Механізми виникнення тривоги у процесі вакцинації

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Курсова робота

з предмету «Загальна психологія»

на тему:

Механізми виникнення тривоги у процесі вакцинації



Зміст

Вступ

Розділ 1. Стан питання за даними науково-медичної літератури

1.1 Теоретичне значення та історія виникнення вакцинації

1.2 Формування ставлення до вакцинації у соціальній психології

Розділ 2. Методика та організація дослідження

2.1 Методики та методи дослідження

2.2 Організація дослідження

Розділ 3. Результати досліджень і їх обговорення

3.1 Отримані результати дослідження

3.2 Обговорення результатів дослідження

Висновок

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Інфекційна патологія та її наслідки отримали значущість серйозної соціальної, медичної, економічної та демографічної проблеми сучасного суспільства. На теперішній час інфекційні захворювання (за виключенням деяких розвинутих країн) посідають перше місце серед інших хвороб як за розповсюдженістю, так і за рівнем викликаної ними летальності. За останні десятиліття вакцинація зберігає більше 2 мільйонів життів щороку.

На сьогодні за допомогою вакцин можна запобігти близько 40 захворюванням. Майже в кожній країні світу існує Національний календар профілактичних щеплень, що враховує захворюваність на інфекційні хвороби, вікові особливості формування імунітету та вплив материнських антитіл у дітей.

Ставлення та його детермінанти є однією з ключових тем у дослідженні питання вакцинації в соціальному контексті, адже від ставлення до щеплень залежить відповідна поведінкова практика. Уявлення про безпеку, необхідність, принцип роботи вакцин, а також інші типи формують певне ставлення до вакцинації. Ставлення - це оціночне судження щодо якогось стимулу, яке базується на когнітивній, емоційній та поведінковій інформації

Однак, недостатньо дослідженими залишаються ставлення до щеплень це зумовило вибір теми дослідження «Механізми виникнення тривоги у процесі вакцинації »

Актуальність теми визначається перш за все тим, що дослідження ставлення людей до щеплення є важливою складовою покращення імунізаційних компаній, адже частина людей є джерелом поширення думки, яка негативно впливає на налаштованість населення щодо вакцин.

Об'єкт дослідження: Тривожність та її вплив на психічне здоров'я людини.

Предмет дослідження: стан тривожності.

Мета дослідження. Теоретично та емпірично дослідити стан тривожності на психічний стан людини.

Гіпотеза дослідження Схильність людини до переживання стану тривоги.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати наукову літературу з проблемами та досягненнями у розвитку вакцинації

2. Визначити передумови формування ставлення про вакцинацію;3. Обрати методику для визначення тривожності.

4. Емпірично дослідити стан тривожності.

Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи: теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, класифікація науково-психологічних джерел інформації, що дозволило узагальнити та систематизувати погляди вчених на проблему, яка вивчається. Емпіричні: методика «Шкала Тривоги Бека і опитувальник особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера - Ханіна

Надійність і вірогідність. Надійність і вірогідність дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки (50 осіб), застосуванням методів, релевантних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу, використанням апробованих та валідних методик.

Практичне значення роботи. Результати роботи дозволяє отримати глибинну інформацію про ставлення щодо вакцинації, зрозуміти як сформувалось певне ставлення, звернути увагу на аспекти, пов'язані з рішеннями про імунізацію.



Розділ 1. Стан питання по даним науково-медичній літературі

1.1 Теоретичне значення та історія виникнення вакцинації

Інфекційна патологія та її наслідки отримали значущість серйозної соціальної, медичної, економічної та демографічної проблеми сучасного суспільства. На теперішній час інфекційні захворювання (за виключенням деяких розвинутих країн) посідають перше місце серед інших хвороб як за розповсюдженістю, так і за рівнем викликаної ними летальності. В епідеміологічних контагіозних хворобах виникають проблеми раніше невідомих, нових, а також змінених варіантів відомих збудників інфекцій. Збільшується кількість захворювань, що викликані умовно-патогенними мікроорганізмами. Надзвичайно актуальна в останній час проблема біологічного тероризму [1,2, 7]. Окреме питання боротьби з інфекційними захворюваннями - це розробка заходів, направлених на третю ланку епідеміологічного процесу - сприйнятливого колективу. Разом з підвищенням загальної неспецифічної резистентності макроорганізму провідним значенням в системі захисту від інфекцій шляхом керування ситуацією, є специфічна імунопрофілактика, насамперед вакцинопрофілактика [1,7]. Вакцинація населення дозволяє істотно зменшити рівень інфекційної захворюваності, а для деяких інфекцій ставити питання про їх ерадикацію. Так, у 1967 році ВООЗ запропонувала програму ліквідації такого поширеного й небезпечного захворювання минулого, як натуральна віспа, за допомогою вакцинації. У результаті впровадження цієї програми - останній випадок натуральної віспи було зареєстровано Сомалі 26 жовтня 1977 року, і в 1980 році світ оголошено вільним від натуральної віспи. У 2002 році всю Європу було оголошено вільною від поліоміоеліту. У багатьох країнах Європи та Америки не виявляють такі тяжкі захворювання, як кір, уроджена краснуха, правець новонароджених, дифтерія. Завдяки проти вірусного гепатиту В вдалося знизити частоту гепатоцелюлярної карциноми в дітей. ВООЗ працює з країнами і партнерами над поліпшенням охоплення вакцинацією, у тому числі шляхом проведення ініціатив, що були прийняті на сесії Всесвітньої асамблеєю охорони здоров'я 194м країнами в травні 2012 року як Глобальний план дій відносно вакцин (ГПДВ) [19].

