Сучасні підходи до вивчення умов розвитку професійної ідентичності психологів закладів загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, асистент кафедри психології Вінницького інституту

Університету «УКРАЇНА»

Сучасні підходи до вивчення умов розвитку професійної ідентичності психологів закладів загальної середньої освіти

Немаш Лілія Ігорівна

Анотація

У статті розглянуто сучасні підходи до вивчення категорій ідентичності особистості, професійної ідентичності психологів закладів загальної середньої освіти (або практичних психологів). Наведено приклади моделі структурних компонентів формування професійної ідентичності майбутніх психологів. Наведено обґрунтування категорії «розвиток» з точки зору його антоніму - «функціонування». Визначено і зосереджено увагу на розумінні терміну «розвиток», як необерненого, спрямованого, закономірного процесу, який має відбуватись у реальному часі та за умови виконання всіх вказаних складових. Таким чином відбувається процес розвитку життєвої та/або професійної ситуації, що загалом впливає на формування професійної ідентичності психологів закладів загальної середньої освіти.

Ключові слова: ідентичність особистості, професійна ідентичність, розвиток, професіоналізація, «Я- концепція», розвиток професійної ідентичності практичних психологів.

The purpose of the paper is to analyze and generalize the methodological aspects of studying the conditions for the development ofprofessional identity ofpsychologists in institutions of general secondary education. In the article the analysis and generalization of scientific researches concerning studying of categories of identity of a person, professional identity ofpsychologists of institutions of general secondary education (or practical psychologists) is given.

Examples of models of structural components of the formation ofprofessional identity offuture psychologists are presented and the stages offormation of the professional identity of a specialist are highlighted.

The scientific concepts "identity", "development", "professional identity", "professionalization", "I-concept", "development ofprofessional identity ofpsychologists of institutions ofgeneral secondary education " are supplemented. The use ofphilosophical scientific terms to describe the processes ofpractical work of a psychologist is expanded. The understanding of the category "development" from the point of view of its antonym - "functioning" is grounded.

The attention is defined and focused on the concept of the term "development" as a non-reciprocated, purposeful, logical process that should take place in real time and subject to the fulfillment of all these constituents. Thus, there is a process of development of a life and / or professional situation, which in general affects the formation of the professional identity of psychologists in institutions of general secondary education.

The perspective directions offurther scientific researches concerning the study of the conditions of development of the professional identity of psychologists of institutions of general secondary education and the peculiarities of the passage of such processes are determined. The basic direction offurther research of the role of reflection in development of professional identity of psychologists of institutions of general secondary education and their professionalization is determined.

Key words: identity of a person, professional identity, development, professionalization, "I-concept", development of professional identity of practical psychologists.

Постановка проблеми. Соціально-економічні умови життя людини в суспільстві постійно вимагають від неї певних зусиль для особистісного і професійного становлення. Протягом життя, під час вирішення різних проблем неодноразово перед людиною постає тема ідентичності як шлях і як мета власної реалізації. Поява нових вимог до організації життя, до професії і безпосередньої діяльності ставить багато питань, вирішення яких стає важливим етапом у становленні та розвитку особистості. Категорія «ідентичність особистості» та її складові вперше були сформовані у філософії, знайшли науковий інтерес та залишаються актуальними для вивчення у психології, педагогіці, соціології та інших соціономічних науках.

Ідентичність особи визнається науковцями широким концептуальним поняттям, яке охоплює всю різноманітність ототожнень людини із соціальними еталонами, визнаними зразками, нормами, ідеалами, кумирами, різними групами, психологічними типами людей, їхніми ролями, професійною приналежністю, різними статусами тощо. Доросла людина, отримавши фах, також має знайти своє місце в професійній спільноті, тобто визначитися з власною професійною ідентичністю. Але сам феномен ідентичності залежить від процесів ідентифікації, котрі можуть змінюватись і розвиватись залежноі від умов, у яких перебуває особа професіонала. Розвиток професійної ідентичності є важливим етапом професійного становлення для самого професіонала, а також залишається цікавим феноменом для вивчення особистісних особливостей як для науковців теоретиків, так і для психологів-практиків. Цим обумовлюється наш інтерес до проблеми вивчення умов розвитку професійної ідентичності психологів закладів загальної середньої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасна психологічна наука має чимало досліджень, присвячених різноманітним психологічним аспектам професійної діяльності та професіоналізації особистості загалом (Е. Зеєр, І. Зязюн, Т. Ільїна, Є. Климов, Т. Кудрявцев, С. Максименко, А. Маркова, І. Мартинюк, Л. Мітіна, В. Панок, Ю. Поваренков, Н. Пов'якель, М. Пряжніков, Н. Пророк, В. Рибалка, Д. Сьюпер, Т. Титаренко, Н. Чепелєва, В. Шадріков, С. Шандрук, Н. Шевченко, Л. Шнейдер та ін.).

