Порівняння рівня тривожності студентів медичного університету, що навчались за різними навчальними системами та вивчення його впливу на мотивацію учіння

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний медичний університет

Порівняння рівня тривожності студентів медичного університету, що навчались за різними навчальними системами та вивчення його впливу на мотивацію учіння

Козова Ірина Любомирівна,

асистент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології

м. Івано-Франківськ

Анотація

Стаття присвячена вивченню рівня тривожності у студентів ІІІ-IV курсів стоматологічного факультету ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», котрі були розділені на дві групи: перша (Ш курс) - 213 осіб, які на першому курсі навчалися за «старими» планами, а з другого курсу продовжили навчатися за кредитно-модульною системою; основу вибірки другої групи склали студенти IV курсу - 168 осіб - впродовж чотирьох років навчання велися лише за традиційно-консервативною («старою») системою. Також, проводилось дослідження впливу тривожності на мотивацію учіння. Завдяки комплексу використаних методик, було виявлено, що характеристики «тривожного ряду» мають суттєвий вплив на особистість в цілому і на її мотиваційну сферу, а значить і на ефективність її діяльності. За допомогою кореляційного аналізу встановлено найщільніше скорельовані складові, що мають найбільший вплив на розвиток учбово - професійної мотивації майбутніх стоматологів, які ілюструють професійно ре - левантний зв'язок між мотивацією, «груповими оцінками» (r = 0, 603, при р<0,01) та «самооцінкою» (r = 0, 386, при р<0,01). Також навчальна успішність студентів-стоматологів в значній мірі зумовлена не лише мотивацією, а й показниками «групової оцінки» (r = 0, 664, при р<0,01) та «самооцінки» (r = 0, 404, при р<0,01).

Ключові слова: тривожність, мотивація, учіння, системи навчання, студенти

Abstract

Kozova Irina

Assistant to the Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology

Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk

Comparing the humidity level of students of the medical university who trained different educational systems and study of its impact on the motivation of education

The article is devoted to the study of the anxiety's level in the III-IV year students of the Dental faculty of the «Ivano-Frankivsk National Medical University». They were divided into two groups: the first (III course) - 213 students who are studied according to the «old» programs at the first year and from the second year, they've continued to study due to the credit-module system; The base on the second group sample which, was made up of 168 IV year students, who during had studied the four years only the traditional conservative («old») system. Also, investigation of the effect of anxiety's on the motivation of the study was conducted. According to the complex of using techniques there were discovered, that the characteristics of the «anxiety series» have a significant impact on the person as a whole and on the personal motivational sphere, and more over, on the effectiveness of general activities. With the help of correlation analysis, the most densely adjusted components, that have the greatest influence on the development of training and professional motivation of future dentists, which illustrate a professionally relevant relationship between motivation and «group estimates» (r = 0, 603, with p <0.01) and «self-esteem» (r = 0,386, at p <0,01). Also, the academic success of dentist students is largely depends not only to the motivation, but also to the indicators of «group assessment» (r = 0, 664, with p <0.01) and «self-esteem» (r = 0, 404, with p <0, 01).

Key words: anxiety, motivation, learning, systems of study, students

Основна частина

тривожність мотивація студент стоматолог

Вступ. Проблема формування мотивації учіння в процесі професійної підготовки зумовлена зростанням потреби у фахівцях, здатних до ефективного вирішення проблем та завдань, які стоять перед суспільством на сучасному етапі. Позаяк якість майбутніх фахівців, котрі здобувають освіту у вищій школі, залежить не лише від тих умов, в яких у даний момент перебуває студент вишу, то її слід вважати комплексною, а отже такою, що потребує ґрунтовного аналізу цілої низки соціальних, психолого-педагогічних та індивідуально-особистісних чинників.

Мотиваційна регуляція діяльності була предметом вивчення А.К. Маркової [5], О.М. Леонтьєва, Д.О. Леонтьєва, А.А. Реана[12], С.Л. Рубинштейна [13], Д. І. Фельдштейна [15] та ін. Питанням впровадження інноваційних психолого - педагогічних технологій її розвитку в освітніх закладах присвячено праці Г.О. Балла [1], І.Д. Беха [2], М.Й. Боришевського, Л.М. Карамушки, С.Д. Максименка, Р.В. Павелківа [8], Л.Г. Подоляк [10], В.А. Семиченко [14], Н.В. Чепелєвої [17], В.І. Юрченка. Доволі ґрунтовно в науковій літературі висвітлено вплив мотивації на ефективність діяльності (В.Г. Асєєв, Т.Г. Богданова, Е.П. Ільїн [4], Т.С.Кудріна, М.Г. Ярошевський, Х. Хекхаузен [16], Д.С. Макклелланд, А. Маслоу [6] та ін.).

Незважаючи на те, що в останні роки помітно зріс інтерес науковців до питань фахової підготовки, проблемі впливу освітнього середовища на

Інформування мотиваційної сфери особистості студента приділяється недостатньо уваги. Можливо це пов'язано з тим, що радикальних змін у цій царині донедавна не проводилось. Адже впродовж багатьох десятків років існувала традиційна методика підготовки фахівців вищої школи, яка в цілому давала непогані результати, а отже задовольняла усіх: тих хто проводив навчання і тих хто здобував освіту.

Однак, все більш зростаючі вимоги до підготовки фахівців університетів, а також приєднання України до єдиного європейського освітнього простору, призвели до критичного переосмислення поглядів на усталену систему вітчизняної вищої освіти, заставили зробити рішучі кроки щодо реорганізації системи освіти в Україні. Відтак, суттєві зміни в організації навчального процесу ВНЗ, позначились не лише на результатах успішності, а й особистісних змінах, зокрема на ставленні студентів до учбово-професійної діяльності, їх мотиваційній сфері. Таким чином, ситуація яка склалась на сьогодні, потребує ґрунтовного вивчення та осмислення з метою не тільки її оцінки, а й поглибленого аналізу та критичного ставлення до традиційних й новітніх форм і методів ведення навчального процесу.