На сьогодні за допомогою вакцин можна запобігти близько 40 захворюванням. Майже в кожній країні світу існує Національний календар профілактичних щеплень, що враховує захворюваність на інфекційні хвороби, вікові особливості формування імунітету та вплив материнських антитіл у дітей. В Україні календар щеплень, введені Наказом МОЗ, існують з другої половини ХХ століття. На сьогодні діє Наказ МОЗ №551 від 1108.2014 року «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Цей документ включає: перелік обов'язкових за віком таких щеплень: проти туберкульозу, гепатиту В, дифтерії, кашлюку, правця, поліоміоліту, гемофільної інфекції, кору, краснухи та паротиту; та рекомендованих щеплень: проти вітряної віспи, гепатиту А, грипу, пневмококової, менінгокової, ротавірусної та папіломавірусної інфекції. Охоплення імунізацією в світі у 2014 - 2015 роках становило: проти дифтерії-правці-кашлюка - 86%, поліоміоліту - 86%, кору - 85%, гепатиту В - 82%, гемофільної інфекції - 52%, пневмококової інфекції - 28%, ротавірусної інфекції - 19%. У нашій країні охоплення імунізацією становить близько 65-70% [19].

Протягом майже 220-річної історії вакцинопрофілактика довела свою ефективність у збереженні життя людей, зниженні захворюваності й летальності населення. Термін «вакцина» (від латинського слова vacca - корова) запропоновано L. Pasteur на честь англійського лікаря E. Jenner (1749-1823), який у 1796 році вперше на людині застосував вакцину проти натуральної віспи, щепивши 8-річного хлопчика J. Phipps (1788-1853) збудником коров'ячої віспи. Але цей метод зустріли в Англії зі скепсисом і відмовили E. Jenner в публікації його статті. У 1798 році E. Jenner за рахунок власних коштів опублікував статтю « An Inquiry into the Causes and Effects of the Variolae Vaccinac? A Disiase Discovered in Some of the Western Counties of England, Particularty Gloucestershire, and Known by the Name of the Cow Pox». Офіційне визнання метода E.Jenner відбулося лише в 1808 році [5, 6]. Заради справедливості слід сказати, що ще за тисячу років до нової ери щось подібне до вакцинації проти натуральної віспи почали використовувати в Китаї та Індії, була запропонована така звана «варіоляція» - сухі віспяні пустули (кірочки) вводили людині шляхом втирання в шкіру або на нанесення на слизову оболонку носа, але до 2% випадків закінчувалися летально [20]

У 1771 році наш співвітчизник Д.С. Самойлович (Сушовський) (1744-1805) використав щеплення проти чуми - матеріал із чумних бубонів, який отримував у реконвалесцентів. У другій половині ХІХ сторіччя L. Pasteur (1822-1895) науково підійшов до створення живих вакцин і справедливо вважається засновником наукової вакцинології. Були створені ефективні вакцини проти сказу, сибірки, холери курей. У 1885 році L. Pasteur вперше була проведена вакцинація проти сказу 9-річному J.Meister ( 1876-1940).

Ціла низька українських вчених внесли свою лепту у становлення такої науки як вакцинологія: в 1886 році Н.Ф. Гамалея (1859-1949) разом з І.І. Мечніковим (1845-1916) заснував другу в світі бактеріологічну ситуацію в Одесі і вперше в нашій країні здійснив щеплення проти сказу. За 3 роки летальність з 2.5% знизилась до 0.08%. Д.К. Заболотний (1866-1929) досліджував проблему імунізації людини проти холери. Л.А. Тарасевич (1868-1927) сформував основи державного контролю якості вакцин і сироваток [3, 4].

Нобелівські премії за роботи з фізіології та медецини, що пов'язані з розробкою проблем вакцинології. У 1902 р. Премія за відкриття антитоксинів та використання метода сетотерапії - E. Bering (Германія). У 1905 р. Премія за визначення туберкульозу - R. Koch (Германія). У 1913 році премія за роботи з анафілаксії - C. Richet (Франція). У 1984 році - премія за відкриття і розробку принципів продукції мононуклональних антитіл - G. Kjhler (Германія) та C. Milstein (Великобританія). У 1996 році премія за відкриття феномену подвійного розпізнавання в імунології - P. Doherty (США) та R. Zinkernagel (Швейцарія). У 2011 році премія за вивчення активації вродженого імунітету - J. Hoffman (Франція) та B. Beuter (США) [18]

1.2 Формування ставлення до вакцинації у соціальній психології

Соціальна психологія пояснює принцип формування певного ставлення через різного роду поведінкових та когнітивних феноменів. Для приклада: ілюзорна кореляція, уникнення неоднозначності, теорія вмотивованих міркувань та інші.

