Главная Коллекция "Otherreferats" Психология Психологічні особливості особистісної самореалізації сучасної жінки

Психологічні особливості особистісної самореалізації сучасної жінки

Теоретичні аспекти особистісної самореалізованості сучасних жінок. Виявлено фактори, що впливають на формування самореалізованості жінки. Досліджено взаємозв’язки між суб’єктивним благополуччям, осмисленістю життя, прагненням до самоактуалізації.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.06.2021
Размер файла 384,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості особистісної самореалізації сучасної жінки

Потоцька Ірина Сергіївна

доцент, кандидат психологічних наук, доцент кафедри медичної психології та психіатрії з курсом післядипломної освіти, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Мартинова Юліана Юріївна кандидат медичних наук, асистент кафедри медичної психології та психіатрії з курсом післядипломної освіти, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Орищук Оксана Вікторівна асистент кафедри психології та соціальної роботи Вінницький державний педагогічний університет Житанська Анастасія Андріївна Практичний психолог

Анотація

Досліджено теоретичні та практичні аспекти особистісної самореалізованості сучасних жінок. Виявлено фактори, що впливають на формування самореалізованості жінки. Досліджено взаємозв'язки між суб'єктивним благополуччям, осмисленістю життя, прагненням до самоактуалізації та психологічним благополуччям та їх складовими.

Ключові слова: самореалізація, жінка зрілого віку, самоактуалізація, особистісна самореалізація, психологічне благополуччя.

Summary

PSYCHOLOGICAL FEATURES OF PERSONAL SELF - FULFILLMENT OF А MODERN WOMAN

Pototska I.S., assistant professor, PhD in Psychological Sciences, assistant professor of the Department of Medical Psychology and Psychiatry with the course of postgraduate education, Vinnitsa National Pirogov Memorial Medical University жінка благополуччя самореалізованість

Martynova YY.,

PhD in Medical Sciences, assistant professor of the Department of Medical Psychology and Psychiatry with the course of postgraduate education,

Vinnitsa National Pirogov Memorial Medical University

Oryschuk O. V., assistant of the Department of Psychology and Social Work, Vinnytsia State Pedagogical University

Zhytanska А.А.

Practical Psychologist

Theoretical and practical aspects of personal self-fulfillment of modern women have been investigated. The factors influencing the formation of women's self-fulfillment have been revealed. Relationships between subjective well-being, meaningfulness of life, quest to self-actualization and psychological well-being and their components have been investigated.

Key words: self-fulfillment, a woman of mature age, self-actualization, personal self-fulfillment, psychological well-being.

Постановка проблеми. Упродовж останніх чотирьох років, українське суспільство знаходиться у вирії політичних, економічних, історичних та соціальних змін. Проведення антитерористичної операції на сході України, яка на сьогоднішній день носить назву ООС - операція об'єднаних сил, відкриття безвізового режиму в'їзду до країн Європи, реформі у релігійній, медичній та освітній сферах, інформаційне протиборство політичних сил та інші важливі зміни, які відбуваються у країні, ініціюють інтенсивні зміни і в свідомості кожного її громадянина. Період активних перетворень та нововведень є найбільш сприятливим для самоактуалізації та самореалізації кожної особистості. Саме у такий період важливо максимально реалізовувати власні здібності, бути дієвим та відкритим до нового. І саме у такий переломний, історично значущий період, проблемі самореалізації особистості потрібно приділити особливу увагу.

Роль жінки в сучасному українському суспільстві зростає. Тендерні стереотипи щодо чоловічих та жіночих ролей, останні десятиліття, втрачають свою консервативність. Жінки максимально намагаються реалізовувати себе і у політиці, і у бізнесі і в інших сферах.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Значний внесок у дослідження особливостей перебігу процесу самореалізації у жінок зробили такі вчені: К.А. Абульханова-Славська, Л. І. Анциферова, В.А. Тупаловська, О.М. Мірошниченко, О.М. Разумнікова, Д. Сьюпер, К.В. Федосенко, Н.Т. Шевченко та ін [1,3,4]. До загальновизнаних досліджень, присвячених тендерним особливостям само- реалізації жінок, відносяться наукові роботи В.А. Геодакяна, К. Гілліган, Ф.Л. Джес, Е. Іглі, І.С. Кльоциної, О.Б. Петренко, А. Фейнгольд, Н.О. Ходоров та ін [2].

