Особливості ціннісно-смислової сфери підлітків

Когут Ірина Вікторівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

З таблиці видно, що у досліджуваного контингенту за усіма шкалами переважають середні показники. У цілому, отримані результати свідчать про те, що більшість підлітків мають середню здатність до визначення віддалених життєвих цілей та можливості їх реалізації. Загальна осмисленість життя знаходиться на високому рівні, що у цілому може вказувати на достатній розвиток рефлексивних якостей респондентів та їх здатність співвідносити власні смисли й цінності з життєвими цілями і планами. Найбільш високі показники серед учнів отримано за шкалою «Процес життя». Вказане свідчить про те, що підлітки живуть сьогоденням та не завжди замислюються над тим, що буде завтра. Вся їх увага зосереджена на поточних подіях, почуттях, проблемах (що є зрозумілим з огляду на вікову специфіку досліджуваного контингенту).

Показники локусів контролю (субшкали «Локус контролю - Я» та «Локус контролю -- життя») свідчать про недостатню впевненість респондентів у можливості здійснювати вільний вибір та будувати життя у відповідності з власними цілями і смислами (53,4% середніх показників за шкалою «Локус контролю - Я»). Недостатньою є також впевненість підлітків у можливості контролювати життя та певним чином впливати на перебіг подій (на що вказуюють 60% середніх показників за шкалою «Локус контролю - життя»). Отримані результати говорять про недостатню реалістичність у оцінюванні власних можливостей (у вигляді недооцінювання чи переоцінювання власних можливостей), недостатню впевненість у собі та своїх можливостях через недостатньо ефективне планування віддаленої перспективи, брак досвіду самостійного і позитивного вирішення життєвих труднощів. У цілому зазначене збігається з особливостями розвитку особистісної саморегуляції у підлітковому віці, бо вона знаходиться ще в процесі становлення.

Співвідношення трьох часових локусів (минулого, теперішнього та майбутнього) свідчить про орієнтованість підлітків на теперішнє, оскільки високі показники за субшкалою «Процес життя» (теперішнє) для більшості респондентів переважають над показниками за субшкалами «Результативність життя» (минуле) та «Цілі у житті» (майбутнє). Зазначене може бути пов'язане з недостатньою визначеністю життєвих перспектив, невпевненістю у майбутньому при достатньо високому рівні задоволення власним життям у цілому (як процесом, так і його результатами). Цей факт також свідчить про те, що найбільша смислова насиченість серед даного контингенту існує саме у площині теперішнього, оскільки «специфічне переживання часу є певним станом, який відображає ставлення індивіда до сенсів минулого, теперішнього та майбутнього». Безумовно, переживання такого стану можливе лише у теперішньому, але те, що було цінним для людини колись, залишається у її суб'єктивній реальності, так само як там існують й певні очікування та плани (представленість майбутнього). Відповідно, можливість людини вільно структурувати часові аспекти суб'єктивної реальності свідчить про її цілісність. Зазначене може вказувати, що оскільки досліджуваний контингент проявляє здебільшого зосередженість на сьогоденні, то його часова перспектива може бути недостатньо структурована та гармонійна, що, в свою чергу, свідчить про недостатню цілісність його особистостей. Можна сказати, що всі цінності та смисли підлітків знаходяться в межах теперішнього («тут і зараз»), оскільки ціннісний досвід минулого є ще недостатньо інтегрованим, а пріоритети майбутнього - недостатньо визначені. Цей факт цілком може бути пояснений через врахування вікових особливостей психічного та особистісного розвитку у підлітковому віці.

Найбільша кількість низьких показників у досліджуваній групі за шкалою «Цілі в житті». Це свідчить про недостатньо розвинуту здатність учнів до постановки життєвих цілей. Однак, для більшої частини групи (70%) показники за цією субшкалою знаходяться на середньому рівні. Цей факт говорить про те, що підлітки у цілому здатні до постановки цілей, однак, швидше за все, вони не в змозі ставити достатньо віддалені цілі, які вирізняються недостатньою чіткістю, є мало деталізованими та не завжди реалістичні. Зазначені особливості є відповідними віковим нормам та позначають прагнення школярів жити сьогоденням.

