Психологічні особливості порушень харчової поведінки у дівчат
Особливості порушень харчової поведінки. Порушення харчової поведінки у дівчат підліткового віку зумовлені деформованим образом тіла та специфічними характеристиками Я-концепції і асоційовані з вираженими деструктивними психологічними особливостями.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.10.2021 |
| Размер файла | 1,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІВЧАТ
О.Г. Малина
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Запорізького національного університету
С.Л. Чиганов
магістр психології Запорізького національного університету
Малина О.Г., Чиганов
С.Л. Психологічні особливості порушень харчової поведінки у дівчат
У статті викладено результати опрацювання наукової літератури з окресленої проблеми, проаналізовано основні підходи до розуміння природи та особливостей порушень харчової поведінки. Розглянуто психологічні детермінанти дестабілізації образу тіла у підлітковому віці. З'ясовано, що саме деформований образ тіла призводить до розвитку порушень харчової поведінки і зрештою, до розладів, пов'язаних із споживанням їжі. Теоретично і емпірично досліджено психологічні особливості дівчат із порушеннями харчової поведінки, проаналізовано особливості структури їх Я-концепції та образу тіла. Підтверджено, що у дівчат підліткового віку, схильних до порушень харчової поведінки, спостерігається неузгодженість структури Я-образу, уявлень про себе, цінностей, що призводить до нерозвиненості рефлексії, соціального інфантилізму та особистісної незрілості. Узагальнення експериментальних даних дослідження приводить до висновку, що порушення харчової поведінки у дівчат підліткового віку зумовлені деформованим образом тіла та специфічними характеристиками Я-концепції і асоційовані з вираженими деструктивними психологічними особливостями.
Ключові слова: порушення харчової поведінки, образ тіла, Я-концепція, підлітковий вік.
харчова поведінка підлітковий деструктивний психологічний образ тіло
Malyna O.H., Chyganov S.L.
Psychological peculiarities of eating disorders in girls
The article presents the results of theoretical analysis of scientific literature on the outlined problem, analyzes the basic approaches to understanding the nature and features of eating disorders. The psychological determinants of destabilization of body image in adolescence have been considered. It has been found out that the deformed image of the body led to the development of eating disorders and, ultimately, to disorders associated with food intake. The psychological features of girls with eating disorders have been theoretically and empirically investigated, and the peculiarities of the structure of their self-concepts and body images have been analyzed. It has been confirmed that in girls of adolescence, who were prone to eating disorders, there was an inconsistency of the structure of the self-image, of ideas about oneself, of values, which leads to undeveloped reflection, social infantilism and personal immaturity. The synthesis of experimental data of the study led to the conclusion that eating disorders in girls of adolescence were due to the deformed image of the body and the specific characteristics of the self-concept and were associated with marked destructive psychological peculiarities. It has been confirmed that eating disorders were not limited only to the formation of psychopathological symptoms (restriction in nutrition, conflict, purification mechanisms, obsessive thoughts, weight gain, overeating), but require careful analysis of child-parent relationships, taking into account the psychological characteristics of adolescents.
Keywords: eating disorders, body image, self-concept, adolescence.
Постановка проблеми. Всесвітня організація охорони здоров'я, наголошуючи на зростанні психічних розладів, у 2013 році затвердила Комплексний план дій в галузі психічного здоров'я на період 2013-2020 років, найважливіша мета якого полягає у зміцненні психічного благополуччя, запобіганні психічних розладів, забезпеченні медичної допомоги, прискорюванні одужання, зниженні смертності, захворюваності і інвалідізації осіб з психічними розладами. Особлива увага в цьому плані дій приділяється завданням забезпечення на первинному рівні комплексної медико-санітарної та соціальної допомоги; здійснення стратегії зміцнення психічного здоров'я та профілактики у галузі психічного здоров'я; зміцнення інформаційних систем, фактичних даних і досліджень в області психічного здоров'я. Дані останніх досліджень з психопатології, соціальної психіатрії, медичної психології, психотерапії демонструють загострення тенденції до зростання порушень харчової поведінки, їх стрімкого поширення серед молоді, загострення клінічних форм та загального зменшення віку початку даних розладів.
