Размещено на http://www.allbest.ru/

МНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ І ФІНАНСІВ

ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

Контрольна робота з курсу: «Професійна етика психолога»

За темою: «Цілісність особистості, професійна деформація і вигорання в роботі психолога»

Виконала: студентка ПС21-1

Кандзюба Альбіна Віталіївна

Дніпро-2021



Зміст

Вступ

1. Цілісність особистості

2. Професійна деформація

2.1 Що таке професійна деформація

2.2 Професійна деформація психолога

2.3 Основні ознаки прояву

2.4 Причини виникнення професійних деформацій

2.5 Профілактика професійної деформації

3. Вигорання в роботі психолога

3.1 Що таке професійне вигорання

3.2 Вигорання в роботі психолога

3.3 Основні ознаки прояву

3.4 Профілактика професійного вигорання

Висновки

Використана література



Вступ

Всі види діяльності, включаючи професійну, залишають свій слід на людині. Робота може мати як негативний, так і позитивний вплив на особистість. Напевно, не існує у світі професії, у якій не було б жодних поганих наслідків. Коли у співвідношенні позитивних і негативних змін переважають останні, діяльність може призвести до «професійних деструкцій». Через це працівник може почати погано виконувати свої обов'язки, у нього може зникнути потреба у вдосконаленні своїх знань і вмінь, окрім цього, професійні деструкції призводять до погіршення взаємовідносин в колективі, з друзями, в сім'ї, погано впливають на здоров'я. Професійні деструкції відбиваються у формуванні негативних особистісних якостях особистості і у розпаді цілісної особистості людини.

Престижність професії психолога в сучасній Україні зумовила підвищення наукового інтересу до питань професійного становлення психолога і умов, що сприяють досягненню успіхів у його професійній діяльності. Однією з маловивчених проблем професійного розвитку психолога є проблема впливу професії на особистість психолога. У професії психолога такий психологічний аспект, як вплив професійної діяльності на особистість і на життя людини загалом особливо відчутний, адже основним інструментом зазначеної професійної діяльності є особистість. Дослідженню питань професійної деформації особистості присвячено багато праць вітчизняних та закордонних учених, серед яких варто назвати дослідження: Ю.В. Александрова, О.В. Андрієнко, Н.В. Циби, В.Н. Петрової, О.П. Приткової, в яких розкриваються поняття й особливості професійної деформації фахівців різного профілю. Разом з тим цілком очевидно, що саме професії типу «людина - людина» через високі вимоги, які ставляться перед представниками таких професій, особливу відповідальність та емоційні навантаження потенційно містить в собі небезпеку тяжких переживань, пов'язаних з робочими ситуаціями, і ймовірність виникнення професійного стресу. Професійна діяльність здійснює потужний формуючий вплив на особистість працівника.



1. Цілісність особистості

Коли ми говоримо про цілісність по відношенню до людини, ми маємо на увазі, насамперед, внутрішню єдність його особистості, відсутність роздвоєності, роздробленості характеру, несуперечність вчинків, здатність залишатися самим собою в будь-якій ситуації. Цілісність особистості є одним із визначальних понять у психології. Вона характеризується як ядро, що сприяє розвитку та самоактуалізації людини. Цілісність є показником здорової людини, яка прагне до саморозвитку, змін та покращення світу. Вона передбачає гармонійне функціонування особистості, що містить баланс сфер життєдіяльності (розвиток, спілкування, діяльність тощо), сформовані ціннісні орієнтації, життєві цілі, ціннісні уявлення про себе та світ.

В рамках філософських і психологічних досліджень цілісність людини пов'язується, насамперед, з його унікальністю і неповторністю. При цьому умовою неповторності, а значить, цілісності людини виступає його автономність, здатність до самоврядування і самоорганізації.

Антиподом поняття «цілісна особистість» є поняття «фрагментарна особистість», тобто особистість, елементи якої входять у конфлікт один з одним і не становлять зв'язної картини світу.

Цілісності особистості - це суттєва передумова її самореалізації з позиції системного підходу, який сприяє визначенню найсуттєвіших особливостей зазначеного явища.



2. Професійна деформація

2.2 Що таке професійна деформація

Спеціалісти з сучасної психології праці наголошують, що в середовищі професіоналів системи «людина-людина» має місце явище професійної деформації особистості. В загальних рисах це звуження інтересів людини до суто професійних, зрощення особистості з професійними ролями у сполученні з недорозвиненістю іншого рольового репертуару, наявність в поведінці людини компонентів неадекватного самоствердження за рахунок професійної діяльності.