Домінування у структурі ціннісно-смислової сфери підлітків тих чи інших життєвих цілей та цінностей, а також їх співвіднесеність з певними життєвими сферами визначалась за допомогою методики «Must-test» (за П. Івановим).

З отриманих результатів видно, що 96,7% підлітків орієнтовані на особистісне зростання. Зокрема, це відображено у продовженні фрази «Я обов'язково повинен...» - «гарно навчатись», «закінчити школу», «поступити у коледж», «вступити до університету», «здобути професію», «знайти роботу», «бути гарною людиною», «стати успішним», «бути гарним другом» тощо.

Водночас, багато відповідей свідчать про невміння підлітків будувати віддалену часову перспективу, уявляти віддалені цілі. Зазначене проявляється, зокрема, у відповідях типу «Я обов'язково повинен.» - «гарно написати контрольну», «ходити на тренування», «гарно вчитись».

73,3% досліджуваних орієнтовані на цінності свободи, відкритості, демократії у суспільстві. Це відображено у продовженні фраз «Жахливо, якщо...» - «буде війна», «не виходить так, як ти хочеш», «коли тебе не розуміють», «хтось тебе ображає» та «Я не можу терпіти.» - «несправедливість», «брехні та зради», «якщо не вірять» тощо. Важливими для 73,3% досліджуваних є міжособистісні контакти, що відображено у продовженнях фрази «Жахливо, якщо.» - «друзі роз'їхались, а ти - сама», «не пускають гуляти», «немає друзів» або фрази «Я не можу терпіти.» - «.самотність» тощо.

Рівними за значущістю для респондентів виступають цінності безпечність, захищеність, прив'язаність та кохання (53,3%). Орієнтація на безпечність та захищеність відображена, наприклад, у продовженнях фрази «Жахливо, якщо.» - «ти не розумієш, що відбувається», «хворіють чи помирають люди», «тобі роблять боляче» тощо. Орієнтація на прив'язаність та кохання змістовно відображена у продовженнях фрази «Жахливо, якщо.» - «тебе зраджують», «немає взаємності у почуттях» чи фрази «Я обов'язково повинен.» - «мати гарних друзів», «ніколи не зраджувати близьких людей» і т.д. Вираженим у школярів є також прагнення до отримання задоволення (50%) (відображено, наприклад, у продовженні фрази «Я обов'язково повинен.» - «.все спробувати у цьому житті», «.відчувати задоволення від життя» та ін.), служіння людям (50%) (наприклад, продовження фрази «Я обов'язково повинен.» - «.зробити щось корисне для інших», «.стати у нагоді» тощо).

У цілому за результатами дослідження можна відмітити існування певних суперечностей у домінуючих цілях та цінностей підлітків. Так, з одного боку, вони прагнуть до міжособистісних контактів та спілкування, а з іншого - до автономності. Однаково цінними для них, з одного боку, є безпека, захищеність та служіння людям, з іншого - прагнення до отримання задоволення. Отже, зазначене відображає закономірності формування цінностей у підлітковому віці, яке позначається в одночасному існуванні у свідомості двох (або більше) суперечливих цілей чи цінностей, які розглядаються особистістю як рівнозначні.

Для визначення особливостей ціннісно-смислової сфери у підлітковому віці відбулося порівняння даних, отриманих за трьома методиками, а саме -- методикою «Ціннісні орієнтації» (за М. Рокичем), методикою «СЖО» (за Д. Леонтьєвим) та методикою «Must-test» (за П. Івановим).

