Психологічні та психоемоційні проблеми порушення життєдіяльності сім’ї при різних стилях сімейної взаємодії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України

Психологічні та психоемоційні проблеми порушення життєдіяльності сім'ї при різних стилях сімейної взаємодії

Пріб Гліб, Бондар Світлана

У статті розглянуто питання психологічних та психоемоційних порушень сімейного функціонування. Проаналізовано варіанти поєднання особистісних рис у чоловіків і жінок, які пережили адюльтер; виокремлено можливі шляхи розвитку «сімейного конфлікту». Чоловіки та жінки з високою вірогідністю акцентуації за демонстративним типом схильні до артистизму, позерства, емоційної лабільності, конфліктності з рисами егоцентризму й не завжди адекватною самооцінкою власних дій. Основою такої поведінки є бажання привернути до себе максимум уваги з метою впливу (зокрема контролю поведінки протилежної статі) або бажання в окремих ситуаціях почувати себе слабшим для привернення до себе уваги, часто з агресивними ознаками за відсутності бажаної реакції партнера. Особи з акцентуацією за збудливим типом проявляють слабкість емоційного контролю, підвищену імпульсивність, схильність до конфліктів, слабкість у ставленні до власних зобов'язань. Особам із гіпертимною акцентуацією властиві «нестача почуття дистанції», підвищена роздратованість та вибухи гніву. У чоловіків і жінок з емотивною акцентуацією виявлено знижену здатність до вираження відчуттів, настроїв, переживань, внутрішній страх щодо ставлення до них тих, хто навколо. За результатами дослідження встановлено два варіанти поєднання типів акцентуації в чоловіка та жінки, які мали сукупний руйнівний вплив на життєдіяльність родини: перший - поєднання дистимічної й застрягаючої рис. Провідною у формуванні відносин у родині є схильність до «застрягання» афекту. Задоволеність шлюбом характеризувалася як «абсолютно неблагополучна» та «неблагополучна». Другий - поєднання тривожної й емотивної акцентуацій. Провідною рисою в чоловіків і жінок була схильність до розладів настрою. Часто тривожність пов'язана з приниженням їхньої людської гідності внаслідок адюльтеру партнера. Задоволеність шлюбом визначалася як «неблагополучна» або «скоріше неблагополучна». Зазначається, що перспективами подальшого дослідження в цьому напрямі є наукове обґрунтування й розробки заходів специфічної допомоги у вигляді сімейного консультування порушень життєдіяльності в родині при адюльтері.

Ключові слова: акцентуація, задоволеність шлюбом, порушення життє - діяльності, психологічні проблеми, психоемоційні проблеми, сімейна взаємодія.

Prib Hlib, Bondar Svitlana. Psychological and Pcychoemotional Disorders of Family Functioning

The article focuses on the issues of psychological and pcychoemotional disorders of family functioning. The article proposes analysis results of trait combinations of men and women, who are infidelity survivors, as well as defines possible ways of the «family conflict» development. Men and women with a demonstrative accentuation type are prone to artistry, showing off, emotional lability, conflicts with egocentric traits, sometimes inadequate assessment of their actions. The basis of such behavior is the desire to attract maximum attention for the purpose of influence (in particular, control the behavior of the opposite sex) or the desire in some situations to feel weaker to attract attention, often with aggressive signs in the absence of the partner's desired response. Persons with excitable accentuation type manifest weakness of emotional control, poor impulse control, proneness to conflicts, poor personal duties management. Persons with hyperthymic accentuation type have «poor sense of distance», heightened irritability, temper tantrums. Men and women with emotive accentuation type manifest weaker ability to express feelings, mood, fears related to public's attitude to them. Based on the research results two types of personality traits accentuation having a detrimental effect on family functioning have been identified for men and women: the first - a combination of dysthymic accentuation type. and sticked accentuation. A leading feature in the formation of family relations is a predisposition to stuck affect. The type with satisfaction with marriage being characterised as «absolutely adverse» and «adverse». The second - a combination of anxiety accentuation type and emotive accentuation type. A leading feature in men and women was a tendency to mood disorders. Often anxiety was associated with the humiliation of their human dignity as a result of adultery partner. The marriage satisfaction being characterised as «adverse» and «more adverse». Future research of the subject should focus on scientific evidence and development of specific family counseling for family dysfunction caused by infidelity.