Інтерес багатьох науковців до цієї теми знаходить вираження у дослідженнях, присвячених проблемі ідентичності, де розглядається з вихідної позиції поняття соціальної ідентичності (Л. Анциферова, М. Боришевський, Е. Еріксон, Н. Завацька, Н. Іванова, Л. Карамушка, К. Коростеліна, Г. Ложкін, Дж. Марсіа, В. Москаленко, С. Московічі, М. Слюсаревський, Дж. Тернер, В. Ядов). Ґрунтовно вивченням професійної ідентичності займались М. Абдулаєва, Д. Барашева, А. Борисюк, Ж. Вірна, І. Дружиніна, В. Зливков, О. Ємельянова, О. Єрмолаєва, Н. Іванова, С. Максименко, О. Матеюк, Т. Міщенко, Л. Орбан- Лембрик, Ю. Поваренков, І. Хамітова, В. Семиченко, Н. Чепелєва, Л. Чорна, Є. Чорний, Ю. Швалб, Л. Шнейдер та ін.

Попри те, що професійна ідентичність виступає значущою складовою ідентичності особистості та існує постійний інтерес науковців до цієї категорії, наукове бачення зазначеного феномену все ж залишається фрагментарним, а дослідження умов розвитку професійної ідентичності психологів закладів загальної середньої освіти взагалі відсутні. Переважно вивчення цієї теми згуртовується навколо процесів саме становлення професійної ідентичності студентів-психологів, їхньої професійної самосвідомості, формування професійної «Я-концепції» майбутнього фахівця. Професійна ідентичність студентів психологічних вишів розглядається як система знань, умінь і навичок, основи яких закладають професійно спрямовані дисципліни та проходження навчальних практик. Саме там студенти знайомляться з вимогами професійної спільноти та отримують нагоду усвідомити можливість власної приналежності до цієї спільноти, отримують досвід сприймання цінностей, ідеалів, норм, котрі поєднують в структурі особистості когнітивний, мотиваційний, особистісний і операційний компоненти.

На основі розуміння структурних компонентів професійної ідентичності майбутніх психологів (когнітивний, мотиваційний, особистісний і операційний) науковці розглядають моделі розвитку професійної ідентичності студентів-психологів, формування яких відбувається завдяки стабілізуючій та перетворюючій функціям, поєднання яких забезпечує професійне самовизначення і розвиток професіонала.

До такої моделі І. Дружиніна включає чинники, котрі обумовлюють розвиток професійної ідентичності студентів-психологів: професійні знання, уміння, навички та інші якості фахівця - ідеальний образ професії, вольові якості та екстравертованість особистості, самоінтерес, можливості соціальних та професійних перспектив, сформованість образу «Я» та його професійної складової. Представлений компонентний склад не вичерпний, але наведені показники є репрезентативними і характеризують виявлені найбільш типові прояви досліджуваного явища [3].

Ця концепція знаходить підтвердження у більшості досліджень, але нам цікаво виявити умови розвитку професійної ідентичності уже працюючих фахівців, котрі занурені в психологічну практику роботи у закладах загальної середньої освіти, тобто шкільних психологів.

