Поєднання освітньої та трудової діяльності як реалізація прагнення студентської молоді до економічної сепарації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський державний гуманітарний університет

ПОЄДНАННЯ ОСВІТНЬОЇ ТА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАГНЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЕКОНОМІЧНОЇ СЕПАРАЦІЇ

Наталія Корчакова доктор психологічних наук,

доцент, професор кафедри вікової

та педагогічної психології

Анотація

мотиваційний навчання трудовий студент

Сучасна тенденція студентства поєднувати навчання з трудовою діяльністю може мати як позитивні, так і негативні наслідки: зрілість і економічна автономія, з одного боку, та втрата системності й послідовності набуття професійних знань - з іншого. Це може призвести до зниження якості професійних компетенцій та, зрештою, до девальвації сутності вищої освіти загалом. Метою статті є аналіз мотиваційного аспекту намірів студентів здобути економічну незалежність від батьківської сім'ї шляхом поєднання вищої освіти з роботою.

В дослідженні взяли участь 80 студентів третього курсу (М=19,7 року). Отримані результати підтвердили припущення, що мотиваційною основою для прийняття рішення про працевлаштування була не необхідність вирішення фінансових труднощів, а прагнення досягти особистої автономії й незалежності. З'ясовано структуру потребової сфери студентів і амбівалентний характер процесів сепарації, оскільки, всупереч своїм прагненням, студенти продовжують покладатися на фінансову підтримку батьків. В поєднанні з високими показниками рівня суб'єктивного економічного благополуччя це підтвердило припущення про домінуючу роль внутрішніх психологічних спонук, а не об'єктивної економічної ситуації в процесі прийняття рішення про працевлаштування. Встановлено, що студенти чітко розуміють негативний вплив такого поєднання на якість формування їх професійних навичок. Проведений факторний аналіз мотивації працевлаштування студентів дозволив виділити 3 основні фактори: «Незалежності» (утворений мотивами самоствердження, усвідомлення власної дорослості, прагнення до економічної незалежності й матеріальних труднощів сім'ї); «Трудового досвіду» (мотиви заробітку, набуття професійного досвіду, навичок); «Зовнішньої стимуляції» (мотиви моди і зразки поведінки однолітків).

Ключові слова: психологічна сепарація, економічна сепарація, суб'єктивне економічне благополуччя, монетарні установки, студентство.

Abstract

INTEGRATION OF EDUCATIONAL AND EMPLOYMENT ACTIVITIES AS REALISATION OF YOUTH ASPIRATION TO FINANCIAL SEPARATION Nataliia Korchakova Doctor of Sciences in Psychology, Associate professor, Professor of the Department of Developmental and Pedagogical Psychology Rivne State University of the Humanities

The current tendency of students to combine education with work can have both positive and negative consequences: maturity and economic autonomy on the one hand, and the loss of system and consistency of professional knowledge acquisition on the other hand. It might lead to a decrease in the quality of professional competencies and, finally, to devaluation of the essence of higher education in general. It is worth noting that in this case we are not talking about the implementation of the principle of dual education, as most students' employments are not related to the direction of their professional course, and therefore do not provide improving their professional knowledge or skills. The purpose of the article is to analyze the motivational aspect of students' intentions to gain economic independence from the parental family by combining higher education with employment. 80 third-year students (M=19.7 years old) participated in the study. The results obtained confirmed the suggestion that the main motivational basis to make decision about the employment was not the need to solve the financial difficulties but an aspiration to achieve the personal autonomy and independence. The study proved the ambivalent nature of the process, as being temporarily or parttime employees, the students could not fulfill all their needs and continued to rely on financial support of their parents. Only 9.8% of respondents confirmed their complete financial independence from the family or even the ability to support their parents. At the same time, all the respondents admitted the perception of the negative influence of their absence from study on the level of their professional skills. The factor analysis of students' motivation has resulted in distinguishing 3 main factors: “independence” (formed with motives of self-affirmation, awareness of maturity, commitment to financial autonomy and family's financial difficulties); “experience” (motives of gaining professional experience, skills and earning for living); “external influence” (motives of new social trends and peers' role models). Comparing the motives of financial separation with the desirable goals of spending money, we made a conclusion about a dominant role of personal and sometimes even egoistic needs in making decision to search for a job (money for living, for selfdevelopment and entertainment).