Професійна деформація особистості - це своєрідна реакція на опір середовища в якому відбувається професійна діяльність. Професіонали системи «людина-людина» працюють серед людей і зазнають соціального тиску, а неврахування його веде до деформації особистості. Наведемо тільки один приклад. Уявіть собі силу деформуючого впливу лестощів з боку підлеглих на особистість керівника.

2.2 Професійна деформація психолога

Професійна деформація особистості психолога, з одного боку, виявляється у прагненні останнього опікати клієнта все життя, бути для нього гуру, дружити з ним, а з другого боку це може виявлятися у формі комплексу переваги над клієнтами, бажання самоствердження за їх рахунок.

У широкому сенсі професійна деформація - це певний знак, який професійна діяльність накладає на людину. У діяльності психолога ми бачимо низку принципів та норм, яких потрібно дотримуватися в роботі з клієнтом. Тобто, це в свою чергу, є певними необхідними умовами в роботі психолога, що посилює відповідальність перед іншою людиною не лише професіональну, а й людську.

Ризик виникнення професійних деформацій особистості психолога значний. Адже кожен психолог - це окрема особистість, з певним світоглядом, внутрішніми „рамками” і досвідом. Людина з не завжди усвідомлюваними своїми власними проблемами і комплексами, яка не прагне до саморозвитку і творчості, має ризик опинитися під впливом професійної деформації чи деструкції.

Слід зауважити, що все ж таки загроза професійної деформації для психологів виникає набагато раніше. Перша криза наступає вже на третьому курсі навчання, коли відбувається остаточна ідентифікація студентів зі своєю майбутньою професією, коли вони починають відчувати себе психологами і припускають, що повинні тестувати всіх і вся. Тут дуже важливо, щоб, паралельно з ілюзією можливості справитися з усіма (чужими) життєвими проблемами, виникало уміння відокремити себе - людини від себе - професіонала: ось це я - усередині професії, а ось це - поза нею. Якщо ж цього не відбувається, ризик виникнення деформації зростає.

Однією з рис професійної деформації психолога є розвиток гіперконтролю над своєю поведінкою. Під час консультацій, групової роботи, сеансів психотерапії психолог повинен жорстко контролювати свою поведінку - слова, пози, жести. Цьому він навчається у вищому навчальному закладі. І це він засвоює. Але ця навичка автоматично переноситься в сферу неформального спілкування. Психолог миттєво реагує на зміну пози співбесідника, постійно відстежує напрям його погляду, навіть зміна частоти і глибини дихання. Підкоряючись професійному „інстинкту”, він весь час класифікує оточуючих людей, весь час „ставить діагноз”, хоча це абсолютно не потрібно.

Набуваючи професіоналізму, психолог розплачується за нього втратою безпосередності. Отже, багаторічне виконання будь-якої професійної діяльності призводить до утворення деформацій особистості, що знижує продуктивність здійснення трудових функцій, а іноді й утруднює процес їх здійснення.

2.3 Основні ознаки прояву

Основними ознаками прояву професійної деформації є такі:

- відчуття емоційного виснаження внаслідок низької результативності роботи;

- наявність негативних почуттів стосовно клієнтів у зв'язку з їхнім зазвичай споживацького ставленням до життя;

- формування негативної самооцінки за неоціненими зусиллями;

- образа як реакція на невиправдані очікування;

- почуття провини, тривоги, гніву через усвідомлення неможливості досягнення швидкого результату;

- згасання позитивних життєвих настанов через занурення в чужі проблеми;

- невіра в можливість зміни соціальної ситуації та ін.

Будь-яка з названих ознак сигналізує про початок процесу професійної деформації.

2.4 Причини виникнення професійних деформацій

Під професійними деформаціями особистості психолога розуміють деструктивні зміни особистості в процесі виконання діяльності. Розвиток професійних деформацій визначається багатьма чинниками, серед яких можна зазначити: різноспрямовані онтогенетичні зміни, вікова динаміка, зміст професії, соціальне середовище, життєво важливі події і випадкові моменти.

До основних психологічних детермінант професійних деформацій відносять:

- стереотипи професійної діяльності,

- механізми психологічного захисту,

- стагнація професійного розвитку,

- психофізіологічні зміни,

- межі професійного розвитку і акцентуації характеру.

2.5 Профілактика професійної деформації

Профілактика професійної деформації особистості починається з усвідомлення індивідом можливості її виникнення. Для психолога-консультанта важливим фактором профілактики професійної дефор-мації є робота під опікою супервізора. Молодому психологу консультанту можуть стати у пригоді наступні поради:

- необхідно чітко розгалужувати сторони своєї професійної діяльності та власного приватного життя;

- у приватному житті важливо дозволити собі реалізувати різні соціальні ролі, які не пов'язані з роботою.

