Психологічні особливості ціннісних орієнтацій сучасної молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості ціннісних орієнтацій сучасної молоді

Кіян А.П.

к.психол.н., доцент кафедри психології ДДПУ

Рейлян Ю.І.

студентка IV курсу спеціальності 053 «Психологія» ДДПУ

У статті проаналізовано поняття, характеристики цінностей та ціннісних орієнтацій. Надається загальна характеристика особистості в юнацькому віці. Розглядається зміст ціннісних орієнтацій сучасної молоді. Значна увага приділяється емпіричному дослідженню проблеми ціннісних орієнтацій сучасної молоді.

Ключові слова: цінності, ціннісні орієнтації, ціннісні уявлення, юнацький вік.

Вступ

Постановка проблеми. У юнацькому віці починається формуватися стійке коло інтересів, які є базою цінностей і ціннісних орієнтацій сучасної молоді. До особливостей психічного життя молодої людини відносять залежність само відношення від зовнішнього оцінювання і значні зміни в структурі цінностей і ставлення до життя, орієнтування на отримання нового соціального досвіду (Л. Божович, І. Давидова, І.Кон, В.Мухіна, Н. Соловйова, М.Павлова та ін.), що призводить до суттєвих змін в осмисленні життя сучасної молоді.

Аналіз наукових джерел дозволяє виділити три основних напрямки дослідження ціннісних орієнтацій.

По-перше, ціннісні орієнтації багато в чому задають життєву позицію молоді.

По-друге, не можна не відзначити вплив соціально-стратифікаційних чинників на процес формування життєвих цінностей підростаючого покоління, коли все більшої значущості набувають питання, пов'язані з встановленням соціальної ідентичності та соціальної диференціації.

І нарешті, по-третє, становлення ціннісних орієнтацій молоді відбувається в ситуації серйозних соціальних, економічних і політичних змін в сучасному суспільстві.

Незважаючи на те, що дослідження цінностей сучасної молоді знайшло досить широке відображення в науковій літературі, проблема психологічних особливостей цінностей сучасної молоді з урахуванням сучасного соціокультурного контексту вимагає свого подальшого вивчення, що і визначає актуальність нашого дослідження.

ціннісна орієнтація юнацький

Аналіз останніх досліджень й публікацій

Цінності та ціннісні орієнтації особистості є предметом дослідження низки наук про людину і суспільство: філософії, соціології, психології та педагогіки. В якості предмету психологічного дослідження ціннісні орієнтації займають проміжне місце на перетині таких предметних галузей, як мотивація і світоглядні структури свідомості. Вони є компонентом складної структури ставлень особистості до умов її існування та діяльності, пов'язуючи в єдине ціле суспільне, групове й індивідуальне у свідомості та поведінці.

Наявність сталих ціннісних орієнтацій характеризує зрілість особистості, виступає яку загальний показник рівня духовного розвитку. Тож, дослідження ціннісних орієнтацій відіграє непересічну роль у визначенні змісту психолого- педагогічного супроводу молодої особистості у процесі життєвого, зокрема, професійного становлення, що знаходить підтвердження у незгасаючому інтересі науковців і практиків до цієї проблематики [7].

Відомо, що система ціннісних орієнтацій виражає змістовне відношення людини до соціальної дійсності і в цій якості визначає мотивацію її поведінки, робить істотний вплив на всі сторони її діяльності. Це складний соціально - психологічний феномен, що характеризує спрямованість і зміст активності особи, визначає загальний підхід людини до світу, до себе, надаючи сенс і напрям особистим позиціям, поведінці, вчинкам.

З психологічної точки зору ціннісні орієнтації є компонентом структури особистості, який відображає життєвий досвід, накопичений особистістю в індивідуальному розвитку, та являє собою серцевину свідомості, з огляду на яку особистістю приймаються рішення щодо важливих життєвих питань. У ціннісних орієнтаціях виявляється стійке, соціально-зумовлене, вибіркове ставлення людини до сукупності матеріальних і духовних суспільних благ та ідеалів.

