Психологічні особливості образу Я вагітних

Незначною мірою відрізняються показники рівнів самооцінки, що були отримані за методикою «Хто Я?»: занижена самооцінка спостерігається у 5% вагітних, адекватну самооцінку мають 65% опитуваних, нейтральна виявлена у 15% майбутніх мам. Неадекватно завищена самооцінка простежується у 15% респондентів, тобто людина відмічає, що вона немає недоліків.

В експерименті соціально-перцептивний аспект вивчався за допомогою шкали «Дзеркальне самоставлення» методики дослідження самоставлення В. В. Століна. Було з' ясовано, що найбільш вираженими є середні та низькі показники оцінки ставлення інших (27,5% та 67,5% відповідно), такі жінки вважають, що вони прийняті навколишніми частково або взагалі не прийняті. Ці вагітні не завжди відчувають, що їх люблять інші, цінують за особисті й духовні якості, за здійснювані вчинки і дії, за прихильність груповим нормам і правилам. Найбільш виражений високий показник спостерігається у 5% жінок, це означає що оцінки оточуючих збігаються з уявленням суб'єкта про свою особистість, характер і діяльність й такі майбутні мами здатні викликати в інших повагу, схвалення та симпатію. Отож, для вагітних характерний низький рівень дзеркального самоставлення, що засвідчує очікування негативних почуттів від узагальненого іншого.

Додатково було проаналізовано дані, отримані за шкалою аналізу ідентифікаційних характеристик «Соціальне Я» методики «Хто Я?». Пряме позначення статі виявлено у всіх вагітних, що пов'язано із вагомістю реалізації себе як жінки, майбутньої матері а також свідчить, що сфера психосексуальності загалом і порівняння себе з іншими представниками такої ж статі приймається особистістю та є важливою темою самоусвідомлення. Емоційно-позитивна форма позначення статі характерна для 75% жінок, що є ознакою прийняття своєї привабливості; нейтральне позначення спостерігається у 17,5% вагітних, що відображає їх рефлексивну позицію; емоційно- негативне позначення виявлено у 7,5 жінок при надії, що вказує на критичне ставлення до статевої ідентичності, внутрішнє неблагополуччя. Так само спостерігались і відповіді із непрямим позначенням статі (85%), через соціальні ролі (80%), а саме, дружина, мама та ін., через закінчення позначали стать 100% майбутніх мам (наприклад, солодка, граційна, кругленька тощо).

Сексуальна роль рідко вказувалась респондентами у відповідях, зокрема, серед опитаних жінок лише 5% вказували таку роль у відповідях. Це може бути пов'язано із думками майбутніх мам про власну непривабливість, а також із утриманням від інтимних стосунків з чоловіком. Учбово-професійну, соціальну позицію вказали лише 7,5 % досліджуваних жінок (вчитель, кулінар тощо), що пов'язано із відходженням на другий план основного виду діяльності - навчання або роботи.

Сімейна приналежність вказується у відповідях досліджуваних частіше, що може свідчити про розуміння себе як частини сім'ї, відтак усвідомлюється і приймається сімейна роль. Особливо великий відсоток сімейної приналежності відзначили вагітні жінки (92,5%). Етнічно-регіональна ідентичність виражає приналежність до нації, країни, держави і т. ін. Таку ідентичність вагітні не позначили, так само, як і світоглядну ідентичність. Групова приналежність виявлена у 22,5% вагітних жінок, що говорить про зацікавленість у соціальному житті, приналежності до груп, спілок та інших соціальних об' єднань.

Два показники - дружба та спілкування вивчалися нами за допомогою шкали «Комунікативне Я» методики «Хто Я?». За отриманими даними маємо: найвищі показники за шкалою дружба 15% опитаних і спілкування 12,5% респондентів, які свідчать про відносну вагомість себе як суб'єкта спілкування. Під час дослідження співвідношення соціальних ролей та індивідуальних характеристик виявлено, що соціальна ідентичність переважає у 17,5% респондентів, тобто спостерігається високий рівень визначеності схеми «ми-інші» і низький рівень визначеності «я-інші». Особистісна ідентичність домінує у 82,5% досліджених, тобто високий рівень визначеності схеми «я-інший» і низький рівень визначеності «ми-інші».