Keywords: psychological separation, financial separation, subjective financial well-being, money beliefs, youth, students.

Вступ

Одним із серйозних викликів, з яким зустрілася сучасна вища школа, є підвищення інтересу молоді до поєднання навчання з трудовою діяльністю. В минулі роки подібні прагнення простежувалися переважно у студентів старших курсів. На сучасному етапі таке поєднання стає елементом життєдіяльності більшості здобувачів вищої освіти, включаючи навіть тих, хто лише розпочинає професійну підготовку чи навчається на молодших курсах. Негативним наслідком цих тенденцій є втрата системності та послідовності у засвоєнні студентами професійних знань, відсутність у них можливостей виконувати навчальні завдання у повному обсязі. Як наслідок, обезлюднення аудиторій веде до зниження якості професійної підготовки майбутніх фахівців, знецінення сутності навчання у виші, зниження професійних компетенцій випускників. Зазначимо, що у цьому випадку мова не йде про реалізацію принципу дуальної освіти, оскільки більшість працевлаштувань студентів не пов'язані з напрямком їх професійної підготовки у закладі вищої освіти, а отже, не забезпечують поглиблення їх професійних знань чи набуття ними відповідних умінь.

Що ж спонукає молодь до вибору означеної стратегії'? Як зіставляються ситуативні та диспозиційні чинники, що обумовлюють цей процес? Спираючись на ідеї, декларовані молоддю, можна припустити, що центральну функцію у цьому процесі відіграє низький рівень матеріального та фінансового благополуччя родин, у яких вони зростають. Все ж, за нашим розумінням, висновки про сутність цих процесів можна зробити лише на основі вивчення їх психологічної природи. Попередньо можна припустити, що звернення молоді до більш раннього працевлаштування пов'язане із змінами, що відбулися у мотиваційно- ціннісній сфері молодого покоління та особливостями розвитку у них сепараційних процесів.

Як відомо, сепарація від батьків (від лат. separates - «окремий») розглядається у психологічній науці як стратегія відокремлення молодої людини від батьківської сім'ї, здобуття нею незалежності та особистісної свободи у прийнятті життєво важливих рішень. Відзначено, що цей інтрапсихічний процес відбувається на емоційному, функціональному, атитюдному і конфліктологічному рівнях (Hoffman, 1984). Він забезпечує перебудову всієї системи дитячо-батьківських стосунків (Дзукаева, 2016; Литвинова, 2020) і набуття молодою людиною особистісної автономії (Петренко & Сысоева, 2016).

Психологічні аспекти сепарації студентської молоді від батьківських родин і розвиток їх незалежності висвітлено в українській науці (Карамушка & Ходакевич, 2017; Ковальчук, 2013; Літвінова, 2018; Широка, 2013) та в працях науковців країн ближнього зарубіжжя (Дитюк, 2015; Литвинова, 2020; Дзукаева & Садовникова, 2014; Петренко & Сысоева, 2016).

Спроба прослідкувати особливості процесів сепарації-індивідуації впродовж навчання у виші подана в лонгітюдному дослідженні (Aslan & Gelbal, 2016). За висновками авторів, ці процеси унормовуються, позбуваються зайвої конфліктності та набувають позитивного змісту ближче до завершення навчання в університеті. Подібні результати були отримані при вивченні питань вікового ґенезу сепарації. Автори відзначили, що, поєднуючи у собі періоди високої й низької активності, зазначене явище досягає піку наприкінці навчання у виші, збігаючись із періодом нормативної кризи переходу від юності до ранньої дорослості (Петренко & Сысоева, 2016).

