Застосування малюнкових арт-терапевтичних методик для професійного самовизначення студентів

Keywords: art-therapy, descriptive techniques, professional self-determination, creative expression.

Постановка проблеми. Головним завданням професійної освіти є підготовка кваліфікованих кадрів, конкурентоспроможних на ринку праці. Значущою проблемою, з якою стикаються вищі освітні заклади, часто виступає низька мотивація студентів до навчання професії, професійного розвитку та самовдосконалення. Однією з причин таких проявів може бути їх слабке професійне самовизначення.

Економічні та соціальні зміни, що відбуваються у суспільстві, впливають і на формування у старшокласників інтересу до вибору професії. Ця проблема стала предметом сучасних досліджень (О. Ваценкова, В. Каташева, П. Костенкова, М. Левківського, Є. Павлютенкова, О. Тополі та ін.). Незважаючи на інтерес дослідників, проблема професійного самовизначення особистості є актуальною. Тому, метою даної статті виступило визначення особливостей застосування малюнкових арт-терпевтичних методик для розвитку особистісного та професійного самовизначення студентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Професійне самовизначення полягає у пізнанні себе особистістю себе як суб'єкта певної професійної діяльності, об'єктивну оцінку власних індивідуальних особливостей, співставлення своїх професійно важливих якостей і можливостей з вимогами, потрібними для оволодіння певної професії, пізнання своєї ролі в системі соціальних відносин своєї відповідальності за успішне виконання своєї діяльності і реалізації своїх можливостей, саморегулювання поведінки, направленої на досягнення поставленої мети [7].

У вітчизняній та російській психології професійне становлення особистості розглядається як складова частина її загального розвитку (Л. І. Божович, Є. О. Клімов, Г. С. Костюк та ін.), а професійне самовизначення - як форма життєвого, особистісного самовизначення (М. М. Захаров, Б. О. Федоришин та ін.). Сам процес формування професійного самовизначення особистості є багатогранним, тривалим, суперечливим, тому дослідженням цієї проблеми займалися багато вчених, зокрема, М. М. Захаров, Є. О. Клімов, І.С. Кон, Н. М. Варнавських, С. Н. Чистякова, П. О. Шавір.

Професійне самовизначення залежить і від того, як відбувається особистісне самовизначення, яке являє собою вибір життєвої позиції, визначення перспектив у діяльності, а також перехід від однозначної ролі (учня) до соціально диференційованих ролей.

Арт-терапія є відносно сучасним та невичерпним методом практичної психології, який може допомогти у розвитку здібностей до професійного самовизначення студентів через вплив на розвиток особистості (самовизначення, саморозуміння, саморефлексію та ін. процеси особистісного розвитку).

Цікавість до арт-терапевтичних методів відображає, на думку О. І. Копитіна, потребу сучасної людини до більш природних, комплексних способів терапії та гармонізування, в яких рівну роль відіграють розум та почуття, тіло і дух, чоловічі та жіночі якості, здатність до інтроспекції та активної дії. Арт-терапія має певні переваги: не має обмежень у використанні, для занять арт-терапією не потрібні художні здібності; виступає засобом переважно невербального спілкування; образотворча діяльність є засобом зближення людей та дозволяє обходити «цензуру» свідомості; викликає у людей позитивні емоції, допомагає подолати апатію та безініціативність, сформувати більш активну життєву позицію та ін. [5].

Арт-терапія як метод творчого самовираження є ефективним напрямком роботи для вирішення проблем особистості. О. Вознесенська, М. Сидоркіна вважають, що саме через творчість можливе відновлення власних ресурсів, упевненості, налагодження контактів з іншими, подолання психічних травм [1; 2]. Т.Кашник відзначила, що мистецтво - мова правої півкулі мозку, яка охоплює сутність проблеми повністю та миттєво, вловлює прихований зміст, тоді як ліва півкуля сприймає мову логічно та буквально. Вчена пропонує почути мову несвідомого в спонтанному черканні, малюванні лівою рукою, озвучуванні образів, віддзеркалюванні тілом виліпленої фігури, в аутентичних звуках та рухах. Творче самовираження, за дослідженням Т.Калашник, не тільки мобілізує особистість, дає відчуття перспективи, але і навчає елементам самокорекції та допомоги собі [3]. Тому, метою нашої статті виступило вивчення особливостей застосування арт-терапевтичних технік для професійного самоусвідомлення студентів.

