Особливості прояву агресії у молодшому та старшому підлітковому віці у дітей із уповільненим психічним розвитком

Вітчизняні дослідники розглядають агресивну людину як таку, яка інтегрує в собі внутрішні та зовнішні впливи, а зарубіжні науковці (А. Бандура та Р. Уолтерс, Г. Паренс, Дж. Паттерсон, М. Раттер, А. Фройд) зосереджують увагу на пошуку окремих детермінант прояву агресії. У психолого-педагогічному напрямку проблему затримки психічного розвитку досліджували Т. Андрющенко, А. Богуш, Т. Карабанова, Н. Максимова, Н. Менчинська, Є. Мілютіна, Л. Носкова, В. Піскун, В. Ямницький та ін. Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження, не вирішеною залишається проблема виникнення агресії у підлітків зі зниженим інтелектуальним розвитком.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є дослідити особливості прояву агресії у молодшому та старшому підлітковому віці у дітей із уповільненням психічного розвитку.

Виклад основного матеріалу

Затримку психічного розвитку І. Борисов визначає як «.. .категорію дітей із зниженим загальним розвитком і недостатністю окремих функцій», О. Граборов називає таких дітей «субнормальними», вважаючи затримку психічного розвитку перехідною формою між нормою і дефективністю, а В. Кащенко і Г. Мурашов називають дітей із затримкою психічного розвитку «слабкообдаровані». Досліджуючи дану проблему Н. Максимова і К. Мілютіна пропонують розглядати ЗПР як певне уповільнення розвитку психіки дитини, яке виражається в недостатності загального запасу знань, незрілості мислення, переважанні ігрових інтересів, швидкому виснаженні в інтелектуальній діяльності. Н. Трофімова, нова, Т. Пушкіна вказують, що затримка психічного розвитку -- це поняття, яке говорить не про стійкий і незворотний психічний недорозвиток, а про уповільнення його темпу, яке частіше виявляється під час вступу до школи і виражається в недостатності загального запасу знань, обмеженості уявлень, незрілості мислення, малій інтелектуальній цілеспрямованості, переважанні ігрових інтересів, швидкою пересиченістю в інтелектуальній діяльності [1; 4]. На відміну від дітей, які страждають олігофренією, ці діти досить кмітливі в межах наявних знань, значно продуктивніші у використанні допомоги. При цьому в одних випадках на перший план виступатиме затримка розвитку емоційної сфери (різні види інфантилізму), а порушення в інтелектуальній сфері будуть виражені не різко. У інших випадках, навпаки, переважатиме уповільнення розвитку інтелектуальної сфери. Вчені наголошують, що затримка психічного розвитку -- це уповільнення темпу розвитку психіки дитини, яке виражається в недостатності загального запасу знань, незрілості мислення, переважанні ігрових інтересів, швидкою пересичуваністю в інтелектуальній діяльності [3].

Завданням першого етапу нашого дослідження особливостей прояву агресії у підлітків із уповільненим психічним розвитком став відбір та апробування психодіагностичного апарату. В обраний нами комплекс психодіагностичних методик для дослідження агресії учнів підліткового віку увійшли: опитувальник Басса-Даркі для вивчення форм агресивних реакцій особистості, методика «Особистісна агресивність і конфліктність» Є. Ільїна та методика «Агресивна поведінка» Є. Ільїним і П. Ковальовим.

Результати дослідження агресивності та конфліктності підлітків за даними методики «Особистісна агресивність і конфліктність» Є. Ільїна подані у таблиці 1.

Є. Ільїн виділяв позитивну агресивність, яку утворюють наполегливість та непоступливість (безкомпромісності) і негативну агресивність, яку становить поєднання нетерпимість до думки інших та мстивості. Проаналізувавши отримані результати, можна говорити, що позитивну агресивність має 36 опитаних молодших та 33 старших підлітків, відповідно негативна агресивність переважає у 21 та 25 осіб підліткового віку. Конфліктність як поєднання безкомпромісності, запальності, образливості та підозріливості переважає у 60 досліджуваних підлітків. З огляду на це можемо говорити, що позитивна агресивність у підлітків із уповільненим психічним розвитком зменшується на 8,3 % навідміну від негативної агресивності, яка віком переважає на 16 %.

Варіанти прояву агресивної поведінки у підлітків були вивчені завдяки методиці «Агресивна поведінка» за Є. Ільїним і П. Ковальовим, результати якої подано у таблиці 2.

Нестриманість становить поєднання прямої вербальної агресії, прямої фізичної агресії та непрямої фізичної агресії. У середньому в 51 % молодших підлітків (48-54 %) та 55 % старших підлітків (50-64 %) вона є наявною. Відповідно можна сказати, що нестриманість зростає на 3,4 %.

Для вивчення форм агресивних реакцій особистості була проведена методика Басса-Даркі, результати якої подано у таблиці 3.