Беручи до уваги результати теоретичного аналізу, внаслідок якого було акцентовано увагу на тому, що характеристики «тривожного ряду» мають суттєвий вплив на особистість в цілому і на її мотиваційну сферу, а значить і на ефективність її діяльності, ми прийшли до розуміння необхідності дослідження саме цієї психологічної змінної. Адже дуже висока тривожність є суб'єктивним проявом психологічного неблагополучия. Вона «може бути викликана невротичним конфліктом, емоційними і невротичними зривами, психосоматичними захворюваннями» [7, с. 386]. Крім того, тривожність може бути пов'язана з переживаннями загрози престижу, самооцінці, самоповазі людини. Як стійка риса особистості, тривожність - це підвищена схильність відчувати тривогу з приводу реальних або уявних небезпек.

Мета дослідження - виявити рівень тривожності студентів ВНЗ (як особистісної так і ситуативної) і встановити наявні зв'язки між показниками їхньої успішності, рівнем тривожності й самооцінки.

Адже проблема зв'язку інтелектуальної діяльності (такої, наприклад, як підготовка до іспитів і їх складання) з тими особистісними особливостями від яких залежить результат ще недостатньо розроблена у вітчизняній психології. На це звертають увагу такі вчені як Л.В. Бороздіна [3, с. 104], Н.Б. Пасинкова [9, с. 170], А.О. Прохоров [11, с. 120].

Матеріали та методи. Дослідження проводилося з студентами-медиками ІІІ-IV курсів стоматологічного факультету ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет». Всього в процесі психологічного дослідження взяли участь 381 досліджуваних особи, котрі були розділені на дві групи: перша (Ш курс) - 213 осіб (КМГ), які на першому курсі навчалися за «старими» планами, а з другого курсу продовжили навчатися за кредитномодульною системою; основу вибірки другої групи склали студенти PV курсу - 168 осіб (ТКГ) - впродовж чотирьох років навчання велися лише за традиційно-консервативною («старою») системою.

Робота з досліджуваними проводилась з дотриманням основних морально-етичних принципів і на засадах добровільності, конфіденційності, доброзичливого та безоціночного ставлення, індивідуального підходу.

Результати дослідження. Гіпотетично можна було вважати, що у тих студентів, котрі навчаються за кредитно-модульною системою (КМГ) рівень тривожності повинен бути нижчим, позаяк впродовж семестру ними виконано цілу низку учбово - практичних завдань, результат яких дозволяє з високою долею ймовірності прогнозувати підсумкову оцінку. Інакше кажучи, для них екзамен не є чимось на зразок лотереї, чого не скажеш про студентів, що навчаються за традиційною системою освіти (ТКГ). Рівень тривожності у них набагато вищий, позаяк будь-яка суттєва помилка при відповіді може виявитись підставою для негативної оцінки чи значно нижчої від очікуваної.

Якщо взяти до уваги ще один аргумент, котрий стосується контингенту студентів з заниженою самооцінкою, то тут також заздалегідь прогнозований результат. Адже очікування неуспіху у студентів з низькою самооцінкою сприяє підвищенню рівня тривожності, що, власне і призводить до низького або негативного результату на екзамені. Стаючи стійким особистісним утворенням така самооцінка починає відігравати свою негативну роль не лише на екзамені, а й процесі занять, що, в решті-решт, породжує зневіру у власних можливостях суб'єкта.

Для виявлення рівня тривожності студентів нами була використана ще одна класична психометрична методика, а саме «Шкала самооцінки рівня тривожності» (Ч.Д. Спілбергера, Ю.Л. Саніна). ЇЇ слід вважати надійним й інформативним інструментом самооцінки цієї характеристики в даний момент (реактивна тривожність, як стан) і осо - бистісної тривожності (як стійка характеристика людини).

Для того, щоб обрана нами концепція досліджень виявилась правильною, ми ще раз проаналізували суть проблеми і прийшли до висновку, що найбільш інформативним індикатором такої поведінки можуть стати копінг стратегії (від англ. coping - справлятися), котрі обираються свідомим зусиллям суб'єкта задля вирішення особистісних та міжособистісних проблем в процесі суб'єкт-субєкт - ної взаємодії. Відомо, що дане поняття об'єднує ко - гнітивні, емоційні та поведінкові стратегії, які використовуються, щоб впоратися із запитами буденного життя. Ефективність копінгових зусиль (копінгу) залежить від типу стресу і/або конфлікту, від індивідуальних особливостей кожної окремої людини, а також від обставин. При цьому, стратегія поведінки завжди обирається свідомо, а значить і мотиви також повинні усвідомлюватись суб'єктом.

Для вивчення особливостей реакцій на стресові ситуації та визначення домінуючих поведінко - вих копінг-стратегій студентами-медиками КМГ і ТКГ стоматологічного факультету нами було розроблено процедуру, згідно якої досліджувані повинні були прорангувати за ступенем значущості найбільш типові форми їхнього реагування на різні ситуації. Ми розуміли, що кожна така ситуація чітко репрезентує адекватну їй типову форму мотиваційної реакції. При чому, специфіка запропонованих нами ситуацій дала змогу змістовно об'єднати їх у наступні блоки:

І. Найбільш типові стратегії поведінки досліджуваних при міжособистісній взаємодії в ситуаціях статусно-рольової паритетності («по горизонталі»; табл. 1).

Таблиця 1. Найбільш типові стратегії поведінки досліджуваних при полісубєктній взаємодії (блок 1)