Панічні атаки та їх вплив на психологічний стан людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський інститут Університету «Україна»

ПАНІЧНІ АТАКИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ЛЮДИНИ

Юрчук Людмила Василівна,

кандидат історичних наук

Якимова Яна Леонідівна

1 курс, освітній ступінь «Магістр»

м. Рівне

Вступ

Панічні атаки - це підвид тривожного розладу, який належить до розладів невротичного рівня, пов'язаних зі стресом. Панічна атака представлена добре окресленим епізодом інтенсивної тривоги або нездужання, який приходить раптово, досягає максимуму в протягом декількох хвилин, триває не більше 10 - 20 хвилин і раптово минає.

Панічна атака може бути як самостійним захворюванням, так і елементом якогось розладу. Напади паніки можуть зустрічатися не тільки у хворих з психічними захворюваннями, але і в ряді інших не психічних захворювань (ревматичні хвороби, ендокринні та серцево-судинні патології).

У сучасному суспільстві панічні атаки зустрічаються досить часто. За останніми даними, протягом усього життя близько 10 - 20% населення переносить один чи більше панічних атак. Це означає, що кожна п'ята людина хоч раз у житті піддається нападу паніки. Даний факт послужив приводом для того, щоб віднести панічну атаку не до патології, а до особливого виду поведінки людей.

Мета статті: проаналізувати причини виникнення панічних атак та їх психологічні особливості.

Матеріали та методи

Аналіз, систематизація, узагальнення наукових даних за даною проблемою.

Результати та обговорення

Панічну атаку як окреме захворювання виділили відносно недавно. На початку появу панічних атак списували на фізичну слабкість і страх самої людини. Потім панічні атаки вважалися ознакою різних хвороб. Пізніше все, що пов'язано з панічними атаками, стали відносити до неврозів. І тільки французький психіатр Шарко зважився систематизувати подібні стани. Цю роботу продовжив його учень -- Зигмунд Фрейд, який назвав панічну атаку «тривожною атакою». А сучасне визначення ввела тридцять сім років тому Американська асоціація психіатрів. [4, 79]

Психологічні особливості панічних атак описує Вейн А. М. та Голуєв В. Л. в книзі «Неврологічні синдроми» від 2000 р., а також Харрісон Т. Р у праці «Внутрішні хвороби» від 1997 р.

У роботах Nutt D. J. від 1999 р і Ballenger J. C. від 2000 р вказується, що хвороба частіше проявляє себе у віці 30-35 років. У МКБ - 10 ми можемо бачити, що основною ознакою виникнення панічних атак є повторення важкої тривоги, що не залежать від місця і обставин.

Панічна атака протікає досить бурхливо, що обумовлено ланцюговою реакцією, що лежить в основі.

Спочатку відбувається викид в кров адреналіну, через дію якого відбувається звуження судин. Своєю чергою, це веде до збільшення тиску і посилення частоти серцебиття - тахікардії. Далі виникають проблеми з диханням, починається задишка. Людині здається, що він не може дихати на повні груди, що ще більше погіршує ситуацію. Також може спостерігатися дереалізація - дезорієнтація на місцевості, нерозуміння людиною, де він знаходиться і що відбувається. На завершальному етапі відбувається зниження вуглекислого газу в легенях, що призводить до газового дисбалансу. Починається виділення молочної кислоти, яка, своєю чергою, знову активізує гормон адреналіну, що ще більше посилює паніку. Таким образом, коло замикається: чим сильніше хвилювання, тим сильніші симптоми, а, отже, сильніша повторна атака. [2; 133]

Причини виникнення панічних атак досі не виявлено. Вчені здійснюються спроби на нейронному рівні з'ясувати, які структури мозку відповідають за розвиток паніки. Встановлено, що ураження скроневих часток мозку і відділів лімбічної системи провокує зниження страху та агресії. Стимуляція цих відділів, навпаки, призводить до розвитку тривожного стану і страху.

Гіпотез виникнення панічних атак нараховується велика кількість. Серед них найбільш популярними вважаються наступні. [3, 142]

1. Катехоламінова теорія, яка заснована на тому, що напади паніки пов'язані з присутністю в крові великої кількості біологічно активних речовин, що виробляються наднирники, а саме: катехоламінів. Він діє як стимулятор, через який звужуються стінки судин, частішає пульс і стимулюється нервова система.