Згідно з даними наукових джерел щонайменше 30 мільйонів людей будь-якого віку та статі всіх расових та етнічних груп страждають на розлади харчової поведінки (Hudson et al., 2007; Le Grange et al., 2012), що мають найвищий рівень смертності серед всіх психічних захворювань. Кожні 62 хвилини принаймні одна особа вмирає від наслідків, що спричинені цими розладами (Eating Disorders Coalition, 2016). За даними Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії МОЗ
України, близько 90% жінок і 50% чоловіків незадоволені своїм зовнішнім виглядом; 0,9% жінок страждають на нервову анорексію протягом життя; одна із 5 смертей від анорексії відбувається внаслідок самогубства; у 33-50% пацієнтів з нервовою анорексією та булімією відмічаються супутні депресивні та тривожні розлади; один із 10 пацієнтів з булімією має коморбідний розлад залежності, найчастіше алкогольної [18]. Т. Мукаі [27] зазначає, що розлади харчової поведінки вважаються найнебезпечнішими серед психічних порушень, оскільки від 5 % до 18 % таких хворих помирає. На булімію, за даними автора, в США страждає від 13 % до 67 % жінок (зокрема, кожна третя - це дівчина- підліток), у 5,1 % японських жінок, у дітей віком від 6 до 18 років, які страждають на ожиріння, налічується до 25 % [369].
Л. Анциферова [2], О. Мойзріст [13,14], Р. Моляко [15], Т. Мукаі [27], А. Нижник [17], С. Орбах [26], В. Петеркова [8], О. Соколова [21], А. Тіунова [22], А. Черкашина [10], С. Шевченко [17], зазначають, що порушення образу тіла, його дестабілізація стає досить поширеним явищем і супроводжується особистісними змінами, коли незадоволеність власною зовнішністю, зосередженість і тривога з приводу свого фізичного «Я» порушує глибинний контакт з тілом на рівні свідомості, тіло вилучається з чуттєвості оцінки зв'язку з життям і «переміщується», у першу чергу, в світ соціальних взаємин [14]. Таке викривлене сприймання власного тіла, зумовлене зокрема нав'язаними соціальними стереотипами краси та благополуччя, призводить до «нормалізації» дисморфофобії, особливо небезпечної у дитячому і підлітковому віці. Вже з 6 років дівчата починають висловлювати побоювання щодо власної ваги чи форм тіла. Кожна друга дівчинка початкової школи (6-12 років) стурбована своєю вагою або її збільшенням. Кожна друга дівчинка та кожний третій хлопчик в підлітковому віці використовують нездорову поведінку щодо контролю ваги, а саме, пропуск прийому їжі, піст, паління, блювання та прийом проносних препаратів.
Недостатньо сформована Я-концепція та особистісна ідентичність, неусталена мотиваційно- смислова система, мінливі погляди є сприятливим віковим чинником, що в умовах соціального тиску до образу сучасного ідеалу краси стає соціально-психологічним підґрунтям до дестабілізації образу тіла і, згодом, формування порушень харчової поведінки. Дестабілізація образу тіла, його негативне сприйняттям є безпосереднім чинником розвитку розладів харчової поведінки, депресії, обсесивно- компульсивних розладів та соціальної ізоляції.
Таким чином, актуальність представленого у статті дослідження зумовлена поширеністю і значним зростанням порушень харчової поведінки серед підлітків і юнацтва, широким спектром біопсихосоціальньїх чинників ризику, труднощами діагностики, лікування і реабілітації хворих, що в цілому значно знижує рівень їх соціально-психологічної адаптації та призводить до деформацій особистісного розвитку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Порушення харчової поведінки (ПХП) - це надзвичайно складна, загрозлива медико-соціальна проблема сучасної медичної психології, яка не зважаючи на зростаючу поширеність та актуальність залишається найбільш діагностично та терапевтично ускладненою, недостатньо вивченою в психології і потребує системного наукового узагальнення.
Науковий аналіз різних аспектів порушення харчової поведінки міститься у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних дослідників. Так клінічні і диференційно-діагностичні аспекти проблеми розглянуто у дослідженнях В. Менделевича [11], Д. Барлоу [24], Б. Тушен-Каффьє, І. Флорін і Р. Комера [10].
Ґрунтовному вивченню дисморфофобії та дисморфоманії у підлітковому віці присвячені праці М. Коркіної [8] та А. Лічко [11]. К. Лебединською [9], Н. Ротінян, С. Немировською та О. Сосюкало [8] досліджено вплив акселерації на виникнення дисморфофобії у підлітковому віці.