Отже, в межах соціально-перцептивного аспекту образу Я вагітні частіше вказують свою стать в емоційно-позитивній формі позначення та сімейну приналежність, однак, при цьому в них виявляється низький рівень дзеркального самоставлення, авторитет у оточуючих і незначущими постають сексуальна, учбово-професійна роль, етнічно- регіональна, світоглядна та групова приналежність.

Когнітивний аспект складають знання власних індивідуальних особливостей. В дослідженні цей аспект вивчався за допомогою шкал методики «Хто Я?»: прояви рефлексії, часові аспекти ідентичності, аналіз сфер життя, аналіз фізичної ідентичності, аналіз психолінгвістичного аспекту ідентичності, валентність ідентичності, оцінка рівня диференційованості ідентичності.

В ході емпіричного дослідження нами з'ясовано, що емоційно-полярний тип особистості мають 57,5% досліджених жінок, тобто для таких вагітних більш властиві емоційні перепади, максималізм в оцінках, виявлення емоцій. Врівноважений тип особистості характерний 37,5% опитаних, тобто вони володіють більшою стійкістю до стресів, швидше долають конфліктні ситуації, вміють підтримувати конструктивні стосунки з різними людьми, і тими, хто їм в цілому подобається і тими, хто не викликає симпатії. Здатність переносити ситуацію внутрішньої невизначеності є тільки у 5% респондентів, що може пояснюватись переживанням життєвої кризи або наявністю нерішучості як особистісної риси.

Дослідження проявів рефлексії засвідчує, що більшість вагітних (85%) схильні усвідомлювати внутрішні психічні стани, знати, розуміти себе. Вивчення часових аспектів ідентичності вказує, що часова інтегрованість опитуваних знаходиться на середньому рівні. Перспективна ідентичність або перспективне «Я» виявлено у 20% досліджуваних, тобто в самоописах жінки вказували ідентифікаційні характеристики, що пов'язані з перспективами, мріями, які стосуються різних галузей життя. У всіх респондентів переважна більшість дієслів теперішньої форми демонструє активність і усвідомленість дій людини. Розширення і збагачення образу Я у процесі особистісного розвитку тісно пов'язано з рефлексією власних емоційних переживань і тілесних відчуттів. З настанням вагітності багато жінок відзначають зміни самопочуття, що виражаються в дратівливості, слізливості, підвищеній втомлюваності, зміні апетиту, нудоті, зниженні лібідо, сонливості протягом дня. Свою фізичну ідентичність позначили 70% жінок, серед них суб'єктивне описання своїх фізичних даних, зовнішності містили 32,5% відповідей; фактичний опис своїх фізичних даних, опис зовнішності, проявів хвороби, місця розташування характерний для 22,5% відповідей; пристрасті в їжі і шкідливі звички не було описано жодною з учасниць дослідження.

В ході аналізу сфер життя досліджуваних з'ясовано, що найбільше значення для них має сфера сім'ї (90%), цей факт пояснюється збільшенням цінності сім'ї у період виношування дитини, а у жінок третього триместру вагітності також це пов'язано з перебуванням у відпустці (див. рис. 1).

Аналіз психолінгвістичного аспекту ідентичності дає змогу констатувати, що: у всіх респондентів недостатня впевненість у собі, вони недооцінюють своєї ефективності. У більшості жінок (45%) переважає демонстративність й емоційність. У деяких респондентів слабка диференційованість ідентичності. 45% вагітних мають потребу у визначеності. У ході вивчення валентності ідентичності досліджуваних з'ясовано, що переважаючий емоційно-оціночний тон ідентифікаційних характеристик у самоописах досліджуваних визначає різноманітні види валентності ідентичності, у більшості опитаних (65%) вони позитивна - позитивні ідентифікаційні характеристики переважають над негативними (щаслива, добрий, розумна тощо). Негативної валентності ідентичності виявлено не було. Отож, види валентності ідентичності відповідають видам самооцінки ідентичності.

