Визначення чинників схильності до адиктивної поведінки у військовослужбовців Національної гвардії України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначення чинників схильності до адиктивної поведінки у військовослужбовців Національної гвардії України

И.С. Луговской, Ш.П. Клибанский, В.Г. Мудрик

Відображено результати експертного оцінювання чинників, що впливають на виникнення хімічних форм адиктивної поведінки у військовослужбовців Національної гвардії України. З використанням способу апріорного ранжування виділено найбільш і найменш вагомі чинники. Схильність військовослужбовців Національної гвардії України до алкогольної залежності експерти пов'язують із психічними порушеннями після виконання ними службово-бойових завдань і перебуванням в екстремальних умовах. Найбільш вагомі чинники, що впливають на вживання наркотиків, пов'язують зі специфічними соціально-побутовими умовами.

Ключові слова: адиктивна поведінка, наркотична залежність, зловживання алкоголем, апріорне ранжування, службово-бойова діяльність, екстремальні умови, Національна гвардія України.

Вступ

Пристрасть до алкогольних напоїв і наркотичних речовин породжує вкрай негативні наслідки не лише для самих військовослужбовців, але і їхніх сімей, товаришів по службі, призводить до погіршення морально-психологічного стану у військових колективах, особливо тоді, коли службово-бойова діяльність (СБД) здійснюється в екстремальних умовах. Найчастіше ці пристрасті (залежності) проявляються у втраті сенсу життя, відчутті нереальності свого існування, виникненні почуття наближення катастрофічних змін у житті, в неадекватному заниженні або завищенні самооцінки, у втраті почуття самоідентичності, у відчутті відчуження від самого себе, своїх близьких, родичів і свого минулого, у підвищенні дратівливості, запальності й агресивності у поведінці, у замкнутості [2].

Причини адиктивної поведінки військовослужбовців часто криються у попередніх умовах життя, виховання та навчання до призову на військову службу, і зазвичай адиктивна поведінка найбільш яскраво проявляється на перших етапах військової служби в період адаптації [3]. З урахуванням того, що в умовах гібридної війни на сході України сформувався новий комплекс психологічних особливостей ведення бойових дій [4], можна прогнозувати, що будуть формуватися нові причини і механізми виникнення адиктивної поведінки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На цей час у психології приділяється велика увага проблемі адиктивної поведінки серед населення, зокрема і військовослужбовців, оскільки це є однією з ключових складових існування суспільства та відображенням реальної картини адиктивних проявів у державі. Невдоволення життям і бажання піти від реальності, яка не влаштовує, - одна з найскладніших проблем людського життя. Проте форми і способи уникнення цієї реальності є надзвичайно різноманітними і часто мають деструктивний характер. Однією з таких форм є адиктивна поведінка, коли життя людини, її стан і поведінка починають жорстко залежати від різних чинників (наркотиків, алкоголю, їжі, роботи, сексу, азартних і комп'ютерних ігор тощо) [1].

Вивченням цього негативного явища займалися науковці різних сфер діяльності. Кожна наука використовувала власну методологію дослідження проблеми вживання психоактивних речовин (ПАР): у медицині вивчався вплив генів та спадковості [5, 6]; у психології - вплив індивідуально- психологічних особливостей [7]; у соціології - вплив зовнішніх факторів та соціуму [8, 9]. Це обумовило певне протиріччя у розумінні взаємозв'язку між причинами (факторами) виникнення адикцій і способами їх контролю та подолання.

На думку А. В. Смірнова, адиктивна особистість у своїх спробах шукає свій універсальний і дуже односторонній спосіб виживання - відхід від проблем [10]. Автор доводить, що природні адаптаційні можливості адикта є порушеними на психофізіологічному рівні. Їх перша ознака - відчуття психологічного дискомфорту, який може бути спричиненим як внутрішніми, так і зовнішніми подразниками. Зокрема, зміни настрою завжди супроводжують особисте життя, але люди по- різному сприймають ці стани і по-різному на них реагують. Одні готові протистояти життєвим перешкодам, брати на себе відповідальність за те, що відбувається, і приймати зважені рішення. Інші через силу реагують навіть на короткочасні і незначні коливання настрою і психофізичного тонусу. Такі люди мають низьку здатність до подолання фрустрацій. Як спосіб відновлення психологічного комфорту вони вибирають адикцію, прагнучи до штучної зміни психічного стану, отримання суб'єктивно приємних емоцій. Тим самим створюється ілюзія вирішення проблеми. Подібний спосіб «боротьби» з реальністю закріплюється у поведінці людини і стає стійкою стратегією взаємодії з дійсністю.