Проблеми порушення харчової поведінки в контексті дитячої медичної психології розглядають Є. Ісаєв [6], М. Коркіна, М. Цівілько, В. Марілов [8]. Питання порушення харчової поведінки на різних вікових етапах висвітлюються у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних фахівців з охорони психічного здоров'я. Так, Ю. Антропов [1] та Ю. Шевченко [17] вивчають порушення харчової поведінки у дітей і підлітків у межах психосоматичного підходу. В. Чайка [23], Л. Матиціна, І. Бабенко-Сорококуд [21] розкривають питання розвитку нервової анорексії у дівчат.
Соціально-психологічні чинники невдоволення власною зовнішністю, особливо пропорціями фігури і вагою вивчались у дослідженнях А. Дорожевець [14], Є. Креславського, В. Петеркової і І. Поставневої [8]).; формування негативного образу тіла висвітлено у роботах Л. Анциферової [2], Р. Моляко [15], А. Черкашиної [10]). Сучасні дослідження (О. Газарова, Т. Гумницька, В. Подорога, Г. Старшенбаум, Дж. Хессет [10]) процесу формування деформованого образу тіла спрямовані на виявлення різноманітних порушень, зумовлених суб'єктивними особливостями сприймання і оцінювання власного тіла (Є. Креславський, О. Купрєєва [14], А. Рождественський [19]).
Психологічні дослідження Т. Данильченко [4], Л. Пономарьової [8], І. Слободянюк [17], А. Черкашиної [10]) присвячені вивченню впливу сприймання людиною свого образу тіла на особливості розвитку особистості. Зокрема, вплив родини, виховання і сімейних норм ставлення до власного тіла на становлення особистості і розвиток дитини досліджені у працях Т. Говорун, Т. Нечитайло [16], С. Орбах [26], А. Співаковської [21]).
Дослідники підкреслюють, що невдоволення своєю зовнішністю зумовлено перш за все соціальними оцінками і з огляду на фізичні критерії породжує низку психологічних проблем, оскільки образ тіла значним чином впливає на формування самооцінки (А. Алєксєєва, Н. Каліна, М. Лісіна, А. Смоліна [6], О. Соколова [21]) і тому неминуче супроводжується особистісними змінами.
Причому роль психологічних і соціальних чинників у дестабілізації образу тіла (body destabilization за С Орбахом [26]) (Т. Аракелян [3], Л. Баранськая, І. Рудницька, Ю. Фролова [11]), «нормалізації» дисморфофобії (Ю. Антропов [1], М. Коркіна [8], Н. Ященко [8]) визначається провідною.
У сучасних вітчизняних психологічних дослідженнях велика увага приділяється аналізу діагностичних підходів, визначенню діагностичних критеріїв, створенню психодіагностичного інструментарію, розробці психологічних напрямів психокорекційних стратегій деформації Я-образу (Р. Моляко [15]) та корекційного впливу, спрямованого на нівелювання та усунення порушень образу тіла у підлітків (О. Нижник [17], А. Мойзріст [13], А. Тіунова [22]).
Нажаль, можна констатувати певний дефіцит ґрунтовних психологічних досліджень особливостей Я-концепції, специфічних рис особистісного розвитку, особливих потреб та особливостей спілкування дівчат підліткового віку з порушеннями харчової поведінки.
Мета статті, таким чином, полягає у з'ясуванні психологічних особливостей дівчат підліткового віку з порушеннями харчової поведінки.
Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих результатів. Харчова поведінка містить у собі установки, форми поведінки, звички й емоції, що стосуються їжі і є індивідуальними для кожної людини. Так, під харчовою поведінкою розуміється ставлення до їжі та її прийому, стереотипи харчування у повсякденних умовах і в ситуаціях стресу та дистресу, включає орієнтацію дитини на образ власного тіла та її дії з його розвитку і формування [14]. Тому формування образу тіла тісно пов'язане з поняттям харчової поведінки людини.
Порушення харчової поведінки у підлітків частіше зустрічається серед осіб, які, в тій чи іншій мірі, невдоволені власною тілобудовою. Невідповідність власного тіла особистим ідеалам або соціокультурним еталонам краси, викликає негативні емоції, породжує тривогу та незадоволеність собою, призводить до дезадаптації та незадоволеності власним життям у цілому. Для підлітків з порушеннями харчової поведінки характерна тенденція «відмови від жіночності», прагнення зберегтися в стані дитини, не дорослішати. За допомогою голодування фізичні ознаки статевого дозрівання зводяться нанівець, що дозволяє дівчині «залишатися дитиною» і ухилятися від властивих її віку психосексуальних норм поведінки.
