Досвід використання малюнкової терапії як методу подолання агресивності молодших школярів

• зовнішня (пряма: спрямована на конкретну людину);

• зміщена: спрямована на соціальне оточення;

• внутрішня (аутоагресія, самозвинувачення);

за характером прояву:

• фізична (побиття, погрози);

• матеріальна (руйнування чи знищення речей іншого), психологічна (словесні знущання, прізвиська);

• змішана.

Агресія, створюючи психологічний дискомфорт певним об'єктам, спричиняє їхнє психологічне виснаження. А тому педагоги, психологи, батьки мають шукати засоби й методи її попередження та подолання.

Малюнкова терапія - один із найбільш ефективних психодіагостичних і психокорекційних засобів, полягає у використанні прийомів графіки, живопису. Основою реалізації завдань малюнкової терапії є різні методи образотворчого мистецтва. Саме його відносять до найбільш поширених видів арт-терапії.

Малюнкова терапія як засіб психологічної корекції допомагає гармонізувати емоції дитини, адаптує її до навчального закладу, сприяє як розвиткові творчих здібностей, так і зниженню агресивності в дітей різного віку. Водночас її можна розглядати і як метод. Зокрема, малюнкова терапія виступає продуктивним методом діагностики та психологічної корекції особливостей прояву агресивної поведінки у дітей молодшого шкільного віку (Ферс, 2003: 176).

Образотворча діяльність допомагає здійсненню людиною психологічної саморегуляції, вільному вираженню емоцій, думок і почуттів, а також звільненню від негативного емоційного досвіду. Цей метод психокорекційної роботи сприяє відображенню у свідомості людини навколишнього світу і соціальної дійсності, її моделюванню, вираженню власного ставлення до неї. Тому через малюнки можна ґрунтовніше зрозуміти причини виникнення агресивних станів і поведінки дітей, способи їх виявлення, різновиди, а також інтереси дітей, причини їхніх глибоких переживань, які не завжди розкриваються за інших засобів корекції. Важливо враховувати це під час роботи з проявами агресивної поведінки у молодших школярів (Водинська, 2002: 19).

Малювання розвиває емоційно-рухову координацію, оскільки потребує узгодженої участі багатьох психологічних функцій. Воно зумовлює координування взаємодії півкуль головного мозку, оскільки у процесі малювання активізується конкретно -образне мислення, пов'язане здебільшого з роботою правої півкулі, й абстрактно-логічне, за яке відповідає ліва півкуля (Каяшева, 2014: 127).

Малювання створює природну можливість для розвитку уяви, гнучкості й пластичності мислення. На думку Е. Келіш, мистецькі засоби можуть використовуватись у психодіагностиці, консультуванні та психокорекції з різними типами клієнтів, в поєднанні з різними іншими арт - терапевтичними підходами і на різних етапах психокорекції, особливо з дітьми, які демонструють прояви агресивної поведінки, зокрема вербальної агресії та аутоагресії.

Е. Ейдеміллер, І. Добряков, І. Нікольська також вважають доцільним широке використання малюнків в індивідуальному та сімейному консультуванні, психотерапії та в роботі з емоційними станами дітей.

Методи та методики дослідження

У процесі здійснення дослідження було використано теоретичніметоди: аналіз, синтез, порівняння, дефінітивний метод. Основним емпіричнимметодом був експеримент, спрямований на виявлення впливу малюнкової терапії на агресивність молодших школярів. Емпіричне дослідження проводилось у три етапи: констатувальний, формувальний і контрольний. Для проведення констатувального етапу експерименту були використані методикиз діагностики агресивності в молодшому шкільному віці; для здійснення формувального етапу експерименту була розроблена психокорекційна програма, яка впроваджена з використанням методів малюнкової терапії; на контрольному етапі здійснено діагностику прояву агресивності у вибірки респондентів, які увійшли до психокорекційної групи; було підтверджено ефективність впливу методу малюнкової терапії використанням t-критерію Вілкоксона.

Базою емпіричного дослідження став навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа № 55» у місті Києві. У вибірку дослідження евійшли 53 учнів початкової школи віком 9-10 років (26 учнів 3-А та 27 учнів 3-Б класів).

Результати дослідження

Для досягнення мети емпіричного дослідження використовувався комплекс таких психодіагностичнихметодик: методика «Оцінка агресивності в стосунках» А. Ассінгера, адаптована для дітей молодшого шкільного віку; методика «Діагностика показників і форм агресії» А. Басса і А. Даркі у модифікації Г.В. Резапкіної; методика «Діагностика вад особистісного розвитку» (за З. Карпенко).

Дані щодо розподілу молодших школярів, які брали участь у дослідженні, за показниками вираженості рівнів їхньої агресивності за методикою «Оцінка агресивності у стосунках» А. Ассінгера подано втабл. 1.

Таблиця 1. Розподіл респондентів (молодших школярів) за рівнями агресивності

Згідно з даними таблиці 1, значною була кількість респондентів з високим (37,8%) і середнім (34,0%) рівнями агресивності. На основі цих даних постало завдання уточнення, в яких формах вона може виявлятись. Для виявлення різних форм агресивності молодших школярів використано методику «Діагностика показників і форм агресії» А. Бассаі А. Даркі. Відомості щодо розподілу респондентів за формами і рівнями прояву агресивності на основі діагностування подано в табл. 2.

