Психологічні особливості конфліктних форм поведінки студентів з різним рівнем емоційного інтелекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНФЛІКТНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Людмила Котлова

кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології розвитку та консультування, Житомирський державний університету імені Івана Франка

Україна, м. Житомир

Марина Зінченко

магістрантка спеціальності «Психологія», Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна, м. Житомир

Анотація

PhD in Psychology, Associate Professor of the Department of Developmental Psychology and Counseling

Zhytomyr Ivan Franko State University Zhytomyr, Ukraine

Maryna Zinchenko

Graduate Student, Speciality «Psychology»

Zhytomyr Ivan Franko State University, Zhytomyr, Ukraine

Abstract

The article deals with the empirical study results of the interaction between conflictive behaviour forms and levels of students' emotional intelligence development; the content of the «conflictive behaviour forms» notion and its classification, «emotional intelligence» and its structural components have been specified; the origin of conflictive behaviour forms according to the level of emotional intelligence of the personality based on gender and age characteristics are presented.

The notion of conflictive behaviour forms, their classification and causes are analyzed. In particular, the complex of subjective and objective determinants of conflictive behaviour forms is stated. Conflictive behaviour forms are a style of human behaviour (physical, verbal, indirect aggression, irritation, negativity, offence, suspicion, etc.) that leads to conflicts. Practically any conflictive behaviour includes both subjective and objective causes of its origin. Therefore, its basis is a complex of determinants. Conflictive behaviour forms are divided into soft, neutral and tough and can be observed in each personality to a different extent.

Students with a high level of emotional intelligence are inclined to a collaboration in conflict and a soft conflictive behaviour form (a position fixation, friendliness, an agreement, etc.); students with an average level of emotional intelligence development often resort to compromise in conflict and neutral conflictive behaviour forms (demonstrative actions, sanctioning, coalition); students with lower than average emotional intelligence keep to more tough conflictive behaviour forms (physical and psychological abuse, pressure, etc.) and are prone to competition in conflict situations.

It is found that there is a close direct relationship between a particular group of conflictive behaviour forms and the appropriate level of students' emotional intelligence development, namely: soft conflictive behaviour forms are most commonly used by students with a high level of emotional intelligence development; neutral conflictive behaviour forms are used by students with an average level of emotional intelligence development and tough conflictive behaviour forms are used by students with a low level of emotional intelligence.

Keywords: conflictive behaviour forms, emotional intelligence, interpersonal emotional intelligence, intra-personal emotional intelligence.

конфліктний поведінка студент емоційний інтелект гендерний

Вступ

Останнім часом набувають поширення деструктивні тенденції поведінки сучасної молоді. Все частіше можна спостерігати нівелювання та знецінення морально-правових норм поведінки, булінг в «реальному» та «віртуальному» просторах, підвищений рівень агресивності, невміння конструктивно вирішувати конфліктні ситуації тощо. Розв'язання цих «сучасних» проблем можливе завдяки просвітницькій та корекційно-розвивальній роботі з метою підвищення рівня емоційного інтелекту молоді. Окрім того, варто зазначити, що вища освіта сьогодні вимагає не лише високоінтелектуального фахівця, але й такого, який вирізняється високим рівнем емоційного інтелекту (уміє налагоджувати емоційні зв'язки та довірливі стосунки з будь-якою людиною, здатний до емпатії, емоційно стабільний, керується «м'якими» та «нейтральними» формами у разі виникнення конфліктної ситуації та вміє її вирішити).

Важливість емоційної сторони конфлікту наголошується багатьма вченими. Так, ряд дослідників звертає увагу на вплив емоцій на сприйняття ситуації як конфліктної (Анцупов & Шипилов, 2007) і підкреслює зростання емоційної напруги на етапі ескалації конфлікту (Петровская, 1977; Гришина, 2000). Серед різних особистісних рис, що сприяють виникненню та ескалації конфліктів, автори визначають недостатньо розвинену здатність до емпатії (Журавльова & Шпак, 2015); об'єктивно необґрунтовані сильні емоції (Робертс, 2004); «емоційне тяжіння» до драматизації відносин і посилення міжособистісної напруженості (Андреева, 2015); неузгодженість ціннісних орієнтацій (Котлова, 2014), несформований соціальний досвід безконфліктної поведінки (Котловий, 2018).