Недостатньо теплі відносини з батьками і проблеми, реакції опозиції призводять до нестійкості самооцінки і труднощів у формуванні зрілої, дорослої особистості. Звідси схильність до перфекціонізму, залежність від схвалення оточуючих. Під постійним тиском і контролем батьків развиваться соціально-психологічний інфантилізм та залежність. За тотальної опіки батьків формується нездатність до власного активного втручання в обставини життя, емоційна лабільність, не сформованість потреби в саморегуляції, неузгодженість, нестійкість або вузькість мотиваційної ієрархії.
Підвищена тривожність і схильність до депресивних реакцій дає наявність психологічного ґрунту до легкого формування дисморфофобії, викривлене сприйняття себе й хибна інтерпретація зміни ставлення з боку оточуючих.
Формування образу тіла у процесі розвитку дитини відбувається через різні соціальні фільтри: сім'я, спільнота, етнічна або референтна група, релігія тощо. Відповідно, отримується образ, який відповідає вимогам часу і суспільства. В результаті може створитися образ нереальний, часто придуманий, порівнюваний з тим, що оточує людину. Суспільство здійснює значний внесок не лише у формування людського тіла, а й у створення його індивідуального образу. Іноді ще дитиною вони отримують перші психічні травми у власній родині, які, в свою чергу, можуть надалі стати причиною психічної дезінтеграції, соматичного руйнування і невротизації, до труднощів в інтимних і міжособистісних відносинах. Знижена фрустраційна толерантність призводить до того, що будь-яка ситуація стресу вводить у стан пасивності та формування вираженої емоціогенної харчової поведінки.
Незважаючи на різноманітність проявів порушень харчової поведінки, вони є результатом спотвореного образу тіла з неадекватною і травмованою я-концепцією.
В даному дослідженні використано порівняльний метод проведення експерименту, який полягає у зіставленні різних груп підлітків. Для встановлення зв'язків між великою кількістю змінних застосовувалась кореляційна стратегія зіставлення в групах з різними характеристиками. В методі приймали участь дві групи дівчат підліткового віку. До експериментальної групи були залучені 14 дівчат, що відвідують центр лікування харчових залежностей «Revocanda Plus” з діагнозами анорексія, булімія, компульсивне переїдання на різних стадіях захворювання. Ця вибірка репрезентативна і здатна представляти досліджувані явища досить повно з точки зору їх мінливості у генеральній сукупності. В якості вибірки контрольної групи були залучені 25 підліткового віку без явних ознак порушення харчової поведінки.
В експерименті було використано психодіагностичну методику «Шкала оцінки харчової поведінки», що вважається надійним, діагностично-ефективним інструментом і розроблений у Мінську в 2013 році професором О.А. Скугаревським; ШОХП має 51 ствердження поділених на факторну структуру з 7 субшкал: 1) «Прагнення до худорби»: надмірне занепокоєння про вагу і систематичні спроби схуднути; 2) «Булімія»: спонукання до епізодів переїдання і очищення; 3) «Незадоволеність тілом»: певні частини тіла сприймаються як надмірно товсті; 4) «Неефективність»: відчуття загальної неадекватності (почуття самотності, відсутність відчуття безпеки) і нездатності контролювати власне життя; 5) «Перфекціонізм»: неадекватно завищені очікування щодо високих досягнень; нездатність прощати собі недоліки; 6) «Недовіра в міжособистісних відносинах»: почуття відстороненості від контактів з оточуючими; 7) «Інтероцептивна некомпетентність»: дефіцит впевненості щодо розпізнавання почуття голоду і насичення.
До психодіагностичного комплексу дослідження також було включено методику незакінчених речень Сакса-Сіднея; шкали самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн; «Опис власної зовнішності» (авт. О.О.Бодальов); методику «Автопортрет» Р. Бернса; методику дослідження самооцінки особистості (авт. С.А. Будассі).
Результати дослідження, отримані за методикою «Шкала оцінки харчової поведінки» дівчат експериментальної групи вказують, що в тяжкій стадії захворювань яскраво виражені показники порушень за більшістю параметрів/шкал одразу, що добре ілюструє в який спосіб хвороба руйнує всі сфери життя підлітка. На жаль, в реабілітаційний центр звертаються зазвичай в найважчій стадії розладу, недооцінюючи загрозу стану дитини батьки до останнього моменту намагаються вилікувати розлади харчової поведінки самотужки без втручання фахівців. Найвищі показники шкал спостерігаються у підлітків, які нещодавно звернулися за професійною медико-психологічною допомогою.