2. Генетична гіпотеза. Генетика, на думку дослідників, відповідальна за схильність деяких людей до панічних атак. Як доказ наводиться статистика. Кожен п'ятий, що страждає панічною атакою, має родича, з тією ж недугою. Якщо один близнюк страждає подібним тривожним розладом, у 60% випадків, другий близнюк страждає тим же захворюванням. Серед близьких родичів панічні атаки зустрічаються у 20% випадків.

3. Психоаналітична теорія, яка ґрунтується на тому, що коренем проблеми панічних атак є внутрішньоособистісний конфлікт, тобто конфлікт людини з самим собою, з його потребами. Розбіжність наших бажань з нашими можливостями може призвести до розвитку тривоги. Цієї думки дотримувався Зигмунд Фрейд. Він вважав, що якщо не робити своєчасну емоційну розрядку, то це в підсумку призведе до фізичної напруги.

Учениця Зігмунда Фрейда, Карен Хорні вважала, що напад паніки може бути викликаний конфліктною ситуацією.

4. Поведінкова теорія. Прихильники цієї теорії вважають, що панічна атака викликається зовнішніми причинами. Наприклад, прискорене серцебиття може бути викликано загрозливою ситуацією. Згодом може сформуватися умовний рефлекс, який буде виникати незалежно від того, чи виникла загрозлива ситуація чи ні. Паніка може бути викликана власними фантазіями та страхами. панічний атака психологічний мозок

5. Когнітивна теорія, прихильники якої вважають, що неправильне трактування свого стану призводить до тривоги, стресу і панічних атак. Наприклад, часте серцебиття може сприйматися як ознака загрози для життя. Такі люди, згідно з цією теорії, володіють підвищеною чутливістю і схильні перебільшувати свої відчуття. Подальша фіксація цих помилкових відчуттів призводить до розвитку періодичних панічних станів. У цьому випадку найбільш виражена не сама панічна атака, а страх її появи.

Найпоширенішою класифікацією панічних атак є класифікація, що поділяє їх за причинами виникнення і за основною симптоматикою. [6; 50]

За причинами виникнення панічні атаки діляться на спонтанні, ситуаційні, умовно-ситуаційні.

Спонтанна панічна атака - це панічна атака, яка характеризуються своєю раптовістю і відсутністю видимих причин. Це один з найскладніших видів. За спостереженнями психіатрів, найчастіше такий напад паніки спостерігається у психічно нездорових людей.

Ситуаційна панічна атака - найпоширеніший вид панічної атаки, який є наслідком серйозних психологічних і емоційних потрясінь, наприклад, смерть близької людини, аварія і багатьох ін.

Умовно-ситуаційна панічна атака - вид панічної атаки, причиною якої стає зміна хімічного фону в організмі. Це може бути пов'язано з вживанням алкоголю, наркотиків, з внутрішньою перебудовою організму у зв'язку з вагітністю, з наслідками приймання гормонів.

За симптоматикою панічні атаки діляться на типові та атипові.

Для типової панічної атаки характерні симптоми, пов'язані з серцево-судинною системою: тахікардія, больові відчуття в грудях, підвищення тиску, гіпертонічний криз, задуха, страх, нудота, припливи жару/холоду, запаморочення. [1; 103]

При атиповій панічній атаці спостерігається втрата слуху або зору, порушення в координації рухів, м'язові судоми, блювота, втрата свідомості, «ком у горлі» та інші.

Складність діагностики панічних атак пов'язана з низкою причин.

Перша причина - це безліч факторів, що викликають панічні атаки. На думку А. В. Курпатова, панічні атаки можуть розвиватися з такого захворювання як ВСД - вегетосудинна дистонія. Як відомо, ВСД - дуже поширене явище в сучасному світі: кожна п'ята людина знаходиться в зоні ризику. Панічну атаку у цих людей може викликати будь-яке відхилення від норми психічного, психологічного і фізичного здоров'я. [5, 53]

Крім ВСД, найчастішими причинами появи панічних атак є хвороби серця, печінки, наднирників та щитоподібної залози, гіпертонічний криз.

Також, причиною можуть стати наслідки пережитого стресу (смерть близької людини, попадання в НС і т. д.).

Нерідко виникнення панічних атак передує булінг. Щоденне цькування людини призводить до пригніченого стану, почуття безпорадності, стресу і т. д.

Крім цього панічну атаку може викликати відсутність фізичного навантаження, шкідливі звички, відсутність сну, напружена робота, обсесивно-компульсивний розлад і фобії. Але, в більшості випадків, причинами панічних атак, на думку А. В. Курпатова, є неврологічні захворювання. Автор зазначає: «Найчастіше страждання панічними атаками обумовлено наслідками перенесеної нейроінфекції, важкої травми головного мозку. Зрозуміло, в цьому випадку виникнення вегетативних розладів (серцебиття, коливань артеріального тиску, запаморочення, непритомних станів, пітливість тощо) буде по часу та обставинам пов'язано з відповідними хворобами - важкою інфекцією (наприклад, грип), черепно-мозковою травмою та ін.» [5, 13].