На підставі цього можна зазначити, що розвиток емоційного інтелекту особистості є важливим чинником передусім для налагодження взаємостосунків з оточуючими та фактором конструктивного розв'язання конфліктів або ж їх запобігання.

Аналіз літературних джерел показує, що зв'язок емоційного інтелекту з конфліктністю існує, проте він є недостатньо вивченим. Саме тому це зумовило вибір теми нашого дослідження.

Мета дослідження: на основі теоретичного обґрунтування сутності феномена емоційного інтелекту та конфліктних форм поведінки визначити, емпірично перевірити та дослідити проблему психологічних особливостей конфліктних форм поведінки студентів з різним рівнем розвитку емоційного інтелекту. Завдання дослідження: на основі методологічного аналізу проблеми визначити емпіричним шляхом зв'язок рівня емоційного інтелекту з формами конфліктної поведінки студентів.

Методи дослідження

Аналіз наукової літератури дозволив констатувати, що конфліктні форми поведінки - це такий стиль поведінки людини (фізична, вербальна, непряма агресія, роздратування, негативізм, образа, підозрілість тощо), який призводить до виникнення конфліктів. Практично будь-яка конфліктна поведінка поєднує в собі як суб'єктивні (індивідуально- психологічні особливості людини), так і об'єктивні (обставини соціальної взаємодії людей, що провокують зіткнення їхніх інтересів, думок, цінностей) причини її виникнення, тобто її основу складає комплекс детермінант (Котлова, 2014).

Конфліктні форми поведінки поділяються на м'які (фіксація своєї позиції, дружелюбність, угода), нейтральні (демонстративні дії, санкціонування, коаліція) та жорсткі (захоплення та утримання об'єкта конфлікту, фізичне та психологічне насильство, тиск) та у кожної особистості проявляються різною мірою (Анцупов & Шипилов, 2007).

Проаналізувавши наявні моделі емоційного інтелекту було визначено сутність поняття «емоційний інтелект» як сукупність емоційних і когнітивних здібностей, що впливають на соціально-психологічну адаптацію особистості, ефективну міжособистісну взаємодію, а також на її поведінку в різних ситуаціях, в тому числі конфліктних (Шпак, 2014).

З огляду на вищезазначену інформацію можна дійти висновку, що в конфлікти найчастіше вступають ті люди, котрі мають негнучкий, ригідний характер, ті, котрі не здатні використовувати альтернативні форми поведінки в незвичній ситуації, що не відповідає їхнім принципам та ціннісним орієнтаціям, ті, хто не вміють дійти компромісу з опонентом та мають досить виражену егоцентричну спрямованість. Водночас люди, котрі відчувають та розуміють емоції інших людей, а також зважають не лише на свою думку та прагнення - менше вступають у конфлікт (Котлова, 2014).

Відтак, на підставі проведеного теоретичного аналізу з проблеми, нами було досліджено психологічні особливості конфліктних форм поведінки студентів з різним рівнем емоційного інтелекту.

За результатами діагностики емоційного інтелекту, нами було виявлено, що 42% усіх досліджуваних студентів мають середній рівень розвитку емоційного інтелекту; 35% респондентів показали низький рівень; 23% студентів показали показники, що відповідають високому рівню розвитку емоційного інтелекту (рис.1).

Щоб здійснити більш глибший аналіз особливостей емоційного інтелекту наших досліджуваних студентів, варто звернути увагу на показники таких шкал як міжособистісний емоційний інтелект (далі - МЕІ), а також внутрішньо-особистісний емоційний інтелект (далі - ВЕІ).