Помірно-виражені показники за шкалами ШОХП спостерігаються у дівчат, які вже перебувають на лікуванні, мають певні психотерапевтичні результати і позитивну динаміку у лікуванні. Вони вчаться адекватно сприймати своє тіло та окремі його частини, вчаться розпізнавати почуття голоду і насичення.
Незначні показники спостерігаються у підлітків на завершальному етапі психотерапії і знаходяться в реабілітаційному центрі для фіксації терапевтичних перетворень та зниження ризику вірогідності рецидиву.
Виражену діагностичну результативність у диференціації психічної норми і проявів порушень харчової поведінки, продемонстрували субшкали «Прагнення до худорби», «Булімія», «Незадоволеність своїм тілом» та субшкала «Інтероцептивна некомпетентність».
Дівчата контрольної групи за результатами опитування, а саме 13 з 25 осіб, мають незначні межові показники у зоні ризику за однією чи двома шкалами, що вказує на нестабільність образу тіла і потребує контролю та уваги батьків та педагогів. Дві дівчини виявили помірно-виражений ступінь дестабілізації образу, що вказує на ще не виявлені порушення харчової поведінки і потребують подальшого діагностичного і колекційного залучення фахівця. 12 дівчат контрольної групи мали показники за усіма шкалами ШОХП цілковито у межах норми.
Отримані дані за методикою незакінчених речень добре корелюють з попередньо отриманими результатами і ілюструють наявність внутрішньо сімейного напруження, проблем у відносинах в родині, негативного конфліктного ставлення до матері або до батька саме у дівчат, що страждають на розлади харчової поведінки. У відповідях виявляються напружені відносини між батьками, відсутність одного з батьків (фізична або психологічна), самотність, байдужість з боку рідних, емоційну холодність. У всіх респондентів порушено або в зоні ризику ставлення до себе, і майже у всіх ставлення до власної зовнішності. Адаптація до страхів та побоювань порушена, підлітки у відповідях «бояться боятися» свого ж страху, людей, зробити вибір, прийняти невірне рішення, своїх думок, їсти, не їсти, «бути товстою». В контрольній групі підлітків без діагнозів ПХП зовсім інша картина - напроти страхи та побоювання або відсутні, або є свідоме розуміння шляхів їх подолання. Спостерігаються деякі конфлікти в сім'ї і ставлення до батька або матері, але адаптація не порушена. У дівчинки із показниками межового, субклінічного стану ((2). № респондента 22) і за методикою незакінчених речень спостерігається загрозлива тенденція за шкалами відносин у родині, ставлення до себе, ставлення до минулого та образу свого тіла.
Результати методики діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейн за параметром «суперечливість структури самооцінки» розраховувався різницею подібних шкал «успішність» і «щастя». Показник «рівень оптимізму» розраховувався за непрямими індикаторами як середнє значення за усіма шкалами співвідношення інтервалу можливого (відстань від актуальної самооцінки до рівня домагань) і інтервалу неможливого (відстань від рівня домагань до ідеалу). Результати опитування в експериментальній групі вказують на занижену самооцінку у багатьох підлітків, а у деяких навпаки значно завищену.
Неузгодженість, невідповідність, нестабільність та суперечливість структури самооцінки та рівня домагань дівчат із ПХП наочно демонструють представлені нижче діаграми. На діаграмах представлено амплітуду коливань самооцінки та рівня домагань між шкалами та у межах параметрів однієї шкали, що свідчать про нестабільність самооцінки, параметри якої чи надто занижені, чи надто завищені.
Навпаки, отримані дані дівчат з контрольної групи свідчать про гармонійно сформовану структуру, адекватність та достатній рівень самооцінки, відповідно до вікової норми. Лише у респондента (2)22 спостерігається неузгодженість структури та знижений рівень самооцінки та суперечливість рівня домагань, що також у свою чергу підтверджує наявність легкого ступеню порушення харчової поведінки.