Важливим напрямком вивчення особливостей набуття молоддю особистісної автономії та сепарації від батьківської сім'ї є дослідження гендерних особливостей цього процесу. В праці Г. Литвинової аналізується гендерна специфіка детермінуючого впливу психологічної сепарації на розвиток ціннісно-смислових та операційних характеристик цілепокладання в студентському віці. Зазначено, що взаємозв'язок сепарації і цілепокладання у дівчат і хлопців відрізняється великою варіативністю та суперечливістю (Литвинова, 2020). Амбівалентний характер процесів пошуку автономії підкреслили й інші вчені (Geuzaine, Debry & Liesens, 2000), які, аналізуючи гендерні аспекти сепарації молоді, визначили, що, на відміну від хлопців, дівчата більше потребують емоційної підтримки з боку батьків (особливо матері), водночас, декларуючи стійке прагнення до особистої автономії. Це узгоджується також із результатами дослідження В. Дзукаєвої, яка відзначила, що когнітивна і поведінкова сепарація в юнацькому віці виявляються значно інтенсивніше, випереджаючи в своєму розвитку афективну складову (Дзукаева, 2016).

Особливо актуальним, в сенсі відповідності меті нашого дослідження, є праця Л. Карамушки й О. Ходакевич, які вивчаючи ставлення студентів до грошей, встановили, що процеси сепарації залежать від дії зовнішніх і внутрішніх чинників, важливу роль серед яких має загальножиттєва спрямованість особистості - зорієнтованість на загальну активність, соціальний статус, мотивацію заробітку грошей. Констатовано, що підвищення мотивації щодо соціального статусу корелює зі зростанням позитивного ставлення до грошей (Карамушка & Ходакевич, 2017).

Саме здатність молодої людини не лише жити самостійно, а й планувати та реалізовувати свої основні життєві програми, досягти фінансової незалежності є показником її особистісної зрілості, незалежності та автономності. Реалізація цієї мети у період навчання у виші є досить проблематичною, у зв'язку з певною різноспрямованістю цільових установок у навчальній і трудовій діяльності. Якщо в першому випадку увага студента зосереджена на набутті знань та первинних професійних умінь, то у другому - на отриманні фінансової винагороди за докладені зусилля.

Метою статті є аналіз психологічних передумов прагнення студентської молоді до здобуття економічної незалежності від батьківської сім'ї, шляхом поєднання навчання у вищому навчальному закладі з трудовою діяльністю. Для реалізації мети було визначено такі завдання: 1) визначити структуру взаємозв'язків основних мотивів пошуку роботи під час навчання; 2) проаналізувати монетарні атитюди сучасної молоді та їх зв'язок зі ставленням до працевлаштування; 3) дослідити взаємозв'язок суб'єктивного економічного благополуччя та установок студентів щодо поєднання навчання та роботи.

Методи дослідження

Дослідження проводилося на базі Рівненського державного гуманітарного університету. В ньому взяли участь студенти 3 курсу. Загальний обсяг вибірки - 80 осіб. Віковий діапазон 19,2-19,9 р. М=19,7 р.

В дослідженні використовувалися такі методики: «Опитувальник вимірювання монетарних атитюдів» (авт. Klontz, et.al, адап. Баязитова & Лапшова), «Ієрархія потреб» (модиф. Акіндінової); «Опитувальник суб'єктивного економічного благополуччя» (авт. Хащенко); анкета «Ваше ставлення до дуальної освіти». Питання анкети спрямовані на з'ясування суб'єктивного оцінювання студентами свого економічного благополуччя, їхнє ставлення до поєднання навчання і роботи, наявності досвіду трудової діяльності, емоційної реакції батьків на працевлаштування. При обробці результатів використовували методи математичної статистики: факторний та кореляційний аналіз, критерій Крускала-Уолеса.