За результатами дослідження, найбільша кількість респондентів має середній загальний рівень розвитку емоційного інтелекту. Ця група досліджуваних показала найвищі показники саме середнього рівня як МЕІ, так і ВЕІ. Високий та низький рівні прояву МЕІ та ВЕІ досить слабо виражені. Тобто ці студенти доволі непогано здатні усвідомлювати та розуміти власний емоційний стан, контролювати емоційні реакції відповідно до ситуації. Окрім того, ця група досліджуваних непогано орієнтується в емоціях оточуючих людей (міміці, жестах, тембрі та звучанні голосу), здатні прогнозувати їхній емоційний стан відповідно до ситуації. Усі ці вміння дають можливість студентам будувати міцні стосунки з іншими людьми та конструктивно з ними взаємодіяти. Можливо, внаслідок недостатньої вираженості показника МЕІ та ВЕІ ця група студентів може втрачати контроль над власними емоціями, а також емоційним станом інших людей в нестандартних умовах (стресовій або ж конфліктній ситуації), проте в повсякденному житті ці респонденти здатні будувати конструктивні соціальні інтеракції.

Рис. 1. Рівні розвитку емоційного інтелекту досліджуваних студентів

Перейдемо до тих респондентів, які продемонстрували низький загальний рівень емоційного інтелекту. Ця група студентів набрала найменші показники як за МЕІ, так і за ВЕІ, що відповідають низькому рівню їх розвитку. Це може свідчити про те, що такі студенти не здатні орієнтуватись ні у власних емоціях, ні в емоційних реакціях інших людей. Тобто, у спілкуванні з оточуючими студенти з низьким рівнем розвитку МЕІ часто не розуміють емоції людей, їхній настрій та налаштованість, не здатні викликати в оточуючих потрібну емоцію, не розуміють причини зміни настрою співрозмовників, мають досить низький рівень емпатії (досить закриті, не здатні співпереживати, грубо реагують на вираження почуттів інших людей). Низький рівень розвитку ВЕІ може свідчити про те, що такі студенти часто не здатні зрозуміти та ідентифікувати власний емоційний стан (переживання почуттів, які важко описати та виразити, нерозуміння емоції, що переважає в тій чи іншій ситуації), та врегульовувати його (контролювати зовнішні прояви емоцій, підвищити настрій, викликати необхідну емоційну реакцію, послабити інтенсивність негативних переживань тощо). Часто трапляється так, що такі люди не розуміють, чому переживають ту чи іншу емоцію, тобто їм важко виявити причинно-наслідкові зв'язки власного емоційного стану.

На основі цього можна припустити, що студентам із низьким рівнем розвитку МЕІ та ВЕІ складно побудувати соціальну взаємодію з іншими людьми як у повсякденному житті, так і у стресових та конфліктних ситуаціях, що вимагають швидкого переналаштування та адекватного реагування.

Найменша кількість досліджуваних отримали показники, що свідчать про високий загальний рівень емоційного інтелекту. Ця група респондентів має високі результати як МЕІ, так і ВЕІ. Досить вираженим є також середній рівень розвитку цих видів емоційного інтелекту.

Ці дані свідчать про те, що, можливо, такі студенти мають розвинену здатність до розуміння емоційного стану оточуючих людей (міміка, жести, тембр та звучання голосу), а також усвідомлення тих причин, що викликають такі відповідні емоційні реакції. Такі студенти є досить емпатійними (здатні бути чуйними та тактовними, співпереживати іншим, проявляти інтерес до бажань та потреб свого співрозмовника). Окрім того, ця група студентів з легкістю ідентифікує свої власні емоції, розуміє причини їх виникнення та усвідомлює наслідки використання тих чи інших емоцій в різних ситуаціях, вміє висловити та описати те, що зараз почуває. Не менш важливою характеристикою є вміння цих респондентів до управління власними емоціями (викликати потрібну емоцію, що відповідає актуальній ситуації, підтримувати позитивний емоційний стан та послаблювати інтенсивність негативних переживань). Тобто студенти, котрі мають високі показники розвитку МЕІ та ВЕІ, за будь-яких обставин здатні до побудови гармонійних стосунків з оточуючими та підтримання конструктивної соціальної взаємодії з ними.