Таблиця 2. Розподіл респондентів за рівнями агресивності та її формами

Дані таблиці 2 засвідчують найвищі кількісні показники за такими формами агресивності, як фізична, непряма, вербальна та агресія у вигляді образливості, що, своєю чергою, зумовило доцільність виявлення тих індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів, які можуть спричинити їх прояви. За допомогою методики «Діагностика вад особистісного розвитку» (за З. Карпенко) здійснено діагностику індивідуально-психологічних особливостей, які можуть бути причинами агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку. Виявлено, що в респондентів ними є: тривожність, імпульсивність, агресивність (яка характеризується поведінкою, спрямованою на заподіяння фізичної чи психологічної шкоди іншій людині й супроводжується емоційними станами гніву, ворожості та ін.); нечесна поведінка, яка передбачає брехню, асоціальність, замкнутість, невпевненість як наслідок неадекватно заниженої самооцінки; екстернальність та естетична нечутливість. Отримані результати представлені в таблиці 3.

Таблиця 3. Індивідуально-психологічні особливості, які можуть бути причинами агресивності дітей молодшого шкільного віку

Таким чином, констатувальний етап експерименту засвідчив наявність високих показників агресивності у значної кількості респондентів. З метою подолання агресивності молодших школярів нами було розроблено та впроваджено психокорекційну програму з використанням методу малюнкової терапії. Усі методики були спрямовані на зняття емоційного напруження та зниження агресивності шляхом використання фарб, олівців, самого процесу малювання та групового обговорення, зображення абстрактних об'єктів злості та роздратування, малювання «Власної злості», «Власного страху», домальовування веселих і приємних рис об'єктам зображеної агресії.

Після проведення формувального етапу експерименту було здійснено за допомогою методики «Оцінка агресивності в стосунках» А. Ассінгера діагностику рівнів прояву агресивності в респондентів і порівняно з результатами констатувального етапу. Отримані результати представлені в таблиці 4.

Таблиця 4Порівняння рівнів агресивності молодших школярів до та після реалізації психокорекційної програми

Аналіз даних таблиці 4 засвідчує суттєве зниження показників рівня агресивності молодших школярів унаслідок упровадження психокорекційної програми. Відмінності показників форм агресії (за методикою «Діагностика показників і форм агресії» А.Басса і А. Даркі) представлені в таблиці 5.

Таблиця 5. Відмінності між показниками форм агресії, виявленої до та після впровадження психокорекційної програми

Дані таблиці 5 дають підстави констатувати, що впровадження психокорекційної програми дозволило суттєво знизити показники фізичної, непрямої та вербальної форм агресії в дітей молодшого шкільного віку. Зміни в показниках індивідуально -психологічних характеристик учасників психокорекційної програми, виявлені за допомогою методики «Діагностика вад особистісного розвитку З. Карпенко», подано в таблиці 6.

Таблиця 6Відмінності між показниками індивідуально-психологічних характеристик учасників психокорекційної роботи до та після її здійснення

Аналіз отриманих результатів контрольного експерименту дає підстави констатувати ефективність психокорекційного впливу методом малюнкової терапії та позитивну динаміку щодо зниження рівня агресивності у молодших школярів.

Дискусія

На основі проведеного теоретичного аналізу, а також експериментального дослідження впливу малюнкової терапії на зниження агресивності молодших школярів нами були розроблені практичні рекомендації щодо зниження рівня агресивності в молодшому шкільному віці методом малюнкової терапії. Найважливіші з них такі.

- Малювання агресивних станів. «Намалюйте те, що змушує Вас бути сердитим. Зобразіть моторошне місце, що-небудь моторошне; останній раз, коли Ви плакали. Зобразіть місце, що робить Вас щасливим. Намалюйте тих, на кого ображаєтесь чи злитесь. Домалюйте цим героям усмішку. Розмалюйте їх яскравими світлими кольорами. Опишіть Ваші відчуття. Розкажіть, чи щось змінилося з початку малювання» (таким чином відбувається відпрацювання негативних емоцій дитиною: емоцій злості, роздратування, страху; дитина звільняється від відчуття негативних емоцій; деструктивні прояви агресивності послаблюються за допомогою малювання образів, які спричиняють виникнення агресії).

- На основі методу експертних оцінок, проведення бесід із вчителями щодо спостережень за молодшими школярами, та на основі аналізу відмінностей у формах і проявах агресивності у хлопчиків та дівчаток, рекомендуємо хлопчикам:працювати над зниженням фізичної агресії, зображення образів бажаного вираження накопиченої енергії за допомогою художніх засобів; рекомендуємо дівчаткам:займатись проговоренням, тобто здійснювати вербалізацію емоцій і почуттів у процесі та після створення арт-об'єкта.

- Зображення способів привернення до себе уваги. Зобразіть, що Ви робите для того, щоб отримати бажане. Намалюйте, як Ви відчуваєте сум, тривогу, злість, роздратування, розчарування. Зобразіть тих, з ким у Вас пов'язані ці відчуття. Відтворіть на папері те, що дратує Вас у близьких людях, Вас самих, у Ваших друзях та однолітках. Опишіть це (Усвідомлення об'єктів власної агресії нейтралізує негативні емоції та почуття. Малюнкові техніки візуалізації об'єктів агресії знижують ризик упровадження агресивної поведінки в реальне життя та її трансляцію на оточуючих).

- Малювання враженьвід: спілкування з батьками, вчителями, друзями. Намалюйте те, що для Вас є приємним; те, що робить Вас «щасливими».

- Малювання способів примирення двох друзів.