Мета статті полягає в аналізі методичних аспектів вивчення умов розвитку професійної ідентичності психологів закладів загальної середньої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зупинимось на аналізі окремих підходів до проблеми розвитку професійної ідентичності. Науковці сходяться на думці, що професійна ідентичність має взаємозв'язок із процесом професійного становлення фахівця та виступає передумовою і результатом професійного розвитку особистості. Тобто наявність і ступінь розвитку певного обов'язкового для професії набору професійно значущих якостей особистості стає об'єктивною умовою успішності її професійного розвитку, а сформована професійна ідентичність стає інтегральною суб'єктивною оцінкою власної відповідності професійним вимогам та суспільним очікуванням від фахівця. Саме тому професійна ідентичність дослідниками традиційно розглядається як невід'ємна складова Я-концепції.

Розвиток професійної ідентичності науковці пов'язують із постійною спрямованістю на професійне зростання, гнучкістю у прийнятті рішень і розвиненими навичками цілепокладання та вмінні знаходити смисли у власній діяльності. Услід за іншими дослідниками, які працювали з цією темою, ми наводимо класифікацію Л. Б. Шнейдер, яка виділяє чотири рівні розвитку професійної ідентичності особистості:

усвідомлення професійних цілей (як дальньої, так і найближчої);

засвоєння основних знань, вимог професії до людини, усвідомлення своїх можливостей, уявлення про виконання певної діяльності (за зразком);

практична реалізація власних професійних цілей, самостійне та усвідомлене виконання діяльності, формування свого індивідуального стилю діяльності; професійний ідентичність психолог освіта

вільне виконання професійної діяльності, прагнення до вирішення складних професійних задач [6].

Окрім розуміння структури можливих рівнів розвитку професійної ідентичності психолога, на наш погляд, важливо мати також орієнтовний план для досягнення таких рівнів розвитку. Погоджуємось з думкою М. Барчій, яка з посиланням на Н. Токарєву наводить практичні рекомендації для оптимізації особистісно-професійного розвитку практичного психолога: «1) теоретична підготовленість практичних психологів; 2) формування й розвиток практичних умінь і навичок; 3) підвищення ефективності зв'язку підготовки та професійної діяльності (взаємозв'язок теорії і практики); 4) розвиток практичного психолога в цілісності, унікальності як природно-соціальної і культурно-професійної індивідуальності; 5) розвиток особистості практичного психолога як активного, творчого суб'єкта діяльності; 6) розвиток здібності до широкого і глибокого соціально-педагогічного мислення і творчості; 7) розвиток здатності управляти своїм психічним і фізичним станами; 8) свідоме здійснення практичним психологом на себе виховного впливу, управління своєю поведінкою; 9) прогноз перспектив особистісно-професійного росту; 10) спрямованість на продуктивність і ефективність майбутньої професійної діяльності; 11) аналіз ступеня сформованості професійно важливих якостей; 12) визнання практичного психолога суб'єктом безперервного процесу розвитку (саморозвитку), пізнання (самопізнання), професійного функціонування (самореалізації), особистісно-професійного вдосконалення (самовдосконалення)» [2, с. 18].

Я. Андрушко вказує, що становлення професійної ідентичності, професіоналізація свідомості проходить опосередкування тривалим, поетапним розвитком індивіда як суб'єкта, особистості та індивідуальності. Дослідниця виділяє етапи становлення професійної ідентичності: 1) етап навчання, накопичення досвіду, освоєння та систематизації теоретичних знань; 2) підключається психологічна складова професіоналізації, коли особа спостерігає, привласнює та уявляє себе і майбутню професію; 3) етап саморефлексії, усвідомлення реального стану справ, їх прийняття чи неприйняття, а також визнання чи невизнання професійним співтовариством особи як фахівця. Також має опосередкований вплив на розвиток професійної ідентичності саморефлексія, моделювання, наслідування професійних взірців майбутнього фаху, чітке визначення свого місця і ролі у ньому [1].

Будь-який розвиток - це процес. А на проходження процесу впливають як зовнішні, так і внутрішні обставини. Одним із варіантів зовнішніх обставин для формування професійності може бути зустріч тим, хто є взірцем у професії. Н. В. Пророк наводить дослідження впливу на професійну самоідентифікацію психологів (емоційно-когнітивний процес ототожнення себе, як суб'єкта, з іншим суб'єктом, групою, зразком) такої події, як зустріч саме з реальним високопрофесійним психологом (Майстром). Образ життя професіонала, його світосприйняття, професійні досягнення, суспільне визнання (і матеріальні статки) приваблюють психологів групи дослідження. Тобто зустріч з Майстром є важливим фактором для формування і розвитку професійної самоідентифікації [4].

