Психологічні особливості професійної ідентичності державного службовця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості професійної ідентичності державного службовця

А.Б. Мудрик

Проблема вивчення особистості професіонала належить до найбільш важливих та складних питань у психології. У статті проаналізовано феномен «професійна ідентичність» та його значення для аналізу професіоналізації державних службовців. Подано аналіз наукових робіт вітчизняних і зарубіжних учених з питань професійної ідентичності. Розглянуто базові поняття «ідентичність», «професійна ідентичність». Актуальність дослідження зумовлена тим, що професійна ідентичність виступає як внутрішнє джерело професійного розвитку й особистісного зростання будь-якого суб'єкта діяльності, а питання про розвиток професійної ідентичності входить до кола загальної проблеми становлення професіонала. У статті зроблено висновок про те, що професійна ідентичність є інтеграційним поняттям, у якому виражається взаємозв'язок когнітивних, мотиваційних, поведінкових, ціннісних характеристик особистості, які дають змогу людині професійно зорієнтуватися, реалізуватись у професії, спрогнозувати перспективу розвитку людини у ролі професіонала. Професійна ідентичність є однією із основних індикаторів професіоналізму і визначається як ототожнення себе з обраним видом діяльності. Професійна ідентичність поєднує соціальний і особистісний складники ідентичності особистості і стає одним із важливих чинників у становленні людини як професіонала. У статті представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження професійної ідентичності державних службовців. Зроблено висновки щодо особливостей професійної ідентичності державних службовців та рівня її сформованості, окреслено перспективи подальших досліджень щодо вдосконалення теоретико-методологічних конструктів вивчення професійної ідентичності державного службовця та прикладних аспектів конструктивної гармонізації процесу його професіоналізації.

Ключові слова: ідентичність, професійна ідентичність, професіоналізм, особистісна ідентичність, соціальна ідентичність, державний службовець.

Mudryk A. B. Psychological Peculiarities of Civil Servant's Professional Identity. A professional identity combines the social and personality constituents of personality identity and becomes one of important factors in becoming a professional. The article examines the phenomenon of “professional identity” and its importance for the analysis of the civil servants' professionalization. The analysis of domestic and foreign scholars' works on issues of professional identity has been made. The basic concepts such as “identity” and “professional identity” are under consideration. The research is defined by the fact that professional identity acts as an internal source of professional development and personal growth of any actor and the question of the development of professional identity is included into the total range of problems of any professional. In the article the conclusion has been made that a professional identity is an integrative concept that combines the cognitive, motivational, behavioral descriptions of personality and their values, which allow to become professionally orientated, to fulfill oneself in a profession, to forecast the prospect of a person's development in the role of professional. A professional identity is one of basic indicators of professionalism and determined as identifying oneself with the selected type of activity. A professional identity combines the social and personality constituents of a personality identity and becomes one of important factors in becoming a professional. The article presents and analyses the results of empiric study of civil servants' professional identity. The conclusion contains the characteristics of professional identity of civil servants and level of its maturity, it outlines out some prospects for further research how to improve the methods of study of civil servant's professional identity along with the aspects of constructing a harmonious environment for their professionalization.

Keywords: identity, professional identity, professionalism, personal identity, social identity, civil servant.