Один з феноменів пояснює формування у людей ставлень до певних аспектів з точки зору теорії когнітивних упереджень. У 1976 році соціальні психологи Д. Хаммілтон та Р. Гіффорд класифікували новий аспект соціальних упереджень, який назвали ілюзорною кореляцією. Така кореляція виникає тоді, коли індивід одночасно стикається з двома подіями, які є статистично достатньо рідкісними і як результат їх взаємопов'язує (Hamilton & Gifford, 1976) [9]. В контексті вакцинації, ілюзорна кореляція може відбуватися тоді, коли дитині роблять щеплення, а згодом діагностують розлад аутистичного спектру - це достатньо рідкісні події, тому індивіди можуть їх пов'язувати. Схожим упередженням також вважають схильність противників вакцинації приписувати події, які стались після вакцинації як такі, що стались в наслідок неї (Dube, Vivion, & MacDonald, 2015) [8]. Згідно національного календаря щеплень, всі перші дози вакцин вводяться дітям до двох років (Johnson & Myers, 2007) [11]. Таким чином, вакцинація передує діагностиці хвороби, що переконує батьків в причинно-наслідковому зв'язку. Згідно з даними глобального моніторингу від благодійної організації «The Wellcome Trust» проведеного в межах світового опитування Галлаппа, країни з низьким рівнем економічного забезпечення більш схильні вважати вакцини безпечними та ефективними, порівняно з розвиненішими країнами (Gallup World Poll, 2018) [10]. Важливо, що в країнах з низьким рівнем достатку зазвичай ризики інфекційних захворювань більші (наприклад, Південна Африка). Сумнів серед жителів регіонів Америки та Європи щодо безпечності вакцин це можливий приклад феномену уникнення неоднозначності (англ. omission bias). Безпосередньої потреби у вакцині немає, вона є легкодоступною в цих частинах світу, проте компонента впевненості впливає на вибір. Люди схильні більше звертати увагу на ризики від вакцинації, адже немає безпосередніх та моментних переваг, таких як порятунок від хвороби, яка насправді практично усунута в цьому регіоні світу (Seethaler, 2006) [16]. Слабка впевненість у вакцинації говорить про потребу в якісних інформаційних кампаніях задля покращення рівня обізнаності населення та формування позитивного ставлення до імунізації, яке в подальшому покращать вищезгадані показники.

Схожим на уникнення неоднозначності також є концепт евристики доступності (англ. heuristic availability), запропонований Канманом та Тверські в 1973 році. Такий концепт на думку авторів пояснює, що більшу вагу для індивідів має вже існуюча для них інформація, тобто з їх особистого досвіду, почута чи прочитана, аніж статистична імовірність. Таким чином, індивіди будуть приймати рішення про вакцинацію відносно наявної інформації, яка вже сформувала раніше в них певне ставлення (Tversky & Kahneman, 1973) [17]. Іншим теоретичним фреймворком для розуміння громадської думки щодо вакцинації може слугувати теорія вмотивованих міркувань - чим сильнішою є позиція людини стосовно чогось, тим більша імовірність відхилення таких доказів, що суперечать позиції (Kraft, Lodge, & Taber, 2015) [14]. Таким чином, якщо індивід має чітку на його думку позицію стосовно вакцинації, він може агресивно реагувати або ігнорувати будь-яку інформацію, що може поставити під сумнів його думку. Загалом, коли людський мозок обробляє інформацію, можуть активізуватись дві чіткі цілі. Одна з них мотивує людей досягти конкретного висновку (наприклад, шкода вакцин для організму), а інша ціль - об'єктивно опрацювати інформацію, аби дійти до найкращого висновку (побудувати свій висновок на основі прочитаних доказових досліджень) (Joslyn & Sylvester, 2019) [12]. В контексті політичних переконань, яких автори М. Джослін та С. Сильвестр вважають детермінантами ставлення до вакцинації, найчастіше використовується саме перша ціль - найшвидший конкретний висновок, який є менш ресурсно затратним для нашого мозку.

Отже, продемонстровані концепції можуть пояснити формування ставлень щодо вакцинації в індивідів через певні когнітивні, поведінкові та емоційні складові. Індивіди використовують певні вже наявні схеми в пам'яті для прийняття рішень.



Розділ 2. Методика та організація дослідження

2.1 Методики та методи дослідження

Ґрунтуючись на предметі дослідження, була поставлена мета: Теоретично та емпірично дослідити стан тривожності на психічний стан людини.

Необхідно вирішити такі завдання:

1. Проаналізувати наукову літературу з проблемами та досягненнями у розвитку вакцинації

2. Визначити передумови формування ставлення про вакцинацію;

3. Обрати методику для визначення тривожності.

4. Емпірично дослідити стан тривожності.

Методи дослідження: Відповідно до завдань роботи були використаний метод теоретичного аналізу психологічних досліджень з досліджуваної проблематики; методи статистичної обробки та якісного аналізу експериментальних даних, включене спостереження, бесіда, тестування.

У роботі застосовувалися такі методики Шкала депресії Бека та опитувальник особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера - Ханіна;

1. Шкала депресії Бека. Даний метод дозволяє комплексно досліджувати особливості та емоційного стану у людини.

Шкала депресії Бека. Розробив методику А. Бек, американський когнітивний психолог. Згідно з положеннями когнітивної психології, депресивний розлад виникає у людини тоді, коли істотно спотворюються її процеси сприйняття. Невротичних пацієнтів лякає страх перед майбутнім, при цьому про себе вони мислять виключно в негативному ключі. Ці когнітивні спотворення виникають у людини через неправильне сприйняття нею свого життєвого досвіду. Вчений запропонував нову модель психологічного консультування, спрямовану на усунення таких «неправильних», дезадаптивних і деструктивних думок. Методика, розроблена вченим, використовується для діагностики рівня тривожності. Шкала методики підходить для оцінки визначення тривоги у всіх її проявах і, ще для аналізу окремих характерних виразних розладів. У тесті 21 питання, кожне з яких має на увазі конкретний невротичний симптом. Кожне таке питання складається з 4 тверджень, відповідним специфічним проявам симптомам депресії. Ці твердження побудовані по впорядкованості у міру збільшення вкладу симптому в загальну ступінь тяжкості депресії.