Поняття ціннісної орієнтації є більш широким за поняття цінності, оскільки в його основі - «структурний зв'язок між самою цінністю і ціннісноорієнтованим суб'єктом» [6]. У цьому сенсі нам близьке тлумачення ціннісних орієнтацій як кластерів інтерналізованих цінностей, що, зокрема, яскраво відображено у теоретичних розробках та експериментальних дослідженнях цінностей С. Шварца [9, с. 13-16].

Поняття «цінність» широко використовується у філософській та іншій спеціальній літературі для вказівки на людське, соціальне і культурне значення певних явищ дійсності. На думку науковця П. Менцера, цінність - це те, що почуття людини диктує визнати важливішим над усім, і до чого можна прагнути, ставитися з повагою та визнанням [5].

Пріоритетне значення мають індивідуальні цінності людей (особистостей), бо тільки якась їх сума може становити собою цінності соціальні, цінності всього суспільства. Ієрархія індивідуальних (особистісних) цінностей є своєрідною сполучною ланкою між окремою людиною (індивідом) і суспільством, його культурою в цілому. Іншими словами, є духовний світ самої людини і певна культура суспільства, які взаємопов'язані і взаємодіють за допомогою цінностей певного людини [1, с. 70-71].

Історично поняття «ціннісні орієнтації» розвивалося як таке, що розкриває зв'язок індивідуального і суспільного у свідомості людини в єдності когнітивних та афективних процесів. У радянській психології і на сучасному пострадянському просторі ціннісні орієнтації розглядались та розглядаються переважно через поняття ставлення й установки. Зокрема, А.І. Донцов визначає ціннісні орієнтації як смислові установки суб'єкта, усвідомлені ним у процесі соціалізації (входження у суспільство) і сформульовані у запропонованих суспільством термінах [3].

Отже, цінності - це, з одного боку, властивість того чи іншого суспільного предмета, явища, які задовольняють потреби, інтереси, бажання. Інакше кажучи, це соціально значущі уявлення про те, що таке добро, справедливість, патріотизм, любов, дружба тощо.

Юнацький вік традиційно вважається періодом інтенсивного - розвитку самосвідомості особистості. Цей процес детермінований, з одного боку, внутрішніми закономірностями розвитку, з іншого - об'єктивними обставинами, у яких відбувається становлення особистості.

Формування світогляду, виявлення своєї соціальної позиції, вибір майбутнього соціального становища й засобів його досягнення - головні потреби особистості у юнацькому віці, вважав В. Худик. Світогляд він визначав як «систему переконань, що виявляється у ставленнях особистості до середовища» [8, с. 4].У підході цього дослідника увага здебільшого приділяється аспектам соціально-оцінювального характеру. Він, зокрема, вважав, що особистість має оцінювати себе передусім з позиції оточення: «Самовизначення - це визначення своєї корисності для суспільства» [8].

У цей період життя людина вирішує, в якій послідовності вона докладе свої здібності для реалізації себе у праці та в житті. Юність - надзвичайно важливий період у житті людини. Вступивши в юність підлітком, молода людина завершує цей період справжньою дорослістю, коли вона дійсно сама визначає для себе свою долю: вона планує своє місце серед людей, свою діяльність, свій спосіб життя. Саме в юності відбувається становлення людини як особистості, коли молода людина, пройшовши складний шлях онтогенетичної ідентифікації до інших людей, перейняла від них соціально значущі властивості особистості, здатність до співпереживання, до активного морального ставлення до людей, до самого себе і до природи; здатність до засвоєння конвенціональних ролей, норм, правил поведінки в суспільстві тощо [4].

Формування особистості у юнацькому віці є складним процесом, що складається з процесів самоусвідомлення та рефлексії, результатом яких є Я - концепція та світогляд, а також самовизначення, результатом якого є ідентичність особистості та життєвий план. Можна розуміти самовизначення особистості як складний процес формування особистості та його результат. Поняття «самовизначення», яке використовується у вітчизняній психології, подібне до поняття «ідентичність», розробленого американським вченим Е. Еріксоном [2].