Наведені нами приклади думок науковців стосуються переважно процесу досягнення статусу та змісту категорії «професійна ідентичність», котрі вивчаються стосовно психологів- студентів, психологів-практиків, у тому числі психологів закладів загальної середньої освіти або практичних психологів. Але в усій цій великій кількості досліджень дуже мало уваги приділяється роз'ясненню феномену «розвиток». Надзвичайно цікавим, на наш погляд, є бачення цієї категорії М. Л. Смульсон. Вона розглядає це поняття з точки зору «постнекласичних методологічних підходів, відповідно до яких категорія розвитку має відношення не тільки до розвитку людини, але й до розвитку систем і, відповідно, їх системної самоорганізації» [5]. Дослідниця зосереджує увагу на розумінні терміну «розвиток», що дає нам змогу краще пояснити процес, звертаючись до протилежного змісту слова, тобто його антоніма. Адже, якщо суб'єкт не розвивається, то що саме з ним відбувається - стагнація, деградація, деменція чи просто нормальне життя без змін і катаклізмів? - запитує науковця та наводить визначення розвитку, запропоноване відомим радянським філософом Е. Г. Юдіним, відповідно до якого розвиток - необернена, спрямована, закономірна зміна матеріальних та ідеальних об'єктів. Процес розвитку відбувається за умови одночасної наявності всіх указаних властивостей, саме це виділяє процеси розвитку серед інших змін [5].

Важливим у наведеному визначенні є те, що:

Оберненість змін характеризує процеси функціонування. Тобто антонімом поняття розвиток буде не деградація, а функціонування, або циклічне відтворення сталої системи функцій. Інакше кажучи, відсутність розвитку, хоча і характеризує «спокійне стабільне функціонування», ніяк не може розглядатися як позитивна характеристика загальної життєвої та професійної ситуації. Тобто з точки зору завдань «розвитку професійної ідентичності психолога» відсутність такого явища в його діяльності, як «необерненість процесу змін», на наш погляд, може залишати фахівця на досягнутому рівні професіоналізму із сумнівною перспективою отримувати задоволення від новизни у своїй діяльності та можливості допомоги клієнтам у виході із «застрягання в ситуації» (що є однією з основних задач у консультативній роботі практичного психолога).

Відсутність закономірності характерна для випадкових процесів катастрофічного типу - що, на наш погляд, може призводити до хаосу як у діяльності, так і в особистості самого професіонала. Зважаючи на особливості діяльності психологів закладів загальної середньої освіти, відсутність закономірностей у їхній роботі може бути доволі небезпечним явищем для тих, з ким працює такий психолог.

За відсутності спрямованості зміни не можуть накопичуватися, і тому процес втрачає характерну для розвитку єдину, внутрішньо взаємопов'язану лінію. Тобто фрагментарні (часткові) зміни можуть відбуватись, але в такому випадку не виникає нова якість, котра виступає як зміна складу або структури (виникнення, трансформація чи зникнення його елементів та зв'язків). Отже, з точки зору психологічної роботи, не відбувається і цілісний та керований процес змін, що в багатьох випадках не може бути якісним результатом роботи та показником професіоналізму психолога.

Також М. Л. Смульсон звертає увагу на те, що суттєву характеристику процесів розвитку визначає категорія часу. Адже будь-який розвиток здійснюється в реальному часі та саме час виявляє спрямованість розвитку. Для професійної ідентичності психолога цей момент є принциповим, адже реалізованість зазначених умов визначає не лише професіоналізм, а й допомагає отримувати необхідні результати праці.