Рис. 1. Особливості самооцінки та рівня домагань у дівчат підліткового віку із порушеннями харчової поведінки
Аналіз опису своєї зовнішності дівчатками експериментальної групи з ПХП показують переважно незадоволеність своєю зовнішністю. Твори мають згадки про необережні негативні оцінки референтного оточення їх зовнішності, що спричинили гостру і фіксовану психологічну травму. Причому частини тіла чи особливості зовнішності оцінюються як не привабливі виключно суб'єктивні. Простежений раніше перфекціонізм призводить до невдоволення власним тілом і намагання досягнути нереалістичного ідеалу краси. Ці дані добре узгоджені з малюнками за методикою «Автопортрет», які містять відповідні показникам «ризик» і «порушення», наступні риси:
• великі очі - підозрілість, прояв заклопотаності і гіперчутливості і залежність від громадської думки; сильне виділення очей - параноїдальність, нездорова підозрілість, схильність бачити в випадкових подіях підступи ворогів, вибудовування складних теорій змов проти себе, зі збереженням логічності мислення в іншому;
• руки за спиною - ухильність; долоні розпливчасті або не промальовані вказують на недостатню компетентність в соціальних контактах або недостатню продуктивність;
• виразні плечі - ознака надмірної обережності, захисту;
• декілька непропорційних малюнків - спотворення, упередженість важливих життєвих установок, підвищена увага до окремих аспектів життя за рахунок ігнорування інших аспектів, фрагментарність або вузькість сприйняття себе та інших людей в окремих аспектах життя;
• дуже маленький рот - символізує показну образу або демонструє відмову вступати з ким-небудь в перемовини.
Отримані характеристики наочно представлено у таблиці узагальнених даних проведеного у експериментальній (1) групі дослідження
Таблиця1
Результати дослідження психологічних особливостей дівчат підліткового віку з порушеннями харчової поведінки
Дівчата контрольної групи без ПХП, загалом задоволені зовнішністю або не сприймають свої недоліки критично. Всього 20% опитуваних цієї групи виказують невдоволеність окремими частинами тіла, а інші майже одразу виказують задоволеність собою. Ці підлітки з дитинства отримували прийняття та підтримку батьків. Саме батьки дають перші уявлення про себе і своєї цінності, формують базову довіру до світу, само прийняття та упевненість у майбутньому.
Якщо умовно взяти «норма» - 0 балів, «ризик» -1 бал, «можливе порушення» - 2 бали і підрахувати повну кількість балів за всіма методиками по кожному опитуваному, то отримуємо діаграму представлену на рис.2. На ній дуже чітко відстежується різниця між експериментальною (1) і контрольною (2) групами. У діаграмі за абсцисою від 1 до 42 вказані показники відповідно до параметрів/шкал використаних методик, а за ординат - номери респондентів (від 1 (1) до 14(1) експериментальної групи; над розподільною рисою від 1 (2) до 25 (2) контрольної групи). Порушення харчової поведінки не проявляються окремо, а тісно зв'язані із багатьма іншими психологічними параметрами особистості. Обрані методики діагностики дозволяють досить якісно прогнозувати схильність до порушень у підлітків, визначати зону ризику і застосовувати на ранніх стадіях ПХП, коли зовнішніх проявів хвороби ще немає.
Рис.2.Профілі узагальнених даних респондентів експериментальної та контрольної групи за усіма методиками
Узагальнення експериментальних даних дослідження приводить до висновку, що порушення харчової поведінки у дівчат підліткового віку зумовлені деформованим образом тіла та специфічними характеристиками Я-концепції і асоційовані з вираженими деструктивними психологічними особливостями, а саме:
- невдоволення своїм тілом, деформований образ тіла;
- перенесення психологічних проблем в область тілесного, деструктивні форми психологічного захисту, низька емоційна зрілість та несформована емоційна саморегуляція;
- переконання в тому, що варто тільки змінити тіло, як зміняться обставини життя;
- помітний процес «відмови від жіночності», прагнення зберегтися в стані дитини, не дорослішати;
- завищений рівень перфекціонізму одночасно із заниженою самооцінкою;
- соціально-психологічний інфантилізм та залежність під постійним тиском і контролем батьків;
- конформізм з пригніченою здатністю протесту.
- підвищена тривожність і схильність до депресивних реакцій;
- нездатність власного активного втручання в обставини життя;
- труднощі в інтимних і міжособистісних відносинах;
- проблемні стосунки в родині;
- знижена фрустраційна толерантність, коли будь-яка ситуація стресу вводить у стан пасивності;
- соціальна пасивність.
Висновки та перспективи подальших досліджень. У дівчат підлітків, схильних до порушень харчової поведінки, спостерігається неузгодженість структури Я-образу, уявлень про себе, цінностей. Це призводить до нерозвиненості рефлексії, соціального інфантилізму та особистісної незрілості. Таким чином в результаті емпіричного дослідження було підтверджено, що порушення харчової поведінки не обмежуються лише формуванням психопатологічних симптомів (обмеження в харчуванні, конфлікт, очисні механізми, нав'язливі думки, набір ваги, переїдання), а потребують ретельного аналізу дитячо-батьківських взаємин з урахуванням психологічних особливостей підлітків. Результати дослідження можуть бути використані для своєчасної діагностики схильності до порушень харчової поведінки у практичній діяльності шкільними психологами, а також застосовуватись психологами-практиками й працівниками психологічних служб в організації консультативної, превентивної та психокорекційної роботи з підлітками.