Мудрик А. Б. Психологические особенности профессиональной идентичности государственного служащего. Проблема изучения личности профессионала относится к наиболее важным и сложным проблемам в психологии. В статье анализируется феномен «профессиональная идентичность» и его значение для анализа профессионализации государственных служащих. Подается анализ научных работ отечественных и зарубежных ученых по вопросам профессиональной идентичности. Рассмотрены базовые понятия «идентичность», «профессиональная идентичность». Актуальность исследования предопределена тем, что профессиональная идентичность выступает как внутренний источник профессионального развития и личностного роста любого субъекта деятельности, а вопрос о развитии профессиональной идентичности включается в круг общей проблемы становления профессионала. В статье делается вывод о том, что профессиональная идентичность является интеграционным понятием, в котором выражается взаимосвязь когнитивных, мотивационных, поведенческих, ценностных характеристик личности, которые позволяют профессионально сориентироваться человеку, реализоваться в профессии, спрогнозировать перспективу развития в роли профессионала. Актуальность исследования предопределена тем, что профессиональная идентичность является одним из основных индикаторов профессионализма и определяется как отождествление себя с избранным видом деятельности. Профессиональная идентичность сочетает социальную и личностную составляющую идентичности личности и становится одним из важных факторов в становлении человека как профессионала. В статье представлены и проанализированы результаты эмпирического исследования профессиональной идентичности государственных служащих. Сделаны выводы относительно особенностей профессиональной идентичности государственных служащих и уровня ее сформированности, очерчены перспективы дальнейших исследований относительно совершенствования теоретико-методологических конструктов изучения профессиональной идентичности государственного служащего и прикладных аспектов конструктивной гармонизации процесса его профессионализации.

Ключевые слова: идентичность, профессиональная идентичность, профессионализм, личностная идентичность, социальная идентичность, государственный служащий.

Вступ

Постановка наукової проблеми та її значення. Проблема вивчення особистості професіонала належить до найбільш важливих та складних проблем у психології. Досягнення високого рівня професіоналізму і компетентності в роботі держслужбовців є одним із найбільш важливих питань у забезпеченні ефективної діяльності державної служби нашого суспільства.

Формування особистості професіонала в процесі оволодіння професійною діяльністю не можна зводити до розвитку її операціональної сфери у вигляді накопичення знань, навичок і вмінь. Вона передбачає становлення складних психічних систем регуляції соціальної поведінки особистості. Суттєву роль у цьому процесі відіграє розвиток уявлень про ті явища, які пов'язані з основними закономірностями професійного становлення, виявлення чинників регуляції його динаміки, побудова на цій основі системи рівнів усвідомлення себе суб'єктом власної професійної діяльності й розуміння соціальної значущості своєї професії.

У найбільш загальному вигляді проблеми підготовки сучасних професіоналів можна визначити у двох словах: «розвиток» і «ідентичність». Розвиток передбачає постійну спрямованість на фахове зростання, нову якість роботи, відкритість інформації, гнучкість у прийнятті рішень. Ідентичність передбачає усвідомлену увагу до питання «Хто Я?», яке супроводжує особу впродовж усього життя і відповідь на яке значним чином детермінується професійною діяльністю особистості.

Аналіз останніх досліджень цієї проблеми. Тема професійної ідентичності посідає значне місце в наукових доробках і вітчизняних, і зарубіжних науковців (М. Абдулаєва, М. Боришевський, А. Ватерман, Н. Волянюк, Ж. Вірна, Г. Гарбузова, Е. Еріксон, О. Єрмолаєва, Е. Зеєр, Н. Іванова, Л. Карамушка, Є. Клімов, Г. Ложкін, А. Лукіянчук, С. Максименко, Дж. Марсіа, А. Маслоу, Дж. Мід, Т. Міщенко, В. Москаленко, Л. Орбан-Лембрик, М. Пірен, Ю. Поваренков, Н. Пов'якель, Н. Чепелєва, Є. Чорний, Л. Шнейдер, І. Хамітова, Е. Фромм, ін.). Водночас феномен професійної ідентичності та її зміст недостатньо вивчені в сучасній психології. Попри розлогу традицію досліджень, дотепер важко віднайти систематизоване його тлумачення, а уявлення про цей феномен усе ще фрагментарне. Актуальним залишається питання вивчення особливостей професійної ідентичності у представників різних професій, зокрема і спеціалістів державної служби.

Розгляд феномену професійної ідентичності державних службовців охоплює дослідження, які присвячені детальному вивченню проблем професійної діяльності (О. Петренко, С. Серьогін, Т. Пахомова та ін.), професійного розвитку державних службовців (Н. Артеменко, Н. Гончарук, Н. Липовська, В. Олуйко та ін.), професійної культури і професійної компетентності (Т. Браже, А. Деркач, Н. Гончарук, С. Хаджира- дєва та ін.), професійного навчання державних службовців (О. Мельников, Л. Слюсаренко, М. Терентьєв, О. Харченко та ін.), етичним аспектам державної служби (Т. Василевська, М. І. Рудакевич та ін.).

