Мотивація як передумова формування особистісної мобільності

Размещено на http://www.allbest.ru//

Мотивація як передумова формування особистісної мобільності

Чіжова Н. В.

Розглянуті мотиви студентів до навчально-професійної діяльності та надані їх формулювання. Неможливо виділити єдиний мотив, що спонукає студента до діяльності, але серед певної кількості мотивів завжди є домінантні. Представлені різні класифікації мотивів. Залежно від реальності мотиви поділяють на потенційні та актуальні. Існує три такі взаємопов'язані групи мотивів: безпосередньо-спонукальні, перспективно-спонукальні та інтелектуально-спонукальні. Велика увага приділена дослідженню зовнішніх та внутрішніх мотивів. Запропонований оптимальний мотиваційний комплекс особистості, в якому внутрішня мотивація має бути більшою або хоча б дорівнювати зовнішній позитивній мотивації, яка має бути більшою від зовнішньої негативної мотивації. Розглянута динаміка зміни мотиваційного комплексу під час навчання у виші серед студентів гуманітарних та технічних спеціальностей. Надаються результати анкетування, проведеного серед студентів першого та четвертого курсу, з виявлення основних мотивів щодо майбутньої професійної діяльності. Суттєво відрізняється ставлення студентів 4 та 1 курсу до матеріального забезпечення, адже майже вдвічі менше опитуваних студентів-старшокурсників віддали йому перевагу. Водночас більшість студентів 4 курсу провідним фактором визначає самореалізацію, перевищуючи на 21% показники першого курсу, що свідчить про їх свідоме ставлення до майбутньої професійної діяльності. Студенти усвідомлюють, що тільки постійний саморозвиток та професійне зростання нададуть їм можливість для самореалізації в улюбленій справі. Важливе значення щодо зниження зовнішньої мотивації і збільшення внутрішньої мотивації має ефективний вплив навчального процесу на особистість студентів та їх зацікавленість майбутньою спеціальністю. Доведено, що мотивація навчального процесу приводить до самостійності, активності та самореалізації студентів, тобто до формування особистісної мобільності, яку трактують як інтегративну якість майбутнього спеціаліста, що проявляється у сформованій мотивації до навчання, здатності до творчої діяльності, в ефективному спілкуванні і дозволяє постійно бути у процесі активного творчого саморозвитку.

Ключові слова: самореалізація,саморозвиток, внутрішня та зовнішня мотивація, професійна діяльність, особистіша мобільність.

студент навчальний мотивація

Сьогодення ставить перед викладачем вимоги не тільки щодо викладання своєї дисципліни, а й врахування міжпредметних зв'язків та підвищення мотивації студентів під час навчання та формування у них усвідомлення необхідності саморозвитку протягом всього життя. Безперечним фактом є розвиток технологій настільки швидким темпом, що призводить до змін у багатьох галузях та навіть зникнення деяких посад і утворення абсолютно нових. Отже, випускник вишу має завжди працювати над своїм саморозвитком, вивчаючи нові мови, методи, підходи, опановуючи нові спеціальності, щоб бути конкурентоздатним на ринку праці.

Над темою формування позитивної навчальної мотивації працювало багато таких вчених: М. Алексєєва, Ю. Бабанський, Л. Божович, В. Богословський, Л. Василенко, А. Виноградова, В. Давидов, Д. Ельконін,

А. Леонтьєв, С. Максименко, А. Маркова, А. Маслоу, А. Орлов, К. Платонов, С. Рубінштейн, О. Савонько, М. Савчин, М. Сметанський, А. Степанов, З. Хізроєва, В. Шахов, П. Якобсон. Багато робіт присвячено структурі та типам мотивів і передумовам формування позитивної мотивації до навчання. Зокрема, проблему мотивації студентів під час навчання у вищому навчальному закладі розглядали такі вчені: В. Білоус, Л. Горюнова, С. Занюк, Є. Ільїн, В. Козаков, О. Коваленко, О. Малінка, Л. Орбан-Лембрик, Є. Шматков [1--3]. Значно менше уваги приділено вивченню ставлення студентів та їх пріоритетів щодо майбутньої професійної діяльності, готовності та бажання до саморозвитку та самовдосконалення. Ці питання здебільшого піднімаються під час профорієнтаційної роботи та аналізу навчання студентів першого курсу.

Метою статті є дослідження мотивації студентів технічного вищого навчального закладу НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» щодо майбутньої професійної діяльності.

Методом дослідження є теоретичний аналіз та анонімне опитування студентів.

У основі будь-яких дій особистості лежить мотивація, спрямована на задоволення потреби, інтересу або установки. Мотив - це внутрішня спонука особистості до того або іншого вияву активності (діяльність, спілкування, поведінка), пов'язана із задоволенням певної потреби. Як мотиви можуть поставати ідеали, інтереси, переконання, соціальні установки, цінності. Проте при цьому за всіма переліченими причинами все одно стоять потреби особистості у всьому їх різноманітті (від базових, життєвих, біологічних до вищих і соціальних) [4, с. 184].