Отже, ми можемо зробити наступні висновки :

наявність і ступінь розвитку певного обов'язкового для професії психолога набору професійно значущих якостей є об'єктивною умовою успішності професійної реалізації;

сформована професійна ідентичність є інтегральною суб'єктивною оцінкою фахівця про свою відповідність професійним вимогам та суспільним очікуванням;

розвиток професійної ідентичності психолога відбувається внаслідок постійної спрямованості на професійне зростання, залежить від уміння знаходити смисли у власній діяльності, гнучкості у прийнятті рішень та розвиненості навичок цілепокладання;

умовою розвитку професійної ідентичності психолога є відповідність структурі рівнів розвитку професійної ідентичності та виконання рекомендацій для оптимізації особистісно- професійного зростання;

професіоналізація свідомості психолога опосередковується тривалим поетапним розвитком суб'єктності та індивідуальності, яка теж відбувається поетапно;

важливим фактором професійного розвитку для психолога стає «зустріч з Майстром»;

розвиток професійної ідентичності психолога здійснюється в форматі необерненого, спрямованого, закономірного процесу, який має відбуватись в реальному часі та за умови виконання всіх вказаних складових;

загальний розвиток життєвої та/або професійної ситуації загалом впливає на розвиток професійної ідентичності психологів закладів загальної середньої освіти.

Також можемо визначити перспективні напрямки подальших наукових розвідок стосовно дослідження умов розвитку професійної ідентичності психологів закладів загальної середньої освіти та особливостей проходження таких процесів. Вбачаємо основний напрямок подальшого дослідження у вивченні ролі рефлексії в розвитку професійної ідентичності психологів закладів загальної середньої освіти та їхньої професіоналізації.

Список використаних джерел

1. Андрушко Я. С. Професійна ідентичність особистості як психологічний феномен. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки : збірник наукових праць. Вип.19. К. : Логос, 2013. С. 104-110.

2. Барчій М. С. До проблеми професійного становлення майбутніх психологів. Вісник Національного університету оборони України : Вип. 3 (46). 2015. С.14-19.

3. Дружиніна І. А. Дослідження динаміки розвитку структурних компонентів професійної ідентичності майбутніх практичних психологів. Актуальні проблеми психології : зб. наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / [за ред. С. Д. Максименка]. Київ : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2008. Т. 10. Вип. 9. С. 120.

4. Пророк Н. В. До проблеми психологічних механізмів особистісного і професійного становлення. Педагогіка і психологія сьогодення: теорія і практика : збірник наукових робіт учасників науково-практичної конференції (20-21 січня 2017 р., м. Одеса). ГО «Південна фундація педагогіки», м. Одеса, Україна. С. 23-26.

5. Смульсон М. Л. Категорія розвитку в сучасній психології. Технології розвитку інтелекту, 2013.

6. Шнейдер Л. Б. Профессиональная идентичность: теория, експеримент, тренінг : [учебное пособие]. М. : МСПИ; Воронеж МОДЭК, 2004. 600 с.

References

1. Andrushko Ya. S., 2013. Professional identity of the individual as a psychological phenomenon. Actual problems of sociology, psychology, pedagogy: Collection of scientific works. Vip.19. K . : Logos. # p.p. 104-110.

2. Barchiy M. S., 2015. On the Problem of Professional Development of Future Psychologists. Bulletin of the National Defense University of Ukraine: Vip. 3 (46) / 2015. # p.p. 14-19.

3. Druzhinina I. A., 2008. Research of the dynamics of structural components of the professional identity of future practical psychologists Actual problems of psychology: scientific works of the Institute of Psychology them. G.S. Kostyuk of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine / [ed. S. D. Maksimenko]. Kyiv: SE "Information and Analytical Agency". T. 10, Vip. 9. # P. 120.

4. Prorock N. V. The problem of psychological mechanisms of personal and professional formation. Pedagogics and psychology of the present: theory and practice: a collection of scientific works of the participants of the scientific and practical conference (January 20-21, 2017, Odessa) NGO "Southern Foundation of Pedagogy", Odessa, Ukraine, p. 23-26.

5. Smulson M. L. Category of development in modern psychology. Intellectual Development

6. Schneider L. B. Professional Identity: Theory, Experiment, Training: [tutorial]. - M. MSPI; Voronezh, MODEK, 2004. - # P. 600.

Размещено на Allbest.ru