Відповідно до ступеня вираження симптому, кожному пункту були привласнені значення від 0 (тобто даний симптом відсутній, або виражений незначно) до 3 (тобто симптом максимально виражений). Деякі категорії включають в себе альтернативні ствердження. На підставі відповідей досліджуваного можна скласти думку про протікання у нього депресії, найбільш характерних її проявів, спрогнозувати лікування, а також оцінити успішність проведеної терапії.

Методика Бека розроблена на основі клінічних спостережень, за пацієнтами добровольцями, а також на основі даних, отриманих психологом в ході самоаналізу.

У початковому варіанті дана методика заповнювалася за участю кваліфікованого фахівця (психіатра, клінічного психолога або соціолога), який зачитував вголос всі твердження з даної категорії, а після просив досліджуваного самому вибрати те чи інше твердження, яке найбільш відповідає його стану на даний момент часу. При цьому пацієнтові так само видавалася копія опитувальника, для того, щоб він міг теж стежити за прочитаними фахівцем пунктами. Потім, ґрунтуючись на відповідях пацієнта, фахівець зазначав відповідний пункт на бланку.

На додаток до результатів тестування фахівець враховував сукупність даних, показники інтелекту та інші цікаві параметри. На даний момент прийнято спрощувати процедуру тестування: опитувальник видається на руки досліджуваному і заповнюється ним самостійно. У зв'язку з цим шкалу Бека сміливо можна застосувати для самооцінки депресії.

2. Опитувальник особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера - Ханіна

Тест Спілбергера - Ханіна. Методика, створена для визначення рівня особистої та ситуативної тривожності.

Певний рівень тривожності - це природна і обов'язкова особливість активної, діяльної особистості. У будь-якої людини існує свій оптимальний, або комфортний рівень тривожності - це так звана корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для неї істотним компонентом самоконтролю і самовиховання.

Методика, запропонована Спілбергом-Ханіна, це єдина методика, яка дозволяє диференційовано вимірювати тривожність як особистісну властивість і як стан, пов'язаний з поточною ситуацією. В той час як більшість інших методик з вимірювання рівня тривожності дозволяють оцінити або тільки особисту тривожність або тільки стан тривожності. Цей тест допоможе нам визначити вираженість тривожності в структурі особистості. Тривожність як особистісна риса означає відношення людини до тривоги або набуту поведінкову позицію, яка змушує її сприймати широке коло безпечних обставин, як містять загрозу, при цьому спонукаючи реагувати на них станами тривоги, інтенсивність яких не відповідає величині реальної небезпеки. Особи, що відносяться до категорії високо тривожних, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці та життєдіяльності у великому спектрі різних ситуацій і реагувати яскраво вираженим станом тривожності.

Якщо психологічний тест виявляє у досліджуваного високий показник особистісної тривожності, то це дає підставу припускати в нього появи стану тривожності в різних ситуаціях. Реактивна (ситуативна) тривожність характеризує стан людини в даний момент часу, яка характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю в даній конкретній обстановці. Цей стан виникає як емоційна реакція на екстремальну або стресову ситуацію, може бути різним за інтенсивністю та динамічним у часі.

2.2 Організація дослідження

Дослідження включало в себе два етапи: - перший етап - пошуково-ознайомлювальний. Він складався з теоретичного аналізу наукової літератури, збору матеріалів для дослідження, вибору діагностичного інструментарію; - другий етап: дослідно-експериментальний. Дослідження проводилося у вигляді опитування студентів Житомирського державного університету імені Івана Франка у період обов'язкової вакцинації та у період даного часу. При формуванні групи вибірки був реалізований принцип добровільності участі в дослідженні, що дозволило знизити можливість мотиваційних спотворень. Учасникам гарантувалися збереження конфіденційності результатів. В ході інструктажу учасникам дослідження повідомлялося, що їм буде запропоновано опитування, при роботі з якими можна використовувати псевдонім. Таким чином, інструкція і процедура збору емпіричних даних передбачала нівелювання впливу чинників, які потенційно можуть обумовити зниження рівня достовірності відповідей.

Процедура проведення тестування і обробки отриманих даних дуже проста і зрозуміла, так що кожен бажаючий може перевірити себе і зробить це без будь-яких труднощів. Для виконання цього завдання відводиться 20 хвилин, але в разі важкого стану у обстежуваної людини допускається збільшення часу. Потім починаємо підраховувати результати.

Показник по кожній категорії розраховується наступним чином: кожен пункт шкали оцінюється від 0 до 3 відповідно до наростання тяжкості симптому. Сумарний бал становить від 0 до 62 і знижується відповідно з поліпшенням стану. При інтерпретації даних враховується сумарний бал по всіх категоріях.

0-5 - норма

6-8 - легкий рівень тривоги

9-18 - середній рівень тривоги

Більше 19 - високий рівень тривоги

Оцінюється вираженість 21 симптому рівня тривоги: пункти 1-13 - когнітивно-афективна субшкала (C-A); пункти 14-21 - субшкала соматичних проявів тривоги (S-P). Якщо тестування буде проводити практикуючий психолог, то за результатами він може призначити клієнту корекційні заняття для того, щоб полегшити його депресивний стан.

Тестування за методикою Спілбергера - Ханіна проводиться із застосуванням двох бланків: один бланк для вимірювання показників ситуативної тривожності, а другий - для вимірювання рівня особистісної тривожності. Опитування також проводилося у період обов'язкової вакцинації та у період даного часу.