Key words: accentuation type, marriage satisfaction, psychological issues, psychoemotional issues, family interaction.

Приб Глеб, Бондар Светлана. Психологические и психоэмоциональные проблемы нарушений жизнедеятельности семьи при различных семейных взаимодействиях

В статье исследуется вопрос психологических и психоэмоциональных нарушений семейного функционирования. Анализируются варианты сочетания личностных черт у мужчин и женщин, которые пережили адюльтер; выделяются возможные пути развития «семейного конфликта». Мужчины и женщины с высокой вероятностью акцентуации по демонстративному типу склонны к артистизму, позерству, эмоциональной лабильности, конфликтности с чертами эгоцентризма и не всегда адекватной самооценкой собственных действий. Основой такого поведения является желание привлечь к себе максимум внимания с целью воздействия (в частности - контроля поведения противоположного пола) или желание в отдельных ситуациях чувствовать себя слабее для привлечения к себе внимания, часто с агрессивными признаками при отсутствии желаемой реакции партнера. Лица с акцентуацией по возбудимому типу проявляют слабость эмоционального контроля, повышенную импульсивность, склонность к конфликтам, «слабость» к собственным обязательствам. Лицам с гипертимной акцентуациею свойственны «недостаток чувства дистанции», повышенная раздражительность, вспышки гнева. У мужчин и женщин с эмотивной акцентуацией обнаружены пониженная способность к выражению чувств, настроения, переживаний, внутренний страх по отношению к ним окружающих. По результатам исследования установлено два варианта сочетания типов акцентуации у мужчины и женщины, которые имели совокупное разрушительное воздействие на жизнедеятельность семьи: первый - сочетание дистимичной и застревающей черт. Ведущей в формировании отношений в семье есть предрасположенность к «застреванию» аффекта. Удовлетворённость браком характеризовалась как «абсолютно неблагополучная» и «неблагополучная». Второе - это сочетание тревожной и эмотивной акцентуации. Ведущей чертой у мужчин и женщин была склонность к расстройствам настроения. Часто тревожность была связана с унижением их человеческого достоинства в результате адюльтера партнера. Удовлетворённость браком определялась как «неблагополучная» или «скорее неблаго - получная». Отмечается, что перспективным в дальнейшем исследовании данного направления является научное обоснование и разработка мер специфической помощи в виде семейного консультирования нарушений жизнедеятель - ности в семье при адюльтере.

Ключевые слова: акцентуация, удовлетворённость браком, нарушения жизнедеятельности, психологические проблемы, психоэмоциональные проблемы, семейное взаимодействие.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