Рис. 1. Особливості представленості сфер життя вагітних

Переважна більшість досліджуваних жінок (62,5%) характеризуються високим рівнем диференційованості ідентичності, відтак більшість вагітних комунікабельні, впевнені у собі, мають високий рівень соціальної компетенції і самоконтролю. Дослідження «Перспективного Я» вказує на перевагу сімейної (60%) та персональної перспективи, тобто їх наміри та прагнення пов'язані з сім'єю, інтересами, захопленнями, конкретними заняттями і досягненням певних результатів також з персональними особливостями, поведінкою (32,5%).

За методикою «Намалюй людину» К. Маховер було виявлено, що у 87,5% вагітних на малюнку наявний образ дитини, що може вказувати на його спорідненість з образом себе вагітної; у 85% наявні додаткові ознаки жіночності.

Поведінковий аспект формується під дією трьох попередніх аспектів і виявляється в потенційній поведінковій реакції (тих конкретних діях, які можуть бути викликані образом Я). В емпіричному дослідженні цей аспект вивчався за допомогою шкали «Діяльне Я» методики «Хто Я?». Отримані результати дають підстави для висновків, що більшості досліджуваних жінок (90%) характерна здатність сконцентруватись на собі, стриманість, виваженість вчинків, дипломатичність, уміння працювати зі своєю напругою, тривогою, зберігати емоційну стійкість, тобто їх Діяльне Я, а відтак і поведінковий аспект образу Я є віддзеркаленням сукупності емоційно-вольових і комунікативних здібностей, особливостей взаємодії. Найменше Діяльне Я виражене у 10% вагітних.

Також поведінковий аспект досліджувався нами за допомогою методики «Намалюй людину», а саме показників таких симптомокомплексів, як незахищеність, тривожність, депресивність, ворожість, конфліктність, труднощі спілкування. Встановлено, що відчуття безпеки, довіри, впевненості властиве 77,5% обстежуваних, середній рівень почуття незахищеності мають 15% осіб, 7,5% вагітних відзначаються високим рівнем почуття незахищеності, тобто відчувають недостатність захисних сил, на які можна покластися; високий рівень схильності до переживання тривоги властивий 7,5% обстежуваних, середній характерний для 15%, відповідно низький - наявний у 77,5% жінок (див. рис. 2).

Відтак, частка вагітних, яким властиві негативні прояви поведінкового аспекту образу Я є незначною і може пояснюватись побоюваннями жінок щодо зміни свого статусу, звичного укладу життя та взаємодії з членами родини. Аналіз матеріалів дослідження, які були отримані у процесі вивчення симптомокомплексу «ворожість», вказує, що переважна більшість обстежуваних (80%) мають низький рівень тривожності, середній рівень вияву ворожих намірів щодо себе та навколишніх мають 15% вагітних і високий - 5% учасників дослідження, тобто виявляють емоційно-особистісне негативне ставлення до інших суб'єктів або об'єктів та є схильними до конфліктної поведінки.

За симптомокомплексом «конфліктність» більшість досліджуваних (77,5%) не виявляють конфліктних способів поведінки, установок щодо себе або оточуючих, середній рівень конфліктності властивий для 17,5% осіб, а високий - для 5%, тобто в умовах протистояння мотивів, прагнень, інтересів, поглядів цих осіб з іншими їх поведінка характеризується протиборством.

