Психологічні фактори формування залежності у людей з обмеженими можливостями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні фактори формування залежності у людей з обмеженими можливостями

Заяць Валентина Юріївна, студентка; Драченко Вікторія Василівна, кандидат психологічних наук, викладач кафедри психології Вінницька академія неперервної освіти

Анотація

Ключові слова: залежна поведінка, залежність, люди з обмеженими можливостями, особливості емоційно-вольової сфери, емоційно- мотиваційна сфера, потенційна схильність до залежності.

Аннотация

Психологические факторы формирования зависимости у людей с ограниченными возможностями

Заяц Валентина Юрьевна, студентка; Драченко Виктория Васильевна, кандидат психологических наук, преподаватель кафедры психологии Винницкая академия непрерывного образования

В статье приведены результаты эмпирического исследования психологических факторов формирования зависимостей у людей с ограниченными возможностями, проходящих реабилитацию в центре «Гармония» (г. Винница). Выявлены и проанализированы особенности эмоционально-мотивационной сферы и особенности эмоционально-волевой сферы людей с ограниченными возможностями.

Ключевые слова: зависимое поведение, зависимость, люди с ограниченными возможностями, особенности эмоционально-волевой сферы, эмоционально-мотивационная сфера, потенциальная склонность к зависимости.

Summary

Psychological factors of formation of dependence in people with reduced opportunities

Zayats Valentina, Student; Drachenko Viktoria, PhD, Lecturer of the Department of Psychology Vinnitsa Academy of Continuing Education

Key words: dependent behavior, dependence, people with disabilities, features of the emotional- volitional sphere, emotional- motivational sphere, potential propensity for dependence.

Актуальність нашого дослідження полягає у тому, що складні соціальні умови підвищують ризик формування різноманітних залежностей у людей з обмеженими можливостями, адже вони мають такі психічні особливості психо-емоційної сфери, які можуть спричиняти виникнення залежності [7]. Це емоційна нестійкість, імпульсивність, нестійка самооцінка, негативне ставлення до себе й інших людей, переважання психічного дискомфорту, інертність, пасивність, небажання що небудь міняти в своєму житті, залежність від інших. Як спосіб відновлення психічного комфорту ці люди обирають залежність, прагнучи до штучної зміни психічного стану, отриманню суб'єктивно приємних емоцій [6]. Залежна особистість обирає односторонній спосіб виживання -- відхід від проблем, в результаті чого створюється ілюзія вирішення проблеми. Подібний спосіб закріплюється в поведінці людини і стає стійкою стратегією взаємодії з дійсністю [4].

Предметом дослідження стала хімічна залежність людей з обмеженими можливостями, оскільки досліджувана нами група людей здебільшого потребує лікування за допомогою медичних препаратів. Дуже часто люди з обмеженими можливостями страждають від депресії й лікарі призначають їм антидепресанти, до яких легко звикнути. Під хімічною залежністю розуміють залежність від вживання будь-яких психоактивних речовин, які поділяються на легальні (тютюн, алкоголь, ліки) і нелегальні наркотики (кокаїн, похідні конопель, опіати) [4]. Специфічною особливістю хімічної залежності є наявність тісного зв'язку між двома її аспектами -- клінічним і психосоціальним. Це означає, що поведінку, пов'язану з виникненням певної залежності, слід одночасно розглядати і як комплекс соціально-психологічних проблем, і як наслідок прогресуючих фізико-хімічних змін в організмі [4].

Огляд зарубіжних і вітчизняних досліджень, виконаних в даній сфері, дозволяє стверджувати, що вживання хімічної речовини, переслідує дві основні мети: самоактивація для подолання вихідної виснаження, невпевненості, боязкості і саморелаксація для зниження психоемоційного напруження [7].

Тривале психоемоційне напруження в силу нездатності мобілізації особистісних ресурсів людини веде до зниження настрою і активності, підвищеної психічної виснаженості поряд з фізичними вадами. Не маючи можливості змінити свій стан таким чином, щоб адаптуватися до вимог стресової ситуації, впоратися з умовами діяльності, людина шукає спосіб штучної активації для вирішення проблем або, навпаки, відхід від проблем, відпочинок від турбот навколишньої дійсності [1]. Одним з таких доступних засобів, за незнання або невміння вдаватися до інших способів регуляції психофізичного тонусу, стає вживання різних психотропних речовин [1; 4].

Ставши заручником легкого задоволення, людина, а тим паче людина з обмеженими можливостями може назавжди відмовитися від пошуку іншого способу і стає жертвою захворювання -- алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, суттю якого є хімічна залежність [3; 4]. Адже в цьому випадку вживання психотропних речовин -- це нездатність подбати про себе і про своє життя, нездатність отримувати задоволення від життя таким, яким воно є [2]. Дійсно, всі залежні мають особистісні проблеми, але не всі люди з психологічними проблемами стають залежними. Людина не схилятиметься до хімічної залежності», якщо здатна адекватно виражати свої почуття, в тому числі і негативні; сприймає життя таким, яким воно є; чесна перед собою; здатна підтримувати здорові відносини з іншими, вміє ставити цілі і реалізовувати їх; здатна до творчості і захоплена справою; вміє отримувати задоволення від різних речей, особливо якщо це людина з обмеженими можливостями.

Метою дослідження було вивчення психологічних чинників формування хімічної залежності у людей з обмеженими можливостями. Наше дослідження проходило на базі Міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Гармонія» (м. Вінниця). У дослідженні взяли участь молоді люди у віці 20-29 років.

Нами було виділено понад 17 ознак залежної поведінки у людей з обмеженими можливостями: самоізоляція, відхід від участі в сімейному житті; зниження настрою, негативізм, критичне ставлення до звичайних речей і подій;, агресивність, запальність; наростаюча брехливість; безсоння, підвищена стомлюваність, що змінюються незрозумілою енергією; і т.п. Спочатку з метою виявлення схильності до відхилення було проведено їх психодіагностичне обстеження за допомогою методики «Определение склонности к отклоняющемуся поведению (СОП) А. Н. Орел.

За результатами психодіагностики, у людей з обмеженими можливостями виражена установка на соціально-бажані відповіді, що свідчить про високий рівень конформізму, залежності. Критичних значень досягає схильність до адиктивної поведінки, виражена тенденція до порушення норм і правил. Ці люди проявляють високу схильність до саморуйнівної поведінки. Вольовий контроль емоційних реакцій значно знижений. Схильність до насильства і агресії, делінквентної поведінки помірна. На наступному етапі дослідження були вивчені особливості мотиваційно-потребуючої сфери та особливості емоційно-вольової сфери людей з обмеженими можливостями, схильних до залежності. Для вивчення потребуюче-мотиваційної сфери використовувалися методика «Мотивація до успіху» Т. Елерса, методика «Мотивація до уникнення невдач» Т. Елерса, Тест гумористичних фраз (ТЮФ).Для вивчення емоційно-особистісних особливостей використовувалася методика Леонгарда-Шмішека, багатофакторний особистісний опитувальник Кеттелла.

Для вивчення мотивації до потенційного вживання наркотичних речовин використовувалася методика «Мотивація вживання наркотичних речовин» С.К. Корнєєва. Результати дослідження показали, що для людей, потенційно схильних до залежності, характерна деформація мотиваційно-потребуючої сфери особистості, що виявляється в переважанні мотивації уникнення невдач. Вони тривожні, залежні, пасивні, не виявляють наполегливості в досягненні поставлених цілей. Не готові прийняти допомогу і допомагати іншим при вирішенні складних завдань. Орієнтовані на матеріальні прагматичні цінності. Домінуюча мотивація переважає в таких сферах життя як гроші, шкідливі звички. У 34% людей з обмеженими можливостями, потенційно схильних до залежності переважної мотивацією вживання наркотичних речовин є мотивація отримання задоволення. Загалом мотивування в цій групі засновані на знанні того, що наркотики викликають приємні відчуття, незвичайні переживання, покращують настрій. Можна відзначити позитивне ставлення людей цієї підгрупи до вживання наркотиків. Характерний високий рівень мотиваційного напруження.

Переважна група мотивів -- особистісна. Особливості емоційно-вольової сфери відрізняються товариськістю, демонстративністю і як наслідок використанням демонстративного протесту проти думки інших (людей без обмежених можливостей), активністю, самостійністю, схильністю до ризику, цікавістю, прагненням до самоствердження. У 66% особистостей переважної мотивацією вживання наркотичних речовин є нейтралізація переживань, мотивація гіперактивації поведінки (стимулюючий ефект).

З мотивувань найчастіше зустрічаються пояснення типу «забутися», «в житті треба все спробувати», «від одного разу нічого не буде», «якщо все так погано, краще спробувати». Для цієї групи характерне переважання емоційного компонента в спонуканні прийняти речовину, причому тут важливі як найближчі цілі, так і захисний позитивний прогноз або стереотип. Характерний підвищений рівень мотиваційного напруження. Переважна група мотивів -- соціально-особистісна. Випробовувані з цієї групи засвоїли уявлення про те, що за допомогою психотропних речовин можна позбутися від негативних переживань, досягти успіху або самоствердитися, впоратися з важким становищем. У їхні уяві ці речовини є як «ліки» від сильних емоційних переживань: страху, ненависті, образи, досади, безсилля, безпорадності, самотності.

Більшість осіб даної групи не може самостійно приймати рішення, нести відповідальність за свою поведінку. Особливості емоційно-вольової сфери молодих людей з обмеженими можливостями характеризуються помірною товариськістю, залежністю, несамостійністю, чутливістю, заниженою самооцінкою, недовірою іншим людям. В цілому, для всіх людей, схильних до хімічної залежності, характерні такі особливості емоційно-вольової сфери як нестійкість емоційно-вольової сфери, низька соціальна нормативність, низька пізнавальна активність, недовірливість, орієнтованість на себе, схильність до напруженості, збудливості, дратівливості і нетерплячості. Кореляційний аналіз дозволяє стверджувати, що такі особливості особистості як прагнення до домінування, незалежності, ризику сприяють прояву мотивації гіперактивації поведінки у людей з обмеженими можливостями, схильних до залежності. А такі психічні особливості людини як залежність, несамостійність, чутливість, нестійка самооцінка сприяють прояву атарактичних і субмісивності мотивації вживання наркотичних речовин.

Для проведення і реалізації дослідження, було використано класичну методику «Определение склонности к отклоняющемуся поведению» (СОП) А.Н. Орел. Дана методика є стандартизованим опитувальником, для вимірювання схильності до реалізації окремих форм девіантної поведінки.

Ця методики дає змогу визначити:

1) установку на соціально бажану відповідь;

2) схильність до подолання норм і правил;

3) схильність до адиктивної поведінки;

4) схильність до самопошкоджуючої та саморуйнівної поведінки;

5) схильність до агресії і насильства;

6) вольовий контроль емоційних реакцій;

7) схильність до делінквентної поведінки;

8) прийняття жіночої соціальної ролі (опитувальник -- жіночий варіант);

Ми здійснювали дослідження у декілька етапів: організаційний -- на якому було опрацьовано теоретичний матеріал, щодо проблеми формування девіантної поведінки у людей з обмеженими можливостями, визначено новизну і актуальність роботи; визначення проблеми -- було визначено тему, об'єкт, предмет, завдання та гіпотезу дослідження; етап впровадження дослідницької взаємодії з групою; обробка результатів; інтерпретація результатів.

Також було обрано методику, яка дозволяє визначити схильність до залежної поведінки у людей з обмеженими можливостями -- методика В.Д. Менделевич.

Вона також є стандартизованою, і включає в себе визначення схильності до таких видів залежної поведінки: схильність до наркозалежності, схильність до алкоголізму, схильність до спортивного та музикального фанатизму, схильність до залежності від комп'ютерних ігор.

Дана методика містить 116 тверджень з п'ятьма варіантами відповіді на кожне.

Результати інтерпретуються порівнянням з ключем, включаючи рівні:

1. Низький рівень: дана категорія характеризується малою вірогідністю розвитку залежності.

2. Ознаки тенденції: досліджувані мають схильність до залежної поведінки в середній мірі.

3. Ознаки підвищеної схильності: спостерігається ризик, що такі особи найбільше підлягають залежній поведінці.

Отже, на основі аналізу методик А.Н. Орел, та В.Д. Менделевич» що дають змогу визначити схильність до девіантної поведінки у людей з обмеженими можливостями, та виявити рівні схильностей до певних видів залежностей, було встановлено, що вони підходящими для дослідження психологічних особливостей виникнення девіантної поведінки, тобто допоможуть об'єктивно оцінювати аспекти цієї поведінки.

Результати дослідження, щодо психологічних особливостей виникнення девіантної поведінки у людей з обмеженими можливостями

На основі даних, отриманих нами під час роботи, маємо наступні результати:

Результати діагностики виникнення девіантної поведінки у людей з обмеженими можливостями за методикою А.Н. Орел наведено у діаграмах 1 і 2.

Таблиця 1. Визначення схильності до девіантної поведінки у людей з обмеженими можливостями (за методикою А.Н. Орел)