сімейний конфлікт психоемоційний

Порушення життєдіяльності родини є важливою та актуальною проблемою й може стати наслідком різноманітних подій. Серед них важливе місце посідає ситуація адюльтеру, що часто негативно позначається на сімейному функціонуванні й навіть призводить до руйнування родини. Адже адюльтер здебільшого створює психотравмувальну ситуацію для сім'ї. Додаткове психоемоційне та психологічне навантаження руйнує взаємини між чоловіком і дружиною та стає чинником, що провокує сімейну агресивність, дратівливість, апатію, зловживання психоактивними речовинами. Порушуючи функціонування родини, адюльтер знижує демонстрування додаткових емпатичних здатностей, співпереживання та співчуття, що виснажує психічний ресурс чоловіка й дружини (Зйдемиллер. 2008). Сім'я, яка зіткнулася з адюльтером, до певної межі намагається протистояти йому, попередити негативні наслідки. Проте існують чіткі відмінності щодо того, як різні сім'ї реагують на труднощі. В одних випадках виклик, спровокований адюльтером, здійснює мобілізаційний, інтегруючий вплив. В інших - навпаки, послаблює сім'ю та призводить до посилення суперечностей у ній. Причому другий варіант найбільш характерний для молодих сімей, які слабко підготовлені й невипробовувані у вирі сімейних негараздів. Така неоднаковість реакції особливо чітко простежується у випадку «нормативного стресу», тобто зіткнення сім'ї зі звичними для певного її етапу розвитку труднощами. Сім'я, яка перебуває в стані кризи, не може залишатися незмінною, їй не вдається виконувати необхідні функції відповідно до ситуації, що змінилася, оперуючи знайомими, шаблонними поглядами й використовуючи звичні моделі поведінки. До не розв'язаних раніше частин проблеми можемо віднести недостатню вивченість психологічних і психоемоційних проблем порушення життєдіяльності сім'ї за різних стилів сімейної взаємодії. Вищезазначене стає підґрунтям для дослідження проблеми індивідуально-психологічних особливостей чоловіків і жінок при порушенні життєдіяльності родини при адюльтері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Узагальнюючи напрацювання, викладені в наукових джерелах (Зйдемиллер, 2008; Дружинін, 2006; Кратохвіл, 2008; Оліфірович, 2006; Мєшковська, 2005; Райгородский, 2001; Бююль, 2002; Каденко, 2007), можемо констатувати наявність підвищеного інтересу вчених до розгляду широкого кола питань функціонування родини, зумовлений значною кількістю напрямів і складників цієї проблематики. Так, вивчаються етіологічні та патогенетичні чинники руйнування сімей, зміни у взаєминах у родині, індивідуально-психологічні особливості чоловіків і жінок, сімейна взаємодія (Е. Г. Ейдеміллер, Г. С. Кочарян, В. В. Столін, В. В. Юстицкіс). Досліджуються психологічного поєднання й сумісності в шлюбних стосунках, відмінності причин і механізмів порушень розвитку родини, дієвості психодіагностичних та психокорекційних методів сімейного консультування й психотерапії (О. Ф. Бондаренко, Л. Ф. Бурлачук, Л. В. Долинська, С. Д. Максименко, Т. М. Титаренко). Із методологічного погляду, науковці зосереджуються на, по-перше, дослідженнях сім'ї в складних умовах, які виникли через несприятливий вплив загальномасштабних соціальних процесів (війн, економічних криз, стихійних явищ); по-друге - на вивченні «нормативних стресів», тобто тих труднощів, які трапляються в житті сімей за повсякденних умов, складнощів проходження родиною через основні етапи її життєвого циклу (Дружинін, 2006). Також розкрито проблеми, які виникають у випадках, коли зовнішні чинники провокують порушення механізму функціонування інституту сім'ї: сімейні конфлікти, відносини в родині, адюльтери (Потапчук, 2014; Воронина, 2015; Турбан, 2016; Кругла 2017, Посвистак, 2016).

Дослідження С. Кратохвіл (Кратохвіл, 2008) свідчать, що існує чотири кризові періоди життя родини. Перший припадає на перший рік подружнього життя та характеризується конфліктами адаптації один до одного, коли два «Я» перетворюються в одне «Ми». Другий період пов'язаний із появою дітей: погіршуються можливості професійного зростання; менше часу залишається для захоплень, хобі, можуть з'являтися суперечності між батьками з проблем виховання дитини. Тертя криза припадає із середнім подружнім віком, який характеризується конфліктами одноманітності. Четвертий період конфліктності у відносинах подружжя настає після 18-24 років спільного життя і пов'язаний із відчуженням від сім'ї дітей (Кратохвіл, 2008).