Рис. 2. Прояв основних симптомокомплексів поведінкового аспекту образу Я вагітних

За показником «труднощі спілкування» найбільший відсоток (82,5%) респондентів не відчувають утруднень у процесі комунікації, 15% - виявляють середній ступінь прояву труднощів у сфері комунікації, високий рівень показника і, відповідно, найбільші труднощі у спілкуванні є характерними лише для 2,5% вагітних, такі особи виявляють неприйняття іншої людини, відсутність інтересу до неї, замкнутість, внутрішню скутість, нестриманість, негнучкість рольової поведінки, невміння точно й зрозуміло висловити свої думки, труднощі у поясненні, невміння вести обговорення. Також констатуємо, що показники високого рівня депресивності у групі обстежуваних відсутні, середній рівень вияву даного симптомокомплексу наявний у 2,5% учасників дослідження, а переважна більшість (97,5%) взагалі не мають ознак депресивності.

Розглянувши первинні результати дослідження, нами отримано загальне уявлення про особливості образу Я, змістовне наповнення його структурних аспектів. Наступний рівень порівняльного аналізу був пов'язаний із застосуванням параметричного критерія - коефіцієнт Спірмена, що дозволив виявити прямі зв'язки між основними показниками у вищезазначених методиках.

Кореляційним аналізом встановлено наявність таких тісних зв'язків у вагітних:

1) між інтегральним показником самоставлення та: а) самооцінкою розуму (г=0,386*) (при р<0,05); б) самооцінкою характеру (г=0,351*) (при р<0,05); в) самооцінкою авторитету (г=0,381 *) (при р<0,05); г) самооцінкою впевненості (г=0,501 **) (при р<0,01). Відповідно, за умови оцінки себе вагітною як розумної, авторитетної, самовпевненої та з гарним характером високим буде і показник самоставлення, переважатиме інтегральне почуття «за» власне «Я», яке слугує для самосприйняття, самовираження та самореалізації; збереження внутрішньої стабільності та континуальності «Я», саморегуляції та контролю, психологічного захисту, інтракомунікації;

2) вагітні, що оцінюють себе як розумних (г=0,572**) (при р<0,01) та впевнених (г=0,320*) (при р<0,05) поважають себе значимо частіше;

3) аутосимпатія значимо частіше виявляється у тих майбутніх мам, які оцінюють свої вміння (г=0,329*) (при р<0,05), здоров'я (г=0,333*) (при р<0,05), характер (г=0,406**) (при р<0,01) та авторитет серед інших (г=0,380 ) (при р<0,05) на високому рівні;

4) рівень тривожності вагітної зростатиме за умови погіршення ставлення інших, про що свідчить обернений взаємозв'язок між цими показниками (г= -0,321*) (при р<0,05);

5) впевнені жінки частіше виявляють близькість до себе, готовність спілкуватися з собою «на рівних», впевненість в своїй цікавості для інших (г=0,317*) (при р<0,05);

самовпевнені вагітні вирізняються високими самооцінками показників «розум» (г=0,729**) (при р<0,01) і «характер» (г=0,399*) (при р<0,05); більш позитивне самосприйняття мають впевнені у собі майбутні мами (г=0,317*) (при р<0,05);

6) високу самопослідовність виявляють досліджувані, які високо оцінюють свої розумові здібності (г=0,517**) (при р<0,01), такі вагітні чітко переживають власне «Я» як внутрішній стрижень інтегруючий їх особистість і життєдіяльність;

7) особливий інтерес до себе виявляють впевнені у собі (г=0,333*) (при р<0,05) та своєму авторитеті серед інших (г=0,342*) (при р<0,05) вагітні.

Наступним рівнем порівняльного аналізу стало виявлення вікових відмінностей в образі Я та відмінностей в системі уявлень про себе у групах жінок із різним терміном вагітності. Статистичний аналіз не виявив достовірних відмінностей між вагітними різних вікових категорій, як не виявлено відмінностей і між групами вагітних 1 і 2 триместрів та 2 і 3 триместрів, натомість вони знайдені між жінками, які знаходяться на 1 і 3 триместрі вагітності. Так, відмінності виявились у рівні саморозуміння, близькості до себе, незахищеності та тривожності (див. табл. 3).

Таблиця 3. Відмінності у факторах самоставлення у жінок на І і ІІІ триместрі вагітності