Особливості агресивної поведінки особистості у підлітковому віці

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості агресивної поведінки особистості у підлітковому віці

Дейниченко Л.М., Шелепов В.О.

Дейниченко Л.М. к.п.н., доц. кафедри психології ДДПУ. Шелепов В.О. студент I курсу магістратури спеціальності «Психологія»

Стаття присвячена важливому питанню сьогодення: агресивній поведінці підлітків. Проведено аналіз підходів щодо сутності феномену агресивної поведінки. Представлено результати дослідження видів агресивних проявів найбільш характерних для підліткового віку. Встановлено зв'язок мотивації досягнення успіху з видами агресивної поведінки підлітків.

Ключові слова: агресія, агресивна поведінка, особистість, види агресії, прояви агресивності, мотивація досягнення, підлітковий вік.

Постановка проблеми

Посилення соціально-економічних проблем у сучасному суспільстві та зміна ціннісних орієнтацій негативно впливають на психологію людей, породжуючи тривожність, напруженість, озлобленість і жорстокість. Статистика свідчить про зростання агресивності в поведінці серед осіб різних соціальних і демографічних групп. Особливо гостро це виражено в прояві соціально-культурної нетолерантності та зростанні злочинності у підлітковому середовищі. Вочевидь, проблематика підліткової агресії є однією з найбільш актуальних проблем психології.

Аналіз останніх джерел і публікацій

Агресивна поведінка як феномен детально розроблена у працях Р. Аткінсона, А. Бандури, А. Басса, Л.Берковіца, К. Левіна, З. Фрейд Х. та ін. Серед вітчизняних дослідників суттєву увагу агресії, зокрема і у віковому аспекті, приділяли Л. Божович, Л. Виготський, І. Кон, А. Личко, Л.Славіна та ін.

Різні аспекти агресивної поведінки представлено у наукових доробках сучасних вчених. Більшість праць стосується вивчення різноманітних форм агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку, які виявляються у певному характері внутрішньо родинних відносин дитини та в неблагополуччі в спілкуванні у дитячому колективі (С. Бєлохвостова, Е. Гаспарова, Н. Дубінко, І. Кущенко, І. Сопрун, І. Фурманов та ін.).

В дослідженні підліткового віку науковцями отримані дані стосовно статевих відмінностей (І. Фурманов, Л. Семенюк); визначена дія соціально-психологічних чинників (О. Мойсеєва) на агресивну поведінку; розглянуті адаптаційні механізми агресії підлітків (О. Волянська).

Мета даної статті - аналіз особливостей агресивної поведінки особистості підлітків.

Виклад основного матеріалу

Аналіз наукової психологічної літератури [1, 2] свідчить, про неоднозначність трактування феномену агресивної поведінки. Поняття «агресія» і «агресивність» часто вживаються в найширшому контексті й тому потребують конкретизації. Так, у наукових працях Р. Берона, Д. Річардсона, Е. Фромма агресія розглядається як мотивована деструктивна поведінка, що суперечить нормам і правилам співіснування людей у суспільстві, шкодить об'єктам нападу, завдає фізичного збитку людям або викликає у них психологічний дискомфорт. На необхідність вивчення агресії не лише як поведінки, але й як психічного стану, що містить у собі потенціал агресивних дій, указує М.Д. Левітов.

Поняття агресії як прагнення, що виявляється в реальній поведінці або фантазуванні з метою домінування над іншими, розмежовується з поняттям агресивної поведінки, спрямованої на нанесення шкоди живій істоті, котра не бажає подібного ставлення. Тобто під агресією розуміється внутрішній, когнітивний компонент агресивної поведінки. При цьому провідними ознаками агресивної поведінки Е.В. Змановська називає такі прояви: прагнення до домінування над людьми і використання їх у своїх цілях; тенденція до руйнування; нанесення шкоди оточуючим; схильність до насильства.

Дослідник С.Л.Кравчук під агресією розуміє й емоційні переживання, внутрішні спонукання й готовність діяти агресивно, а також зовнішній вияв цих внутрішніх компонентів в агресивній поведінці.

Аналіз праць ряду дослідників (Л.М. Зюбін, Я.Л. Коломінський, В.Г. Степанов, Р.І. Цветкова) дозволяє припустити, що вони вважають агресію адаптивною реакцією, яка є виявом механізму психологічного захисту. У дослідженні В.Г. Степанов підкреслює, що агресія як вияв непристосованості до соціального середовища чітко виявляється від 10 до 13 років [3].

У нашому дослідженні агресію ми розуміємо як фізичні або словесні дії та поведінку людини, яка спрямована на руйнацію, пошкодження або завдання шкоди. Термін агресивність більшість дослідників тлумачать як відносно стійку рису особистості, яка виражається в готовності до агресивних дій для реалізації своїх цілей і характеризується сприйняттям та інтерпретацією поведінки іншої людини [3, с. 126]. Агресивні дії при цьому не викликаються певними об'єктивними обставинами, тобто не можуть бути виправдані необхідністю самозахисту, захисту інших людей або причинами морально-етичного характеру.