Результати дослідження свідчать, що ціннісно-смислова сфера підлітків є ще недостатньо сформованою. Зазначене проявляється, по перше, у низькій узгодженості структури ціннісних орієнтацій школярів, одночасному існуванні суперечливих, конфліктних термінальних та інструментальних цінностей. Серед пріоритетних термінальних цінностей підлітками визначаються «хороші, вірні друзі», що поєднується зі значущістю міжособистісних контактів та спілкування (за методикою «Must-test»). Важливе місце займають термінальні цінності «задоволення та розваги» та «матеріально забезпечене життя», що суперечить вибору цінностей «служіння людям» за результатами методики «Must-test».

Найменш важливою термінальною цінністю учні вважають «гарну ситуацію у країні», що суперечить пріоритету цінностей «свобода, відкритість та демократія у суспільстві» й «безпека та захищеність» за результатами методики «Must-test». При тому, що школярі надають високого значення цінностям кохання та міжособистісного спілкування (як за результатами методики «Ціннісні орієнтації», так й за результатами методики «Must- test»), однак серед найменш вагомих інструментальних цінностей вони обирають «чуйність» та «широту поглядів».

Для більшості досліджуваних виявлено середні показники за усіма смисложиттєвими орієнтаціями, що говорить про їх середню здатність до постановки та досягнення життєвих цілей. Окрім цього, переважаючі середні показники за субшкалами «Локус контролю - Я» та «Локус контролю - життя» свідчить про недостатню реалістичність у оцінюванні себе та власної поведінки, недостатню впевненість у свої здібностях та можливостях впливати на певний перебіг подій.

Зазначене проявляється також й у виборі серед пріоритетних цінностей як «впевненість у собі» (за М. Рокичем) та «особистісне зростання» (за результатами методики «Must-test»).

У поєднанні з наявністю конфліктної системи ціннісних орієнтацій така специфіка смисложиттєвих орієнтацій може проявлятись у невизначеності та суперечливості поведінки, слабкій здатності до передбачення наслідків власних дій, складані програми з реалізації цілей, її корегування у разі необхідності.

Зазначене вказує на недостатню особистісну та соціальну зрілість, несформованість системи ціннісних орієнтацій, які виконують функції регулятора поведінки та діяльності. У підлітків з високими показниками смисложиттєвих орієнтацій намічається тенденція до більшої узгодженості ціннісної структури, що може свідчити про вищий ступінь їх рефлективності, сформовану здатність до співвіднесення власних цілей та можливостей, орієнтованість на майбутнє.

Зазначене свідчить про те, що цінності та смисли ще не стали для підлітків позаситуативними регуляторами, тому й специфіка їх поведінки є здебільшого ситуативно обумовлена. Отже, розвиток ціннісно-смислової сфери відбувається на рівні ієрархізації, інтеграції та структурного ускладнення (за Д. Леонтьєвим).

При чому, цінності та смисли досліджуваних є вже досить структурно ускладненими та ієрархізованими, але ще не достатньо інтегровані.

Висновки і перспективи подальших розвідок

Підлітковий період є кризовим перехідним етапом, який супроводжується якісними змінами у розвитку самосвідомості особистості, відмічається спрямуванням свідомості на самого себе. Підлітковий вік є одним з найважливіших періодів становлення особистості, коли завершується перебудова її самосвідомості, цінностей та інтересів. Підліток засвоює нові системи відносин, зазнає змін його ціннісно-смислова сфера, яка є складним інтегративним утворенням особистості та включає у своїй структурі ряд смислових утворень, серед яких провідними є цінності та смисли. Система ціннісно-смислової сфери характеризує зрілу особистість, тому що перебуває у центрі змістовного відношення «Я - світ» та визначає її потребо-мотиваційний вектор соціальної поведінки і спричиняє ефективність життєдіяльності. Ціннісна сфера особистості формується у кожної людини у цілісному процесі її індивідуального розвитку під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Смисл розглядається як складне інтегративне утворення, яке відображає ставлення людини до певних об'єктів дійсності. Цінності представляють собою вимоги, норми, які виступають у якості регулятора людських стосунків та діяльності. Можна сказати, що від цінностей залежить рівень культурного розвитку суспільства, його цивілізованість. З поняттям цінності тісно пов'язане поняття «ціннісна орієнтація», яке виступає найважливішим елементом свідомості особистості. У ньому переломлюються моральні, естетичні, правові, політичні, екологічні, економічні, світоглядні знання, переконання та уявлення.