Паралельно з набуттям соціальної зрілості в юнацькому віці спостерігається висока гнучкість соціальних ролей - юнаки намагаються прирівняти себе до людей різних статусів, статі та віку, цим самим відкрити та спробувати якомога більше соціальних ролей, визначити з них бажані та потрібні для себе. Водночас має місце комунікативне експериментування, що сприяє накопиченню комунікативного досвіду юнаків, але й викликає певні розчарування. Залишається актуальним прагнення хлопців та дівчат перебувати у референтній групі, займати вагомий статус серед ровесників, що започаткувалось ще в підлітковому віці. Соціалізація в юнацькому віці досягає етапу інтеграції, тобто молоді люди намагаються налагодити з ровесниками взаємини, що характеризуються глибокою психологічною близькістю. Спілкування з однолітками необхідне для становлення самовизначення в ранній юності, але воно має інші функції: спілкування з друзями залишається інтимноособистісним; зміст такого спілкування - реальне життя, а не життєві перспективи; засноване на ставленні до іншого як до самого себе, у ньому розкривається власне реальне - Я. Спілкування з однолітками підтримує самосприйняття, самоповагу.

Отже, юність - це завершальний етап формування особистості, етап самовизначення та вибору свого життєвого шляху. Важлива роль у цьому періоді життя школяра відводиться мотивації як сукупності спонукальних чинників, що визначають активність особистості; усвідомлювані або неусвідомлювані психологічні чинники, які спонукають її до здійснення певних дій і визначають їх спрямованість та цілі.

На підставі проведеного теоретичного аналізу проблеми, нами було визначено мету нашого дослідження, яка полягала у вивченні особливостей ціннісної орієнтації сучасної молоді.

Для проведення дослідження нами було вибрано «Ціннісний опитувальник Ш. Шварца». В основі методики вивчення індивідуальних цінностей, якурозробив Ш. Шварц, лежать наступні концепції:

- концепція М. Рокича про існування термінальних і інструментальних цінностей;

- концепція Ш. Шварца про мотиваційну мету ціннісних орієнтацій і універсальності базових людських цінностей.

Опитувальник є теоретично обґрунтованою методикою, яка включає широкий спектр цінностей. Відповідно до теорії Ш. Шварца, всі цінності представлені на двох рівнях: на рівні нормативних ідеалів; на рівні індивідуальних пріоритетів.

Перший рівень - рівень нормативних ідеалів - у більшому ступені стабільний і включає уявлення особистості про те, як потрібно діяти, визначаючи, таким чином, принципи її поведінки в житті.

Другий рівень є більш залежним від факторів зовнішнього середовища і співвідноситься з певними вчинками людини.

Автор спирався на те, що найголовніший аспект, який лежить в підставі відмінностей між цінностями - це тип мотиваційних цілей, які виражають ці цінності.

Так він об'єднав в групи окремі цінності, у типи цінностей, що відповідають спільності їх цілей. Він відібрав цінності, які були виявлені дослідниками раніше, а також які знайшов він сам в релігійних і філософських працях. На основі цієї теорії їм був розроблений ціннісний опитувальник з 57 цінностей. У підсумковий список цінностей увійшли і ті цінності, які були запропоновані колегами з різних країн світу.

Використання представленого діагностичного інструментарію і обробка отриманих даних, а також проведення загального і змістовного аналізу отриманої інформації, дозволило отримати наступні результати.

Отже, перша частина опитувальника була призначена для вивчення цінностей, ідеалів і переконань, що впливають на особистість. Учасникам пропонувався список цінностей, який складався з двох частин: іменників і прикметників, що включає 57 цінностей. Необхідно було оцінити кожну із запропонованих цінностей в якості керівного принципу вжитті за шкалою від 7 до1 балів.

Спочатку респондентам пропонувалося оцінити цінності зі списку цінностей

I. Проаналізувавши відповіді за списком цінностей I, можна сказати, що, незважаючи на описані вище верхні і нижні значення обраних цінност ей, спостерігаються і загальні тенденції. Наприклад, більшість молодих людей вважають, що внутрішня гармонія, свобода, задоволення, життя, повна вражень, сенс життя, національна безпека, самоповага, мир у всьому світі, зріла любов, право на усамітнення, безпека в сім'ї, справжня дружба - це найбільш важливі керівні принципи (цінності) в їхньому житті. Негативних яскраво виражених тенденцій з представлених цінностей виявлено не було.