Мета статті - здійснити аналіз теоретичних підходів до проблеми професійної ідентичності й емпіричне вивчення особливостей професійної ідентичності державних службовців. Завдання статті полягають у висвітленні концепту «професійна ідентичність» та викладі й інтерпретації результатів емпіричного дослідження.

Методи та методики. Для розв'язання поставлених завдань було використано теоретичні та емпіричні методи наукового дослідження. Емпіричне вивчення професійної ідентичності ми здійснювали, використовуючи методику «Хто Я» (Н. Куна).

Вибірку склали державні службовці, що проходили навчання у Волинському обласному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (п = 50).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

У психології із феноменом ідентичності пов'язують насамперед ім'я Е. Еріксона, який уперше обґрунтував, детально опрацював це поняття і надав йому наукового статусу. Науковець тлумачить поняття «ідентичність» як почуття особистісної тотожності, цілісності й усвідомлення історичної неперервності свого існування (відчуття єдності свого минулого, теперішнього та майбутнього). Ідентичність охоплює усю множинність функціональних і змістових утворень (внутрішню організацію потреб, переконання, різні Я-уявлення, цінності, ролі, установки, емоції, особистісні конструкти, судження тощо), які утворюють у єдності та взаємозв'язку структуру ідентичності [9]. професіоналізація службовець ідентичність

Варто зауважити, що в сучасній психологічній науці існують різні погляди на проблему професійної ідентичності. Вивчення феномену професійної ідентичності здійснюється зазвичай у контексті професійного самовизначення, професійного розвитку особистості, а також проблематики професійної самосвідомості.

Останнім часом поняття «професійна ідентичність» уточнюється через диференціацію понять «ідентичність», «ідентифікація», «професійна ідентифікація», «професія», «професіоналізм», «професіоналізація», «професійна компетентність», «професійне самовизначення», «професійне становлення», «самоідентифікація», «самосвідомість», «Я-кон- цепція» та ін.

