian].

7. Balakirieva O. M., Pavlova D. M., Nhuien N-M.K., Levtsun O. H., Pyvovarova N. P., Sakovych O. T., Fliarkovska O.V.

O.V. (2019). Kurinnia, vzhyvanniaalkoholiutanarkotychnykhrechovynseredpidlitkiv, yakinavchaiutsia: poshyrennia y tendentsii v Ukraini [Smoking, alcoholanddruguseamongadolescentsstudying: prevalenceandtrendsinUkraine]. Kyiv. [InUkrainian].

8. Nakaz «ProzatverdzhenniaPolozhenniapropsykholohichnusluzhbu u systemiosvityUkrainy» (2018). №509 Dataonovlennia 22.05.2018. [Order «OnapprovaloftheRegulationsonpsychologicalservicesineducationsystemofUkraine»]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885-18 (Lastaccessed: 07.05.2020).[InUkrainian].

9. Boltivets, S.I., Filonenko L.A. (2004). Sotsialno-pedahohichni prychynytyposhyrenniapyiatstvaseredmolodi. Praktychnapsykholohiiatasotsialnarobota [Socio-pedagogicalcausesofthespreadofalcoholismamongyoungpeople. PracticalPsychologyandSocialWork], No10, 4 - 6. [InUkrainian].

Размещено на Allbest.ru