Особливості прояву почуття провини у дівчат студентського віку схильне до невротичних потреб

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості прояву почуття провини у дівчат студентського віку схильне до невротичних потреб

Мелоян А.Е., к. п. н., проф. каф. прикладної психології; Севян С.А., студентка I курсу магістратури спеціальності «Психологія»

У статті аналізуються психологічні особливості впливу почуття провини на невротичні потреби у дівчат студентського віку. На основі теоретичного аналізу та експериментального дослідження невротичні потреби розглядаються як ірраціональні способи вирішення проблем. На статистично достовірному рівні встановлено, що почуття провини впливає на прояв невротичних потреб у студентів-дівчат.

Ключові слова: вина, невротичні потреби, базальна тривога, студентський вік.

Постановка проблеми

Проблема пошуку психологічних засад невротизації особистості та способів її подолання не втратила своєї актуальності й сьогодні. Досить часто невротичні розлади залишаються нерозпізнаними, а люди, які страждають від цих хворобливих станів, не отримують вчасної психологічної допомоги. Це пов'язано з тим, що страх і тривога постійно виникають в умовах сучасного темпу життя, зайнятості людини, навіть при нормальному розвитку особистості. Невротичні потреби характеризуються рядом стратегій для подолання базальної тривоги, багато з яких, у загальному підсумку, стають добре засвоєними рисами особистості. Однак вони можуть привести до неврозів, тому що потреби, що лежать в основі цих стратегій, не завжди раціональні або адекватні. Щоб впоратися з відчуттям недостатньої безпеки, безпорадності і страху перед навколишнім світом, індивід вдається до різних захисних стратегій [4,5]. На нашу думку, невротичні потреби є нормальними, природними, якщо проявляються адекватно до ситуації й у розумних межах. Невротична особистість відрізняється неадекватністю сили даних потреб, що зумовлює непослідовність і неврівноваженість її поведінки. З нашої точки зору, відчуття провини істотно впливає на невротичний стан особистості.

Мета дослідження. Експериментальним шляхом виявити особливості прояву взаємозв'язку невротичних потреб і захисних механізмів у дівчат студентського віку.

Виклад основного матеріалу дослідження

Представники психоаналітичного напряму розглядають провину згідно її становленню в процесі формування структури особистості. Основна ідея полягає в тому, що провина виникає в результаті протистояння Ід і Супер Его. Супер Его, що розуміється як совість, формується тоді, коли у дитини відбувається засвоєння та інтерналізація норм і правил поведінки, що відбувається за допомогою механізмів ідентифікації і інкорпорації або інтроекції. З. Фрейд розглядав провину як різновид тривоги і називав її «тривогою совісті» [2].

Такі автори як Г. Пайерс, М. Сінгер, О. Маурер і ін. ототожнюють провину зі страхом перед покаранням.

Почуття провини виникає в результаті «інтерналізації» стандартів поведінки, коли норми, які диктуються суспільством, переходять із зовнішніх до внутрішніх. Сама людина, що зазнає провину, стає джерелом цих норм. Він несе відповідальність в першу чергу перед собою за свої вчинки та стежить за дотриманням собою норм. Особистість відчуває себе винуватою, якщо її поведінка, ситуація або дія не відповідає дійсності та суперечать засвоєним їм нормам [1]. Згідно У. Х. Джонсу провину слід розуміти як «дисфоричне почуття, яке виникає у людей, коли вони порушують свої особисті моральні принципи і соціальні норми». Згідно із запропонованою ним методикою провина вимірюється через три її складові:

1) Провина-стан - тимчасовий емоційний стан, який переживається в даний момент.

2) Провина-рис - стійка особистісна характеристика, яка полягає в наявності у людини жалю, бажання виправити помилки, ненависті до себе.

3) Прихильність до моральних норм - готовність переживати провину на основі прихильності моральним цінностям, принципам, нормам.

Таким чином, почуття провини відіграє важливу роль в становленні соціальної та особистої відповідальності. Саме очікування провини або страх провини пов'язані з бажанням і необхідністю дотримуватися норм і правил суспільства. Вина допомагає відчути стан, біль, образу іншої людини, змушує шукати потрібні слова, діяти з метою допомогти «потерпілому», виправити свій вчинок або ситуацію в цілому. Почуття відповідальності, що виникає в зв'язку з переживанням емоції провини, сприяє зрілості особистості і її психологічної спроможності.