Актуальність дослідження індивідуально-психологічних особливостей чоловіків та жінок при порушенні життєдіяльності родини, викликаному адюльтером, полягає в значному збільшенні кількості подружжів, які прагнуть зберегти сімейні стосунки та звертаються до спеціалістів із сімейного психологічного консультування. Палітра досліджень індивідуально-психологічних особливостей та психічних станів родини дуже велика. Так, вивчаються фактори благополуччя сімейних взаємин, стабільності шлюбних стосунків, шлюбної сумісності, проблемі схожості-відмінності між подружжям із погляду особистих характеристик, рольових і ціннісних орієнтацій, функції сім'ї та розподілу подружніх ролей, особливостей спілкування, емоційних і міжособистісних відносин, задоволеності шлюбом, проте мало враховуються психічні стани подружжя, на тлі яких складаються сімейні стосунки (Оліфірович, 2006). За дослідженням варіантів, форм і дезадаптації подружніх пар при позашлюбних зв'язках і венеричних захворюваннях у жінок О. А. Мєшковська (Мєшковська, 2005) зазначає, що преморбідні відмінності особистості жінок у 73,0 % - істеричного типу, у чоловіків 87,0 % - епілептоїдного та гіпертимного типів акцентуації. Також у жінок найчастіше бувають істерична й гіпертимна акцентуації, а майже у всіх їхніх чоловіків (94,0 %) спостерігаємо психастенічний та астенічний типи акцентуації. При цьому поєднання акцентуацій у парах є несприятливим, коли в подружжя або простежували однакові типи акцентуації, або поєднувались епі- лептоїдний та істеричний чи гіпертимний типи (Мєшковська, 2005). У цілому дослідники вивчали переважно негативні психічні стани низького енергетичного рівня, які виникають унаслідок деструктивних сімейних відносин. Проте, незважаючи на досить значне поширення наукових пошуків, спрямованих на вивчення факторів благополуччя сімейних взаємин, малодослідженими залишаються психологічні та психоемоційні аспекти формування порушень життєдіяльності родини при адюльтері.

Мета статті - виявлення психологічних та психоемоційних проблем порушення життєдіяльності сім'ї (сімейного функціонування) при різних стилях сімейної взаємодії, а завдання - дослідження осо- бистісних особливостей у подружніх парах та їх вплив на порушення сімейного функціонування при адюльтері, а також визначення можливостей сприйняття чоловіками й жінками заходів сімейного консультування й формування первинних терапевтичних груп.

Методи та матеріал дослідження

Із дотриманням принципів деонтології проведено комплексне обстеження 180 подружніх пар. Проаналізовано рівень задоволеності шлюбом і проведено порівняльний аналіз між групою подружжя в «кризовому віці шлюбу» із наявністю адюльтеру в сімейному анамнезі (кризова група з адюльтером - чоловіки - КГА-Ч, кризова група з адюльтером - жінки - КГА-Ж) та групою подружжя в «кризовому віці шлюбу» без адюльтеру в сімейному анамнезі (група порівняння - чоловіки - ГП-Ч, група порівняння - жінки - ГП-Ж). Цей етап виконували за допомогою тесту-опитувальника «Задоволеність шлюбом» (В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко). Індивідуально-психологічні характеристики встановлювали із застосуванням методики визначення акцентуацій характеру К. Леонгарда-Г. Шмішека (Райгородский, 2001). Аналіз, обробка й підрахунок відсоткових характеристик і коефіцієнтів кореляції здійснювалися за допомогою програми SPSS 10.0.5 for Windows (Бююль, 2002).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

За результатами дослідження КГА-Ч (чоловіки), КГА-Ж (жінки) ГП-Ч (чоловіки), ГП-Ж (жінки) установлено розбіжності за виявленими психологічними особистісними рисами залежно від поширеності й ступеня виразності. Отримані дані відображено в аналізі профілю особистісних рис (акцентуацій за середнім балом) у КГА-Ч, КГА-Ж, ГП-Ч, ГП-Ж за методикою Г. Шмішека (Райгородский, 2001) у табл. 1.

Таблиця 1