У словнику поняття «мотив» розкривається так: 1) спонукання до діяльності, що пов'язується із задоволенням певних потреб суб'єкта; 2) сукупність зовнішніх або внутрішніх умов, що викликають активність суб'єкта та визначають її спрямованість; 3) предмет, матеріальний або ідеальний, що спонукає і визначає вибір спрямованості діяльності; 4) усвідомлена причина, яка лежить в основі вибору дій та вчинків особистості [5, с. 264].

Ставлення студента до навчально-професійної діяльності є полімотивованим, тобто визначається багатьма стимулами, серед яких, безумовно, деякі є домінантними.

В. Тернопільська описує мотиви, підкреслюючи їх взаємозв'язки та структуруючи їх. Мотиви навчально- професійної діяльності студентів не є сталими, вони постійно змінюються залежно як від внутрішніх, так і від зовнішніх факторів. З погляду реальності мотивів авторка виділяє потенційні й актуальні мотиви. Вона зазначає, що у процесі пізнавальної діяльності потенційні мотиви переходять в актуальні: «потреба стає установкою, наміри - діями, ставлення - вчинками, плани - діяльністю» [6, с. 142]. На думку В. Тернопільської, існує три взаємопов'язані групи мотивів: безпосередньо-спонукальні, перспективно-спонукальні та інтелектуально-спонукальні. Перша група базується на сильних як позитивних, так і негативних емоціях (новизна, зацікавленість викладачем, страх покарання тощо). Основою для перспективно-спонукальних мотивів є розуміння престижу професії у суспільстві та важливості професійних знань і умінь (зв'язок навчального предмета з майбутньою професією, розвинуте почуття обов'язку, відповідальності тощо). Однак інтелектуально-спонукальні мотиви спрямовані на процес пізнання і отримання задоволення від нього, стійкий інтерес до навчально-професійної діяльності, допитливість, саморозвиток та самореалізацію [6, с. 142 ]. Нарешті, зовнішні мотиви (мотивація престижу, успіху) та внутрішні (цікавість, позитивні емоції) тісно пов'язані, адже зовнішня мотивація збільшує кількість дій, вчинків, а внутрішня - їх якість [6, с. 141].

Згідно з методикою К. Замфір у модифікації А. Реана [7] оптимальний мотиваційний комплекс особистості можна представити такою нерівністю: ВМ > ЗПМ > ЗНМ або ВМ= ЗПМ > ЗНМ (де ВМ - внутрішня мотивація, ЗПМ - зовнішня позитивна мотивація, ЗНМ - зовнішня негативна мотивація).

У роботі «Вплив мотивації на якість навчальної діяльності студентів» Л. Несух за цією методикою дослідила 2 групи студентів 1 та 4 курсів гуманітарних спеціальностей («Менеджмент організацій», «Мова і література», «Психологія») та показала залежність мотивації від віку (курсу) студентів. Отримані результати представлені в таблиці 1 [8].

Таблиця 1

Результати порівняльного аналізу особливостей мотивації

Нами було проведено анонімне опитування для визначення мотивації студентів технічного вузу. Для опитування були обрані студенти сучасних популярних спеціальностей, а саме: «Комп'ютерна та системна інженерія», «Програмна інженерія», «Інженерія програмного забезпечення». Опитуванням було охоплено 134 студенти.

Було запропоновано варіанти до такого завдання: «Визначте, до чого Ви прагнете в своїй майбутній професійній діяльності»:

матеріальне забезпечення;

повага оточення;

самореалізація;

професійне зростання;

кар'єра.

Аналізуючи отримані результати, можна дійти висновку, що більшість опитаних студентів 4 курсу пріоритетом майбутньої професійної діяльності визначає самореалізацію (69% студентів 4 курсу супроти 48% першокурсників). Різницю у 21% можна пояснити більш свідомим ставленням до майбутньої професійної діяльності, тому що у більшості студентів 4 курсу вже є певний досвід роботи. Суттєво відрізняється ставлення студентів 4 та 1 курсу до матеріального забезпечення: майже вдвічі менше опитуваних студен- тів-старшокурсників віддали йому перевагу. Для багатьох молодих фахівців отримання матеріальних благ є провідним мотивом професійної діяльності, але маючи високий рівень професійної освіти, студенти усвідомлюють, що дуже важливою є та сфера діяльності, до якої прагне душа, від роботи в якій можна отримати справжнє задоволення та самореалізуватись. Отже, займаючись цікавою, складною та розвиваючою справою, молоді спеціалісти можуть досягти професійного зростання та отримати матеріальну винагороду.