Формування цілей статті. Досліджуючи са- мореалізацію жінок, зазвичай досліджують одну з її сфер, професійну або сімейну самореалізацію. На сьогодні залишилось поза увагою дослідження осо- бистісної самореалізації жінок зрілого віку. Отже, метою даного дослідження є емпіричне вивчення особистісної самореалізації сучасної жінки.

Об'єкт дослідження - процес самореалізації сучасної жінки.

Предмет дослідження - психологічні особливості особистісної самореалізації сучасної жінки та її психокорекція.

Для визначення самореалізованості сучасних жінок було використано батарею психодіагностичних методик, а саме: "Шкала суб'єктивного благополуччя", тест "Смисложиттєві орієнтації", "Шкала психологічного благополуччя"

Ріфф/Бланк версії Шевеленкової-Фесенко та методика на визначення рівня самоактуалізації особистості (опитувач САМОАЛ). Результати методик піддавалися статистичному аналізу з наступною якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням за допомогою методів математико-статистичної обробки даних.

Виклад основного матеріалу. Дослідження проводилось серед 63 жінок періоду зрілості, від 25 до 59 років, адже самореалізація це явище на формування якого впливають багато різноманітних зовнішніх, соціальних факторів та власний особистий досвід. Поняття "акме" є складним новоутворенням пов'язаним з досягненням людиною вершин свого розвитку та максимальною власною самореалізацією.

За результатами використання методики "Шкала суб'єктивного благополуччя" (СБ) нами отримані показники, що представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати дослідження суб'єктивного благополуччя (СБ) жінок

"Сирий бал" СБ

Стени

Рівень СБ

% жінок

25-33

1

Повне суб'єктивне благополуччя

0

34-40

2

Суб єктивне благополуччя

41

41-48

3

49-55

4

Помірне суб єктивне благополуччя

53

56-62

5

63-70

6

71-77

7

78-85

8

Суб єктивне неблагополуччя

6

86-92

9

93-100

10

Виражений емоційний дискомфорт

0

"Помірне суб'єктивне благополуччя" виявлено у 53% опитуваних жінок, що свідчить про відсутність у них серйозних життєвих проблем, але про повний емоційний комфорт у таких жінок говорити не доводиться.

Вищий рівень СБ, а саме "суб'єктивне благополуччя" досліджено у 41% опитаних, що свідчить про помірний емоційний комфорт, відсутність серйозних емоційних проблем, достатню впевненість у собі, схильність до прояву активної життєвої позиції, успішну взаємодію з навколишніми, адекватне управління своєю поведінкою.

У 6% досліджуваних виявлено "суб'єктивне неблагополуччя", що характерно для людей схильних до депресії та тривоги, песимістичних, залежних, закритих для навколишнього світу та обмежених в контактах з оточуючими. У таких жінок низький рівень стресостійкості, що проявляється у важкому переживанні стресових ситуацій.

Крайніх форм вираження СБ таких як "повне суб'єктивне благополуччя" та "виражений емоційний дискомфорт" у нашій вибірці не виявлено.

При вивчені даних отриманих за шкалами даної методики було отримано наступні результати (табл. 2.).