При аналізі результатів треба мати на увазі, що загальний підсумковий показник по кожній з підшкал може перебувати в діапазоні від 20 до 80 балів. При цьому чим вищий підсумковий показник, тим вищий рівень тривожності (ситуативної або особистісної).

При інтерпретації показників можна використовувати наступні орієнтовні оцінки тривожності:

до 30 балів - низька,

31-44 бали - помірна;

45 і більше - висока.

Дуже висока тривожність (> 46) прямо може бути пов'язана з наявністю невротичного конфлікту, емоційними зривами і з психосоматичними захворюваннями.

Низька тривожність (<12), навпаки, характеризує стан як депресивний, неактивний, з низьким рівнем мотивацій. Іноді дуже низька тривожність у показниках тесту є результатом активного витіснення особистістю високої тривоги з метою показати себе в «кращому світлі».



Розділ 3. Результати досліджень і їх обговорення

3.1 Отримані результати дослідження

З метою дослідження стану тривожності на психічний стан людини у період обов'язкової вакцинації та у період даного часу нами було використано методику - Шкала депресії Бека. Результати дослідження представлені у Додатку Б.

На рисунку 3.1 представлено кількісні результати рівня тривожності по методиці Шкали Тривожності Бека у період обов'язкової вакцинації.

Рис. 3.1 Результати рівня тривожності по методиці Шкали Тривожності Бека у період обов'язкової вакцинації

когнітивний поведінковий тривожність вакцинація

Як бачимо у досліджуваних рівень тривоги у період обов'язкової вакцинації переважає високий - 40%, на другому місці середній рівень тривожності - 30%, легкий рівень тривожності склав 14% і в межах норми - 16%.

На рис. 3.2. отримані результати дослідження у період сьогоднішнього часу.

Рівень тривоги у досліджуваних у період даного часу показує низький рівень - 36% (18 осіб), легкий рівень складає 28 % (14 осіб), середній рівень - 26% (13 осіб) та високий рівень 10% (5 осіб).

Рис 3.2 Результати рівня тривожності по методиці Шкали Тривожності Бека у період даного часу

На рис. 3.3 і 3.4 отримані результати дослідження ситуаційної тривожності та особистісної тривожності за методикою методикою Спілбергера - Ханіна у період обов'язкової вакцинації.

Рис. 3.3 Результати дослідження рівня ситуаційної тривожності за методикою Спілбергера - Ханіна у період обов'язкової вакцинації



Рис. 3.4 Результати дослідження рівня особистісної тривожності за методикою Спілбергера - Ханіна у період обов'язкової вакцинації

На рисунках 3.3 та 3.4 за методикою особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера - Ханіна у період обов'язкової вакцинації високого рівня проявів особистісної тривожності виявлено виявлено у 25 осіб -50% досліджуваних, високий рівень ситуаційної тривожності відповідно становить у 28 осіб (56%). Підвищену ситуативну тривожність мали 9 осіб - 18%, а підвищену особистісну тривожність 15 осіб- 30%. На достатньому рівні ситуативної тривожності ситуативну тривожність мали 13 осіб - 26%, особистісна тривожність 10 осіб- 20%.

На рис. 3.5 і 3.6 отримані результати ситуаційної тривожності та особистісної тривожності за методикою методикою Спілбергера-Ханіна у період даного часу.

Рис. 3.5 Результати дослідження рівня ситуаційної тривожності за методикою Спілбергера-Ханіна у період даного часу

Рис. 3.6 Результати дослідження рівня особистісної тривожності за методикою Спілбергера-Ханіна у період даного часу

На рисунках 3.5 та 3.6 за методикою особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера - Ханіна у період даного часу високого рівня особистісної тривожності виявлено у 5 осіб - 10% досліджуваних, а високого рівня ситуаційної тривожності виявлено у 6 осіб - 12% Підвищену ситуативну тривожність мали 20 осіб - 40%, а підвищену особистісну тривожність 21 осіб- 42%. На достатньому рівні ситуативної тривожності ситуативну тривожність мали 24 особи - 48%, особистісна тривожність склала 24 особи - 48%.

Особистісна тривожність є стабільною властивістю особистості. Особистісна тривожність характеризує стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозливі, реагувати на такі ситуації станом тривоги. Дуже висока особистісна тривожність характеризується з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і психосоматичними захворюваннями

3.2 Обговорення результатів дослідження

Нами було досліджено рівень тривожності у період обов'язкової вакцинації та у період даного часу за методикою тривожності Бека та за методикою особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера - Ханіна.

За методикою особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера - Ханіна виявлено, що у період обов'язкової вакцинації на достатньому рівні ситуативної тривожності перебували 13 осіб - 26%, а у період даного часу ситуаційна тривожність на достатньому рівні становила у 24 осіб - 48%.

Отже, можна зробити такий аналіз, що рівень ситуаційної тривожності у період даного часу вищий на 22%. Ця відмінність пояснюється тим, що ситуативна тривожність проявляється в конкретній ситуації, пов'язаній з оцінкою складності і значущості діяльності, а також реальною і очікуваною оцінкою. Ситуативна тривожність характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Реактивна (ситуативна) тривожність характеризує стан особистості конкретно в даний момент часу, який характеризується напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю в даній конкретній обстановці. Цей стан виникає як емоційна реакція на екстремальну або стресову ситуацію, може бути різною за інтенсивністю та динамічністю у часі.