Зважаючи на діагностичну і терапевтичну складність проблеми, її актуальність, необхідність вчасної діагностики подальших наукових досліджень потребують механізми, чинники та закономірності дестабілізації образу тіла, та психокорекційні, психопрофілактичні аспекти порушень харчової поведінки дітей та підлітків.
Література
1. Антропов Ю. Ф. Психосоматические расстройства и патологические привычные действия у детей и подростков / Ю. Ф. Антропов, Ю.С. Шевченко. - М.: ИИП, 1999. - 256 с.
2. Анцыферова Л. И. Способность личности к преодолению деформаций своего развития / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. - 1999. - Т. 20. - № 1. - С. 6-19.
3. Аракелян Т. А. Образ тела как часть концептуальной системы личности : теория и практическое применение / Т. А. Аракелян, А. Н. Бегоян // Современные подходы к профилактике социально значимих заболеваний : 199 материалы Международной научно-практической конференции, 22 сентября 2012 г. - Махачкала : ИП Овчинников (АЛЕФ). - 2012. - С. 160-163
4. Данильченко Т. В. Особливості формування першого враження / Т. В. Данильченко // Соціальна психологія. - 2004. - № 3(5). - С. 132-144.
5. Значення раціонального харчування для підтримки здоров'я молоді / О. В. Кузьмінська, М. С. Червона. - К.: Даржавний інститут проблем сім'ї та молоді, 2005. - Кн. 4. - С. 13-22.
6. Исаев Д. Н. Детская медицинская психология / Д. Исаев. -- СПб.: Речь, 2004. -- 384 с.
7. Кікінежді О. М. Психологічні детермінанти тендерної соціалізації підлітків / О. М. Кікінежді // Проблеми сучасної психології. - 2013. - № 21 - С. 205-214.
8. Коркина М.В. Дисморфомания в подростковом и юношеском возрасте /Коркина М.В. -- М.: Медицина,1984. -- 220 с.
9. Лебединская К. С. Роль фактора ускоренного полового созревания в клинике психозов детей / К. С. Лебединская, Н. С. Ротинян, С. В. Немировская // Журнал невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. -- 1970. -- № 10. -- С. 15171522.
10. Малкина-Пых И. Г. Терапия пищевого поведения / Ирина Германовна Малкина-Пых. - М.: Эксмо, 2007. - С. 617-639.
11. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения / В. Д. Менделевич. -- СПб.: Речь, 2005. -- 445 с.
12. Мозгова Г.П. Психосоматична патологія у дітей із порушеннями психофізичного розвитку / Г. П. Мозгова // Логопедія. 2012. - № 2. - С. 56-64.
13. Мойзріст О.М. Види порушень харчової поведінки (теоретичний аналіз літературних джерел) / О. М. Мойзріст // Проблеми сучасної психології : Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - 2009. - Вип. 6. - Ч. 2. - С. 85-94.
14. Мойзріст О.М. Аспекти дефініцій тілесного Я у психологічних дослідженнях / О. М. Мойзріст // III Всеукраїнський психологічний конгрес з міжнародною участю «Особистість у сучасному світі». - К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2014. - С. 221-225.
15. Моляко Р.В. Психокорекційні стратегії деформації Я-образу зовнішності в юнацькому віці / Р. В. Моляко // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - № 6. - С. 78-80.
16. Нечитайло Т.А. Вплив сім'ї на становлення образу фізичного Я в підлітковому віці / Т.А. Нечитайло // Науковий Вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія. - Чернівці : ЧНУ. - 2009. - С. 133-138.
17. Нижник А. Є. Харчова поведінка молоді як предмет психологічного дослідження / А. Є. Нижник // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Психологія і педагогіка. - 2013. - Вип. 22. - С. 136-140.
18. Пінчук І. Розлади харчової поведінки - це серйозна медична проблема, а не свідомий вибір чи стиль життя. [
19. Рождественський А. Ю. Рефлексія тілесного потенціалу в життєвому самовизначенні старшокласників : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 «Педагогічна та вікова психология» / А. Ю. Рождественський. - К., 2002. - 19 с.