Таблиця 3 - Прояви агресивної поведінки підлітками (за опитувальником Басса-Даркі)

Як свідчать результати, прояви агресії у підлітків з віком зростають в середньому на 3,86 %. Як зазначає Л. Руденко, дорослішання дітей з розумовою відсталістю зумовлює критичний обсяг агресивної поведінки, зміну її форм від цілком припустимих до кримінальних [2].

За цими ж результатами опитувальника, визначили рівні прояву підліткової агресії, про що свідчить таблиця 4.

Таблиця 4 - Рівень агресії підлітків за методикою Басса-Даркі

Кожен прояв агресії ми брали за 100 % і визначали її низький, середній та високий рівень. Відповідно до отриманих результатів, можна говорити, що у досліджуваних підлітків найвищого рівня (63 %) сягає словесна агресія, підозрілість (61 %) та негативізм (60 %). Найменше проявляється негативізм лише у 11 % опитаних та по 12 % -- підозрілість та словесна агресія. Підсумовуючи отримані дані, доцільно говорити, що високий рівень агресії у середньому має 52 % підлітків, середній -- 29 % та низький -- 19 % опитаних.

Загалом високий рівень агресії переважає в середньому у 52 % опитаних, середній -- у 29 % та низький -- у 19 % підлітків із уповільненим психічним розвитком.

На другому етапі експерименту проводилось дослідження статевої специфіки прояву агресивності у підлітків з уповільненим психічним розвитком. Серед 200 підлітків у нашому дослідженні було 96 дівчат та 104 хлопці. За результатами методики «Особистіша агресивність та конфліктність у молодших і старших підлітків» Є.П. Ільїна (таблиця 5), позитивна агресивність, яка утворена наполегливістю та непоступливістю, є характерною для 21 дівчини та 28 хлопців; негативна агресія, що складається із нетерпимості та мстивості, притаманна також 21 дівчині та 25 хлопцям, а конфліктність, як сукупність непоступливості, образливості, підозрілості та запальності, виражена у 39 дівчат, що становить 40 % і 59 хлопців-під- літків (56,7 %). Як бачимо конфліктність та негативна агресивність більш виражені для опитаних підлітків чоловічої статі.

Таблиця 5 - Особистісна агресивність та конфліктність у молодших і старших підлітків (за результатами методики Є.П. Ільїна)

За результатами методики «Агресивна поведінка» Є.П. Ільїна та П.А. Ковальова (таблиця 6) такий прояв агресії, як нестриманість, яка утворена показниками прямої вербальної агресії, непрямої та прямої фізичної агресії, переважає майже порівну у дівчат (49,7 %) та хлопців (50,3 %).

Таблиця 6 - прояви агресивної поведінки підлітками (за методикою «Агресивна поведінка» Є.П. Ільїна та П.А. Ковальова)

Результати досліджень проявів агресивної поведінки підлітками за опитувальником Басса-Даркі свідчать, що агресію виявляє 51,7 % опитаних підлітків-дівчат і 54,3 % хлопців з уповільненим психічним розвитком. Різниця становить 2,6 %, що не є статистично значимою за ^критерієм Стьюдента.

Окрім того, за вищезазначеною методикою був визначений рівень прояву агресії: високий рівень характерний для 47 % дівчат і 57 % хлопців, середній -- 28 % та 30 % відповідно, а низький -- 25 % дівчат і 13 % хлопців.

1. Березка С.В. Особливості діагностики гіперактивної поведінки дітей з порушеннями інтелекту. Наука і освіта. 2018. № 3. С. 62-67.

2. РуденкоЛ.М. Система корекції та профілактики агресивної поведінки дітей з розумовою відсталістю. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія : Психологічні науки. 2015. № 1. С. 41-46.

3. Токарская Л.В. Психологические особенности агрессивности детей и подростков с умеренной и тяжелой умственной отсталостью : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.10. Екатеринбург, 2008. 251 с.

4. Фурманов И.А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция. Минск, 1996. 192 с.

5. Berezka, S.V. (2018). Osoblyvosti diagnostyky giperaktyvnoyi povedinky ditej z porushennyamy intelektu [Features of diagnosis of hyperactive behavior of children with intellectual disabilities]. Nauka i osvita, no. 3, pp. 62-67.

6. Rudenko, L.M. (2015). Cystema korektsiyi ta profilaktyky ahresyvnoyi povedinky ditey z rozumovoyu vidstalistyu [The system of correction and prevention of aggressive behavior of children with mental retardation]. NaukovyivisnykMykolaivskohonatsionalnohouniversytetuimeniV.O. Sukhomlynskoho. Seriia: Psykholohichninauky, no. 1, pp. 41-46.

7. Tokarskaya, L.V. (2008). Psikhologicheskie osobennosti agressivnosti detey i podrostkov s umerennoy i tyazheloy umstvennoy otstalost'yu [Psychological features of aggression of children and adolescents with moderate and severe mental retardation] (PhD Thesis), Ekaterinburg: Ural'skiy gosudarstvennyy pedagogicheskiy universitet.

8. Furmanov, I.A. (1996). Detskayaagressivnost':psikhodiagnostika ikorrektsiya [Child aggression: psychodiagnostics and correction]. Mynsk: NIO. (in Russian)