Аналіз наукових праць дає змогу зазначити, що професійна ідентичність найчастіше розглядається як «багатовимірний інтегративний феномен, що забезпечує людині цілісність, тотожність та визначеність у професійній діяльності; результат професійного самовизначення, персоналізації та самоорганізації; певний ступінь ототожнення/диференціації себе зі Справою та Іншими; усвідомлення власної приналежності до конкретної професії та професійної групи; аспект специфічної інтеграції особистісної та соціальної ідентичностей у професійній діяльності» (Л. Шнейдер), «стійке узгодження основних елементів професійного процесу; компонент особистісної ідентичності, що забезпечує професійну адаптацію; домінантний чинник професійної кар'єри, що базується на компетентності, профпридатності, інтересі до роботи та їх балансі з оточенням; характеристика внутрішньої відповідності суб'єкта діяльності і соціально-професійного середовища» (О. Єрмолаєва), «різний ступінь усвідомлення особистістю приналежності до певної професійної спільноти» (Є. Єгорова), «конкретизація особистісної ідентичності щодо змісту та умов професійного становлення фахівця; ступінь визнання себе професіоналом; емоційний стан, у якому перебуває особистість на різних етапах професійного становлення; підструктура суб'єкта, професійного шляху, що реалізується у формі функціональної системи, спрямованого на досягнення певного рівня професійної ідентичності; явище системне, динамічне і тісно пов'язане з іншими елементами професійного розвитку, зокрема професійним самовизначенням, професійною самооцінкою, професійною деформацією» (Ю. Поваренков), «усвідомлення своєї тотожності з професійним образом “Я”» (Е. Зеєр), «автентичне занурення у професійну самореалізацію; результат успішного процесу самоактуалізації» (Є. Чорний), «інтегративне поняття, що виявляє взаємозв'язок когнітивних, мотиваційних та ціннісних особистісних якостей; складник соціальної ідентичності» (Н. Іванова), «динамічна система, що формується у процесі професійної освіти та розвитку професійної компетентності та здійснює значний вплив на ціннісно-смислову сферу фахівця та сприяє удосконаленню його професійної майстерності» (А. Лукіянчук), «рівень професійного розвитку, за якого відбувається самоототожнення особистості з обраною професією, з її соціальними та рольовими функціями, вимогами та завданнями» (А. Назиров), «усвідомлення своєї тотожності з професійною спільнотою, її оцінкою, психологічною значущістю членства в ній, своєрідною ментальністю, відчуттям своєї професійної компетентності, самостійності та самоефективності (переживання своєї професійної цілісності та визначеності)» (Т. Стефаненко), «розуміння людиною професії, сприйняття себе у професії, вміння добре та з користю для інших виконувати свої професійні функції» (Т. Міщенко), «складова частина соціальної ідентичності, що містить когнітивний (знання особливостей своєї групи та усвідомлення себе її членом), ціннісний (оцінка своєї групи і ставлення до членства в ній) та емоційний (прийняття чи неприйняття своєї групи) компоненти» (Г. Андреєва), «інтегративне поняття, що об'єднує в собі компоненти особистісної та соціальної ідентичності; багаторівнева динамічна структура, що містить усвідомлені та неусвідомлені компоненти; складова частина самосвідомості; результат професійного самовизначення; характеристика особистості з погляду її професійної взаємодії з навколишнім світом, що передбачає ставлення до себе як до професіонала, до професії, до членів професійної спільноти» (А. Борисюк), «усвідомлення професійної ролі та приналежності до професійної спільноти, отримання задоволення від цієї приналежності; відповідність професійним вимогам і відчуття бажаності, потреби для себе такої відповідності» (Н. Антонова), «стійке узгодження індивідуальних ознак, умов і змісту професії, що забезпечує досягнення на конкретному етапі певного суб'єктивного рівня професіоналізму, що зумовлює подальше професійне зростання» (Є. Кир'янова); «самосвідомість, система уявлень людини про себе як суб'єкта життєдіяльності; поняття, у котрому виявляються концептуальні уявлення людини про її місце в професійній групі чи спільноті (ці уявлення супроводжуються певними ціннісними і мотиваційними орієнтаціями)» (Г. Ложкін, Н. Волянюк) [1-8 та ін.].

Завершенням проведеного теоретичного аналізу є узагальнене розуміння професійної ідентичності як інтегративного поняття, що поєднує в собі взаємозв'язок когнітивних, мотиваційних, поведінкових, ціннісних характеристик особистості, які дають змогу людині професійно зорієнтуватися, реалізуватись у професії, спрогнозувати перспективу розвитку людини у ролі «професіонала». Професійна ідентичність є однією із основних індикаторів професіоналізму і визначається як ототожнення себе з обраним видом діяльності.

Професійна ідентичність поєднує соціальний та особистісний складники ідентичності особистості і стає однією з найважливіших опор у становленні людини як професіонала. Вона належить до понять, у яких висловлено концептуальне уявлення людини про своє місце в професійній групі чи спільноті.

Процес формування та становлення професійної ідентичності фахівця тривалий і складний. Це поняття містить соціальні, психологічні, економічні, педагогічні аспекти професійного становлення людини- професіонала. Тому ідентичність потрібно розглядати як складний соціально-психологічний феномен, який включає індивідуальні особливості свідомості, онтогенетичні і соціогенетичні основи функціонування психіки індивіда, а також відображається у суттєвих зв'язках усередині та поза професією і доповнюється образом «себе як професіонала» [1-8 та ін.].

Логіка побудови емпірико-діагностичної програми стосується вивчення особливостей соціальної ідентичності особистості. Вивчення цих особливостей ми здійснювали, використовуючи методику «Хто Я» Н. Куна. Показники узагальнених компонентів ідентичності подано у таблиці 1.

Таблиця 1 Компоненти соціальної ідентичності та їх кількісні показники