Цінності, які мають середні, невисокі значення: рівність, соціальна сила, соціальний порядок, повага традицій, єдність з природою, мінлива життя, авторитет, світ краси.

Далі учасникам опитування пропонувалося оцінити цінності як керівні принципи життя згідно їх важливості зі списку цінностей II. Список цінностей виявив, що більшість молодих людей схиляються до того, що важливо бути самостійним, вірним, цілеспрямованим, поважати батьків, які вибирають власну мету, здоровим, компетентним, чесним, розумним, відповідальним, успішним, охайним. Негативних тенденцій так само виявлено не було. Однак були якості, які мали середнє значення, і їх важливість в житті молодих людей займає невисоке місце - це стриманість, відкритість до чужих думок, скромність, що захищає навколишнє середовище, впливовість, що приймає життя, слухняність, корисність, благочесність.

Друга частина опитувальника є «Профіль особистості ». Він складається з 40 описів людини, що характеризують 10типів цінностей. Для оцінки описів використовується шкала від 4 до1балів. Учасникам наводилися описи деяких людей. Потрібно було оцінити, наскільки кожна людина схожа або не схожа на учасника опитування.

Отже можна виділити загальні якості, адже для молодих людей важливо показати свої здібності, вони хочуть, щоб люди захоплювалися тим, що вони роблять. Більшість з них вважає, що важливо робити багато різних справ у житті, цікавитися багатьом, прагнути до новизни, вирішувати самому, що робити, бути вільним у виборі діяльності, а також важливо бути відданим друзям і присвячувати час близьким. Також спостерігається схильність до порядку у чистоті, отриманню задоволення і насолоди від життя, чуйності до потреб інших людей, повазі до батьків, справедливості. Для більшості також важливо наповнювати життя сюрпризами, прагнути до здоров'я, кар'єрного росту, незалежності.

Таким чином, проведене дослідження дозволяє нам зробити висновок, що в цілому спостерігаються позитивні тенденції в системі цінностей молоді. Переважання «негативних» цінностей виявлено не було, або ці цінності присутні у меншості сучасної молоді, а також мають досить середнє значення. Також було виявлено досить неоднозначне ставлення до цінностей, які раніше вважалися еталоном, наприклад, скромність, релігійність, прийняття життя і слухняність. Однак це може бути пов'язано з реаліями теперішнього часу. Проте, такі цінності, як безпека сім'ї, вірність, чесність і здоров'я у молодих людей займають в системі цінностей найвищі значення.

Список використаних джерел

1. Головатий Н.Ф. Социология молодежи. К.: МАУП, 1999. 224 с.

2. Головей Л.А. Практикум по возрастной психологии: Учеб. пособие. / Головей Л.А., Кулешова Л.Н., Вансовская Л.И. и др.; Головей Л.А., Рыбалко Е.Ф. (ред.). 2-е изд., доп. и перераб. СПб: Речь. 2002. 693 с.

3. Донцов, А. И. К проблеме ценностей субъекта коллективной деятельности. Вопр. психол. 1979. № 3. С. 29

4. Криза юнацького віку. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://pidru4niki.com/1486011037101/psihologiya/psihologiya_yunatskogo_viku

5. Матяж С., Березянська А. Класифікація цінностей та ціннісних орієнтацій особистості. [Електронний ресурс] - Режим доступу: file:///C:/Users/user/Downloads/Npchdusoc_2013_225_213_7.pdf

6. Сурина, И. А. Ценностные ориентации как предмет социологического исследования. М., 1996. С. 3

7. Федух І. Визначення змісті поняття «Ціннісна орієнтація» у сучасній психолого-педагогічній науці. [Електронний ресурс] - Режим доступу: file:///C:/Users/user/Downloads/Vnadps_2011_3_25.pdf

8. Худик А. В. Изучение профессиональной направленности в подростковом и юношеском возрасте. К.:Освіта, 1992. 32 с.

9. Hofstede, G. Cultures and Organizations: Software of the Mind / Geert Hofstede. London: McGraw-Hill, 1990. P 6-7.

Размещено на Allbest.ru