На думку Ф.В. Бассіна, відмінність понять «агресія» і «агресивність» веде до важливих наслідків: по-перше, не за всякими агресивними діями суб'єкта варто вбачати агресивність особистості, по-друге, агресивність людини не завжди проявляється в явно агресивних діях. Сама по собі агресивність не робить суб'єкта соціально небезпечним, адже, з одного боку, існуючий зв'язок між агресивністю і агресією не є однозначним, а, з другого боку, акт агресії може не набувати соціально небезпечних та несхвалюваних громадськістю форм. Часто агресивність розуміють як «зловмисну активність». Однак сама по собі деструктивна поведінка «зловмисною» не є, такою її робить мотив діяльності, тобто ті цінності, заради досягнення і оволодіння якими активність розгортається. Зовнішні практичні дії можуть бути схожими, але їх «мотиваційні компоненти прямо протилежними» [4, с. 110].

Отже, агресивність - це усвідомлювана чи неусвідомлювана якась схильність до агресивної поведінки; агресія - це форма поведінки, яка частково є соціальним навчанням (ЗМІ, однолітки, сім'я) і частково є наслідком агресивності (властивості особистості).

Тож агресивні прояви у поведінковому аспекті несуть в собі потенційну або заподіювану шкоду, при цьому ступінь шкідливості як результату залежить від агресора та від того, на кого спрямована агресія. При цьому слід урахувати, що агресивна поведінка може бути як прямою, коли людина не приховує свою агресію від оточуючих, так і непрямою, коли агресія приховується під неприязню, єхидством або іронією. Пряма агресія проявляється різними способами, починаючи від висловлення погроз у бік співрозмовника і закінчуючи безпосередніми агресивними діями. Непрямою агресією людина чинить тиск на «жертву». Прояви агресії виражаються як у фізичній, так і у словесній формі. Усі вказані види агресивної поведінки стали предметом нашого дослідження.

Експериментальне дослідження проводилося на базі загальноосвітньої школа № 8 м. Слов'янськ Донецької області. В експерименті взяли участь учні 9-А та 9-Б класів у кількості 58 досліджуваних з них 35 дівчат та 23 хлопця. У дослідженні були використані такі методики: діагностика показників і форм агресії А. Басса й А. Даркі, «Агресивна поведінка» Є.П. Ільїна та П.А. Ковальова. Особливості мотивації досягнення підлітків ми досліджували за допомогою тесту А. Мехрабіана (ТМД), також застосовувався метод бесіди і спостереження.

Основна увага в дослідженні була зосереджувана на кількісному та якісному аналізі різних форм агресивної поведінки дітей. Виявлення зв'язку мотивації досягнення та видів агресивної поведінки підлітків.

Відповідно до діагностики показників і форм агресії А. Басса й А. Даркі, були отримані наступні результати. Найбільш виражені у підлітків такі показники агресивності, як почуття провини (68,4%) та практично відсутні почуття підозри. На нашу думку, це свідчить що підлітки намагаються стримувати прояв агресивної поведінки, відповідно котрі заперечуються нормами суспільства. Тобто, якщо підлітки роблять вчинки які мають агресивні дії, то вони починають відчувати докори сумління.

Дещо підвищеними у підлітків були показники вербальної агресія (73,7%) та непрямої агресія (64,5%), роздратування (75,8%). Таким підліткам властивий вираз негативних почуттів як через зміст словесних відповідей, це погрози, лайка, так і через форму - сварку, крик. Також виявлено високі показники і за фізичною агресією (58,6% ). Це говорить про те, що вони можуть використовувати фізичну силу проти іншої особи, їх поведінка характеризується високою конфліктністю, частими образами, бійками та іншими відвертими й грубими зовнішніми фізичними проявами агресії.

Слід зазначити, що у підлітків виявлено високий рівень за показником дратівливість, що свідчить про високу сприйнятливість підлітків щодо негативних явищ оточуючого світу. Що принципі, є характерним явищем для підліткового віку в цілому. Згідно отриманих результатів у більшості підлітків було встановлено середній рівень за показниками негативізму та образливості, тобто підлітки схильні до прояву опозиційної форми поведінки. підлітковий агресія психологічний

Загалом у більшості підлітків (48,7%) випробуваних мають середній рівень агресивності, тобто вони проявляють агресивність ситуативно й в більш прийнятних формах, але досить успішно йдуть по життю, оскільки в них достатньо здорового честолюбства і самовпевненості. Але у 37,6% учнів мають високий рівень агресивності, це означає, що вони не рідко бувають неврівноваженими і жорсткими по відношенню до інших людей. Поряд з цим, індекс агресивності більш виражений, ніж індекс ворожості. Це свідчить про те, що підлітки більш схильні до непрямої та вербальної агресії, фізичної агресії, роздратування, ніж до прояву образи та підозрілості.