Деякі науковці вважають, що саме адикти характеризуються демонстративно-високим рівнем незалежності, бажанням і прагненням діяти самостійно, орієнтуватися на свій внутрішній світ ідей, ілюзій та власні потреби [11, 12]. Досить часто у них виявляються низький рівень розвитку вольових якостей, а також потреба в соціальному схваленні за властивої таким людям соціальної пасивності та прагнення перекласти відповідальність на оточення. Поряд із цим типовою ознакою є високий показник тривожності, обережності, неспокою [13].

Вплив культури вживання алкоголю під час військової служби на частоту його вживання вивчали G. M. Ames та колеги в різних умовах виконання завдань особовим складом військово-морського флоту (ВМФ) США [14]. Особисті інтерв'ю з новобранцями ВМФ виявили усталені ритуали і порядок вживання алкоголю, а також елементи робочого середовища, які заохочували до вживання алкоголю на роботі, на сухопутних базах та у вільний час (наприклад, у разі звільнення на берег). Молоді моряки розглядали вживання алкогольних напоїв з товаришами по службі протягом робочого тижня як відповідний механізм подолання стресу, нудьги, самотності та браку інших розваг.

На думку Grnenewald PJ, Millar AB, Treno AJ., ще одним фактором, який може вплинути на надмірне вживання алкоголю і пияцтво серед молодих людей в армії, є фізична і соціальна доступність алкоголю. Доступність алкоголю є відомим фактором ризику збільшення вживання алкоголю серед населення в цілому [15] та на робочому місці зокрема [16]. Наприклад, персонал ВМФ США, який було опитано у ході дослідження, повідомив, що алкоголь і можливості для його вживання були легкодоступні як в іноземних портах, так і на базах США.

У дослідженнях B. M. Booth та його колег було визначено, що жінки-ветерани, які зазнавали зґвалтування у дитинстві, до військової служби, під час служби або після неї перебували в групі підвищеного ризику, пов'язаного з психічними розладами та вживанням ПАР, все життя [17]. У дослідженнях адиктивної поведінки ветеранів- чоловіків В'єтнаму S. Balan з колегами встановили, що у ветеранів, які спілкуються із друзями, що мають проблеми з вживанням ПАР, більш імовірний розвиток наркотичної залежності або зловживання алкоголю [18].

Науковці Clarke-Walper K., Riviere L. A. та Wilk J. E., Edlund M. J. дійшли висновку, що військовослужбовці та ветерани, які схильні до підвищеної тривожності, невротизму та депресії, входять до групи підвищеного ризику вживання алкоголю чи ПАР [19, 20].

За результатами факторного аналізу психологічних особливостей, що характеризують курсантів з різними видами хімічних форм адиктивної поведінки, І. С. Бахтіним було встановлено, що психологічними детермінантами розвитку різних форм хімічної залежності виступають прагнення домінувати, висока тривожність, сміливість і низька емоційна чутливість [21]. Цю думку також поділяють A. G. Ferrier-Auerbach та колеги, які довели, що наявність такої індивідуальної риси, як нейротизм, асоціюється з підвищеною частотою і загальною кількістю вжитих алкогольних напоїв серед військовослужбовців та ветеранів [22].

У дослідженні S. M. Kehle та співавтори визначили, що військовослужбовці Національної гвардії США з низькою позитивною емоційністю (наприклад, обмежені у здатності відчувати задоволення або успіх), яких було відправлено до Іраку, були більш схильними до таких розладів після участі у бойових діях, що пов'язані з вживанням алкоголю [23]. Підвищений рівень стресу військовослужбовців також впливає на виникнення проблем з алкоголем і водінням у стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння [24].