Особливий інтерес представляють дослідження невротичних конфліктів у психології. Невротичні особистості формуються в умовах явного дефіциту теплоти і безпеки в стосунках з батьками, оскільки, прагнучи до безпеки і подолання тривоги, дитина вибирає і формує властиву для неї захисну стратегію. Карен Хорні окреслила десять таких захисних стратегій, визначивши їх як невротичні потреби або тенденції особистості [4].

Психоаналітики розглядали невроз та його симптоматику як наслідок внутрішніх протиріч людини. З. Фрейд вважав сутністю неврозу конфлікт між свідомим і несвідомім, що часто є рушієм поведінки та функціонування особистості. [3]

Але слід зауважити, що різні представники психоаналізу неоднаково розуміють зміст несвідомого і, отже, змістовний бік невротичного конфлікту. Наприклад, А. Адлер розглядав невроз як «стратегію самозахисту Его». Він бачив сутність неврозу в конфлікті між почуттям неповноцінності і прагненням до самоствердження, жагою влади, отже, для подолання почуття неповноцінності і задоволення потреби в самоствердженні людина вдається до механізмів компенсації та гіперкомпенсації. Невротичний симптом при цьому розглядається як вираження боротьби, спрямованої на подолання почуття недостатності, він є результатом невдалої компенсації, фіктивним способом підвищення власної гідності.

У межах гуманістичного напрямку, невроз розглядається як неможливість самоактуалізації, що є головною потребою людини. Потребу в самоактуалізації А. Маслоу позначав як метапотребу, що виникає після задоволення дефіцітарних потреб (біологічних потреб, безпеки). Депривація метапотреб може призвести до невротичних та психічних розладів.

У працях учених У.М. М'ясищева, Р.А. Зачепицького, У.Д. Мягер, Б.Д. Карвасарського, Ю.Я. Тупіцина та ін. розкривається діалектична єдність об'єктивних факторів та піддається розгляду виникнення й розвиток невротичного конфлікту. Психоаналітичним позиціям, пошуку «витіснених» інстинктивних потягів як чинників внутрішнього конфлікту протиставляється його аналіз з позицій психології відносин.

К. Хорні розглядала невроз як захисну реакцію людського організму, що виникає у відповідь на приниження, агресію, гіперпротекцію. Психолог відстоювала позицію, що в дитинстві домінують дві потреби - у задоволенні та в безпеці. Головною потребою, що впливає на формування дитини, є потреба у безпеці. Вона виявляється у прагненні дитини бути бажаною та захищеною від небезпек навколишнього світу. Завдяки задоволенню цієї потреби формується здорова особистість. Якщо ж батьки не здатні проявити справжню любов і турботу, вони тим самим стимулюють прояв базальної тривоги.

На думку Хорні, виражена базальна тривога у дитини веде до формування неврозу у дорослої людини. К. Хорні наголошує, що невротичні потреби виникають як захист від негативних соціальних факторів. Щоб захиститись, індивід починає формувати три основні способи захисту: «рух до людей», «проти людей» і «від людей».

Таким чином, сучасній людині доводиться витримувати тиск вимог, яке висуває суспільство, пристосовуватись до прискореного темпу життя, водночас забезпечувати задоволення основних потреб у безпеці та задоволенні. Отже, проблема пошуку психологічних засад невротизації особистості та способів її подолання не втратила своєї актуальності й сьогодні.

На основі отриманих результатів дослідження, ми можемо стверджувати, що більш вираженим саме на високому рівні є почуття провини як стан, що проявляється на високому та середньому рівні відповідно у 30% і у 65%. Дівчатам студентського віку властивий тимчасовий емоційний стан, пережитий зараз, тяжке самовідчуття, що виникає в результаті звичної взаємодії як відповідь на негативний стимул. Низький рівень виявлено лише у 5% досліджуваних.

Провина як риса визначається на середньому і високому рівнях у відповідно 65% і 25% респондентів. Таке відчуття провини полягає в наявності у дівчат жалю, бажання виправити помилки. Низькій рівень проявляється у 10%.

Почуття провини як моральної норми не виявлено на низькому та високому рівнях. Визначається тільки на середньому рівні у 100% студентів-дівчат, характеризується готовністю переживати провину на основі прихильності до моральних принципів і норм.