Результати та дискусії

Започатковуючи аналіз емпіричних даних, передусім, зупинимося на питанні наявного рівня економічної незалежності респондентів від батьківської сім'ї, оскільки цей показник, за нашим розумінням, є одним із центральних критеріальних показників емоційного благополуччя особистості у цей віковий період. Як показало опитування, лише п'ята частина студентів (22,5%) визнала повну економічну залежність від батьківської родини. (Зазначимо, що для визначення показників залежності ми використали п'ятирівневу шкалу Потапової та Маленової (2013), яка дозволяє диференціювати суб'єктивну міру економічних зв'язків молоді у діапазоні «залежу від батьків - надаю їм матеріальну допомогу»). Решта учасників опитування (87,7%) відзначили наявність певних рівнів фінансової свободи та унезалежнення. Найбільші підгрупи у вибірці утворили респонденти, що обрали позицію «маю невеликий заробіток, але, загалом, залежу від батьків» (40%) та позицію «можу забезпечити свої первинні потреби, але на великі покупки беру чи позичаю гроші у батьків» (27,5%). Близько десяти відсотків респондентів (9,8%) декларують позиції повної економічної незалежність від родини чи навіть фінансової її підтримки.

Оскільки нас цікавило питання наявності у студентів прагнень до поєднання навчання з трудовою діяльністю, то ми проаналізували характер апробованих ними трудових взаємин. Майже половина опитаних (45%) вказали на те, що їхні трудові стосунки мають характер періодичних. Ще третина учасників дослідження (30%) декларують ідею постійного працевлаштування, при цьому кожен шостий учасник позначає трудові відносини із повним робочим навантаженням. Оскільки опитування проводилося по завершенню п'ятого семестру (середина третього курсу), то можна прогнозувати, що така зайнятість, не може не позначитися на якості навчальної діяльності студентів. До того ж, необхідно враховувати, що традиційно, навчальні плани третього курсу мають один із найвищих рівнів професійної спрямованості. Саме тут здійснюється викладання навчальних дисциплін, що забезпечують основи професійної підготовки майбутніх фахівців. Не сприяє формуванню професійних компетенцій також і те, що напрямок працевлаштування багатьох студентів (82%), не пов'язаний із їхньою майбутньою професією. Отже, мова йде не про набуття студентами професійних знань та умінь, а про реалізацію програми заробітку грошей.

Чи помічають самі студенти ті небезпеки, які зумовлені цим типом конвергенції трудової й навчальної діяльності? Отримані результати засвідчують, що на рівні когнітивних міркувань, таке розуміння у більшості з них присутнє. Зокрема, оцінюючи рівень зниження якості навчання за десятибальною шкалою, лише п'ята частина студентів (19,5%) вказали на низький рівень (у межах 1-3 балів) можливих проблем. Більшість представників працюючої молоді (80,5%) вважає, що якість їхнього навчання знизиться в межах середнього (4-6 балів) чи високого рівнів (7-10 балів). Це становить відповідно 39% та 41,5% опитаних. При цьому студенти усвідомлюють, що проблеми виникатимуть не лише у системі професійно значущих знань, але й сформованості особистісних установок. Серед можливих негативних наслідків, за умови цього типу організації навчання, перше місце у висловлюваннях студентів посіла ідея «руйнування професійної мотивації». Вона була позначена третиною опитаних здобувачів вищої освіти (27,5%), водночас прогалини у системі знань і умінь відзначив лише кожний шостий учасник опитування (17,5%). Можна погодитися з правомірністю висновків студентів. Входження людини у інші кола трудової діяльності на етапі первинного формування елементів професійної ідентичності та несформованої мотивації може викликати не лише гальмування цього процесу, а й протидіяти йому.