Таблиця 2

Вираженість компонентів суб'єктивного благополуччя у жінок

Шкали за методикою СБ

Високий бал

Середній бал

Низький бал

У%

У%

У%

Напруженість і чутливість

27,41

54,83

17,74

Ознаки, що супроводжують основну психоемоційну симптоматику

25,8

59,67

14,51

Зміни настрою

56,45

30,64

12,9

Значимість соціального оточення

79,03

17,74

3,22

Самооцінка здоров'я

33,87

37,09

29,03

Ступінь задоволеності повсякденною діяльністю

32,25

48,38

19,35

З результатів представлених у таблиці 2 можемо зробити висновок про високий рівень прояву таких шкал СБ як "зміни настрою" (56,45%) та "значимість соціального оточення" (79,03 %) у сучасних жінок. І дійсно, жінки мають значно вищий рівень соціальної бажаності ніж чоловіки. Вони намагаються справити позитивне враження на оточуючих, сподобатися та запам'ятатися. При прийнятті рішень завжди турбуються як їх рішення будуть сприйматися соціумом, чи не призведуть вони до засудження зі сторони. Також жінки більш розбірливі у соціальних зв'язках та знайомствах. Намагаються побудувати теплі стосунки за принципом симпатії з людьми наділеними авторитетом та соціальним статусом. В результаті проведеної бесіди з жінками, вище описані явища та характеристики підтвердилися. Жінки мають високу соціальну бажаність та залежність від думки оточуючих.

Для жінок також характерні часті зміни настрою, що детермінується домінуванням лівої півкулі у жінок яка відповідає за емоційне сприйняття дійсності, проявами гормонального фону жінки та характерологічними особливостями, такими як висока сенситивність, циклоїдність та лабільність.

На середньому рівні у жінок проявлені такі шкали СБ як "напруженість і чутливість" (54,83 %) та "ознаки, що супроводжують основну психоемоційну симптоматику" (59,67 %).

Майже в однаковому співвідношенні проявлені середній та високий рівні по шкалі СБ "самооцінка здоров'я". Це свідчить що сучасні жінки у достатній мірі турбуються про своє майбутнє та піклуються про власний фізичний і психічний стан. Так би мовити "функція самозбереження" у сучасних жінок проявлена на достатньому рівні.

За результатами тесту "Смисложиттєві орієнтації" (методика СЖО) Д.О. Леонтьєва ми маємо можливість оцінити "джерело" сенсу життя сучасної жінки, який може бути знайдений або в минулому (результат), або в майбутньому (цілі), або в сьогоденні (процес). Також він може проявлятися і всіх трьох вказаних сферах життя.

При дослідженні загального показника осмисленості життя (СЖО) сучасних жінок було отримано наступні результати (дивись рис. 1.).

Рис. 1 Особливості сформованості у жінок загального показника осмисленості життя

За тестом СЖО, життя вважається осмисленим для жінок, які мають високий показник (17,74 %). Для них характерна наявність життєвих цілей, здатність їх досягати, рухатися впевнено до мети. Такі жінки задоволені своєю результативністю діяльності, впевнені у собі, цілеспрямовані та вміють правильно ставити перед собою реальні завдання.

У більшості жінок (72,58 %) спостерігається середній рівень прояву осмисленості життя, адже дана вибірка складалась з осіб періоду зрілості, які мають дітей та сім'ї, досвід професійної діяльності та соціального становлення. Такі жінки достатньо адекватно оцінюють свої здобутки, уміють бути цілеспрямованими та продуктивними в діяльності.

Лише у 9,68 % вибірки жінок виявлено низький рівень осмисленості життя. Такі жінки багато мріють, перекладають відповідальність за власне життя на своїх рідних та близьких, не вміють планувати власний час та будувати плани на майбутнє. Вони відчувають, що ще не знайшли власного покликання, вважають, що життя не є підвладним людині і людина є лише спостерігачем подій, а це все найчастіше приносить саме негативні переживання та турботи.

За шкалами СЖО було отримано дані, представлені у таблиці 3.

Таблиця 3

Вираженість шкал за тестом смисложиттєві орієнтації у жінок (n=63)

Шкали за методикою СЖО

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

У%

У%

У%

Цілі в житті

1,61

61,29

37,09

Процес життя

11,29

69,35

19,35

Результативність життя

1,61

74,19

24,19

Локус контроля - Я

4,83

62,9

32,25

Локус контроля - життя

8,06

62,9

29,03

Переважання низького рівня (24,19 %) за шкалою "результативність життя" у жінок над високим його рівнем (1,61 %) свідчить про неадекватне оцінювання того відрізку життя який було прожито, недооцінка його продуктивності та осмисленості.