Цінності виступають інтегративною основою як для окремої особистості, так і для будь-якої соціальної групи, нації чи усього суспільства у цілому. Виступаючи базовою характеристикою особистості ціннісні орієнтації включають в себе три компоненти: когнітивний, емоційний та поведінковий. Ціннісні орієнтації є результатом внутрішньої та зовнішньої взаємодії у процесі розвитку особистості, суб'єктивним відображенням об'єктивного світу у свідомості конкретного індивіда. Ціннісні орієнтації підлітка поступово формуються у процесі його соціалізації шляхом засвоєння соціальної інформації. Формування системи ціннісних орієнтацій являє собою процес становлення особистості і ця система є засобом реалізації певних суспільних цілей. У підлітковому віці спостерігаються два механізми засвоєння цінностей: процесуальний та змістовний. Змістовний компонент реалізується через засвоєння знань про цінності, норми поведінки, здатність до співчуття та співпереживання, усвідомлення необхідності певної поведінки відповідно до цінностей. Процесуальний аспект включає в себе такі етапи освоєння підлітками моральних цінностей: від пізнання смислу моральних норм до реалізації у поведінці. При цьому важливого значення набуває формування певного типу спрямованості особистості підлітка. Цінності є важливим елементом спрямованості особистості і визначають значною мірою формування у людини орієнтації на себе, спілкування і справу.

Результати дослідження ціннісних орієнтацій особистості у підлітковому віці за допомогою методики «Ціннісні орієнтації» (за М. Рокичем) дозволили виявити особливості ціннісних ієрархій досліджуваних, а також ступінь їх гармонійності чи конфліктності. Найбільш цінними для учнів є такі термінальні цінності, як «наявність хороших і вірних друзів», «задоволення і розваги», «матеріально забезпечене життя» та інструментальні цінності «чесність», незалежність» і «життєрадісність». Най - менш вагомими цінностями респонденти вважають «спокій у країні», «життєву мудрість» (термінальні цінності) та «непримиренність до недоліків», «чутливість», «широту поглядів» (інструментальні цінності). Існує певна неузгодженість як між ієрархіями термінальних та інструментальних цінностей, так й у середині самих цих ієрархій. За результатами методики «СЖО» (за Д. Леонтьєвим) виявлено, що для більшості досліджуваних характерний середній рівень за усіма субшкалами. Це засвідчує середню здатність підлітків до побудови життєвої перспективи, часткову здатність спиратись у здійсненні виборів на власні цінності та смисли, середній ступінь реалістичності оцінювання власних можливостей. За результатами методики «Must-test» переважаючими цілями та цінностями підлітків виступають «особистісне зростання», «свобода, відкритість та демократія у суспільстві» і «міжособистісні контакти та спілкування». У структурі зазначених цілей та цінностей також існують певні суперечності. Результати порівняльного аналізу за трьома методиками свідчать про суперечливість та неузгодженість ціннісно-смислової сфери особистості підлітків.

Проведене емпіричне дослідження дозволяє говорити про те, що ціннісно-смислова сфера дітей підліткового віку знаходиться ще у процесі становлення. Вона є недостатньо узгодженою, переважають суперечливі смислові утворення, які ще недостатньо інтегровані.

Перспективами подальших розвідок може слугувати вивчення порівняльного аналізу особливостей ціннісно-смислової сфери у старшому підлітковому та юнацькому віці.

Список використаних джерел

1. Братусь Б. С. Аномалии личности. Москва : Мысль, 1988. 301 с. Василюк Ф. Е. Методологический анализ в психологии. Москва : МГППУ; Смысл, 2003. 240 с.