20. Скугаревский О.А. Методы диагностики нарушений пищевого поведения / О.А. Скугаревский. - Мн. : Бел. гос. мед. ун-т, 2005. - 210 с.
21. Соколова Е.Т. Исследования "образа тела" в зарубежной психологии / Е. Т. Соколова, А.Н. Дорожевец // Вестник Московского университета. - Сер. 14 "Психология". - 1985. - № 4. - С. 39-49.
22. Тіунова А.О. Психодіагностика та психокорекція порушень образу тіла у підлітків [Текст] : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.08 / Тіунова А. О. ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2016. - 19 с
23. Чайка В. К. Нервная анорексия у девочек и девушек / В. Чайка, Л. Матыцина, И. Бабенко-Сорококуд. - Донецк : Лидер, 2004. - 32 с
24. American Psychiatric Association «Diagnostic and statistical manual of mental disorders, Fourth Edition, Text Revision: DSM- IV-TR» - Washington, DC: American Psychiatric Publishing, Inc., 2000.
25. Cash T. F. Body Image: a handbook of theory, research, and clinical practice / T. F. Cash, T. Pruzinsky. - New York : Guilford Press, 2002. - 503 р.
26. Orbach S. Bodies / S. Orbach. -- London : Profilebooks, 2009. -- 182 p.
27. Mukai T. Mothers, peers, and perceived pressure to diet among Japanese adolescent girls / Т. Mukai // Journal of Research in Adolescence. - 1996. - V. 6. - P. 309-324
28. Pretlow R.A. Overweight and obesity in childhood / R. A. Pretlow // Pediatrics. - 2008 - Vol.122(2). - P. 476-482.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Ознайомлення із причинами розвитку, класифікацією та методами лікування ожиріння. Характеристика механізмів формування нервової анорексії та нервової булемії при захворюванні ожирінням. Основні аспекти профілактики та психокореції харчової поведінки.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 21.09.2010Поняття мотивів і мотивації поведінки людини. Основні концептуальні теорії агресії. Психологічні особливості підліткового віку як чинник агресивної поведінки та характерологічні риси агресивних дітей. Емперичне дослідження мотивації агресивної поведінки.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 22.03.2009Фізіологічні та психологічні особливості підліткового віку, вплив особистісних характеристик підлітка на прояв агресивної поведінки. Етапи розробки психологічних методів корекції, спрямованих на зниження рівня агресивності в осіб підліткового віку.
курсовая работа [110,1 K], добавлен 16.06.2009Загальна характеристика стилів виховання в сім’ї. Сутність та джерела агресії. Особливості виявлення агресивності у юнаків та дівчат. Експериментальне дослідження взаємозв'язку між стилем виховання і особливостями прояву агресивних реакцій у підлітків.
дипломная работа [176,8 K], добавлен 04.08.2016Інстинкти як складний комплекс взаємозалежних рефлексів, що включає рухові й поведінкові реакції. Головні причини порушень потягів до їжі, самозбереження та сексуального інстинкту. Клініко-психологічна інтервенція при розладах досліджуваних інстинктів.
контрольная работа [42,6 K], добавлен 06.04.2019Психологічні особливості підліткового віку. Причини виникнення і форми прояву агресивної поведінки. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Коригуюча програма по зменшенню агресії та підвищенню рівня самооцінки. Методика діагностуючого експерименту.
дипломная работа [351,4 K], добавлен 12.05.2010Дослідження суїцидальної поведінки як соціально-психологічного явища. Умови формування і вікові особливості суїцидальної поведінки. Аналіз взаємозв'язку сімейного виховання та суїцидальної поведінки підлітків. Профілактична робота з дітьми групи ризику.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 14.06.2015Соціальні та психологічні відмінності поведінки людей різного віку у конфліктних ситуаціях. Корекція конфліктної поведінки серед молоді та оптимізація міжособистісних стосунків. Рекомендації щодо мінімізації негативних наслідків під час конфліктів.
статья [22,6 K], добавлен 17.08.2017Типологія агресивної поведінки сучасних підлітків. Причини і специфіку прояву агресивності дітей на різних стадіях підліткового віку. Половозрастниє особливості прояву агресивності у поведінці дітей підліткового віку. Корекція агресивної поведінки.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 21.01.2008Проблема гендерних відносин у сучасному суспільстві, порядок формування стереотипів і їх причини. Стереотипи гендерної поведінки дівчаток-підлітків і особливості їх використання в виховному процесі в школі. Роль родини в формування фемінностей дівчат.
контрольная работа [20,6 K], добавлен 16.11.2009