В однаковому відсотковому співвідношенні знаходяться такі шкали СЖО як "локус контролю - Я" (69,2 %) та "локус контролю-життя" (69,2 %), тобто опитані нами жінки у рівній мірі несуть відповідальність за події, що відбуваються у їх житті, відчувають себе відповідальними за них, і так само розуміють, що існують події та речі, на які вони не здатні впливати та керувати їх перебігом.

В зарубіжній психології великою популярністю користується багатовимірна модель психологічного благополуччя К. Ріфф, базисом якої послужили основні теоретичні концепції, орієнтовані на дослідження позитивного психологічного функціонування особистості. Названа модель включає шість основних компонентів психологічного благополуччя: cамоприйняття; позитивні відносини з тими, що оточують; автономію; управління навколишнім середовищем (компетентність); наявність цілей в житті; особистісне зростання (Ryff C., 1995).

Рис. 2. Рівні прояву психологічного благополуччя жінок періоду зрілості за методикою "Шкала психологічного благополуччя" К.Ріфф

Високий рівень психологічного благополуччя притаманний для жінок, що мають позитивні відносини з іншими людьми, мають позитивну оцінку себе і свого життя, здатні слідувати своїм власним переконанням, здійснювати достатній контроль над навколишнім середовищем та своїм власним життям, у яких наявні цілі, які надають життю спрямованості і сенсу. Таким жінкам притаманне особистісне зростання як почуття безперервного розвитку і самореалізації. За шкалами методики ПБ отримано результати представлені на рис. 3.

Рис.3. Результати дослідження складових психологічного благополуччя жінок за методикою К. Ріфф

Шкала "позитивне відношення" описує взаємостосунки та взаєморозуміння жінок з людьми, що їх оточують. Зазвичай це члени родини, співробітники, друзі. Переважання високого рівня (9,38%) над низьким (7,81%) свідчить про наявність близьких, приємних, довірчих відносин з людьми, бажання проявляти турботу про інших людей, здатність до емпатії, любові і близькості, уміння знаходити компроміси у взаєминах з іншими, готовність допомогти іншим та прийняти від них допомогу.

Низькі значення за даною шкалою притаманні для жінок, у яких відсутня достатня кількість близьких, довірчих відносин. При взаємодії з іншими постійно виникають труднощі в прояві теплоти, відвертості і турботи. Домінує переживання власної ізольованості і фрустованості. Такі жінки досить конфліктні та уникають міжособистісних тісних контактів.

Шкала "автономія" також проявлена у жінок на середньому рівні. Але у порівнянні з іншими шкалами спостерігається значне переважання високого рівня даної шкали над іншими шкалами.

Високі значення за цією шкалою свідчать про незалежність. Здатність сучасної жінки протистояти соціальному тиску в своїх думках і вчинках. Можливість регулювати власну поведінку і оцінювати себе, виходячи з власних стандартів. Третина жінок нашої вибірки (32,81%) сміливо висловлюють свої думки, знають чого хочуть та самостійно без сторонньої допомоги рухаються у напрямку до досягнення мети.

Жінки, у яких результати виявлені низькі їх значення (12,50%) відчувають заклопотаність очікуваннями і оцінками інших, орієнтуються на думку інших людей при ухваленні важливих рішень, нездатні протистояти соціальному тиску в думках і вчинках, схильні до високого рівня конформізму.

Цікавим є факт, що за шкалою "управління оточуючими" у жодної з досліджуваних не виявлено високого рівня цього показника. А у 18,25 % жінок виявляється низький рівень його сформованості. Низькі значення свідчать про відчуття неможливості зарадити або поліпшити умови свого життя, відчуття безсилля в управлінні навколишнім світом, неможливість повпливати на життя інших людей, а, мабуть, і не можливість керувати оточуючими людьми.

Чверть досліджуваних нами жінок (25,00 %) має високий рівень за шкалою "особистісне зростання". У таких людей присутнє відчуття безперервного саморозвитку. Відстежування власного особистісного зростання і відчуття самоудосконалення з перебігом часу. Реалізація свого потенціалу. Відчуття особистісного зростання пов'язане із самоактуалізацією та самореалізацією особистості.