- задоволення емоційних людських потреб психолога-консультанта у дружбі, коханні, значущих стосунках повинно відбуватися на території приватного життя, а не в сфері професійної діяльності.



3. Вигорання в роботі психолога

3.1 Що таке професійне вигорання

Окремим видом професійної деформації психолога є синдром емоційного вигорання. Професійне вигорання особистості - це соціально-психологічний феномен, зумовлений синдромом фізичного, розумового та емоційного виснаження, що призводить до розвитку негативної самооцінки, байдужого ставлення до професійної діяльності, деперсоналізації.

3.2 Вигорання в роботі психолога

Психологія як вид професійної діяльності вимагає від спеціаліста особливих знань, умінь і навичок, а також особистісних якостей, без яких здійснення психологічної допомоги практично неможливо. Серед значимих якостей можна виділити такі, як гуманістична спрямованість особистості, особиста і соціальна відповідальність, загострене почуття добра і справедливості, почуття власного достоїнства і повага достоїнства іншої людини, терпимість, вихованість, порядність, емпатійність, готовність зрозуміти інших і прийти до них на допомогу, емоційна стійкість, особистісна адекватність за самооцінкою, рівнем домагань і соціальної адаптованості.

Професійна діяльність психолога, не залежно від різновиду виконуваної роботи, належить до групи професій з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я і життя окремих людей, груп населення і суспільства в цілому. Постійні стресові ситуації, в які потрапляє психолог в процесі складної соціальної взаємодії з клієнтом, постійне проникнення в суть соціальних проблем клієнта, особиста незахищеність та інші морально-психологічні фактори здійснюють негативний вплив на здоров'я психолога.

Психологам, за родом своєї діяльності будучи втягненими в тривале напружене спілкування з іншими людьми, властивий, як іншим спеціалістам, що працюють в системі «людина - людина», вже згадуваний синдром емоційного вигорання.

3.3 Основні ознаки прояву

Процес розвитку професійного вигорання - це поступове накопичення негативних емоцій, котрі не мають адекватного виходу, особистість демонструє зростання напруги у спілкуванні з колегами по роботі, друзями та знайомими; поступово емоційна хронічна втома переходить у фізичну; спостерігаються розлади сну і як наслідок - людина не має сили працювати. Поступово хронічна втома викликає стан апатії та депресії, спалахи роздратування, почуття напруги, дискомфорту.

Синдром емоційного вигорання має наступні прояви:

· почуття байдужості, емоційного виснаження, спустошення (людина не може віддаватися роботі так, як це було раніше);

· дегуманізація (розвиток негативного ставлення до своїх колег і клієнтів);

· негативне самосприйняття в професійному плані (почуття недостачі професійної майстерності).

Фізичні симптоми:

· Різке підвищення втомлюваності;

· Хронічна втома;

· Головний біль;

· Сприйнятливість до змін зовнішнього середовища;

· Зміни артеріального тиску;

· Астенія (безсилля, слабість);

· Обмеження рухів шиї, болі в спині;

· Мимовільні рухи - стискання кулаків, скованість;

· Збільшення чи втрата ваги;

· Задишка;

· Безсоння;

· Статева дисфункція

Емоційні симптоми:

· Недостатність емоцій, не емоційність;

· Песимізм, цинізм і черствість в роботі та особистому житті;

· Байдужість і втома;

· Відчуття фрустрації і безпорадності, безнадія;

· Дратівливість, агресивність;

· Тривога, посилення ірраціональної тривожності, нездатність зосередитися;

· Депресія, почуття провини;

· Нервові ридання, істерики, душевні страждання;

· Втрата ідеалів чи надій, чи професійних перспектив;

· Збільшення деперсоналізації власно чи інших (люди стають безликими, як манекени);

· Переважає почуття самотності.

Поведінкові симптоми:

· Робочий час більше 45 годин на тиждень;

· Під час робочого дня з'являється втома і бажання перерватися, відпочити, відпочити;

· Байдужість до їжі, без надлишків;

· Мале фізичне навантаження;

· Виправдання вживання тютюну, алкоголю, ліків;

· Нещасні випадки (наприклад, травми, падіння, аварії і т. д.)

· Імпульсивна емоційна поведінка.

Інтелектуальний стан:

· Зменшення інтересу до нових теорій та ідей в роботі;

· Зменшення інтересу до альтернативних підходів у вирішенні проблем (наприклад, в роботі);

· Збільшення туги, апатії чи недостача куражу, смаку та інтересу до життя;

· Надавання переваги стандартним шаблонам, рутині, аніж творчому підходу;

· Цинізм чи байдужість до новизни, нововведень;

· Мала участь чи відмова від участі у розвиваючих експериментах (тренінгах, навчанні);

· Формальне виконання роботи.