Утричі менше студентів 4 курсу, ніж студентів 1 курсу, переймаються повагою оточуючих та кар'єрним зростанням, але при цьому в півтора рази більше респондентів 4 курсу, ніж студентів 1 курсу, вбачають професійне зростання саме у тому, до чого вони прагнуть в майбутній професійній діяльності. Ми спостерігаємо більш зважене та свідоме ставлення студентів 4 курсу до майбутньої професійної діяльності завдяки більшим можливостям та певному досвіду роботи.

Однак, порівнюючи відповіді студентів бюджетної та контрактної форми навчання, відзначимо, що, незважаючи на те, що деякі показники майже збігаються, на 10% більше студентів-контрактників, ніж бюджетни- ків, пріоритетом визначили матеріальне забезпечення, майже на 12% менше студентів (40% контрактників і 52% бюджетників) вважають самореалізацію головною для себе в професійній діяльності.

Аналізуючи п'ять запитань щодо мотивації до майбутньої професійної діяльності, ми виділили питання, які характеризують внутрішню мотивацію (самореалізація та професійне зростання) та зовнішню позитивну мотивацію (матеріальне забезпечення, повага оточення, кар'єра). Аналіз відповідей проводився у 134 студентів. Результати зведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Порівняльний аналіз внутрішньої та зовнішньої мотивації студентів 1 та 4 курсу НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

Аналіз зовнішньої негативної мотивації не був метою нашого дослідження. З таблиці видно, що у студентів першого і четвертого курсів середній показник внутрішньої мотивації домінує над зовнішньою мотивацією. Отже, у студентів технічних спеціальностей під час навчання в університеті зростають показники внутрішньої мотивації, водночас рівень зовнішньої мотивації дещо знижується (див. таблицю 2). Крім того, більшість студентів КПІ на 4 курсі вже має певний досвід роботи за спеціальністю (програмування, ІТ-адміністрування), тому вони усвідомлюють, що тільки постійний саморозвиток та професійне зростання дадуть їм змогу займатися улюбленою справою і отримувати як моральне, так і матеріальне задоволення. Зокрема, не останнє місце щодо зниження зовнішньої мотивації і збільшення внутрішньої мотивації посідає ефективний вплив навчального процесу на особистість студентів та їх зацікавленість майбутньою спеціальністю.

Оскільки особистісну мобільність трактують як інтегративну якість майбутнього спеціаліста, що проявляється в сформованій мотивації до навчання, здатності до творчої діяльності, в ефективному спілкуванні і дозволяє знаходитись в процесі активного творчого саморозвитку [9, с. 5], то навчальна діяльність у виші сприяє розвитку творчого потенціалу студента, становленню впевненої в собі та самостійної особистості, а також формуванню особистої мобільності.

Висновки

Під час навчання зменшується зовнішня негативна мотивація та збільшується внутрішня і позитивна зовнішня мотивація.

У всіх опитаних студентів внутрішня мотивація превалює над зовнішньою, що є ознакою оптимального мотиваційного комплексу особистості.

Під час навчання кількість студентів, які прагнуть отримати знання для подальшої самореалізації в професійній сфері, значно зростає (48% на першому курсі, 69% на четвертому курсі), що свідчить про свідоме та зважене ставлення до майбутньої професійної діяльності.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у поглибленому вивченні складників особистісної мобільності студентів у процесі навчання в технічному вузі.

Використана література

Занюк С. С. Психологія мотивації : навчальний посібник. Київ : Вид. «Либідь», 2002. 304 с.

Ильин Е. И. Мотивация и мотивы. Санкт-Петербург : Питер, 2003. 512 с.

Малінка О. О. Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах. ПКЬ: www.psyh.kiev. иа/Психологічні_проблеми_мотивації_навчально-професійної_діяльності_студентів_у_сучасних_умовах (дата звернення: 26.09.2019).

Бордовская Н. В., Реан А. А. Педагогика : учебник для вузов. Санкт-Петербург : Питер, 2000. 304 с.

Психологічний словник / за ред. В. І. Войтка. Київ : Вища школа, 1992. 216 с.

Тернопільська В. І. Сучасні тенденції мотивації навчально-професійної діяльності студентів. Вісник Національного університету оборони України : зб. наук. праць. Київ. 2012. № 5 (30). С. 141-144.

Мотивація професійної діяльності. : методика К. Замфір у модифікації А. Реана. URL: http://www.vashpsixolog.ru/ psychodiagnostic-school-psychologist/122-tests-guidance/716-motivation-professional-activity-c-zamfir-technique-to-modify- a-a-reana (дата звернення: 25.09.2019).

Несух Л. Вплив мотивації на якість навчальної діяльності студентів. URL: http://www.ird.npu.edu.ua/files/nesyx.pdf (дата звернення: 25.09.2019).

Котмакова Т. Б. Формирование личностной мобильности как профессионального качества будущого специалиста в процессе обучения в вузе : автореф. дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования». Хабаровск, 2011.20с.

Размещено на Allbest.ru