Таким чином, більшість сучасних закордонних та українських дослідників сходяться у думці, що прояв адиктивної поведінки особистості обумовлений впливом зовнішніх та внутрішніх чинників. Вони також стверджують, що природа походження наркотичної та алкогольної залежності обумовлюється особистісними особливостями особистості у поєднанні із зовнішніми чинниками. Це наукове припущення потребує більш глибшого вивчення, адже наразі гостро стає питання про роль і місце особистісних особливостей військовослужбовців, їх вираженість у поєднанні з впливом зовнішніх умов.

Метою статті є визначення й обґрунтування чинників, що можуть викликати алкогольну і наркотичну залежності.

Виклад основного матеріалу

У ході попередніх досліджень нами було проведено аналіз публікацій стосовно проблеми виникнення адиктивної поведінки особистості [1, 2], вивчено матеріали службових розслідувань військовослужбовців НГУ, які були притягнуті до дисциплінарної відповідальності за фактами зловживання алкоголем та вживання наркотичних речовин чи їх аналогів. Загальна кількість справ службових розслідувань становила 185. Методом контект-аналізу з усієї сукупності нами виділено перелік найпоширеніших чинників, що впливають на виникнення хімічних форм адиктивної поведінки. Складено відповідні бланки оцінювання схильностей до зловживання алкоголем та вживання наркотиків військовослужбовцями Національної гвардії України.

Для визначення чинників, що впливають на виникнення схильності до хімічних форм адиктивної поведінки, використано метод експертного оцінювання, що ґрунтується на обробленні даних, одержаних у результаті опитування фахівців, серед яких: командири підрозділів, фахівці психологічного забезпечення службово-бойової діяльності НГУ та фахівці по роботі з особовим складом, що взяли участь у проведенні службових розслідувань за фактами вживання алкоголю чи наркотичних речовин.

Наступним етапом дослідження стало ранжування визначених чинників з метою оцінювання їх значущості. Оцінювання значущості чинників було проведено за допомогою способу апріорного ранжування [25, 26]. Спосіб ґрунтується на ранжуванні чинників у порядку спадання визначених експертами внесків у кінцевий результат.

Послідовність опрацювання результатів опитування щодо визначення схильності до алкогольної та наркотичної залежностей військовослужбовців НГУ така:

1) розрахунок суми рангів А_к т експертів за кожним чинником к:

де а - ранг кожного чинника, кожного експерта;

2) обчислення середньої суми рангів А:

3) розрахунок відхилення суми рангів Ак кожного чинника від середньої суми рангів та квадрати цих відхилень (А^)²:

4) за допомогою коефіцієнта конкордації Кендела Ж оцінювання ступеня узгодженості думок експертів

де 5_І(А2);

к - кількість чинників; т - кількість експертів.

Значущість коефіцієнта конкордації Ж встановлюють за допомогою критерію Пірсона. Для цього знаходять розрахункове значення

Хр за такою формулою:

Розрахункове значення хр порівнюють із табличним значенням з розподілу Пірсона, знайденим для прийнятого рівня значущості та числа ступенів свободи f _ к -- 1. Гіпотеза про наявність згоди думок опитаних фахівців приймається, якщо хр -- х2.

Вага показника чинника д_к визначається за формулою

де к - кількість чинників;

М - місце чинника.

Коефіцієнт конкордації узгодженості думок експертів під час визначення схильності військовослужбовців НГУ до зловживання алкоголем складає 0,721, %² = 23(19-1)0,721 = = 298,54. Своєю чергою, цей коефіцієнт під час визначення схильності військовослужбовців НГУ до вживання наркотичних речовин становить 0,663, х² = 23(20-1)0,663 = 289,74.

Результати ранжування чинників щодо визначення схильності до алкогольної і наркотичної залежностей військовослужбовців НГУ та показники їх вагомості наведені за допомогою гістограм рангів (рис. 1 і 2) та відображені у табл. 1 і 2.

адиктивна поведінка військовослужбовець

Рисунок 1 - Гістограма рангів вагових коефіцієнтів чинників, що впливають на зловживання алкоголем

Рисунок 2 - Гістограма рангів вагових коефіцієнтів чинників, що впливають на вживання наркотиків

Таблиця 1 - Показники вагомості чинників, що впливають на зловживання алкоголем військовослужбовцями Національної гвардії України