Соціальні симптоми:

· Немає часу чи енергії для соціальної активності;

· Зменшення активності та інтересу до планування вільного часу, до хобі;

· Соціальні контакти обмежуються роботою;

· Обмежені взаємостосунки з іншими, як вдома, так і на роботі;

· Відчуття ізоляції, нерозуміння інших та іншими;

· Відчуття недостачі підтримки з боку сім'ї, друзів, колег.

3.4 Профілактика професійного вигорання

Профілактичні, лікувальні та реабілітаційні заходи мають спрямовуватися на зняття виробничого напруги, підвищення професійної мотивації, встановлення балансу між витраченими зусиллями і одержуваним результатом. Заходами профілактики професійного вигорання можуть бути наступні умови організації діяльності:

- Співробітник не повинен знаходитися довгий час один на один зі своєю професійною або особистою проблемою , у нього завжди повинна бути можливість звернутися за допомогою, порадою до колег чи до супервізора;

- Вигорянню перешкоджає постійне усвідомлення процесу роботи, своєї участі в ньому, нарощування професійних якостей, постійна саморефлексія і концептуалізація свого досвіду переживань, пов'язаних зі спілкуванням з клієнтами.

Видaється за доцільне для профілaктики професійного вигорання необхідність:

- Використання «технічних перерв», що необхідно для забезпечення психічного та фізичного благополуччя (відпочинок від роботи);

- Освоєння шляхів управління професійним стресом - зміна соціального, психологічного та організаційного оточення на робочому місці; побудова «мостів» між роботою і домом;

- Освоєння прийомів релаксації, візуалізації, ауто-регуляції, само-програмування; професійний психолог вигорання

- Зміна установки по відношенню до життя, до його сенсу, сприйняття ситуації вигорання як можливості переглянути і переоцінити своє життя, зробити її більш продуктивною для себе;

З метою спрямованої профілактики професійного вигорання слід намагатися розраховувати й обдумано розподіляти свої навантаження; вчитися переключатися з одного виду діяльності на інший; простіше ставитися до конфліктів на роботі; не намагатися бути кращим завжди і у всьому. Пам'ятати, що робота це не все життя, а тільки її частина.



Висновки

Підводячи підсумок, можна сказати про взаємозв'язок роботи психолога та різних проблем, труднощів, страждань, з якими приходять клієнти. У зв'язку зі специфікою цих проблем виникає високий рівень психологічного навантаження, яке лягає на плечі спеціалісту. Для роботи психолога дуже важливим є усвідомлення небезпеки цього навантаження - воно може негативно вплинути на фахівця, привести його до деформації. Задля запобігання цього стану та його нейтралізації обов'язковим є знання, усвідомлення причин і наслідків деформації, вчасно реагувати на прояви негативного впливу професії, контролювати і корегувати свій психологічний стан, вчасно звертатися за допомогою до колег, адже тільки здоровий психолог може допомогти людині.



Використана література

1. Є. В. Гейко Цілісність особистості в контексті соціального буття // Психологічне здоров'я. Вип. 1 (2019). Фахове видання. С. 27-42. (1 д.а.)

2. Абулъханова К. А. Мировоззренческий смысл и научное значение категории субъекта // Российский менталитет: вопросы психологической теории и практики. М.: Изд-во ИП РАН, 1997. С. 56--74

3. http://www.osvitaua.com/2018/08/65951/

4. Деркач А. А., Селезньова Є. В. Акмеологічна культура особистості: зміст, закономірності, механізми розвитку

5. Безносов С.П. Професійна деформація особистості: психологічний практикум / С.П. Безносов. - СПБ .: Мова, 2004. - 272 с.

6. Д. Р. Трунов И снова о "профессиональной деформации"... // Психологическая газета. № 6. 2004. С. 32-34.

7. https://studfile.net/preview/5111046/page:25/

8. https://studme.org/230078/psihologiya/psiholog_problema_professionalnoy_deformatsii_lichnosti

9. Бондаревич І. М. Духовна цілісність особистості як атрибут саморозгортання людини [Текст]: автореф. дис. … наук. ступеня канд. філософських наук за спеціальністю: 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури» / І. М. Бондаревич // Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - К., 2008. - 20 с.

10. http://oldconf.neasmo.org.ua/node/2942

11. http://www.tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/1_2019/part_1/5.pdf

12. http://otr.iod.gov.ua/images/pdf/2016/1/05.pdf

Размещено на Allbest.ru