У період обов'язкової вакцинації помірна особистісна тривожність була виявлена у 15 досліджуваних - 30%. На достатньому рівні перебували 10 осіб - 20%. У період даного часу помірний рівень особистісної тривожності виявили у 21 осіб - 42 і на достатньому рівні у 24 особи - це 48% досліджуваних. Різниця рівня особистісної тривожності у період обов'язкової вакцинації і у період даного часу пояснюється тим, що особистісна тривожність характеризується станом несвідомого страху, невизначеним відчуттям загрози, готовністю сприйняти будь-яку подію як несприятливу і небезпечну. Людина, схильна такого стану, постійно знаходиться в настороженому і пригніченому настрої, що може бути пов'язане з постійним побоюванням і надмірним хвилюванням негативні наслідки після вакцинації. Перебування в постійній напрузі може призводити до невротичних емоційних реакцій на зовнішні ситуативні подразники.

За методикою шкала депресії Бека підвищений рівень тривожності у період обов'язкової вакцинації було виявлено у 20 досліджуваних - це 40%, а 8 осіб мали достатній рівень - 16%. Результати підвищеного рівня тривожності у період даного часу становить 10% - це 5 осіб, а на достатньому рівні 18 осіб - 36%.

Як ми вже з'ясували, що у період вакцинації проявляється високий рівень тривожності, депресивний настрій при яких також спостерігаються порушення настрою і розлади емоційного тонусу. Нерідко такі люди втрачають здатність правильно зробити свій вибір, щодо вакцин. Адже ті люди у яких підвищена тривожність мають знижений рівень життєвого самовизначення і не завжди прислухаються власному вибору.



Висновок

Вакцинація має велике значення протягом тисячоліть. Люди почали освоювати методики за тисячу років до нашої ери в Азії. З кожним століттям разом зі зростанням зацікавленості лікарів з'явилися нові методи вакцинації. Однією з найважливіших цілей є закріплення наукової бази для розробки вакцин і їх дій в галузі суспільного здоров'я.

Процес прийняття рішення про отримання вакцини можна розглядати через призми різних сфер соціології. Завдяки моделі уявлення про здоров'я можна проаналізувати процес формування ставлення та прийняття рішення щодо вакцинації - людство аналізує бар'єри, ризики, переваги, а також можуть мати сторонні заклики до різного типу дій. При формуванні певного ставлення та прийняття рішення щодо вакцинації особи також схильні використовувати наявні в пам'яті схеми, що можуть стосуватись як упереджень, поширених міфів, так і доказової інформації, в залежності від типу інформації, з якою людина попередньо стикався. Таким чином різні джерела формують інформаційне середовище людини та визначають обізнаність стосовно таких явищ як вакцинація.

Нами було проведено емпіричне дослідження стану тривожності у період вакцинації. Ґрунтуючись на предмет дослідження, була поставлена мета: теоретично та емпірично дослідити стан тривожності на психічний стан людини.

У роботі були застосовані методики: Опитувальник особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера-Ханіна; Шкала депресії Бека.

В результаті проведення емпіричного дослідження ми отримали наступні результати у період обов'язкової вакцинації та у період даного часу:

1. За методикою особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера - Ханіна високого рівня особистісної тривожності виявлено у 28 осіб -56% досліджуваних. Підвищену ситуативну тривожність мали 9 осіб - 18%, а підвищену особистісну тривожність 15 осіб- 30% у період обов'язкової вакцинації. У період даного часу достатній рівень особистісної тривожності становить 48 % -24 особи, а на високому рівні -5 осіб (10%). Достатній рівень ситуаційної тривожності виявлено 24 особи (48%) та високий рівень - 6 осіб (12%).

2. За методикою А. Бека у досліджуваних рівень тривоги у період обов'язкової вакцинації переважає високий - 40%, на другому місці середній рівень тривожності - 30%, легкий рівень тривожності склав 14% і в межах норми - 16%. Результати у період даного часу рівень тривожності переважає достатній - 36%, легкий рівень - 28%, середній рівень - 26% і на високому рівні - 10%.

Отже можна зробити такий висновок, що у період обов'язкової вакцинації висока тривожності виникає у осіб з високою особистісною тривожністю. Для них слід формувати почуття впевненості і успіху. Їм необхідно зміщати акцент з зовнішньої вимогливості, категоричності, високої значимості в постановці завдань на змістовне осмислення діяльності та навчитися розбивати великі завдання на більш дрібні.

Для людей з низьким рівнем потрібно пробуджувати активність, підкреслювати мотиваційні компоненти діяльності, збільшувати зацікавленість, формувати почуття відповідальності у вирішенні тих чи інших завдань.



Список використаної літератури

1. Малый В.П. Вакцинопрофилактика: общие и частые вопросы, проблемы и предспективы / В.П. Малый// Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія-2009. -№4. - с 5-22.

2. Мац А.Н. Антипрививочный скептис как социально-психологический феномен / А.Н. Мац, Е.В. Чепрасова // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. -2014. - №5. - с 111-115.

3. Медуницын Н.В. Вакцинология / Н.В. Медуницын. - Москва: Триада - Х, 2010. 512 с.

4. Чернишова Л.І. Сучасні технології виготовлення вакцин/ Л.І. Чернишова, Ф.І. Лапій // Здоровье ребенка. -2014. -№4 (55). -С 167-171.

5. Чудна Л.М. Вакцинопрофілактика та її вплив на рівень захворюваності інфекціями, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики/ Л.М. Чудна // Профілактична медицина. - 2013.- №1, 2 (20). - С. 3-11.