Показники агресивності досліджуваних, які ми отримали післі проведення методики «Агресивна поведінка» (Є. П. Ільїн, П. О. Ковальов) підтвердили, попередні результати. Тобто рівень агресії у дітей підліткового віку в цілому є досить значним. Зокрема можна виділити високі показники схильності до вербальної агресії, тобто підлітки схильні виражати свою агресію зазвичай словесно. Дещо нижчими, однак також досить значущими є показники фізичної агресії, тобто досліджувані іноді застосовують і силові методи для виявлення власної агресії.

Агресивність підлітків виявляється як тенденція чи реальність поведінки. Порівняльний аналіз показав, що у досліджуваних підлітків переважає вербальна форма агресивної поведінки. У більшості підлітків значно вищим є і показник прямої агресії. Тобто це говорить про те, що підлітки схильні скоріше прямо виявляти наявну у них агресію, ніж реалізовувати її непрямим шляхом.

Результати методика мотивації досягнення А. Мехрабіана показують, що у більшості підлітків переважає мотив уникнення невдач, що становить (54,5%). Це означає, що страх перед невдачею досить сильно розвинений і має перевагу над прагненням до успіху. Так підліток починає добиватися свого успіху компенсаторним шляхом, який буває агресивним або невротичним. Рівень мотивації досягнення відноситься також до ступеню складності тієї задачі, яку готову взяти на себе дитина. Підлітки часто заявляють, що вони готові вирішувати дуже складні задачі.

При цьому «завищення мети» характерно для підлітків, які не проявляють здібностей у її досягненні, а може базуватися на переконанні, що їх оцінять не за реальні результати, а за заявлені амбіції.

Також було виявлено у 46,5% підлітків сформованість мотивації досягнення успіху. Такі підлітки беруть на себе відповідальність за те, що з ними відбувається в житті, вважають, що успіх - це результат їх зусиль, а невдача - результат їх особистісних промахів.

З метою дослідження взаємозв'язку між рівнем мотивації досягнення та видами агресії нами були використані методи кореляційного аналізу і знайдено коефіцієнт кореляції за Пірсоном. Проведений нами кореляційний аналіз виявив наявність кореляційного зв'язку показниками мотивації досягнення успіху і агресивною поведінкою. Існує пряма залежність між мотивацією досягнення успіху та фізичної агресії (r = 0,34 ). Це свідчить, що чим вище рівень мотивації досягнення успіху у підлітків, тим вищий рівень фізичної агресії. Існує зворотній зв'язок між мотивацією досягнення успіху та аутоагресією, (r = -0,37 ), тобто більш високому рівню домагань відповідає нижчий рівень аутоагресії.

Кореляційний аналіз показує, що виявлені показники свідчать про наявність слабкої залежності. Відповідно, можна зробити припущення про те, що на рівень агресії впливають інші особистісні характеристики та якості.

Висновки

Результати дослідження, свідчать що у підлітковому віці домінують такі види агресивної поведінки як вербальна агресія, почуття провини, образи й дратівливості. Прояв вербальної агресії у досліджуваних підлітків є вищим, ніж схильність до фізичної агресії. Встановлений помірний зв'язок між мотивацією досягнення та агресивною поведінкою підлітків.

Література

1. Бандура А. Подростковая агрессия / А. Бандура, Р. Уолтерс. - М.: Фимита, 2000. - 512 с.

2. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции / Л.М. Семенюк. - М.: Академия, 1996. - 125 с.

3. Волянська О. В Проблема агресивної поведінки підлітків: фактори та механізми соціалізації / О. В. Волянська //Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» . - Харків, 2016- № 3 (30). - С. 125-132.

4. Ганова Л.А. Феномен агрессивности и особенности личности / Л.А. Ганова // Вопросы общей и дифференциальной психологи: сб. науч. тр. - Кемерово, 1998. - Вып. 2. - С. 108-115.

5. Гиренко С.П. Агресивна поведінка особистості в конфлікті. // Вісник Харківського університету. Серія „Психологія”. - 2000 - № 472 - С. 49-51

References

1. Bandura A. Podrostkovaya aggression / A. Bandura, R. Walters. Moscow: Fimita Publ., 2000. - 512 P.

2.Semenyuk L. M. psychological features of aggressive behavior of teenagers and conditions for its correction / L. M. Semenyuk. Moscow: Akademiya publ., 1996, 125 P.

3. Volyanskaya O. V. The problem of aggressive behavior of adolescents: factors and mechanisms of socialization / O. V. Volyanskaya //Bulletin of the National University "Yaroslav the wise Law Academy of Ukraine". Kharkiv, 2016-No. 3 (30). - P. 125-132.

4.Ganova L. A. The Phenomenon of aggressiveness and personality characteristics / L. A. Ganova // questions of general and differential psychologists: sat. science. TR. Kemerovo Publ., 1998. 2. - p.108-115.

5. Girenko S. P. aggressive behavior of the individual in the conflict. // Bulletin of Kharkiv University. Series "Psychology". - 2000 - № 472-pp. 49-51.

Размещено на Allbest.ru