Для жінок з низькими значеннями (6,25%) характерні переживання особистісної стагнації, відсутність відчуття особистісного прогресу з часом, нудьга і незацікавленість життям.

Шкала "Цілі у житті" свідчить про наявність цілей і відчуття усвідомлення життя. Відчуття, що сьогодення і минуле осмислені. Присутність переконань, що додають цілей життю. Але за результатами нашого дослідження низький рівень за цією шкалою виражений у більшій мірі, ніж високий рівень (7,81% проти 3,13%). Отже, для опитаних жінок більш характерна розмитість цілей в житті і відчуття його ритмів, відсутність відчуття, що сьогодення і минуле є осмисленими, брак переконань, що додають цілей життю.

В два з половиною рази переважає низький рівень розвитку за шкалою "самоприйняття" у опитаних жінок, над високим його рівнем. Вони незадоволені самі собою, розчаровані у власному минулому, стурбовані деякими рисами власної особистості. У них проявляється неприйняття себе, бажання бути іншими.

Для жінок з високим рівнем самоприйняття (7,81%) характерні: позитивне оцінювання свого минулого та власних вчинків, визнання власного внутрішнього розмаїття, що не завжди відповідає очікуванням інших людей та і власним сподіванням. Прийняття своїх позитивних та негативних сторін, своїх сильних сторін та слабкостей.

Останньою було використано методику на визначення рівня самоактуалізації особистості" (опитувальник САМОАЛ). За результатами дослідження загального показника самоактуалізованості сучасних жінок було отримано результати представлені на рисунку 4.

Рис. 4. Рівні загального показника самоактуалізації жінок за опитувальником САМОАЛ

Як представлено на рис.4., жінок з високим рівнем самоактуалізації у 16 разів більше, ніж з низьким. Високо самоактуалізовані жінки (17,46 %) прагнуть до максимальної реалізації усіх своїх можливостей, намагаються бути успішними у виконанні усіх обраних видів діяльності у різних сферах життя. Високий рівень самоактуалізації свідчить про високе прагнення до самореалізації, безперервну реалізацію потенційних можливостей.

Жінки з низьким рівнем самоактуалізації за даною методикою (1, 58%) не задоволені своїм положенням у суспільстві та не прагнуть до реалізації своїх здібностей.

У більшості вибірки (80,95%) спостерігається середній рівень самоактуалізації. Тому можна стверджувати, що більшість опитаних нами жінок у достатній мірі проявлять себе у різних сферах життя та задоволені своїм соціальним положенням. На нашу думку, такий високий відсоток достатньо самоактуалізованих жінок пов'язаний з їх віком - акме.

Складові самоактуалізації жінок, досліджені нами за даною методикою (САМОАЛ), представлені у таблиці 4.

Таблиця 4

Показники розвитку самоактуалізації у жінок за опитувальником САМОАЛ (у%)

Рівень

Шкали самореалізації

орієнтація у часі

цінності

погляд на природу людини

потреба у пізнанні

креативність

автономність

спонтанність

саморозуміння

аутосимпатія

контактність

гнучкість у спілкуванні

низький

1,59

3,17

34,92

12,69

3,17

26,99

33,34

14,28

31,75

7,95

11,11

середній

80,95

69,84

52,39

73,02

69,84

55,55

52,38

50,79

52,38

79,36

66,66

високий

17,46

26,99

12,69

14,29

26,99

17,46

14,28

34,93

15,87

12,69

22,23

За результатами представленими у таблиці 4 видно, що усі шкали самореалізації у сучасних жінок представлені на середньому рівні: найменший показник 52,38 % за шкалою "аутосимпатія" та найбільший - 80,95% за шкалою "орієнтація у часі".

Найбільші значення високого рівня прояву досліджено за шкалами "саморозуміння" (34,93 %), "креативність" (26,99 %) та "цінності" (26,99 %).

Високий рівень за шкалою "креативність" притаманний для жінок що мають творче ставлення до життя, здатні продукувати принципово нові ідеї, мати свій незалежний та відмінний погляд, здатні адаптивно реагувати на потребу нових підходів та продуктів.