6. Anti-infectious human vaccination in historical perspective/ E/ D`Amelio [et al] // Snt/ Rev. Immunol.-2015.- N25. - P. 1-32/

7. Broader economic impact of vaccination: reviewing and appraising the strength of evidence/ M/ Jit [et al.] // BMC Med. 2015.-N3.-P. 209-217/

8. Dube, E., Vivion, M., & MacDonald, N. E. (2015). Vaccine hesitancy, vaccine refusal and the anti-vaccine movement: influence, impact and implications. Expert

review of vaccines, 14(1), 99-117.9. Hamilton, D. L., & Gifford, R. (1976). Illusory correlation in interpersonal perception: A cognitive basis of stereotypic judgments. Journal of Experimental Social Psychology, 12(4), сс. 392-407.

10. Gallup World Poll. (2018). Chapter 5: Attitudes to vaccines. Отримано з Wellcome Global Monitor:

11. Johnson, C.P., & Myers, S.M. (2007). Identification and evaluation of children with autism spectrum disorders. Pediatrics, 120(5), сс. 1183-1215

12. Joslyn, M., & Sylvester, S. (2019). The determinants and consequences of accurate beliefs about childhood vaccinations. American Politics Research, 47(3), сс. 628-649.

13. Kumaraguruban K. DNA vaccine: the miniature miracle/ K. Kumaraguruban, K. Kaliaperumal // Vet World/ -2013. Vol.6. N 4. - P. 228-232.

14. Kraft, P.W., Lodge, M., & Taber, C.S. (2015). Why People “Don't Trust the

Evidence”: Motivated Reasoning and Scientific Beliefs. The ANNALS of the

American Academy of Political and Social Science, 658(1), сс. 121-133.

15. Myers M. Do vaccines cause that?! A guide for evaluating vaccsne safery concerns/ M/ Myers? D/ Pineda// Galveston, Texas: Immunization for Public Health. 2008.-268 p.

16. Seethaler, S. (2006). Shades of grey in vaccination decision making: Tradeoffs,

heuristics, and implications. Science Communication, 38(2), 261-271.

17. Tversky, A., & Kahneman, D. (1973). Availability: A heuristic for judging frequency and probability. Cognitive Psychology, 4, с. !207R232.

18. Official web site of the Nobel Price. [електронний ресурс]

19. Offcial web site of WHO [електронний ресурс].

20. Vaccines througt centuries: major cornerstone of global health/I. Hussein [et al.]// Front Public Health. -2015.- N3.-P. 209-215/



Додаток А

1. Тест Спілбергера на виявлення особистісної та ситуативної тривожності

Бланк 1

Шкала ситуативної тривожностї (СТ)

	Судження	Ні, це не так	Мабуть, так	Вірно	Абсолютно вірно
1	Я спокійний	1	2	3	4
2	Мені ніщо не загрожує	1	2	3	4
3	Я перебуваю в напрузі	1	2	3	4
4	Я внутрішньо скований	1	2	3	4
5	Я відчуваю себе вільно	1	2	3	4
6	Я засмучений	1	2	3	4
7	Мене хвилюють можливі невдачі	1	2	3	4
8	Я відчуваю душевний покої	1	2	3	4
9	Я стривожений	1	2	3	4
10	Я відчуваю почуття внутрішнього задоволення	1	2	3	4
11	Я впевнений в собі	1	2	3	4
12	Я нервую	1	2	3	4
13	Я не знаходжу собі місця	1	2	3	4
14	Я напружений	1	2	3	4
15	Я не відчуваю скутості, напруженості	1	2	3	4
16	Я задоволений	1	2	3	4
17	Я стурбований	1	2	3	4
18	Я дуже збуджений, і мені не по собі	1	2	3	4
19	Мені радісно	1	2	3	4
20	Мені приємно	1	2	3	4

Бланк 2

Шкала особистісної тривожності (ОТ)

	Судження	Ніколи	Майже ніколи	Часто	Майже завжди
1	У мене буває піднесений настрій	1	2	3	4
2	Я буваю дратівливим	1	2	3	4
3	Я легко можу почати турбуватися	1	2	3	4
4	Я хотів би бути таким же щасливим, як і інші	1	2	3	4
5	Я сильно переживаю неприємності і довго не можу про них забути	1	2	3	4
6	Я відчуваю прилив сил, бажання працювати	1	2	3	4
7	Я спокійний, холоднокровний і зібраний	1	2	3	4
8	Мене турбують можливі труднощі	1	2	3	4
9	Я дуже переживаю через дрібниці	1	2	3	4
10	Я буваю цілком щасливий	1	2	3	4
11	Я все приймаю близько до серця	1	2	3	4
12	Мені не вистачає впевненості в собі	1	2	3	4
13	Я відчуваю себе беззахисним	1	2	3	4
14	Я намагаюся уникати критичних ситуацій і труднощів	1	2	3	4
15	У мене буває хандра	1	2	3	4
16	Я буваю задоволений	1	2	3	4
17	Всякі дрібниці відволікають і хвилюють мене	1	2	3	4
18	Буває, що я відчуваю себе невдахою	1	2	3	4
19	Я врівноважена людина	1	2	3	4
20	Мене охоплює неспокій, коли я думаю про свої справи і турботи	1	2	3	4

Шкала Тривоги Бека

Прізвище, ім'я Вік Дата дослідження

Прошу обрати одну з можливостей відповіді на кожне запитання. Старайтесь відповідати швидко.

