Відчуття обов’язку як мотиваційна складова психо-соціальної підтримки онкохворих

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відчуття обов'язку як мотиваційна складова психо-соціальної підтримки онкохворих

Кривоніс Т.Г.

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

FEELING OF DUTY AS A MOTIVATIVE COMPONENT OF PSYCHOSOCIAL SUPPORT FOR CANCER PATIENTS

Krivonis T. G.

N.I. Pirogov Vinnitsa National Medical University

Cancer in family member causes changes in family functioning, which form a certain level of psychosocial support and helpfor patient during the treatment.

Contingent and research methods. On the informed consent 288 family members (spouses) of cancer patients were examined: 174 husbands and 114 wives. The respondents divided into subgroups depending on the stage of the disease and the level of adaptation family system. In the study used scale feeling of duty and FACES-3, semi- structured clinical-psychological interview.

Results. The severity of the feeling of dutyassociated with the stage of illness and the nature of family relationships, while the gender of the spouse characterized the peculiar content of responsibility in the situation of the family member's illness. The level of feeling of duty that caused negative changes in individual and family functioning, low level of psychosocial support for cancer patients, was more frequently registered during the progression of the disease and in families with impaired family adaptation. Changing infeeling of duty occurred in form of strengthening or weakening, which resulted in specific features of impaired family functioning and support opportunities for the cancer patient.

Conclusions. Medical-psychological help in oncology practice should take into account the peculiarities of the patient's family functioning, factors that influence the psychological reactions and behavior of family members during the cancer disease. Keywords: cancer patients, patient's family, psycho-oncology, oncology, psychological help, feeling of duty.

Анотація

Онкологічне захворювання члена родини обумовлює зміни у сімейному функціонуванні, які формують певний рівень психосоціальної підтримки та допомоги хворому впродовж перебігу та лікування.

Матеріали та методи. На основі інформованої згоди було обстежено 288 членів родини (подружжів) онкологічних пацієнтів: 174 чоловіків та 114 дружин. Опитуваних розділили на підгрупи в залежності від етапу перебігу захворювання та рівня адаптації сімейної системи. У дослідженні було використано методику "Шкала совісності", шкалу сімейної адаптації і згуртованості FACES-3, напівструктуроване клініко-психологічне інтерв'ю.

Результати. На вираженість відчуття обов'язку впливав етап хвороби та характер сімейних відносин, тоді як стать подружжя характеризувала особливості змістовного наповнення відповідальності у ситуації хвороби члена родини. Рівень вираженості відчуття обов'язку, який спричиняв негативні зміни індивідуального та сімейного функціонування, низький рівень психосоціальної підтримки онкологічних пацієнтів, частіше реєструвався при прогресуванні захворювання та у родинах з порушеннями сімейної адаптації. Зміна рівня відчуття обов'язку відбувалася по шляху посилення чи послаблення, що спричиняло специфічні особливості порушення сімейного функціонування та можливостей підтримки і допомоги для онкохворого. онкологічний психологічний сімейний

Висновки. Медико-психологічна допомога у онкологічній практиці має враховувати особливості сімейного функціонування пацієнта, чинники та фактори, які впливають на психологічні реакції та поведінку членів родини протягом перебігу онкологічного захворювання.

Ключові слова: онкохворі, родина пацієнта, психоонкологія, онкологія, психологічна допомога, відчуття обов'язку.

ЧУВСТВО ДОЛГА КАК МОТИВАЦИОННАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ ПОДДЕРЖКИ ОНКОБОЛЬНЫХ

Кривонос Т.Г.

Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова

Онкологическое заболевание члена семьи обусловливает изменения в семейном функционировании, которые формируют определенный уровень психосоциальной поддержки и помощи больному на протяжении течения и лечения.

Материалы и методы. На основе информированного согласия были обследованы 288 членов семьи (супругов) онкологических пациентов: 174 мужчины и 114 жен. Опрошенных разделили на подгруппы в зависимости от этапа течения заболевания и уровня адаптации семейной системы. В исследовании была использована методика "Шкала совестливости", шкала семейной адаптации и сплоченности FACES-3, полуструктурированное клинико-психологическое интервью.

Результаты. На выраженность чувства долга влиял этап болезни и характер семейных отношений, тогда как пол супругов характеризовал особенности содержательного наполнения ответственности в ситуации болезни члена семьи. Уровень выраженности чувства долга, который вызывал негативные изменения индивидуального и семейного функционирования, низкий уровень психосоциальной поддержки онкологических пациентов, чаще регистрировался при прогрессировании заболевания и в семьях с нарушениями семейной адаптации. Изменение уровня чувство долга происходила по пути усиления или ослабления, что вызывало специфические особенности нарушения семейного функционирования и возможности поддержки и помощи для онкобольного.

Выводы. Медико-психологическая помощь в онкологической практике должна учитывать особенности семейного функционирования пациента, причины и факторы, влияющие на психологические реакции и поведение членов семьи на протяжении течения онкологического заболевания.

Ключевые слова: онкобольные, семья пациента, психоонкология, онкология, психологическая помощь, чувство долга.

Актуальність

У дослідженні прийняли участь 288 членів родин онкохворих пацієнтів, з них 174 чоловіків (РГЖ) та 114 дружин (РГЧ). Критеріями поділу на підгрупи були етап перебігу захворювання та рівень сімейної адаптації: при першому зіткненні з захворюванням - 78 чоловіків (РГЖ 1) та 51 дружина (РГЧ 1), та при прогресуванні онкопатології відповідно 96 (РГЖ 2) та 63 опитуваних (РГЧ 2).

В якості психодіагностичного інструментарію застосовано методику "Шкала совістності" (В.В. Мельников, Л.Т. Ямпольський) та шкалу сімейної адаптації і згуртованості FACES-3 (Н. І. Оліфірович, Т А. Зінкевич-Куземкіна, Т Ф. Велента), напівструктуроване клініко-психологічне інтерв'ю.

Результати та їх обговорення

Прогресування онкологічного захворювання обумовлювало зміни в усвідомленні своєї сімейної ролі та ступеню включеності в ситуацію, прийняття відповідальності за партнера, табл. 1. Актуалізація психологічної травми, попередньо отриманої у зв'язку із діагностуванням загрозливої для життя хвороби члена родини, спричиняла різні за змістом шляхи стабілізації психологічного стану подружжів на індивідуальному, та сімейної взаємодії - на психосоціальномурівні функціонування. Повернення хвороби та відповідно збільшення потреби пацієнтів у фізичній та психологічній підтримці викликало посилення відчуття відповідальності у родичів хворих (31,8 % проти 35,8 %), що проявлялося зростанням обсягу їх сімейних обов'язків, рівня включеності у сімейне життя, взаємодії з лікарями, а при виражених показниках певної негнучкості щодо дотримання сімейних правил, формалізації спілкування, психічного виснаження на фоні необхідності втримувати жорстку моральну структуру поведінки, орієнтацію на позитивну соціальну оцінку правильності чи прийнятності їх дій у подібній ситуації.

Таблиця 1

Структура показника обов'язку за критерієм етапу хвороби, %