Високий бал за шкалою "цінності" дозволяє зробити висновок, що людина поділяє цінності людей, що самоактуалізуються. До їх числа Абрахам Маслоу відносив такі, як унікальність, досконалість, досягнення, справедливість, порядок, простота, легкість без зусиль, істина, добро, краса, цілісність, відсутність роздвоєності, життєвість, гра, самодостатність. Перевага цих цінностей вказує на прагнення до гармонійного буття і здорових стосунків з людьми, далеке від бажання маніпулювати ними в своїх інтересах.

Високий показник за шкалою "саморозуміння" свідчить про чутливість, сенситивність жінки до своїх бажань і потреб. У таких людей зазви- чай не формуються патологічні психологічні захисти, що заважають людині адекватно сприймати і оцінювати себе. Такі жінки не схильні підміняти власні смаки і оцінки зовнішніми соціальними стандартами.

Авторами методики САМОАЛ вказано, що показники за шкалою саморозуміння, спонтанності і аутосимпатії, можуть бути пов'язані між собою, що і підтверджують отримані результати нашого дослідження. Аутосимпатія - природна основа психічного здоров'я і цілісності особистості. Жінки що мають високі та середні показники за шкалою "аутосимпатія" мають добре усвідомлену "Я-концепцію", та сталу адекватну самооцінку, яка дає їм впевненості в собі та відчуття задоволеності собою.

Найменше високий рівень досліджено по шкалам "контактності" та "погляд на природу людини" (по 12,69 %). Тобто у нашій вибірці не багато жінок з високою схильністю до взаємнокорисних і приємних контактів з іншими людьми та великою вірою в людей, в могутність людських можливостей. Високий показник за шкалою "погляд на природу людини" може інтерпретуватися як стала основа для щирих гармонійних міжособистісних стосунків, природна симпатія, довіра до людей, чесність, неупередженість, доброзичливість. Навпаки, вище вказана шкала має найбільший відсоток у проявленості її низького рівня серед жінок. Тобто такі жінки є реалістичними, достатньо критичними та довіряють не словам а конкретним вчинкам людей.

Майже у третини опитаних жінок (33,34 %) проявлено низький рівень за шкалою "спонтанність". Спонтанність - це якість, що випливає з упевненості в собі і довіри до навколишнього світу. Низькі показники по спонтанності свідчать про слідування правилам, нормативність, стандартність та стереотипність поведінки.

Жінки з низьким рівнем "аутосимпатії" (31,75 %) не задоволені власними досягненнями, зовнішнім виглядом, умовами в яких знаходяться. Це може проявлятися у низькій або заниженій самооцінці, не бажанні привертати до себе увагу оточуючих, підвищена критика до себе та власних дій.

Всього 3,17 % опитаних жінок мають низький рівень креативності. Це свідчить що у своїй більшості жінки творчі, здатні до нестандартних поглядів на речі та усіляких винаходів.

Наступним етапом емпіричного дослідження було проведення кореляційного аналізу задля вивчення взаємозалежностей та взаємозв'язків між значеннями вище описаних методик.

Результати кореляційного аналізу відображені з урахуванням рівнів статистичної значущості та сили кореляції за Спірменом.

Винайдено наступні кореляційні зв'язки між загальним показником осмисленості життя за тестом "Смисложиттєві орієнтації" Д.О. Леонтьєва та його емпіричними корелянтами (рис. 5.).

Чим більше жінка може регулювати стосунки з оточуючими, підлаштовувати його під власні потреби, моє конкретні явні цілі та досягає їх, чим адекватніше нею сприйняття часу та уміння жити тут і тепер, тим вищим є рівень осмисленості життя.

Примітки: *- P<0,01; **- P<0,05;

Рис. 5 Кореляційні зв'язки осмисленості життя із показниками самореалізованості жінок

Креативність, як творче ставлення до життя, допомагає краще осмислити його значущість. Позитивні ставлення до інших людей, побудова з ними сприятливих стосунків, наявність таких якостей як довірливість, чуйність та турботливість, також впливають на формування більш чіткої осмисленості власного життя.