№		0. Зовсім не турбує	1. Злегка турбує	2. Середньо турбує	3. Дуже турбує
1	Відчуття оніміння та поколювання в тілі
2	Відчуття жару
3	Тремтіння в ногах
4	Неможливість розслабитись
5	Страх, що станеться найгірше
6	Головокружіння
7	Прискорене серцебиття
8	Нестійкість, нестабільність
9	Відчуття жаху, це кінець
10	Дратівливість
11	Тремтіння в руках
12	Відчуття задухи
13	Нерівна хода
14	Страх втрати контролю
15	Труднощі з диханням
16	Страх смерті
17	Переляк
18	Шлунково-кишкові розлади
19	Непритомність
20	Прилив крові до обличчя
21	Посилене потовиділення (не пов'язане зі спекою)

0-5 норма

6-8 легкий рівень тривог

9-18 середній рівень тривоги

Більше 19 балів - високий рівень тривоги



Додаток Б

Таблиця з результатами рівня тривожності дослідження по методиці Бека у період обов'язкової вакцинації

Особи	0-5 норма	6-8 легкий рівень	9-18 середній рівень	Від 19 і більше високий рівень тривожності
1	4
2	3
3		7
4			13
5			10
6				21
7				19
8		8
9				28
10				23
11				25
12				26
13		6
14			15
15			11
16	5
17				23
18		7
19			9
20			16
21		6
22				19
23				22
24	5
25			18
26			14
27			10
28				25
29				24
30	1
31				20
32				28
33		8
34			11
35				20
36			10
37				22
38				30
39				29
40	3
41				26
42		6
43				28
44			17
45	2
46			15
47				23
48			12
49	4
50			13
разом	8 осіб	7 осіб	15 осіб	20 осіб
%	16	14	30	40

Таблиця з результатами рівня тривожності дослідження по методиці Бека у період даного часу

Особи	0-5 норма	6-8 легкий рівень	9-18 середній рівень	Від 19 і більше високий рівень тривожності
1	2
2	1
3		8
4			11
5			12
6		6
7	4
8		8
9	3
10		6
11	2
12				19
13		7
14	4
15			9
16	5
17				21
18		6
19		7
20			10
21		7
22			11
23				19
24	3
25		8
26		7
27	5
28			18
29		8
30	1	6
31			15
32	4
33		6
34			10
35				19
36	5
37		8
38			9
39			11
40	2
41				21
42	4
43			18
44	4
45	1
46			10
47				22
48			9
49	2
50	1
разом	18 осіб	14 осіб	13 осіб	5 осіб
%	36	28	26	10



Результати дослідження по опитувальнику Спілбергера на виявлення особистісної та ситуативної тривожності в період обов'язкової вакцинації

Ситуаційна тривожність	Особисна тривожність
СТ	Відповіді	ОТ	Відповіді
№	Низька до 30 балів	Помірна 31-44 балів	Висока 45 і більше	№	Низька до 30 балів	Помірна 31-44 балів	Висока 45 і більше
1	25			1	28
2	27			2	23
3		32		3		37
4			45	4			46
5			48	5			45
6			50	6			45
7			45	7			55
8	30			8	29
9	22			9	20
10		35		10		37
11		37		11		33
12		31		12		39
13			45	13			59
14			52	14			54
15			55	15			45
16	25			16	20
17	21			17			55
18		44		18		40
19		43		19		34
20			45	20			60
21			50	21			54
22			61	22		37
23			46	23			49
24			45	24	20
25			54	25			54
26	29			26		32
27	19			27			45
28	26			28		31
29		36		29	30
30			45	30			46
31			53	31			45
32			50	32			53
33			45	33		44
34	21		54	34	29
35			66	35			54
36		31		36			45
38			46	38		40
39			45	39			56
40			45	40
41	20			41		31
42	17			42	30
43			45	43		44
44			46	44			48
45			47	45			45
46			54	46			46
47		40		47	30
48			61	48			45
49	27			49		31
50			45	50			46
разом	13 осіб	9 осіб	28 осіб	разом	10 осіб	15 осіб	25 осіб
%	26%	18%	56%	%	20%	30%	50%

Результати дослідження по опитувальнику Спілбергера на виявлення особистісної та ситуативної тривожності у період даного часу

Ситуаційна тривожність	Особисна тривожність
СТ	Відповіді	ОТ	Відповіді
№	Низька до 30 балів	Помірна 31-44 балів	Висока 45 і більше	№	Низька до 30 балів	Помірна 31-44 балів	Висока 45 і більше
1	12			1	15
2	21			2	21
3	25			3	30
4		31		4		42
5		44		5		40
6	30			6		31
7		33		7	23
8	25			8	25
9	19			9	21
10	30			10	29
11		32		11		31
12	30			12	26
13		42		13		34
14		44		14	30
15			48	15		44
16	25			16	16
18		44		18	29
19		43		19		31
20		41		20			45
21		38		21		32
22	30			22		35
23		35		23		41
24	29			24	13
26	18			26	28
27	15			27			46
28	20			28	25
29	30			29	21
30		41		30		44
31			46	31		43
32			47	32		36
33	30			33	27
34	19			34	20
35			54	35			47
36	27			36		41
37			45	37			46
38		34		38	25
39	29			39		43
40		40		40	24
41	15			41	30
42	12			42	27
43		43		43		40
44			45	44	28
45		41		45		32
46		35		46			48
47	29			47	30
48		34		48		43
49	22			49	26
50		44		50		40
разом	24 осіб	20 осіб	6 осіб	разом	24 осіб	21 осіб	5 осіб
%	48%	40%	12%	%	48 %	42%	10%

Размещено на allbest.ru