Отже, проаналізувавши особливості емоційного інтелекту та його складових у досліджуваних студентів, можна зробити висновок, що найбільше виражений середній та низький рівень ЕІ. Окрім цього, можна констатувати, що рівень прояву міжособистісного та внутрішньо-особистісного емоційного інтелекту відповідає загальному рівню ЕІ наших респондентів.

Перейдемо до аналізу конфліктних форм поведінки студентів відповідно до рівня розвитку емоційного інтелекту. Аналіз здійснювався за допомогою коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона, показник становить г = 0,76; показник статистичної достовірності р = 0,004<0,05. Ці дані свідчать, що існує тісний прямий зв'язок між високим рівнем ЕІ та м'якими КФП. Тобто студенти, рівень розвитку ЕІ яких знаходиться на високому рівні, зазвичай користуються м'якими КФП. Це означає, що такі студенти у конфлікті використовують факти та логічні висновки задля підтвердження своєї позиції, а також є дружелюбними та активно пропонують мирний та взаємовигідний вихід із неприємної ситуації; вони вміють вибачатись самі та пробачати інших.

Статистичний аналіз даних студентів із середнім рівнем розвитку ЕІ та відповідними їм КФП дав нам змогу отримати такі показники: коефіцієнт Пірсона г = 0,67; показник статистичної достовірності р = 0,001 <0,05. Отже, ми маємо тісний прямий зв'язок між досліджуваними явищами - студенти із середнім рівнем розвитку ЕІ зазвичай вдаються до використання нейтральних КФП. Тобто, такі студенти у конфлікті схильні до створення коаліцій з іншими людьми задля підсилення власної позиції; зазвичай прагнуть домогтися свого, проте не забувають, що в опонента також є свої позиції та потреби, які йому важливо задовольнити.

Результати статистичного підрахунку щодо студентів із низьким рівнем розвитку ЕІ та відповідними КФП такі: коефіцієнт Пірсона г = 0,81; показник статистичної достовірності р = 0,001 <0,05. Прямий тісний зв'язок, що ми виявили, свідчить про таке - студенти, у яких рівень розвитку ЕІ знаходиться нижче середнього рівня, схиляються до використання жорстких КФП. Тобто, такі студенти не відмовляються від використання тиску, психологічного насильства (приниження, свідома маніпуляція, дезінформація, наклеп тощо), а також іноді вдаються і до фізичного насильства (заподіяння болю, завдання тілесних ушкоджень тощо); зазвичай прагнуть домогтися лише задоволення власних потреб, незважаючи на інших опонентів.

Отож, проведений нами кореляційний аналіз підтвердив висунуту нами гіпотезу, що складається з припущення про використання м' яких КФП студентами із високим рівнем розвитку ЕІ; нейтральних КФП - із середнім рівнем розвитку ЕІ; жорстких КФП - із низьким рівнем розвитку ЕІ.

Висновки

У результаті дослідження було виявлено, що існує тісний прямий зв'язок між КФП студентів та їх рівнем розвитку ЕІ, а саме: студенти, що найчастіше вдаються до використання м'яких КФП під час розв'язання конфліктних ситуацій, здебільшого мають високий рівень розвитку ЕІ, тобто такі студенти є дружелюбними та емпатійними, що допомагає їм налагоджувати конструктивні соціальні інтеракції з іншими людьми у будь- якій життєвій ситуації; студенти, що схильні використовувати нейтральні КФП, показали середній рівень розвитку ЕІ, тобто вони схильні до створення коаліцій з іншими людьми задля підсилення власної позиції, зазвичай прагнуть домогтися свого, проте не забувають, що в опонента також є свої позиції та потреби, які йому важливо задовольнити; студенти, що найчастіше використовують жорсткі КФП, здебільшого мають низький рівень ЕІ, що свідчить про високу ймовірність використання такими студентами фізичного та психологічного насильства, тобто зазвичай прагнуть домогтися лише задоволення власних потреб, незважаючи на інших опонентів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної багатогранної проблеми. Подальші наукові пошуки можуть бути спрямовані на розробку корекційно-розвивальної програми з розвитку емоційного інтелекту студентів.

Література