Емпірично досліджено кореляційні зв'язки між психологічним благополуччям за Шкалою психологічного благополуччя Ріфф/Бланк версії Шевеленкової-Фесенко та його емпіричними корелянтами (таблиця 5.).

"Аутосимпатія" та "саморозуміння", що впливають на психологічне благополуччя особистості описуються позитивним ставлення до себе, відсутністю дуже високих недосяжних вимог до власної особистості а наявністю розуміння власних сильних та слабких сторін, прийняттям себе таким як є.

"Креативність" та "спонтанність" як творча складова особистості впливають на рівень її психологічного благополуччя. Адже лише людина готова до нового, нестандартного, та що може відірватися від стандартів і вирішити проблеми не звичним, оригінальним способом може вважатися самоактуалізованою та самореалізованою особистістю.

Таблиця 5

Кореляційні зв'язки психологічного благополуччя із показниками самореалізованості жінок

Психологічне благополуччя

Емпіричні корелянти

Значення кореляції (r)

Похибка

Прагнення до самоактуалізації (САМОАЛ)

0,607

P<0,01

Автономність (САМОАЛ)

0,549

P<0,01

Креативність (САМОАЛ)

0,535

P<0,01

Аутосимпатія (САМОАЛ)

0,524

P<0,01

Цінності (САМОАЛ)

0,431

P<0,01

Спонтанність (САМОАЛ)

0,419

P<0,01

Орієнтація в часі (САМОАЛ)

0,378

P<0,01

Саморозуміння (САМОАЛ)

0,336

P<0,01

Процес (СЖО)

0,455

P<0,01

Локус контролю - Я (СЖО)

0,449

P<0,01

Локус контролю - життя (СЖО)

0,446

P<0,01

Результат (СЖО)

0,424

P<0,01

Цілі (СЖО)

0,399

P<0,01

Значимість соціального оточення (СБ)

0,264

P<0,05

На психологічне благополуччя особистості впливає шкала "значимість соціального оточення" за методикою Шкала суб'єктивного благополуччя. Це свідчить що не лише врахування власних інтересів та цілей лежить в основі благополуччя в цілому. Психологічне благополуччя можливо досягти лише враховуючи вимоги соціального оточення, комфортне перебування в ньому. Кожна людина, в першу чергу, особистість, яка будує власне місце в соціальному оточенні та хоче деякою мірою впливати на нього. Отже соціальне оточення для людини є значимим та від нього залежить психологічне благополуччя людини.

Виявлені кореляційні зв'язки прагнення до са- мореалізації за опитувальником САМОАЛ представлені на рис. 6.

Жінка, що прагне до самоактуалізації є активним будівельником власного "Я". Вона чітко ставить перед собою цілі, знає чого хоче, уміло висуває гіпотези та справно обирає серед них найбільш ймовірнісні, здатна знайти шляхи для досягнення поставлених цілей, уміє брати відповідальність за власні рішення та вчинки. Вони постійно розвиваються, ставлять перед собою нові плани. Приймають свої успіхи та невдачі як досвід, який є корисним та має сенс.

Примітки: *- P<0,01; **- P<0,05;

Рис. 6. Кореляційні зв'язки прагненнями до самоактуалізації із показниками самореалізованості жінок

Такі жінки є чутливими до оточення та подій. Вони мають гарну рефлексію та чітко усвідомлюють як сприймаються іншими людьми.

Кореляційні взаємозв'язки між "Шкалою суб'єктивного благополуччя" та шкалами проведених нами методик представлені у таблиці 6.

Таблиця 6

Кореляційні зв'язки суб'єктивного благополуччя із показниками самореалізованості жінок

Суб'єктивне благополуччя

Показники самореалізованості жінок

Значення кореляції (r)

Похибка

Управління становищем (ПБ)

0,259

р<0,05

Саморозуміння (САМОАЛ)

0,295

р<0,05

Погляд на природу людини (САМОАЛ)

0,364

р<0,01

Самоприйняття (ПБ)

0,365

р<0,01

Прагнення до самоактуалізації (САМОАЛ)

0,415

р<0,01

Аутосимпатія (САМОАЛ)

0,430

р<0,01

Суб'єктивне благополуччя як емоційне благополуччя характеризується задоволеністю собою, відчуттям, що власне життя проходить вірно, відповідно до загально прийнятих вимог в суспільстві та культурі.