Як уже зазначалося, однією із можливих причин інтенсифікації трудової активності студентства може виступати скрутне становище родини, у якій вони проживають. Проте, як показало обстеження, більшість респондентів не визнали такого статусу своїх родин ні у плані матеріального, ні фінансового забезпечення. На думку студентів, їх родини мають середній рівень економічного благополуччя (у межах 5-6 балів із 10-ти можливих). Крім того, частина вибірки визнала ще більш сприятливий економічний статус своїх родин. На питання про те, чи мають батьки можливість утримувати їх впродовж усього навчання у закладі вищої освіти, всі студенти дали ствердну відповідь. При цьому, лише 5% оцінили можливості батьків на 3-4 бали. Значна частина (47,5%) підняли цей показник до 7-10 балів із 10 можливих. Отже, загроза економічного неблагополуччя родини у нашому випадку не може розглядатися як одна із мотиваційних спонук працевлаштування студентів. Можна припустити, що потенційною причиною є небажання батьків утримувати своїх дорослих дітей. Перевірка цієї ідеї також не отримала підтвердження. Лише незначна частина вибірки (12,5%) вказала на середній рівень готовності батьків (у межах 5 балів із 10 можливих) нести матеріальні затрати по утриманню своїх дітей. В переважної більшості вибірки (77,5%) цей показник знаходиться на найвищому рівні. Тобто батьки не лише мають економічну можливість, але й демонструють психологічну готовність підтримувати своїх дітей у період навчання у вищій школі. Студенти це відчувають, усвідомлюють і відповідно декларують. Цікавим є той факт, що працевлаштування молоді викликає досить амбівалентні почуття у їхніх батьків. Незважаючи на те, що більшість батьків (62,5%), на думку їхніх дітей, мають приємні переживання (зокрема радість, гордість), все ж у третини учасників опитування основними типами емоційного реагування батьків є переживання емоційного дискомфорту, гіркоти, смутку, невдоволення. Батькам подобається, що їхні діти демонструють особистісну зрілість і самостійність, проте розуміння негативних наслідків, які можуть виникати у навчанні, чи у подальшій професійній діяльності та здоров'ї їхніх дітей викликають занепокоєння, яке домінує над приємними переживаннями. Варто зазначити, що лише окремі батьки (7,5%) стали ініціаторами працевлаштування студентів. В 92,5% випадків це самостійний вибір студента, який був прийнятий більшістю батьків (75%), незважаючи на переживання певного внутрішньоособистісного конфлікту.

Певне світло на вивчення природи прагнень студентів до поєднання навчання у виші з трудовою діяльністю проливає і аналіз спрямувань фінансових надходжень, що з'являються у молодої людини за таких умов життєдіяльності. Вивчення процесу і результату оцінювання молоддю цілей заробітку грошей, дозволяє стверджувати, що центральне місце у системі їх використання належить ідеї «задоволення власних життєво важливих цілей». Така позиція була задекларована половиною учасників опитування (52,5% вибірки). Другу рангову позицію зайняли ідеї «витрачання грошей для саморозвитку», тобто мати фінансову можливість отримати освіту, купувати книги, відвідувати театр, музеї. Ці позиції обрали 17,5% респондентів. Така ж кількість респондентів виокремили ідею «для допомоги близьким» (17,5%). Тобто, прагнучи працювати, студенти перш за все міркують над можливістю утримувати себе. Отже, не ситуативні, а диспозиційні змінні є причиною уваги студентів до працевлаштування у період навчання в університеті.

Звернемо увагу на ті мотиваційні підстави, які змушують студентів робити крок до поєднання освітньої й трудової діяльності у період навчання у виші. Факторний аналіз мотиваційних спонук економічної поведінки молоді дозволив виокремити три фактори: фактор незалежності (Н), фактор трудового досвіду (ТД) і фактор зовнішньої стимуляції (ЗС). Як видно з табл. 1, до першої факторної групи (Н) увійшли чотири мотиви, а саме: мотив самоутвердження (0,814); усвідомлення власної дорослості (0,802); прагнення до економічної незалежності (0,796) та мотив матеріальних труднощів сім'ї (-0,787). Прямий вплив на прийняття рішень про працевлаштування виконують диспозиційні чинники, що підтверджує розвиток процесів автономізації молодої людини. До першого фактора увійшов і мотив матеріальних труднощів сім'ї, хоча із протилежним значенням. Це засвідчує, що у формуванні мотиваційних установок, не матеріальні потреби сім'ї ідентифікуються молодою людиною як центральна спонука їх трудової активації, а саме вироблення власних позицій, особистісне прагнення демонструвати свою зрілість.

Таблиця 1

Результати факторного аналізу мотивів працевлаштування студентів