Дослідження невротичних потреб у студентів-дівчат нашої вибірки показало, що домінуючими саме на високому рівні виявилися нижченаведені результати.

Потреба у позитивній афектації, де високий рівень виявлено у 55% досліджуваних, характеризується як сильне прагнення бути об'єктом захоплення з боку інших. Таким особистостям властива підвищена чутливість і сприйнятливість до критики. На середньому рівні виявлено у 40%, на низькому рівні - у 5%.

Потреба в партнерстві виявляється у 45% студенток на високому рівні. У дівчат є надмірна залежність від інших і острах отримати відмову або залишитися на самоті. Також, дана невротична потреба виявлена у 40% на середньому рівні і у 15% - на низькому.

Потреба бути об'єктом захоплення на високому рівні проявляється у 45%. Респондентам характерне прагнення створити позитивний власний образ, позбавлений недоліків і обмежень. Середні і низькі показники є відповідно у 35% і 25% студентів-дівчат.

Потреба у самодостатності і незалежності як невротичному стані визначається на високому рівні у 55% молодих дівчат. Поведінка в цьому випадку характеризується уникненням будь-яких відносин, які передбачають взяття на себе серйозних обов'язків. Дана потреба виражається на середньому рівні у 35% і на низькому - у 10% досліджуваних.

Потреба у бездоганності і незаперечності, де вираженість високого результату становить 35%, середнього - 50%, і низький рівень проявляється лише у 15% дівчат студентського віку, визначається спробою бути морально ідеальним у всіх відношеннях.

Для встановлення взаємозв'язку між досліджуваними параметрами нами використовувався коефіцієнт лінійної кореляції К. Пірсона rxy. У результаті було виявлено зворотньо пропорційний взаємозв'язок виявлений між показниками провини як стану та невротичної потреби в партнерстві (rxy=-0,53; при p<0,01). Досліджуваним у стані провини властиво уникати відносин з оточенням та ізоляція для збереження рівноваги та подолання негативних переживань.

При прояві провини як стану і як моральної норми у випробовуваних не проявляється невротична потреба в силі (rxy=-0,45 і rxy=-0,59; при p<0,01). Це свідчить про те, що у разі тяжкого емоційного стану або у випадку готовності переживати провину, студентки не використовують домінування і контроль над іншими.

У разі яскравого вираження у молодих дівчат невротичної потреби бути об'єктом захоплення, а також потреби у суспільному визнанні (rxy=0,46 і rxy=0,46; при p<0,01), вони більш схильні до прояву почуття провини як моральної норми. Досліджуваним властива переживати провину на основі прихильності до моральних цінностей, принципів тоді, коли виникає потреба в увазі з боку інших.

Нами було встановлено, що невротичні потреби взаємодіють почуттям провини у дівчат студентського віку. Невротичні потреби, як правило, діють не ізольовано, вони переплітаються, утворюючи стиль зв'язку особистості з навколишнім середовищем, спосіб емоційного реагування.

Висновки

На основі теоретичного аналізу та експериментального дослідження ми можемо стверджувати, що особливості прояву почуття провини у дівчат студентського віку схильне до невротичних потреб.

Вина характеризується дисфоричним почуттям, яке виникає у людей, коли вони порушують свої особисті моральні принципи і соціальні норми. Невротичні потреби, як правило, діють не ізольовано, вони переплітаються, утворюючи стиль взаємодії особистості зі світом. Базисні риси невротичних характерів зумовлені труднощами соціалізації особистості та її асиміляції в культурному середовищі.

В подальших дослідженнях ми плануємо розробити та апробувати методи, направлені на корекцію невротичних потреб дівчат-студенток та оптимізацію їх взаємодії з навколишнім середовищем.

почуття провина невротичний потреба дівчата

Список використаних джерел

1. Изард К.Э. Психология эмоций / К.Э. Изард. - СПб.: Питер, 2008. - 464 с.

2. Реана А.А. Психология человека от рождения до смерти / А.А. Реан. - СПб.: Прайм Еврознак, 2002. - 656 с.

3. Фрейд З. Малое собрание сочинений / З. Фрейд. - М.: Азбука, Азбука - Аттикус, 2011. - 992 с.

4. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Новые пути в психоанализе / К. Хорни; Пер. с англ. А.М. Боковиков. - СПб.: Питер, 2013. - 304 с.

5. Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. - СПБ.: Питер, 2003. - 608 с.

Размещено на Allbest.ru