Такі жінки позитивно оцінюють наявні у себе особистісні якості відповідно до моральних вимог суспільства, такі як доброчесність, порядність, готовність допомогти та інші. Також воно пов'язане із переважанням позитивних емоцій у людини над негативними. Прийняття себе, як базова задоволеність собою, лежить в основі емоційного благополуччя людини.

"Погляд на природу людини" як шкала за методикою САМОАЛ впливає на суб'єктивне відчуття благополуччя людиною. Тобто, базова віра в людство, в його гуманність, людяність, готовність допомогти та прийти на допомогу впливають на емоційний стан гармонії у людини. Таке сприймання дає можливість відчувати себе безпечно у цьому світі, емоційно відчувати захищеність та стабільність.

"Прагнення до самоактуалізації" також впливає на емоційне благополуччя людини. Адже вона розкриває свій потенціал, проявляє себе та отримає від цього процесу задоволення.

Так як самореалізована особистість, у нашому розумінні, це людина, яка отримала високі показники (рівні) суб'єктивного благополуччя за "Шкалою суб'єктивного благополуччя", осмисленості життя за тестом "Смисложиттєві орієнтації" Д.О. Леонтьєва, психологічного благополуччя за "Шкалою психологічного благополуччя" К.Ріфф/Бланк версії Шевеленкової-Фесенко та прагнення до самореалізації за опитувальником САМОАЛ, нами було визначено саме таких жінок. Поділ групи опитаних жінок залежно від рівня їх самореалізації представлено у таблиці 7.

Таблиця 7

Розподіл жінок за рівнем самореалізації особистості

Рівні самореалізації

Абсолютна кількість жінок

Кількість у %

Високий

9

14,28

Середній

30

47,62

Низький

24

38,10

Висновки даного дослідження та перспективи

Особистісна самореалізація жінки репрезентує собою цілісну багатокомпонентну структуру яка складається з відчуття суб'єктивного благополуччя, високої осмисленості життя, психологічного благополуччя та високого рівня самоактуалізації. За результатами проведеного дослідження, відповідно до вище вказаних критеріїв, лише 14,28% з жінок нашої вибірки можна назвати самореалізованими. Ще 47,62% мають середній рівень та 38,10 % жінок - низький рівень самореалізації.

Використання можливостей статистичних методів, зокрема, кореляційного й факторного аналізу, дає можливість упорядкувати велику кількість параметрів, що досліджуються. Було виявлено кореляційні зв'язки осмисленості життя, відчуття суб'єктивного благополуччя, психологічного благополуччя та самоактуалізації із показниками само- реалізованості жінок.

Список літератури

1. І.Гомонюк В.О. Самоактуалізація та самореалізація особистості: сучасні наукові уявлення / В.О. Гомонюк // Materialy ІХ Mi^dzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji "Europejska nauka XXI powieka - 2013". - Volume 22: Psychologia i socjologia. Politologija. - Przemisl: Nauka i studia, 2013. - S. 21 - 26.

2. Дубиніна М.І. Когнітивні особливості особистості як копінг-ресурс професійної самореалізації жінок / М.І. Дубиніна // Теорія і практика сучасної психології : зб. наук. праць Класичного приватного університету. - Запоріжжя: КПУ, 2018. - № 2. - С. 40 - 45.

3. Ложкін Г.В., Волянюк Н.Ю. Проблема суб'єкта як теотетична основа професіоналізації особистості. / Георгій Володимирович Ложкин, Наталія Юріївна Волянюк // Психологія і суспільство. - № 2 (12), 2003. - С. 97-103.

4. Потоцька І. С. Психологічні особливості са- моактуалізації особистості раннього юнацького віку. м. Вінниця / І. С. Потоцька // Вісник [Київського інституту бізнесу та технологій]. - 2016. - Вип. 3. - С. 55-58.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены