Шкільний булінг — соціальна проблема сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Шкільний булінг -- соціальна проблема сьогодення

Потапенко С.Ю.,Сіра С.Д.

Вступ

Популярне в ХХІ столітті слово "булінг" насправді описує всім нам знайомі ситуації -- з цькуванням в школі, приниженнями і агресією стикався кожен. В наш час серед неповнолітніх надзвичайно актуальна проблема насильства, коли діти є жорстокими один до одного. Протягом останніх років соціальною світовою проблемою визнано поширення в освітньому середовищі такого явища, як шкільний булінг.

Булінг (від анг. to bull - переслідувати) - небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

Булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:

1. Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

2. В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

3. Булінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров'я.

4. Булінг може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача.

5. Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

Ця тема є дуже актуальною і важливою зараз. Досить багато дітей принижиних, скривджених, і вчителями, і друзями, і особливо однолітками.

Булінг - це в основному прихований для оточуючих процес, але діти, які зазнали знущань від однолітків, отримують психологічну травму що призводить до важких наслідків. Діти, які зазнали булінгу, більш схильні до депресивності, суїцидальних настроїв,тривожних розладів. Ґрунтовніше проблему насильства, зокрема третирування одних учнів іншими висвітлили зарубіжні вчені, зокрема І. Бердишев, І. Кон, X. Лейманн, Д. Лейн, К. Лоренц, Д. Ольвеус та ін. Уcі, хто зазнавав булінгу не обовязково мають ці проблеми, але схильність до розладів ментального здоров'я у них вища. Раніше не було такого поняття як «булінг», і не існувало таких інструментів які є зараз. Сьогодні проблема булінгу набула широкого масштабу і розголосу. За кордоном з булінгом працюють вже давно -- це можна побачити в американських фільмах, де він показаний ще в кінематографі 80-х років. На Заході є дуже багато методик , деяка кількість з них визнані більш дієвими. Є, наприклад, метод Фарста, названий за іменем стокгольмського району він полягає у комплексній роботі педагогічного складу з усіма учасниками булінгу та залучення булерів до боротьби з явищем. Ще хороші відгуки про фінський метод KiVa-- він складається з двох частин: дія на випередження (за допомогою боротьби з причинами булінгу) і робота з наслідками булінгу. Ще один плюс: така методика розділена на вікові групи.

Об'єкт дослідження: прояви булінгу у дітей середньої і старшої школи.

Предмет дослідження:процес виявлення булінгу в загальноосвітніх школах та знаходження шляхів його попередження.

Мета дослідження: дослідження феномену шкільного булінгу, виявлення особливостей його прояву та причин, передумов його появи.

Завдання:

1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми булінгу в цілому.

2. Висвітлення основних проблем даного явища в шкільному колективі.

3. Спланувати дослідження булінгу урізних класах.

4. Дослідити вплив різних чинників для виявлення булінгу у школі.

1. Теоретичне обґрунтування проблеми булінгу серед молоді

1.1 Загальне висвітлення проблеми та значення булінгу

Постановка проблеми та її значення. Всесвітня організація охорони здоров'я проводить багато моніторингів щодо видів поведінки школярів, які впливають на їх здоров'я. Один із напрямів дослідження пов'язаний із насиллям у школах. Зокрема, ця організація досліджувала ситуацію щодо підлітків, яких ображали в школі не менше двох разів впродовж місяця останні декілька місяців. Згідно з даними, представленими в дослідженні в Україні, 20 % дівчат і 19 % хлопців 11-річного віку зазнавали різноманітних образ у школі не менше двох разів упродовж місяця останні декілька місяців. Кількість таких дітей 13-річного віку дещо нижча порівняно з попередньою віковою категорією. Відповідно, 18 % дівчат та 16 % хлопців. У 15-річному віці тенденція до зменшення зберігається. Відповідно, 12 % дівчат і 13 % хлопців зазнавали різноманітних образ в школі не менше двох разів упродовж місяця останні декілька місяців, тобто з віком кількість жертв насилля, булінгу зменшується. Дані наведені в діаграмі:

Рис. 1. Прояви булінгу серед хлопців і дівчат підліткового віку

Отже, важливим завданням сучасної загальноосвітньої школи є визнання існування проблеми булінгу та створення відповідного середовища в освітній установі для профілактики та боротьби з негативними наслідками цього явища.

1.2 Булінг серед дітей: чим це може обернутися

На сьогодні жертвами булінгу найчастіше стають діти, які чимось вирізняються серед інших. До прикладу, скромно одягнуті, відмінники в навчанні, не мають дорогих гаджетів або є представниками іншої раси. Раніше таких дітей називали "білі ворони". Загалом, жертви - це діти, які не можуть опиратися та протистояти агресії. Вони бояться. Деякі діти не захищаються, бо мають установку від батьків - "битися - погано". Замкнені в собі, одинокі, недовірливі, повільні діти часто приваблюють агресора своїм типом характеру.

В літературі описані причини виникнення булінгу серед дітей. Часто розвитку булінгу сприяє еволюційно-психологічний аспект, дослідження сімей булерів показали, що ризик стати агресорами мають ті діти , в сім'ях яких практикується насильство. Булінг може виникнути через виховання у сім'ї: конфлікти між батьками, неповага одне до одного, обмеження прав дитини,цькування її. Зневажливе ставлення до дитини в родині може спровокувати в неї бажання домінувати над іншими. Прагнення залякувати, ображати інших виростає з почуття власної неповноцінності. Тобто, батьки для досягнення своїх цілей вдаються до побоїв чи словесного насильства, знущань, то діти не знають іншої поведінки. Але у школі, серед однокласників, дитина відчуває силу над іншими. Серед причин булінгу важливе місце займає статеве дозрівання. Під час гормональної перебудови в крові підвищується тестостерон і адреналін. Це призводить до збільшення агресії, виникає схильність до садизму.

Цькування найчастіше проявляється у дитячих колективах, особливо у школі. Часто вчителі дають початок цькуванню, бо не вміють справлятися з проявами агресії в колективі дітей. Іноді не звертають увагу на травлю між учнями, не контролюють поведінку дітей на перервах. Іноді самі принижують школяра, роблять зауваження й висміють перед усім класом. Сприяти булінгу може наявність у класі визнаного "лідера" чи авторитета чи виникнення конфлікту між двома учнями.

Аналізуючи різні аспекти проблеми булінгу можна сказати що часто цькування дитини в школі проходить перед іншими учнями. Жертви зазвичай мовчать, бо бояться або соромляться. Інші ж діти - свідки -- не говорять.

Глядачами стають діти, які бояться опинитися на місці жертви чи не хочуть зіпсувати стосунки з булером. У таких дітей з'являється захисна реакція - "мене це не стосується" або "добре, що не я". Свідки не реагують, але перебувають під враженнями від побаченого. Вони відчувають страх, перебуваючи в школі, відчувають себе безпорадними. Іноді діти мають відчуття провини через власну бездіяльність. Глядачі змушені вибирати між силою та слабкістю. Зазвичай їм не дуже хочеться асоціюватися зі слабкими.

Вчені виділяють чотири види булінгу:

· Фізичний;

· Психологічний;

· Економічний;

· Сексуальний булінг.

Перший проявляється у вигляді ударів, побиття, щипання. Психологічний - найпоширеніший. Діти насміхаються над жертвою, вигадують образливі клички, поширюють різні чутки, іноді перестають спілкуватися з нею. Економічний булінг - коли в дитини крадуть гроші, ґаджети чи речі. Сексуальне насильство проявляться, коли дитину використовують задля задоволення сексуальних потреб. Сере цього і оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли вона цього не підозрює.

Виявити жертву булінгу важко. Як показує практика загалом 50% дітей, жертви цькування, ніколи не розповідають про це. Вони відчувають свою беззахисність і пригніченість перед кривдником. Дуже жорстокий булінг може підштовхнути жертву до самогубства. Такі діти мають пригнічений вигляд, поводять себе замкнуто, у них проявляється агресія до дорослих і однолітків. У них може погіршитися здоров'я. З'являються різні захворювання не тільки психічні але й фізичні.

1.3 Цікаві міфи та факти про булінг

В ході дослідження виявили що проблема булінгу була нагальною дуже давно але розголоску вона набула саме зараз. Існує багато міфів та фактів які тісно між собою переплетені, зокрема:

Міф 1: булінг є нормальною частиною дитинства, і варто просто ігнорувати його.

Факт: Булінг не є "нормальним" або прийнятним у будь-якій формі, і ігнорування може не завжди призвести до його припинення. Якщо є така можливість, потерпілий має довіритись дорослій людині, можливо, це хтось із батьків, вчитель, шкільний психолог, які почнуть протидіяти булінгу. Просто терпіти - означає втратити самоповагу і залишити ситуацію безнаказанною.

Міф 2: повідомлення про булінг погіршить ситуацію.

Факт: Можна переживати, що повідомлення про булінг може призвести до ескалації конфлікту, або що дитині, яка зазнала насильства, просто не повірять. Важливо довіритись тим людям, які готові і мають досвід протидії булінгу.

Міф 3: варто не боятись і дати здачу тому, хто залякує, це його зупинить.

Факт: Фізичне протистояння є слабшою позицією і провокує продовження конфлікту. Соціальна реакція діє краще, коли з'являються активні учасники - дорослі, які готові протидіяти і припинити булінг.

Міф 4: діти виростають і припиняють чинити насильство.

Факт: Найчастіше діти, які залякують, можуть вирости і стати дорослими, які знущаються або використовують агресивну поведінку, щоб отримати те, що вони хочуть. Ця модель поведінки у підлітковому віці закріплюється як успішна. Виняток становлять випадки, коли в ситуацію булінгу втрутились відповідні органи влади, школа чи батьки і поставили під сумнів успішність даної стратегії.

Міф 5: булери такими і народилися, у них така генетика.

Факт: Діти, схильні чинити насильство, часто переймають цю поведінку з навколишнього середовища або деколи відтворюють поведінку насильства щодо них самих. Генетика не відіграє провідної ролі у даному процесі.

Міф 6: булери шукають влади, тому що відчувають себе безсилими.

Факт: Булери використовують агресію щоб отримати те, що вони хочуть, і часто це працює. Багато дітей на ранньому етапі експериментують з агресивною тактикою, але модифікують поведінку відповідно до впливу середовища, у якому вони виростають.

Міф 7: діти, які стають булерами, самі зазнали зловживання

Факт: Довготермінові дослідження дуже маленьких дітей, які зазнали зловживання в дошкільному віці, показують, що вони стають скоріше жертвами, а не насильниками, які слабо контролюють свої емоції.

Факт: Це суспільна проблема. Школа - це просто місце, де найчастіше відбувається булінг, тому що саме там збираються діти. Дорослі встановлюють тон, який формує поведінку дітей.

Міф 9: булінг відбувається лише у школах.

Факт: Це не так, адже булінг може відбуватися у будь-якому іншому місці. Це може бути поза школою, в коледжі, в університеті чи навіть на роботі.

Міф 10: ознаки булінгу легко помітити

Факт: Не завжди легко виявити ознаки булінгу, оскільки вони можуть не бути фізичними та очевидними. Емоційний, словесний та інтернет-булінг може часто залишати шрами, яких люди не побачать.

Використання цих міфів може допомогти у обговоренні складних та незручних питань під час розмови про булінг у класі. Також ці міфи та факти можуть використовуватися як ресурс для підлітків.

1.4 Форми та види булінгу

Жертви й ініціатори булінгу:

Практично в кожному класі є учні, які стають об'єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінгу.

Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім'ях.

Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність. Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

· фізичні вади - носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно-рухового апарату, фізично слабкі;

· особливості поведінки - замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;

· особливості зовнішності - руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;

· недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;

· страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;

· відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);

· деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);

· знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;

· високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;

· слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах)

Форми та види булінгу:

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінгу є:

· словесні образи, глузування, обзивання, погрози;

· образливі жести або дії, наприклад, плювки;

· залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;

· ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;

· вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.

· фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);

· приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

За даними U-Report, 49 % підтвердили, що вони піддавалися булінгу, а саме через: зовнішність, стать, орієнтацію, етнічну належність.

Рис. 2

Види булінгу можна об'єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінг) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об'єкта» приниження.

Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінгу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання -- систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.

Нині набирає обертів кібербулінг. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

Рис. 3

1.5 Ситуація в Україні

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінгу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10 % - регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % - частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % - батьків вважають своїх дітей жертвами булінгу.

2 жовтня Верховна рада України ухвалила закон про протидію булінгу в першому читанні. Це дозволить на законодавчому рівні визначити явище булінгу, шляхи його протидії, а також встановити адміністративну відповідальність за цькування.

Відповідне рішення ВР назрівало вже давно, оскільки булінг для України став справжньою катастрофою. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), минулого року 67% українських дітей віком від 11 до 17 років були жертвами, кривдниками або свідками булінгу.

Крім того, згідно з дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Україна входить в першу десятку країн Європи (9 місце з 42 країн) за його поширеністю серед 11-15-річних школярів.

Рис. 4

2. Дослідження проблеми булінгу в середніх і старших класах м. Харкова

2.1 Визначення показників булінгу в середній та старшій школі.

Дослідження проводились в 5, 9 і у 11-му класах Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №78. В ході дослідження ми дослідили на скільки схильні до булінгу учні середніх й старших класів міста Харкова та чи є різниця між ними. Ми використали анкетування, в якому приймало участь 125 школярів.

Анкета

1. Твоє спілкування

Інші не дають тобі вільно говорити.

1 - Інші хлопці заважають мені вільно говорити з ким-небудь.

2 - Інші хлопці постійно перебивають мене, коли я хочу щось сказати.

3 - Інші хлопці ніколи не дають мені слова

4 - Учитель не слухає мене або не дає мені висловитися

Інші чинять на тебе тиск

5 - Інші хлопці кричать на мене.

6 - Учитель кричить на мене.

7 - Інші хлопці постійно критикують все, що я говорю або роблю.

8 - Учитель постійно критикує мою роботу.

9 - Мене критикують із-за моїх батьків, із-за того, як я проводжу вільний час або із-за моїх захоплень.

10 - Мене "дістають" телефонними дзвінками.

11 - Мені погрожують на словах.

Інші відмовляють тобі в спілкуванні.

12 - Інші кидають на мене неприязні погляди або жестами, позами демонструють відкидання.

13 - Інші роблять мені якісь натяки, але нічого не говорять безпосередньо.

14 - Учитель не враховує мою готовність співпрацювати.

15 - Інші хлопці не хочуть працювати

16 - Бувають інші дії, що перешкоджають спілкуванню зі мною.

2. Інші відкидають тебе

17 - Інші хлопці не розмовляють зі мною.

18 - Інші хлопці не хочуть, щоб я заговорював з ними.

19 - Інші хлопці проганяють мене з мого місця.

20 - Одні хлопці забороняють іншим розмовляти зі мною.

21 - Мене не приймають в ігри.

22 - Зі мною звертаються як з порожнім місцем, неначе мене немає.

23 - Мені присилали письмові загрози.

24 - Бувають інші форми виключення мене із спілкування.

3. Інші примушують тебе робити те, що тобі неприємне

25 - Я повинен обслуговувати інших, робити за них домашні завдання і тому подібне

26 - Я повинен віддавати речі, які належать мені.

27 - Бувають інші образливі для мене вимоги.

4. Негативне сприйняття іншими

28 - Інші хлопці погано говорять про мене за моєю спиною.

29 - Учитель погано говорить про мене.

30 - Деякі хлопці виставляють мене на посміховисько перед іншими.

31 - Учитель виставляє мене на посміховисько перед іншими.

32 - Інші хлопці ширять чутки або брехню про мене.

33 - Інші хлопці говорять

37 - Хтось сміється над моєю зовнішністю або над моїм одягом.

38 - Учитель оцінює мене несправедливо.

39 - В мою адресу звучать лайки або образливі прізвиська.

40 - Хтось вимагає, щоб я робив щось, що принижує мене.

41 - Хтось по телефону набридає мені або кривдить мене.

42 - Хтось кривдить або ганьбить мене в соціальних мережах.

43 - Інші нападки з боку інших.

5. Насильство або загрози насильства

44 - Учитель змушує мене працювати, навіть коли я хворію.

45 - Хтось з хлопців погрожує мені фізичним насильством.

46 - Учитель погрожує мені фізичним насильством (наприклад, погрожує ударити).

47 - Хтось з учнів штовхає, штовхає мене або іншим чином фізично утискує мене.

48 - Учитель допускає легкі форми насильства відносно мене (наприклад, штовхає).

49 - Інші учні (один або кілька чоловік) били мене/фізично утискували.

50 - Мене ударив учитель.

51 - Хтось відбирає у мене речі.

52 - Хтось відбирає у мене сніданки або іншу їжу.

53 - Хтось псує мої речі (наприклад, одяг, велосипед).

54 - Хтось з хлопців вимагає у мене гроші.

55 - Інші форми насильства або загроз насильства.

6. Я поступаюся нападаючим на мене (в силі, в спорі, в умінні знайти відповідну відповідь).

7. Як часто відносно тебе здійснювалися дії, про які ти прочитав вище? (вибери тільки одну відповідь)

56 - щодня

57 - майже щодня

58 - приблизно один раз в тиждень

59 - кілька разів в місяць

60 - рідше, ніж кілька разів в місяць

61 - ніколи

8. Коли відносно тебе почалися подібні дії? (вибери тільки одну відповідь)

62 - більше двох років тому

63 - більше одного року тому

64 - більше напівроку тому

65 - менше напівроку тому

66 - більше двох місяців тому

67 - менше двох місяців тому

68 - менше одного місяця тому

69 - ніколи

9. З боку кого здійснювалися ці дії? (можна дати декілька відповідей)

70 - з боку однокласників

71 - з боку учнів з паралельних класів

72 - з боку більше старших школярів

73 - з боку більше молодших школярів

74 - з боку учителів

75 - з боку керівництва школи

76 - з боку інших людей

77 - ні з чийого боку

10. Скільки чоловік брало участь в цих діях проти тебе? (тільки одна відповідь)

78 - один

79 - від двох до чотирьох чоловік

80 - більше чотирьох чоловік

81 - увесь клас

82 - ніскільки

11. До кого ти можеш звернутися, щоб про це поговорити? (можна дати декілька відповідей)

83 - до друга/подрузі або до друзів/подругам

84 - до учителя/вчительці

85 - до старости класу

86 - до нашого шкільного психолога

87 - до директора школи

88 - до моїх батьків

89 - до інших родичів

90 - в центр психологічної допомоги

91 - в органи влади (комісія у справах неповнолітніх, управління у справах молоді і тому подібне)

92 - до іншої людини

93 - мені не до кого звернутися, але мені потрібна така людина

94 - мені не до кого звернутися, але мені ніхто і не потрібний.

Явище булінгу притаманне дітям шкільного віку. Тому аспектом дослідження стали ознаки за віком та статтю.

В опитуванні приймали участь учні 5, 9 та 11 класів. Після перерахунку відповідей ми отримали ось які результати:

Рис. 5

Було виявлено, що булінг більш поширений серед дівчат ніж серед хлопців. Чим це можна пояснити? Можливо тим, що дівчата швидше дорослішають. Жіночий половині населення притаманне прагнення до лідерства. Дівчинці набагато важче чим хлопчику збагнути що хтось краще ніж вона. Крім того як показує практика більш жорстокіші у своїх судженнях. Чим старше стає дитини тим більше у нею з'являється симпатії до осіб протилежної статі. Учні 9-го класу знаходяться в такому віці який є переломним вони уже не діти але й ще не дорослі. Дитячі іграшки вже не цікаві а дорослий світ ще не зрозумілий. Спроби самоствердитися за рахунок іншого, слабшого або того хто з тих чи інших причин не може дати відсіч є дуже поширеними.

В ході дослідження ми з'ясували кому учні розповіли про випадки знущань в школі. Результати наведені в таблиці:

Табл. 1

Вчителю	13%
Брату або сестрі	28%
Батькам	39%
Дорослим родичам	20 %

Наведені дані представлені в діаграмі:

Рис. 6

Врахувавши кількісні та якісні показники можна припустити що дуже малий відсоток довіряють вчителям. Більше брату або сестрі тому що вони близькі за віком і тому більше розуміють проблеми які виникли. Несподіванкою для нас став великий відсоток довіри до батьків. Сьогодні в багатьох сім'ях існують дуже демократичні відносини тобто батько чи мати стає другом, порадником. П'ята частина дітей довіряє дорослим родичам. Дитина хоче знайти правильне вирішення проблеми розраховуючи на життєвий досвід когось із дорослих родичів.

Нами було проаналізовано, через що відбувається таке явище як булінг серед учнів загальноосвітньої школи міста Харкова. Дані наведені в таблиці:

Табл. 2

Через матеріальне становище	39%
Через своєрідне бачення світу	33%
Свій варіант	28%

Наведені дані представлені в діаграмі:

Рис. 7

булінг агресивний шкільний

Зовнішній вигляд часто стає основним критерієм у визначення ставлення до людини. Інколи ми підсвідомо не знаючи людини робимо для себе висновки про неї, виходячи із зовнішність. Тому у дітей скромність в одязі чи відсутність дорогого гаджету є причиною зневажливого ставлення. Саме це і є однією з основних причин булінгу у шкільному суспільстві. Друге місце посідає своєрідне бачення світу. Ці дві групи дещо суміжні тому що якщо хтось не такий як інші то він не має права на самовираження. Причини явища булінгу різні втиснути у певні шаблони. Тому третім питанням є свій варіант. Це стать, орієнтація, етнічна належність та інше.

Для розв'язання проблеми булінгу в загальноосвітній школі необхідна сумісна робота вчителів, батьків, засобів масової інформації та державного апарату вцілому.

Що можуть зробити вчителі:

У школі вирішальна роль у боротьбі з булінгом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій. Для успішної боротьби з насильством у школі:

· Усі члени шкільної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у школі є неприйнятними.

· Кожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру має бути включено до шкільної програми.

· Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.

· Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.

· Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.

· Аналізуючи ситуацію, треба з'ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.

· Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.

· Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих.

· Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.

· Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв'язання конфліктів.

2.2 Поради школярам

Будь-який школяр несподівано для себе може опинитись у ситуації, коли його ображають, висміюють або бойкотують. Або ж навпаки, може сам приєднатися до тих, хто знущається над іншою дитиною.

Дуже важливо розрізняти булінг та звичайну сварку між дітьми.

Поради психолога школярам:

Причепитись і висміювати можна будь-кого з різних причин: руде волосся, ластовиння, занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, особлива форма голови, носа, очей, рота, національність, фізичні обмеження. Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.

1. Вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії. Діти, які булять, не надто переймаються почуттями тих, кого вони ображають.

2. Вважають, що дорослі не будуть звертати на це уваги.

3. Вважають, що хтось заслуговує на таке ставлення. Або так себе заспокоюють.

4. Вважають, що така поведінка є нормою

5. Самі зазнали булінгу.

6. Хочуть відчути силу та вплив. Прагнуть уваги та лідерства у групі.

7. Інколи -- через почуття самотності і невпевненості. Що робити, якщо ти бачиш, як булять іншого. Діти, які піддаються булінгу в школі, починають вигадувати приводи, щоб не ходити на заняття, прикидаються хворими. Стають замкнутими, втрачають смак до життя і перестають вчитися. Що робити, якщо ти бачиш, як булять іншого, і хочеш йому допомогти:

1. Ти можеш бути тим, хто нарешті почне про це говорити.

2. Якщо бачиш ситуацію булінгу, одразу клич на допомогу дорослих, які є поруч.

3. Якщо тобі пропонують приєднатися до булінгу або дивитися на те, що відбувається, рішуче відмовляйся.

4. Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов'язково говори з ними про це -- вони потребують твоєї підтримки. Порадь звернутися по допомогу до дорослих, яким ви довіряєте.

Якщо ти у ситуації булінгу:

1. У жодному разі не тримай це в секреті. Виріши, кому ти довіряєш і можеш про це розповісти: батькам чи іншим родичам, другу або подрузі, вчителю, психологу, тренеру або навіть друзям своїх батьків.

2. Не бійся просити про допомогу -- вона тобі необхідна.

3. Припини звинувачувати себе чи виправдовувати дії інших. Ніхто не має права порушувати твої кордони, примушувати робити щось, принижувати чи ображати тебе. Така поведінка не прийнятна.

4. Якщо трапилась будь-яка небезпечна для тебе ситуація, звертайся за допомогою до адміністрації школи, вчителів, старших учнів, батьків.

5. Проконсультуйся зі шкільним психологом, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

Якщо ти поводишся як той, хто булить...

Що робити якщо ти несподівано для себе зрозумів, що поводишся як той, хто булить:

1. Зрозумій, булінг - це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще.

2. Дорослі дійсно переймаються тим, що відбувається. Навіть, якщо здається, що це не так.

3. Булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому. Подумай, ти дійсно цього прагнеш?

4. Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині. Викресли булінг зі свого життя!

2.3 Поради батькам

Дитині важко впоратися з булінгом самотужки. Поговоріть з нею!

Розпізнаємо, що ваша дитина піддається булінгу:

· Дитина, як хлопчик, так і дівчинка, навряд чи сама розповість вам про те, що її булять. Тому уважно придивіться до поведінки дитини та до зовнішніх проявів булінгу. Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

· Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

· Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

· Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

· Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

· Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

· Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Рис. 8

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини. Якщо вчителі та адміністрація не розв'язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

Висновки

Булінг впливає на психіку всіх учасників. Він може стати першим кроком до соціальної ізоляції. У жертв виникає занижена самооцінка, замкнутість, небажання спілкуватися з іншими, з'являються різні фобії. Можлива поява депресії та суїцидальні нахили. Серед жертв буллінг високий відсоток самогубств. У шкільних "агресорів" буллінг у дорослому віці може виникати почуття провини. Заподіяти цьому дуже важко тому що корінь усіх причин лежить у самих наслідках.

Жертви булінгу переживають важкі емоції - почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

· неадекватне сприймання себе - занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;

· негативне сприймання однолітків - відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;

· неадекватне сприймання реальності - підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;

· девіантну поведінку - схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Дуже часто люди не схожі на нас (дивакуваті, із іншою зовнішністю) викликають меншою мірою іронію або інколи гидливість тобто морального неприйняття. Це відбувається підсвідомо тому виховуючи дітей, треба виховувати насамперед себе. Найкраще -- це поставити себе на місце жертви тобто ідентифікуватися з нею, спробувати пережити те, що переживає вона. Саме вилікувавши суспільство можна позбутися булінгу як явища.

Література

булінг агресивний шкільний

1. Глобальне опитування про булінг [Електронний ресурс] // ЮНІСЕФ - Режим доступу до ресурсу: http://www.unicef.org/ukraine/ukr/infographicbullying-upd.pdf

2. ЮНЕСКО. Как остановить насилие в школе. Пособие для учителей. - 2011 г.

3. Воронцова Т. В. Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі «Основи здоров'я» (основна і старша школа) [Електронний ресурс] / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко та ін.--К.: Алатон, 2017. - Режим доступу до ресурсу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9WcLXZwZVlJaFBCS3c.

4. Лэйн Д. А. Школьная травля (буллинг) [Электронный ресурс] / Д. А. Лэйн // ZipSites.ru : бесплат. электрон. интернет-б-ка. - Режим доступа : http://www.zipsites.ru

5. Ожийова О. М. Шкільне насильство : сутність, види, профілактика: автореф. дис. … канд. соцiол. наук: спец. 22.00.04 / О. М. Ожийова ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2012 - С. 10-20.

6. Петросянц В. Р. Проблема буллинга в современной образовательной среде / В. Р. Петросянц //Вестн. ТГПУ. - 2011 - Вып. 6 (108). - С. 151-154.

7. https://klepkainfo.com/stosunki/sprostovuemo-mifi-pro-buling.html

8. http://stopbullying.com.ua/adults/statistics

9. http://llt.multycourse.com.ua/ua/page/22/103#3

10. 1 Буллинг: детская жестокость [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.tagillib.ru/readers/ot_20_and_starshe/meropr/bulling.php

Додаток

Тест: «Перевір свою дружбу»

Наскільки ти крутий друг?

1.Твоєму однокласнику Вані нарешті випала можливість поспілкуватися з дівчинкою, яка йому дуже подобається. Та от халепа - він поїв картоплі з часником. Ваня просить жуйку, але у тебе залишилася одна. Ти:

А) Скажеш, щоб купував собі жуйку сам. Все одно та дівчина його відшиє.

Б)Даси Вані останню -- йому вона дійсно потрібна.

В) Скажеш, що у тебе немає жуйки.

2.Ти йдеш повз футбольного майданчика, який огороджений високим парканом. Через нього перелітає м'яч і падає біля тебе. Хлопці-футболісти просять перекинути його назад. Ти:

А) Перекинеш їм м'яч -- це ж раз плюнути.

Б) Заб'єш м'яч далеко за гаражі і підеш собі. Нехай побігають.

В) Тобі є чим зайнятися. Обійдеш м'яч і підеш у своїх справах.

3.На перерві хлопці вирішили пожартувати над твоїм однокласником Миколою - заховати його окуляри. Вони звуть тебе взяти участь у цьому “заході”. Ти:

А) Краще підеш в їдальню підкріпитися перед уроками.

Б) Запропонуєш заховати там, де ніхто навіть не здогадався -- це ж такий фан!

В) Забереш окуляри і віддаси Колі, коли він повернеться.

4.На уроці твого однокласника Костю закидали папірцями. Коли він спробував відповісти кривдникам, йому забили стрілу після уроків. Ти:

А) Поговориш з хлопцями і переконаєш їх не поводитись так.

Б) Після уроків першим прибіжиш на пустир за школою -- потрібно знайти краще місце.

В) Немає часу на чужі розборки.

5.Твого друга Віталіка взяли на приціл однокласники-хулігани і постійно пресують. У тебе і своїх турбот повно: школа, чотири тренування на тиждень, скоро змагання, репетитор, а ще іспити на носі. Допомогти йому ти зможеш, тільки на деякий час покинувши важливі для тебе заняття. Ти:

А) Іспити та змагання -- це дуже важливо, а Віталік впорається сам.

Б) Після уроків будеш вчити Віталіка захищатися. Замість секції. Ти ж його друг.

В) Припиниш спілкуватися з Віталіком. Тобі потрібні сильні друзі, які можуть за себе постояти.

Наскільки ти крута подруга?

1.Твоя однокласниця Дарина чекає на розмову з хлопцем, який їй подобається, але вона з'їла сандвіч із ковбасою. Дарина просить у тебе жуйку, проте у тебе залишилася одна. Ти:

А) Скажеш, щоб купувала собі жуйку сама і не їла свої сандвічі. Нехай вже задумається про forever alone у близькому майбутньому.

Б) Звичайно віддаси Даринці останню! Тільки потім нехай все розповість.

В) Скажеш, що у тебе немає жуйки.

2.З першого класу твоя компанія подружок була найкрутішою в класі. Навіть у виборі зачісок всі дівчата брали з вас приклад. І от одного дня до вас приходить новенька з розкішним, довгим волоссям. Твої подруги відразу ж зробили каре і почали стібати всіх довговолосих в класі. Всі дівчата підстриглися. Залишилося двоє - ти і новенька. Що будеш робити?

А) Ти так довго відпускала волосся! Але, що робити -- дружба є дружба. Зробиш каре, навіть якщо твій перукар категорично проти.

Б) У тебе своя голова на плечах є, а довге волосся -- це круто, хто б що не говорив.

В) «Захворієш» і не будеш ходити до школи, аж поки вони не вирішать все самі.

3.У вас в класі є дівчинка Таня, яка гірше всіх одягається. Кілька зухвалих дівчат постійно над нею знущаються та псують і без того жалюгідний одяг. Що робиш ти:

А) Нічого ти не робиш, тебе це не стосується.

Б) Захищаєш Таню, і навіть даруєш їй крутий одяг. Дівчина вона симпатична!

В) Ха! Та я -- одна з тих зухвалих, а обірванцям в нашому класі не місце.

4.Юля - дуже мила, весела і добродушна "пампушка" з паралельного класу. Ви живете в будинках навпроти, часто ходите разом в школу і допомагаєте один одному з домашкою. Якось, ти йдеш по коридору і бачиш, що Юлю закидають булками однокласниці і насміхаються над нею. Булками, Карл! Твої дії:

А) Заступишся за Юлю і зробиш все, щоб однокласниці більше не доставали її.

Б) Ха! Потрібно зняти відео з цим неподобством.

В) Який жах! І з цією людиною ти спілкуєшся? Потрібно терміново заблокувати її в усіх соціальних мережах!

5.Нарешті твоя подруга дитинства Оля перейшла в твою школу. В твій клас! Але ось фейл - твої однокласниці агітують всіх ігнорувати Олю. Просто тому, що вона новенька. Конфлікт з подругами може обернутися тим, що ігнорувати будуть вас обох. Ти:

А) Будеш ігнорувати Олю репутація -- важливіша. Та й дитинство давно вже минуло.

Б) Заступишся за Олю і доведеш дівчатам, що вона теж класна. За дружбу потрібно боротися!

В) Будеш спілкуватися з Олею у дворі, а з дівчатами -- в класі. Оля повинна зрозуміти, що це життя.

Размещено на Allbest.ru