Виклад основного матеріалу. Використання засобів мистецтва для зцілення людини в психології почалось з середини ХХ століття, хоча його вплив на психічний стан людини завжди використовувався в усіх культурах і цивілізаціях. В професійному полі психологів цей метод отримав назву «арт-терапія». арт терапевтичний професійна мотивація

Арт-терапія використовується як підтримувальне середовище для особистості, спосіб вирішення конфліктів, інструмент соціальної інтеграції, можливість подолання емоційної депривації, для допомоги в ситуації кризи ідентичності та складних життєвих ситуацій, в багатьох інших випадках. Вона звертається до глибинних шарів несвідомого, задіює процеси пошуку шляхів до вирішення внутрішніх конфліктів особистості, формує активну життєву позицію, віру у свої сили, автономність і особисті межі.

Арт-терапія як метод має свої переваги над іншими методами:

- не має обмежень у використанні, не вимагає будь-яких здібностей до образотворчої діяльності чи художніх навичок, естетична цінність творчого продукту не має значення(важливим є відповідність творчого продукту стану людини);

- арт-терапія використовує мову візуальної, пластичної, аудіальної експресії, виступає засобом невербальної комунікації, є особливо цінною для тих людей, яким важко спілкуватись. Творча діяльність створює умови для зближення, зв'язку між людиною та суспільством;

- є засобом вільного самовираження й самопізнання, має інсайт-орієнтований характер, що передбачає атмосферу довіри, високої толерантності, уваги до внутрішнього світу людини, розвиває активну позицію і життєтворчість;

- відповідає потребі людини в само актуалізації, у розкритті нових можливостей і ствердження свого індивідуально-неповторного способу буття в світі;

- заняття художньою творчістю активізують та збагачують комунікативні та креативні можливості людини, сприяють виробленню широкого спектру нових моделей спілкування, сприяють орієнтації на міжособистісну взаємодію. Креативність дозволяє знаходити ефективні рішення та сприяє особистій професійній самореалізації та зростанню [2].

Під час виконання арт-терапевтичних технік запускається механізм проекції, адже кожен творчий продукт, що створюється, є метофорою внутрішнього світу клієнта, виражає його приховані переживання. Можливість через творчість обійти «цензуру свідомості» надає унікальну можливість роздивитися та дослідити власні несвідомі процеси, приховані ідеї і стани, бажані соціальні ролі та форми поведінки, що знаходяться в «витісненому вигляді», як зазначала О. Вознесенська [1]

Головне правило використання малюнкових методик - інтерпретувати малюнок може тільки автор (автори, якщо це групова робота). Всі інші учасники, в тому числі і тренер (ведучий, арт-терапевт) можуть задавати йому (їй) питання, ділитися своїми спостереженнями, думками, станами, переживаннями, які виникають в них у зв'язку з презентованою роботою, використовуючи «Я-висловлювання» («Коли я дивлюсь на цей малюнок, то відчуваю...», «Цей малюнок викликає у мене почуття...» тощо). Тобто, тільки автори можуть розповісти, що вони хотіли донести своїм малюнком.

Можливі теми для малюнків з метою розвитку здібності до професійного самовизначення:

- малюнок по-колу на будь-яку або задану тему (дозволяє визначити групову динаміку, систему взаємостосунків та стилів поведінки в навчальній групі);

- загальний малюнок на задану чи вільну тему, який виконується одночасно всіма учасниками групи;

- діалог, робота з конфліктними ситуаціями, рівнями взаємодії в групі, соціальними стереотипами, ролями;