Другою причиною складності діагностування панічних атак є їх скритність. За спостереженням Франчесетті Джанні, симптоми панічної атаки (часте, нерівномірне серцебиття; припливи жару та холоду; надмірна пітливість; підвищений артеріальний тиск; біль у грудях тощо) проявляються безпосередньо під час нападу. Тому діагностувати панічну атаку може тільки досвідчений психіатр або психотерапевт [7, 83].

Третя причина складності боротьби з панічними атаками є складність їх лікування. Як правило, усунути наслідки панічної атаки намагаються прийманням великої кількості заспокійливих та серцевих препаратів (валеріана, валідол, пустирник, корвалол і так далі). Ці засоби пригнічують вироблення адреналіну наднирниками, чим знижується до мінімуму появлення нових нападів. Проходить кілька місяців і симптоми повертаються. Тому, що лікарськими препаратами не усувається причина.

Постійним панічним атакам схильні від 0,5 до 1 % людей. Однак ця цифра сильно різниться в залежності від підрахунків в окремо взятих країнах. Наприклад, американські дослідники наводять більш високі цифри: понад 2,7%. У двох третинах випадків напади паніки поєднуються з іншими розладами невротичного або психотичного рівня.

У 70 % випадків панічна тривога ускладнюється депресивною симптоматикою і ризиком суїциду. У 20 % випадків відзначається приєднання алкогольної або медикаментозної залежності. Частота появи панічних атак серед жінок в 5 разів вище, ніж серед чоловіків. Середній вік і для чоловіків, і для жінок становить 25 - 35 років. Однак панічні атаки можуть зустрічатися і серед підлітків, і серед літнього населення (після 60 років).

Професор Е. Е. Арутюнова зазначає, що при цьому людина стає замкнутою, пригніченою і зломленою. Для цієї людини стирається грань між нападом і нормальною життєдіяльністю, тому вона практично завжди знаходиться в стані страху і паніки. Ця людина починає боятися власної тіні, практично не виходить з дому та ні з ким не спілкується[2, 26].

Поверненню в нормальний стан сприяє довгий курс реабілітації. Дослідник О. А. Липова, що вивчає особливості розвитку критичного мислення, вважає, що зниження напруженості психоемоційного плану сприятиме стимулюванню розвитку внутрішнього потенціалу та критичного мислення [6, 59]. Це може знизити ризик розвитку панічних атак.

Висновки

Отже, панічна атака - це раптовий, часто безпричинний напад важкої тривоги, супроводжуваний болісними відчуттями (наприклад, серцебиття, відчуття задухи, біль у грудях, запаморочення, діарея, нудота). ПА характеризуються швидким наростанням страху і, в більшості випадків, короткочасністю.

В даній роботі проаналізовано причини, які можуть спровокувати панічні атаки. Серед них такі як: ВСД (вегетосудинна дистонія), яка може спричинити панічну атаку, хвороба серця, печінки, наднирників та щитоподібної залози, гіпертонічний криз. Також, причиною можуть стати наслідки пережитого стресу (смерть близької людини, попадання в НС і т. д.).

Крім цього панічну атаку може викликати відсутність фізичного навантаження, шкідливі звички, відсутність сну, напружена робота, обсесивно-компульсивний розлад і фобії.

Список використаної літератури

1. Айвазян, Т. А. Панічні атаки, симптоми. 1992. 245 с.

2. Арутюнова, Е. Е. Клінічні особливості панічних атак та їх терапевтична корекція. М., 2006. 146 с.

3. Вейна А. М. Вегетативні розлади. М. 2000 р. 234 с.

4. Каплан І.Б. Джонс Б., Седок M.І. Клінічна психіатрія. 1994. 421 с.

5. Курпатов, А. В. Чотири страшні таємниці. Панічні атаки і невроз серця. М., 2013. 346 с.

6. Липова, О. А. Розвиток критичного мислення у студентів педагогічного вузу // Вісник Таганрозького державного педагогічного інституту імені А. П. Чехова. 2010р. 303 с.

7. Любимова, Н.П. Про те, що таке «панічна атака». 2007. 217 с.

8. Підлісна, А. Ф. Панічна атака. Причини, симптоми і лікування патології. 2009. 187 с.

Размещено на Allbest.ru